Менопауза: усе, що потрібно знати

Людина належить до дуже небагатьох видів, у яких самки живуть ще десятиліття після завершення репродуктивного періоду. Серед ссавців менопауза кілька разів незалежно виникала лише в зубатих китів, наприклад у косаток. Дослідження 2024 року показало, що в них менопауза з'явилася тому, що самки почали жити довше, а не тому, що раніше припиняли народжувати. Завдяки цьому бабусі довше допомагають дітям і онукам^[1]. Для жінки ж менопауза означає кінець репродуктивних років і початок нового етапу життя^[2], до якого варто бути готовою.

Що таке менопауза

Природна менопауза настає, коли яєчники припиняють роботу й менструації зникають. ВООЗ називає менопаузою 12 місяців поспіль без менструацій, якщо немає іншої очевидної причини, і в більшості жінок у світі це відбувається між 45 і 55 роками^[2]. Рівень естрогену та прогестерону при цьому знижується, тож більшість симптомів пов'язані саме з нестачею гормонів. Середній вік менопаузи становить близько 51 року^[3].

Менопауза може бути й індукованою, тобто штучною. Вона настає після хірургічного видалення обох яєчників або після лікування, яке припиняє їхню роботу, наприклад променевої терапії чи хіміотерапії^[2].

Етапи менопаузи

Щоб однаково описувати старіння репродуктивної системи, науковці й лікарі використовують систему стадій STRAW+10. Її можна застосовувати незалежно від віку, етнічного походження, розміру тіла чи способу життя жінки^[4]. Спрощено етапи виглядають так:

• Перименопауза, або перехідний період. Він починається з перших ознак, як-от змін регулярності та рясності менструацій, і триває до кінця першого року після останньої менструації. Цей етап може тривати кілька років^[2]. Перші зміни циклу більшість жінок помічає після 40 років, а сам перехідний період триває в середньому близько чотирьох років, хоча може розтягнутися до восьми^[5].
• Менопауза. Це не період, а точка: остання менструація, про яку можна сказати впевнено лише через 12 місяців.
• Постменопауза. Усі роки після менопаузи. Нижчий рівень естрогену в цей час підвищує ризик остеопорозу, переломів і серцево-судинних хвороб^[2].

Рання й передчасна менопауза

Менопаузу до 45 років називають ранньою^[6], а до 40 років передчасною. Її причинами можуть бути хромосомні порушення, аутоімунні хвороби, а часто причину так і не вдається з'ясувати^[2]. Діагноз первинної недостатності яєчників ставлять жінкам до 40 років, у яких менструації рідкісні або відсутні понад 4 місяці, а рівень ФСГ двічі з інтервалом 4–6 тижнів перевищує 40 Од/л^[7].

Імовірність ранньої чи передчасної менопаузи підвищують^[8]:

• випадки ранньої менопаузи в родині;
• ранній початок менструацій;
• куріння;
• недостатня вага;
• лікування інших хвороб: променева терапія чи хіміотерапія, деякі гормональні препарати, видалення яєчників.

Операція з видалення лише матки (гістеректомія) менструації припиняє, але якщо яєчники збережено, негайної менопаузи вона не спричиняє, бо яєчники продовжують виробляти гормони^[3].

На вік менопаузи впливає й куріння. Метааналіз 11 досліджень показав, що жінки, які курять, частіше мають ранню природну менопаузу, ніж некурці^[9].

Жінкам із передчасною або ранньою менопаузою гормональну терапію зазвичай радять приймати принаймні до середнього віку природної менопаузи, якщо немає протипоказань, бо так вона захищає кістки, серце й мозок^[10].

Коротко: менопауза до 40 років не є варіантом норми, і такій жінці варто обстежитися та обговорити з лікарем гормональну терапію.

