Чому сеча стала коричневою: можливі причини

Приблизно в 10–14% людей після тарілки борщу чи салату з буряком сеча стає рожевою або темно-червоною, і частіше це трапляється тоді, коли організму бракує заліза^[1]. Схожий червоно-бурий колір може з'явитися і після виснажливого тренування, але тоді за ним іноді стоїть руйнування м'язів, небезпечне для нирок^[2]. Світло-жовта сеча зазвичай нікого не цікавить, зате коричнева лякає. Часом причина банальна: нестача рідини, їжа або ліки. Буває й так, що зміна кольору стає першим сигналом серйозної проблеми. Тож один погляд в унітаз може сказати більше, ніж здається, якщо згадати, що було напередодні, і прислухатися до інших симптомів.

1. Зневоднення

Організм реагує на нестачу води дуже просто: концентрує все, що має вивести. Сеча, яка зазвичай має світло-жовтий відтінок, стає темно-жовтою або помаранчевою^[3], а при тяжкому зневодненні може набути майже коричневого кольору^[4]. Причина в тому, що жовтий пігмент урохром розчинений у меншому об'ємі рідини. Чим менше води, тим густіший «розчин».

Зневоднення може виникнути після інтенсивного фізичного навантаження, тривалого перебування на сильній спеці, при проносі (діареї), блюванні, гарячці або просто через те, що людина мало п'є. Особливо вразливі люди похилого віку, люди з хронічними хворобами і ті, хто приймає ліки, що впливають на водний баланс^[5]. У всіх цих випадках нирки економлять рідину, і сеча виходить темною.

Міф: темна сеча завжди означає лише нестачу води, тож досить випити кілька склянок. Насправді: коричневий відтінок можуть давати жовчні пігменти, білок із м'язів чи гемоглобін зі зруйнованих еритроцитів, і тоді вода колір не виправить. Якщо сеча темна після тренування або разом із пожовтінням шкіри й очей, потрібен лікар^[4].

Що допоможе нормалізувати ситуацію

Якщо причина в нестачі рідини, колір повертається до норми після відновлення водного балансу. Спосіб відновлення залежить від ступеня зневоднення: легке лікують питтям, тяжке потребує крапельниці під наглядом лікаря^[5]. Ось що використовують:

• Звичайна питна вода: найкраще підходить при легкому зневодненні.
• Розчини для пероральної регідратації: містять електроліти і глюкозу, тож відновлюють і воду, і солі, які організм втрачає при проносі чи блюванні. Продаються в аптеках у вигляді порошку або готових розчинів.
• Внутрішньовенна інфузія: застосовується в стаціонарі при вираженому зневодненні або коли людина не може пити самостійно.

2. Вплив продуктів і ліків

Хвороба далеко не єдина причина зміни кольору сечі. Іноді це реакція на їжу або ліки: деякі пігменти з продуктів і речовини з медикаментів виводяться нирками і забарвлюють сечу. Такий ефект нешкідливий і зникає сам, щойно речовина залишає організм^[6].

Продукти, які можуть забарвити сечу

Якщо коричнева сеча з'явилася після їжі, згадайте, що було в тарілці. Найчастіше такий ефект мають:

• Кінські боби (фава): у великій кількості можуть давати темно-коричневу сечу^[4].
• Буряк: містить пігменти бетаціаніни, зокрема бетанін, які забарвлюють сечу від рожевого до темно-червоного кольору, а кал робить червонуватим^[1].
• Ожина: її природні барвники виводяться нирками і можуть дати червонуватий, іноді темно-коричневий відтінок^[3].
• Ревінь і алое: у великій кількості теж здатні забарвити сечу в темно-коричневий колір^[4].
• Вітаміни групи B: надлишок деяких із них, зокрема B2, робить сечу яскравішою, з зеленуватим відтінком^[3], але коричневою зазвичай не робить.

Ліки, які здатні спричинити потемніння

Деякі препарати теж змінюють колір сечі. Це відомий побічний ефект, сам по собі не небезпечний. Якщо ви приймаєте один із таких лікарських засобів, сеча може тимчасово потемніти^[4]:

• Проносні засоби на основі крушини (каскари) або сени: можуть давати темне забарвлення.
• Деякі антимікробні засоби: наприклад, метронідазол, нітрофурантоїн або фуразолідон.
• Засоби від малярії: хлорохін і примахін.
• Препарати заліза: здатні затемнювати сечу.
• Леводопа: препарат для лікування хвороби Паркінсона.
• Міорелаксанти: у людей, які приймають метокарбамол, сеча може ставати коричневою, чорною, синьою або зеленою, якщо постоїть^[7].

