Норовірус зазвичай відпускає за 1–3 дні, ротавірус тримає 3–8 днів, а аденовірусний гастроентерит може затягнутися на тиждень-два[1]. Під однією народною назвою «шлунковий грип» ховається кілька різних вірусів, і від того, який саме «прийшов» у родину, залежить, скільки триватиме хвороба і кого вона зачепить найсильніше.
Читайте:
Вірусний гастроентерит належить до найпоширеніших інфекцій травного тракту. Здебільшого він минає сам, без наслідків. Головна небезпека полягає у зневодненні, тобто втраті організмом води та солей через блювання й пронос. Найвразливіші тут немовлята, маленькі діти та люди похилого віку[1].
Що таке шлунковий грип?
Це вірусна інфекція, яка вражає шлунок і кишківник. Лікарі називають її «вірусний гастроентерит». «Гастро» означає шлунок, «ентер» тонку кишку, а закінчення «-іт» вказує на запалення. Слово «вірусний» уточнює, що запалення спричинив вірус.
Хвороба проявляється проносом, болем у животі, нудотою та блюванням, тому в побуті її ще звуть «шлунковим вірусом». Такі самі симптоми можуть давати бактерії або паразити, і без аналізу калу відрізнити одне від іншого складно. Втім, при звичайному короткому розладі травлення аналізи здебільшого не потрібні[2].
Міф: шлунковий грип це різновид грипу, тож щеплення від грипу від нього вбереже. Насправді: віруси грипу вражають дихальні шляхи й вірусного гастроентериту не спричиняють[1].
Звідки взялася назва, точно не відомо. Найімовірніше, люди за звичкою називають «грипом» будь-яку раптову інфекцію з температурою, слабкістю й ломотою, а саме так нерідко й починається вірусний гастроентерит.
Хвороба дуже заразна. Найбільше вірусів виділяється в гострій фазі, але норовірус може бути в калі ще до появи симптомів і до двох тижнів після одужання[1]. Ротавірус виділяється з калом до 10 днів[3]. Заражати інших можуть навіть люди, у яких хвороба минула без симптомів.
Як виникає шлунковий грип?
Віруси, що спричиняють шлунковий грип, передаються фекально-оральним шляхом. Частинки вірусу з калу чи блювотних мас хворого потрапляють на руки, їжу, воду або предмети, а звідти в рот іншої людини[1]. Рушник, дверна ручка чи спільна тарілка стають переносниками, якщо хворий не помив руки після туалету.
Ось кілька основних способів передачі шлункового грипу:
- Контакт з інфікованими людьми або їхніми виділеннями (випорожненнями чи блювотою).
- Вживання забрудненої води або їжі.
- Контакт з зараженими поверхнями, де залишилися сліди інфекції.
Найпоширенішими вірусами, що спричиняють це захворювання, є:
- Норовірус — головна причина шлункового грипу в дорослих: на нього припадає близько половини всіх випадків вірусного гастроентериту і до 90% спалахів діареї у світі[3]. Симптоми з'являються через 12–48 годин після зараження[1]. Вірус погано змивається спиртовими антисептиками, тому руки краще мити з милом[4].
- Ротавірус — разом з кишковою паличкою найчастіший збудник діареї в дітей у світі[5]. Інкубаційний період близько 2 днів. Дорослі теж хворіють, але легше. Ні перенесена інфекція, ні щеплення не дають повного захисту, тож захворіти можна повторно, проте зазвичай уже не так тяжко[6].
- Астровірус — вражає переважно маленьких дітей. Симптоми починаються через 4–5 днів після зараження і тривають 1–4 дні[1].
- Аденовірус — більшість аденовірусів спричиняють застуду, а гастроентерит дають насамперед кишкові типи 40 і 41. Сучасні молекулярні аналізи показали, що вони відповідають за значно більшу частку дитячих діарей, ніж вважали раніше[7]. Хвороба починається через 3–10 днів після зараження[1].
