Менструація: усе, що варто знати

Коли дослідники проаналізували понад 612 тисяч циклів, записаних у застосунку для відстеження менструацій, середня тривалість циклу виявилася 29,3 дня, а не «підручникові» 28. Ще цікавіше інше: фаза до овуляції тривала в середньому 16,9 дня, а не 14, і саме вона найсильніше відрізнялася в різних жінок^[1]. Тобто овуляція на 14-й день є радше умовністю, ніж правилом. Менструація сама по собі є природним фізіологічним процесом: це відшарування ендометрію, внутрішнього шару матки, який готувався до вагітності, але не знадобився. Кров'янисті виділення зазвичай тривають від двох до семи днів^[2].

Регулярність і характер менструацій відображають гормональний баланс і стан репродуктивної системи, тому Американський коледж акушерів-гінекологів радить розглядати менструальний цикл як ще один показник загального здоров'я, подібно до пульсу чи тиску^[3]. Водночас місячні часто супроводжуються фізичними та емоційними змінами, зокрема болем унизу живота і перепадами настрою. Організм у кожної жінки свій, тому і вираженість симптомів дуже різна.

Що таке менструація?

Менструація (місячні, критичні дні, «ці дні») є природним фізіологічним процесом і першою фазою менструального циклу. Під час неї відшаровується ендометрій, який наростав у матці на випадок вагітності, але не знадобився, бо запліднення не відбулося. Цей процес супроводжується кров'янистими виділеннями з піхви, які зазвичай тривають 2–7 днів, найчастіше близько п'яти, і найрясніші в перші два дні^[2].

Менструальні виділення складаються з крові, частинок ендометрію та слизу. Об'єм втраченої крові індивідуальний: за даними Національної служби охорони здоров'я Великої Британії (NHS), за всі дні менструації жінка втрачає приблизно 20–90 мл, тобто від однієї до п'яти столових ложок^[2]. Втрату понад 80 мл за цикл лікарі вже вважають рясною кровотечею^[4]. Характер і кількість виділень можуть змінюватися з віком, через стан здоров'я, спосіб життя і навіть зовнішні чинники, як-от стрес чи зміна клімату.

Гормональна регуляція процесу

Менструацією керує узгоджена робота кількох гормонів, які виробляються в різних органах^[4]:

• Естроген: сприяє росту і відновленню ендометрію після завершення попередньої менструації. Його рівень зростає в першій половині циклу.
• Прогестерон: готує ендометрій до прикріплення заплідненої яйцеклітини. Його рівень досягає піку в другій половині циклу.
• Фолікулостимулювальний гормон (ФСГ): стимулює ріст фолікулів у яєчниках, у яких дозрівають яйцеклітини.
• Лютеїнізувальний гормон (ЛГ): запускає овуляцію, тобто вихід яйцеклітини з яєчника. Вона відбувається приблизно через 36–44 години після різкого підйому ЛГ.

ФСГ і ЛГ виробляє гіпофіз, невелика залоза в основі головного мозку, а естроген і прогестерон утворюються в яєчниках. Разом вони створюють систему зворотних зв'язків, яка щомісяця готує організм до можливої вагітності^[4].

Чому відбувається менструація?

Місячні настають як наслідок щомісячної підготовки організму до зачаття. Протягом циклу ендометрій потовщується і густо проростає кровоносними судинами, щоб запліднена яйцеклітина могла прикріпитися до стінки матки і почати розвиватися. Якщо вагітність не настає, жовте тіло в яєчнику згасає, рівень прогестерону падає, і ендометрій відшаровується та виходить назовні^[4].

Саме тому менструації є добрим індикатором гормонального балансу і репродуктивного здоров'я. Тривалі затримки чи надто рясні кровотечі можуть бути симптомами порушень, які потребують уваги. У великому дослідженні медсестер жінки, чий цикл завжди був нерегулярним, рідше доживали до 70 років, і найсильніше цей зв'язок проявлявся для серцево-судинних хвороб^[5]. Сам по собі нерегулярний цикл не є вироком, але він часто супроводжує стани на кшталт синдрому полікістозних яєчників, які варто вчасно виявити.

