Будильник ще не встиг задзвонити вдруге, а у вашому організмі вже триває маленька «ранкова мобілізація». Протягом пів години після пробудження рівень кортизолу різко зростає. Учені називають це кортизоловою реакцією пробудження і вважають, що на її силу впливає навіть те, як людина очікує наступного дня: напружений день попереду, ймовірно, означає сильніший ранковий сплеск[1]. Цей приклад добре показує, що кортизол не «шкідливий гормон стресу», а щоденний диспетчер, який допомагає організму підлаштовуватися під потреби дня.

Що таке кортизол

Кортизол є головним глюкокортикоїдом людини. Його виробляє середній шар кори надниркових залоз, невеликих залоз над нирками[2].

Вироблення кортизолу контролює ланцюжок, який називають віссю «гіпоталамус, гіпофіз, наднирники». Гіпоталамус виділяє кортиколіберин, він змушує гіпофіз виробляти адренокортикотропний гормон (АКТГ), а той, у свою чергу, стимулює наднирники виробляти кортизол[2]. Коли кортизолу стає достатньо, він сам «гальмує» цей ланцюжок. Така система зворотного зв'язку працює, як термостат.

Як кортизол змінюється протягом доби

Рівень кортизолу починає зростати ще в останні години сну, досягає піку біля моменту пробудження, поступово знижується протягом дня й стає найнижчим уночі[2]. Саме цей ритм допомагає нам вранці відчувати бадьорість, а ввечері заспокоюватися перед сном.

Ритм легко збити. Нічні зміни, перельоти через часові пояси, безсоння змушують кортизол «працювати» не в той час. Класичний експеримент показав, що після шести ночей сну лише по 4 години в здорових молодих чоловіків увечері рівень кортизолу був помітно вищим, ніж після повноцінного відпочинку, а організм гірше справлявся з глюкозою[3].

Через такі добові коливання разовий аналіз кортизолу «на стрес» мало що говорить: результат залежить від години, коли взяли кров, від сну напередодні й навіть від хвилювання перед аналізом. Тому дослідження кортизолу призначає ендокринолог і обирає час та метод залежно від того, що саме шукає.

Реклама

Навіщо організму кортизол

Енергія. Кортизол підвищує рівень глюкози в крові: він змушує печінку утворювати глюкозу з інших речовин[2]. Під час стресу чи голоду це гарантує мозку й м'язам паливо.

Запалення та імунітет. Кортизол пригнічує імунні реакції й запалення[2]. Саме на цьому ефекті ґрунтуються гормональні протизапальні ліки: преднізолон, гідрокортизон, дексаметазон є синтетичними «родичами» кортизолу, які допомагають при астмі, алергії, аутоімунних хворобах. Історія цих ліків почалася ефектно: у 1948 році кортизон уперше ввели пацієнтці з тяжким ревматоїдним артритом, яка майже не могла ходити, і вже за кілька днів вона змогла вільно ходити. Уже в 1950 році Едвард Кендалл, Філіп Генч і Тадеуш Рейхштейн отримали Нобелівську премію за відкриття гормонів кори наднирників[4].

Тиск і баланс солей. Кортизол посилює затримку натрію в нирках[2] і допомагає судинам реагувати на інші гормони, тож бере участь у підтриманні артеріального тиску.

Стрес. Під час гострого стресу разом з адреналіном кортизол готує тіло до реакції «бий або тікай»: підвищує рівень глюкози, мобілізує ресурси й на час «відкладає» менш термінові процеси, як-от травлення чи відновлення тканин. Після того як загроза минула, рівень кортизолу повертається до норми. Проблеми починаються тоді, коли стрес стає хронічним.

Як тривалий стрес позначається на тілі, добре показав експеримент із загоєнням ран. Жінкам, які роками доглядали родичів із хворобою Альцгеймера, і жінкам того ж віку без такого навантаження зробили однакову крихітну ранку на шкірі руки діаметром 3,5 мм. У доглядальниць вона загоювалася в середньому 48,7 дня, а в контрольній групі 39,3 дня, тобто більш ніж на 9 днів довше. Їхні імунні клітини також виробляли менше сигнальних речовин, потрібних для загоєння[5]. Автори дійшли висновку, що хронічний стрес може сповільнювати відновлення, наприклад після операцій.