Якщо причина відома (скажімо, ви щойно почали курс метронідазолу або з'їли миску ожини) і більше нічого не турбує, колір швидко повернеться до звичного. Є одне застереження: примахін і нітрофурантоїн у людей зі спадковим дефіцитом ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г6ФД) можуть спричинити руйнування еритроцитів^[8], і тоді темна сеча вже є симптомом, а не просто забарвленням.

3. Захворювання печінки

У печінці утворюється жовч, яка допомагає перетравлювати жири й виводити продукти розпаду. Один із них білірубін. Коли печінка працює справно, він залишає тіло з жовчю через кишківник. Коли ж клітини печінки уражені (запаленням, інфекцією, алкоголем) або відтік жовчі перекрито, білірубін накопичується в крові. Частина його потрапляє в сечу, і вона темніє, набуває кольору міцного чаю або темного пива^[9].

Відтік жовчі може перекрити камінь у спільній жовчній протоці. Таке ускладнення трапляється приблизно в 10–20% людей із жовчними каменями, і тоді до темної сечі додаються біль під правим ребром або під ложечкою, нудота, блювання, жовтяниця^[10]. Якщо до болю і жовтяниці приєднується гарячка, це може бути холангіт, інфекційне запалення жовчних проток, яке без швидкого лікування загрожує сепсисом^[10].

Такі зміни рідко бувають єдиним симптомом. Разом із потемнінням сечі часто з'являються млявість, відчуття тяжкості або біль у правому боці, пожовтіння шкіри чи білків очей, свербіж шкіри^[9]. Якщо темна сеча поєднується з пожовтінням шкіри та очей, до лікаря варто звернутися якнайшвидше^[4].

Коротко: темна сеча, світлий кал і жовтуваті білки очей разом указують на печінку або жовчні протоки. Таке поєднання не чекає, поки «мине саме».

Читайте:

Хвороби печінки: симптоми і лікування

Захворювання печінки: які бувають типи (від жирової хвороби й гепатитів до цирозу та раку), за якими ознаками ...

Гепатит як фактор зміни кольору

Запалення печінки, незалежно від причини, порушує нормальне виведення білірубіну. Це трапляється і при вірусних гепатитах A, B або C. Печінка не встигає виводити жовчні пігменти через жовчні шляхи, вони переходять у кров, а потім у сечу.

Для різних типів гепатиту характерні свої особливості:

• Гепатит A: темна сеча або світлий кал належать до типових симптомів, разом із нудотою, втомою і гарячкою. Жовтяниця розвивається більш ніж у 70% старших дітей і дорослих, тоді як у дітей до 6 років близько 70% інфекцій минають без симптомів^[11].
• Гепатит B і C: перебігають повільніше, і зміни кольору сечі можливі навіть без виражених ознак хвороби. Понад 95% дорослих із нормальним імунітетом самі позбуваються вірусу гепатиту B^[12], а гепатит C, навпаки, приблизно у 70% (55–85%) випадків стає хронічним^[13].

Лікування залежить від вірусу. Гепатит A не переходить у хронічну форму і специфічних противірусних ліків не потребує: допомагають відпочинок, питво і контроль стану^[14]. Хронічний гепатит B лікують тенофовіром або ентекавіром^[15], гепатит C лікують противірусними препаратами прямої дії, наприклад софосбувіром^[16].

Цироз і його наслідки

Цироз виникає тоді, коли здорова тканина печінки після тривалого запалення поступово заміщується рубцевою (фіброзною) тканиною^[17]. Структура органа змінюється, і він перестає виконувати свої функції. Один із наслідків полягає в порушенні обміну білірубіну: замість того щоб виводитися з жовчю, він накопичується в крові та виходить через нирки. Це надає сечі темно-коричневого кольору.

При цирозі такі зміни часто не залежать від харчування чи кількості випитої води. Вони можуть бути постійними, особливо коли процес у печінці зайшов далеко. Окрім кольору сечі, з'являються й інші ознаки:

• Коричнева сеча при цирозі: тримається стабільно, навіть якщо людина п'є достатньо.
• Супутні симптоми: втрата маси тіла, набряки, розширені вени на животі, пожовтіння шкіри чи очей.

Лікування спрямоване на причину й ускладнення^[17]: якщо винен вірус, призначають противірусні препарати; якщо розлад вживання алкоголю, потрібна повна відмова від спиртного. При накопиченні рідини в животі (асциті) застосовують сечогінні, при печінковій енцефалопатії (порушенні роботи мозку через токсини, які печінка не знешкоджує) призначають лактулозу. У тяжких випадках може знадобитися пересадка печінки^[17]. Усі ліки підбирає лікар.

