Біль в м’язах (міалгія): причини, види і способи полегшення

У 19 великих дослідженнях статинів за чотири роки на біль чи слабкість у м'язах поскаржився кожен четвертий учасник: 27,1% серед тих, хто приймав ліки, і 26,6% серед тих, хто ковтав пустушку. Розрахунок показав, що в першому році лікування лише одна скарга з 15 справді була пов'язана з препаратом^[1]. Біль у м'язах (міалгія) настільки буденний, що його легко приписати не тій причині. Хтось відчуває його після тренування, хтось під час застуди, і найчастіше він минає сам, якщо дати м'язам перепочити. Проте тривалий чи незрозумілий біль іноді сигналізує про хворобу, тож мало просто зняти його таблеткою: корисно розуміти, що відбувається з м'язами і чому вони болять.

Що таке міалгія і як вона виникає

Міалгія означає біль у м'язах. Він може відчуватися в одній ділянці або охоплювати великі зони тіла, бути тупим і ниючим, поколювати, сковувати рухи чи навіть різко простріляти. Окремою хворобою міалгія не є: це сигнал, що щось відбувається з м'язами чи з організмом загалом.

Найпоширеніша причина полягає в мікропошкодженнях м'язових волокон. Вони виникають при:

• інтенсивному або незвичному фізичному навантаженні,
• однотипних рухах, наприклад, при роботі за комп'ютером,
• довготривалому статичному положенні тіла.

Буває, що м'язи болять і без фізичних зусиль. Коли організм бореться з інфекцією, імунна система виділяє речовини, через які тіло «ломить», з'являються слабкість і дискомфорт. Це типово для застуди, грипу та інших вірусних хвороб. Іноді до болю призводять порушення обміну речовин або гормональні збої: дефіцит вітаміну D, гіпотиреоз (знижена робота щитоподібної залози) чи порушення вмісту електролітів у крові.

У частини людей причиною є хронічні стани, наприклад, фіброміалгія. При ній нервова система працює надто чутливо: її «підсилювач болю» вмикається на повну, і навіть звичайні подразники сприймаються як болісні, а поширений біль триває понад три місяці^[2]. М'язова тканина при цьому не пошкоджена, проте якість життя страждає помітно.

Має значення і загальний стан м'язів. Якщо після навантаження вони не встигають відновитися, мікротравми накопичуються, і це може провокувати запалення, біль і хронічне перевантаження.

Типи м'язового болю

Лікарі зазвичай поділяють міалгію на два типи: локалізовану та дифузну (поширену). За ними стоять різні механізми, тож і тактика лікування відрізняється.

Локалізована міалгія

Цей біль зосереджується в конкретній ділянці: у литках після бігу чи в плечах після перенесення важких речей. Зазвичай у нього є чіткий чинник: травма, різке підняття ваги, незручне положення тіла. Місцеве ушкодження волокон спричиняє гостру реакцію, яка може проявлятися так:

• Біль у конкретному місці.
• Набряк або ущільнення м'яза.
• Локальне підвищення температури тканини.
• Почервоніння шкіри над болючою ділянкою.
• М'язові спазми або посмикування.

Після легкої травми м'яз здебільшого загоюється сам за кілька днів, якщо дати йому відпочинок і помірну активність. Коли ж біль посилюється або не минає, варто перевірити, чи немає глибшого розриву.

Дифузна міалгія

Поширений, або генералізований, біль охоплює кілька груп м'язів чи навіть усе тіло. Він нерідко супроводжує системні процеси: вірусні й бактеріальні інфекції, обмінні розлади, неврологічні чи аутоімунні хвороби. Йому можуть товаришувати:

• Загальне відчуття втоми й слабкості.
• Скутість, особливо вранці або після тривалого сидіння.
• М'язова болючість по всьому тілу без чіткої локалізації.
• Підвищена чутливість до дотику.

Така форма буває і при хронічних больових синдромах, як-от фіброміалгія, коли біль у відповідь дають навіть незначні подразники. Чітку причину дифузної міалгії знайти складніше, тож лікар проводить розгорнуте обстеження: аналізи крові, розпитування про спосіб життя, ліки й супутні симптоми.

Поширені причини міалгії

Одні причини болю в м'язах тимчасові й минають самі, інші потребують допомоги лікаря.

