Коли дослідники проаналізували понад 612 тисяч циклів, записаних у застосунку для відстеження менструацій, середня тривалість циклу виявилася 29,3 дня, а не «підручникові» 28. Ще цікавіше інше: фаза до овуляції тривала в середньому 16,9 дня, а не 14, і саме вона найсильніше відрізнялася в різних жінок[1]. Тобто овуляція на 14-й день є радше умовністю, ніж правилом. Менструація сама по собі є природним фізіологічним процесом: це відшарування ендометрію, внутрішнього шару матки, який готувався до вагітності, але не знадобився. Кров'янисті виділення зазвичай тривають від двох до семи днів[2].

Регулярність і характер менструацій відображають гормональний баланс і стан репродуктивної системи, тому Американський коледж акушерів-гінекологів радить розглядати менструальний цикл як ще один показник загального здоров'я, подібно до пульсу чи тиску[3]. Водночас місячні часто супроводжуються фізичними та емоційними змінами, зокрема болем унизу живота і перепадами настрою. Організм у кожної жінки свій, тому і вираженість симптомів дуже різна.

Що таке менструація?

Менструація (місячні, критичні дні, «ці дні») є природним фізіологічним процесом і першою фазою менструального циклу. Під час неї відшаровується ендометрій, який наростав у матці на випадок вагітності, але не знадобився, бо запліднення не відбулося. Цей процес супроводжується кров'янистими виділеннями з піхви, які зазвичай тривають 2–7 днів, найчастіше близько п'яти, і найрясніші в перші два дні[2].

Менструальні виділення складаються з крові, частинок ендометрію та слизу. Об'єм втраченої крові індивідуальний: за даними Національної служби охорони здоров'я Великої Британії (NHS), за всі дні менструації жінка втрачає приблизно 20–90 мл, тобто від однієї до п'яти столових ложок[2]. Втрату понад 80 мл за цикл лікарі вже вважають рясною кровотечею[4]. Характер і кількість виділень можуть змінюватися з віком, через стан здоров'я, спосіб життя і навіть зовнішні чинники, як-от стрес чи зміна клімату.

Гормональна регуляція процесу

Менструацією керує узгоджена робота кількох гормонів, які виробляються в різних органах[4]:

  • Естроген: сприяє росту і відновленню ендометрію після завершення попередньої менструації. Його рівень зростає в першій половині циклу.
  • Прогестерон: готує ендометрій до прикріплення заплідненої яйцеклітини. Його рівень досягає піку в другій половині циклу.
  • Фолікулостимулювальний гормон (ФСГ): стимулює ріст фолікулів у яєчниках, у яких дозрівають яйцеклітини.
  • Лютеїнізувальний гормон (ЛГ): запускає овуляцію, тобто вихід яйцеклітини з яєчника. Вона відбувається приблизно через 36–44 години після різкого підйому ЛГ.

ФСГ і ЛГ виробляє гіпофіз, невелика залоза в основі головного мозку, а естроген і прогестерон утворюються в яєчниках. Разом вони створюють систему зворотних зв'язків, яка щомісяця готує організм до можливої вагітності[4].

Чому відбувається менструація?

Місячні настають як наслідок щомісячної підготовки організму до зачаття. Протягом циклу ендометрій потовщується і густо проростає кровоносними судинами, щоб запліднена яйцеклітина могла прикріпитися до стінки матки і почати розвиватися. Якщо вагітність не настає, жовте тіло в яєчнику згасає, рівень прогестерону падає, і ендометрій відшаровується та виходить назовні[4].

Саме тому менструації є добрим індикатором гормонального балансу і репродуктивного здоров'я. Тривалі затримки чи надто рясні кровотечі можуть бути симптомами порушень, які потребують уваги. У великому дослідженні медсестер жінки, чий цикл завжди був нерегулярним, рідше доживали до 70 років, і найсильніше цей зв'язок проявлявся для серцево-судинних хвороб[5]. Сам по собі нерегулярний цикл не є вироком, але він часто супроводжує стани на кшталт синдрому полікістозних яєчників, які варто вчасно виявити.

Емоційний і фізичний вплив

У дні менструації організм відчуває і фізичні, і емоційні зміни. Найчастіше це спазми внизу живота: матка скорочується, щоб вивести ендометрій. Біль зазвичай триває до трьох днів[6]. Крім того, бувають перепади настрою, головний біль, утома, нагрубання і чутливість грудей[7]. Наскільки сильно це відчувається, залежить від індивідуальних особливостей організму.