Симптоми менопаузи

Найчастіші прояви менопаузи^[2][11]:

• нерегулярні місячні, зміна їхньої тривалості й рясності;
• припливи, тобто раптове відчуття жару, часто з почервонінням обличчя й пітливістю;
• нічна пітливість, а після припливу інколи озноб^[12];
• вагінальна сухість і біль під час статевого акту;
• порушення сну;
• перепади настрою, тривога, пригніченість.
• прискорене, сповільнене або відчутне серцебиття^[13];
• головний біль і мігрень, сильніші, ніж зазвичай^[13];
• біль у м'язах і суглобах^[13];
• сухість і свербіж шкіри^[13];
• часті й раптові позиви до сечовипускання, інфекції сечових шляхів^[13];
• забудькуватість^[13];
• набір ваги^[13].

Зниження естрогену послаблює й тканини, які підтримують органи малого таза, тому з часом можуть з'являтися нетримання сечі чи опущення органів малого таза^[2]. Деякі жінки помічають випадіння волосся, зниження статевого потягу чи проблеми з концентрацією, хоча ці прояви мають і багато інших причин. Нерідко сохнуть і очі: в обстеженні 262 жінок 41–60 років у Таїланді симптоми сухості очей мали 64,9%^[14]. Частина жінок у перименопаузі помічає, що посилюється передменструальний синдром^[5]. Болючість грудей теж пов'язана з гормональними коливаннями, але вона частіше турбує на початку перехідного періоду й з наближенням менопаузи слабшає^[15].

Скільки тривають симптоми

Довше, ніж зазвичай очікують. У багатоетнічному дослідженні SWAN, де понад 3000 американських жінок спостерігали протягом 17 років, часті припливи й нічна пітливість загалом тривали в середньому 7,4 року, а після останньої менструації ще 4,5 року^[16].

Найдовше симптоми тривали в жінок, у яких припливи почалися ще до порушень циклу або на початку перименопаузи: загалом понад 11,8 року. Натомість у тих, у кого припливи почалися вже після менопаузи, вони тривали близько 3,4 року. Довші симптоми були також у молодших жінок, у тих, хто відчував більший стрес, тривогу чи депресивні симптоми. Афроамериканки мали найдовшу тривалість припливів серед усіх груп, у середньому 10,1 року^[16].

Коротко: припливи часто тривають понад 7 років, тож чекати, що вони «скоро минуть самі», варто не завжди, і лікування можна обговорювати одразу.

Що посилює припливи

У кожної жінки свої «спускові гачки», але найчастіше припливи провокують^[17][12]:

• куріння й алкоголь;
• гостра їжа, гарячі напої й кофеїн;
• спека, задушливе чи погано провітрюване приміщення та все, що перегріває тіло, зокрема гаряча ванна перед сном;
• стрес і недосипання.

Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) радить уникати або обмежити можливі тригери, як-от гостру їжу, кофеїн, гарячі напої, куріння й алкоголь, носити легкий одяг, тримати спальню прохолодною, під час припливу прийняти прохолодний душ, увімкнути вентилятор чи випити холодний напій, а також знижувати стрес, регулярно рухатися й підтримувати здорову вагу^[11]. Корисно вести щоденник, щоб помітити власні тригери.

Водночас варто тверезо оцінювати очікування. Північноамериканське товариство менопаузи в огляді 2023 року не знайшло достатніх доказів, що охолодження, уникання тригерів, фізичні вправи чи йога зменшують саме припливи. Ці звички корисні для загального здоров'я, але для лікування припливів можуть знадобитися інші методи^[18].

Настрій і психічне здоров'я

Менопауза може супроводжуватися змінами настрою, тривогою й депресією^[2]. Метааналіз проспективних досліджень показав, що в перименопаузі ризик депресивних симптомів і депресії приблизно в 1,4 раза вищий, ніж до неї^[19]. Тому стійкий пригнічений настрій у цей період не варто списувати на «характер» чи втому. При зниженому настрої й тривозі допомагає когнітивно-поведінкова терапія^[11], а якщо симптоми ближчі до депресії, потрібна консультація лікаря. Допомагає й спілкування: Управління з питань здоров'я жінок США радить приєднатися до групи підтримки, де жінки, які проходять через менопаузу, діляться досвідом^[12].

