Болить шлунок (верх живота): причини

У великому реєстрі пацієнтів з інфарктом міокарда 42% жінок і 31% чоловіків надійшли до лікарні без болю в грудях^[1]. Частина з них скаржилася на печіння чи тиск у верхній частині живота, нудоту і слабкість, тобто на симптоми, які легко списати на «шлунок»^[2]. Здебільшого біль під ребрами чи «під ложечкою» виявляється нешкідливим розладом травлення, а відрізнити його від небезпечного допомагає поєднання симптомів.

Для когось це тягнуче відчуття після пізньої вечері, для когось пронизливий біль, від якого людина прокидається серед ночі. Найчастіше причина банальна: переїдання, жирна їжа, стрес. Насторожувати мають нудота з блюванням, гарячка, жовтяниця, кров у блювоті чи калі, а також біль, що наростає.

Де болить: підказки за локалізацією

Розташування болю не ставить діагнозу, але звужує коло причин:

• Епігастрій (посередині, під грудниною): диспепсія, гастрит, виразка, кислотний рефлюкс, гострий панкреатит (біль часто віддає в спину)^[3], а також інфаркт нижньої стінки серця.
• Праве підребер'я: жовчні камені і жовчна колька, запалення жовчного міхура, гепатит, жировий гепатоз, рідше пневмонія правої легені.
• Ліве підребер'я: шлунок, підшлункова залоза, селезінка, ліва легеня.

Читайте:

Поширені захворювання шлунка: причини та що робити

Поширені захворювання шлунка: як працює цей орган, що таке рефлюксна хвороба, гастрит, виразка, шлунковий гри...

Біль у правому боці: апендицит чи камінь у нирці?

Біль у правому боці: чим апендицит відрізняється від каменя в нирці за походженням, характером болю і супутні...

Гази

Гази в травній системі утворюються щодня, зокрема коли кишкові бактерії розщеплюють клітковину. Самі по собі вони не шкодять, але надлишок дає здуття, відчуття тиску і переповненості у верхній частині живота.

Здебільшого такий дискомфорт минає сам, особливо якщо трохи порухатися. Якщо здуття не проходить, повертається або до нього приєднуються сильний біль і гарячка, це привід звернутися до лікаря.

Розлади травлення

Розлади травлення, або диспепсія, проявляються печінням чи тиском у верхній частині живота, швидким насиченням, важкістю після їжі. Часто з'являється відрижка, здуття або нудота. Якщо печіння піднімається до грудей чи горла, це вже схоже на рефлюкс. У метааналізі 67 досліджень із 338 383 учасниками поширеність диспепсії залежно від критеріїв становила від 6,9% до 17,6%, а в жінок вона траплялася до 1,5 раза частіше^[4].

Напад провокують жирна, гостра або важка їжа, стрес, алкоголь, куріння і деякі ліки, насамперед нестероїдні протизапальні. Рідше за схожими скаргами ховаються пептична виразка або пухлина шлунка, тому часті напади, що повертаються, варто показати лікарю.

Міф: біль «під ложечкою» означає гастрит. Насправді: у метааналізі 15 досліджень із 41 763 учасниками понад 85% гастроскопій у людей з диспепсією були повністю нормальними; найчастішою знахідкою був ерозивний езофагіт (11%), виразка траплялася в 4,4%, а рак був рідкісним (менше 0,4%)^[5]. Гастрит, своєю чергою, часто взагалі не дає симптомів^[6].

Коротко: у більшості людей з болем «під ложечкою» гастроскопія не знаходить жодних змін, тому діагноз «гастрит» без обстеження нічого не пояснює. Значення мають тривожні ознаки: схуднення, утруднене ковтання, кров, чорний кал.

Гастрит

Гастрит, запалення слизової оболонки шлунка, може початися раптово (гострий) або розвиватися роками (хронічний)^[6]. Хтось відчуває лише незначний дискомфорт, а в когось біль вибиває з ритму.

Гострий гастрит зазвичай з'являється раптово: біль у верхній частині живота, нудота, відчуття, що шлунок «стоїть» після їжі. Його частіше викликають надлишок алкоголю, регулярний чи надмірний прийом знеболювальних на зразок ібупрофену або ацетилсаліцилової кислоти, а також тяжкий стрес після великих операцій, травм, опіків чи важких інфекцій^[6].

Хронічний гастрит розвивається повільно і майже непомітно. Найчастіша його причина, бактерія Helicobacter pylori, також викликає більшість виразок шлунка^[6]. Нею інфікована більш ніж половина населення планети, близько 4,4 млрд людей у 2015 році^[7], і міжнародний консенсус радить лікувати інфекцію, поки в слизовій не з'явилися передракові зміни^[8]. Інші причини: аутоімунний процес, коли імунна система атакує клітини слизової, тривалий вплив тютюну чи спиртного, рефлюкс жовчі в шлунок.

Виразка ще тісніше пов'язана з цими чинниками. У метааналізі виразкова хвороба траплялася в 35,8% людей, які приймали нестероїдні протизапальні, проти 8,3% у контрольних групах, а інфекція H. pylori додатково підвищувала цей ризик^[9].

