Норовірус зазвичай відпускає за 1–3 дні, ротавірус тримає 3–8 днів, а аденовірусний гастроентерит може затягнутися на тиждень-два[1]. Під однією народною назвою «шлунковий грип» ховається кілька різних вірусів, і від того, який саме «прийшов» у родину, залежить, скільки триватиме хвороба і кого вона зачепить найсильніше.

Читайте:

Вірусний гастроентерит належить до найпоширеніших інфекцій травного тракту. Здебільшого він минає сам, без наслідків. Головна небезпека полягає у зневодненні, тобто втраті організмом води та солей через блювання й пронос. Найвразливіші тут немовлята, маленькі діти та люди похилого віку[1].

Що таке шлунковий грип?

Це вірусна інфекція, яка вражає шлунок і кишківник. Лікарі називають її «вірусний гастроентерит». «Гастро» означає шлунок, «ентер» тонку кишку, а закінчення «-іт» вказує на запалення. Слово «вірусний» уточнює, що запалення спричинив вірус.

Хвороба проявляється проносом, болем у животі, нудотою та блюванням, тому в побуті її ще звуть «шлунковим вірусом». Такі самі симптоми можуть давати бактерії або паразити, і без аналізу калу відрізнити одне від іншого складно. Втім, при звичайному короткому розладі травлення аналізи здебільшого не потрібні[2].

Міф: шлунковий грип це різновид грипу, тож щеплення від грипу від нього вбереже. Насправді: віруси грипу вражають дихальні шляхи й вірусного гастроентериту не спричиняють[1].

Звідки взялася назва, точно не відомо. Найімовірніше, люди за звичкою називають «грипом» будь-яку раптову інфекцію з температурою, слабкістю й ломотою, а саме так нерідко й починається вірусний гастроентерит.

Хвороба дуже заразна. Найбільше вірусів виділяється в гострій фазі, але норовірус може бути в калі ще до появи симптомів і до двох тижнів після одужання[1]. Ротавірус виділяється з калом до 10 днів[3]. Заражати інших можуть навіть люди, у яких хвороба минула без симптомів.

Як виникає шлунковий грип?

Віруси, що спричиняють шлунковий грип, передаються фекально-оральним шляхом. Частинки вірусу з калу чи блювотних мас хворого потрапляють на руки, їжу, воду або предмети, а звідти в рот іншої людини[1]. Рушник, дверна ручка чи спільна тарілка стають переносниками, якщо хворий не помив руки після туалету.

Ось кілька основних способів передачі шлункового грипу:

  • Контакт з інфікованими людьми або їхніми виділеннями (випорожненнями чи блювотою).
  • Вживання забрудненої води або їжі.
  • Контакт з зараженими поверхнями, де залишилися сліди інфекції.

Найпоширенішими вірусами, що спричиняють це захворювання, є:

  • Норовірус — головна причина шлункового грипу в дорослих: на нього припадає близько половини всіх випадків вірусного гастроентериту і до 90% спалахів діареї у світі[3]. Симптоми з'являються через 12–48 годин після зараження[1]. Вірус погано змивається спиртовими антисептиками, тому руки краще мити з милом[4].
  • Ротавірус — разом з кишковою паличкою найчастіший збудник діареї в дітей у світі[5]. Інкубаційний період близько 2 днів. Дорослі теж хворіють, але легше. Ні перенесена інфекція, ні щеплення не дають повного захисту, тож захворіти можна повторно, проте зазвичай уже не так тяжко[6].
  • Астровірус — вражає переважно маленьких дітей. Симптоми починаються через 4–5 днів після зараження і тривають 1–4 дні[1].
  • Аденовірус — більшість аденовірусів спричиняють застуду, а гастроентерит дають насамперед кишкові типи 40 і 41. Сучасні молекулярні аналізи показали, що вони відповідають за значно більшу частку дитячих діарей, ніж вважали раніше[7]. Хвороба починається через 3–10 днів після зараження[1].
  • Саповірус — «родич» норовірусу. Разом з аденовірусом і астровірусом він дає приблизно 2–9% випадків вірусного гастроентериту кожен[3].

