Хвороба Крона: симптоми, причини та лікування

Хвороба Крона — це одна з причин, чому звичне життя може раптово змінитись. Постійний пронос, біль у животі, слабкість або раптове схуднення можуть довго не мати пояснення. Часто діагноз з’являється тоді, коли симптоми вже сильно впливають на повсякденність.

Хронічні захворювання кишечника не завжди легко розпізнати. Особливо коли симптоми нестійкі, періодично зникають, а потім повертаються — іноді зі ще більшою силою. У багатьох випадках хвороба Крона починається поступово: наче просто харчове розладдя чи стресова реакція. Але згодом ці «незначні» зміни в роботі організму починають впливати на роботу, стосунки, спосіб життя. Коли хвороба діагностована, стає зрозуміло, що жити доведеться з нею постійно. Це не означає відмову від активності чи планів. Але означає: усе доведеться переосмислити — від харчування до звичок у повсякденному житті.

Що таке хвороба Крона

Хвороба Крона — це хронічне запальне захворювання, яке уражає травний тракт. Вона виникає через порушення роботи імунної системи, яка починає атакувати власні тканини. Найчастіше вражаються тонка та товста кишка, але запалення може з’явитися в будь-якому відділі — від порожнини рота до анального отвору.

Цей стан належить до групи запальних захворювань кишківника. Іншим поширеним представником цієї групи є виразковий коліт, але механізми ураження при цих хворобах різні. При хворобі Крона запалення часто охоплює всі шари кишкової стінки, а вогнища можуть чергуватися з незміненими ділянками — це називають сегментарним ураженням. Для цієї хвороби характерна нерівномірність, а ускладнення можуть зачіпати не тільки кишечник, а й інші органи.

Хвороба Крона не передається від людини до людини. Вона не має інфекційного походження і не є наслідком шкідливого харчування чи поганої гігієни. Це не отруєння і не рак. Точна причина її появи не встановлена, але відомо, що імунна система запускає запалення без зовнішнього збудника. У результаті з’являються симптоми, які з часом можуть ускладнитися або змінити характер.

Оскільки це хронічна хвороба, вона не зникає самостійно. Вона потребує постійного контролю, а в періоди загострень — медикаментозного лікування. Завдяки сучасним методам діагностики та терапії більшість людей із таким діагнозом можуть підтримувати нормальний ритм життя.

Види хвороби Крона

Це захворювання може вражати різні ділянки травного тракту, тому його класифікують за місцем локалізації запалення. Від того, яка частина системи травлення постраждала, залежить перебіг хвороби, симптоми та навіть підхід до лікування. Водночас ураження може змінюватися з часом — наприклад, спочатку з’явитися в тонкій кишці, а згодом охопити товсту або періанальну зону.

За місцем ураження

Найпоширеніші форми хвороби Крона поділяють залежно від того, яка частина травного тракту запалена:

• Ілеоколіт: запалення одночасно клубової кишки (остання частина тонкої кишки) і товстої кишки. Це найчастіший тип.
• Коліт: уражена лише товста кишка. Супроводжується болем, проносами, часто з кров’ю.
• Ілеїт: запалення охоплює тільки клубову кишку. Може викликати схуднення, біль у животі праворуч і порушення засвоєння їжі.
• Гастродуоденальна форма: запалення в шлунку та дванадцятипалій кишці. Не така поширена, але може викликати нудоту, блювання й біль у верхній частині живота.
• Єюніт: вогнища запалення у верхній частині тонкої кишки. Часто виникають ділянки чергування нормальної та ураженої слизової.
• Перианальна форма: ураження тканин навколо ануса. Може супроводжуватись тріщинами, гнійниками та свищами. Часто потребує окремого лікування.

У деяких людей одночасно проявляються кілька форм. Такий перебіг ускладнює лікування і вимагає ретельного спостереження, щоб вчасно виявити зміни.

Симптоми хвороби Крона

Прояви хвороби Крона можуть сильно відрізнятися залежно від місця ураження, стадії запалення та індивідуальних особливостей організму. У когось симптоми розвиваються поступово, в інших — виникають раптово, іноді у вигляді сильного загострення. Між нападами хвороба може тимчасово «заспокоюватися», але згодом повертатися з новою хвилею. Часто симптоми зачіпають не тільки кишківник, а й інші органи.