Емоційний і фізичний вплив

У дні менструації організм відчуває і фізичні, і емоційні зміни. Найчастіше це спазми внизу живота: матка скорочується, щоб вивести ендометрій. Біль зазвичай триває до трьох днів^[6]. Крім того, бувають перепади настрою, головний біль, утома, нагрубання і чутливість грудей^[7]. Наскільки сильно це відчувається, залежить від індивідуальних особливостей організму.

Коротко: менструація є частиною життя жінки, що забезпечує репродуктивну функцію і водночас дає цінну інформацію про стан здоров'я. Варто знати, як працює ваш організм, і помічати зміни, щоб вчасно розпізнати можливі проблеми.

Менструальний цикл: основні етапи

Менструальний цикл готує організм до можливої вагітності і складається з чотирьох фаз: менструальної, фолікулярної, овуляції та лютеїнової. Кожна з них має свою гормональну «партитуру»^[4].

Менструальна фаза

Менструальна фаза починається з першого дня кровотечі, і саме цей день лікарі вважають першим днем циклу. У цей час відшаровується слизова оболонка матки (ендометрій), якщо вагітність не настала. Виділення складаються з частинок ендометрію, крові та слизу. Ця фаза зазвичай триває від двох до семи днів^[2].

Рівні естрогену і прогестерону в цей час найнижчі^[4]. Багато жінок у ці дні почуваються втомленими і емоційно нестабільними, хоча в когось менструація минає майже непомітно. Цю фазу можна вважати природним «перезавантаженням», яке готує організм до нового циклу.

Читайте:

Розрахунок менструального циклу

Розрахунок менструального циклу допомагає визначити фертильні дні, планувати вагітність або уникати її, про...

Фолікулярна фаза

Фолікулярна фаза починається одночасно з менструальною, але триває довше, аж до овуляції. Головна подія цього періоду полягає в рості й дозріванні фолікулів у яєчниках. Під впливом ФСГ починають розвиватися кілька фолікулів, але до кінця фази один із них стає домінантним^[4].

Естроген, який виробляють фолікули, потовщує ендометрій і готує його до можливої імплантації заплідненої яйцеклітини. У 28-денному циклі ця фаза триває приблизно 14 днів, але саме її тривалість найбільше відрізняється між жінками: у згаданому аналізі понад 600 тисяч циклів вона в середньому становила 16,9 дня і коливалася від 10 до 30 днів^[1].

Овуляція

Овуляція є кульмінацією циклу. У 28-денному циклі вона зазвичай припадає приблизно на 14-й день, хоча в реальному житті цей строк сильно зсувається^[8]. ЛГ змушує домінантний фолікул розірватися і вивільнити зрілу яйцеклітину. Вона потрапляє в маткову трубу, де зберігає здатність до запліднення приблизно 12–24 години^[8]. Сперматозоїди живуть довше, кілька днів, тому найбільше шансів завагітніти є в шестиденне «вікно», яке закінчується днем овуляції^[9].

Овуляція є найбільш фертильним періодом циклу. У цей час естроген досягає піку, і багато жінок помічають посилення статевого потягу, прозорі тягучі виділення, схожі на яєчний білок, а також нагрубання грудей чи легкий біль унизу живота^[8].

Лютеїнова фаза

Після овуляції починається лютеїнова фаза, яка в однієї жінки зазвичай досить стабільна і триває близько 14 днів^[4]; за даними застосунку, в середньому 12,4 дня^[1]. На місці фолікула утворюється жовте тіло, тимчасова залоза, що виробляє прогестерон. Цей гормон підтримує потовщений ендометрій і створює сприятливі умови для прикріплення заплідненої яйцеклітини.

Якщо вагітність не настає, жовте тіло поступово згасає, рівні прогестерону та естрогену знижуються, і ендометрій відшаровується. Так починається новий цикл.

Тривалість та зміни менструального циклу

Тривалість менструального циклу індивідуальна. NHS називає типовим проміжок від 21 до 35 днів^[2], а Управління з питань здоров'я жінок США вважає регулярними цикли від 24 до 38 днів^[10]. Тож навіть помітні відмінності між жінками можуть бути варіантом норми.

Менструації зазвичай починаються в підлітковому віці, в середньому близько 12 років^[4]. Нормою вважають і ранніший початок, з 8 років^[11], і пізніший, до 15 років^[10]. Перші кілька років цикли часто нерегулярні, бо гормональна система ще налаштовується; у більшості дівчат вони стають регулярними до 16–18 років^[2].