Найвищий ризик заразитися там, де багато людей перебувають поруч і користуються спільними туалетами та посудом: у дитячих садках, школах, лікарнях, будинках для літніх людей, на круїзних лайнерах.

Реклама

Симптоми шлункового грипу

Прояви шлункового грипу залежать від того, який вірус спричинив інфекцію і наскільки тяжко вона перебігає. Найчастіше бувають:

  • Діарея — рідкий, часто водянистий стілець. Це головний симптом: уражена слизова кишківника гірше всмоктує воду, і рідина виходить з калом.
  • Нудота та блювання — зазвичай з'являються на початку хвороби. У дітей блювання буває дуже частим і саме воно найшвидше призводить до зневоднення.
  • Біль у животі та спазми — переймоподібний біль через запалення слизової та посилену роботу кишківника.
  • Втрата апетиту — через нудоту і слабкість. Їжа може викликати відразу, і це нормально в перші години хвороби.

Крім того, можуть бути загальні симптоми:

  • Лихоманка — зазвичай помірне підвищення температури, реакція імунної системи на вірус[1].
  • Озноб — відчуття холоду, коли температура тіла починає підніматися.
  • Втома — загальна слабкість і брак сил, які посилюються, якщо організм втратив багато рідини.
  • Болі в тілі — ломота в м'язах і суглобах, як при багатьох інфекціях.
  • Головний біль — через температуру або зневоднення.

Симптоми зазвичай починаються раптово. Блювання найчастіше минає за 1–2 дні, а діарея за 5–7 днів[8].

Етапи шлункового грипу

Етапи інфекції шлунковим грипом включають кілька фаз:

  • Зараження. Найлегше підхопити вірус у закритих колективах: у школах, будинках для літніх людей, на круїзних лайнерах. Оскільки симптоми з'являються не одразу, про спалах часто дізнаються, коли захворіла вже половина групи.
  • Інкубаційний період. Вірус розмножується в клітинах кишківника, а людина ще почувається здоровою. Залежно від збудника він триває від пів доби до кількох днів. Норовірус уже в цей час може виділятися з калом.
  • Гостра інфекція. Хвороба починається раптово. Імунна система атакує вірус, і саме запалення спричиняє блювання, пронос і температуру. Пік виділення вірусу з калом припадає на перші 24–48 годин від початку симптомів[3].
  • Одужання. Симптоми слабшають, апетит повертається. Проте вірус ще деякий час виходить з калом, у частини людей кілька тижнів, тож навіть одужавши людина може заражати інших[3].

Лікування шлункового грипу

Ліків, які вбивають ці віруси, немає. Антибіотики діють лише на бактерії, тому при вірусному гастроентериті лікарі їх не призначають[9]. Лікування підтримує організм, поки імунна система сама впорається з вірусом[3].

Основні кроки для лікування:

  • Відновлення рідини: головне завдання. Дорослим із легким перебігом зазвичай досить води, бульйону, некрепкого чаю[9]. Фруктові соки й газовані напої краще відкласти, бо вони можуть посилити пронос[8]. При сильному блюванні чи проносі, а також дітям і літнім людям потрібен аптечний оральний регідратаційний розчин (ОРС): він відновлює і воду, і електроліти[5]. Пити варто часто, малими ковтками.
  • Звичайне харчування: їжте, щойно з'явиться апетит, навіть якщо пронос ще триває[10]. Рис, банани, сухарі, бульйон зручні в перші дні, але суворо дотримуватися такої дієти не обов'язково: за дослідженнями, звичайне харчування дає той самий результат[3]. Жирні й гострі страви краще ненадовго відкласти[8]. Міф: при шлунковому грипі треба голодувати й пити лише воду. Насправді: більшість фахівців не радять ні голодування, ні обмежувальних дієт[10], а сама вода не повертає солей, які організм втрачає з проносом і блюванням.
  • Препарати для полегшення симптомів: при високій температурі чи сильному болю допоможе парацетамол. Дорослим можна прийняти лоперамід, а немовлятам і дітям засоби від проносу без поради лікаря давати не можна[9].

