Гормональне акне: що потрібно знати

Прищі здаються проблемою школярів, але в опитуванні понад тисячі дорослих американців акне у віці 20–29 років мали 50,9% жінок, у 40–49 років 26,3%, а після 50 років 15,3%. Жінки в кожній віковій групі страждали від висипань частіше за чоловіків^[1]. Головну роль у цьому відіграють андрогени, зокрема тестостерон. Під їхнім впливом сальні залози збільшуються й виробляють більше шкірного сала, себуму^[2]. Себум потрібен шкірі для природного захисту, але його надлишок разом із відмерлими клітинами закупорює волосяні фолікули, у закупорених порах розмножуються бактерії, і виникає запалення^[3]. Так з'являються запалені елементи, які ми називаємо прищами або вуграми. Хоча стан переважно асоціюється з підлітками в період статевого дозрівання, висипання провокують і гормональні зміни дорослого віку: менструальний цикл, вагітність, менопауза^[3]. Частина жінок помічає загострення й після пологів, у період годування груддю.

Проблема акне виходить за межі зовнішності. Метааналіз 42 досліджень підтвердив зв'язок акне з депресією та тривожністю^[4]. Думки про самогубство частіше трапляються в людей із тяжким акне, ніж із легким^[5]. У дорослих жінок акне погіршує якість життя навіть сильніше, ніж у підлітків, приблизно так само, як астма та інші хронічні хвороби^[6]. Висипання знижують самооцінку і впевненість у собі. Розуміння механізмів гормонального акне допомагає краще йому протидіяти. Широкий вибір методів лікування дає змогу підібрати оптимальний варіант для конкретної людини.

Читайте:

Види прищів і як їх лікувати

Чорні та білі точки, папули, пустули, вузли й кісти — різні види акне, і лікують їх по-різному: від саліцилової ...

Що таке акне?

Акне, або acne vulgaris, це хвороба шкіри, за якої волосяні фолікули закупорюються шкірним салом і відмерлими клітинами^[7]. Зазвичай організм виробляє себум для природного зволоження й захисту, однак інколи його стає так багато, що пори не встигають очищатися. Відмерлі клітини накопичуються разом із надлишком себуму в протоках сальних залоз, і формуються закриті або відкриті комедони, тобто білі та чорні точки^[8]. Якщо до процесу долучаються бактерії, з'являється запалення^[3]. Головну бактерію акне довго називали Propionibacterium acnes, але у 2016 році її перейменували на Cutibacterium acnes^[9]. Її точна роль досі не до кінця зрозуміла: антибіотики при акне діють одночасно як протимікробні та як протизапальні засоби^[5].

Залежно від тяжкості та вираженості запалення виникають дрібні прищики (папули, пустули) або більші болючі утворення під шкірою (вузли, кісти)^[8]. Найчастіше вони з'являються на обличчі, лобі, грудях, верхній частині спини та плечах, бо саме там найбільше сальних залоз^[7]. У підлітковому віці акне вважають майже нормою: майже кожен підліток хоча б кілька разів стикається з висипаннями^[2]. Однак нерідко висипання турбують і після 20–30 років: акне зберігається у віці за 20 приблизно в 64% людей, а після 30 у 43%^[5]. У частини жінок воно вперше з'являється саме в дорослому віці^[6].

Що таке гормональне акне?

Гормональне акне не є офіційним медичним діагнозом. Так зазвичай називають звичайне акне, явно пов'язане зі зміною гормонального фону. Дерматологи частіше говорять про «акне дорослих жінок»^[6]. Особливу увагу цьому явищу приділяють у підлітків, коли організм починає виробляти більше андрогенів для формування вторинних статевих ознак, і тяжкість акне в цей час залежить від ступеня статевого дозрівання^[5]. Проте такі самі гормональні «бурі» трапляються й у дорослому житті: під час вагітності, перед менструацією, зокрема при передменструальному синдромі, та в період менопаузи^[3]. Усі ці стани супроводжуються змінами рівня естрогену, прогестерону та андрогенів. Коли частка андрогенів відносно зростає, а естрогену знижується, сальні залози можуть працювати активніше, що часто призводить до загострень акне^[6].