Регулярність циклу залежить від віку, стану здоров'я, способу життя та гормонального балансу. У 20–30 років цикл зазвичай найстабільніший. Утім, і в цей період стрес, зміна харчування, фізичні навантаження чи вагітність можуть впливати на його тривалість. З віком цикл поступово коротшає: у дослідженні з даними застосунку його середня тривалість зменшувалася на 0,18 дня з кожним роком життя від 25 до 45 років^[1]. Загалом жінка менструює близько 40 років свого життя^[10].

Перед менопаузою, яка у Великій Британії настає в середньому в 51 рік^[2], цикл знову стає нерегулярним. Цей перехідний період називають перименопаузою. Він триває в середньому близько чотирьох років, а загалом від двох до восьми^[12]. У цей час змінюються тривалість циклу, рясність кровотеч і частота овуляцій, місячні можуть пропадати на кілька місяців, бо рівень естрогену знижується, а репродуктивна функція поступово згасає.

Що таке нерегулярна менструація

Лікарі звертають увагу на такі зміни циклу^[10]:

• Менструації, що тривають довше семи днів або коротше двох^[2].
• Відсутність менструацій три місяці поспіль і довше при негативному тесті на вагітність^[2].
• Надмірно рясні або, навпаки, дуже мізерні виділення.
• Болісні місячні з нудотою, блюванням чи вираженим дискомфортом.
• Кровотечі між менструаціями або після статевого акту^[2].

Читайте:

Нерегулярні місячні: причини, симптоми, лікування

Нерегулярні місячні можуть бути як індивідуальною нормою, так і ознакою порушення, яке потребує обстеження. ...

Симптоми, які супроводжують менструацію

Менструацію та дні перед нею часто супроводжують фізичні й емоційні зміни, пов'язані з коливаннями гормонів. Понад 90% жінок помічають хоча б якісь передменструальні симптоми^[7]. Їхня вираженість різна, а найпоширеніші такі:

• Спазми внизу живота: виникають через скорочення матки, яка виводить ендометрій. Біль буває і ледь відчутним, і досить сильним^[6].
• Дискомфорт у спині та ногах: біль і напруження іноді віддають із живота в поперек чи стегна^[7].
• Нагрубання грудей: через гормональні зміни перед менструацією груди можуть ставати чутливими і збільшуватися^[7]. Такий циклічний біль у грудях зазвичай минає з початком менструації.
• Головний біль: часто пов'язаний зі зниженням рівня естрогену. У жінок, схильних до мігрені, він може бути вираженим: менструальна мігрень трапляється приблизно у 20–25% жінок з мігренню, а одним із її механізмів вважають саме падіння естрогену^[13].
• Зміни настрою: коливання прогестерону та естрогену можуть викликати дратівливість, плаксивість, напруження чи тривогу^[7].
• Проблеми зі шкірою: у багатьох жінок наприкінці циклу загострюються висипання. В одному опитуванні студенток на загострення акне скаржилися близько 40% учасниць^[14]. Такі висипання належать до гормонального акне.
• Втома та проблеми зі сном: через гормональні зміни бракує енергії, а засинати буває важче^[7]. Зв'язок працює в обидва боки: у дівчат-підлітків, які спали менше, менструальний біль був сильнішим^[15].
• Тяга до їжі: перед і під час менструації часто хочеться солодкого чи солоного, і апетит змінюється^[7]. Це пов'язують із коливаннями гормонів і рівня серотоніну.

Симптоми можуть відрізнятися від циклу до циклу. Якщо ж біль чи інші прояви заважають звичному життю, варто звернутися до лікаря^[6].

Ускладнення під час менструації

Хоча менструація є природним процесом, у деяких жінок виникають ускладнення, що погіршують якість життя і самопочуття. Їх можуть спричиняти як особливості організму, так і певні захворювання.

Інтенсивний біль (дисменорея)

Одним із найчастіших ускладнень є сильні спазми внизу живота, які можуть супроводжуватися нудотою, блюванням, болем у спині чи ногах. Первинна дисменорея зумовлена природними скороченнями матки, а вторинна може свідчити про захворювання, як-от ендометріоз, міома матки, аденоміоз чи запальні захворювання органів малого таза^[6].

Читайте:

Менструальний біль, або Дисменорея

Менструальний біль, або дисменорея, знайомий більшості жінок: в одних він обмежується легким дискомфортом, в ...

