Біль у животі: все, що потрібно знати

Біль у животі означає дискомфорт або болісність у просторі між ребрами та тазом. У розмовній мові його часто називають «болем у шлунку», але це не зовсім точно: у черевній порожнині розташовані шлунок, печінка, жовчний міхур і жовчні протоки, підшлункова залоза, селезінка, тонка й товста кишки, апендикс, нирки та сечовий міхур^[1]. Біль може походити й від тканин черевної стінки (м'язів, шкіри), а інколи від органів поза черевною порожниною, наприклад у грудній клітці чи малому тазі.

Кишківник тісно пов'язаний із нервовою системою. Гастроентерологи описують цілу групу станів як розлади взаємодії кишківника й мозку: у них поєднуються порушення моторики, підвищена чутливість внутрішніх органів, зміни слизової оболонки, імунітету, мікробіоти та обробки больових сигналів у мозку^[2]. Через цю «кишково-мозкову вісь» стрес і тривога здатні посилювати біль у животі, а сам біль впливає на настрій і самопочуття.

Поширеність болю у животі

Майже кожна людина бодай раз у житті мала біль або дискомфорт у животі. Здебільшого він тимчасовий і минає сам, наприклад, коли пройде нетравлення після надто щедрої вечері. Проте інколи біль свідчить про серйозніші проблеми.

У 2022 році відділення невідкладної допомоги США прийняли близько 13 мільйонів людей, головною скаргою яких був біль у животі. Це 8,4% усіх візитів і перше місце серед причин звернення^[3]. Водночас майже 60% таких пацієнтів у підсумку отримують один із двох діагнозів: ниркова колька або неспецифічний біль у животі, для якого обстеження не знаходить небезпечної причини^[4].

Хронічний і повторюваний біль теж трапляється часто. У міжнародному дослідженні Римського фонду, яке охопило 73 076 дорослих, критерії хоча б одного функціонального розладу травлення виконували 40,3% учасників інтернет-опитування і 20,7% учасників опитування вдома, а синдром подразненого кишківника мали 4,1% і 1,5% відповідно^[5]. У дітей функціональний біль у животі трапляється в 11,7%^[6]. Причини варіюють від функціональних розладів, пов'язаних зі стресом, до органічних захворювань, які потребують обстеження.

Особливості відчуття болю

Біль у животі різниться за характером та інтенсивністю^[1]. Він може бути:

• легким або сильним;
• тупим або гострим;
• пекучим або ниючим;
• спазматичним (переймоподібним, як колька) або постійним;
• локалізованим в одній точці або розлитим по всьому животу;
• періодичним або тривалим.

Характер болю частково пояснюється тим, звідки він іде. Внутрішні органи передають біль повільними нервовими волокнами, тому такий біль тупий і погано локалізований. Коли запалення доходить до очеревини, що вистилає черевну порожнину, біль стає гострим і чітко вказує на конкретну точку. А відбитий біль виникає тоді, коли сигнали від різних ділянок сходяться в одному сегменті спинного мозку, і мозок «плутає» адресу^[4].

Лікар не може побачити біль, тому спирається на опис пацієнта й результати обстежень. Що точніше людина розповість, де, як і коли болить, то швидше вдасться знайти причину.

Роль локалізації болю

Один із перших кроків у пошуку причини полягає в тому, щоб з'ясувати, де саме болить. Живіт умовно ділять уявними лініями через пупок на чотири квадранти: верхній правий, верхній лівий, нижній правий і нижній лівий. Також враховують, чи біль вище чи нижче пупка і чи віддає він кудись^[1].

Верхній правий квадрант найчастіше вказує на печінку, жовчний міхур і жовчні протоки. Верхній лівий пов'язаний зі шлунком, підшлунковою залозою чи селезінкою. Нижні квадранти частіше стосуються кишківника, сечовивідних шляхів і репродуктивних органів, а розлитий біль по всьому животу характерний для непрохідності кишківника, перитоніту та порушення кровопостачання кишки^[4]. Проте це лише орієнтир, адже через відбитий біль проблема може бути в одному місці, а боліти в іншому.

Часті причини болю у животі

Більшість причин болю в животі минущі та несерйозні. Найчастіше дискомфорт пов'язаний із травленням, менструальним циклом чи легкою інфекцією^[1].

Проблеми з травленням:

• нетравлення: переповнення, печія й нудота після їди;
• надмірне газоутворення та здуття;
• закреп;
• діарея;
• харчова алергія та непереносимість, наприклад лактозна непереносимість чи целіакія;
• харчове отруєння.

Запальні процеси:

• вірусний гастроентерит, або шлунковий грип;
• пептична виразкова хвороба, найчастіші причини якої бактерія Helicobacter pylori та нестероїдні протизапальні препарати^[7];
• хронічна рефлюксна хвороба;
• інфекції сечовивідних шляхів.