Читайте:

Кортизол підвищений: причини, симптоми, аналізи
Кортизол підвищений: причини, симптоми, аналізи
Високий рівень кортизолу: чому підвищується гормон стресу, чим звичайний стрес відрізняється від справжньог...

Коли кортизолу забагато: синдром Кушинга

Тривалий надлишок кортизолу спричиняє синдром Кушинга. Симптоми зазвичай розвиваються поступово[6]. Ось найтиповіші з них:

  • відкладення жиру на животі, грудях, шиї й верхній частині спини, тоді як руки й ноги на цьому тлі можуть здаватися худими[2][6];
  • кругле, часто червонувате обличчя[6];
  • слабкість м'язів, особливо плечей і стегон[2][6];
  • підвищений тиск і порушення обміну глюкози[2];
  • зміни настрою: дратівливість, тривога, пригніченість[6];
  • тонка вразлива шкіра: синці від найменших ударів, розтяжки на животі, стегнах і грудях, повільне загоєння ранок[2][6];
  • нерегулярні менструації або їх зникнення[6].

Надлишок кортизолу шкодить і кісткам: він гальмує утворення нової кісткової тканини й прискорює руйнування старої, тому кістки втрачають щільність і розвивається остеопороз[2]. Без лікування синдром Кушинга також підвищує ризик інфаркту, інсульту, цукрового діабету 2 типу, тромбів і каменів у нирках[6].

Найчастішою причиною синдрому Кушинга є не пухлина й не стрес, а тривалий прийом високих доз гормональних ліків, наприклад преднізолону чи гідрокортизону. Рідше причиною є доброякісна пухлина гіпофіза чи наднирника, яка виробляє забагато гормонів. Хвороба набагато частіше трапляється в жінок[6]. Лікування залежить від причини: поступове зменшення дози стероїдних ліків, препарати, що знижують рівень кортизолу, операція або променева терапія[6].

Звичайний життєвий стрес не спричиняє синдрому Кушинга. Набір ваги на тлі напруженої роботи частіше пов'язаний із недосипанням, переїданням і малорухливістю, ніж із хворобою наднирників.

Кортизол і жир на животі

Зв'язок між стресом і «животиком» не вигадка, але він складніший, ніж здається. У дослідженні Єльського університету 59 здорових жінок чотири дні поспіль виконували в лабораторії складні завдання. Жінки, в яких жир відкладався переважно на талії, сприймали завдання як більш загрозливі, повідомляли про більший хронічний стрес і виділяли більше кортизолу. Худорляві жінки з таким типом фігури ще й не «звикали» до стресу: на вже знайомі завдання другого й третього дня їхній кортизол реагував так само сильно[7].

Водночас тривалий стрес не завжди означає високий кортизол. Матері дітей з аутизмом, які роками живуть у напруженні, мали навіть нижчий рівень кортизолу у волоссі, ніж матері звичайних дітей, проте частіше «заїдали» стрес смачною їжею й за два роки набирали більше жиру на животі[8]. Учені вважають, що при хронічному стресі система кортизолу може «втомлюватися» реагувати, а шкоду завдають зміни в поведінці: сон, харчування, рух.

Реклама

Коли кортизолу бракує: хвороба Аддісона

Протилежний стан, недостатність кори наднирників, виникає, коли залози не виробляють достатньо гормонів. Хвороба Аддісона найчастіше починається у віці 30–50 років. Мабуть, найвідомішим пацієнтом із цією хворобою був президент США Джон Кеннеді: його образ молодого й енергійного політика десятиліттями приховував складну історію хвороб, і лише відкриття медичних архівів дозволило дослідникам пояснити їх аутоімунним ураженням кількох ендокринних залоз, зокрема наднирників[9]. Типові ознаки хвороби[10][2]:

  • сильна втома і слабкість м'язів;
  • ділянки шкіри, темніші за навколишню шкіру; найпомітніше потемніння буває в складках долонь, на ліктях, кісточках пальців, губах і яснах, тобто там, де шкіра зазнає тертя чи сонця[11];
  • втрата апетиту, схуднення, біль у животі, нудота й тяга до солоного;
  • запаморочення, особливо коли людина різко встає;
  • біль у суглобах і м'язові судоми;
  • труднощі з концентрацією, тривога й пригнічений настрій.

Лікування полягає в довічному прийомі гормонів, які замінюють власні, зокрема гідрокортизону. У дні хвороби, перед операцією чи під час сильного стресу дозу потрібно збільшувати за правилами, які пояснює лікар[10].

