Що варто знати про гепатит

Від вірусних гепатитів у світі щороку помирає 1,3 мільйона людей, стільки ж, скільки від туберкульозу. Це близько 3500 життів щодня^[1]. При цьому серед людей із хронічним гепатитом B про свій діагноз знали лише 13%, а з гепатитом C 36%^[1]. Печінка роками терпить запалення мовчки. І віруси далеко не єдиний винуватець: гепатит буває від алкоголю, ліків, отруйних грибів, помилки власного імунітету та жиру, що накопичується в печінці^[2].

Що таке гепатит

Гепатит означає запалення печінки. Цей орган очищає кров від токсинів, переробляє поживні речовини, виробляє жовч і білки, зокрема ті, що відповідають за зсідання крові, тому запалення в ньому б'є по всьому організму. Гепатит є спільною назвою для станів із різною природою, і причина визначає, як хвороба перебігає та як її лікують^[2]. За тривалістю розрізняють гострий і хронічний гепатит.

Межа між ними проходить на позначці 6 місяців: наприклад, гепатит B, який триває понад пів року, називають хронічним^[3]. Від цього залежать прогноз і тактика лікування.

• Гострий гепатит: триває до 6 місяців, часто починається раптово після зараження або дії токсинів і зазвичай не дає серйозних ускладнень, хоча повне одужання може забрати кілька місяців^[2].
• Хронічний гепатит: триває понад 6 місяців, здебільшого починається непомітно і з роками може призвести до фіброзу (рубцювання тканини) або цирозу печінки^[2].

Читайте:

Хвороби печінки: симптоми і лікування

Захворювання печінки: які бувають типи (від жирової хвороби й гепатитів до цирозу та раку), за якими ознаками ...

Як зберегти здоров’я печінки: ефективні способи

Як зберегти здоров'я печінки щодня: чому цей орган так легко перевантажити, що їсти й пити, як безпечно прийма...

Види гепатиту

Найчастіше печінку запалюють віруси. Поряд із ними існують алкогольний, токсичний (зокрема медикаментозний), аутоімунний і метаболічний гепатит, і в кожного свій механізм пошкодження та свої наслідки^[4].

Міф: гепатит завжди заразний. Насправді: від іншої людини можна заразитися лише вірусним гепатитом, а аутоімунний гепатит, наприклад, не передається ні за яких умов^[2].

Вірусний гепатит

Вірусний гепатит спричиняють п'ять неспоріднених між собою вірусів, які позначають літерами від A до E. Одні потрапляють в організм із їжею чи водою, інші з кров'ю або іншими рідинами організму^[2].

• Гепатит A: передається через забруднену їжу або воду, перебігає гостро і не стає хронічним, хоча зрідка спричиняє блискавичну (фульмінантну) печінкову недостатність^[5]. Саме його в побуті досі називають «жовтухою» або «хворобою Боткіна». Обидві назви застарілі й неточні: пожовтіння буває за багатьох хвороб печінки, а в дітей до 6 років гепатит A дає жовтяницю лише в 10% випадків^[5].
• Гепатит B: передається через кров, статеві контакти і від матері до дитини під час пологів, може стати хронічним^[6].
• Гепатит C: поширюється переважно через кров. Близько 30% інфікованих позбуваються вірусу самі протягом 6 місяців, в інших інфекція стає хронічною^[7].
• Гепатит D: виникає лише в людей, які мають гепатит B, тому щеплення від гепатиту B захищає і від нього^[8].
• Гепатит E: здебільшого минає сам, але небезпечний під час вагітності: у третьому триместрі від нього може загинути до 20–25% жінок^[9].

Алкогольний гепатит

Алкогольний гепатит є однією зі стадій алкогольної хвороби печінки. Зазвичай він розвивається після багатьох років надмірного вживання алкоголю, але може виникнути й у людини, яка регулярно випиває багато за короткий час^[2]. Печінка набрякає і запалюється, проте якщо повністю припинити пити, вона часто відновлюється^[10]. Тяжка форма проявляється жовтяницею, що швидко наростає, і протягом місяця забирає життя 20–50% хворих^[11]. Якщо відмовитися від алкоголю самостійно не вдається, це ознака розладу вживання алкоголю, який потребує власного лікування^[11].

Токсичний і медикаментозний гепатит

Токсичний гепатит розвивається внаслідок дії отруйних речовин, промислових хімікатів, ліків або харчових добавок^[4]. Коли винні ліки, лікарі говорять про лікарське (медикаментозне) ураження печінки, а в побуті кажуть «гепатит від таблеток». Симптоми з'являються не одразу: у популяційному дослідженні в Ісландії людина до появи ураження приймала препарат у середньому 20 днів (від 8 до 77), а жовтяниця розвинулася лише в 27% хворих^[12].