Коротко: менструація є частиною життя жінки, що забезпечує репродуктивну функцію і водночас дає цінну інформацію про стан здоров'я. Варто знати, як працює ваш організм, і помічати зміни, щоб вчасно розпізнати можливі проблеми.

Менструальний цикл: основні етапи

Менструальний цикл готує організм до можливої вагітності і складається з чотирьох фаз: менструальної, фолікулярної, овуляції та лютеїнової. Кожна з них має свою гормональну «партитуру»[4].

Менструальна фаза

Менструальна фаза починається з першого дня кровотечі, і саме цей день лікарі вважають першим днем циклу. У цей час відшаровується слизова оболонка матки (ендометрій), якщо вагітність не настала. Виділення складаються з частинок ендометрію, крові та слизу. Ця фаза зазвичай триває від двох до семи днів[2].

Рівні естрогену і прогестерону в цей час найнижчі[4]. Багато жінок у ці дні почуваються втомленими і емоційно нестабільними, хоча в когось менструація минає майже непомітно. Цю фазу можна вважати природним «перезавантаженням», яке готує організм до нового циклу.

Читайте:

Фолікулярна фаза

Фолікулярна фаза починається одночасно з менструальною, але триває довше, аж до овуляції. Головна подія цього періоду полягає в рості й дозріванні фолікулів у яєчниках. Під впливом ФСГ починають розвиватися кілька фолікулів, але до кінця фази один із них стає домінантним[4].

Естроген, який виробляють фолікули, потовщує ендометрій і готує його до можливої імплантації заплідненої яйцеклітини. У 28-денному циклі ця фаза триває приблизно 14 днів, але саме її тривалість найбільше відрізняється між жінками: у згаданому аналізі понад 600 тисяч циклів вона в середньому становила 16,9 дня і коливалася від 10 до 30 днів[1].

Овуляція

Овуляція є кульмінацією циклу. У 28-денному циклі вона зазвичай припадає приблизно на 14-й день, хоча в реальному житті цей строк сильно зсувається[8]. ЛГ змушує домінантний фолікул розірватися і вивільнити зрілу яйцеклітину. Вона потрапляє в маткову трубу, де зберігає здатність до запліднення приблизно 12–24 години[8]. Сперматозоїди живуть довше, кілька днів, тому найбільше шансів завагітніти є в шестиденне «вікно», яке закінчується днем овуляції[9].

Овуляція є найбільш фертильним періодом циклу. У цей час естроген досягає піку, і багато жінок помічають посилення статевого потягу, прозорі тягучі виділення, схожі на яєчний білок, а також нагрубання грудей чи легкий біль унизу живота[8].

Лютеїнова фаза

Після овуляції починається лютеїнова фаза, яка в однієї жінки зазвичай досить стабільна і триває близько 14 днів[4]; за даними застосунку, в середньому 12,4 дня[1]. На місці фолікула утворюється жовте тіло, тимчасова залоза, що виробляє прогестерон. Цей гормон підтримує потовщений ендометрій і створює сприятливі умови для прикріплення заплідненої яйцеклітини.

Якщо вагітність не настає, жовте тіло поступово згасає, рівні прогестерону та естрогену знижуються, і ендометрій відшаровується. Так починається новий цикл.

Реклама

Тривалість та зміни менструального циклу

Тривалість менструального циклу індивідуальна. NHS називає типовим проміжок від 21 до 35 днів[2], а Управління з питань здоров'я жінок США вважає регулярними цикли від 24 до 38 днів[10]. Тож навіть помітні відмінності між жінками можуть бути варіантом норми.

Менструації зазвичай починаються в підлітковому віці, в середньому близько 12 років[4]. Нормою вважають і ранніший початок, з 8 років[11], і пізніший, до 15 років[10]. Перші кілька років цикли часто нерегулярні, бо гормональна система ще налаштовується; у більшості дівчат вони стають регулярними до 16–18 років[2].