Жіночі особливості:

• спазми під час менструації;
• біль під час овуляції;
• аденоміоз^[1].

Ці стани часто минають без особливих втручань або після корекції раціону та способу життя. У дорослих діарея здебільшого минає за 5–7 днів, а блювання за 1–2 дні^[8]. Якщо після певної страви ви щоразу відчуваєте дискомфорт, спробуйте тимчасово виключити її з раціону й поспостерігати за змінами.

Серйозніші причини болю

Іноді біль у животі свідчить про складніші хвороби. Залежно від квадранта можна припустити певне коло станів^[1][4].

Правий верхній квадрант:

• гепатит;
• жовчнокам'яна хвороба і біліарна колька;
• запалення жовчного міхура;
• проблеми з жовчними протоками, зокрема холангіт;
• рак жовчного міхура чи жовчних проток;
• рак печінки;
• інфекція правої нирки;
• камені в нирках;
• дуоденіт і виразка дванадцятипалої кишки;
• непрохідність товстої кишки.

Лівий верхній квадрант:

• панкреатит;
• рак підшлункової залози;
• збільшення селезінки;
• гастрит;
• виразка шлунка;
• жовчний рефлюкс;
• рак шлунка;
• інфекція лівої нирки чи камені в ній.

Іноді біль у верхній частині живота пов'язаний з органами грудної клітки:

• печія;
• стенокардія;
• інфаркт міокарда;
• перикардит;
• пневмонія;
• плеврит.

Нижня частина живота найчастіше пов'язана з кишківником і сечовидільною системою:

• синдром подразненого кишківника;
• функціональна диспепсія;
• запальні хвороби кишківника: хвороба Крона і виразковий коліт;
• непрохідність кишківника;
• ішемія кишківника;
• грижа;
• запалення сечового міхура й камені в ньому;
• абдомінальна мігрень у дітей.

Причини, пов'язані з жіночою репродуктивною системою:

• ендометріоз;
• кісти яєчників, одна з частих причин, через яку виникає біль у яєчниках;
• запальні захворювання органів малого таза;
• міома матки;
• позаматкова вагітність;
• рак яєчників;
• рак матки.

Лівий нижній квадрант часто пов'язаний із дивертикульозом і дивертикулітом товстої кишки. У людей старших за 65 років дивертикуліт і холецистит трапляються частіше^[4].

Правий нижній квадрант нерідко пов'язаний з апендиксом:

• апендицит;
• рідкісний рак апендикса.

Загальні причини розлитого болю в животі:

• стрес і психосоматичні реакції;
• підвищена чутливість внутрішніх органів;
• здуття живота;
• травми черевної стінки;
• напруження м'язів живота;
• неврологічні причини, наприклад оперізувальний лишай, якщо уражено нерви цієї ділянки.

Стани, які не можна пропустити

Апендицит найчастіше трапляється у віці від 5 до 45 років. Класично біль починається навколо пупка, а потім «спускається» в правий нижній квадрант; йому можуть передувати втрата апетиту, нудота, блювання. Ризик розриву апендикса становить близько 2% через 36 годин від початку симптомів і далі зростає приблизно на 5% з кожними 12 годинами без лікування^[9]. Протягом життя апендицит розвивається приблизно в 8,6% чоловіків і 6,7% жінок^[10].

Інфаркт не завжди болить у грудях. У великому дослідженні третина пацієнтів з інфарктом (33%) надійшла до лікарні без болю в грудях; серед них було більше жінок і хворих на діабет, і їхня лікарняна смертність становила 23,3% проти 9,3%^[11]. Тому пекучий біль під грудниною з задишкою, пітливістю чи слабкістю в людини з ішемічною хворобою серця або факторами ризику є приводом викликати швидку.

Позаматкова вагітність трапляється приблизно в 1 з 90 вагітностей. Симптоми зазвичай з'являються між 4-м і 12-м тижнем, серед них буває біль у кінчику плеча, а різкий сильний біль із запамороченням чи непритомністю може означати розрив труби^[12].

Розрив аневризми черевної аорти загрожує передусім чоловікам від 65 років, курцям і людям з підвищеним тиском. Він проявляється раптовим сильним болем у животі або спині, блідою чи сірою шкірою й утрудненим диханням^[13].

Якщо біль у животі раптовий, дуже сильний і супроводжується лихоманкою чи блюванням, не відкладайте звернення до лікаря: може знадобитися невідкладна допомога хірурга або гастроентеролога.

Читайте:

Біль у правому боці: апендицит чи камінь у нирці?

Біль у правому боці: чим апендицит відрізняється від каменя в нирці за походженням, характером болю і супутні...

Діагностика

Щоб визначити причину болю, лікар ставить детальні запитання:

• Де саме болить?
• Який характер болю: тупий, гострий, пекучий?
• Як довго він триває?
• Чи змінюється інтенсивність протягом доби?
• Чи біль поширюється або переміщується?
• Що його посилює або послаблює?
• Чи є супутні симптоми: нудота, блювання, зміна стільця, кров у калі, втрата ваги, жовтяниця?