Аутоімунний гепатит

Аутоімунний гепатит трапляється рідко: власна імунна система помилково атакує клітини печінки. Жінки хворіють у 3–4 рази частіше за чоловіків, захворіти можна в будь-якому віці, перебіг здебільшого хронічний, хоча інколи хвороба починається гостро. У третини пацієнтів на момент діагнозу вже є цироз^[13].

Метаболічний стеатогепатит

Найпоширеніша хвороба печінки сьогодні пов'язана з жиром. Метаболічно асоційована стеатотична хвороба печінки (МАСХП) у побуті відома як «жирова печінка» або «жировий гепатоз». З 2023 року ця назва замінила давнішу «неалкогольна жирова хвороба печінки»^[14]. За систематичним оглядом 92 досліджень, її мають близько 30% людей у світі, а в 2016–2019 роках частка сягнула 38%^[15]. Сам жир у печінці ще не гепатит. Коли ж до нього приєднуються запалення і пошкодження клітин, говорять про метаболічно асоційований стеатогепатит, прогресивну форму хвороби, що може вести до фіброзу й цирозу^[14].

Коротко: слово «гепатит» нічого не каже про причину. Печінку запалюють віруси, алкоголь, ліки, власний імунітет і жир, тому лікування завжди починається з пошуку винуватця.

Симптоми

Гепатит часто не дає про себе знати: у багатьох людей симптомів немає зовсім або вони з'являються через довгий час після зараження^[2]. Прояви залежать від типу гепатиту, стадії хвороби та реакції організму. Їх зручно поділити на дві групи: типові для гострого перебігу та характерні для хронічного ураження.

Міф: гепатит завжди видно по жовтих очах. Насправді: більшість людей, щойно інфікованих вірусом гепатиту B, не мають жодних симптомів^[6], а гостра інфекція гепатиту C з помітними симптомами трапляється нечасто^[7].

Гостра форма

Перші симптоми неспецифічні й нагадують застуду чи отруєння. Протягом 5–7 днів може триматися стан, схожий на грип, із діареєю, болем у животі та нудотою, і лише потім з'являються основні ознаки гепатиту. Вони зазвичай тривають 1–3 тижні, але можуть затягнутися або повернутися^[2]. При вірусній інфекції перші прояви виникають у проміжку від 2 тижнів до 6 місяців після зараження^[4].

Хронічна форма

За повільного прогресування печінка довго не подає явних сигналів: при хронічній інфекції симптоми можуть з'явитися через багато років^[4]. З часом виникають ознаки, пов'язані з порушенням її роботи.

Найчастіші прояви гепатиту^[2]:

• Відчуття постійної втоми: слабкість, яка не минає навіть після відпочинку.
• Втрата апетиту: зниження інтересу до їжі без зрозумілих причин.
• Біль у правому підребер'ї: тиск або дискомфорт під правими ребрами, у ділянці печінки.
• Нудота або блювання: можуть виникати щодня або періодично.
• Жовтяниця: пожовтіння шкіри та білків очей через надлишок білірубіну, жовчного пігменту; на смаглявій шкірі її помітити важче.
• Темна сеча і світлий кал: свідчать про порушення виведення жовчі.
• Свербіж шкіри: особливо при хронічному перебігу або застої жовчі.

Причини

Гепатит виникає внаслідок зовнішніх чинників або внутрішніх порушень. Коли запалення триває роками, пошкоджені клітини печінки заміщуються рубцевою тканиною, яка заважає органу працювати і погіршує кровотік у ньому^[16].

Інфекційні збудники

Найчастіше причиною стають віруси гепатитів A, B, C, D і E. Запалення печінки можуть спричиняти й інші інфекції, наприклад цитомегаловірус або вірус Епштейна-Барр, збудник інфекційного мононуклеозу, який у побуті називають «хворобою поцілунків»^[2].

Токсичні речовини

Печінка першою приймає удар, коли в організм потрапляють алкоголь, отрути чи ліки. Найвідоміший приклад: передозування парацетамолу є головною причиною прямого токсичного ураження печінки у світі^[17]. Інші ліки шкодять печінці непередбачувано, навіть за правильного приймання. В ісландському дослідженні 75% випадків спричинив один рецептурний препарат, найчастіше антибіотик амоксицилін із клавулановою кислотою (22%), а ще 16% припали на харчові добавки^[12]. Гепатит можуть спричиняти також статини, нестероїдні протизапальні препарати й отруйні гриби^[2].

