Гормональний збій: симптоми і причини

Гормони регулюють безліч процесів у людському організмі: вони впливають на метаболізм, емоційний стан, ріст клітин і тканин, роботу репродуктивних органів. У нормі тіло утримує рівні цих біологічно активних речовин у певних межах, і коли один із гормонів виходить за ці межі, навіть незначно, може з’явитися ціла низка небажаних симптомів. Зсунути рівновагу здатні й буденні речі: в експерименті з молодими чоловіками після однієї ночі частково або повністю пропущеного сну рівень кортизолу ввечері наступного дня був на 37–45% вищим, ніж зазвичай^[1].

Жінки зазнають гормональних коливань особливо часто через менструальний цикл, вагітність і менопаузу. Проте й чоловіки нерідко відчувають наслідки зниження тестостерону чи надлишку кортизолу. Найпомітніші прояви гормональних порушень (акне, набір ваги, труднощі з вагітністю та випадіння волосся) мають різні причини, по-різному розпізнаються й лікуються, а частину з них можна пом’якшити звичками способу життя.

Гормональний дисбаланс: загальні відомості

Гормональний фон складається з гормонів, які виробляють залози внутрішньої секреції: щитоподібна, надниркові, статеві, підшлункова тощо. Ці речовини поширюються кров’ю до органів і тканин, «даючи команди» для підтримання нормальної життєдіяльності. Коли рівень хоча б одного з них значно змінюється, організм реагує зрушеннями в кількох системах одночасно.

Сам вираз «гормональний дисбаланс» лікарі не ставлять як діагноз: це загальна назва для багатьох станів, пов’язаних із гормонами, а діагнозами є конкретні хвороби, як-от цукровий діабет, захворювання щитоподібної залози чи СПКЯ^[2]. Нерідко такі порушення пов’язані зі спадковістю або виникають унаслідок захворювань ендокринної системи (гіпотиреозу, гіпертиреозу, синдрому полікістозних яєчників, пухлин надниркових залоз), аутоімунного ураження залоз чи прийому деяких ліків, зокрема стероїдів^[2]. Стрес, нестача сну, неправильне харчування й навіть хімічні речовини з довкілля теж здатні порушити тонке налаштування механізму «зворотного зв’язку» між залозами. У жінок частіше фіксують різкі коливання рівня естрогену та прогестерону, тоді як у чоловіків головною «проблемною зоною» стає тестостерон. Відхилення від норми може проявитися як ледь помітним нездужанням, так і великим комплексом симптомів, від акне до безпліддя.

Коротко: «гормональний дисбаланс» описує скаргу, а лікують конкретну причину, яку встановлюють за аналізами й оглядом лікаря.

Акне

Акне часто виникає через надмірне вироблення шкірного жиру (себуму) сальними залозами. Цей жир разом з ороговілими клітинами закупорює пори й живить бактерію Cutibacterium acnes, яка підтримує запалення та утворення висипань^[3]. Здебільшого акне вважають проблемою підлітків, адже в період статевого дозрівання зростає рівень андрогенів, зокрема тестостерону. Проте гормональне походження висипань спостерігається і в дорослих: у жінок висип часто з’являється на нижній частині обличчя й шиї та загострюється залежно від фази менструального циклу^[3].

Тестостерон, естроген та прогестерон впливають на активність сальних залоз:

• Надлишок тестостерону може стимулювати надмірне утворення себуму, що призводить до закупорювання пір і появи висипань. Утім, часто справа в підвищеній чутливості сальних залоз до цілком нормального рівня андрогенів^[3].
• У період вагітності підвищується рівень прогестерону. Вагітність належить до відомих чинників акне^[3], і є припущення, що прогестерон частково зумовлює висипання в деяких вагітних, хоча точний механізм ще досліджують.
• Після менопаузи знижується рівень естрогену та прогестерону, на цьому тлі виникає відносний надлишок андрогенів, і це може спричиняти «пізнє» акне^[4].

Жінки із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ; британська NHS уже використовує для нього нову назву «полієндокринний метаболічний синдром яєчників», PMOS) частіше страждають від стійких висипань, оскільки їхній організм може виробляти більше андрогенів або ставати резистентним до інсуліну (а це теж впливає на появу запалень на шкірі)^[5]. За метааналізом 42 досліджень, акне мають 44,9% жінок із СПКЯ та ожирінням і 36,8% жінок із СПКЯ без ожиріння^[6]. У таких випадках вугровий висип часто довго не піддається стандартним косметичним методам і потребує ретельного обстеження в гінеколога та ендокринолога.