Шлунковий грип у дітей

Малюки зневоднюються швидше за дорослих: у новонароджених і немовлят тяжке зневоднення може розвинутися за добу-дві[1]. Ознаки, на які варто дивитися батькам: спрага, сухість у роті, мало сечі або сухий підгузок 3 години й довше, плач без сліз, млявість, запалі очі чи щоки, шкіра, яка повільно розправляється після пощипування[1].

Головне лікування дитини це ОРС зі зниженою осмолярністю, і починати його треба якомога раніше. Грудне вигодовування не переривають. Звичайне харчування продовжують без змін, зокрема й молоко[2]. ВООЗ також радить дітям із діареєю курс цинку на 10–14 днів[5], а як правильно поєднувати його з ОРС, описує перша допомога при діареї.

Коли дитина блює так часто, що не може пити, лікар може дати одну дозу ондансетрону, препарату проти блювання. У дослідженні в дитячому відділенні невідкладної допомоги після нього крапельниця знадобилася 14% дітей проти 31% у групі плацебо[11]. Кокранівський огляд підтвердив, що ондансетрон частіше зупиняє блювання і зменшує потребу у внутрішньовенному введенні рідини та госпіталізації[12]. Рутинно всім дітям його не дають через застереження щодо впливу на серце[2], тож рішення ухвалює лікар.

Коротко: часте блювання в дитини ще не означає неминучої крапельниці. Одна доза ондансетрону, яку дає лікар, нерідко дозволяє далі відпоювати малюка ОРС через рот.

Шлунковий грип у дорослих

Дорослому зазвичай досить пити більше рідини і відпочивати. Особливо уважно варто стежити за станом літніх людей, вагітних і людей з ослабленим імунітетом або хронічними хворобами[1]. Щоб не заразити колег і рідних, правило 48 годин: не повертатися на роботу чи до школи, поки не мине щонайменше 2 доби без блювання й проносу, і стільки ж не ходити в басейн[8]. Готувати їжу для інших і доглядати за ними теж краще не раніше ніж через 48 годин після зникнення симптомів[4].

У тяжких випадках, коли людина не може пити через блювання або зневоднення наростає, рідину вводять внутрішньовенно в лікарні[6].

Реклама

Як запобігти шлунковому грипу?

Основними способами запобігання шлунковому грипу є:

  • Миття рук — з милом щонайменше 20 секунд, особливо після туалету, зміни підгузка і перед їжею. Спиртовий антисептик норовірус знищує погано, тому він лише доповнює миття рук, а не замінює його[4].
  • Дезінфекція поверхонь — місця, куди потрапили блювотні маси чи кал, обробляють розчином хлорвмісного засобу[4]. Удома особливо важливі туалет, ручки дверей і кранів.
  • Обмеження контактів з хворими — хворому краще мати окремий рушник і по змозі окремий туалет, а не готувати їжу для інших, поки він заразний.
  • Безпечна їжа — фрукти й овочі ретельно мити, устриці та інші молюски добре проварювати[4].

Від ротавірусу існують вакцини, які дають у вигляді крапель у рот. У Кокранівському огляді 60 досліджень одна з них у країнах з низькою смертністю запобігала 93% тяжких випадків ротавірусної діареї в перший рік життя[13]. В Україні щеплення від ротавірусу не входить до безоплатного Календаря щеплень, але доступне й рекомендоване: батьки можуть зробити його власним коштом[14]. Встигнути треба вчасно: залежно від вакцини курс зі 2 або 3 доз дають від 6 тижнів і завершують до 24 або 32 тижнів життя[14]. Вакцини від норовірусу поки немає.

Як відрізнити шлунковий грип від харчового отруєння

Чіткої межі між ними немає: норовірус часто потрапляє в організм саме з їжею, тож багато «отруєнь» насправді є вірусним гастроентеритом. Підказку дає час від підозрілої їжі до перших симптомів.