Найнебезпечнішим ускладненням є надниркова криза. Якщо в людини з хворобою Аддісона раптово погіршився стан, з'явилися сильний біль у животі, прискорене серцебиття, сильна сонливість, дратівливість, сплутаність свідомості чи судоми, треба негайно викликати швидку, навіть якщо вона вже зробила собі екстрену ін'єкцію гормону[10].

Ще одна важлива деталь стосується людей, які довго приймають гормональні ліки. Їхні наднирники звикають до «зовнішнього» гормону, тому такі ліки не можна різко відміняти: дозу зменшують поступово під контролем лікаря[6].

Як перевіряють рівень кортизолу

Якщо лікар підозрює синдром Кушинга, він спершу з'ясовує, чи не приймає людина гормональних ліків, а потім призначає один із точних тестів: аналіз кортизолу в добовій сечі, кортизол у слині, зібраній пізно ввечері, або пробу з дексаметазоном, коли ввечері приймають таблетку синтетичного гормону, а вранці перевіряють, чи «вимкнув» організм власний кортизол[12]. Пізній вечірній аналіз слини працює саме завдяки добовому ритму: у здорової людини кортизол у цей час має бути найнижчим.

Цікавий інструмент дослідників є аналіз волосся. Кортизол накопичується у волоссі, яке росте приблизно на сантиметр на місяць, тож пасмо зберігає своєрідний «щоденник» гормону за кілька місяців. Мета-аналіз 66 досліджень за участю понад 10 тисяч людей показав, що в людей під тривалим стресом рівень кортизолу у волоссі в середньому на 22% вищий, а якщо стрес триває й досі, то на 43%[13]. У звичайній лікарській практиці такий аналіз поки не використовують.

Міф про «втому наднирників»

В інтернеті й у деяких клініках можна почути діагноз «втома наднирників» або «адреналова втома». Ідея звучить переконливо: хронічний стрес нібито «виснажує» наднирники, і вони перестають виробляти достатньо кортизолу, звідси втома, погана концентрація, тяга до солодкого. Для «лікування» пропонують дорогі аналізи слини й добавки.

Науково ця ідея не підтверджується. Систематичний огляд 58 досліджень, у яких вивчали кортизол у людей із втомою та вигоранням, не знайшов доказів існування «втоми наднирників»[14]. Жодне ендокринологічне товариство такого діагнозу не визнає. Тривалий стрес не виснажує наднирники: у відповідь на нього вони працюють активніше. Хронічний стрес може змінювати іншу ланку: клітини стають менш чутливими до кортизолу. У дослідженні 276 здорових добровольців, яким потім закапували в ніс вірус застуди, у людей із недавнім тривалим стресом знаходили таку «нечутливість» до кортизолу, а ті, в кого вона була, частіше захворювали. В іншій групі з 79 учасників вона була пов'язана з сильнішим запаленням у носі[15]. Тобто проблема в тому, що організм гірше «слухає» гормон, а не в «утомі» залоз.

Зайві витрати є меншою з проблем цього міфу. Значно гірше, що справжні причини постійної втоми, як-от депресія, анемія, порушення роботи щитоподібної залози, апное сну чи справжня недостатність наднирників, можуть залишитися непоміченими.

Коротко: «втоми наднирників» як хвороби не існує[14]. Якщо ви постійно втомлені, зверніться до лікаря, щоб знайти справжню причину, а не купуйте добавки для «відновлення наднирників».

Що справді впливає на рівень кортизолу

Здоровим людям не потрібно «знижувати кортизол» таблетками: він потрібен організму. Але деякі звички допомагають зберегти здоровий добовий ритм і зменшити зайву стресову реакцію.

Сон. Недосипання підвищує вечірній кортизол[3]. Регулярний сон 7–8 годин і стабільний час відходу до сну допомагають ритму залишатися природним. Лягати й вставати бажано в той самий час щодня, навіть у вихідні[16]. Легше засинати в тихій, темній і прохолодній кімнаті, а телефон, планшет чи комп'ютер краще відкласти приблизно за годину до сну, бо світло екранів заважає заснути[17].