Регулярність циклу залежить від віку, стану здоров'я, способу життя та гормонального балансу. У 20–30 років цикл зазвичай найстабільніший. Утім, і в цей період стрес, зміна харчування, фізичні навантаження чи вагітність можуть впливати на його тривалість. З віком цикл поступово коротшає: у дослідженні з даними застосунку його середня тривалість зменшувалася на 0,18 дня з кожним роком життя від 25 до 45 років[1]. Загалом жінка менструює близько 40 років свого життя[10].

Перед менопаузою, яка у Великій Британії настає в середньому в 51 рік[2], цикл знову стає нерегулярним. Цей перехідний період називають перименопаузою. Він триває в середньому близько чотирьох років, а загалом від двох до восьми[12]. У цей час змінюються тривалість циклу, рясність кровотеч і частота овуляцій, місячні можуть пропадати на кілька місяців, бо рівень естрогену знижується, а репродуктивна функція поступово згасає.

Що таке нерегулярна менструація

Лікарі звертають увагу на такі зміни циклу[10]:

  • Менструації, що тривають довше семи днів або коротше двох[2].
  • Відсутність менструацій три місяці поспіль і довше при негативному тесті на вагітність[2].
  • Надмірно рясні або, навпаки, дуже мізерні виділення.
  • Болісні місячні з нудотою, блюванням чи вираженим дискомфортом.
  • Кровотечі між менструаціями або після статевого акту[2].

Читайте:

Симптоми, які супроводжують менструацію

Менструацію та дні перед нею часто супроводжують фізичні й емоційні зміни, пов'язані з коливаннями гормонів. Понад 90% жінок помічають хоча б якісь передменструальні симптоми[7]. Їхня вираженість різна, а найпоширеніші такі:

  • Спазми внизу живота: виникають через скорочення матки, яка виводить ендометрій. Біль буває і ледь відчутним, і досить сильним[6].
  • Дискомфорт у спині та ногах: біль і напруження іноді віддають із живота в поперек чи стегна[7].
  • Нагрубання грудей: через гормональні зміни перед менструацією груди можуть ставати чутливими і збільшуватися[7]. Такий циклічний біль у грудях зазвичай минає з початком менструації.
  • Головний біль: часто пов'язаний зі зниженням рівня естрогену. У жінок, схильних до мігрені, він може бути вираженим: менструальна мігрень трапляється приблизно у 20–25% жінок з мігренню, а одним із її механізмів вважають саме падіння естрогену[13].
  • Зміни настрою: коливання прогестерону та естрогену можуть викликати дратівливість, плаксивість, напруження чи тривогу[7].
  • Проблеми зі шкірою: у багатьох жінок наприкінці циклу загострюються висипання. В одному опитуванні студенток на загострення акне скаржилися близько 40% учасниць[14]. Такі висипання належать до гормонального акне.
  • Втома та проблеми зі сном: через гормональні зміни бракує енергії, а засинати буває важче[7]. Зв'язок працює в обидва боки: у дівчат-підлітків, які спали менше, менструальний біль був сильнішим[15].
  • Тяга до їжі: перед і під час менструації часто хочеться солодкого чи солоного, і апетит змінюється[7]. Це пов'язують із коливаннями гормонів і рівня серотоніну.

Симптоми можуть відрізнятися від циклу до циклу. Якщо ж біль чи інші прояви заважають звичному життю, варто звернутися до лікаря[6].

Реклама

Ускладнення під час менструації

Хоча менструація є природним процесом, у деяких жінок виникають ускладнення, що погіршують якість життя і самопочуття. Їх можуть спричиняти як особливості організму, так і певні захворювання.

Інтенсивний біль (дисменорея)

Одним із найчастіших ускладнень є сильні спазми внизу живота, які можуть супроводжуватися нудотою, блюванням, болем у спині чи ногах. Первинна дисменорея зумовлена природними скороченнями матки, а вторинна може свідчити про захворювання, як-от ендометріоз, міома матки, аденоміоз чи запальні захворювання органів малого таза[6].

Читайте:

Надмірно сильні кровотечі (менорагія)

Менорагія означає надто рясні менструації. На неї вказує потреба міняти прокладку чи тампон кожні одну-дві години або кровотеча, що триває понад сім днів[16]. Через значну втрату крові з часом може розвинутися дефіцит заліза і анемія. Причинами бувають міоми, поліпи, ендометріоз, гормональні порушення, розлади згортання крові та приймання антикоагулянтів, зрідка рак матки[16].