• Перенавантаження та повторювані дії. Надмірний спорт, раптова зміна навантаження чи одноманітні рухи впродовж робочого дня спричиняють мікророзриви волокон. Найсильніше болять м'язи після вправ, у яких вони працюють на розтягнення під вагою, як-от біг з гори чи повільне опускання штанги^[3]. Екстремальне навантаження зрідка доходить до рабдоміолізу, тобто масового руйнування м'язових клітин^[4].
• Травми (розтягнення, забої). Падіння, різкі рухи або підняття тягарів часто призводять до гострого болю з локальним набряком і чутливістю при натисканні.
• Інфекції (грип, застуда, бактеріальні). Під час боротьби з вірусами чи бактеріями запалення зачіпає й м'язи, біль поєднується з гарячкою. У дітей шкільного віку після грипу буває гострий доброякісний міозит: болять обидві литки, дитина ходить незграбно чи навшпиньки, а за кілька днів усе минає^[5].
• Побічні ефекти медикаментів. Статини, ліки для зниження холестерину, можуть спричиняти біль і слабкість у м'язах, проте значно рідше, ніж вважають: надлишок становив близько 11 випадків на 1000 людей за рік, переважно в перший рік і на високих дозах^[1]. Після щеплення від грипу м'язи можуть поболіти день-два як нормальна реакція імунної системи^[6].
• Аутоімунні й м'язові хвороби. При поліміозиті та інших запальних міопатіях імунна система атакує власні м'язи, звідси слабкість і біль^[7]. М'язові дистрофії, спадкові хвороби, проявляються передусім слабкістю й поступовим схудненням м'язів, яка з роками наростає^[8].
• Хронічні больові синдроми (наприклад, фіброміалгія). Нервова система підвищено реагує на подразники, через що навіть легкий дотик може здаватися болісним.
• Неврологічні стани. Ураження периферичних нервів, як-от діабетична нейропатія, дає пекучий чи ниючий біль, оніміння й поколювання, які часто посилюються вночі^[9]. При міастенії біль нетиповий: головна ознака полягає в слабкості, яка наростає під кінець дня чи після зусиль і зменшується після відпочинку^[10].
• Гормональні та метаболічні розлади. Ураження м'язів трапляється у 30–80% людей із гіпотиреозом: болять і слабшають насамперед м'язи стегон, плечей і шиї, тож важче підніматися сходами чи вставати зі стільця^[11]. У людей із м'язовим болем рівень вітаміну D у крові в середньому нижчий, хоча це дані спостережень, які не доводять, що причина саме в ньому^[12]. Нестача калію дає слабкість, утому й судоми^[13], а нестача кальцію підвищує збудливість нервів і м'язів аж до тривалих болісних скорочень^[14].
• Порушення кровообігу. Якщо м'яз не отримує достатньо крові та кисню, виникає ішемічний біль. Приклад: компартмент-синдром, коли в замкненому футлярі м'яза різко зростає тиск і стискає судини; це невідкладний стан, який лікують хірургічно^[15]. Тромбоз глибоких вен гомілки може маскуватися під «забитий» м'яз: литка болить, набрякає, червоніє і стає теплою, хоча всі ці ознаки разом бувають далеко не завжди^[16].
• Пухлини м'яких тканин. Саркоми та інші пухлини трапляються рідко. Насторожувати має ущільнення в м'язі, яке збільшується, незалежно від того, болить воно чи ні.

Симптоми, на які слід звернути увагу

Деякі супутні ознаки допомагають зрозуміти, наскільки серйозний стан і чи потрібне глибше обстеження.

• Гарячка або хронічна втома. Підвищена температура й знесилення можуть свідчити про інфекцію чи системний запальний процес.
• Набряк або почервоніння. Якщо м'яз болить і водночас набряклий, ущільнений, гарячий на дотик, це може бути ознакою травми, тромбозу чи аутоімунного ураження.
• М'язова слабкість. Раптове зниження сили разом із болем може вказувати на неврологічну причину чи серйозне ураження самих м'язів.
• Темна сеча. Сеча кольору чаю чи коли після важкого навантаження, травми або на тлі сильного болю в м'язах буває ознакою рабдоміолізу: білок міоглобін із зруйнованих м'язів потрапляє в кров і може пошкодити нирки^[4].
• Біль у суглобах. Якщо одночасно болять м'язи та суглоби, можливі ревматологічні хвороби, як-от ревматоїдний артрит, або інфекція. Біль і скутість у шиї, плечах і стегнах у людей після 50 років, особливо зранку, характерні для ревматичної поліміалгії: її виявляють за аналізами крові на запалення^[17].
• Порушення серцевого ритму, задишка, біль у грудях. Такі прояви іноді виникають при ураженні серця або системній хворобі, що зачіпає різні органи. Тяжка нестача калію теж загрожує небезпечними аритміями^[13].

Коротко: м'язи, що ниють день-три після незвичної роботи, зазвичай просто відновлюються. Темна сеча, різка слабкість, набрякла гаряча литка чи біль у грудях потребують лікаря того ж дня.

Як полегшити м'язовий біль вдома

Якщо біль можна пояснити нещодавнім навантаженням чи легкою травмою, він з'явився недавно, не має загрозливих супутніх ознак і слабшає після відпочинку, часто вистачає простих домашніх заходів.

