Гідроколонотерапія: застосування, процедура та ризики

За добу товста кишка сама всмоктує близько 400 мл води^[1]. За один сеанс гідроколонотерапії через неї проганяють приблизно 60 літрів, а сама процедура триває близько 45 хвилин^[2]. Метод рекламують як природне «оновлення» кишківника, хоча товста кишка завершує перетравлення, формує калові маси й підтримує мільярди бактерій без зовнішньої допомоги. У клініках процедуру ще називають колоногідротерапією або «моніторним очищенням кишківника», а в розмовах і пошуку кажуть просто «чистка кишківника». Доказова медицина оцінює її критично: огляд гастроентерологів не знайшов жодного якісного контрольованого дослідження на користь очищення товстої кишки для загального здоров'я, натомість знайшов чимало описів шкоди^[3].

Можливі призначення і заявлені переваги

Гідроколонотерапію подають як спосіб допомогти організму працювати «чистіше» й ефективніше. Прихильники обіцяють позбавлення від токсинів, більше енергії та сильніший імунітет, проте доказів таких ефектів немає^[4].

Зниження ваги

Деякі практики стверджують, що промивання кишківника допомагає схуднути. Після процедури вага справді може зменшитися, бо організм втрачає рідину та вміст товстої кишки. Жир при цьому не витрачається. Щойно людина знову п'є і їсть як звичайно, кілограми повертаються. Рекламу детокс-процедур із обіцянкою схуднення фахівці Гарвардської медичної школи розібрали і не знайшли якісних медичних доказів користі для здоров'я^[5].

Синдром подразненого кишківника

Окремі автори пов'язують гідроколонотерапію з полегшенням симптомів синдрому подразненого кишківника. Найчастіше згадують невелике дослідження 2016 року з 18 учасниками: 12 мали переважно закрепи, 6 переважно діарею. Їм промивали кишку двічі на день 6 днів на тиждень упродовж 1–4 тижнів. Учасники повідомляли про менший біль у животі, рідші закрепи й рідший пронос, а частота випорожнень у групі із закрепами зросла з 1,68 до 3,78 раза на тиждень^[6]. Однак контрольної групи, яка не отримувала процедуру, не було, а вибірка надто мала. Самі автори писали, що потрібні більші дослідження з урахуванням ефекту плацебо і тривалим спостереженням. Тому говорити про доведену користь рано.

Детоксикація

Ідея очищення організму через промивання кишківника спирається на стару теорію «автоінтоксикації»: нібито продукти розпаду в кишці отруюють організм і спричиняють більшість хвороб. У XIX столітті це була панівна доктрина медицини. Коли з'ясувалося, що її наукове підґрунтя хибне, а промивання шкодить, метод визнали шарлатанством, але згодом він повернувся з тими самими аргументами^[7]. Доказів, що речовини з калу всмоктуються й спричиняють хвороби, немає^[8]. Звідси й побутова логіка «виведення шлаків», яку використовують для детокс-програм для печінки та інших «чисток». Іноді також стверджують, що під час процедури слизова кишки краще засвоює «корисні» речовини з рідини, ніж при прийманні всередину. Для цього наукових підтверджень теж немає.

Міф: у кишківнику роками накопичуються «шлаки» й «токсини», які треба регулярно вимивати. Насправді: дослідження не показують, що організм утримує токсини від звичайного харчування чи способу життя, а очищення товстої кишки не потрібне при жодному захворюванні^[4].

Очищення перед медичними процедурами

Єдина ситуація, де промивання кишки має медичний сенс, це підготовка до обстежень, наприклад колоноскопії для виявлення колоректального раку. Чиста кишка потрібна, щоб лікар не пропустив поліп або пухлину. Стандартну підготовку призначає лікар: напередодні дієта з малим вмістом клітковини, потім спеціальний розчин для очищення кишківника, який п'ють дробово, останню порцію щонайпізніше за 2 години до обстеження^[9]. Апарати для промивання водою в лікарнях іноді застосовують як запасний варіант, коли людина погано підготувалася: в об'єднаному аналізі 17 досліджень таке очищення за допомогою пристрою давало достатній результат у 84,6% випадків^[10]. Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA) чітко розділяє ці ситуації: апарат для промивання товстої кишки дозволено застосовувати перед рентгенологічним чи ендоскопічним обстеженням за медичними показаннями, а для регулярного «очищення заради здоров'я» він потребує окремого дозволу^[11].

