Харчова алергія: все, що потрібно знати

Коли європейців запитують, чи мають вони алергію на коров'яче молоко, ствердно відповідають у середньому 6% людей. Коли ж алергію перевіряють провокаційною пробою, тобто дають людині продукт під наглядом лікаря, вона підтверджується лише в 0,6%^[1]. Розрив у десять разів показує, як часто харчову алергію плутають з іншими проблемами травлення. При цьому справжня алергія буває смертельно небезпечною, тож розібратися, що саме відбувається, варто кожному, хто підозрює її в себе чи в дитини. Механізм тут той самий, що й за інших видів алергії, але з їжею пов'язано чимало власних пасток і міфів.

Що таке харчова алергія

Харчова алергія є помилкою імунної системи: вона сприймає білок продукту як небезпечного чужинця й атакує його. Залежно від того, які ланки імунітету беруть у цьому участь, харчову алергію поділяють на IgE-опосередковану, не-IgE-опосередковану та змішану^[2].

Найвідоміший варіант пов'язаний з антитілами класу E (IgE). Під час першої зустрічі з продуктом організм виробляє ці антитіла, вони осідають на тучних клітинах, і з наступним контактом клітини викидають гістамін та інші речовини. Через це реакція розвивається швидко, зазвичай за хвилини, і саме така алергія може закінчитися анафілаксією.

Не-IgE-форми працюють повільніше, через клітинну ланку імунітету. Яскравим прикладом є синдром ентероколіту, індукованого харчовими білками (FPIES). Він найчастіше трапляється в немовлят і малюків: через 1–4 години після певного продукту, найчастіше рису, вівса, коров'ячого молока чи яєць, дитина починає повторно блювати, стає млявою й блідою. Шкірні проби й аналізи крові таку алергію не виявляють, адреналін при ній не застосовують, а більшість дітей переростає її до трьох років^[3]. Попри відкладений перебіг, FPIES може бути тяжким і навіть призводити до шоку^[4]. Окремо стоять рідкісні еозинофільні ураження травного тракту, як-от еозинофільний гастрит, а побутовою назвою «алергічний гастрит» найчастіше описують шлункові прояви харчової алергії.

Які продукти викликають алергію найчастіше

Більшість реакцій дають кілька продуктів. Систематичний огляд Європейської академії алергології та клінічної імунології назвав основними коров'яче молоко, яйця, пшеницю, сою, арахіс, деревні горіхи, рибу та ракоподібних. Алергія на молоко та яйця частіше трапляється в малюків, а на арахіс, горіхи, рибу й морепродукти в старших дітей і дорослих^[1]. До поширених тригерів належать також горох і нут, а рідше реакцію дають селера, гірчиця, кунжут і борошно люпину^[5]. Перелік основних алергенів залежить від законодавства: Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США з 2023 року визнає основними дев'ять, додавши до списку кунжут^[6].

Коротко про головних «підозрюваних»:

• Коров'яче молоко. Алергія на молоко найчастіше починається в перші місяці життя. При не-IgE-формі симптоми з'являються не одразу, тому зв'язок з годуванням легко пропустити.
• Яйця. Алергія на яйця частіше спричиняється білком, ніж жовтком. Яйця містяться в багатьох соусах, випічці, пасті та панірувальних сумішах.
• Арахіс. Алергія на арахіс належить до найнебезпечніших. Арахіс є бобовою рослиною, ботанічно він ближчий до гороху, ніж до волоського горіха, але людина може мати алергію і на нього, і на горіхи одночасно.
• Деревні горіхи. Волоський горіх, фундук, кеш'ю, фісташки, мигдаль. Алергія на горіхи часто дає тяжкі реакції, тож небезпечні навіть сліди горіхів у шоколаді чи випічці.
• Риба й морепродукти. Креветки, краби, мідії, кальмари. Ця алергія частіше з'являється в старшому віці.
• Соя. Алергія на сою частіше буває в дітей. Соєвий білок додають у ковбаси, соуси, кондитерські вироби та готові страви.
• Пшениця. Алергія на пшеницю є IgE-реакцією на пшеничні білки, і її не слід плутати з целіакією, аутоімунною хворобою, при якій шкодить глютен.
• Кунжут. Насіння, тахіні, хумус, кунжутна олія, посипка булочок. Алерген легко пропустити, бо кунжут часто присутній у дрібних кількостях.