Якщо блювання почалося вже через 30 хвилин – 8 годин після їжі, найімовірніше винен токсин стафілокока, який утворився в продукті ще до того, як його з'їли. Норовірус «спрацьовує» через 12–48 годин, а сальмонела може проявитися через 6 годин – 6 днів[15]. Про бактеріальні причини, ботулізм і лістерію докладно йдеться в матеріалі про харчове отруєння.

На шлунковий грип вказують інші хворі поруч (родина, група в садку), без спільної їжі, а також помірна температура і ломота в тілі. Якщо ж кілька людей захворіли після одного застілля, підозра падає на їжу, хоча нею міг бути й заражений вірусом салат.

Коли звертатися до лікаря?

Зазвичай шлунковий грип проходить самостійно через кілька днів. Однак є ситуації, коли необхідно звернутися до лікаря:

  • Блювання триває понад 2 дні, а пронос понад 7 днів[8].
  • Поява ознак зневоднення: сильна спрага, сухість у роті, мало сечі або темна сеча, запаморочення чи непритомність[1].
  • Кров у випорожненнях або блювання з кров'ю чи масами, схожими на кавову гущу[8].
  • Біль у животі, що не минає.
  • Будь-які симптоми в немовляти до року, недоношеної дитини, літньої людини, вагітної або людини з ослабленим імунітетом[1].

Ускладнення шлункового грипу

Найчастіше ускладнення це зневоднення. Через тривалий пронос і блювання організм втрачає багато води та солей. Для маленьких дітей воно може закінчитися госпіталізацією, а в тяжких випадках становить загрозу життю[6]. Саме тому ротавірус, який найчастіше дає тяжке зневоднення, вважають найнебезпечнішим збудником шлункового грипу в дітей[2].

Підсумок

Вірусний гастроентерит неприємний, але здебільшого минає сам за кілька днів. Головні ліки тут рідина й терпіння: ОРС малими ковтками, звичайна їжа, щойно повернеться апетит, грудне вигодовування без перерв. Антибіотики й голодування не допомагають. Заразність зберігається і після одужання, тому мило, окремий рушник і 48 годин удома після останнього нападу захищають близьких краще за будь-які засоби, а немовлят від тяжкого ротавірусу ще й щеплення.

Джерела15
  1. Symptoms & Causes of Viral Gastroenteritis (“Stomach Flu”). NIDDK.
  2. Довідник. Guarino A. та ін. European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition/European Society for Pediatric Infectious Diseases evidence-based guidelines for the management of acute gastroenteritis in children in Europe: update 2014. J Pediatr Gastroenterol Nutr, 2014.
  3. Довідник. NCBI Bookshelf
  4. How to Prevent Norovirus. CDC.
  5. Diarrhoeal disease. World Health Organization.
  6. About Rotavirus. CDC.
  7. Огляд. Lee B. та ін. Pediatric acute gastroenteritis associated with adenovirus 40/41 in low-income and middle-income countries. Curr Opin Infect Dis, 2020.
  8. Diarrhoea and vomiting. NHS.
  9. Treatment of Viral Gastroenteritis (“Stomach Flu”). NIDDK.
  10. Eating, Diet, & Nutrition for Viral Gastroenteritis (“Stomach Flu”). NIDDK.
  11. Дослідження. Freedman SB. та ін. Oral ondansetron for gastroenteritis in a pediatric emergency department. N Engl J Med, 2006.
  12. Мета-аналіз. Fedorowicz Z. та ін. Antiemetics for reducing vomiting related to acute gastroenteritis in children and adolescents. Cochrane Database Syst Rev, 2011.
  13. Мета-аналіз. Bergman H. та ін. Vaccines for preventing rotavirus diarrhoea: vaccines in use. Cochrane Database Syst Rev, 2021.
  14. До якого віку можна вакцинуватися від ротавірусу: роз'яснення від МОЗ. Медична справа.
  15. Food Poisoning Symptoms. CDC.