Надмірно сильні кровотечі (менорагія)

Менорагія означає надто рясні менструації. На неї вказує потреба міняти прокладку чи тампон кожні одну-дві години або кровотеча, що триває понад сім днів^[16]. Через значну втрату крові з часом може розвинутися дефіцит заліза і анемія. Причинами бувають міоми, поліпи, ендометріоз, гормональні порушення, розлади згортання крові та приймання антикоагулянтів, зрідка рак матки^[16].

Аменорея

Відсутність менструацій протягом трьох і більше місяців (за умови, що вагітність виключено) називається аменореєю. Її можуть спричиняти стрес, виснажливі тренування, різке схуднення, гормональні порушення, синдром полікістозних яєчників або захворювання щитоподібної залози^[17].

Передменструальний синдром (ПМС)

Передменструальний синдром (ПМС) є поширеним станом, коли за тиждень-два до менструації з'являються фізичні, емоційні та поведінкові симптоми. Вони зникають на початку менструації або невдовзі після неї^[7].

Симптоми ПМС^[7]:

• дратівливість, перепади настрою, легка тривожність
• головний біль або мігрень
• здуття живота, набряки
• втома, млявість
• підвищена чутливість грудей
• зміни апетиту, бажання певних продуктів.

ПМС буває легким або помірним і часто не потребує лікування. Зменшити його прояви допомагають регулярна фізична активність, достатній сон, менше кофеїну і солі в дні перед менструацією, а також техніки керування стресом, наприклад йога чи медитація^[7].

Передменструальний дисфоричний розлад (ПМДР)

Передменструальний дисфоричний розлад (ПМДР) є важкою формою ПМС з інтенсивнішими симптомами, які суттєво порушують повсякденне життя. Він трапляється значно рідше: метааналіз 44 досліджень оцінив його поширеність у 3,2% за підтвердженим діагнозом і в 7,7% за попереднім^[18].

Симптоми ПМДР^[19]:

• виражена депресія, відчуття безнадії
• сильна тривожність, напади паніки
• різкі перепади настрою
• дратівливість, що призводить до конфліктів
• важка втома, апатія
• труднощі з концентрацією уваги
• фізичні симптоми, як-от біль у м'язах, головний біль, здуття.

ПМДР зазвичай потребує медичної допомоги. Лікування може включати антидепресанти з групи СІЗЗС (сертралін, флуоксетин, пароксетин), гормональні контрацептиви, психотерапію та зміни способу життя^[19]. Якщо симптоми погіршують якість життя, варто звернутися до лікаря, а при думках про самоушкодження потрібна невідкладна допомога.

Інфекції або подразнення

Під час менструації ризик деяких інфекцій зростає через зміну мікрофлори піхви. Коли науковці 16 тижнів спостерігали за бактеріями в піхві 32 здорових жінок, виявилося, що склад мікрофлори найсильніше «гойдається» залежно від фази циклу і статевого життя^[20]. Менструальна кров тимчасово змінює кислотність піхви і послаблює її природний захист. За даними Центрів з контролю та профілактики захворювань США (CDC), під час менструації частіше виявляють бактеріальний вагіноз, що проявляється виділеннями з неприємним рибним запахом, зазвичай без свербежу чи болючості^[21][22]. Утім, легкий запах під час місячних сам по собі ще не означає інфекцію.

Ризик зростає, коли тампони, менструальні чаші чи прокладки використовують довше, ніж рекомендовано. Тампон радять міняти кожні 4–8 годин і ніколи не носити один понад 8 годин^[23]. У рідкісних випадках можливий синдром токсичного шоку, небезпечний для життя стан, який спричиняють токсини бактерій, найчастіше золотистого стафілокока (Staphylococcus aureus)^[24]. Він розвивається швидко і проявляється високою температурою, ознобом, болем у м'язах і висипом, схожим на дрібний наждачний папір^[25]. За таких симптомів слід одразу вийняти тампон чи чашу і викликати швидку^[10].

Щоб знизити ризик подразнень та інфекцій, міняйте засоби гігієни вчасно, обирайте тампон із найменшою достатньою вбирністю, бо синдром токсичного шоку пов'язували саме з дуже вбирними тампонами^[24], уникайте ароматизованих прокладок і агресивних засобів для інтимної гігієни та стежте за самопочуттям.

