Українська назва рослини чесно попереджає, на що вона здатна: клопогін «гонить клопів». Англійці кажуть так само, bugbane, бо білі квіти мають солодкувато-гнилісний запах, що приваблює мух і жуків[1]. Утім, у аптеках клопогін давно цікавить не тих, хто воює з комахами, а жінок у менопаузі: перший лікарський препарат із цієї рослини з'явився ще 1956 року[2]. Наукові висновки про нього за ці десятиліття встигли кілька разів змінитися.

Клопогін, також відомий як Actaea racemosa, Cimicifuga racemosa або, в аптечних назвах, цимицифуга, росте в листяних лісах сходу Північної Америки, від півдня Онтаріо до Джорджії[1]. Корінні американці використовували його при хворобах нирок, малярії, болю в горлі та менструальному болю, а в Німеччині його застосовують у медицині з кінця XIX століття[3]. Сьогодні багато жінок обирають клопогін як «природну» заміну гормональній терапії. Проте рослинне походження само по собі не робить засіб ані дієвішим, ані безпечнішим, і далі видно чому.

Що таке клопогін (Black cohosh)?

Клопогін (чорний кохош, Actaea racemosa) є багаторічною трав'янистою рослиною родини жовтецевих (Ranunculaceae)[4]. Його листя піднімається на 25–60 см, а квітконосне стебло з довгими китицями білих квіток виростає до 75–250 см. Квітки не мають пелюсток і складаються з пучків білих тичинок[1]. Для ліків і добавок використовують темне кореневище з коренями[3]. Не варто плутати клопогін із синім кохошем (Caulophyllum thalictroides): це зовсім інша рослина, яка може підвищувати тиск і рівень цукру, а її застосування для стимуляції пологів пов'язували з небезпечними ускладненнями в новонароджених, зокрема судомами[3].

У кореневищі клопогону знайшли понад 100 речовин: понад 40 тритерпенових глікозидів (наприклад, актеїн), понад 20 поліфенолів, зокрема цимицифугові кислоти, і понад 70 азотовмісних сполук[5]. Європейська фармакопея вимагає, щоб сировина містила щонайменше 1% тритерпенових глікозидів[4]. Склад добавок різних виробників може помітно відрізнятися, тому й результати досліджень з різними екстрактами не завжди можна порівнювати[5].

Міф: клопогін містить фітогормони, які діють як естроген. Насправді: дослідження зв'язування з естрогеновими рецепторами дали суперечливі результати, а Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) констатує, що ні механізм дії, ні речовини, відповідальні за полегшення симптомів менопаузи, невідомі[6].

1830 року рослина під назвою black snakeroot потрапила до Фармакопеї США[1]. У XIX столітті корінь використовували ще й від укусів змій і болю під час пологів[1]. Згодом рослина стала популярною серед жінок, які шукали способи полегшити симптоми менопаузи (у побуті кажуть «клімакс»). Деякі препарати клопогону в Європі зареєстровані як рослинні лікарські засоби з добре вивченим медичним застосуванням саме для цієї мети[4].

Потенційна користь для здоров'я

Клопогону приписують дуже широкий спектр дії, але доказова картина значно вужча. Чимало досліджень є лише щодо симптомів менопаузи, а для інших застосувань надійних даних бракує[3].

Передменструальний синдром і передменструальний дисфоричний розлад

Клопогін рекламують при передменструальному синдромі (ПМС) і його тяжчій формі, передменструальному дисфоричному розладі (ПМДР). Однак надійних даних, які б показали його дію при цих станах, немає[3]. Для передменструального синдрому краще вивчена інша рослина, вітекс священний.

Менопауза та її симптоми

Головне застосування клопогону стосується припливів, нічної пітливості та інших симптомів менопаузи. Тут думки фахівців розійшлися. Кокранівський огляд 16 досліджень за участю 2027 жінок не знайшов різниці з плацебо в частоті припливів і загальних балах симптомів менопаузи, а гормонозамісна терапія діяла помітно сильніше[7]. Пізніший метааналіз 22 досліджень (2310 жінок) показав, що екстракти клопогону покращували загальні симптоми менопаузи і трохи зменшували припливи, хоча розмір ефекту щодо припливів був невеликим[8].