Кава. У контрольованому дослідженні 250 мг кофеїну (приблизно дві-три чашки кави) помітно підвищували рівень кортизолу протягом дня в людей, які п'ять днів не пили каву. У тих, хто вживав кофеїн щодня, ранкова реакція зникала, але після другої дози вдень кортизол знову зростав[18]. Тож кава справді впливає на кортизол, хоча організм частково до неї звикає. Якщо ви відчуваєте тривогу чи погано спите, варто зменшити кількість кави або не пити її після обіду.

Медитація й дихальні практики. Мета-аналіз рандомізованих досліджень показав, що медитація знижує рівень кортизолу в крові, але переважно в людей, які вже мають хронічні хвороби чи живуть у стресових умовах. У здорових людей ефект був невеликим[19]. Медитація, дихальні вправи, йога корисні насамперед як способи впоратися зі стресом.

Рух. Помірна регулярна активність, як-от швидка ходьба, плавання чи танці, допомагає справлятися зі стресом і покращує сон. Частину «приємного» ефекту дають власні опіоїди мозку, до яких належать ендорфіни: у дослідженні з позитронно-емісійною томографією в 22 чоловіків інтенсивне інтервальне тренування вивільняло їх у ділянках мозку, що відповідають за емоції й біль, хоча після години помірного тренування такого вивільнення не зафіксували[20]. Інтенсивне тренування тимчасово підвищує кортизол, і це нормальна реакція, яка після відпочинку минає. Проблемою може бути лише хронічне перетренування без відновлення.

Природа. Прогулянка парком є одним із найпростіших способів знизити кортизол. У дослідженні 36 мешканців міста протягом восьми тижнів щонайменше тричі на тиждень проводили час на природі, а рівень кортизолу вимірювали в слині до й після. Перебування на природі знижувало кортизол на 21,3% за годину понад звичне добове зниження. Найефективнішими виявилися 20–30 хвилин: далі користь зростала вже повільніше[21].

Ашваганда. Мета-аналіз досліджень показав, що ашваганда знижує рівень кортизолу в крові, але не зменшує відчуття стресу, яке люди оцінювали самі[22]. Крім того, траплялися рідкісні випадки ураження печінки. Ашваганду не рекомендують під час вагітності й годування груддю, при аутоімунних хворобах і хворобах щитоподібної залози, а також вона може взаємодіяти з ліками від діабету, тиску, судом і з гормонами щитоподібної залози[23].

Харчування. В інтернеті можна знайти довгі списки «продуктів, що знижують кортизол», але більшість таких порад не перевіряли в дослідженнях. Регулярне збалансоване харчування без тривалого голоду важить більше за будь-який «антистресовий» продукт. Втім, кілька цікавих результатів таки є.