Порушення овуляції

Порушення овуляції виникає, коли яйцеклітина не виходить з яєчника, і цикл стає ановуляторним. Причиною буває гормональний дисбаланс ФСГ, ЛГ, естрогену та прогестерону. Часто це пов'язано зі стресом, недостатнім харчуванням, виснажливими тренуваннями, хворобами щитоподібної залози, підвищеним пролактином чи синдромом полікістозних яєчників^[26].

Ановуляція може спричиняти нерегулярні місячні, надто довгі або короткі цикли і труднощі із зачаттям. Без овуляції не утворюється жовте тіло, тож ендометрій зазнає дії естрогену без «противаги» прогестерону і може надмірно розростатися. Через це зростає ризик гіперплазії ендометрію, а в довгостроковій перспективі і раку: у жінок із синдромом полікістозних яєчників шанси захворіти на рак ендометрію за даними метааналізу були в 2,79 раза вищими^[27].

Психоемоційні ускладнення

Психоемоційні зміни під час циклу пов'язані з тим, що коливання естрогену та прогестерону впливають на роботу нервової системи. Вони можуть викликати перепади настрою, тривожність, дратівливість і навіть депресивні стани. Найчастіше ці симптоми посилюються в другій половині циклу, перед менструацією, але в деяких жінок тривають і під час неї^[7].

Крім емоційного дискомфорту, такі зміни можуть погіршувати концентрацію, пам'ять і працездатність^[7]. Жінкам стає важче виконувати щоденні справи чи підтримувати звичну активність. Якщо ці симптоми суттєво погіршують якість життя, варто проконсультуватися з лікарем або психологом.

Біль під час сечовипускання або дефекації

Біль під час сечовипускання чи дефекації, особливо в дні менструації, може бути ознакою ендометріозу. При цьому захворюванні тканина, схожа на слизову оболонку матки, розростається поза нею, уражає сечовий міхур, кишківник чи інші органи малого таза і викликає запалення, подразнення та спайки. За оцінкою ВООЗ, ендометріоз має приблизно кожна десята жінка репродуктивного віку, тобто близько 190 мільйонів у світі^[28]. Біль зазвичай циклічний і може поєднуватися з дуже болісними менструаціями та проблемами з фертильністю.

Подібні симптоми бувають і при інфекціях сечової системи, синдромі подразненого кишківника або запальних захворюваннях органів малого таза. Якщо біль постійний чи суттєво погіршує якість життя, зверніться до лікаря. Для діагностики ендометріозу використовують УЗД і МРТ, а за потреби лапароскопію. Від перших симптомів до діагнозу в середньому минає від 4 до 12 років^[28], тож не варто роками терпіти сильний біль як «норму».

Коротко: ускладнення під час менструації можуть бути сигналом про порушення в організмі. Вчасна діагностика і лікування допомагають уникнути серйозних наслідків.

Методи зменшення симптомів менструації

Менструація не завжди потребує лікування, але домашні засоби допомагають упоратися з болем і проявами ПМС. Можна спробувати:

• Знеболювальні: зменшити біль допомагають безрецептурні препарати: ібупрофен, напроксен чи аспірин, які належать до нестероїдних протизапальних засобів^[7], а також парацетамол^[6]. Найкраще досліджені нестероїдні протизапальні засоби: за даними Кокранівського огляду 80 досліджень, помірне або виразне полегшення болю отримували 45–53% жінок, які їх приймали, порівняно з 18% у групі плацебо^[29].
• Фізичні вправи: помірна активність зменшує дискомфорт до і під час менструації. Згідно з Кокранівським оглядом, регулярні вправи (розтяжка, йога, аеробні тренування) знижували інтенсивність менструального болю приблизно на 25 мм за 100-міліметровою шкалою, хоча якість досліджень низька^[30].
• Техніки розслаблення: дихальні вправи, масаж живота і спини, медитація. Багато жінок вважають йогу корисною для зменшення болю та стресу^[6].
• Тепло: грілка з гарячою водою, загорнута в рушник, на животі допомагає зменшити дискомфорт. У рандомізованому дослідженні тепловий пластир на животі знімав біль так само ефективно, як ібупрофен^[31]. Теплі ванни також корисні, бо поєднують розслаблення і м'яке тепло.
• Контрацепція: гормональні контрацептиви зменшують багато симптомів, пов'язаних із менструацією, зокрема біль, бо роблять ендометрій тоншим, а місячні слабшими^[6]. Метааналіз підтвердив, що комбіновані оральні контрацептиви полегшують біль при первинній дисменореї краще за плацебо^[32].