Хвороби обміну речовин

Порушення обміну речовин або спадкові хвороби теж здатні пошкоджувати печінку. У таких випадках шкоди завдає не зовнішній чинник, а внутрішній хімічний дисбаланс.

• Гемохроматоз: надлишок заліза накопичується в організмі й без лікування ушкоджує печінку, серце, підшлункову залозу та суглоби^[18].
• Хвороба Вільсона (Вільсона-Коновалова): спадкове порушення, за якого організм не може позбутися надлишку міді, і вона накопичується в печінці, мозку та очах. Людям із цією хворобою потрібне довічне лікування^[19].
• Жирова хвороба печінки: надмірне відкладання жиру в печінці, пов'язане з надлишковою вагою, цукровим діабетом 2 типу чи інсулінорезистентністю, тобто зниженою чутливістю тканин до інсуліну^[14].
• Холестаз: застій жовчі через порушення її відтоку, часто зі свербежем і пожовтінням шкіри.

Як передається вірусний гепатит

Різні типи вірусного гепатиту передаються по-різному. Одні проникають в організм через рот разом із зараженою їжею чи водою, інші з кров'ю або біологічними рідинами. Знаючи шлях передачі, легше зменшити ризик зараження.

Передавання через кров

Гепатити B, C і D поширюються через контакт з інфікованою кров'ю. Найчастіше це відбувається під час ін'єкційного вживання наркотиків, при використанні нестерильних медичних або косметичних інструментів і при переливанні неперевіреної крові^[7].

Передавання статевим шляхом

Гепатит B передається при незахищеному статевому контакті. У регіонах, де він поширений, найчастіше вірус отримує дитина від матері під час пологів^[6].

Фекально-оральний шлях

Гепатити A і E передаються з їжею або водою, забрудненою фекаліями, і через брудні руки^[5]. Гепатитом E можна заразитися ще й через сиру чи недосмажену свинину або молюсків^[2].

До потенційно небезпечних ситуацій належать^[2]:

• Спільне використання голок, бритв або зубних щіток: ризик передачі гепатитів, що поширюються через кров.
• Незахищені статеві контакти: особливо з кількома партнерами.
• Вживання забрудненої води чи їжі: у регіонах із поганими санітарними умовами.
• Використання нестерильного обладнання: під час косметичних процедур, татуювання чи пірсингу.

Можливі ускладнення

Короткочасний гепатит зазвичай минає без серйозних наслідків. Небезпека зростає, коли запалення триває роками або хворобу не лікують^[2]. Частина ускладнень виникає через постійне пошкодження клітин печінки, інші через спроби організму компенсувати втрату її функцій.

Цироз печінки

Цироз печінки є станом, за якого нормальна тканина печінки замінюється рубцевою. Орган гірше очищає кров, виробляє білки та жовч. Цироз розвивається поступово, часто без симптомів, і саме від нього, а також від раку печінки, помирає більшість людей із хронічним гепатитом B^[6].

Первинний рак печінки

Хронічні гепатити B і C значно підвищують ризик гепатоцелюлярної карциноми, найпоширенішої злоякісної пухлини, що виникає з клітин самої печінки. Вона зазвичай з'являється на тлі цирозу. За оцінкою ВООЗ, у 2024 році від гепатиту C померли близько 239 тисяч людей, переважно від цирозу та цього раку^[7].

Печінкова недостатність

Коли печінка більше не здатна виконувати життєво важливі функції, настає її декомпенсація. Печінкова недостатність буває наслідком тяжкого гострого гепатиту або хронічної форми, що прогресує.

Підвищення тиску в системі ворітної вени

Рубцева тканина заважає нормальному руху крові через печінку, що призводить до портальної гіпертензії. Вона спричиняє низку ускладнень.

Найпоширеніші наслідки портальної гіпертензії та втрати функцій печінки^[16]:

• Скупчення рідини в черевній порожнині (асцит): у побуті кажуть «водянка»; живіт збільшується, з'являється відчуття розпирання, може турбувати задишка.
• Варикозне розширення вен стравоходу: розширені вени легко розриваються, що загрожує раптовою кровотечею.
• Порушення зсідання крові: печінка виробляє менше білків зсідання, тому легко з'являються синці й кровотечі.
• Печінкова енцефалопатія: порушення роботи мозку через накопичення токсинів у крові, що проявляється сплутаністю, погіршенням пам'яті й сну.

Діагностика

Щоб виявити гепатит, лікар спочатку з'ясовує скарги, спосіб життя і можливі чинники ризику. Потім призначають лабораторні та інструментальні обстеження, які підтверджують діагноз і показують, наскільки постраждала печінка.