Багато людей вважають, що гормональне акне докорінно відрізняється від звичайного. Насправді процеси ті самі: надлишок себуму, закупорка фолікулів, бактерії та запалення^[7]. Слово «гормональне» лише підкреслює, що поштовх до цих процесів дають коливання гормонів.

Симптоми та клінічна картина

Акне може проявлятися у вигляді:

• Білих точок (закритих комедонів): дрібних горбиків кольору шкіри, у яких пора закрита зверху^[8].
• Чорних точок (відкритих комедонів). Вони схожі на бруд у порах, але насправді вміст пори, шкірне сало й бактерії, темніє від контакту з повітрям^[7].
• Папул і пустул: запалених рожевих чи червоних горбиків, у пустул із гнійною верхівкою^[8].
• Вузлів і кіст: великих болючих ущільнень під шкірою, які виникають унаслідок глибшого запалення^[8].

Іноді процес обмежується білими чи чорними точками без помітного запалення, але коли елементи нагноюються й поглиблюються, з'являються біль, почервоніння та набряк. Після тяжкого акне можуть залишатися западини чи товсті рубці (келоїди), які зберігаються надовго, а шкіра на місці висипань може ставати темнішою або світлішою^[7]. Саме тому важливо вчасно розпочати належне лікування.

Шкіра з акне часто стає жирною й блискучою, з помітно розширеними порами. Запальні елементи можуть зосереджуватися на лобі, носі, підборідді, щоках, уздовж лінії росту волосся, а також на спині та грудях^[7]. Буває, що акне незначне, але постійне, а буває, що виникають різкі загострення, пов'язані зі стресом^[10] або гормональними коливаннями^[11].

Причини виникнення

Акне має складний механізм розвитку, але можна виділити чотири головні чинники^[7]:

• Підвищене виділення себуму. Коли тестостерон чи інші андрогени стимулюють сальні залози, вони збільшуються й виробляють більше жиру^[2]. Це створює передумови для закупорки пор, особливо коли клітини всередині фолікула злущуються надто активно^[12].
• Закупорка волосяних фолікулів. Надлишок себуму й відмерлих клітин шкіри формує комедони^[7]. Якщо пора відкрита, утворюється чорна точка, якщо закрита, біла^[8].
• Розмноження бактерій. Cutibacterium acnes, яку раніше називали Propionibacterium acnes^[9], добре почувається в закупорених порах із великою кількістю жиру. Розмноження бактерій у закупорених фолікулах запускає запалення та утворення гною^[3].
• Імунна відповідь. Організм реагує на бактерії, посилюючи запалення^[7]. Унаслідок цього виникають почервоніння, набряк, болючі вузлики чи навіть кісти^[8].

У молодих людей у період статевого дозрівання основним чинником є значне зростання рівня андрогенів^[2]. У дорослих жінок однією з вагомих причин стають гормональні коливання під час менструального циклу, вагітності й менопаузи^[3]. Ендокринні захворювання, наприклад синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), також можуть провокувати акне^[3], тому при раптовому дорослому акне лікар може перевірити рівень андрогенів, щоб виключити СПКЯ, вроджену гіперплазію надниркових залоз чи пухлини^[6]. Причиною іноді є і підвищений рівень тестостерону у жінок^[6].

Роль гормонів у виникненні акне

Чому ж такі важливі андрогени? Ці гормони збільшують сальні залози й змушують їх виробляти більше себуму^[2]. У нормі себум зберігає шкіру еластичною та захищеною, але його надлишок призводить до появи комедонів і запалених прищів. У підлітковому віці гормональний фон різко змінюється, тому акне різної тяжкості буває приблизно у 80% людей у віці від 11 до 30 років і в 85% людей від 12 до 24 років. Пік припадає на 14–17 років у дівчат і 16–19 років у хлопців^[13]. Помірне чи тяжке акне має приблизно кожен п'ятий молодий чоловік чи жінка^[5]. Проте андрогени можуть підвищуватися й у дорослих при різних гормональних станах^[6].