Набір ваги

Причиною надлишкової ваги інколи стають саме порушення гормонального фону. Коли рівень певних гормонів змінюється, організм може накопичувати жир швидше навіть за незмінних харчових звичок. Найбільш поширені приклади:

• Тиреоїдні гормони регулюють обмін речовин. Якщо функція щитоподібної залози знижена (гіпотиреоз), метаболізм сповільнюється і вага зростає, хоча зазвичай помірно: Американська тиреоїдна асоціація пов’язує з гіпотиреозом близько 2–4,5 кг, і здебільшого це затримка солі й води в організмі^[7].
• Під час менопаузи концентрація естрогену знижується, що може провокувати накопичення жиру, особливо в ділянці живота: кількість вісцерального жиру з менопаузою зростає^[8].
• СПКЯ також призводить до збільшення маси тіла через надмір андрогенів і можливу резистентність до інсуліну; СПКЯ входить до станів, що підвищують ризик інсулінорезистентності^[9].
• За хвороби (синдрому) Кушинга в організмі накопичується надлишок кортизолу, що часто спричиняє ожиріння. У дітей типовою ознакою є набір ваги з одночасним сповільненням росту, а найчастішою причиною синдрому в дитячому віці є тривалий прийом глюкокортикоїдних ліків^[10].

Набір ваги, викликаний гормональними збоями, зазвичай супроводжується іншими симптомами (стомлюваністю, емоційною нестабільністю, змінами на шкірі тощо). Тому в ідеалі треба знайти та усунути основну причину порушення. Якщо, наприклад, у людини явний гіпотиреоз, лікування левотироксином допомагає скинути частину набраної ваги: за метааналізом 35 досліджень, у середньому близько 2 кг, здебільшого за перші три місяці, тоді як при субклінічному гіпотиреозі вага помітно не змінювалася^[11].

Вагітність

Вагітність є одним із найяскравіших прикладів природних гормональних змін. Організм жінки перебудовується, щоб підтримати ріст і розвиток плода. Підвищується рівень прогестерону й естрогену, а рівень тестостерону має тенденцію до зростання ближче до пологів^[12]. Такі коливання фізіологічні й самі собою дисбалансом не є. Утім, деякі специфічні стани можуть викликати проблеми під час вагітності:

• Гестаційний діабет іноді розвивається через гормональні зміни вагітності, які знижують здатність організму використовувати інсулін; свою роль відіграють також гени й зайва вага^[13]. Внаслідок цього зростає рівень глюкози в крові.
• Раптовий набір ваги або раптова поява набряків, особливо на обличчі й руках, може свідчити про прееклампсію, стан із підвищеним артеріальним тиском, який зазвичай розвивається після 20-го тижня вагітності^[14].
• Вагітна жінка може помітити появу або посилення акне, що пов’язано з підвищенням рівня прогестерону й інших гормонів. Частину засобів від акне в цей час не використовують: ізотретиноїн протипоказаний через тератогенність, а місцеві ретиноїди не рекомендовані^[3].

Окремі недуги, як-от СПКЯ чи гіпотиреоз, заважають завагітніти або спричиняють ускладнення. При СПКЯ труднощі із зачаттям зазвичай пов’язані з тим, що яєчники не щомісяця вивільняють яйцеклітину^[5]. Гіпотиреоз теж може знижувати фертильність, а ліки для щитоподібної залози безпечні під час вагітності, хоча дозу часто доводиться збільшувати^[15]. Ще одна гормональна причина безпліддя полягає в надлишку пролактину: він пригнічує вироблення гонадотропін-рилізинг-гормону, а лікування агоністами дофаміну може швидко відновити фертильність^[16]. Вчасно виявлені й скориговані гормональні відхилення допомагають жінці успішно пройти всі етапи вагітності й народити здорову дитину.