  • Чай. У рандомізованому подвійному сліпому дослідженні 75 здорових чоловіків шість тижнів пили чорний чай або напій-плацебо з тим самим кофеїном. Після стресових завдань у лабораторії рівень кортизолу в групі чаю був нижчим, і учасники швидше відчували розслаблення[24].
  • Омега-3. Дорослі середнього віку з надмірною вагою чотири місяці приймали риб'ячий жир або плацебо, а потім проходили стресовий тест із публічним виступом. У групі з дозою 2,5 г омега-3 на день рівень кортизолу під час стресу був на 19% нижчим, ніж у групі плацебо[25]. Омега-3 містяться в жирній рибі: лососі, скумбрії, оселедці. У лляному насінні, чіа й волоських горіхах є рослинна форма омега-3, але організм перетворює її на «риб'ячі» форми лише в дуже малих кількостях[26]. Омега-3 може допомагати й настрою: метааналіз 26 досліджень із 2160 учасниками показав невелике зменшення симптомів депресії, причому користь давали препарати, де переважала одна з «риб'ячих» форм, ейкозапентаєнова кислота, у дозі до 1 г на день[27].
  • Фрукти, ягоди й вітамін C. Цитрусові, полуниця, малина, чорниця багаті на вітамін C. Його вплив на кортизол вивчали в дозах, яких не отримати з їжею: 120 молодих людей два тижні приймали по 3000 мг вітаміну C на день або плацебо. Під час стресового тесту з публічним виступом і усним рахунком у групі вітаміну менше зростав тиск, учасники відчували менше стресу, а кортизол швидше повертався до норми, хоча сам його підйом був таким самим[28]. Фрукти також містять клітковину, яка допомагає уникати різких стрибків цукру в крові.
  • Магній. Магній бере участь у роботі нервової системи. За оглядом досліджень, він стримує стресову реакцію, стрес посилює втрати магнію, а його нестача, своєю чергою, робить організм чутливішим до стресу. Учені називають це «зачарованим колом», хоча огляд частково підготували співробітники виробника добавок, тож його висновки варто сприймати обережно[29]. Найбільше магнію в гарбузовому насінні, чіа, мигдалі, шпинаті, кеш'ю й арахісі[30], його також містять темний шоколад, зелень і бобові.
  • Білок. Білкові продукти, як-от яйця, курка, індичка, риба, тофу й горох, довго дають ситість. Проте знижувати кортизол вони не допомагають: навпаки, у дослідженні обід із високим вмістом білка спричиняв короткочасне підвищення кортизолу в слині, а обід із малою кількістю білка ні[31]. Це звичайна реакція на їжу, а не шкода, тож білок у раціоні потрібен, але не як «антистресовий» засіб.
  • Цукор і рафіновані вуглеводи. Популярне твердження, що солодке хронічно підвищує кортизол, досліди не підтверджують. У лабораторному експерименті 100 г глюкози, випиті після 8–11 годин без їжі, самі по собі рівень кортизолу не змінили. Але ті, хто випив глюкозу, на стресовий тест відповіли великим викидом кортизолу, а голодні учасники, які пили воду, майже ні[32]. Тобто запас цукру в крові «дає паливо» стресовій реакції. Рафінований цукор у білому хлібі, випічці й газованих напоях варто обмежувати з інших причин, а не через кортизол.
  • Алкоголь. Келих вина здається способом розслабитися, але зловживання алкоголем є однією з причин так званого псевдо-Кушинга: стану, коли кортизол стабільно підвищений без пухлини, а людина зовні може нагадувати пацієнта із синдромом Кушинга[33].
  • Чорна лакриця. Цей приклад показує, що для кортизолу має значення ще й місце, де він діє. Речовина гліциризин із кореня солодки заважає ниркам «вимикати» кортизол, і він починає діяти як гормон, що затримує натрій і виводить калій. У 2020 році лікарі описали випадок 54-річного чоловіка, у якого серце раптово зупинилося через три тижні після того, як він почав щодня їсти цукерки з чорною лакрицею[34]. Американська кардіологічна асоціація нагадує попередження Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США: людям після 40 років досить з'їдати близько 57 г чорної лакриці щодня протягом двох тижнів, щоб ризикувати порушенням ритму серця[35].

Психологічна підтримка. Якщо стрес, тривога чи пригнічений настрій тривають тижнями, допомога психолога чи психотерапевта ефективніша за будь-які добавки.

Зверніться до ендокринолога, якщо вага збільшується переважно на животі, обличчі й верхній частині спини, з'являються синці від найменших ударів, слабкість м'язів і підвищений тиск, а також якщо ви тривалий час приймаєте гормональні ліки. Зверніться до лікаря й при постійній втомі, схудненні, запамороченні при вставанні та потемнінні шкіри. Негайно викликайте швидку при сильному болю в животі, сплутаності свідомості, судомах або раптовому різкому погіршенні в людини з недостатністю наднирників[10].

Підсумок

Кортизол є головним гормоном кори наднирників, який підтримує рівень глюкози, тиск, стримує запалення й допомагає організму реагувати на стрес. Його рівень найвищий вранці й найнижчий уночі, а недосипання й кава можуть цей ритм змінювати. Справжні хвороби кортизолу, синдром Кушинга й хвороба Аддісона, трапляються рідко й потребують лікування в ендокринолога, причому найчастішою причиною надлишку кортизолу є гормональні ліки. «Втома наднирників» є міфом без наукових доказів. Найкраще підтримують здоровий ритм кортизолу достатній сон, помірна активність, прогулянки на природі, розумне вживання кави й навички справлятися зі стресом, а добавки на кшталт ашваганди мають обмежені докази й можливі ризики. Окремо варто пам'ятати про чорну лакрицю: у великих кількостях вона може бути небезпечною для серця.