З боку травної системи

Ці симптоми трапляються найчастіше, особливо під час загострення. Вони можуть зберігатися постійно або з’являтися періодично:

• біль або спазми в животі, зазвичай у нижній або правій частині
• частий рідкий стілець, іноді до кількох разів на день
• кров у калі (ректальна кровотеча), з домішками або окремими прожилками
• втрата апетиту або раннє насичення після їжі
• незрозуміла втрата ваги
• виразки або болісні ранки в роті
• постійне відчуття втоми, яке не минає навіть після сну
• підвищення температури без явної причини
• неприємні відчуття або виділення з ділянки навколо ануса, можливе утворення гнійників.

Позакишкові прояви

У деяких людей хвороба Крона викликає запалення в органах, що не належать до травної системи. Ці симптоми можуть виникати одночасно з кишковими або бути єдиними проявами на початку захворювання:

• болі в суглобах, найчастіше в колінах, щиколотках або кистях
• висипання або запалення на шкірі
• проблеми з очима: почервоніння, біль або порушення зору
• камені в нирках, пов’язані з порушеним обміном речовин
• зниження щільності кісток, що підвищує ризик переломів
• запалення жовчних проток, яке може проявлятись болем або змінами в аналізах печінки
• м’які шкірні нарости в ділянці ануса, які не викликають болю, але можуть заважати.

Особливості перебігу в дітей

У дітей хвороба Крона може проявлятися не так, як у дорослих. Часто батьки звертають увагу на затримку росту або невідповідність віку за масою тіла. Також можливі проблеми з розвитком статевих ознак. Тому навіть незначні скарги на живіт у підлітків із супутньою втомою чи поганим апетитом не варто ігнорувати.

Ускладнення

Хвороба Крона не лише викликає хронічне запалення, а й може спричиняти серйозні ускладнення. Деякі з них виникають безпосередньо в уражених ділянках кишківника, інші — пов’язані з впливом хвороби на весь організм. Частина ускладнень потребує додаткового лікування, а іноді — хірургічного втручання.

Місцеві ускладнення

Ураження кишечника може призвести до порушення його структури й нормальної роботи. Серед можливих місцевих ускладнень:

• Абсцеси: гнійні утворення всередині черевної порожнини або біля ануса. Часто супроводжуються болем, лихоманкою і можуть потребувати дренажу.
• Анальні тріщини: дрібні, але болючі розриви шкіри навколо заднього проходу. Можуть викликати печіння, свербіж і кров при дефекації.
• Свищі: патологічні ходи між кишкою та іншими органами або шкірою. Один з найскладніших типів ускладнень, який часто рецидивує.
• Стриктури: звуження кишківника через рубцеву тканину. Може призводити до порушення проходження вмісту й непрохідності.
• Кишкова непрохідність: повне або часткове блокування кишки, яке потребує негайної медичної допомоги.

Загальні наслідки

Окрім змін у травному тракті, хвороба Крона впливає на загальний стан організму. Серед таких ускладнень:

• Анемія: зниження кількості еритроцитів або рівня заліза, що викликає слабкість, запаморочення та задишку.
• Недоїдання: порушення всмоктування поживних речовин, що особливо небезпечно при тривалому перебігу хвороби.
• Підвищений ризик колоректального раку: при довготривалому запаленні в товстій кишці.
• Тромбози: утворення згустків крові в судинах. Запалення підвищує схильність до згортання крові.

Ускладнення можуть виникати навіть при відносно стабільному перебігу хвороби, тому важливо не зволікати з лікуванням і контролем стану.

Причини та фактори ризику

Попри активні дослідження, точна причина виникнення хвороби Крона поки не встановлена. Відомо, що вона не спричинена вірусами чи бактеріями і не є наслідком неправильного харчування. Основна гіпотеза — це помилкова реакція імунної системи, яка атакує власні тканини кишківника. У відповідь розвивається запалення, яке й викликає симптоми хвороби. Таке порушення може запускатися різними чинниками: генетичними, середовищними або імунологічними. Однакові симптоми можуть виникати в людей з абсолютно різним способом життя, тож однозначної причини не існує.

Фактори ризику

Є обставини, за яких імовірність розвитку хвороби Крона зростає. Вони не гарантують появу захворювання, але можуть впливати на його виникнення чи перебіг:

• Вік: хворобу частіше діагностують у молодих людей, переважно до 30 років.
• Спадковість: у близько 20% випадків є родичі з хворобою Крона або іншим запальним захворюванням кишківника.
• Куріння: регулярне куріння збільшує ризик появи хвороби, а також робить її перебіг важчим.
• Операція з видалення апендикса: деякі дослідження вказують на підвищену ймовірність розвитку хвороби після апендектомії [джерело].
• Місце проживання: у містах та індустріальних регіонах частота хвороби вища, ніж у сільській місцевості.
• Хронічний стрес: не є причиною, але може посилювати перебіг хвороби й провокувати загострення.