Випадіння волосся

У чоловіків нерідко спостерігається андрогенетична алопеція, відома як «чоловіче облисіння»: до 50 років вона уражає 30–50% чоловіків^[17]. Цей стан пов’язаний із підвищеною чутливістю волосяних фолікулів до дигідротестостерону (DHT), який утворюється з тестостерону під дією ферменту 5-альфа-редуктази. Зниження рівня тестостерону його не спричиняє: у генетично схильних людей для облисіння достатньо нормального рівня андрогенів^[17]. Волосся починає рідшати на скронях, тім’ї та в середній частині лобової ділянки, утворюючи помітні залисини. Спадковість визначає приблизно 80% схильності до андрогенетичної алопеції^[17].

Отож не всі чоловіки обов’язково зіткнуться з андрогенетичною алопецією, навіть якщо в них знижується тестостерон. Здоровий спосіб життя корисний і для волосся, але зупинити саме андрогенетичну алопецію можуть ліки: міноксидил і фінастерид запобігають подальшому випадінню й частково повертають волосся, проте діють, лише поки їх застосовують^[17].

У жінок випадіння волосся може зумовлюватися порушенням роботи щитоподібної залози (лікування хвороби зазвичай повертає волосся)^[18], СПКЯ, збоями в менструальному циклі, дефіцитом заліза або нестачею естрогену. Спадкове випадіння в жінок зазвичай починається із загального порідіння або розширення проділу^[18]. Іноді проблема загострюється після пологів: у цей період у крові різко зменшується рівень гормонів вагітності, і через кілька місяців настає «телогенове випадіння» (тимчасова втрата волосся). Зазвичай густота волосся відновлюється протягом 6–9 місяців^[18].

Читайте:

Щитоподібна залоза та її вплив на шкіру, волосся, нігті

Суха шкіра, що не рятує жоден крем, волосся на гребінці, ламкі нігті. Іноді за цими «косметичними» проблемами ...

Що допоможе підтримати гормональну рівновагу (список практичних порад)

• Дотримання збалансованої дієти. Раціон, багатий на білки, складні вуглеводи, корисні жири, овочі й фрукти, забезпечує організм мікроелементами й дає підґрунтя для стабільного вироблення гормонів.
• Помірні фізичні навантаження. Регулярний спорт допомагає знизити рівень стресових гормонів і збільшити чутливість до інсуліну: у метааналізі 86 рандомізованих досліджень за участю 4358 дорослих із надмірною вагою всі види тренувань знижували рівень інсуліну натще й індекс інсулінорезистентності HOMA-IR, найсильніше інтервальні^[19].
• Повноцінний сон. Хронічний недосип підвищує кортизол і порушує баланс лептину і греліну, які впливають на апетит і вагу. У дослідженні з 12 молодими чоловіками після обмеження сну лептин знизився на 18%, грелін зріс на 28%, а відчуття голоду посилилося на 24%^[20].
• Керування стресом. Медитація, йога, дихальні вправи або просто прогулянки на свіжому повітрі зменшують вироблення кортизолу: за метааналізом 39 досліджень, програми зниження стресу на основі усвідомленості (MBSR) помірно знижували його рівень^[21]. Обіцянки «захистити наднирники» від «втоми» науково не обґрунтовані: Ендокринне товариство не визнає «втому наднирників» медичним станом^[22].
• Уникання токсичних речовин. Краще звести до мінімуму контакт із пестицидами, синтетичними ароматизаторами, агресивною побутовою хімією, які можуть порушувати гормональне тло. Ендокринне товариство вважає зв’язок ендокринних дизрапторів з ожирінням, діабетом, порушеннями репродукції та роботи щитоподібної залози добре підтвердженим на тваринах і узгодженим із даними спостережень у людей, хоча причинність у людей доводити складно^[23].
• Своєчасне звернення до лікаря. Якщо спостерігаєте стійкі симптоми (регулярне акне, безпричинний набір ваги чи випадіння волосся), слід відвідати ендокринолога або гінеколога/андролога.