- Саповірус — «родич» норовірусу. Разом з аденовірусом і астровірусом він дає приблизно 2–9% випадків вірусного гастроентериту кожен[3].
Найвищий ризик заразитися там, де багато людей перебувають поруч і користуються спільними туалетами та посудом: у дитячих садках, школах, лікарнях, будинках для літніх людей, на круїзних лайнерах.
Симптоми шлункового грипу
Прояви шлункового грипу залежать від того, який вірус спричинив інфекцію і наскільки тяжко вона перебігає. Найчастіше бувають:
- Діарея — рідкий, часто водянистий стілець. Це головний симптом: уражена слизова кишківника гірше всмоктує воду, і рідина виходить з калом.
- Нудота та блювання — зазвичай з'являються на початку хвороби. У дітей блювання буває дуже частим і саме воно найшвидше призводить до зневоднення.
- Біль у животі та спазми — переймоподібний біль через запалення слизової та посилену роботу кишківника.
- Втрата апетиту — через нудоту і слабкість. Їжа може викликати відразу, і це нормально в перші години хвороби.
Крім того, можуть бути загальні симптоми:
- Лихоманка — зазвичай помірне підвищення температури, реакція імунної системи на вірус[1].
- Озноб — відчуття холоду, коли температура тіла починає підніматися.
- Втома — загальна слабкість і брак сил, які посилюються, якщо організм втратив багато рідини.
- Болі в тілі — ломота в м'язах і суглобах, як при багатьох інфекціях.
- Головний біль — через температуру або зневоднення.
Симптоми зазвичай починаються раптово. Блювання найчастіше минає за 1–2 дні, а діарея за 5–7 днів[8].
Етапи шлункового грипу
Етапи інфекції шлунковим грипом включають кілька фаз:
- Зараження. Найлегше підхопити вірус у закритих колективах: у школах, будинках для літніх людей, на круїзних лайнерах. Оскільки симптоми з'являються не одразу, про спалах часто дізнаються, коли захворіла вже половина групи.
- Інкубаційний період. Вірус розмножується в клітинах кишківника, а людина ще почувається здоровою. Залежно від збудника він триває від пів доби до кількох днів. Норовірус уже в цей час може виділятися з калом.
- Гостра інфекція. Хвороба починається раптово. Імунна система атакує вірус, і саме запалення спричиняє блювання, пронос і температуру. Пік виділення вірусу з калом припадає на перші 24–48 годин від початку симптомів[3].
- Одужання. Симптоми слабшають, апетит повертається. Проте вірус ще деякий час виходить з калом, у частини людей кілька тижнів, тож навіть одужавши людина може заражати інших[3].
Лікування шлункового грипу
Ліків, які вбивають ці віруси, немає. Антибіотики діють лише на бактерії, тому при вірусному гастроентериті лікарі їх не призначають[9]. Лікування підтримує організм, поки імунна система сама впорається з вірусом[3].
Основні кроки для лікування:
- Відновлення рідини: головне завдання. Дорослим із легким перебігом зазвичай досить води, бульйону, некрепкого чаю[9]. Фруктові соки й газовані напої краще відкласти, бо вони можуть посилити пронос[8]. При сильному блюванні чи проносі, а також дітям і літнім людям потрібен аптечний оральний регідратаційний розчин (ОРС): він відновлює і воду, і електроліти[5]. Пити варто часто, малими ковтками.
- Звичайне харчування: їжте, щойно з'явиться апетит, навіть якщо пронос ще триває[10]. Рис, банани, сухарі, бульйон зручні в перші дні, але суворо дотримуватися такої дієти не обов'язково: за дослідженнями, звичайне харчування дає той самий результат[3]. Жирні й гострі страви краще ненадовго відкласти[8]. Міф: при шлунковому грипі треба голодувати й пити лише воду. Насправді: більшість фахівців не радять ні голодування, ні обмежувальних дієт[10], а сама вода не повертає солей, які організм втрачає з проносом і блюванням.
