Низьке лібідо: чому та способи його підвищення

Якщо вам здається, що з вашим бажанням «щось не так», ви точно не самотні. У великому британському опитуванні Natsal-3 понад 15 тисяч людей розповіли про своє сексуальне життя. Майже половина з тих, хто мав секс за останній рік (41,6% чоловіків і 51,2% жінок), повідомили щонайменше про одну проблему, найчастіше саме про брак інтересу до сексу. Але засмучувалися через це лише близько 10%. А кожна четверта пара жила з різницею в рівні бажання між партнерами^[1]. Тож коливання лібідо — це норма, а не вирок. Проблемою воно стає тоді, коли заважає жити.

Сексуальне бажання змінюється протягом життя: його знижують утома, стрес, сварки, хвороби, ліки, вагітність. Саме по собі низьке лібідо не є хворобою. Лікарі говорять про розлад, коли бажання стійко знижене (принаймні кілька місяців), і людину чи пару це засмучує^[2]. У жінок такий стан називають розладом зниженого сексуального бажання (англ. hypoactive sexual desire disorder, HSDD).

Читайте:

Лібідо і здоров’я: все, що варто знати

Лібідо, або сексуальний потяг, у кожної людини своє й природно змінюється протягом життя. На нього впливають, ...

Від чого знижується лібідо

Міжнародне товариство з вивчення жіночого сексуального здоров'я (ISSWSH) радить оцінювати низьке бажання всебічно: тіло, психіку, стосунки й ліки^[2]. Причини здебільшого спільні для чоловіків і жінок.

Хронічні хвороби

Тривалі хвороби можуть гасити бажання в чоловіків і жінок: одні ушкоджують судини й нерви, інші виснажують або спричиняють біль^[3].

• Діабет. Високий рівень цукру з роками ушкоджує судини й нерви. У чоловіків це призводить до еректильної дисфункції, у жінок погіршує кровопостачання статевих органів і збудження, спричиняє сухість піхви та біль під час сексу. Крім того, люди з діабетом частіше хворіють на молочницю (грибкову інфекцію піхви) та інфекції сечових шляхів, через які секс стає неприємним^[4].
• Серцево-судинні хвороби й ожиріння. Ураження судин погіршує приплив крові до статевих органів, що позначається і на ерекції в чоловіків, і на збудженні в жінок.
• Гіпотиреоз. Нестача гормонів щитоподібної залози часто супроводжується слабкістю, утомою й зниженням потягу.
• Хронічний біль. Наприклад, при остеоартриті секс може бути фізично важким або болісним.
• Лікування раку. Хіміотерапія, опромінення органів малого таза й гормональна терапія можуть знижувати рівень естрогену в жінок і спричиняти сухість піхви, операції змінюють тіло й ставлення до нього, а втома, біль, безсоння й пригнічений настрій додатково відбирають інтерес до сексу^[5].

Ліки

Деякі препарати впливають на гормони, нервову систему чи кровообіг і можуть знижувати бажання. Найчастіше йдеться про такі групи:

• Антидепресанти. Найвідоміший приклад — антидепресанти групи СІЗЗС (сертралін, есциталопрам та інші) та СІЗЗСН: вони часто знижують бажання й затримують оргазм. Нижчий ризик цього побічного ефекту мають бупропіон, міртазапін і вортіоксетин^[6].
• Гормональні контрацептиви. Таблетки, пластирі чи імплантати змінюють рівень статевих гормонів і в деяких жінок знижують потяг^[2][3].
• Ліки для лікування простати. Фінастерид і дутастерид блокують перетворення тестостерону на його активнішу форму, дигідротестостерон. У метааналізі 17 рандомізованих досліджень у чоловіків, які лікували доброякісне збільшення простати, ці ліки підвищували ризик зниження лібідо (відносний ризик 1,69). У чоловіків, які приймали їх від облисіння, статистично значущого зв'язку не знайшли^[7].
• Препарати для зниження артеріального тиску. Деякі ліки від гіпертензії можуть знижувати бажання, а в чоловіків ще й погіршувати ерекцію^[3].
• Антипсихотики. Ті з них, що підвищують рівень гормону пролактину, можуть пригнічувати бажання^[2].
• Протиепілептичні засоби. Вони впливають на роботу нервової системи й у частини людей знижують потяг^[2].

Не відміняйте ліки самостійно: лікар може змінити препарат чи дозу.

Психіка й стосунки

Депресія, тривога, хронічний стрес, низька самооцінка, досвід насильства чи психологічна травма, а також конфлікти й образи в парі — одні з найчастіших причин.

Алкоголь і наркотики, недосипання. Вони погіршують і бажання, і саму сексуальну функцію.

Коротко: найчастіше бажання гасять не гормони, а втома, стрес, депресія, конфлікти, хронічні хвороби й ліки, тож шукати причину варто саме тут.

Особливості в жінок

Бажання в жінок тісно пов'язане зі змінами гормонів протягом життя. Протягом менструального циклу бажання природно коливається. У дослідженні, де молоді жінки щодня здавали слину на аналіз гормонів і вели щоденник, потяг сягав піку посередині циклу, а в другій половині циклу знижувався, і цей спад пояснювався саме зростанням прогестерону^[8].