Натуральні добавки та альтернативні методи

Багато людей вдаються до фітотерапії чи натуральних добавок, щоб пом’якшити прояви дисбалансу. Доказова база в найпоширеніших засобів різна:

• Екстракт клопогону (чорного кохошу) часто рекомендують жінкам під час менопаузи для зниження інтенсивності припливів та інших неприємних відчуттів. Систематичний огляд для Міжнародного товариства менопаузи знайшов докази помірної достовірності, що він полегшує припливи^[24]. Описано рідкісні випадки ураження печінки, хоча причетність клопогону до них не доведена^[25].
• Женьшень може покращувати енергетичний рівень і знижувати втому, що важливо за хронічних стресів, але дані суперечливі: у метааналізі 19 рандомізованих досліджень женьшень загалом не зменшив вираженість утоми порівняно з контролем, хоча на неспецифічну втому подіяв^[26].
• Мака перуанська отримала популярність як засіб підвищення лібідо й допомоги при легких дисбалансах статевих гормонів. Систематичний огляд чотирьох невеликих рандомізованих досліджень дав лише обмежені докази користі для сексуальної функції^[27].
• Омега-3 жирні кислоти (риб’ячий жир) та пробіотики можуть опосередковано покращувати обмін речовин. У жінок із СПКЯ омега-3 серед добавок найкраще знижувала індекс інсулінорезистентності в мережевому метааналізі 79 досліджень^[28], а пробіотики й синбіотики в метааналізі 11 досліджень трохи знизили рівень інсуліну натще й загального тестостерону^[29].
• Інозитол (міо-інозитол, D-хіро-інозитол) часто радять при СПКЯ. Метааналіз, підготовлений для міжнародних настанов 2023 року, знайшов можливу користь для деяких метаболічних показників і, для D-хіро-інозитолу, для овуляції, проте сукупно оцінив докази як обмежені й непереконливі^[30].
• Вітекс священний (авраамове дерево) вивчали при передменструальному синдромі: у метааналізі трьох якісних досліджень за участю 520 жінок ремісія симптомів наставала у 2,57 раза частіше, ніж на плацебо^[31].

Однак будь-які трав’яні чи біологічно активні добавки слід використовувати обачно й бажано з відома лікаря. З одного боку, вони можуть пом’якшити деякі симптоми, з іншого, неправильно обрані чи надмірно вживані препарати можуть погіршити стан або конфліктувати з призначеними медикаментами. Окремої обережності потребують засоби для «балансу гормонів» і «підтримки наднирників»: багато з них не перевіряли на безпеку, вміст може не відповідати етикетці, а прийом гормонів наднирників без потреби здатен пригнітити роботу власних залоз^[22].

Медичні підходи до лікування

Якщо виявлено суттєвий гормональний збій, який викликає акне, набір ваги, труднощі з вагітністю чи випадіння волосся, лікар може запропонувати такі заходи:

• Гормональні препарати. Це може бути замісна терапія левотироксином при гіпотиреозі^[15], антитиреоїдні ліки при гіпертиреозі, оральні контрацептиви для регуляції циклу або зниження рівня андрогенів, метформін при СПКЯ^[5], інсулінотерапія для контролю діабету тощо.
• Засоби для шкіри. При гормональному акне іноді призначають креми з ретиноїдами чи антибактеріальні препарати; антибіотики не рекомендують застосовувати окремо, їх поєднують із бензоїлпероксидом^[32]. Також використовують препарати, що регулюють вироблення шкірного сала, зокрема ізотретиноїн для тяжкого акне, протипоказаний під час вагітності^[3]. Жінкам можуть призначити спіронолактон: у 24-тижневому дослідженні SAFA поліпшення шкіри відзначили 71% жінок проти 43% на плацебо^[33]. Під час вагітності його не застосовують через ризик фемінізації плода чоловічої статі^[34].
• Медичні процедури. У випадку серйозних патологій надниркових чи статевих залоз може знадобитися операція (наприклад, за пухлин).
• Спеціалізовані методи відновлення волосся. При андрогенетичній алопеції чи значному випадінні волосся лікарі можуть рекомендувати міноксидил або препарати, що зменшують дію андрогенів на фолікули, як-от фінастерид, який блокує перетворення тестостерону на DHT^[17]. Жінкам дітородного віку фінастерид можуть призначити лише за умови надійної контрацепції, а під час вагітності він протипоказаний через тератогенність^[35]. Серед процедур застосовують мезотерапію та плазмотерапію (PRP); у метааналізі дев’яти рандомізованих досліджень PRP за густотою волосся не відрізнялася від 5% міноксидилу^[36].

Кожен випадок індивідуальний, тож план лікування визначають на основі результатів аналізів, ультразвукових досліджень і анамнезу пацієнта.