Прояви гастриту різні: періодичний дискомфорт, постійний біль, нудота, відраза до їжі, блювання. Блювота з кров'ю або кольору кавової гущі, чорний липкий кал із різким запахом свідчать про кровотечу, і тоді потрібна невідкладна допомога^[10].

Шлункові віруси

Шлункові віруси, тобто вірусний гастроентерит, у побуті називають «шлунковим грипом», хоча до грипу, який вражає дихальні шляхи, вони стосунку не мають. Найчастіші збудники: норовірус і ротавірус, що дуже легко передаються. Хвороба починається раптово: ще зранку людина почувається нормально, а за кілька годин з'являються біль у животі, нудота і блювання, діарея, іноді температура, головний біль і ломота в тілі^[11].

При норовірусі людина зазвичай одужує за 2–3 дні^[11]; в ослабленому організмі хвороба може затягнутися.

Головний ризик полягає в зневодненні. Темна сеча, рідше сечовипускання і блювання, при якому не вдається втримати рідину, вимагають термінової консультації^[11]. Особливо вразливі діти, літні люди і хворі на хронічні недуги.

Біль у м'язах

Іноді біль у верхній частині живота не має стосунку до травлення: його джерелом бувають м'язи черевної стінки, які тримають корпус і беруть участь у кожному русі.

М'язовий біль з'являється після фізичних навантажень, різких рухів, тривалого сидіння в незручній позі або підйому важкого без належної техніки. Спазми і мікротравми м'язів легко сплутати з болем внутрішніх органів. М'язи напружуються і на тлі стресу, тривоги чи хронічної втоми, тож живіт може «тягнути» без жодної хвороби шлунка.

Підказкою є характер болю. Біль від внутрішніх органів, тобто вісцеральний біль, зазвичай тупий, розлитий і погано локалізований, тоді як м'язовий належить до соматичного болю: людина може показати точку пальцем, і він посилюється під час нахилів, підйомів чи напруження преса. Нудота і зміни апетиту для нього нехарактерні.

Апендицит

Запалення червоподібного відростка, апендицит, вважають найпоширенішою невідкладною хірургічною патологією черевної порожнини у світі. Протягом життя він розвивається у 8,6% чоловіків і 6,7% жінок^[12].

На початку біль розлитий або зосереджений навколо пупка, а згодом зміщується в правий нижній бік і стає гострим^[12]. Іноді перші неприємні відчуття виникають вище, ближче до верхньої частини живота, і це збиває з пантелику.

Окрім болю, можуть з'являтися й інші симптоми:

• Нудота та блювання: часто виникають ще до того, як біль набуває типової локалізації.
• Втрата апетиту: їжа викликає відразу, навіть якщо до цього не було інших скарг.
• Гарячка: температура спочатку може бути незначною, але з часом піднімається.
• Проблеми з травленням: у когось це закреп, у когось діарея, іноді здуття живота.
• Посилення болю: неприємні відчуття стають сильнішими при натисканні, русі або навіть кашлі.

Прояви апендициту різняться залежно від віку, анатомічних особливостей і статі людини, тож іноді поставити точний діагноз складно.

Найнебезпечніше при апендициті те, що запалений і некротизований відросток може прорватися^[12]. Тоді інфекція потрапляє в черевну порожнину і загрожує розвитком перитоніту, небезпечного для життя запалення, або утворенням абсцесу, який потребує тривалого лікування.

Камені в жовчному міхурі

Камені в жовчному міхурі, або жовчні камені, є твердими утвореннями в міхурі, що лежить під печінкою і накопичує жовч. Коли в жовчі забагато холестерину або білірубіну, вони кристалізуються. Близько 90% каменів холестеринові. Більш ніж 80% людей із жовчними каменями не мають жодних симптомів^[13], поки камінь не перекриє протоку.

Тоді виникає раптовий сильний біль у правому підребер'ї або посередині під ребрами, так звана жовчна (біліарна) колька. Часто вона починається після великої жирної їжі, бо міхур скорочується^[14], і може віддавати в спину^[14]. Зазвичай біль ущухає за 30–90 хвилин, а після жирної їжі може тривати 1–5 годин^[13]; з'являються нудота, іноді блювання. Якщо камінь блокує відтік жовчі, розвивається жовтяниця: шкіра і білки очей жовтіють, сеча темнішає, а кал стає світлим.

Захворювання печінки чи підшлункової залози

Печінка, підшлункова залоза і жовчний міхур працюють у зв'язці: виробляють жовч, травні ферменти і гормони. Збій в одному з органів швидко позначається на травленні.

Одна з найпоширеніших проблем, панкреатит, буває гострим і хронічним. Гострий виникає раптово: сильний пекучий або колючий біль в епігастрії, що віддає в спину, нудота, блювання. Дві головні причини: жовчні камені (35–40% випадків) і алкоголь (17–25%)^[3]. Хронічний панкреатит найчастіше пов'язаний із надмірним вживанням алкоголю і генетичними порушеннями; біль стає постійним і посилюється після їжі, людина худне, кал стає жирним і смердючим^[15].

