Шкода куріння: як сигарети руйнують організм

Одна сигарета на день здається дрібницею, але серце рахує інакше. У метааналізі 141 когортного дослідження чоловіки, які викурювали лише одну сигарету на день, мали близько половини того надлишкового ризику ішемічної хвороби серця, що й ті, хто курив пачку, а жінки близько третини^[1]. Задишка після сходів, гіркота в роті зранку, кашель, до якого вже звикли, з'являються значно пізніше, ніж починаються зміни в судинах і легенях. У підсумку курці в середньому втрачають щонайменше десять років життя^[2].

Як куріння шкодить організму

Сигаретний дим діє далеко за межами легень. Його речовини потрапляють у кров і розносяться по всіх тканинах: підтримують хронічне запалення, пошкоджують стінки судин, послаблюють імунний захист. Щороку тютюн забирає у світі понад 7 мільйонів життів, з них понад 1,6 мільйона припадає на некурців, що дихали чужим димом^[3]. Безпечного рівня куріння немає: навіть одна сигарета на день протягом життя може спричинити рак легень, сечового міхура чи підшлункової залози і передчасну смерть^[4]. Страждають і очі: куріння спричиняє катаракту, тобто помутніння кришталика, і вікову макулярну дегенерацію, ураження центральної ділянки сітківки. Курити щодня змушує нікотинова залежність. У побуті її називають «шкідливою звичкою», але в Міжнародній класифікації хвороб (МКХ-10) це розлад унаслідок вживання тютюну, і справитися з ним самою силою волі вдається не всім.

Основні токсини у сигаретах

У тютюновому димі понад 7000 хімічних сполук. Близько 250 із них відомі як шкідливі, а щонайменше 69 здатні спричиняти рак^[4]. Найбільше шкодять речовини, які безпосередньо пошкоджують тканини або заважають крові переносити кисень.

Ось кілька з них:

• Монооксид вуглецю (чадний газ): утворюється під час горіння тютюну. Він зв'язується з гемоглобіном, витісняє з нього кисень і до того ж заважає гемоглобіну віддавати кисень тканинам^[5]. Органи постійно недоотримують кисню, і розвивається гіпоксія, яку в побуті називають кисневим голодуванням. Той самий газ спричиняє отруєння чадним газом від несправних печей і котлів, тільки в курця доза менша, зате щоденна.
• Смоли: липка коричнева маса, яка осідає в дихальних шляхах і легенях. Вона пригнічує роботу війок епітелію, мікроскопічних «щіточок», що виводять із бронхів пил, слиз і мікроби.

Крім того, у димі містяться важкі метали та подразнювальні речовини. Серед канцерогенів є формальдегід, бензол, миш'як, кадмій, нікель, радіоактивний полоній-210 і специфічні для тютюну нітрозаміни^[4]. Формальдегід і акролеїн до того ж подразнюють слизові оболонки і можуть пошкоджувати ДНК клітин.

Вплив на серце і судини

Серцево-судинна система реагує на дим одразу. Після кількох затяжок частішає пульс і підвищується артеріальний тиск, переважно через стимуляцію симпатичної нервової системи^[6]. Головна шкода накопичується роками: токсини пошкоджують внутрішню оболонку судин, роблять артерії жорсткішими, посилюють запалення і схильність крові до утворення тромбів^[6].

Як змінюються судини

Стінка судини стає товстішою й менш еластичною, у ній з'являються мікропошкодження, де осідають жирові частки. Так утворюються бляшки, які в побуті називають «холестериновими», а сам процес називається атеросклерозом. Уражені артерії гірше розширюються, і органи отримують менше крові.

Нікотин і чадний газ також спричиняють спазм судин, а кров легше згортається. Тому зростає ризик гострих ускладнень: тромбозу, інфаркту, інсульту. Серце змушене працювати з більшим навантаженням, проте менш ефективно.

Міф: кілька сигарет на день не шкодять. Насправді: у норвезькому дослідженні люди, які викурювали від однієї до чотирьох сигарет на день, помирали від ішемічної хвороби серця майже втричі частіше, ніж ті, хто ніколи не курив^[7].