Незвичні варіанти харчової алергії

Оральний алергічний синдром. Людина з алергією на пилок раптом помічає, що від сирого яблука чи моркви свербить у роті та горлі. Причина в схожості білків пилку й деяких фруктів, овочів і горіхів. Реакція зазвичай легка, а добре проварені чи запечені продукти її, як правило, не викликають^[5]. Такий синдром часто супроводжує пилкову алергію.

Алергія на червоне м'ясо. У 2009 році дослідники описали 24 пацієнтів, у яких через 3–6 годин після яловичини, свинини чи баранини виникали кропив'янка, набряк або анафілаксія. Причиною виявилися антитіла IgE до вуглеводу альфа-гал, а курятина, індичка й риба реакції не давали^[7]. Пізніше з'ясувалося, що до цього вуглеводу людину найчастіше сенсибілізують укуси кліщів, а випадки альфа-гал-синдрому відомі на шести континентах^[8]. Через великий проміжок між їжею та реакцією зв'язок з м'ясом роками не помічають.

Алергія з кофакторами. Буває, що людина спокійно їсть продукт, але реагує на нього, якщо після їжі бігала, випила алкоголь чи прийняла нестероїдний протизапальний засіб. Кофактори знижують дозу алергену, потрібну для реакції, і можуть перетворити легку реакцію на анафілаксію. До них належать фізичне навантаження, нестероїдні протизапальні засоби, алкоголь, менструація та інфекції. Кофактори виявляють у 14–18,3% випадків харчової анафілаксії в дітей^[9]. Класичним прикладом є анафілаксія, залежна від пшениці та фізичного навантаження.

Як проявляється харчова алергія

Симптоми можуть охоплювати кілька систем одночасно^[5]:

• шкіра: свербіж, почервоніння, кропив'янка, набряк губ, обличчя, повік;
• дихання: чхання, закладеність носа, кашель, свистяче дихання, задишка;
• травлення: нудота й блювання, біль у животі, діарея;
• кровообіг: запаморочення, слабкість, падіння тиску.

IgE-реакція зазвичай починається протягом кількох хвилин після їжі, а не-IgE-реакції можуть проявитися через години чи навіть дні^[5]. Тяжкість не завжди залежить від кількості з'їденого: людині з високою чутливістю досить крихти. Маленькі діти не можуть пояснити, що відчувають, тому батькам варто звертати увагу на неспокій, відмову від їжі, висип чи блювання після нового продукту.

Анафілаксія: найнебезпечніший сценарій

Анафілаксія є тяжкою генералізованою реакцією, за якої одночасно уражаються кілька систем організму. Аналіз смертельних випадків у Великій Британії показав, що всі смертельні харчові реакції супроводжувалися утрудненим диханням, і в 86% з них воно переходило в зупинку дихання. Від їжі до зупинки дихання чи серця минало в середньому 30 хвилин^[10].

Найвищий ризик смертельної харчової анафілаксії мають молоді люди з бронхіальною астмою та вже відомою алергією, особливо на арахіс і горіхи, а запізніле введення адреналіну пов'язане з гіршими наслідками^[11]. За 20 років спостережень у Великій Британії госпіталізацій з приводу анафілаксії стало на 615% більше, але частота смертей не змінилася, а пік смертельних харчових реакцій припадав на вік від 10 до 30 років^[12].

Основним засобом при анафілаксії є адреналін (епінефрин) у вигляді внутрішньом'язової ін'єкції, і його досі застосовують рідше, ніж слід^[13]. Тяжку реакцію антигістамінні таблетки не зупиняють, тому людям з ризиком анафілаксії лікар призначає автоінжектор з адреналіном, а останнім часом також адреналін у вигляді назального спрею^[5].

Коротко: якщо після їжі стало важко дихати, набрякли язик чи горло, закрутилася голова або знизився тиск, спершу вводять адреналін і викликають швидку, а все інше потім^[13].

Як підтверджують діагноз

Усе починається з детальної розмови з алергологом: що саме людина з'їла, скільки, через який час з'явилися симптоми, які саме, чи повторювалося це раніше. Без такої історії навіть найкращі аналізи легко неправильно витлумачити.

