Андрогени (статеві гормони): короткий огляд

Чоловік зі зниженим тестостероном, жінка з надлишком волосся на обличчі, хлопець у спортзалі, який колеться стероїдами, — усі ці історії про одну групу гормонів. Андрогени впливають на зовнішність, настрій, потяг і здоров'я обох статей, а їхній дисбаланс іноді справді потребує лікування.

Андрогени часто називають «чоловічими гормонами», але це спрощення: вони виробляються в обох статей, лише в різній кількості. У чоловіків андрогени утворюються переважно в яєчках, у жінок — у яєчниках, а в обох статей ще й у корі надниркових залоз. Усі вони синтезуються з холестерину.

Які бувають андрогени

• Тестостерон — головний андроген. Більша частина його в крові зв'язана з білком SHBG (глобуліном, що зв'язує статеві гормони), і лише невелика частка вільна й активна.
• Дигідротестостерон (DHT) — найактивніша форма, яка утворюється з тестостерону під дією ферменту 5-альфа-редуктази. Він особливо важливий для простати, шкіри й волосяних фолікулів. Препарати, що блокують цей фермент (фінастерид, дутастерид), застосовують при збільшенні простати й облисінні за чоловічим типом.
• Андростендіон, DHEA і DHEA-S — слабші андрогени, переважно з надниркових залоз, з яких організм може утворювати тестостерон і естрогени. DHEA-S є найпоширенішим стероїдним гормоном у крові. Він довго не руйнується, тому його рівень майже не змінюється протягом доби, і для аналізу байдуже, о котрій годині здавати кров. Найвищий рівень DHEA-S буває приблизно у 25 років, а потім він поступово знижується^[1].

Навіщо андрогени організму

У чоловіків андрогени формують статеві органи ще до народження, а в період статевого дозрівання спричиняють ріст статевого члена й яєчок, ламання голосу, ріст волосся на обличчі й тілі, збільшення м'язової маси. У дорослому віці вони потрібні для утворення сперматозоїдів, статевого потягу, ерекції, підтримання м'язів і кісток.

У жінок андрогени — попередники естрогенів (частина тестостерону перетворюється на естрадіол), а також впливають на ріст волосся в пахвах і на лобку та, ймовірно, на сексуальне бажання.

Обмін речовин і серце. Андрогени пов'язані з тим, як організм розпоряджається жирами й цукром. У метааналізі чоловіки з метаболічним синдромом (поєднанням абдомінального ожиріння, високого тиску, цукру й жирів у крові) мали помітно нижчий тестостерон, ніж здорові. Цукровий діабет 2 типу поглиблював цей спад, а в довготривалих спостереженнях у тих, у кого згодом розвинувся метаболічний синдром, тестостерон від початку був нижчим^[2]. У жінок, навпаки, обміну речовин шкодить надлишок андрогенів: СПКЯ підвищує ризик діабету 2 типу та серцево-судинних хвороб^[3].

Читайте:

Тестостерон: норма, нестача, надлишок

Тестостерон у чоловіків і жінок: де він утворюється, як змінюється з віком, чим проявляються його нестача і на...

Що потрібно знати про естроген

Естроген найчастіше вважають «жіночим» гормоном, але він потрібен і чоловікам: для кісток, обміну жирів і ста...

Нестача андрогенів у чоловіків: гіпогонадизм

Гіпогонадизм виникає, коли яєчка виробляють замало тестостерону (первинний) або коли гіпофіз чи гіпоталамус недостатньо їх стимулюють (вторинний). Ендокринне товариство радить ставити такий діагноз лише за поєднання симптомів і стабільно низького тестостерону, підтвердженого щонайменше двома ранковими аналізами натщесерце^[4].

З віком рівень тестостерону поступово знижується, але справжній віковий гіпогонадизм трапляється не так часто, як твердить реклама. У великому європейському дослідженні EMAS з чоловіками 40–79 років надійно пов'язаними з низьким тестостероном виявилися лише три сексуальні симптоми: рідші ранкові ерекції, знижений статевий потяг і еректильна дисфункція. Діагноз вікового гіпогонадизму автори пропонують ставити, коли є всі три симптоми й загальний тестостерон нижчий за 11 нмоль/л, а вільний — за 220 пмоль/л^[5].

Лікування — замісна терапія тестостероном (гелі, ін'єкції), але лише після підтвердження діагнозу й з'ясування причини. Чоловікам із нормальним тестостероном її не призначають^[4]. Довго обговорювали, чи не шкодить ця терапія серцю. У великому рандомізованому дослідженні TRAVERSE взяли участь чоловіки з гіпогонадизмом і хворобами серця або високим ризиком таких хвороб. Інфаркти, інсульти й серцево-судинні смерті траплялися з однаковою частотою: у 7,0% тих, хто отримував тестостерон, і в 7,3% у групі плацебо. Проте в групі тестостерону частіше виникали фібриляція передсердь, гостре ураження нирок і тромбоемболія легеневої артерії^[6].

