Що варто знати про випадіння волосся (алопецію)

Мало що лякає так, як жмут волосся у зливі після душу. Але перш ніж панікувати, варто знати: щодня людина втрачає від 50 до 100 волосин, і це нормальна частина оновлення^[1]. На їхньому місці ростуть нові, тож густота не змінюється. Проблема починається тоді, коли волосся випадає помітно більше або нове перестає рости. Причин цього чимало, і від них залежить, чи відросте волосся саме, чи йому потрібне лікування.

Як живе волосина

Кожна волосина проходить свій цикл. Кілька років вона активно росте (ця фаза називається анагеном), потім кілька тижнів перебудовується і приблизно три місяці «відпочиває» в телогені, після чого випадає, а фолікул починає вирощувати нову^[2]. У кожен момент більшість волосин голови перебуває у фазі росту, а невелика частина готується випасти. Майже всі види випадіння волосся пов'язані з тим, що цей баланс порушується: фаза росту коротшає, або багато волосин одночасно переходить у фазу спокою.

Спадкове облисіння: найчастіша причина

Найпоширеніша форма випадіння волосся, андрогенетична алопеція, залежить від генів і дії чоловічих гормонів на волосяні фолікули. Головну дію тут має дигідротестостерон, активна форма тестостерону. У людей зі спадковою схильністю фолікули на маківці й скронях до нього надто чутливі: з кожним новим циклом вони дрібнішають, фаза росту коротшає, і волосся стає тоншим, коротшим і світлішим, аж поки не перетворюється на ледь помітний пушок^[3]. Фолікули на потилиці до цього гормону майже нечутливі, тому навіть у чоловіків із великою лисиною волосся на потилиці й над вухами зазвичай зберігається. На цьому принципі, до речі, працює пересадка волосся: фолікули беруть саме з потилиці. Серед чоловіків її мають приблизно 30% у 30 років, 40% у 40 і 50% у 50 років, а серед жінок старших 70 років її мають близько 38%^[3].

У чоловіків спершу відступає лінія росту волосся на скронях і рідшає маківка. У жінок волосся частіше рідшає рівномірно в ділянці проділу, а лінія росту на лобі зберігається^[3]. Жіноче порідіння волосся нерідко помітніше після менопаузи, а в молодших жінок інколи пов'язане з надлишком андрогенів, зокрема при синдромі полікістозних яєчників. Рідше надлишок андрогенів дають пухлини яєчників чи надниркових залоз: на них лікар насторожується, якщо симптоми наростають швидко, з'являються ознаки маскулінізації або все почалося після менопаузи^[4].

Спадкове облисіння не зупиняється само, але його можна сповільнити. Найкраще вивчені два засоби. Міноксидил (розчин чи піна на шкіру голови) допомагає і чоловікам, і жінкам^[3][5]. Фінастерид у таблетках призначають чоловікам. Обидва ліки краще зупиняють подальше випадіння, ніж повертають утрачене^[3]. Від міноксидилу перші зміни можливі приблизно через 2 місяці, але частині людей потрібно щонайменше 4 місяці^[6]. Останніми роками дерматологи дедалі частіше призначають і міноксидил у таблетках у малих дозах.

Коротко: міноксидил і фінастерид не відрощують волосся за місяць. Їх приймають роками, а оцінювати ефект варто не раніше ніж через пів року.

Про фінастерид варто знати ще одне. У 2025 році Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) підтвердило, що серед його побічних ефектів є думки про самогубство. Як часто вони трапляються, невідомо, але якщо на тлі лікування погіршився настрій чи з'явилися сексуальні проблеми, препарат слід припинити й звернутися до лікаря^[7].

Чому волосся «сиплеться» через кілька місяців після стресу

Буває інакше: волосся раптом починає випадати пасмами по всій голові. Найчастіше це телогенове випадіння. Сильний стрес для організму одночасно «переводить» багато волосин у фазу спокою. Таким поштовхом можуть бути пологи, висока температура чи тяжка хвороба, операція, сильний емоційний стрес, схуднення більш ніж на 9 кілограмів або припинення приймання протизаплідних таблеток^[1]. Тому випадіння волосся інколи стає несподіваним побічним ефектом успішного схуднення, зокрема на сучасних препаратах на кшталт семаглутиду. А випадають вони лише приблизно через 3 місяці (від 1 до 6), коли людина вже й забула про причину^[3].

Добра новина в тому, що телогенове випадіння зазвичай минає саме: коли причина усунена, нове волосся відростає протягом кількох місяців^[3]. Типовий приклад стосується молодих мам: волосся починає активно випадати приблизно через два місяці після пологів, найбільше його втрачають близько четвертого місяця, а за 6–9 місяців усе зазвичай минає без лікування^[1]. Якщо ж воно триває понад пів року, лікар шукає приховані причини: хвороби щитоподібної залози, нестачу заліза, побічну дію ліків.

Читайте:

Дефіцит заліза та випадіння волосся: як це пов’язано?

Нестачу заліза часто називають головною причиною випадіння волосся, але дослідження дають суперечливу відп...

Гніздова алопеція: коли імунітет атакує волосся

Зовсім інший механізм має гніздова (вогнищева) алопеція. Імунна система помилково атакує волосяні фолікули, і на голові, у бороді чи на бровах з'являються круглі гладенькі ділянки без волосся. Хвороба трапляється приблизно у 2% людей, буває і в дітей, і в дорослих, а перебіг її непередбачуваний: волосся часто відростає само, але може випасти знову^[3]. Найчастіше це одна чи кілька овальних плям, проте у тяжчих випадках волосся зникає з усієї голови (тотальна алопеція) або навіть з усього тіла (універсальна алопеція)^[3].