Аменорея

Відсутність менструацій протягом трьох і більше місяців (за умови, що вагітність виключено) називається аменореєю. Її можуть спричиняти стрес, виснажливі тренування, різке схуднення, гормональні порушення, синдром полікістозних яєчників або захворювання щитоподібної залози[17].

Передменструальний синдром (ПМС)

Передменструальний синдром (ПМС) є поширеним станом, коли за тиждень-два до менструації з'являються фізичні, емоційні та поведінкові симптоми. Вони зникають на початку менструації або невдовзі після неї[7].

Симптоми ПМС[7]:

  • дратівливість, перепади настрою, легка тривожність
  • головний біль або мігрень
  • здуття живота, набряки
  • втома, млявість
  • підвищена чутливість грудей
  • зміни апетиту, бажання певних продуктів.

ПМС буває легким або помірним і часто не потребує лікування. Зменшити його прояви допомагають регулярна фізична активність, достатній сон, менше кофеїну і солі в дні перед менструацією, а також техніки керування стресом, наприклад йога чи медитація[7].

Передменструальний дисфоричний розлад (ПМДР)

Передменструальний дисфоричний розлад (ПМДР) є важкою формою ПМС з інтенсивнішими симптомами, які суттєво порушують повсякденне життя. Він трапляється значно рідше: метааналіз 44 досліджень оцінив його поширеність у 3,2% за підтвердженим діагнозом і в 7,7% за попереднім[18].

Симптоми ПМДР[19]:

  • виражена депресія, відчуття безнадії
  • сильна тривожність, напади паніки
  • різкі перепади настрою
  • дратівливість, що призводить до конфліктів
  • важка втома, апатія
  • труднощі з концентрацією уваги
  • фізичні симптоми, як-от біль у м'язах, головний біль, здуття.

ПМДР зазвичай потребує медичної допомоги. Лікування може включати антидепресанти з групи СІЗЗС (сертралін, флуоксетин, пароксетин), гормональні контрацептиви, психотерапію та зміни способу життя[19]. Якщо симптоми погіршують якість життя, варто звернутися до лікаря, а при думках про самоушкодження потрібна невідкладна допомога.

Інфекції або подразнення

Під час менструації ризик деяких інфекцій зростає через зміну мікрофлори піхви. Коли науковці 16 тижнів спостерігали за бактеріями в піхві 32 здорових жінок, виявилося, що склад мікрофлори найсильніше «гойдається» залежно від фази циклу і статевого життя[20]. Менструальна кров тимчасово змінює кислотність піхви і послаблює її природний захист. За даними Центрів з контролю та профілактики захворювань США (CDC), під час менструації частіше виявляють бактеріальний вагіноз, що проявляється виділеннями з неприємним рибним запахом, зазвичай без свербежу чи болючості[21][22]. Утім, легкий запах під час місячних сам по собі ще не означає інфекцію.

Ризик зростає, коли тампони, менструальні чаші чи прокладки використовують довше, ніж рекомендовано. Тампон радять міняти кожні 4–8 годин і ніколи не носити один понад 8 годин[23]. У рідкісних випадках можливий синдром токсичного шоку, небезпечний для життя стан, який спричиняють токсини бактерій, найчастіше золотистого стафілокока (Staphylococcus aureus)[24]. Він розвивається швидко і проявляється високою температурою, ознобом, болем у м'язах і висипом, схожим на дрібний наждачний папір[25]. За таких симптомів слід одразу вийняти тампон чи чашу і викликати швидку[10].

Щоб знизити ризик подразнень та інфекцій, міняйте засоби гігієни вчасно, обирайте тампон із найменшою достатньою вбирністю, бо синдром токсичного шоку пов'язували саме з дуже вбирними тампонами[24], уникайте ароматизованих прокладок і агресивних засобів для інтимної гігієни та стежте за самопочуттям.

Порушення овуляції

Порушення овуляції виникає, коли яйцеклітина не виходить з яєчника, і цикл стає ановуляторним. Причиною буває гормональний дисбаланс ФСГ, ЛГ, естрогену та прогестерону. Часто це пов'язано зі стресом, недостатнім харчуванням, виснажливими тренуваннями, хворобами щитоподібної залози, підвищеним пролактином чи синдромом полікістозних яєчників[26].