• Ішемічна хвороба серця: розвивається через звуження коронарних артерій, які живлять серцевий м'яз. Одну з її форм, стенокардію, у народі колись називали «грудною жабою». Куріння є однією з причин цієї хвороби^[4], а при пачці на день її ризик у чоловіків приблизно вдвічі, а в жінок майже втричі вищий, ніж у некурців^[1].
• Інфаркт міокарда: тромб повністю перекриває артерію, і ділянка серцевого м'яза відмирає. Саме це в побуті називають «серцевим нападом».
• Захворювання периферичних артерій: бляшки звужують артерії ніг, і в побуті це часто називають «атеросклерозом судин ніг». Ноги мерзнуть, під час ходьби болять литки і доводиться зупинятися (переміжна кульгавість), а в тяжких випадках розвивається гангрена. Шанси мати це захворювання в курців приблизно в 2,7 раза вищі, ніж у некурців^[8].
• Інсульт: виникає і через тромб, і внаслідок розриву судини в мозку. Люди часто кажуть «удар» або «крововилив у мозок», хоча крововилив є лише одним із типів інсульту.
• Артеріальний тиск: кожна сигарета на певний час підвищує тиск. Водночас прямого доказу, що куріння саме по собі спричиняє стійку артеріальну гіпертензію (у побуті «гіпертонію» або просто «тиск»), немає: після відмови від куріння тиск зазвичай не знижується. Небезпечне поєднання двох чинників: у курців із гіпертензією частіше розвиваються її тяжкі форми, бо атеросклероз прогресує швидше^[6].

Куріння знижує й витривалість. М'язи отримують менше кисню, будь-яке навантаження дається важче, і людина починає менше рухатися. Гіподинамія, тобто малорухливість, сама є ще одним чинником ризику серцево-судинних хвороб.

Коротко: для серця не існує «безпечної» кількості сигарет. Навіть одна на день дає значну частку ризику пачки, тому скорочення кількості не замінює повної відмови.

Ураження легень

Легені першими зустрічають дим під час кожної затяжки і отримують найбільше смол, гарячого повітря та хімічних речовин. Зовнішніх симптомів роками може не бути. Ранковий кашель із мокротинням, так званий «кашель курця», часто вважають нормою для того, хто курить, хоча він може бути ранньою ознакою ураження бронхів. Дим ушкоджує альвеоли, мікроскопічні мішечки, у яких кисень переходить у кров, та епітелій бронхів, що очищає легені від забруднень. Коли з'являється постійна задишка, частина змін у легенях уже незворотна^[9].

Найпоширеніші хвороби легень

Тривале куріння спричиняє низку хронічних хвороб, які важко лікувати.

• Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ): стійке звуження дихальних шляхів, яке дає задишку під час руху, кашель із мокротинням, свистяче дихання і часті інфекції грудної клітки. Головна причина цієї хвороби куріння, а пошкодження легень при ній залишається назавжди, хоча лікування сповільнює її розвиток^[9]. У побуті хворобу часто називають «бронхітом курця», і через цю звичну назву люди роками не йдуть до лікаря.
• Хронічний бронхіт: тривале запалення бронхів, одна з форм хронічного обструктивного захворювання легень. Слизова набрякає й виробляє забагато слизу, звідси тривалий кашель, а набряк і слиз звужують просвіт бронхів.
• Емфізема: ще одна форма цього захворювання, за якої руйнуються стінки альвеол^[9]. Легеням дедалі важче обмінювати гази, людині бракує повітря навіть у спокої, а на пізніх стадіях може знадобитися киснева підтримка.

Куріння також підвищує ризик пневмонії, туберкульозу та інших інфекцій дихальних шляхів і посилює симптоми бронхіальної астми в дорослих^[4]. Для туберкульозу, який у народі колись називали «сухотами», куріння підвищує ризик і інфікування, і розвитку самої хвороби^[10]. Ці стани частіше перебігають тяжко, якщо людина продовжує курити.

Порушення в роботі мозку

Тютюн діє на мозок двома шляхами. Нікотин формує залежність, а дим уражає судини головного мозку, дуже чутливі до коливань тиску, нестачі кисню та токсичних речовин. Тому куріння значно підвищує ризик гострого порушення мозкового кровообігу, тобто інсульту^[4].

Що відбувається при інсульті

Жорсткі пошкоджені судини і кров, що легше згортається, створюють умови для утворення тромбу або розриву судини. Так виникає інсульт, гостре порушення кровопостачання мозку. Наслідки залежать від того, яка ділянка уражена: порушення мовлення, паралічі, погіршення пам'яті, а в тяжких випадках смерть.