• Відпочинок. Особливо потрібний у перші дні після травми або перевантаження, поки мікротравми в м'язах загоюються.
• Легке розтягування. Допомагає зняти скутість. Орієнтуйтеся на відчуття: рух, що посилює біль, краще відкласти.
• Масаж. У метааналізі методів відновлення після тренувань саме масаж найкраще зменшував відстрочений м'язовий біль і відчуття втоми, а також трохи знижував показники запалення в крові^[18]. Підходять легкі й повільні техніки.
• Холодова терапія. Лід або холодний компрес у перші 24–48 годин після травми полегшує біль і набряк. Доказів небагато: найкращі результати лід давав разом із вправами, а оптимальну тривалість процедури так і не встановили^[19]. Лід загортайте в тканину, щоб не обморозити шкіру.
• Теплові процедури. Коли гострий період мине, тепла ванна чи грілка допомагають розслабити скуті м'язи. Прикладайте тепло, а не гаряче, і не на свіжий набряк.
• Протизапальні препарати. Безрецептурні нестероїдні протизапальні засоби, як-от ібупрофен, зменшують легкий і помірний біль та запалення^[20]. Ацетилсаліцилову кислоту не дають дітям і підліткам, особливо під час вірусної хвороби: вона може спричинити синдром Рея, рідкісне, але тяжке ураження мозку й печінки^[21]. Будь-які знеболювальні приймайте в рекомендованій дозі й недовго.
• Місцеві засоби. Гелі з диклофенаком або ібупрофеном добре допомагають при гострому болю в м'язах і зв'язках: у дослідженнях вони знеболювали помітно частіше за плацебо^[22]. Креми з ментолом, капсаїцином чи лідокаїном комусь теж полегшують стан на кілька годин, хоча вивчені гірше.

Гострий біль після навантаження

Біль після інтенсивного тренування чи незвичної роботи буває одразу, а частіше з'являється наступного дня. Це відстрочений м'язовий біль, у побуті «крепатура». Міф: м'язи болять, бо в них накопичилася молочна кислота. Насправді: у класичному дослідженні інтенсивніший біг рівниною болю майже не спричинив, а спокійніший біг з гори, де м'язи гальмують рух, дав виразну болючість і ознаки пошкодження волокон^[23]. Тож біль зумовлюють мікропошкодження м'язів і запалення навколо них^[3]. Найкраще поєднувати короткий відпочинок із помірною активністю: легкі прогулянки, розтяжка, спокійні вправи зменшують біль сильніше, ніж повний спокій^[18]. Якщо біль повторюється після кожного тренування, перегляньте програму, додайте дні відпочинку, нарощуйте навантаження поступово і стежте за технікою.

Біль через гіподинамію

Малорухомий спосіб життя теж призводить до міалгії. Довге сидіння за комп'ютером перенапружує одні групи м'язів, наприклад, шиї й попереку, і водночас послаблює інші, звідси хронічний дискомфорт і скутість. Найкраще допомагають регулярні перерви з короткою розминкою та вправи на розтягування і зміцнення. В офісних працівників із хронічним болем у шиї силові вправи для м'язів шиї, плечей і лопаток зменшували біль і обмеження в рухах, хоча якість досліджень була невисокою^[24]. Масаж і тепло розслабляють скуті м'язи, а поступове збільшення щоденної активності, зокрема ходьба чи плавання, зменшує прояви міалгії від нерухомості.

Читайте:

Біль у спині: все, що потрібно знати

Біль у спині буває легким дискомфортом після незручної пози, а буває хронічним станом, що змінює все життя. Де...

Коли звертатися до лікаря

Більшість випадків міалгії минає сама, але є ситуації, коли без огляду лікаря не обійтися, бо біль може сигналізувати про серйозну хворобу.

• Біль триває понад тиждень, і причина залишається незрозумілою.
• Домашні заходи (відпочинок, холод чи тепло, масаж) не полегшують дискомфорт, а біль лише посилюється.
• З'являються ознаки інфекції: гарячка, озноб, виражена втома або загальна слабкість.
• Біль у м'язах почався після нового препарату, наприклад, статину. Самостійно ліки не скасовуйте: лікар може змінити дозу чи препарат.
• Сеча потемніла після навантаження, травми чи на тлі сильного болю в м'язах^[4].
• Литка набрякла, почервоніла й тепла на дотик, особливо після тривалої нерухомості^[16].
• Є утруднене дихання, відчуття нестачі повітря, біль у грудях чи порушення серцевого ритму.
• Спостерігається раптова м'язова слабкість, оніміння або значне порушення рухливості. Раптова слабкість чи оніміння однієї половини тіла може бути ознакою інсульту: телефонуйте 103.