Комітет з рослинних лікарських засобів EMA, розглянувши близько 20 клінічних досліджень із понад 6000 пацієнток, дійшов висновку, що певні екстракти клопогону можна застосовувати для полегшення припливів і надмірної пітливості в менопаузі[9]. Британські настанови NICE також визнають, що деякі докази щодо припливів є, але попереджають, що препарати дуже різні, їхня безпека не встановлена і описано взаємодії з ліками[10]. Чи допомагає клопогін при припливах, спричинених лікуванням раку молочної залози, невідомо[3].

Окремі невеликі дослідження бувають оптимістичнішими. У дослідженні 2018 року 80 жінок із припливами 8 тижнів приймали або таблетки клопогону, або олію примули вечірньої. У групі клопогону зменшилися і сила, і кількість припливів, а в групі олії лише сила[11]. Групи плацебо в цьому дослідженні не було, тож частину ефекту могли дати очікування й природне згасання припливів.

Коротко: клопогін може трохи полегшити припливи та інші симптоми менопаузи, але дані суперечливі, а гормонозамісна терапія діє значно сильніше. Ефект залежить від конкретного екстракту, тому відгуки про «чудо-траву» мало що кажуть про препарат на полиці.

Репродуктивне здоров'я

Клопогін намагалися використовувати й для підтримки фертильності. У дослідженні в Єгипті жінкам із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) під час стимуляції овуляції кломіфеном додавали екстракт клопогону. Клінічна вагітність у циклі настала в 34,8% випадків проти 17,2% у групі лише кломіфену[12]. Проте це поодинокі дослідження, і в клінічні настанови клопогін для лікування безпліддя не входить. До того ж безпечність клопогону під час вагітності не встановлена[6], тож самостійно приймати його під час спроб завагітніти не слід.

Міома матки (фіброміома)

Лейоміома, або міома матки (у побуті часто кажуть «фіброміома»), є доброякісною пухлиною з м'язової тканини матки, яка може спричиняти біль, рясні менструації та інші неприємні симптоми.

Цифра про зменшення міоми на 30% походить з аналізу підгрупи китайського дослідження. Серед 244 жінок із симптомами менопаузи, які 3 місяці приймали екстракт клопогону (40 мг кореневища на добу) або гормональний препарат тиболон, міоми мали 62 учасниці. У 34 жінок групи клопогону медіанний об'єм міоми зменшився на 30%, а в групі тиболону зріс на 4,7%[13]. Порівняння з плацебо не було, вибірка мала, а в дослідженні брав участь виробник препарату, тож лікуванням міоми клопогін вважати не можна.

Психічне здоров'я

Перепади настрою, дратівливість і тривожність часто супроводжують менопаузу, і клопогін нерідко рекламують і для них. Проте в метааналізі 22 досліджень екстракти клопогону не покращили істотно ні тривожність, ні симптоми депресії порівняно з плацебо[8]. Тож для лікування тривоги чи депресії клопогін не підходить, хоча настрій може трохи покращитися, якщо слабшають припливи.

Якість сну

Нічні припливи й пітливість часто будять жінок, тому будь-яке їх полегшення може позитивно позначитися на сні.

Є і пряме дослідження. У китайському рандомізованому дослідженні 2015 року його завершили 42 жінки в ранній постменопаузі зі скаргами на сон. Порівняно з плацебо, клопогін за даними полісомнографії (нічного запису сну) підвищив ефективність сну і скоротив час неспання після засинання в середньому на 15,8%[14]. Дослідження невелике, тож при стійкому безсонні краще звертатися до перевірених методів.

Реклама

Безпека і фактори ризику

У клінічних дослідженнях певні екстракти клопогону переносилися загалом добре, зокрема й у дослідженнях тривалістю до року[3]. Проте як і будь-який засіб, він має побічні ефекти та ризики.

Поширені побічні ефекти (частота невідома)[6]:

  • Розлади травлення: можливі диспепсія (тяжкість і дискомфорт у животі) та діарея.
  • Шкірні висипання та алергічні реакції: описано кропив'янку, свербіж і висип.
  • Набряки: інколи з'являються набряки обличчя та ніг.
  • Незвичні кровотечі: якщо під час приймання клопогону з'явилися кров'янисті виділення з піхви, потрібно звернутися до лікаря, бо після менопаузи це може бути ознакою захворювання, не пов'язаного з рослиною.

Серйозні ризики

Деякі ризики пов'язані з можливим впливом клопогону на окремі органи.