Ановуляція може спричиняти нерегулярні місячні, надто довгі або короткі цикли і труднощі із зачаттям. Без овуляції не утворюється жовте тіло, тож ендометрій зазнає дії естрогену без «противаги» прогестерону і може надмірно розростатися. Через це зростає ризик гіперплазії ендометрію, а в довгостроковій перспективі і раку: у жінок із синдромом полікістозних яєчників шанси захворіти на рак ендометрію за даними метааналізу були в 2,79 раза вищими[27].

Психоемоційні ускладнення

Психоемоційні зміни під час циклу пов'язані з тим, що коливання естрогену та прогестерону впливають на роботу нервової системи. Вони можуть викликати перепади настрою, тривожність, дратівливість і навіть депресивні стани. Найчастіше ці симптоми посилюються в другій половині циклу, перед менструацією, але в деяких жінок тривають і під час неї[7].

Крім емоційного дискомфорту, такі зміни можуть погіршувати концентрацію, пам'ять і працездатність[7]. Жінкам стає важче виконувати щоденні справи чи підтримувати звичну активність. Якщо ці симптоми суттєво погіршують якість життя, варто проконсультуватися з лікарем або психологом.

Біль під час сечовипускання або дефекації

Біль під час сечовипускання чи дефекації, особливо в дні менструації, може бути ознакою ендометріозу. При цьому захворюванні тканина, схожа на слизову оболонку матки, розростається поза нею, уражає сечовий міхур, кишківник чи інші органи малого таза і викликає запалення, подразнення та спайки. За оцінкою ВООЗ, ендометріоз має приблизно кожна десята жінка репродуктивного віку, тобто близько 190 мільйонів у світі[28]. Біль зазвичай циклічний і може поєднуватися з дуже болісними менструаціями та проблемами з фертильністю.

Подібні симптоми бувають і при інфекціях сечової системи, синдромі подразненого кишківника або запальних захворюваннях органів малого таза. Якщо біль постійний чи суттєво погіршує якість життя, зверніться до лікаря. Для діагностики ендометріозу використовують УЗД і МРТ, а за потреби лапароскопію. Від перших симптомів до діагнозу в середньому минає від 4 до 12 років[28], тож не варто роками терпіти сильний біль як «норму».

Коротко: ускладнення під час менструації можуть бути сигналом про порушення в організмі. Вчасна діагностика і лікування допомагають уникнути серйозних наслідків.

Методи зменшення симптомів менструації

Менструація не завжди потребує лікування, але домашні засоби допомагають упоратися з болем і проявами ПМС. Можна спробувати:

  • Знеболювальні: зменшити біль допомагають безрецептурні препарати: ібупрофен, напроксен чи аспірин, які належать до нестероїдних протизапальних засобів[7], а також парацетамол[6]. Найкраще досліджені нестероїдні протизапальні засоби: за даними Кокранівського огляду 80 досліджень, помірне або виразне полегшення болю отримували 45–53% жінок, які їх приймали, порівняно з 18% у групі плацебо[29].
  • Фізичні вправи: помірна активність зменшує дискомфорт до і під час менструації. Згідно з Кокранівським оглядом, регулярні вправи (розтяжка, йога, аеробні тренування) знижували інтенсивність менструального болю приблизно на 25 мм за 100-міліметровою шкалою, хоча якість досліджень низька[30].
  • Техніки розслаблення: дихальні вправи, масаж живота і спини, медитація. Багато жінок вважають йогу корисною для зменшення болю та стресу[6].
  • Тепло: грілка з гарячою водою, загорнута в рушник, на животі допомагає зменшити дискомфорт. У рандомізованому дослідженні тепловий пластир на животі знімав біль так само ефективно, як ібупрофен[31]. Теплі ванни також корисні, бо поєднують розслаблення і м'яке тепло.
  • Контрацепція: гормональні контрацептиви зменшують багато симптомів, пов'язаних із менструацією, зокрема біль, бо роблять ендометрій тоншим, а місячні слабшими[6]. Метааналіз підтвердив, що комбіновані оральні контрацептиви полегшують біль при первинній дисменореї краще за плацебо[32].

Продукція для менструації

Існує багато засобів, які вбирають або збирають менструальну кров. Усі вони, від прокладок до менструальної білизни, безпечні навіть для дівчат, у яких місячні щойно почалися[11].