Крім того, куріння підвищує ризик аневризми, тобто випинання стінки судини, яке може раптово розірватися. Розрив аневризми судини мозку зазвичай дає субарахноїдальний крововилив, кровотечу в простір між оболонками мозку, що нерідко закінчується смертю. У тих, хто курить, ризик такого крововиливу приблизно в 2–3 рази вищий, ніж у некурців^[11].

Наслідки для кісток

Кістки здаються міцними й незмінними, але це жива тканина, яка постійно оновлюється. Куріння знижує її щільність і сповільнює відновлення після травм. Діють одразу кілька чинників: токсини, гірший кровотік, нестача кисню і зміни гормонального балансу. Втрата щільності кісток довго минає непомітно, аж до першого перелому. Куріння спричиняє остеопороз, який у побуті називають «крихкістю кісток»^[4]. У метааналізі десяти когорт курці мали на чверть вищий ризик будь-якого перелому і в 1,84 раза вищий ризик перелому стегна, зокрема того, що в побуті називають «переломом шийки стегна»^[12].

У кого більший ризик

Шкода від куріння для кісток сильніша в людей, у яких уже є інші чинники ризику. Разом із нікотином вони ще швидше погіршують стан опорно-рухового апарату.

• Люди з низькою масою тіла: кісткова маса в них і так менша за середню, а куріння пришвидшує її втрату.
• Люди з низькою фізичною активністю: регулярне навантаження потрібне для збереження щільності кісток, а курці часто рухаються менше.
• Жінки після менопаузи: через зниження рівня естрогенів кістки стають вразливішими, і куріння цей процес посилює.

Після переломів у курців кістка зростається довше. У метааналізі 40 досліджень ризик сповільненого зрощення або незрощення кістки в курців був у 2,2 раза вищим, а там, де кістка все ж зрослася, на це пішло в середньому на 27,7 дня більше^[13]. Якщо уламки так і не зрослися, на місці перелому може утворитися хибний суглоб (псевдоартроз). Відмова від куріння прибирає цей додатковий чинник, тож має сенс у будь-якому віці.

Вплив на імунну систему

Імунна система бореться з бактеріями, вірусами та грибками, а також керує запаленням і загоєнням тканин. Тютюновий дим збиває ці налаштування. Одні захисні реакції слабшають, тому курці частіше хворіють на інфекції, а запалення водночас посилюється там, де воно не потрібне.

Аутоімунні та запальні хвороби, з якими пов'язане куріння

Через хронічне подразнення і зміни в роботі імунної системи куріння впливає на ризик хвороб, при яких захисна система помилково атакує власні тканини або запалення виходить з-під контролю. Цей вплив не завжди однаковий.

• Хвороба Крона: хронічне запалення кишківника, яке часто ускладнюється виразками, звуженнями (стриктурами) й абсцесами. У тих, хто курить, шанси захворіти приблизно в 1,8 раза вищі^[14], а сама хвороба в курців зазвичай перебігає тяжче.
• Ревматоїдний артрит: хронічне запалення суглобів із болем, набряком і деформацією. Куріння визнано однією з його причин^[4]. У чоловіків, які курять або курили, шанси захворіти майже вдвічі вищі, а при стажі 20 і більше пачко-років (пачко-рік означає пачку на день протягом року) більш ніж удвічі^[15].
• Виразковий коліт: тут зв'язок незвичний. Міф: куріння захищає від виразкового коліту. Насправді: у тих, хто курить зараз, цю хворобу справді діагностують рідше, зате в колишніх курців ризик вищий^[14]. Жодної користі для здоров'я в цілому це не означає, бо шкода сигарет для серця, легень і ризик раку незрівнянно більші.
• Системний червоний вовчак: складна аутоімунна хвороба, яку зазвичай називають просто «вовчаком», при якій уражаються шкіра, суглоби, нирки, серце та нервова система. У тих, хто курить зараз, шанси захворіти приблизно в 1,5 раза вищі^[16].

Куріння спричиняє і цукровий діабет 2 типу^[4]. У метааналізі 88 досліджень ризик захворіти в курців був на 37% вищим, ніж у некурців, і зростав із кількістю сигарет^[17]. Одне з імовірних пояснень полягає в тому, що хронічне запалення знижує чутливість тканин до інсуліну.

Ризики для ротової порожнини

Ротова порожнина першою контактує з димом. Тепло, хімічні речовини й смоли змінюють мікрофлору, подразнюють слизову, ясна та емаль. У слині курців менше захисних антитіл, тож бактеріям у роті легше^[18]. Запалення, сухість і погіршення смаку послаблюють бар'єрну функцію слизової і підвищують ризик інфекцій.