  • Ураження печінки: описано випадки токсичного ураження печінки, зокрема гепатиту й жовтяниці, у людей, які приймали засоби з клопогоном. EMA вважає ці повідомлення чітким сигналом щодо безпеки[4]. Такі випадки рідкісні, і не завжди зрозуміло, чи винна саме рослина: у частині добавок знаходили іншу рослину або суміші, не вказані на етикетці[3]. Людям, які мали захворювання печінки, слід приймати клопогін з обережністю. Якщо з'явилися втома, втрата апетиту, пожовтіння шкіри й очей, сильний біль у верхній частині живота з нудотою та блюванням або темна сеча, приймання треба припинити й одразу звернутися до лікаря[6].
  • Анемія: у 90-денних дослідах на щурах і мишах, яким давали великі дози екстракту клопогону, розвивалася макроцитарна анемія, схожа на мегалобластну, а в клітинах людини в пробірці екстракти спричиняли генетичні пошкодження[15]. Чи загрожує це людям у звичайних дозах, не встановлено.
  • Гормонозалежні пухлини: лабораторні дані про вплив клопогону на рак молочної залози суперечливі. В одному досліді на мишах із пухлинами в групі клопогону частіше знаходили метастази в легенях, тож вплив на гормонозалежні пухлини виключити не можна. Тим, хто лікувався або лікується від раку молочної залози чи інших гормонозалежних пухлин, клопогін можна приймати лише за порадою лікаря. Разом з естрогенами його також не приймають без призначення лікаря[6].

Під час вагітності й годування груддю клопогін не рекомендований, бо його безпечність не встановлена. Жінкам, які можуть завагітніти, під час приймання радять користуватися надійною контрацепцією[6]. Якщо ви приймаєте будь-які ліки, обговоріть клопогін із лікарем, бо деякі рослини взаємодіють з ліками[3].

Коротко: головний ризик клопогону стосується печінки. Втома, пожовтіння шкіри чи очей і темна сеча є сигналом негайно припинити приймання й звернутися до лікаря.

Як вживати

Клопогін продають у вигляді таблеток, капсул, рідких екстрактів і чаїв. Монографія EMA стосується лише сухих екстрактів кореневища у твердих формах для приймання всередину[9].

Форми клопогону:

  • Таблетки та капсули: найзручніша форма для точного дозування. Саме сухі екстракти в таких формах вивчали в дослідженнях, на які спирається EMA[6].
  • Рідкі екстракти: дозволяють гнучко регулювати кількість, їх можна додавати у воду чи інші напої, але для них немає оцінки EMA, тож доза діючих речовин менш передбачувана.
  • Чай: заварений клопогін менш концентрований, і даних про його дію при симптомах менопаузи практично немає.

Доза залежить від типу екстракту. У монографії EMA для зареєстрованих сухих екстрактів добова доза становить 5–6,5 мг екстракту, що приблизно відповідає 40 мг кореневища[6]. Саме таку кількість сировини, близько 40 мг на добу, найчастіше давали й у дослідженнях[7]. Тому важливо дивитися, у чому саме вказано дозу на упаковці, і дотримуватися інструкції.

Клопогін часто входить до складу комплексних трав'яних добавок для жінок у менопаузі. Виробники охоче збирають трави в «команди», але сума кількох недоведених ефектів доведеного не дає. Ось що відомо про найпопулярніші поєднання:

  • Червона конюшина: як і соя, містить ізофлавони. У великому рандомізованому дослідженні 2009 року клопогін і червону конюшину вивчали окремо: за рік кількість припливів зменшилася на 34% із клопогоном, на 57% із конюшиною і на 63% із плацебо, і жодна з рослин не перевершила плацебо[16].
  • Ізофлавони сої: за настановами NICE, деякі докази щодо припливів є, але безпека препаратів не встановлена[10]. Досліджень саме поєднання з клопогоном недостатньо.
  • Звіробій: у корейському дослідженні 89 жінок 12 тижнів приймали комбінацію клопогону і звіробою або плацебо, і в групі комбінації симптоми менопаузи та припливи зменшилися більше[17]. Звіробій може небезпечно взаємодіяти з багатьма ліками, і NICE окремо попереджає жінок із раком молочної залози в анамнезі чи високим ризиком про невизначену дозу та можливі серйозні взаємодії[10].
  • Вітекс священний (авраамове дерево, агнус-кастус): його поєднують із клопогоном у комбінованих добавках, але переконливих доказів більшої ефективності таких комбінацій, ніж плацебо, немає.
  • Дягиль китайський (донг-квай): цю траву іноді поєднують із клопогоном, але її вивчено так мало, що висновків про дію зробити неможливо, до того ж вона може взаємодіяти з варфарином[18].
  • Вітамін C: Міф: клопогін разом із вітаміном C може безпечно спричинити викидень. Насправді: наукових доказів такої дії немає, а клопогін під час вагітності не рекомендований через невстановлену безпечність[6]. Самостійні спроби перервати вагітність травами небезпечні.