Ще кілька років тому тяжкі форми, коли випадає більша частина волосся на голові, лікувати майже не було чим. Ситуацію змінили таблетки з групи інгібіторів JAK. У двох великих дослідженнях після 36 тижнів лікування барицитинібом волосся майже повністю відросло приблизно в 36–39% пацієнтів проти 3–6% у групі плацебо^[8]. Такі ліки мають свої ризики, тому призначає їх лише лікар. Важливо, що разом із волоссям поверталося й душевне самопочуття: у пацієнтів, яким вдалося відростити волосся, з часом зменшувалися симптоми тривоги й депресії^[9]. Це нагадує, що гніздова алопеція зачіпає й настрій, і впевненість у собі, а не тільки зовнішність.

Інші причини

Випадіння волосся може мати й менш очевидні пояснення^[3]:

• грибкова інфекція шкіри голови, яка частіше трапляється в дітей. Її лікують таблетками, бо самі шампуні й мазі не допомагають. Шкіра на ураженій ділянці може червоніти й лущитися, а в дітей інколи з'являється керіон, болюча набрякла бляшка, з якої виділяється гній^[3];
• тракційна алопеція від тугих хвостів, кіс і нарощеного волосся, які постійно тягнуть фолікули;
• ламкість волосся від частого фарбування, освітлення, хімічної завивки й гарячих праски чи плойки. Тут волосина обламується, а не випадає з корінцем;
• трихотиломанія, коли людина мимоволі висмикує власне волосся. Тут допомагає психотерапія;
• хіміотерапія, через яку волосся випадає швидко, але після завершення лікування зазвичай відростає. Втрату волосся під час хіміотерапії інколи вдається зменшити охолодженням шкіри голови: у рандомізованому дослідженні жінок із раком молочної залози спеціальна охолоджувальна шапочка зберегла волосся в половини учасниць, тоді як без неї волосся не зберіг ніхто^[10];
• інші ліки. Випадіння волосся буває побічною дією бета-адреноблокаторів, антикоагулянтів, протиепілептичних (протисудомних) засобів, ретиноїдів, ліків від гіпертиреозу, тамоксифену, алопуринолу й леводопи, а також настає після відміни протизаплідних таблеток^[3]. Його описано й при лікуванні антидепресантами та стабілізаторами настрою (найвищий ризик дає вальпроєва кислота), хоча тяжке випадіння через психотропні ліки трапляється рідко^[11]. Кидати препарат самостійно не варто: це питання до лікаря, який його призначив^[12];
• рубцева алопеція. Опіки, інфекції, променева терапія, пухлини, а також запалення навколо самого фолікула можуть зруйнувати волосяний фолікул, і тоді на його місці волосся вже не виросте^[13]. На відміну від більшості інших видів випадіння, ця втрата незворотна, тому з рубцевою алопецією треба йти до дерматолога^[3]: якщо почати лікування на ранній стадії, запалення інколи вдається зупинити, поки воно не знищило фолікули^[13];
• отруєння миш'яком, талієм чи ртуттю^[12], сполуками вісмуту або золота^[3]. Це рідкісна причина випадіння волосся.

Як лікар шукає причину

Лікар розпитує, коли почалося випадіння, чи були хвороби, пологи, нові ліки, дієти, чи є облисіння в родині, і оглядає шкіру голови. Простий тест полягає в тому, щоб обережно потягнути за пасмо з 40–60 волосин: якщо легко виходить понад 10% із них, випадіння активне^[3]. За потреби призначають аналізи крові (гормони щитоподібної залози, запаси заліза) або вивчають волосся й шкіру голови під збільшенням. Якщо лікар підозрює хворобу шкіри чи рубцеву алопецію, він бере біопсію: невеликий зразок шкіри голови досліджують під мікроскопом, щоб з'ясувати тип ураження^[14][13].

Що допомагає, а що ні

Аптечні полиці заповнені засобами «від випадіння», але доказів для більшості з них мало.

Плазмотерапія (PRP). Ін'єкції власної плазми в шкіру голови в метааналізі досліджень збільшували густоту волосся, хоча товщину волосин не змінювали. Дослідження сильно відрізнялися між собою, тому автори оцінили докази як помірні^[15].

Вітаміни й добавки. Вони допомагають, якщо в організмі справді бракує заліза, цинку чи білка. Без підтвердженого дефіциту зайві добавки волосся не відрощують, а деякі, як-от залізо, у надлишку шкідливі.

Догляд. Він не зупинить спадкове облисіння, але зменшить ламкість: вільніші зачіски, менше гарячих приладів і агресивних процедур, м'який шампунь і кондиціонер. Шкіру голови, на якій поменшало волосся, варто захищати від сонця головним убором, бо вона легко обгоряє.

Що доведено, а що ні: у міноксидилу й фінастериду при спадковому облисінні докази надійні^[3][5], у плазмотерапії помірні^[15], а для вітамінів без дефіциту, масажу, олій і більшості «шампунів від випадіння» доказів мало.

Зверніться до дерматолога, якщо:

• волосся випадає пасмами або з'явилися круглі ділянки без волосся;
• випадіння триває понад пів року;
• на шкірі голови є почервоніння, лущення, біль чи рубці;
• разом із волоссям ви помічаєте втому, зміну ваги, порушення менструального циклу чи надмірний ріст волосся на обличчі й тілі;
• втрата волосся сильно засмучує вас: це вагома причина звернутися по допомогу, навіть якщо медичної загрози немає.