Сон

Безсоння й часті нічні пробудження в цей період поширені, і найчастіше сон порушують нічні припливи та пітливість^[15]. Допомагають прохолодна, темна й тиха спальня, однаковий час відходу до сну й пробудження, рух удень, а не перед сном, відмова від кофеїну після полудня, а також від алкоголю, куріння й важкої вечері перед сном^[12]. Дихальні вправи, розслаблення м'язів та інші техніки релаксації не мають сильних доказів, проте вони безпечні й деяким жінкам допомагають легше переносити симптоми^[20].

Вага й склад тіла

Багато жінок помічають, що в менопаузі змінюється фігура. У дослідженні SWAN склад тіла вимірювали за допомогою денситометрії. Виявилося, що на початку перехідного періоду швидкість накопичення жиру подвоюється, а м'язова маса починає зменшуватися, і це триває до двох років після останньої менструації. Проте загальна вага на початку менопаузи не зростала швидше, ніж до неї: просто жир частково заміщав м'язи^[21]. Якщо ж вага стрімко зростає без видимих причин, варто сказати про це лікарю: набір ваги буває й ознакою інших станів, наприклад гіпотиреозу^[22]. Тому в цей період особливо корисні силові вправи, які NHS радить і для збереження кісток^[11], а меню допоможуть скласти найкращі дієти при менопаузі.

Читайте:

Перименопауза: комплексний огляд

Перименопауза є природним періодом, коли організм жінки поступово переходить до менопаузи. Її симптоми можн...

Як діагностують менопаузу

Жінкам після 45 років із новими припливами та змінами циклу або з 12 місяцями без менструацій діагноз зазвичай ставлять без аналізів на ФСГ. Аналіз на ФСГ доцільний у молодших жінок, а рівень понад 30 Од/л свідчить про згасання функції яєчників. Робити його не варто, якщо жінка приймає гормональні контрацептиви чи гормональну терапію, бо вони спотворюють результат^[7]. Щоб виключити інші причини, лікар може перевірити й тиреотропний гормон: надмірна робота щитоподібної залози (гіпертиреоз) спричиняє симптоми, схожі на менопаузальні^[20].

Окремої уваги потребує кровотеча після менопаузи. Здебільшого її причини доброякісні: запалення слизової через нестачу естрогену, поліпи чи потовщення ендометрію. Проте вона може бути й ознакою раку, тому її обов'язково обстежують за допомогою вагінального УЗД, огляду й за потреби гістероскопії з біопсією^[23].

Гормональна терапія

Гормональна терапія залишається найефективнішим лікуванням припливів і проявів статевого та сечового синдрому менопаузи, а також запобігає втраті кісткової тканини й переломам. Ризики залежать від виду препарату, дози, тривалості, способу введення, часу початку й того, чи призначено прогестаген. Для жінок, молодших за 60 років або в перші 10 років після менопаузи, без протипоказань користь зазвичай переважає ризики. Якщо ж починати терапію пізніше, зростають абсолютні ризики ішемічної хвороби серця, інсульту, тромбозів і деменції^[10].

Гормональна терапія може не підійти, якщо жінка^[24]:

• мала рак молочної залози, яєчників чи матки;
• мала тромби, і тоді замість таблеток можуть підійти пластирі чи гелі;
• має неліковану артеріальну гіпертензію: тиск спершу потрібно взяти під контроль;
• має хворобу печінки;
• вагітна.

Якщо турбують лише вагінальна сухість і пов'язані симптоми, які не минають після безрецептурних засобів, рекомендують низькодозований вагінальний естроген чи інші місцеві засоби^[10].

Коротко: гормональна терапія найефективніше знімає припливи, а найбезпечніше її починати до 60 років або в перші 10 років після менопаузи.