Коротко: гіпогонадизм діагностують лише за симптомами плюс двома низькими ранковими аналізами, а тестостерон «для бадьорості» без діагнозу не призначають.

Надлишок андрогенів у жінок

Найчастіша причина — синдром полікістозних яєчників (СПКЯ). За міжнародною настановою 2023 року, його діагностують за наявності двох із трьох ознак: нерегулярних менструацій, ознак надлишку андрогенів (клінічних чи в аналізах) і полікістозних змін яєчників на УЗД або підвищеного АМГ. СПКЯ пов'язаний з вищим ризиком діабету 2 типу, серцево-судинних хвороб, апное сну, тривоги й депресії^[3]. Якщо СПКЯ не лікувати, страждає й можливість завагітніти: це найчастіша причина відсутності овуляції в жінок і одна з провідних причин безпліддя. За оцінкою ВООЗ, СПКЯ мають 10–13% жінок репродуктивного віку, але до 70% із них не знають свого діагнозу^[7].

Основні прояви надлишку андрогенів у жінок:

• гірсутизм — надмірний ріст темного волосся там, де він типовий для чоловіків (обличчя, груди, живіт);
• гормональне акне;
• випадіння волосся за чоловічим типом;
• нерегулярні менструації чи їхня відсутність.

Рідше причиною бувають вроджена дисфункція кори надниркових залоз, андрогенпродукуючі пухлини яєчників чи надниркових залоз. На пухлину вказують дуже швидке наростання симптомів, огрубіння голосу, збільшення м'язової маси^[8]. Таку пухлину яєчника чи надниркової залози зазвичай видаляють хірургічно, і після операції надлишок андрогенів часто зникає^[9]. Якщо пухлина надниркової залози виявилася злоякісною, крім видалення залози застосовують променеву терапію та хіміотерапію^[10].

Ендокринне товариство радить перевіряти рівень андрогенів усім жінкам з вираженим гірсутизмом, але не жінкам з регулярним циклом і лише локальним небажаним ростом волосся. Для лікування гірсутизму в більшості випадків першою лінією є комбіновані оральні контрацептиви, а антиандрогени додають, якщо за пів року ефект недостатній, і лише разом з надійною контрацепцією^[8].

Буває й протилежне питання: а якщо андрогенів у жінки замало? Тут медицина значно обережніша, ніж реклама.

«Андрогенна недостатність» у жінок — не діагноз. Ендокринне товариство не рекомендує ставити такий діагноз здоровим жінкам: немає чітко визначеного синдрому, а рівень андрогенів у крові погано пов'язаний із симптомами. Так само не радять приймати тестостерон чи DHEA «для енергії», кісток чи самопочуття, а також рутинно призначати їх при низьких андрогенах через хвороби наднирників чи гіпофіза^[11]. Єдине обґрунтоване показання для тестостерону в жінок — розлад зниженого сексуального бажання в постменопаузі^[12]. Підстави відмовитися від рутинної терапії «від утоми» вагомі, а докази для показання при зниженому бажанні помірні.

Коротко: надлишок андрогенів у жінок найчастіше пов'язаний із СПКЯ, а «андрогенна недостатність» у здорових жінок діагнозом не вважається; тестостерон жінкам призначають лише в одному випадку.

Читайте:

Акне при синдромі полікістозних яєчників: причини, лікування та догляд

Акне при синдромі полікістозних яєчників є складним і поширеним явищем, яке пов’язане з гормональними поруш...

Андрогени в дітей

За кілька років до статевого дозрівання надниркові залози починають виробляти більше андрогенів. Це адренархе: через нього з'являються дорослий запах поту, волосся на лобку, а згодом і в пахвах, жирніша шкіра. Адренархе — не те саме, що статеве дозрівання, яке запускають гормони гіпофіза й статевих залоз.

Якщо волосся на лобку з'являється надто рано, найчастіше (понад 90% випадків) причиною є передчасне адренархе. Діти з ним ростуть трохи швидше, але кінцевий зріст зазвичай не страждає; натомість дещо вищий ризик ожиріння, інсулінорезистентності, а в дівчат згодом — і СПКЯ. У 5–10% випадків причина серйозніша, найчастіше некласична форма вродженої дисфункції кори надниркових залоз: тоді ознаки наростають швидко, і зріст може постраждати^[13]. Тож дитину з ранніми ознаками варто показати педіатру-ендокринологу.