- Препарати для полегшення симптомів: при високій температурі чи сильному болю допоможе парацетамол. Дорослим можна прийняти лоперамід, а немовлятам і дітям засоби від проносу без поради лікаря давати не можна[9].
Шлунковий грип у дітей
Малюки зневоднюються швидше за дорослих: у новонароджених і немовлят тяжке зневоднення може розвинутися за добу-дві[1]. Ознаки, на які варто дивитися батькам: спрага, сухість у роті, мало сечі або сухий підгузок 3 години й довше, плач без сліз, млявість, запалі очі чи щоки, шкіра, яка повільно розправляється після пощипування[1].
Головне лікування дитини це ОРС зі зниженою осмолярністю, і починати його треба якомога раніше. Грудне вигодовування не переривають. Звичайне харчування продовжують без змін, зокрема й молоко[2]. ВООЗ також радить дітям із діареєю курс цинку на 10–14 днів[5], а як правильно поєднувати його з ОРС, описує перша допомога при діареї.
Коли дитина блює так часто, що не може пити, лікар може дати одну дозу ондансетрону, препарату проти блювання. У дослідженні в дитячому відділенні невідкладної допомоги після нього крапельниця знадобилася 14% дітей проти 31% у групі плацебо[11]. Кокранівський огляд підтвердив, що ондансетрон частіше зупиняє блювання і зменшує потребу у внутрішньовенному введенні рідини та госпіталізації[12]. Рутинно всім дітям його не дають через застереження щодо впливу на серце[2], тож рішення ухвалює лікар.
Коротко: часте блювання в дитини ще не означає неминучої крапельниці. Одна доза ондансетрону, яку дає лікар, нерідко дозволяє далі відпоювати малюка ОРС через рот.
Шлунковий грип у дорослих
Дорослому зазвичай досить пити більше рідини і відпочивати. Особливо уважно варто стежити за станом літніх людей, вагітних і людей з ослабленим імунітетом або хронічними хворобами[1]. Щоб не заразити колег і рідних, правило 48 годин: не повертатися на роботу чи до школи, поки не мине щонайменше 2 доби без блювання й проносу, і стільки ж не ходити в басейн[8]. Готувати їжу для інших і доглядати за ними теж краще не раніше ніж через 48 годин після зникнення симптомів[4].
У тяжких випадках, коли людина не може пити через блювання або зневоднення наростає, рідину вводять внутрішньовенно в лікарні[6].
Як запобігти шлунковому грипу?
Основними способами запобігання шлунковому грипу є:
- Миття рук — з милом щонайменше 20 секунд, особливо після туалету, зміни підгузка і перед їжею. Спиртовий антисептик норовірус знищує погано, тому він лише доповнює миття рук, а не замінює його[4].
- Дезінфекція поверхонь — місця, куди потрапили блювотні маси чи кал, обробляють розчином хлорвмісного засобу[4]. Удома особливо важливі туалет, ручки дверей і кранів.
- Обмеження контактів з хворими — хворому краще мати окремий рушник і по змозі окремий туалет, а не готувати їжу для інших, поки він заразний.
- Безпечна їжа — фрукти й овочі ретельно мити, устриці та інші молюски добре проварювати[4].
Від ротавірусу існують вакцини, які дають у вигляді крапель у рот. У Кокранівському огляді 60 досліджень одна з них у країнах з низькою смертністю запобігала 93% тяжких випадків ротавірусної діареї в перший рік життя[13]. В Україні щеплення від ротавірусу не входить до безоплатного Календаря щеплень, але доступне й рекомендоване: батьки можуть зробити його власним коштом[14]. Встигнути треба вчасно: залежно від вакцини курс зі 2 або 3 доз дають від 6 тижнів і завершують до 24 або 32 тижнів життя[14]. Вакцини від норовірусу поки немає.
Як відрізнити шлунковий грип від харчового отруєння
Чіткої межі між ними немає: норовірус часто потрапляє в організм саме з їжею, тож багато «отруєнь» насправді є вірусним гастроентеритом. Підказку дає час від підозрілої їжі до перших симптомів.