Типові проблеми, які виникають у курців:

• Неприємний запах із рота (галітоз): тютюн сам по собі дає стійкий запах^[18], а бактерії та зменшене слиновиділення посилюють його. Чищення зубів такий запах не прибирає.
• Забарвлення емалі: смоли й нікотин надають зубам жовтувато-бурого відтінку, і в курців зуби забарвлені в середньому вдвічі сильніше, ніж у некурців^[18]. Професійна гігієна знімає наліт, але з кожною сигаретою він накопичується знову.
• Сухість у роті (ксеростомія): у курців слини виділяється менше, і що довше та частіше людина курить, то помітніша різниця^[19]. Без достатнього зволоження зуби гірше захищені від карієсу, а на слизовій легше з'являються тріщини.
• Погіршення смаку: дим пошкоджує смакові рецептори, тому їжа здається менш виразною. Порушення смаку виявляли у 18% тих, хто курить мало, і у 28% тих, хто курить багато^[18].
• Захворювання ясен: куріння підтримує хронічне запалення ясен, яке з часом переходить у пародонтит, глибоке ураження тканин, що утримують зуби. У побуті його часто називають «пародонтозом», хоча пародонтоз є окремою, значно рідшою хворобою без запалення. У курців ризик пародонтиту приблизно на 80% вищий, ніж у тих, хто кинув, а в колишніх курців він такий самий, як у людей, які ніколи не курили^[20].

Ці стани розвиваються без гострих симптомів, але поступово руйнують зубощелепну систему. Курці втрачають зуби частіше і в молодшому віці. Найвищий ризик у тих, хто викурює понад 15 сигарет на день, а після 20 років без куріння він наближається до рівня некурців. Після видалення зуба в курців учетверо частіше розвивається альвеоліт, запалення лунки, яке в побуті називають «сухою лункою»^[18].

Вплив на шкіру

Шкіра є найбільшим органом тіла і теж чутлива до тютюну. Дим звужує дрібні судини, і клітини шкіри отримують менше кисню та поживних речовин. Шкіра втрачає пружність, стає тьмяною, раніше з'являються зморшки, незалежно від віку і типу шкіри. Переконливо це показало дослідження однояйцевих близнюків: у тих, хто курив, мішки під нижніми повіками, носогубні складки, зморшки над верхньою губою і «брилі» на нижній частині обличчя були виразнішими, ніж у їхніх близнюків-некурців^[21].

Ознаки, за якими легко впізнати негативний вплив куріння на шкіру:

• Передчасні зморшки: особливо навколо губ і очей, де шкіра найтонша. Дим порушує вироблення колагену й еластину, білків, що відповідають за пружність шкіри.
• Мішки під очима: у тих близнюків, чий стаж куріння був довшим на п'ять і більше років, мішки під нижніми повіками були помітнішими^[21].
• Нерівномірний колір обличчя: шкіра набуває жовтуватого або сіруватого відтінку через гірший кровообіг.
• Сухість і шорсткість: пошкоджений ліпідний бар'єр гірше утримує вологу.
• Забарвлення пальців і нігтів: жовті плями на пальцях, якими тримають сигарету, залишають смоли.

Крім естетичних проблем, куріння погіршує загоєння ран^[18], підвищує ризик їх інфікування і пов'язане з псоріазом, давня побутова назва якого «лускатий лишай». Серед хворих на псоріаз курців значно більше, ніж серед здорових людей, а дослідження, що спостерігали людей роками, показали, що куріння підвищує й ризик захворіти. Курці частіше мають середньотяжку та тяжку форму хвороби^[22].

Розлади репродуктивної системи

Куріння шкодить репродуктивному здоров'ю і чоловіків, і жінок. Нікотин та інші токсини порушують гормональний баланс, роботу статевих органів і якість статевих клітин. Наслідки накопичуються поступово: знижується фертильність, тобто здатність зачати дитину, і зростають ризики під час вагітності.

У жінок

Куріння порушує овуляцію, зменшує кровопостачання матки і змінює ендометрій, внутрішню оболонку матки, тому завагітніти складніше. Якщо вагітність настала, сигарети обмежують надходження кисню до дитини, а чадний газ особливо шкідливий для плода, що розвивається^[23].