Негормональне лікування

Для жінок, яким гормональна терапія протипоказана, наприклад через естрогенозалежний рак чи серцево-судинні хвороби, або які не хочуть її приймати, є методи з добрими доказами. Північноамериканське товариство менопаузи рекомендує когнітивно-поведінкову терапію, клінічний гіпноз, деякі антидепресанти з груп СІЗЗС та СІЗЗСН, габапентин, фезолінетант, а також оксибутинін^[18]. Фезолінетант блокує нейрокінінові рецептори в ділянці мозку, яка регулює температуру тіла^[18]; у США його схвалили у травні 2023 року^[25]. Ще новіший препарат цієї групи, елінзанетант, Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA) схвалило в жовтні 2025 року^[26], а комітет CHMP Європейського агентства з лікарських засобів рекомендував його до схвалення 18 вересня 2025 року^[27]. Усі ці ліки призначає лише лікар.

Від вагінальної сухості допомагають безрецептурні зволожувальні засоби й лубриканти, а якщо їх недостатньо, лікар може призначити гормональні креми, свічки чи вагінальні кільця^[11]. Водночас інтимне життя після менопаузи не обов'язково гіршає: частина жінок почувається розкутіше, бо більше не мусить хвилюватися через можливу вагітність^[28].

Чи допомагають фітопрепарати й соя? Переконливих доказів немає. Північноамериканське товариство менопаузи не рекомендує для лікування припливів харчові добавки й рослинні засоби, соєві продукти та екстракти сої, еквол, канабіноїди й акупунктуру, бо дослідження або не показали користі, або дали суперечливі результати^[18]. Доказів поки мало.

Здоров'я кісток і серця

Після менопаузи щільність кісток помітно знижується, тому зростає ризик остеопорозу й переломів, а також серцево-судинних хвороб^[2]. Для кісток NHS радить регулярні вправи, особливо силові, харчування з достатньою кількістю фруктів, овочів і джерел кальцію, перебування на сонці й прийом вітаміну D, а також відмову від куріння й зменшення алкоголю^[11].

Робоча група профілактичних служб США рекомендує перевіряти щільність кісток усім жінкам від 65 років, а також молодшим жінкам у постменопаузі з підвищеним ризиком переломів^[29].

Вагітність і контрацепція

Поки менопаузу не підтверджено, вагітність усе ще можлива. Жінкам 40–50 років контрацепцію радять продовжувати 2 роки після останньої менструації, жінкам після 50 років 1 рік, а в 55 років її можна припинити, бо спонтанна вагітність стає винятково рідкісною^[7]. Варто пам'ятати, що гормональна терапія не є контрацепцією^[11].

Чи існує «чоловіча менопауза»

NHS називає цей термін оманливим. У чоловіків немає різкого падіння гормонів у середньому віці: рівень тестостерону знижується поступово, приблизно на 1% на рік, починаючи з 30–40 років. Еректильні порушення, зниження потягу й перепади настрою в цьому віці частіше пов'язані зі стресом, депресією, тривогою чи способом життя. Лише в невеликої частини чоловіків розвивається гіпогонадизм із пізнім початком, і це окрема хвороба, а не нормальне старіння^[30].

Що запитати в лікаря

На прийом у гінеколога чи сімейного лікаря корисно прийти з переліком запитань:

• це справді менопауза, чи симптоми можуть мати іншу причину;
• чи підходить мені гормональна терапія, які в неї переваги й ризики саме для мене;
• які негормональні методи можна спробувати;
• коли можна припинити контрацепцію;
• які обстеження мені потрібні: щільність кісток, тиск, холестерин, цукор.

Зверніться до лікаря, якщо симптоми менопаузи з'явилися до 45 років^[6] або якщо припливи, порушення сну чи настрою заважають жити. Будь-яка кровотеча після менопаузи, навіть незначна, потребує обстеження^[23]. Якщо пригнічений настрій не минає або з'являються думки про самогубство, зверніться по допомогу негайно, зокрема на лінію Національної психологічної асоціації 0 800 100 102 або «Ла Страда-Україна» 116 123.