Без поради лікаря клопогін не приймають довше 6 місяців. Якщо ж симптоми не минають або посилюються, потрібно звернутися до лікаря чи фармацевта[9].

Читайте:

Підсумок

Чорний кохош, або клопогін, є найвідомішою рослиною від припливів, і певні його екстракти в Європі навіть зареєстровані як ліки для полегшення симптомів менопаузи. Проте дані суперечливі: частина оглядів показує невеликий ефект, Кокранівський огляд різниці з плацебо не знайшов, і гормонозамісна терапія діє значно сильніше. Для передменструального синдрому, фертильності, міоми, тривоги й депресії доказів замало. Клопогін не є «рослинним естрогеном», але може рідко уражати печінку, тож його не приймають довше 6 місяців без лікаря, під час вагітності, а після раку молочної залози лише за погодженням з онкологом. Обирайте зареєстровані препарати з дозою, вказаною для екстракту, і негайно припиняйте приймання, якщо з'явилися пожовтіння шкіри, темна сеча чи сильна втома.

Джерела18
  1. Огляд. Actaea racemosa. Wikipedia.
  2. Огляд. Henneicke-von Zepelin HH. 60 years of Cimicifuga racemosa medicinal products : Clinical research milestones, current study findings and current development. Wien Med Wochenschr, 2017.
  3. Black Cohosh: Usefulness and Safety. NIH.
  4. EMA
  5. Огляд. Le Y. та ін. Review of black cohosh-induced toxicity and adverse clinical effects. J Environ Sci Health C Toxicol Carcinog, 2025.
  6. Довідник. EMA
  7. Мета-аналіз. Leach MJ. та ін. Black cohosh (Cimicifuga spp.) for menopausal symptoms. Cochrane Database Syst Rev, 2012.
  8. Мета-аналіз. Sadahiro R. та ін. Black cohosh extracts in women with menopausal symptoms: an updated pairwise meta-analysis. Menopause, 2023.
  9. EMA
  10. Довідник. Recommendations | Menopause: identification and management | Guidance | NICE.
  11. Дослідження. Mehrpooya M. та ін. A comparative study on the effect of "black cohosh" and "evening primrose oil" on menopausal hot flashes. J Educ Health Promot, 2018.
  12. Дослідження. Shahin AY. та ін. Adding the phytoestrogen Cimicifugae Racemosae to clomiphene induction cycles with timed intercourse in polycystic ovary syndrome improves cycle outcomes and pregnancy rates - a randomized trial. Gynecol Endocrinol, 2014.
  13. Дослідження. Xi S. та ін. Effect of Isopropanolic Cimicifuga racemosa Extract on Uterine Fibroids in Comparison with Tibolone among Patients of a Recent Randomized, Double Blind, Parallel-Controlled Study in Chinese Women with Menopausal Symptoms. Evid Based Complement Alternat Med, 2014.
  14. Дослідження. Jiang K. та ін. Black cohosh improves objective sleep in postmenopausal women with sleep disturbance. Climacteric, 2015.
  15. Огляд. Smith-Roe SL. та ін. Black cohosh extracts and powders induce micronuclei, a biomarker of genetic damage, in human cells. Environ Mol Mutagen, 2018.
  16. Дослідження. Geller SE. та ін. Safety and efficacy of black cohosh and red clover for the management of vasomotor symptoms: a randomized controlled trial. Menopause, 2009.
  17. Дослідження. Chung DJ. та ін. Black cohosh and St. John's wort (GYNO-Plus) for climacteric symptoms. Yonsei Med J, 2007.
  18. Menopausal Symptoms: In Depth. NIH.