4. Кров у сечі (гематурія)

Коли в сечі з'являється кров, її колір змінюється на рожевий, червоний або червоно-коричневий. Цей стан називається гематурією. Кров буває помітна неозброєним оком (макрогематурія), а буває видна лише в аналізі під мікроскопом (мікрогематурія). Гематурія належить до найчастіших причин звернення до уролога: на неї припадає понад 20% урологічних обстежень^[18].

Кров потрапляє до сечі, коли ушкоджуються стінки органів сечовидільної системи або порушується фільтрація в нирках. Причини дуже різні: від нешкідливих до таких, які не можна ігнорувати.

Можливі джерела крові в сечі

Сечовидільна система складна, і «витік» може статися на будь-якому рівні. Ось стани, які можуть супроводжуватися гематурією:

• Інфекції сечовивідних шляхів: запалення стінок сечового міхура або сечоводів спричиняє подразнення і дрібні кровотечі^[3].
• Камені в нирках: камінь, що рухається сечовими шляхами, травмує слизову, тому сеча може стати червонуватою^[3].
• Фізичне перенавантаження: після тривалих інтенсивних тренувань у деяких людей з'являється тимчасова гематурія, яка зазвичай доброякісна й минає сама^[19].
• Травми: механічне ушкодження нирок або сечового міхура.
• Ендометріоз: у жінок тканина, подібна до слизової матки, може проростати в сечовий міхур і спричиняти гематурію, пов'язану з менструальним циклом.
• Запалення сечоводу або міхура неінфекційного походження: цистит буває і без бактерій, наприклад після променевої терапії, і подразнення слизової теж може супроводжуватися домішками крові.
• Онкологічні захворювання: рак нирки або сечовивідних шляхів належить до найсерйозніших можливих причин крові в сечі, тому її появу в дорослих завжди обстежують^[18].
• Порушення згортання крові: деякі вроджені чи набуті стани (а також приймання антикоагулянтів, тобто ліків, що знижують згортання крові) призводять до появи крові навіть при незначних подразненнях.
• Серпоподібноклітинна анемія: спадкова хвороба, при якій еритроцити мають аномальну форму серпа і можуть ушкоджувати дрібні судини нирок.
• Хвороби нирок: гломерулонефрит, полікістоз нирок та інші захворювання порушують фільтрацію; при хворобах і недостатності нирок сеча може набувати кольору чаю або коли^[3].

Що роблять у таких випадках

Лікування залежить виключно від причини. При інфекціях потрібні антибактеріальні препарати, при каменях знеболення і контроль за їх виходом, злоякісні пухлини потребують окремої діагностики та тактики. Для підтвердження недостатньо тест-смужки: аналіз сечі мають подивитися під мікроскопом. Якщо смужка показує «кров», а еритроцитів у сечі немає, причиною може бути міоглобін або гемоглобін, про які йдеться нижче^[18]. Кров у сечі, навіть один раз, завжди є приводом не відкладати обстеження^[3].

5. Рабдоміоліз

Коли м'язи руйнуються масово, їхній вміст потрапляє в кров, а далі до нирок. Одна з найпомітніших ознак цього процесу: темна, червоно-бура, іноді майже чорна сеча. Стан має назву рабдоміоліз. Найчастіше він виникає після травм із розчавленням, тривалого знерухомлення (наприклад, коли людина довго лежала без руху), надмірного фізичного навантаження, а також через судоми, алкоголь, деякі ліки чи вірусні інфекції^[2]. Типові відчуття: біль у м'язах, слабкість і набряк^[2].

Потемніння спричиняє міоглобін, білок із м'язових клітин, який у нормі в сечі відсутній. У високій концентрації він ушкоджує нирки: рабдоміоліз належить до головних причин гострої ниркової недостатності (гострого ураження нирок)^[2].

Як виявляють і лікують рабдоміоліз

Люди не завжди пов'язують зміну кольору сечі з подією, яка стала причиною. Але якщо напередодні була травма, перегрів (наприклад, тренування в спеку), вживання токсичних речовин або надмірне фізичне навантаження, підозра на рабдоміоліз виправдана. Діагноз підтверджує аналіз крові на креатинкіназу (КФК), фермент, що виходить із ушкоджених м'язів: зазвичай вона перевищує норму в 3–5 разів і більше^[2].