Аналізи крові

Біохімічний аналіз крові, який у побуті називають «печінковими пробами», показує рівні ферментів аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), лужної фосфатази і гамма-глутамілтрансферази, а також білірубіну й альбуміну. Підвищені ферменти свідчать про запалення печінки, тобто гепатит^[20]. Окремі аналізи на віруси допомагають з'ясувати тип гепатиту.

Ультразвукове дослідження

Ультразвукове дослідження (УЗД) дає змогу оцінити розміри печінки, структуру її тканини та зміни, характерні для ураження.

Еластографія або біопсія

Еластографія виявляє фіброз або цироз: ультразвуковий апарат посилає в печінку коливання і вимірює, як швидко вони поширюються, бо рубцева тканина жорсткіша за здорову. У побуті процедуру часто називають «фібросканом» за назвою апарата. Еластографію нерідко призначають замість біопсії^[16], а такі неінвазивні тести дедалі ширше застосовують для оцінки тяжкості хронічних хвороб печінки^[21]. Біопсія, коли беруть шматочок тканини для дослідження під мікроскопом, залишається потрібною у складних випадках.

Лікування

Лікування гепатиту залежить від його причини, тривалості й того, наскільки пошкоджена печінка. Інколи досить зняти навантаження з органу, інколи потрібні довготривала терапія або трансплантація^[2].

Гостра форма

Гепатити A та E зазвичай минають без противірусних ліків^[2], а специфічного лікування гострого гепатиту B не існує, тож допомога полягає в полегшенні симптомів^[6]. Рекомендують відпочинок, збалансоване харчування, достатню кількість рідини й повну відмову від алкоголю. При тяжкому алкогольному гепатиті застосовують кортикостероїди: це єдині ліки з доведеною дією, хоча допомагають вони не всім^[11].

Хронічна форма

Хронічний гепатит B лікують противірусними препаратами, які пригнічують вірус, уповільнюють розвиток цирозу і зменшують кількість випадків раку печінки. Більшість людей, які почали таке лікування, приймають ліки довічно^[6]. Гепатит C виліковують противірусні препарати прямої дії: вони усувають вірус у понад 95% пацієнтів^[1], зазвичай за 8–12 тижнів^[7]. Аутоімунний гепатит лікують препаратами, що пригнічують імунну систему, найчастіше кортикостероїдами та імуносупресантами^[22]. При алкогольному і метаболічному гепатиті основою лікування є зміна способу життя: відмова від алкоголю та нормалізація ваги^[2].

Ускладнення

При печінковій недостатності єдиним варіантом лікування може бути трансплантація, або пересадка, печінки^[2]. Після неї людина потребує постійного медичного спостереження і довічного приймання імуносупресивних препаратів, які мають побічні дії, зокрема на нирки, і підвищують ризик інфекцій^[23].

Коротко: гепатит C сьогодні виліковний, гепатит B добре контролюють ліки, а алкогольному й метаболічному гепатиту найбільше допомагає зміна звичок.

Профілактика і щоденна підтримка печінки

Запобігти гепатиту значно легше, ніж лікувати його наслідки. Більшості форм хвороби можна уникнути, якщо знати, як віруси проникають в організм і що шкодить печінці. Ті самі прості звички допомагають, коли запалення вже діагностоване.

Профілактика зараження

Щоб зменшити ризик інфікування, уникайте контакту з чужою кров'ю та іншими біологічними рідинами і дотримуйтеся базових правил гігієни.

• Вакцинація: безпечні та ефективні щеплення існують проти гепатитів A^[5] і B^[6]. Вакцини від гепатиту C немає^[7].
• Миття рук: після туалету, перед приготуванням їжі та їдою, після контакту з потенційно брудними предметами.
• Захищені статеві контакти: презерватив зменшує ризик зараження гепатитом B^[6].
• Стерильність: користуватися лише власними засобами для гоління, манікюру та ін'єкцій, а татуювання й пірсинг робити в салонах, де інструменти стерилізують.

Підтримка печінки в повсякденному житті

Людям із діагностованим гепатитом слід уникати всього, що додатково навантажує печінку або заважає їй відновлюватися.

• Відмова від алкоголю: при гепатиті C ускладнення розвиваються швидше, якщо людина регулярно п'є^[24], а при цирозі алкоголь потрібно виключити повністю^[18].
• Раціональне харчування: збалансований раціон з овочами, білками та корисними жирами і підтримання здорової ваги^[2].
• Регулярна фізична активність: допомагає контролювати вагу й рівень цукру в крові.
• Психоемоційна рівновага: доказів, що зниження стресу саме по собі покращує роботу печінки, немає, але спокійній людині легше дотримуватися лікування і тверезого способу життя.