Поєднання кількох факторів ризику не означає, що хвороба обов’язково виникне. Але за наявності симптомів варто не зволікати з обстеженням.

Як діагностують

Хворобу Крона не можна виявити за одним аналізом чи тестом. Діагностика зазвичай включає кілька етапів: збір симптомів, аналізи, інструментальні обстеження та виключення інших можливих причин. Підозра виникає найчастіше через стійку діарею, біль у животі або втрату ваги. Для підтвердження діагнозу лікарі застосовують лабораторні дослідження, знімки кишківника та огляд його внутрішньої поверхні.

Аналізи

На першому етапі проводять загальні дослідження крові, щоб виявити ознаки запалення або інші відхилення:

• Підвищений рівень лейкоцитів: може свідчити про наявність запального процесу або інфекції.
• Знижений гемоглобін або кількість еритроцитів: ознака анемії, яка часто буває при хронічній втраті крові або недостатньому всмоктуванні поживних речовин.
• С-реактивний білок (СРБ): показник, що зростає при активному запаленні.

Аналіз калу допомагає виключити інфекційні причини діареї. Також проводиться тест на кальпротектин — білок, рівень якого підвищується при запаленні в кишківнику.

Візуалізація

Щоб оцінити ступінь ураження, застосовують методи зображення:

• Комп’ютерна томографія (КТ): показує стан кишківника та навколишніх тканин. Варіант із контрастом — КТ-ентерографія — дозволяє краще побачити тонку кишку.
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ): використовується для візуалізації свищів та абсцесів, особливо в ділянці малого таза та анального отвору. МРТ-ентерографія застосовується для дослідження тонкого кишківника.

Ендоскопія

Для безпосереднього огляду слизової оболонки кишківника використовують гнучкий прилад з камерою:

• Колоноскопія: дозволяє оглянути товсту кишку та кінець тонкої кишки. Під час процедури можуть взяти зразки тканини (біопсію) для мікроскопічного аналізу.
• Верхня ендоскопія: використовується, якщо є підозра на ураження шлунку або дванадцятипалої кишки.
• Капсульна ендоскопія: пацієнт ковтає мініатюрну камеру, яка робить фото під час проходження по шлунково-кишковому тракту. Метод дозволяє оцінити стан тонкої кишки, недоступної для інших методів.

Результати всіх обстежень лікар розглядає в комплексі. Лише так можна підтвердити діагноз і відрізнити хворобу Крона від інших станів із подібними проявами.

Лікування

Хворобу Крона не можна вилікувати остаточно, але існують ефективні методи контролю її перебігу. Лікування підбирається індивідуально залежно від активності запалення, симптомів, ускладнень і реакції на попередню терапію. Мета — зменшити запалення, полегшити симптоми, попередити ускладнення та підтримувати стан ремісії. Для цього застосовують лікарські засоби, корекцію харчування, а в окремих випадках — хірургічні втручання.

Медикаментозне лікування

Основу терапії становлять препарати, що пригнічують запальний процес або змінюють роботу імунної системи. Їх призначають поетапно, з урахуванням тяжкості перебігу:

• Стероїди: кортикостероїди або будесонід призначають короткостроково для швидкого зменшення запалення. Не підходять для тривалого використання через побічні ефекти.
• Імуномодулятори: препарати, які пригнічують надмірну активність імунної системи. В Україні доступні азатіоприн і метотрексат. Застосовуються для підтримки ремісії.
• Біологічні препарати: сучасна терапія, що блокує окремі молекули, які запускають запалення. До них належать інгібітори ФНП (наприклад, інфліксімаб), інгібітори інтегринів, а також інгібітори інтерлейкінів 12/23 або 23.
• JAK-інгібітори: новий клас препаратів у формі таблеток. В Україні дозволений упадацитиніб — він знижує запальну активність у важких випадках.
• Антибіотики: застосовують при інфекційних ускладненнях, зокрема при свищах або абсцесах.
• Протидіарейні засоби: у разі важкого проносу можуть застосовуватися препарати на кшталт лопераміду.
• Знеболювальні: підбираються індивідуально. Використовуються обережно, щоб не впливати негативно на кишківник.