Коротко: підготовка до колоноскопії і салонна «чистка кишківника» схожі лише зовні: першу призначає лікар за чіткими показаннями, а користі другої для здоров'я не доведено.

Як проходить процедура

Гідроколонотерапія відрізняється від звичайної клізми тим, що вода надходить у всю товсту кишку, тоді як клізма промиває переважно її нижній відділ. Для цього використовують апарат, який дозволяє регулювати тиск і температуру рідини^[2]. Сеанс складається з кількох послідовних етапів.

Спочатку в пряму кишку вводять трубку з одноразовим наконечником, з'єднану з апаратом. Через неї подається вода або розчин. Частина практиків додає трав'яні настої чи каву^[2], а також ферменти, пробіотики чи вітаміни, розраховуючи посилити ефект. Доказів користі таких добавок немає, а каву варто згадати окремо: з кавовими клізмами пов'язують навіть смерті^[4]. Іноді під час процедури фахівець масажує живіт, щоб допомогти руху рідини.

Загальний об'єм води за сеанс може сягати 60 літрів. Рідина надходить невеликими порціями, а вміст кишки відводиться окремим каналом. Після завершення людина йде в туалет, щоб вивести залишки рідини.

Разом із водою виходять калові маси. Прихильники методу заявляють, що так можна позбутися паразитів, мікробів чи токсинів, але наукових підтверджень цьому немає. Реальний результат процедури зводиться до виведення вмісту кишківника та введеної рідини.

Основні параметри процедури виглядають так:

• Тривалість: приблизно 45 хвилин від початку до кінця.
• Об'єм рідини: до 60 літрів, які подаються невеликими порціями.
• Додатки: у воду іноді додають трави, каву, ферменти, пробіотики чи вітаміни, але їхня користь не доведена.
• Маніпуляції під час процедури: можливий масаж живота для полегшення руху рідини.
• Завершення: після промивання людина йде в туалет для остаточного спорожнення.

Навіть якщо апарат контролює параметри, а поруч є фахівець, процедура може спричиняти дискомфорт, відчуття тиску й здуття. Причина у великому об'ємі рідини, яку подають у кишку під тиском.

Побічні ефекти та ускладнення

Користі процедури дослідження не підтвердили, зате побічні ефекти описані. Небажані наслідки бувають легкими й серйозними, з'являються під час процедури або згодом^[12]. Тяжкі ускладнення трапляються рідко, але про них варто знати заздалегідь.

Легкі небажані прояви

Поширені симптоми зазвичай не загрожують життю, але здатні помітно зіпсувати самопочуття. Вони пов'язані з подразненням кишківника і різкою зміною його роботи.

Серед них найпоширеніші такі^[4]:

• Біль і спазми: неприємні відчуття внизу живота під час і після процедури.
• Здуття та відчуття переповнення: через великий об'єм рідини в кишківнику.
• Діарея, нудота і блювання: короткочасні, але виснажливі прояви.
• Подразнення анального отвору: біль, свербіж і дискомфорт після введення наконечника^[2].

Здебільшого ці прояви минають самі.

Серйозні ускладнення

У медичній літературі описано й тяжкі наслідки очищення кишки. Вони рідкісні, але становлять реальну загрозу для здоров'я^[12].

• Панкреатит: запалення підшлункової залози.
• Гостре ушкодження нирок (раніше казали «гостра ниркова недостатність»): нирки раптово гірше фільтрують кров, на тлі зневоднення й порушень водно-сольового балансу.
• Серцева недостатність: небезпека насамперед для людей із хворобами серця, у яких різка зміна об'єму рідини в організмі може спровокувати загострення.

Ці стани потребують негайної медичної допомоги і можуть мати тривалі наслідки.

Зневоднення, інфекції та дисбіоз

Процедура може призвести до зневоднення (дегідратації)^[4]. Ще один ризик становлять інфекції через погано продезінфіковане обладнання^[12]. Найвідоміший випадок стався у 1978–1980 роках у клініці мануальної терапії в Колорадо: щонайменше 36 людей заразилися амебіазом, кишковою паразитарною інфекцією, після промивання кишки. Десятьом знадобилася колектомія, тобто видалення товстої кишки, а в апараті навіть після звичайного чищення знаходили кишкові бактерії^[13]. Кілька людей тоді померли, і після цього спалаху в комерційних закладах США стали обов'язковими одноразові набори^[14]. Описані й інфекції, коли бактерії з кишки самої людини потрапляли в кров чи навколишні тканини^[14].