Коротко: сеча кольору коли після важкого тренування, що супроводжується болем у м'язах, вимагає звернутися по медичну допомогу того ж дня^[4]. Вдома «відпитися» в такій ситуації недостатньо.

Щоби запобігти ураженню нирок, лікування потрібно починати швидко. Залежно від тяжкості стану використовують:

• Внутрішньовенне введення рідини: основний метод. Раннє і рясне введення рідини зменшує частоту ниркової недостатності й потребу в діалізі^[20].
• Сечогінні препарати: раніше їх застосовували, щоб підтримувати достатнє сечовиділення, але сучасні настанови не радять рутинно призначати ні сечогінні, ні манітол чи соду (натрію гідрокарбонат)^[21], бо вони не зменшили частоту ниркової недостатності^[20].
• Діаліз: при розвитку гострої ниркової недостатності.

У легких випадках, коли креатинкіназа підвищена незначно, лікар може обмежитися питвом і спостереженням^[2]. Якщо ж розпізнати рабдоміоліз рано, прогноз для нирок зазвичай сприятливий^[2], а зволікання збільшує ризик, що нирки не відновляться повністю.

6. Гемолітична анемія

Це захворювання розвивається тоді, коли еритроцити (червоні кров'яні клітини) руйнуються швидше, ніж утворюються нові. Процес називається гемолізом, і його наслідки видно навіть без аналізів^[22]. Один із них: темна, коричнева сеча, яка містить вільний гемоглобін, що виводиться нирками.

Зовні це може нагадувати гематурію, але механізм інший: цілих еритроцитів у сечі немає, є лише гемоглобін, який вийшов із них^[18]. Колір буває червонувато-коричневим або навіть чорним^[6].

Чому це відбувається

Причиною може бути спадкова хвороба або аутоімунне захворювання, коли імунна система помилково атакує власні еритроцити. Гемоліз можливий також після приймання деяких ліків, дії токсинів або інфекцій^[22]. Яскравий приклад: при тому самому спадковому дефіциті ферменту, який захищає еритроцити, криз гемолізу провокують інфекції, деякі ліки і навіть кінські боби^[8]. Тому темна сеча після страви з бобів може мати дві зовсім різні причини: нешкідливе забарвлення або руйнування еритроцитів, яке потребує лікаря.

Як діють при підтвердженому діагнозі

Після встановлення точної причини обирають тактику лікування. Для найчастішої форми, теплової аутоімунної гемолітичної анемії, застосовують такі підходи^[23]:

• Глюкокортикоїди: препарати на кшталт преднізолону пригнічують активність імунної системи і зменшують руйнування еритроцитів. Їх часто поєднують із ритуксимабом.
• Імуносупресанти: додатково призначають, коли ефект гормонів недостатній; серед засобів другої лінії сьогодні найчастіше обирають ритуксимаб.
• Спленектомія: хірургічне видалення селезінки, органа, де відбувається частина руйнування еритроцитів. Через можливі ускладнення операцію тепер застосовують рідше, ніж раніше.

Підхід завжди індивідуальний і залежить від того, наскільки швидко розвивається анемія, які є ускладнення і як організм реагує на терапію. Сеча тут лише маркер, але саме вона може стати першим дзвіночком.

7. Коли темна сеча не привід для паніки

Іноді зміна кольору виглядає страшно, але не має нічого спільного з хворобою. Так буває, коли сеча набуває коричневого чи червонуватого відтінку після їжі або приймання певних препаратів. Якщо самопочуття не змінилося, інших симптомів немає, а за день-два все минає, найімовірніше, приводу для тривоги немає. Інші відтінки, від помаранчевого до зеленого, теж мають свої пояснення, і різний колір сечі часто залежить від тих самих продуктів і ліків.

Найчастіші нешкідливі випадки

Ось ситуації, у яких потемніння сечі є природною реакцією організму:

• Харчові продукти: буряк, ожина, ревінь, кінські боби забарвлюють сечу на кілька годин або діб.
• Вітаміни: особливо групи B, змінюють відтінок сечі, роблячи її яскравішою.
• Медикаменти: метронідазол, нітрофурантоїн, препарати на основі сени часто дають тимчасову зміну кольору.
• Фізіологічна нестача рідини: якщо людина довго не пила або щойно прокинулася, сеча темніша, ніж зазвичай.

Такі зміни швидко минають самі. Якщо ж колір, запах чи вигляд сечі змінені довше кількох днів і це не пояснюється їжею чи ліками, або з'явилися печіння при сечовипусканні, гарячка, озноб, біль чи незрозуміла втома, краще не зволікати з обстеженням^[3].