Далі лікар обирає обстеження:

• Шкірні прик-тести. На шкіру передпліччя наносять краплю алергену й неглибоко проколюють. Метааналіз 149 досліджень показав, що прик-тест зі свіжим коров'ячим молоком і сирим яйцем виявляє 90% і 94% випадків алергії на молоко й варене яйце відповідно^[14].
• Аналіз крові на специфічні IgE. Показує, чи є антитіла до білків продукту. Аналіз на окремі білкові компоненти, наприклад Ara h 2 для арахісу, має специфічність 92%, тобто рідко дає хибнопозитивний результат^[14].
• Елімінаційна дієта та харчовий щоденник. Підозрілий продукт тимчасово прибирають з раціону, записуючи симптоми, а потім повертають під контролем^[5].
• Пероральна провокаційна проба. Пацієнт у клініці отримує поступово зростаючі дози продукту. У європейському дослідженні 514 подвійних сліпих плацебо-контрольованих проб 36,9% виявилися негативними, тобто людина помилково вважала, що має алергію. Тяжкі реакції під час проб були в 5,8% випадків, а анафілаксія зі зниженням тиску в 0,4%, і реакції під час проби були легшими, ніж ті, про які пацієнти розповідали з власного досвіду^[15].

Позитивний тест сам по собі означає лише сенсибілізацію, тобто наявність антитіл. Алергію діагностують, коли результат збігається з реальними симптомами. Тому алергологічні тести на десятки продуктів «про всяк випадок» роблять рідко.

Окремо про популярні аналізи на IgG4 до сотень продуктів. Європейська академія алергології та клінічної імунології не рекомендує їх для діагностики: антитіла IgG4 до їжі свідчать лише про те, що людина цей продукт їла, і радше відображають нормальну толерантність, ніж алергію^[16]. За результатами таких аналізів люди нерідко без потреби вилучають з раціону цілі групи продуктів.

Алергія чи непереносимість

Непереносимість їжі не пов'язана з імунною системою, тому тяжкої алергічної реакції при ній не буває. Найчастіше вона проявляється здуттям, діареєю, болем у животі та газами, які з'являються через кілька годин після їжі й можуть триматися кілька днів. Найпоширенішим прикладом є лактозна непереносимість, а ще реакцію можуть давати гістамін у вині та сирі, кофеїн, алкоголь, сульфіти, глутамат натрію. Тести на непереносимість, які продають для домашнього використання, Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) не рекомендує: вони ненадійні й підштовхують до непотрібних обмежень у їжі^[17].

Різниця принципова: при непереносимості кількість має значення, і наслідком зазвичай стає неприємний дискомфорт, а при алергії навіть крихта продукту може запустити реакцію, аж до анафілаксії.

Лікування

Основою досі залишається уникнення алергену. Антигістамінні засоби полегшують легкі реакції, а при загрозі тяжкої реакції потрібен адреналін^[5]. Однак за останнє десятиліття з'явилися методи, які піднімають поріг чутливості.

Пероральна імунотерапія. Пацієнт щодня отримує мікродози алергену, які поступово збільшують під наглядом лікаря. Це різновид алерген-специфічної імунотерапії. У дослідженні фази 3 з 496 дітей і підлітків 4–17 років з алергією на арахіс після курсу 67,2% тих, хто отримував лікування, могли з'їсти 600 мг арахісового білка або більше без симптомів, що змусили б зупинити пробу, тоді як серед тих, хто отримував плацебо, таких було 4%. Побічні реакції були в понад 95% учасників, переважно легкі або помірні, а в дорослих 18 років і старших ефективність не підтвердилася^[18].

Схоже, що чим раніше почати, тим краще. У дослідженні 146 дітей віком 1–3 роки після 134 тижнів терапії стійкості до арахісу досягли 71% дітей проти 2% у групі плацебо. Після пів року повного уникнення арахісу ремісія збереглася в 21% проти 2%^[19]. Тож терапія переважно захищає, поки її продовжують, і рідко скасовує алергію назавжди.

Біологічні препарати. Омалізумаб зв'язує антитіла IgE в крові. У рандомізованому дослідженні 177 дітей і підлітків з алергією на кілька продуктів після 16 тижнів ін'єкцій поріг реакції помітно зріс: контрольну дозу кеш'ю без реакції переносили 41% учасників проти 3% у групі плацебо, молока 66% проти 10%, яєць 67% проти 0%^[20]. Такі методи не роблять продукт безпечним «для бутерброда», але захищають від випадкових слідів алергену.

Чи минає харчова алергія з віком

Більшість дітей переростає алергію на коров'яче молоко до 3–5 років^[21]. Швидка, IgE-опосередкована форма в частини дітей тримається довше: у когорті дітей, яких спостерігали в спеціалізованій алергологічній клініці, вона зникла в 19% до 4 років, у 42% до 8 років, у 64% до 12 років і в 79% до 16 років^[22]. Для алергії на яйця в пацієнтів тієї самої клініки частки становили 4% до 4 років, 37% до 10 років і 68% до 16 років. Що вищий рівень IgE до яєць, то менше шансів, а при рівні понад 50 кОд/л толерантність майже не розвивалася^[23]. Алергію на арахіс переростає приблизно кожна п'ята дитина: у дослідженні 223 дітей негативну провокаційну пробу пройшли 21,5%^[24].