Промивання змінює і кишкову мікробіоту, тобто спільноту бактерій кишківника. Порушення її складу медики називають дисбіозом, а в побуті кажуть «дисбактеріоз», хоча окремого такого діагнозу немає. Навіть після стандартної медичної підготовки до колоноскопії кількість бактерій у калі зменшувалася в 31 раз, але за 14 днів склад мікробіоти здебільшого відновлювався^[15]. Чи мають такі короткочасні зміни наслідки для здоров'я, поки невідомо^[16]. Про часті повторні промивання таких даних немає.

Електролітний дисбаланс

Товста кишка всмоктує натрій і хлор та виділяє калій^[1]. Ці солі є електролітами, без яких не працюють серце, нерви й м'язи. Промивання може порушити їхній баланс^[4], зокрема через надлишок води, яка розбавляє кров. Описано випадок жінки 42 років, у якої після промивання кишки як «оздоровчої» процедури різко знизився рівень натрію в крові (гіпонатріємія) і з'явилися сплутаність свідомості та втрата пам'яті^[17]. У дитини із закрепом після промивання водою з-під крана гіпонатріємія проявилася затяжною гикавкою^[18]. Тяжкі порушення електролітів можуть спричиняти й збої серцевого ритму.

Перфорація кишки

Найнебезпечніше ускладнення: перфорація, тобто наскрізний розрив стінки кишки, від тиску рідини чи наконечника. Такі випадки описували, зокрема, після промивання в немедичних практиків^[19]. В огляді опублікованих випадків перфорація була найтяжчим ускладненням очищення кишки: 13 із 33 таких подій закінчилися смертю, і ризик загибелі був значно вищим, якщо розрив діагностували пізно^[14]. Ознаки перфорації: різкий біль у животі, гарячка, нудота, озноб. Вміст кишки потрапляє в черевну порожнину, і розвивається перитоніт, а далі сепсис, тяжка реакція організму на інфекцію, що загрожує життю. Перфорація потребує термінової операції.

Групи підвищеного ризику

Особливо небезпечна гідроколонотерапія для людей із хронічними хворобами або ушкодженнями кишківника.

До таких груп належать люди, які мають^[12]:

• дивертикуліт
• хворобу Крона
• виразковий коліт
• тяжкий геморой.

До групи ризику належать також люди, які перенесли операції на товстій кишці, а також хворі на захворювання нирок чи серця^[20]. У цих випадках ризик ускладнень значно перевищує будь-який очікуваний ефект.

Природні способи підтримати здоров'я кишківника

Підтримати роботу товстої кишки можна без складних процедур. Найбільший вплив має харчування: воно визначає ритм травлення і стан мікробіоти.

Раціон, багатий на клітковину, допомагає запобігати закрепам і забезпечує рух їжі та залишків травлення. Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) вважає достатніми для нормальної роботи кишківника 25 г клітковини на день для дорослих^[21]. Клітковину краще отримувати з різних продуктів:

• Фрукти
• Овочі
• Бобові
• Цільнозернові продукти: овес, цільна пшениця, коричневий рис, кіноа

Читайте:

Очищення кишківника: міфи і що справді діє

Натуральні продукти для очищення кишківника: чи справді кишківник потребує «чистки», які продукти й напої до...

Закреп: як позбутися вдома і що справді допомагає

Як позбутися закрепу вдома: які продукти, напої й добавки допомагають, чи справді працюють кава, рух і підстав...

Ферментовані продукти, як-от йогурт, кефір, кімчі, темпе чи комбуча, можуть містити живі мікроорганізми, а частина з них є пробіотиками, які підтримують баланс кишкової мікробіоти. Допомагає і фізична активність: у метааналізі 9 рандомізованих досліджень (680 учасників) аеробні навантаження, зокрема ходьба, полегшували симптоми закрепу, хоча якість цих досліджень низька^[22]. Достатня кількість води захищає від зневоднення, але при закрепі додаткова рідина допомагає насамперед тим, кому її бракувало^[8].

Коротко: добавки, «очищувальні» клізми та процедури для «оздоровлення» кишківника не мають доказів користі, а їхня безпечність під питанням, тому кишці більше допомагають клітковина, рух і звичайний питний режим.