Одноразові менструальні продукти

  • Прокладки: вбирні смужки, які кріплять до білизни і регулярно міняють. Вони бувають різних форм, розмірів і товщини.
  • Тампони: циліндри з вбирного матеріалу, які вводять у піхву. Вони також мають різні розміри та рівні вбирності; носити один тампон довше 8 годин не слід[10].

Багаторазові менструальні продукти

  • Тканинні прокладки: схожі на одноразові, але зроблені з тканини, наприклад бавовни чи фланелі. Їх кріплять до білизни і міняють так само, а потім перуть і використовують знову.
  • Менструальна білизна: трусики, схожі на звичайні, але з вбудованим вбирним шаром. Їх перуть як звичайну білизну і використовують знову.
  • Менструальні чаші: невеликі силіконові чашечки, які вводять у піхву. Чаша збирає кров; потім її спорожнюють, миють і вводять знову, а після менструації стерилізують для наступного циклу. Огляд 43 досліджень показав, що чаші протікають не частіше за прокладки і тампони, не порушують мікрофлору піхви, а 73% жінок після випробування хотіли користуватися ними й далі. Звикання зазвичай займає кілька циклів, а жінкам із внутрішньоматковою спіраллю варто бути обережними, бо описані випадки її зміщення[33].
  • Захисні підстилки: багаторазові вбирні тканинні покривала, які підкладають під себе на ніч, щоб захистити постіль. Їх перуть і використовують кожного циклу.

Користуючись будь-яким засобом, дотримуйтеся інструкції виробника: це зменшує ризик протікань і інфекцій[25].

Часті питання

Як змінюється цикл протягом життя?

Менструальний цикл змінюється в різні періоди життя. У підлітків цикли часто довші й нерегулярні. У 20–30 років вони стабілізуються, а виділення стають помірними. Після пологів і під час годування грудьми менструації можуть тимчасово зникати або змінюватися[17]. У перименопаузі місячні стають нерегулярними, аж поки не припиняться зовсім[12].

Як стежити за менструальним циклом?

Записи про цикл допомагають помітити відхилення. Найпростіше відзначати в календарі перший і останній день менструації: так легко визначити тривалість циклу і передбачити наступні місячні. Застосунки спрощують цей процес, а їхні дані вже стали джерелом для великих наукових досліджень циклу[1]. Для оцінки ПМС лікарі радять записувати симптоми щонайменше три цикли поспіль[7].

Що робити, якщо виникають проблеми?

Звернутися до лікаря варто, якщо[10]:

  • Місячні раптово змінилися: стали довшими, коротшими чи болючішими.
  • З'явилися кровотечі між менструаціями, після сексу або після менопаузи[2].
  • Доводиться міняти прокладку чи тампон кожні одну-дві години, або кровотеча триває понад сім днів[16].
  • Перша менструація не настала до 15 років або протягом трьох років після початку росту грудей.
  • Місячних немає понад три місяці, а вагітність виключено.
  • Біль чи інші симптоми заважають звичайній діяльності, або біль став сильнішим, ніж зазвичай, і знеболювальні не допомагають[6].
  • Ви підозрюєте вагітність.
  • Під час користування тампоном чи чашею раптово піднялася висока температура, з'явилися висип і слабкість: вийміть засіб і негайно викличте швидку[10].

Рекомендації під час менструації

У ці дні варто подбати про комфорт і догляд за собою:

  • Користуйтеся зручними засобами гігієни: прокладками, тампонами, менструальною білизною чи чашами.
  • Харчуйтеся збалансовано і в дні перед менструацією обмежте сіль і кофеїн, які можуть посилювати здуття і дратівливість[7].
  • Пийте достатньо води.
  • За потреби приймайте знеболювальні, наприклад ібупрофен[6].
  • Відмовтеся від куріння: за даними метааналізу 24 досліджень, у курців болісні місячні трапляються в 1,45 раза частіше, ніж у некурців[34].

Підсумок

Місячні належать до природних процесів репродуктивного циклу: коли запліднення не відбулося, ендометрій відшаровується і виходить через піхву. Цим процесом керують гормони гіпофіза і яєчників, а нормальним вважають цикл приблизно від 21–24 до 35–38 днів і кровотечу до 8 днів. Регулярність місячних є важливим показником здоров'я, тож тривалі затримки, надто рясні чи болісні менструації, сильний ПМС або біль під час сечовипускання і дефекації варто обговорити з лікарем, бо за ними можуть стояти гормональні збої чи захворювання на кшталт ендометріозу. Легкі симптоми добре полегшують ібупрофен, тепло і фізична активність, а знання про власний цикл допомагає жінці краще розуміти свій організм.