• Зниження фертильності: куріння зменшує шанси завагітніти природним шляхом навіть у молодому віці.
• Викидні та передчасні пологи: куріння під час вагітності підвищує ризик викидня приблизно на третину, і з кожною сигаретою на день він зростає^[24]. Якщо жінка кидає курити, дитина рідше народжується зарано, а ризик мертвонародження знижується^[23].
• Мала маса тіла при народженні: діти матерів, які курили під час вагітності, частіше народжуються з дефіцитом маси, а відмова від сигарет цей ризик зменшує^[23].
• Синдром раптової смерті немовляти: раптова смерть здорової на вигляд дитини уві сні, відома як «смерть у колисці». Куріння матері під час вагітності підвищує його ризик більш ніж удвічі, а спільний сон немовляти з матір'ю, яка курить, збільшує ризик ще більше^[25].
• Частіші інфекції в немовлят: якщо поруч курять, діти в перший рік життя частіше потрапляють до лікарні з бронхітом і пневмонією^[23].

У чоловіків

Тютюн уражає судини, які живлять статеві органи, і процес утворення сперматозоїдів. Тому страждають і фертильність, і сексуальна функція.

• Еректильна дисфункція: пошкоджені судини пропускають менше крові до статевого члена. Стару назву «імпотенція» досі можна почути, хоча лікарі її вже не вживають. Кожні додаткові 10 сигарет на день або 10 років куріння підвищують шанси такого розладу приблизно на 14–15%^[26].
• Зниження кількості та якості сперми: сперматозоїди стають менш рухливими, частіше мають неправильну форму або ушкоджену ДНК.

У метааналізі, що охопив 5865 чоловіків, куріння було пов'язане з меншою кількістю та рухливістю сперматозоїдів, особливо в тих, хто курить помірно або багато^[27]. Менша рухливість знижує шанси зачаття навіть за нормальної кількості сперматозоїдів.

Куріння та ризик онкологічних захворювань

Регулярне куріння значно підвищує ймовірність злоякісних пухлин у багатьох органах. Канцерогени з диму розносяться з кров'ю, виводяться із сечею і так потрапляють навіть туди, куди сам дим не доходить.

Види раку, які спричиняє куріння^[4]:

• Рак легень: найвідоміший і один із найтяжчих за перебігом. Переважна більшість випадків пов'язана саме з тютюном.
• Рак ротової порожнини: уражає язик, ясна, щоки, піднебіння і часто виявляється вже на пізній стадії. У курців сигарет ризик більш ніж утричі вищий, ніж у тих, хто ніколи не курив^[18].
• Рак гортані та глотки: те, що в розмові називають «раком горла». Токсини пошкоджують ДНК клітин слизової, і з часом ці клітини можуть стати злоякісними.
• Рак стравоходу: дим пошкоджує слизову, підтримує запалення і сприяє розвитку передракових змін.
• Рак сечового міхура: канцерогени з диму виводяться із сечею і тривалий час контактують зі слизовою сечового міхура.
• Рак нирок: нирки фільтрують кров, тож постійно мають справу з канцерогенами.
• Рак підшлункової залози: його важко виявити на ранній стадії, а ризик зростає з тривалістю куріння.
• Рак печінки: токсини пошкоджують клітини печінки, порушують їх оновлення й підвищують ризик мутацій.
• Рак шлунка, товстої та прямої кишки: частина речовин із диму потрапляє в травний тракт зі слиною, яку людина ковтає.
• Рак шийки матки: куріння входить до його доведених причин.
• Гострий мієлоїдний лейкоз: злоякісне ураження кровотворних клітин, яке в побуті називають «раком крові» або «лейкемією».

Міф: сигари, люлька чи жувальний тютюн безпечніші за сигарети. Насправді: безпечних тютюнових виробів не існує. Сигари спричиняють рак ротової порожнини, гортані, стравоходу та легень, а їхній дим містить навіть більше токсичних речовин, ніж сигаретний. Жувальний тютюн спричиняє рак ротової порожнини, стравоходу та підшлункової залози^[4].

Читайте:

Чи шкідливе куріння люльки

Люльку вважають безпечнішою за сигарети, бо її дим рідко вдихають. Що кажуть дослідження про нікотин, рак, лег...

Чим шкідливий кальян

Солодкий дим кальяну здається м'якшим за сигаретний, але вода його не очищає. Що людина вдихає за один сеанс і ...