Вибір конкретної схеми лікування залежить від багатьох факторів. Лікар оцінює ефективність і коригує лікування залежно від реакції організму.

Харчування

Правильне харчування є важливим доповненням до медикаментозної терапії. При загостренні або тяжкому перебігу може виникнути необхідність у спеціальному харчуванні. У таких випадках іноді призначають ентеральне харчування — введення поживних сумішей через зонд або у вигляді готових формул.

Окрім цього, проводять корекцію виявлених дефіцитів — заліза, вітаміну B12, фолієвої кислоти, кальцію чи вітаміну D. Залежно від стану, лікар дає індивідуальні рекомендації щодо раціону та режиму харчування.

Хірургія

Оперативне втручання застосовується не як лікування самої хвороби, а для усунення її ускладнень. Найчастіше показанням є стриктури, непрохідність, перфорації кишки, хронічні свищі або великі абсцеси. У таких випадках хірург видаляє уражену ділянку кишківника або дренує гнійники. Після операції симптоми можуть тимчасово зникнути, але з часом хвороба може повернутись в іншому місці кишківника. Тому навіть після хірургічного втручання лікування не припиняється.

Життя з хворобою Крона

Хвороба Крона змінює повсякденність, але не скасовує її. За правильно підібраним лікуванням, регулярним контролем і дотриманням рекомендацій більшість людей можуть вести активне життя. Проте для цього важливо не ігнорувати особливості свого організму та не пропускати сигнали про зміни в самопочутті.

Тривалість життя

Це захворювання не скорочує тривалість життя, якщо його вчасно діагностовано й грамотно контролюється. Вплив на організм можливий лише тоді, коли хвороба не лікується або розвиваються ускладнення. У більшості випадків люди з хворобою Крона живуть так само довго, як і ті, хто її не має.

Вагітність

Багато жінок із хворобою Крона успішно виношують і народжують здорових дітей. Найбезпечніше планувати вагітність тоді, коли хвороба перебуває у фазі ремісії. Загострення під час вагітності підвищує ризики — можливі викидень, передчасні пологи або низька маса тіла новонародженого. Тому важливо, щоб лікування узгоджувалося між гастроентерологом і акушером-гінекологом.

Медичний контроль

Людям із цим діагнозом рекомендовано проходити регулярні колоноскопії — навіть у період ремісії. Це дозволяє вчасно виявити можливі ускладнення, у тому числі ті, які розвиваються без симптомів. Частота обстежень визначається індивідуально, залежно від тривалості хвороби, її активності та обсягу ураження кишківника.

Профілактика загострень

Загострення при хворобі Крона часто виникають несподівано, але деякі фактори можна контролювати. Зміни в способі життя, харчуванні та обережність у прийомі ліків допомагають знизити ризик нових епізодів хвороби.

Поведінкові фактори

Є звички, які мають найбільший вплив на перебіг хвороби. Найважливіші з них:

• повна відмова від куріння: це одна з найефективніших дій для зменшення частоти загострень і ускладнень
• регулярна фізична активність: у помірному режимі
• контроль за стресом: хронічне емоційне навантаження може сприяти повторному запуску симптомів.

Харчування

Дієта має бути адаптована до індивідуальних потреб. Щоб уникнути помилок, варто вести харчовий щоденник. Він допоможе відстежити реакцію на продукти. У загальному, бажано:

• уникати молочних продуктів при непереносимості лактози
• обмежити газовані напої, жирну їжу, продукти з великим вмістом клітковини (при стриктурах)
• харчуватися дрібно, невеликими порціями кілька разів на день
• вживати достатню кількість рідини протягом доби.

Медикаменти

Не всі ліки сумісні з хворобою Крона. Деякі препарати, зокрема нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), можуть провокувати загострення. Перш ніж починати будь-яке нове лікування, важливо узгодити його з лікарем.

Коли звертатися до лікаря

Деякі симптоми можуть вказувати на загострення або ускладнення хвороби Крона. Якщо з’являється будь-який із таких проявів, важливо якнайшвидше звернутися до медичного фахівця:

• кров у калі
• тривалий або раптово сильний біль у животі
• підвищення температури тіла
• нудота або блювання, які не минають
• різке схуднення без змін у дієті
• частий рідкий стілець, який не вдається контролювати
• сильна слабкість або запаморочення.

Демпінг-синдром: коли їжа проходить шлунок занадто швидко

Аутоімунний тиреоїдит

Втома: причини і подолання