Джерела34
  1. Дослідження. Bull JR. та ін. Real-world menstrual cycle characteristics of more than 600,000 menstrual cycles. NPJ Digit Med, 2019.
  2. Periods. NHS.
  3. Довідник. ACOG Committee Opinion No. 651: Menstruation in Girls and Adolescents: Using the Menstrual Cycle as a Vital Sign. Obstet Gynecol, 2015.
  4. Довідник. NCBI Bookshelf
  5. Дослідження. Wang YX. та ін. Menstrual cycle regularity and length across the reproductive lifespan and risk of premature mortality: prospective cohort study. BMJ, 2020.
  6. Period pain. NHS.
  7. Premenstrual syndrome (PMS) | Office on Women's Health. OASH | Office on Women's Health.
  8. What Is Ovulation?. Cleveland Clinic.
  9. Дослідження. Wilcox AJ. та ін. Timing of sexual intercourse in relation to ovulation. Effects on the probability of conception, survival of the pregnancy, and sex of the baby. N Engl J Med, 1995.
  10. Your menstrual cycle | Office on Women's Health. OASH | Office on Women's Health.
  11. Starting your periods. NHS.
  12. Menopause basics | Office on Women's Health. OASH | Office on Women's Health.
  13. Огляд. Vetvik KG. та ін. Menstrual migraine: a distinct disorder needing greater recognition. Lancet Neurol, 2021.
  14. Дослідження. Rijal S. та ін. Factors associated with premenstrual symptoms: a study among graduate-level students of the institute of science and technology, Tribhuvan university. BMC Womens Health, 2025.
  15. Дослідження. Kiss O. та ін. The relationship between sleep and menstrual problems in early adolescent girls. Sleep Sci Pract, 2024.
  16. Heavy periods. NHS.
  17. Absent menstrual periods - secondary: MedlinePlus Medical Encyclopedia. MedlinePlus.
  18. Мета-аналіз. Reilly TJ. та ін. The prevalence of premenstrual dysphoric disorder: Systematic review and meta-analysis. J Affect Disord, 2024.
  19. Premenstrual dysphoric disorder (PMDD) | Office on Women's Health. OASH | Office on Women's Health.
  20. Дослідження. Gajer P. та ін. Temporal dynamics of the human vaginal microbiota. Sci Transl Med, 2012.
  21. Bacterial Vaginosis - STI Treatment Guidelines. CDC.
  22. Bacterial vaginosis. NHS.
  23. The Facts on Tampons and Tampon Safety. FDA.
  24. Довідник. NCBI Bookshelf
  25. Toxic shock syndrome. NHS.
  26. Довідник. Gordon CM. та ін. Functional Hypothalamic Amenorrhea: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline. J Clin Endocrinol Metab, 2017.
  27. Мета-аналіз. Barry JA. та ін. Risk of endometrial, ovarian and breast cancer in women with polycystic ovary syndrome: a systematic review and meta-analysis. Hum Reprod Update, 2014.
  28. Endometriosis. World Health Organization.
  29. Мета-аналіз. Marjoribanks J. та ін. Nonsteroidal anti-inflammatory drugs for dysmenorrhoea. Cochrane Database Syst Rev, 2015.
  30. Мета-аналіз. Armour M. та ін. Exercise for dysmenorrhoea. Cochrane Database Syst Rev, 2019.
  31. Дослідження. Akin MD. та ін. Continuous low-level topical heat in the treatment of dysmenorrhea. Obstet Gynecol, 2001.
  32. Мета-аналіз. Wong CL. та ін. Oral contraceptive pill for primary dysmenorrhoea. Cochrane Database Syst Rev, 2009.
  33. Мета-аналіз. van Eijk AM. та ін. Menstrual cup use, leakage, acceptability, safety, and availability: a systematic review and meta-analysis. Lancet Public Health, 2019.
  34. Мета-аналіз. Qin LL. та ін. Association between cigarette smoking and the risk of dysmenorrhea: A meta-analysis of observational studies. PLoS One, 2020.