Буває й навпаки: статеве дозрівання запізнюється. У хлопців про затримку говорять, якщо до 14 років не почалися зміни, зокрема не збільшуються яєчка. Найчастіше це сімейна особливість, коли дитина просто «пізно розквітає» і згодом наздоганяє однолітків. Але причиною може бути й нестача тестостерону (гіпогонадизм)^[14]:

• пошкодження або порушення розвитку яєчок;
• проблеми в ділянках мозку, які запускають статеве дозрівання, зокрема пухлини гіпофіза;
• хронічні хвороби: целіакія, цукровий діабет, муковісцидоз, серпоподібноклітинна анемія;
• генетичні синдроми, як-от синдром Клайнфельтера;
• наслідки протипухлинного лікування.

Дитина з затримкою часто має маленькі яєчка, мало волосся на тілі, нижчий за однолітків зріст і нерідко переживає через свою «інакшість». Тому таку дитину теж показують педіатру-ендокринологу: за потреби статеве дозрівання можна запустити ін'єкціями тестостерону раз на 4 тижні^[14].

Окрему групу станів становлять вроджені порушення статевого розвитку, коли андрогени не можуть виконати свою роботу ще до народження. Найвідоміший приклад: синдром нечутливості до андрогенів. Дитина має хромосоми XY і яєчка, тестостерону вистачає, але через зміни в гені AR рецептори клітин на нього не реагують. При повній формі зовнішні статеві органи жіночі, яєчка не опускаються в мошонку, менструацій немає; при частковій будова статевих органів може бути будь-якою між жіночою та чоловічою. Повна форма трапляється у 2–5 з кожних 100 тисяч новонароджених, яких реєструють як дівчаток^[15].

Простата й стероїди: коли андрогенів забагато в чоловіків

Ріст передміхурової залози залежить від андрогенів, зокрема DHT. Тому при доброякісній гіперплазії простати серед ліків застосовують інгібітори 5-альфа-редуктази — фінастерид і дутастерид^[16]. Андрогени живлять і більшість пухлин простати, тож при раку простати високого ризику чи поширеному лікарі застосовують андрогендеприваційну терапію — ліки, що знижують рівень тестостерону чи блокують його дію^[17].

Інший бік медалі — анаболічні стероїди, синтетичні похідні тестостерону, які приймають для швидкого набору м'язів. Ендокринне товариство наголошує, що більшість їх споживачів — не професійні спортсмени, а звичайні відвідувачі спортзалів, і вони часто приймають дози, у багато разів вищі за фізіологічні, та поєднують кілька препаратів. Такі стероїди пов'язані з підвищеним ризиком смерті, хвороб серця, печінки й нирок, психічних розладів, а після відміни — з тривалим пригніченням власного тестостерону й безпліддям^[18].

Коротко: андрогени живлять ріст простати, тому їх блокують при її збільшенні й раку, а анаболічні стероїди без медичних показань завдають серйозної шкоди.

Спосіб життя і гормональний баланс

Ліки не єдиний інструмент. Жінкам із СПКЯ ВООЗ радить здорове харчування й регулярну фізичну активність навіть тоді, коли вага при цьому не знижується^[7]. В оглядах Кокранівської співпраці зміна способу життя (дієта, фізичні вправи, підтримка психолога чи консультанта) помірно знижувала вагу й індекс вільних андрогенів, тобто частку активних андрогенів у крові, хоча якість досліджень була низькою^[19].

У чоловіків з ожирінням зайвий жир сам пригнічує вироблення тестостерону, і схуднення частково це виправляє. У метааналізі 24 досліджень і низькокалорійна дієта, і баріатрична операція підвищували рівень тестостерону, причому що більше людина схуднула, то більший був приріст^[20]. Впливає на гормони й хронічний стрес. Під час тривалого стресу гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова система виробляє більше кортизолу та пов'язаних із ним гормонів. Вони пригнічують сигнали мозку, які запускають роботу яєчок і яєчників, тож рівень тестостерону, естрадіолу й прогестерону знижується^[21]. Тому сон, відпочинок і боротьба з хронічним стресом мають сенс і для гормонального балансу. Тож для багатьох чоловіків із «низьким тестостероном» на тлі ожиріння лікування починають зі схуднення, і лише потім вирішують, чи потрібні гормони.

Які аналізи здають

Залежно від ситуації лікар може призначити загальний тестостерон (у чоловіків — уранці натщесерце, двічі), SHBG і розрахунок вільного тестостерону, ЛГ і ФСГ, пролактин, а в жінок — ще й індекс вільних андрогенів, DHEA-S, 17-гідроксипрогестерон, АМГ та УЗД яєчників^[4][8]. Здавати «гормональну панель» без симптомів і без плану, що робити з результатами, немає сенсу.