Якщо блювання почалося вже через 30 хвилин – 8 годин після їжі, найімовірніше винен токсин стафілокока, який утворився в продукті ще до того, як його з'їли. Норовірус «спрацьовує» через 12–48 годин, а сальмонела може проявитися через 6 годин – 6 днів[15]. Про бактеріальні причини, ботулізм і лістерію докладно йдеться в матеріалі про харчове отруєння.
На шлунковий грип вказують інші хворі поруч (родина, група в садку), без спільної їжі, а також помірна температура і ломота в тілі. Якщо ж кілька людей захворіли після одного застілля, підозра падає на їжу, хоча нею міг бути й заражений вірусом салат.
Коли звертатися до лікаря?
Зазвичай шлунковий грип проходить самостійно через кілька днів. Однак є ситуації, коли необхідно звернутися до лікаря:
- Блювання триває понад 2 дні, а пронос понад 7 днів[8].
- Поява ознак зневоднення: сильна спрага, сухість у роті, мало сечі або темна сеча, запаморочення чи непритомність[1].
- Кров у випорожненнях або блювання з кров'ю чи масами, схожими на кавову гущу[8].
- Біль у животі, що не минає.
- Будь-які симптоми в немовляти до року, недоношеної дитини, літньої людини, вагітної або людини з ослабленим імунітетом[1].
Ускладнення шлункового грипу
Найчастіше ускладнення це зневоднення. Через тривалий пронос і блювання організм втрачає багато води та солей. Для маленьких дітей воно може закінчитися госпіталізацією, а в тяжких випадках становить загрозу життю[6]. Саме тому ротавірус, який найчастіше дає тяжке зневоднення, вважають найнебезпечнішим збудником шлункового грипу в дітей[2].
Підсумок
Вірусний гастроентерит неприємний, але здебільшого минає сам за кілька днів. Головні ліки тут рідина й терпіння: ОРС малими ковтками, звичайна їжа, щойно повернеться апетит, грудне вигодовування без перерв. Антибіотики й голодування не допомагають. Заразність зберігається і після одужання, тому мило, окремий рушник і 48 годин удома після останнього нападу захищають близьких краще за будь-які засоби, а немовлят від тяжкого ротавірусу ще й щеплення.
Джерела15
- Symptoms & Causes of Viral Gastroenteritis (“Stomach Flu”). NIDDK.
- Довідник. Guarino A. та ін. European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition/European Society for Pediatric Infectious Diseases evidence-based guidelines for the management of acute gastroenteritis in children in Europe: update 2014. J Pediatr Gastroenterol Nutr, 2014.
- Довідник. NCBI Bookshelf
- How to Prevent Norovirus. CDC.
- Diarrhoeal disease. World Health Organization.
- About Rotavirus. CDC.
- Огляд. Lee B. та ін. Pediatric acute gastroenteritis associated with adenovirus 40/41 in low-income and middle-income countries. Curr Opin Infect Dis, 2020.
- Diarrhoea and vomiting. NHS.
- Treatment of Viral Gastroenteritis (“Stomach Flu”). NIDDK.
- Eating, Diet, & Nutrition for Viral Gastroenteritis (“Stomach Flu”). NIDDK.
- Дослідження. Freedman SB. та ін. Oral ondansetron for gastroenteritis in a pediatric emergency department. N Engl J Med, 2006.
- Мета-аналіз. Fedorowicz Z. та ін. Antiemetics for reducing vomiting related to acute gastroenteritis in children and adolescents. Cochrane Database Syst Rev, 2011.
- Мета-аналіз. Bergman H. та ін. Vaccines for preventing rotavirus diarrhoea: vaccines in use. Cochrane Database Syst Rev, 2021.
- До якого віку можна вакцинуватися від ротавірусу: роз'яснення від МОЗ. Медична справа.
- Food Poisoning Symptoms. CDC.