У жінок коливання рівнів естрогену, прогестерону та андрогенів часто посилюють жирність шкіри й висипання. Наприклад, перед менструацією шкіра нерідко реагує новими прищиками: в опитуванні 400 жінок віком від 12 до 52 років 44% помічали загострення акне саме перед менструацією, причому серед жінок, старших за 33 роки, таких було більше^[11]. У період менопаузи рівень естрогену падає, а відносна частка андрогенів зростає, тож акне теж стає імовірнішим^[6]. Тому «гормональним» називають те акне, яке має явний зв'язок із цими фізіологічними процесами. При СПКЯ проблема має свої особливості, і акне при синдромі полікістозних яєчників часто потребує гормонального лікування.

Акне в менопаузі

Акне дедалі частіше спостерігають у дорослому віці, зокрема й після менопаузи^[6]. У віці від 50 років на висипання скаржилися 15,3% жінок і лише 7,3% чоловіків^[1]. Цей феномен пояснюють падінням рівня естрогену на тлі стабільнішого рівня андрогенів: навіть коли кількість андрогенів у крові нормальна, їхня відносна перевага над естрогеном може запускати висипання^[6]. Більшість жінок з акне дорослого віку мають нормальний рівень андрогенів у крові^[6]. Крім того, у цей період можуть посилюватися інші чинники, що впливають на шкіру: стрес^[10], недосипання та харчування з великою кількістю вуглеводів^[2][7].

Вікові зміни роблять шкіру тоншою та менш пружною. Нестача естрогену після менопаузи пришвидшує сухість, стоншення шкіри, появу дрібних зморшок і погіршує загоєння ран^[14]. Якщо в підлітків відновлення клітин відбувається швидко, у зрілому віці воно сповільнюється^[15], тому наслідки прищів, тобто почервоніння, рубці, пігментні плями, можуть загоюватися довше.

Тяжкість акне та класифікація

Існують різні способи класифікувати акне, але загалом його поділяють на легку, помірну та тяжку форми:

• Легке акне: переважають чорні й білі точки, запальні елементи невеликі й поодинокі. Зазвичай із ним можна впоратися безрецептурними засобами з бензоїлпероксидом^[16] або саліциловою кислотою^[17].
• Помірне акне: є і комедони, і запалені елементи (папули, пустули), а без лікування можуть з'являтися рубці. У такому разі лікар може призначити антибіотики всередину або гормональну терапію, зокрема жінкам із вираженими гормональними коливаннями^[17].
• Тяжке акне: утворюються великі болючі вузли й кісти, які часто залишають рубці^[7]. Тут може знадобитися потужний препарат ізотретиноїн, який дерматологи наполегливо рекомендують при тяжкому акне, акне з рубцями чи вираженими психологічними наслідками^[17]. Такі пацієнти мають перебувати під наглядом дерматолога^[16].

Будь-який ступінь акне може негативно впливати на самооцінку, особливо в підлітків. Тому не варто недооцінювати проблему лише через те, що висипання виглядають «не такими страшними»: зв'язок акне з депресією й тривожністю показано в багатьох дослідженнях, і автори метааналізу радять лікарям лікувати акне активно^[4].

Фактори ризику та поширені міфи

Про акне існує багато міфів. Дехто вважає, що воно з'являється через погану гігієну, шоколад чи жирну їжу, або що воно є наслідком статевого життя чи мастурбації. Насправді брудна шкіра акне не спричиняє. Надто активне тертя тільки погіршує висипання. Шоколад і жирна їжа мають невеликий вплив або взагалі не впливають на шкіру^[7]. Так само ні секс, ні мастурбація не спричиняють акне^[18]. Щодо шоколаду дані неоднозначні: у маленькому подвійному сліпому дослідженні з 14 чоловіками, схильними до акне, після шоколаду кількість висипань трохи зросла^[19], але такі дослідження надто малі для остаточних висновків.