Що змінюється після відмови від куріння

Організм починає відновлюватися вже через кілька хвилин після останньої сигарети: сповільнюється пульс. За добу або кілька днів рівень нікотину в крові падає до нуля, а вміст чадного газу повертається до норми^[28]. Далі зміни йдуть повільніше, і чим раніше людина кидає курити, тим менший накопичений ризик. Ті, хто кинув до 40 років, уникають приблизно 90% надлишкового ризику смерті, пов'язаного з подальшим курінням, а ті, хто кинув у 25–34 роки, виграють близько 10 років життя^[2].

Ось як знижуються ризики з часом^[28]:

• Інфаркт: через 1–2 роки ризик різко знижується, а через 15 років ризик ішемічної хвороби серця стає близьким до рівня некурців.
• Інсульт: через 5–10 років ризик помітно знижується.
• Рак ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу та сечового міхура: ризик раку рота, глотки й гортані зменшується вдвічі через 5–10 років, а ризик раку стравоходу, сечового міхура й нирок знижується через 10 років.
• Рак легень: через 10 років ризик приблизно вдвічі менший, ніж у того, хто продовжує курити.

Якісні зміни в житті

Багато покращень людина відчуває ще до того, як зміняться медичні показники. Протягом першого року без сигарет зменшуються кашель і задишка^[28], легше переносити навантаження, повертаються смак і нюх. Ці відчутні зміни допомагають не повернутися до сигарет.

• Поліпшення дихання: зменшується запалення дихальних шляхів, слабшає задишка.
• Зникнення кашлю: слизу виробляється менше, бронхи очищуються.
• Відновлення нюху та смаку: смакові рецептори та нюхові клітини поступово починають працювати краще.
• Покращення фізичної витривалості: організм легше переносить навантаження і менше втомлюється.
• Нормалізація кровообігу: кров краще надходить до рук і ніг, і вони рідше мерзнуть.

Міф: сигарета знімає стрес, тож без неї жити буде важче. Насправді: у метааналізі 26 досліджень у людей, які кинули курити, тривога, депресія і стрес згодом знижувалися порівняно з тими, хто продовжував курити^[29]. Імовірно, «заспокійливий» ефект сигарети здебільшого полягає в тому, що вона на час прибирає дратівливість від нестачі нікотину.

Читайте:

Чи впливає куріння на вагу

Нікотин притуплює апетит, а після відмови від сигарет вага часто росте. Скільки кілограмів зазвичай додаєтьс...

Фінансові зміни, які відчуваються не менш гостро

Сигарети здаються дрібною щоденною витратою, але пачка на день за місяць складається у відчутну суму. За рік її вистачило б на новий гаджет, відпустку чи кілька місяців якісного харчування. Після відмови від куріння ці гроші перестають зникати в нікуди і стають ресурсом для чогось приємнішого.

Скільки коштує куріння

Введіть свою ціну пачки, і калькулятор порахує, скільки грошей забирають сигарети за місяць, рік і 10 років, а т...

Як легше кинути курити

Відмова від куріння зазвичай розтягується в часі. Комусь достатньо одного усвідомленого рішення, а іншим потрібні підготовка, підтримка, заміна ритуалів і ліки. Універсального способу немає, проте є методи, які допомагають витримати перші тижні й не повернутися до сигарет.

Найкраще працюють підходи, що поєднують мотивацію, самоконтроль і засоби підтримки:

• Перелік особистих причин: складіть список конкретних причин, чому ви хочете кинути курити, і перечитуйте його щоразу, коли з'являється спокуса.
• Мобільні додатки: вони рахують дні без сигарет, зекономлені гроші й покращення здоров'я, і це мотивує продовжувати.
• Нікотинозамісна терапія: пластирі, жувальні гумки, льодяники чи спреї з нікотином, які в аптеці часто просять як «нікотинові замінники», зменшують тягу. Кожен засіб окремо додає приблизно 2–3 людини, які змогли кинути, на кожні 100 спроб, а поєднання пластиря зі швидкодійною формою працює помітно краще^[30]. Ці засоби продають в аптеках без рецепта.
• Підтримка фахівця: лікар або фармацевт допоможе вибрати засіб і скласти план дій.
• Медикаментозне лікування: вареніклін і цитизин належать до найдієвіших ліків, кожен додає приблизно 7–8 людей, які кинули, на кожні 100 спроб; бупропіон допомагає дещо слабше^[30]. Підібрати препарат допоможе лікар.

Найважливіше не здаватися після невдалої спроби. Багатьом потрібно кілька спроб, і кожна додає досвіду, який наближає до успіху.