Продукція для менструації

Існує багато засобів, які вбирають або збирають менструальну кров. Усі вони, від прокладок до менструальної білизни, безпечні навіть для дівчат, у яких місячні щойно почалися^[11].

Одноразові менструальні продукти

• Прокладки: вбирні смужки, які кріплять до білизни і регулярно міняють. Вони бувають різних форм, розмірів і товщини.
• Тампони: циліндри з вбирного матеріалу, які вводять у піхву. Вони також мають різні розміри та рівні вбирності; носити один тампон довше 8 годин не слід^[10].

Багаторазові менструальні продукти

• Тканинні прокладки: схожі на одноразові, але зроблені з тканини, наприклад бавовни чи фланелі. Їх кріплять до білизни і міняють так само, а потім перуть і використовують знову.
• Менструальна білизна: трусики, схожі на звичайні, але з вбудованим вбирним шаром. Їх перуть як звичайну білизну і використовують знову.
• Менструальні чаші: невеликі силіконові чашечки, які вводять у піхву. Чаша збирає кров; потім її спорожнюють, миють і вводять знову, а після менструації стерилізують для наступного циклу. Огляд 43 досліджень показав, що чаші протікають не частіше за прокладки і тампони, не порушують мікрофлору піхви, а 73% жінок після випробування хотіли користуватися ними й далі. Звикання зазвичай займає кілька циклів, а жінкам із внутрішньоматковою спіраллю варто бути обережними, бо описані випадки її зміщення^[33].
• Захисні підстилки: багаторазові вбирні тканинні покривала, які підкладають під себе на ніч, щоб захистити постіль. Їх перуть і використовують кожного циклу.

Користуючись будь-яким засобом, дотримуйтеся інструкції виробника: це зменшує ризик протікань і інфекцій^[25].

Часті питання

Як змінюється цикл протягом життя?

Менструальний цикл змінюється в різні періоди життя. У підлітків цикли часто довші й нерегулярні. У 20–30 років вони стабілізуються, а виділення стають помірними. Після пологів і під час годування грудьми менструації можуть тимчасово зникати або змінюватися^[17]. У перименопаузі місячні стають нерегулярними, аж поки не припиняться зовсім^[12].

Як стежити за менструальним циклом?

Записи про цикл допомагають помітити відхилення. Найпростіше відзначати в календарі перший і останній день менструації: так легко визначити тривалість циклу і передбачити наступні місячні. Застосунки спрощують цей процес, а їхні дані вже стали джерелом для великих наукових досліджень циклу^[1]. Для оцінки ПМС лікарі радять записувати симптоми щонайменше три цикли поспіль^[7].

Що робити, якщо виникають проблеми?

Звернутися до лікаря варто, якщо^[10]:

• Місячні раптово змінилися: стали довшими, коротшими чи болючішими.
• З'явилися кровотечі між менструаціями, після сексу або після менопаузи^[2].
• Доводиться міняти прокладку чи тампон кожні одну-дві години, або кровотеча триває понад сім днів^[16].
• Перша менструація не настала до 15 років або протягом трьох років після початку росту грудей.
• Місячних немає понад три місяці, а вагітність виключено.
• Біль чи інші симптоми заважають звичайній діяльності, або біль став сильнішим, ніж зазвичай, і знеболювальні не допомагають^[6].
• Ви підозрюєте вагітність.
• Під час користування тампоном чи чашею раптово піднялася висока температура, з'явилися висип і слабкість: вийміть засіб і негайно викличте швидку^[10].

Рекомендації під час менструації

У ці дні варто подбати про комфорт і догляд за собою:

• Користуйтеся зручними засобами гігієни: прокладками, тампонами, менструальною білизною чи чашами.
• Харчуйтеся збалансовано і в дні перед менструацією обмежте сіль і кофеїн, які можуть посилювати здуття і дратівливість^[7].
• Пийте достатньо води.
• За потреби приймайте знеболювальні, наприклад ібупрофен^[6].
• Відмовтеся від куріння: за даними метааналізу 24 досліджень, у курців болісні місячні трапляються в 1,45 раза частіше, ніж у некурців^[34].