Жінок обов'язково запитують про менструальний цикл і можливу вагітність. На підставі відповідей лікар вирішує, чи потрібні додаткові тести. Іноді причина очевидна відразу, в інших випадках призначають^[4]:

• аналізи крові, сечі, калу, тест на вагітність;
• ультразвукове дослідження органів черевної порожнини;
• ендоскопію (гастроскопію або колоноскопію);
• комп'ютерну або магнітно-резонансну томографію;
• аналізи на функцію печінки, підшлункової залози чи нирок.

Для оцінки ймовірності апендициту хірурги користуються бальною шкалою Альварадо. Систематичний огляд 42 досліджень показав, що сума менше 5 балів дуже надійно виключає апендицит, а для підтвердження діагнозу шкала працює гірше^[14].

Довго існував міф, що знеболювальне до огляду хірурга «змазує» картину. Кокранівський огляд восьми рандомізованих досліджень показав, що опіоїдні анальгетики в людей з гострим болем у животі зменшують біль і не підвищують ризик помилки в діагнозі чи рішенні про лікування^[15]. Ідеться про знеболення, яке призначає медик після огляду, а не про спробу перечекати сильний біль удома з таблетками.

Лікування та полегшення

Лікування залежить від причини. Жовчнокам'яна хвороба чи апендицит можуть потребувати операції. Виразку лікують препаратами, що знижують кислотність (інгібіторами протонної помпи чи блокаторами H2-рецепторів), а якщо виявлено Helicobacter pylori, додають антибіотики^[1]. Запальні хвороби кишківника контролюють протизапальними ліками, дієтою та інколи імуномодулювальними препаратами.

Якщо біль, найімовірніше, пов'язаний із легким розладом травлення, можна спробувати таке^[1]:

• тимчасово відмовитися від важкої їжі й обирати легкі страви, наприклад сухарі чи банани, а жирне й гостре відкласти^[8];
• пити більше води маленькими ковтками;
• прикласти теплу грілку або прийняти теплу ванну, щоб зняти спазми;
• з трав'яних засобів найкращі докази має олія м'яти перцевої при синдромі подразненого кишківника: у метааналізі 12 досліджень вона в 1,78 раза частіше зменшувала біль, ніж плацебо^[16]; імбир найкраще вивчений як засіб від нудоти^[17], а для ромашкового чаю надійних доказів немає, і він може взаємодіяти з варфарином^[18].

Звичні знеболювальні з групи НПЗЗ не нешкідливі для шлунка: у метааналізі вони підвищували ризик ускладнень верхніх відділів травного тракту, для ібупрофену приблизно в 4 рази^[19]. Тому при болю в підложечковій ділянці приймати їх самостійно не варто.

Запобігти частині епізодів допомагають прості звички: їсти меншими порціями, отримувати достатньо клітковини, пити достатньо води, регулярно рухатися й обмежувати алкоголь^[1].

Якщо біль не минає або супроводжується тривожними симптомами, зверніться до терапевта, сімейного лікаря чи гастроентеролога. Жінкам із болем унизу живота варто проконсультуватися з гінекологом.

Коротко: більшість болю в животі пов'язана з травленням і минає сама, але раптовий сильний біль, біль з лихоманкою, кров'ю чи задишкою потребує лікаря без зволікань.

Коли звертатися до лікаря

Зверніться до лікаря, якщо біль у животі^[1]:

• незрозумілий і не минає тривалий час;
• стає сильнішим або постійним;
• супроводжується кров'ю у випорожненнях, сечі або блювоті;
• поєднується з тривалою лихоманкою, нудотою чи блюванням, ненавмисною втратою ваги;
• супроводжується жовтяницею (пожовтінням шкіри та білків очей);
• посилюється під час фізичного навантаження або поєднується із задишкою.

Якщо ви вагітні або зазнали травми живота, звертайтеся до лікаря навіть із помірним болем.

Телефонуйте 103, якщо біль з'явився раптово і дуже сильний, живіт болить при дотику, є блювання кров'ю або масою, схожою на кавову гущу, чорний дьогтеподібний кал, не вдається помочитися чи випорожнитися, є біль у грудях або непритомність^[20]. Насторожують також сильна нудота і блювання, що не припиняються, частий пульс і запаморочення^[7].

Усвідомлений підхід до болю у животі

Біль у животі є своєрідним індикатором, який закликає прислухатися до власного тіла. Замість того щоб ігнорувати сигнал, варто помітити, коли і за яких умов він виникає. Якщо біль минає швидко і зрозуміло, з чим пов'язаний, наприклад з переїданням, найімовірніше, проблема несерйозна. Якщо ж дискомфорт стає хронічним, повторюється або супроводжується іншими тривожними симптомами, краще не терпіти.