Нові дані показують, що молочна та яєчна алергії дедалі частіше зберігаються до юності, але бувають і випадки, коли алергія минає в підлітків і дорослих^[25]. Тому чи можна перерости алергію, лікар визначає повторними обстеженнями, а не спробою «з'їсти й подивитися» вдома.

Профілактика: від уникання до раннього знайомства

Раніше батькам радили якомога довше не давати дитині арахіс, яйця та інші алергенні продукти. Рандомізоване дослідження LEAP перевернуло цю логіку. Немовлята з високим ризиком у віці 4–11 місяців або регулярно їли продукти з арахісом, або уникали їх до 5 років. Серед дітей, які на старті вже мали позитивну шкірну пробу, алергія у 5 років розвинулася в 35,3% у групі уникання та в 10,6% у групі, що їла арахіс^[26]. Об'єднаний аналіз кількох досліджень показав зниження ризику алергії на арахіс на 75% за раннього введення, причому захисний ефект був у дітей з будь-якою тяжкістю екземи, а що раніше вводили арахіс, то кращим був результат^[27].

Для яєць німецька настанова з профілактики алергії рекомендує вводити в прикорм і регулярно давати добре термічно оброблене яйце, наприклад запечене чи зварене круто, але не сире й не яєчню^[28]. Немовлятам з помірною чи тяжкою екземою перед введенням арахісу ця ж настанова радить спершу виключити вже наявну алергію на нього^[28].

Маркування алергенів

Для людини з алергією етикетка стає головним інструментом безпеки. Регламент ЄС 1169/2011 зобов'язує виробників вказувати 14 алергенів: злаки з глютеном, ракоподібних, яйця, рибу, арахіс, сою, молоко, горіхи, селеру, гірчицю, кунжут, сульфіти в концентрації понад 10 мг/кг або 10 мг/л, люпин і молюсків. У списку інгредієнтів їх мають виділяти шрифтом, стилем чи кольором фону^[29].

Застереження «може містити сліди» є добровільним, і його не можна вважати заміною належної виробничої практики^[6]. Відсутність такого напису не гарантує, що продукт безпечний, тож етикетку варто перечитувати навіть на знайомих продуктах: рецептура може змінитися.

Життя з харчовою алергією

Харчова алергія впливає на побут більше, ніж здається збоку. Огляд досліджень про досвід школярів показав, що діти з харчовою алергією живуть із щоденним страхом і обмеженнями, а часом стикаються з насмішками й ізоляцією серед однолітків. Найкраще їм допомагають обізнані дорослі поруч і школа, яка вчить інших дітей розуміти таку проблему^[30].

Дослідники, які створили шкалу для оцінки способів подолання стресу, з'ясували, що найкраще працює планування та підготовка, а уникання й применшення проблеми працюють найгірше^[31]. На практиці це означає:

• мати письмовий план дій від алерголога й навчити ним користуватися рідних, вихователів, учителів;
• завжди носити із собою призначені ліки й перевіряти їхній термін придатності;
• у кафе прямо питати про склад страв і ризик перехресного забруднення;
• у поїздки брати безпечні перекуси;
• вчити дитину говорити про свою алергію й відмовлятися від незнайомої їжі.

Якщо страх перед реакцією починає керувати життям, людина уникає компаній чи боїться їсти поза домом, варто звернутися до психолога: постійне напруження може перерости в тривожний розлад.

Читайте:

Сублінгвальна імунотерапія: лікування алергії без уколів

Сублінгвальна імунотерапія: як лікують алергію таблетками або краплями під язик, як діє цей метод, кому він п...

Зверніться до алерголога, якщо після певного продукту регулярно з'являються висип, свербіж, набряк губ, блювання чи біль у животі, якщо в немовляти після прикорму повторюється блювання, а також якщо ви плануєте вилучити з раціону дитини цілу групу продуктів. Негайно викликайте швидку, якщо після їжі стало важко дихати, з'явилися набряк язика чи горла, охриплість, різка слабкість, запаморочення чи втрата свідомості: це ознаки анафілаксії, і за наявності автоінжектора адреналін треба ввести одразу^[13].