Джерела35
  1. Огляд. Fries E. та ін. The cortisol awakening response (CAR): facts and future directions. Int J Psychophysiol, 2009.
  2. Довідник. NCBI Bookshelf
  3. Дослідження. Spiegel K. та ін. Impact of sleep debt on metabolic and endocrine function. Lancet, 1999.
  4. Nobel Prize in Physiology or Medicine 1950. NobelPrize.org.
  5. Огляд. Kiecolt-Glaser JK. та ін. Slowing of wound healing by psychological stress. Lancet, 1995.
  6. Cushing's syndrome. NHS.
  7. Дослідження. Epel ES. та ін. Stress and body shape: stress-induced cortisol secretion is consistently greater among women with central fat. Psychosom Med, 2000.
  8. Огляд. Radin RM. та ін. Maternal caregivers have confluence of altered cortisol, high reward-driven eating, and worse metabolic health. PLoS One, 2019.
  9. Огляд. Mandel LR. Endocrine and autoimmune aspects of the health history of John F. Kennedy. Ann Intern Med, 2009.
  10. Addison's disease. NHS.
  11. Довідник. NCBI Bookshelf
  12. Дослідження. Nieman LK. та ін. The diagnosis of Cushing's syndrome: an Endocrine Society Clinical Practice Guideline. J Clin Endocrinol Metab, 2008.
  13. Мета-аналіз. Stalder T. та ін. Stress-related and basic determinants of hair cortisol in humans: A meta-analysis. Psychoneuroendocrinology, 2017.
  14. Огляд. Cadegiani FA. та ін. Adrenal fatigue does not exist: a systematic review. BMC Endocr Disord, 2016.
  15. Дослідження. Cohen S. та ін. Chronic stress, glucocorticoid receptor resistance, inflammation, and disease risk. Proc Natl Acad Sci U S A, 2012.
  16. About Sleep. CDC.
  17. Fall asleep faster and sleep better - Every Mind Matters. NHS.
  18. Дослідження. Lovallo WR. та ін. Caffeine stimulation of cortisol secretion across the waking hours in relation to caffeine intake levels. Psychosom Med, 2005.
  19. Мета-аналіз. Koncz A. та ін. Meditation interventions efficiently reduce cortisol levels of at-risk samples: a meta-analysis. Health Psychol Rev, 2021.
  20. Дослідження. Saanijoki T. та ін. Opioid Release after High-Intensity Interval Training in Healthy Human Subjects. Neuropsychopharmacology, 2018.
  21. Дослідження. Hunter MR. та ін. Urban Nature Experiences Reduce Stress in the Context of Daily Life Based on Salivary Biomarkers. Front Psychol, 2019.
  22. Мета-аналіз. Albalawi AA. Dual impact of Ashwagandha: Significant cortisol reduction but no effects on perceived stress - A systematic review and meta-analysis. Nutr Health, 2025.
  23. Ashwagandha: Usefulness and Safety. NIH.
  24. Дослідження. Steptoe A. та ін. The effects of tea on psychophysiological stress responsivity and post-stress recovery: a randomised double-blind trial. Psychopharmacology (Berl), 2007.
  25. Дослідження. Madison AA. та ін. Omega-3 supplementation and stress reactivity of cellular aging biomarkers: an ancillary substudy of a randomized, controlled trial in midlife adults. Mol Psychiatry, 2021.
  26. NIH Office of Dietary Supplements
  27. Мета-аналіз. Liao Y. та ін. Efficacy of omega-3 PUFAs in depression: A meta-analysis. Transl Psychiatry, 2019.
  28. Дослідження. Brody S. та ін. A randomized controlled trial of high dose ascorbic acid for reduction of blood pressure, cortisol, and subjective responses to psychological stress. Psychopharmacology (Berl), 2002.
  29. Огляд. Pickering G. та ін. Magnesium Status and Stress: The Vicious Circle Concept Revisited. Nutrients, 2020.
  30. Magnesium — Health Professional Fact Sheet. NIH Office of Dietary Supplements, 2025.
  31. Дослідження. Gibson EL. та ін. Increased salivary cortisol reliably induced by a protein-rich midday meal. Psychosom Med, 1999.
  32. Дослідження. Kirschbaum C. та ін. Effects of fasting and glucose load on free cortisol responses to stress and nicotine. J Clin Endocrinol Metab, 1997.
  33. Огляд. Chabre O. The difficulties of pseudo-Cushing's syndrome (or "non-neoplastic hypercortisolism"). Ann Endocrinol (Paris), 2018.
  34. Огляд. Edelman ER. та ін. Case 30-2020: A 54-Year-Old Man with Sudden Cardiac Arrest. N Engl J Med, 2020.
  35. American Heart Association