Ще один поширений діагноз, гепатит, є запаленням печінки. Його викликають віруси (гепатити A, B, C та інші), алкоголь, токсини, аутоімунні процеси. Гострий вірусний гепатит проявляється жовтяницею, темною сечею і болем у животі, хоча більшість нових інфікованих симптомів не має; хронічний гепатит B підвищує ризик смерті від цирозу і раку печінки^[16].

Нерідко біль у правому підребер'ї пов'язаний із порушенням відтоку жовчі через камені або пухлини, що перекривають протоки. Тоді, крім болю, з'являються нудота, жовтяниця, іноді свербіж шкіри. Серед частих захворювань печінки є й жировий гепатоз, пов'язаний із надмірною вагою, ожирінням і діабетом. Він часто перебігає без симптомів, іноді дає тягнучу важкість у правому підребер'ї.

Кишкова непрохідність

Кишкова непрохідність означає, що вміст кишківника перестає просуватися. Причиною буває механічна перешкода або паралітичний стан, коли м'язи кишкової стінки перестають скорочуватися.

Починається вона здебільшого раптово: різкий переймоподібний або постійний біль, здуття, блювання, неможливість випорожнитися і відійти газам^[17]. Блювання при цьому може мати неприємний запах. Згодом приєднуються слабкість, гарячка, пришвидшене серцебиття, ознаки зневоднення.

Механічну непрохідність тонкої кишки в розвинених країнах найчастіше спричиняють спайки після операцій (до 74% випадків), на другому місці грижі, на третьому пухлини^[17]. Трапляються також заворот кишки і сторонні тіла. Паралітичну форму викликають тяжкі інфекції, травми, перитоніт або побічна дія деяких ліків.

Без швидкої допомоги кишкова непрохідність загрожує важкими ускладненнями. Через порушення кровообігу стінка кишки може відмирати (некроз) і проривати (перфорація), що призводить до перитоніту. У таких ситуаціях потрібне негайне втручання.

Дивертикуліт

Дивертикуліт є запаленням або інфекцією дивертикулів, невеликих мішечків на стінці кишківника, переважно товстої кишки. Найчастіше він трапляється в людей старшого віку. Самі по собі дивертикули зазвичай не викликають жодних скарг, і людина може не знати про них.

Типовий симптом: постійний біль, найчастіше в нижньому лівому боці, хоча іноді він віддає вище. Біль посилюється при русі чи напруженні, можуть з'явитися температура, нудота, блювання, здуття, слабкість, закреп або, навпаки, діарея.

Коли болить не живіт: серце, легені, селезінка

Деякі причини болю у верхній частині живота лежать поза травним трактом.

• Інфаркт міокарда: особливо інфаркт нижньої стінки серця може проявитися стійким болем в епігастрії, який спочатку лікують як шлунковий^[2]. Без болю в грудях інфаркт частіше перебігає в жінок^[1]. Тиск чи печіння під грудниною разом із задишкою, холодним потом або слабкістю, особливо в людини з факторами ризику, потребують виклику швидкої.
• Пневмонія: запалення нижньої частки легені може імітувати гострий живіт. Описано 12 дітей із підозрою на апендицит, у яких причиною болю виявилася пневмонія, причому лівобічна так само часто, як правобічна; симптоми минули після антибіотиків^[18].
• Селезінка: біль у лівому підребер'ї при інфекційному мононуклеозі може свідчити про розрив чи інфаркт збільшеної селезінки. В огляді 186 випадків розриву лише 9,1% мали попередню травму, а близько 80% стались у перші три тижні хвороби^[19].

Коли звертатися до лікаря

Біль у животі є сигналом, а не діагнозом. Здебільшого він минає сам, але в деяких ситуаціях чекати означає ризикувати.

Негайно викликати швидку або їхати до приймального відділення слід, якщо біль виник дуже раптово чи є сильним, живіт болить при дотику, у блювоті кров або «кавова гуща», кал чорний чи з кров'ю, не відходять випорожнення і гази, неможливо помочитися, є біль у грудях чи утруднене дихання, а також якщо блює людина з діабетом^[10].

Поєднання болю з гарячкою або блюванням, що не припиняється, може вказувати на інфекцію чи запалення, зокрема апендицит або кишкову непрохідність. Небезпечна й ситуація, коли через нудоту людина не може пити: зневоднення розвивається швидко, особливо в дітей, літніх людей і хворих на хронічні недуги. Сухість у роті, запаморочення, рідке сечовипускання є сигналом SOS.

Серйозно треба поставитися і до болю після удару в живіт, навіть якщо спершу здається, що нічого страшного: можлива травма внутрішніх органів. Так само насторожує біль, що з'явився після початку прийому нових ліків.

Запалі очі, суха шкіра, сильна слабкість і запаморочення свідчать про глибоке зневоднення, і тоді краще одразу звертатися по швидку допомогу.

На прийом до лікаря протягом найближчих днів варто записатися, якщо біль не минає або повертається, здуття стійке, важко ковтати, вага знижується без причини, діарея триває кілька днів або ви вагітні^[10].