Утім, певні продукти з високим глікемічним індексом (білий хліб і випічка, картопля фрі, солодкі напої) можуть впливати на рівень цукру та інсуліну в крові й опосередковано на гормони. У рандомізованому дослідженні учасники з акне на дієті з низьким глікемічним навантаженням за 12 тижнів позбулися в середньому 23,5 висипання, а в контрольній групі 12. Проте вони ще й схудли, тож ефект самої дієти відокремити не вдалося^[20]. Вживання молочних продуктів, зокрема знежиреного молока, теж пов'язують з акне: у метааналізі 14 досліджень (78 529 дітей і молодих людей) будь-які молочні продукти підвищували шанси акне на 25%, знежирене молоко ж на 32%^[21]. Механізм достеменно не з'ясований, і автори визнають ризик упередженості публікацій^[21]. Одна з гіпотез стосується інсуліноподібного фактора росту 1 (IGF-1), рівень якого в крові підвищують молоко й сироватковий білок^[22]. Загалом вплив дієти на акне залишається відкритим питанням: ще систематичний огляд 2005 року не знайшов чітких доказів, що окремі продукти підвищують ризик акне^[5].

Ще один вагомий фактор ризику полягає в генетичній схильності. Спадковість акне серед родичів першого ступеня сягає майже 80%, а в людей з обтяженим сімейним анамнезом висипання починаються раніше й перебігають тяжче^[5]. Ризик вищий, якщо хтось із батьків мав тяжке акне з рубцями^[2]. Стрес теж відіграє роль: у студентів під час сесії тяжкість акне зростала разом із рівнем стресу^[10]. Деякі ліки, зокрема кортикостероїди, тестостерон і препарати літію^[7], забруднене повітря^[23], жирна косметика та засоби для волосся^[3], а також куріння^[2] можуть погіршувати стан шкіри й провокувати нові запальні елементи. В одному з китайських досліджень кожні 10 мкг/м³ діоксиду азоту в повітрі збільшували кількість звернень з акне на 2,13%^[23].

Методи лікування акне

Лікування акне залежить від тяжкості, характеру висипань, наявності запалення та загального стану організму. Миттєвого способу позбутися акне не існує: зазвичай минає кілька місяців, поки симптоми покращаться, а для оцінки більшості засобів потрібно 2–3 місяці^[16].

Медикаментозне лікування

• Безрецептурні засоби. До них належать очищувальні гелі чи пінки, тоніки з саліциловою кислотою та креми з бензоїлпероксидом, переважно для легких форм акне^[16]. Бензоїлпероксид зменшує кількість бактерій на шкірі й не спричиняє в них стійкості. Крім того, він розчиняє комедони^[24]. Більшості людей потрібен 6-тижневий курс, щоб акне повністю чи майже повністю зникло^[16]. Засіб знебарвлює тканини, тому одяг варто вдягати лише після його повного висихання^[24]. Саліцилова кислота сповільнює злущування клітин усередині фолікулів, запобігає закупорці й розчиняє чорні та білі точки^[12], хоча доказів її ефективності менше, ніж для бензоїлпероксиду^[17].
• Антибіотики. При помірному й тяжкому запальному акне лікар може призначити антибіотики всередину. Найчастіше це тетрацикліни, з яких найсильніші докази має доксициклін^[17][16]. Вагітним і жінкам, які годують груддю, зазвичай призначають безпечніший еритроміцин^[16]. Антибіотики пригнічують бактерії й зменшують запалення^[5], покращення помітне приблизно через 6 тижнів^[16]. Курс намагаються обмежувати в часі й поєднувати з місцевими засобами, щоб не виникла стійкість бактерій^[17]. Тетрацикліни підвищують чутливість шкіри до сонця і в перші тижні можуть знижувати надійність протизаплідних таблеток^[16].
• Гормональна терапія. Жінкам, у яких акне пов'язане з підвищеним рівнем андрогенів або вираженими коливаннями гормонів протягом циклу, може допомогти прийом комбінованих оральних контрацептивів з етинілестрадіолом^[17]. Повний ефект таких таблеток іноді проявляється лише через рік^[16]. Разом із ними чи окремо лікар може призначити антиандрогенний препарат спіронолактон^[17]. У британському дослідженні SAFA за участю 410 жінок через 24 тижні покращення відзначили 81,9% жінок на спіронолактоні проти 63,3% на плацебо, а головний біль на спіронолактоні траплявся частіше (20,4% проти 12,0%)^[25].
• Ізотретиноїн. Це високоефективний препарат для лікування тяжких форм акне, які не піддаються іншій терапії^[17]. Ізотретиноїн нормалізує й зменшує вироблення себуму, запобігає закупорці фолікулів, зменшує кількість бактерій і запалення^[16]. Водночас препарат має низку серйозних побічних ефектів, зокрема шкодить плоду: вади розвитку виникають у 35% і більше дітей, які зазнали його впливу під час вагітності, а ризик викидня сягає 40%^[26]. Тому програми запобігання вагітності вимагають від жінок користуватися двома методами контрацепції за місяць до лікування, протягом усього курсу й ще місяць після нього^[26] і регулярно проходити обстеження. Є й інші правила прийому ізотретиноїну, які варто обговорити з лікарем.

Альтернативні та допоміжні підходи

Існують також методи, які можуть полегшувати стан шкіри, але слугують переважно доповненням до основного лікування. Серед натуральних засобів найкраще вивчена олія чайного дерева: у подвійному сліпому дослідженні 5% гель із нею зменшував кількість висипань у 3,55 раза ефективніше за плацебо^[27]. Ефірні олії базиліку пригнічували бактерії тільки в лабораторних умовах^[28]. Наукові дані про ефективність таких засобів обмежені.

Крім того, у косметологічних клініках пропонують світлову та лазерну терапію, хімічні пілінги, мікродермабразію. Кокранівський огляд не знайшов якісних доказів користі світлових методів для лікування самого акне^[29], і британська служба охорони здоров'я не рекомендує фотодинамічну терапію та хімічні пілінги як рутинне лікування^[16]. Для глибоких рубців ці методи корисніші: мікронідлінг і хімічні пілінги за метааналізом дають порівнянний результат^[30], а найкраще працюють комбінації фракційного CO2-лазера з іншими процедурами^[31]. Ін'єкції кортикостероїдів (зокрема триамцинолону) у великі вузли дерматологи вважають корисним доповненням до лікування^[17], хоча в рідкісних випадках після них на обличчі може виникати западина через атрофію тканин^[32].

Профілактика та догляд за шкірою

У більшості випадків прості правила догляду можуть відчутно покращити стан шкіри й зменшити частоту загострень:

• Очищуйте обличчя двічі на день м'яким засобом^[8]. Не тріть шкіру: агресивне тертя погіршує акне^[7].
• Використовуйте некомедогенні засоби догляду й декоративну косметику, які не забивають пори^[8], і уникайте жирних засобів для шкіри та волосся^[3].
• Не торкайтеся обличчя руками й не видавлюйте прищі: це посилює запалення й може залишати рубці^[8] та темні плями^[7].
• Не перевантажуйте шкіру надмірним доглядом: агресивні скраби й тертя тільки погіршують акне^[7], а пересушування спиртовими тоніками пошкоджує бар'єр шкіри.
• Намагайтеся підтримувати здоровий спосіб життя: брак сну може погіршувати акне^[2], стрес посилює висипання^[10], а харчування з низьким глікемічним навантаженням може зменшувати їх^[20].