Тестостерон є і в жінок, проте його зв'язок із бажанням не такий прямий, як часто думають. У дослідженні понад тисячі жінок віком 18–75 років жоден рівень андрогенів, зокрема тестостерону, не дозволяв передбачити знижену сексуальну функцію^[9].

Менопауза

У менопаузі нестача естрогену спричиняє сухість піхви й біль під час сексу, а очікування болю саме по собі гасить потяг. Стінки піхви стають тоншими, менш еластичними й вразливішими^[10]. А от рівень тестостерону під час природної менопаузи, попри поширену думку, помітно не змінюється: у семирічному спостереженні за 172 жінками він залишався стабільним до й після останньої менструації^[11].

Вагітність і післяпологовий період

Під час вагітності бажання змінюється по-різному: в одних жінок воно зростає, в інших падає. В огляді досліджень потяг у жінок був найнижчим у першому триместрі, а найвищим у другому, коли слабшають нудота, утома й інші фізичні обмеження^[12]. Після пологів на лібідо впливають утома, недосипання, догляд за немовлям, годування груддю, а іноді — післяпологова депресія чи підвищена тривожність.

Читайте:

Що потрібно знати про естроген

Естроген найчастіше вважають «жіночим» гормоном, але він потрібен і чоловікам: для кісток, обміну жирів і ста...

Прогестерон: норма, аналіз і роль у вагітності

Прогестерон: де виробляється цей жіночий гормон, що він робить у менструальному циклі та під час вагітності, ...

Особливості в чоловіків

Найчастіше лібідо пов'язують із тестостероном. Цей гормон підтримує статевий потяг, енергію, м'язову масу й силу, щільність кісток, утворення еритроцитів і сперматозоїдів. Після 30–40 років його рівень зазвичай поступово знижується, приблизно на 1% на рік^[13]. Крім віку, тестостерон можуть знижувати:

• травми обох яєчок;
• хіміотерапія чи променева терапія з приводу раку;
• значне ожиріння;
• деякі ліки, зокрема опіоїдні знеболювальні й окремі гормональні препарати^[14];
• діабет: у чоловіків із діабетом, особливо старшого віку й із зайвою вагою, низький тестостерон трапляється частіше^[4].

Але Ендокринне товариство радить ставити діагноз гіпогонадизму лише тоді, коли є і симптоми (зокрема знижене бажання), і стабільно низький тестостерон, підтверджений щонайменше двома ранковими аналізами натщесерце^[15]. Одного аналізу, зробленого будь-коли, недостатньо: рівень гормону коливається протягом доби.

Часто за зниженим бажанням у чоловіків стоять ті самі стрес, депресія, втома, проблеми зі стосунками або страх «не впоратися» через еректильну дисфункцію.

Окремий випадок — коли бажання різне в партнерів. Це одна з найпоширеніших ситуацій у довгих стосунках: про таку різницю повідомляли 23% чоловіків і 27% жінок у стосунках^[1]. Тут допомагає не «підганяння» одного партнера під іншого, а відверта розмова, іноді з сексологом.

Коротко: тестостерон — лише одна з причин низького лібідо в чоловіків, і перевіряти його треба правильно: двічі, уранці й натщесерце.

Читайте:

Чому партнери хочуть сексу по-різному

Один партнер хоче близькості частіше, інший рідше, і обидва можуть сприймати це як відмову. Чому бажання не зб...

Низьке бажання — привід звернутися до лікаря, якщо воно з'явилося раптово, триває кілька місяців і засмучує вас, поєднується з проблемами з ерекцією, болем під час сексу, пригніченим настроєм чи постійною втомою, або виникло після початку нового препарату^[2]. Чоловікам із такими симптомами лікар перевірить і рівень тестостерону^[15].

Що допомагає

Розмова з лікарем, корекція ліків і лікування хвороб

Спершу — розмова з лікарем і обстеження. Лікар з'ясує, чи немає хвороб, нестачі гормонів щитоподібної залози, побічної дії ліків, депресії. Аналізи призначають залежно від ситуації, а не «про всяк випадок».

Якщо бажання впало через ліки, лікар може замінити препарат або змінити дозу, а якщо через контрацептив, підібрати інший метод контрацепції^[3]. Коли причина в хронічній хворобі, головне — лікувати її: наприклад, добрий контроль цукру при діабеті допомагає запобігти ураженню судин і нервів, яке порушує сексуальну функцію^[4].

Спосіб життя

У рандомізованому дослідженні з чоловіками з ожирінням і еректильною дисфункцією схуднення й більша фізична активність протягом двох років відновили сексуальну функцію приблизно в третини учасників^[16]. Прості звички теж мають значення:

• Збалансоване харчування. Овочі, фрукти, цільнозернові продукти й достатньо білка дають енергію й допомагають тримати вагу в нормі.
• Якісний сон. Достатній відпочинок допомагає регулювати гормони й покращує настрій.
• Менше алкоголю. Надмірне вживання шкодить і бажанню, і сексуальній функції.
• Регулярний рух і нормалізація ваги. Саме вони дали ефект у згаданому дослідженні.
• Лікування хронічних хвороб. Контроль тиску, цукру й ваги захищає судини, від яких залежить збудження.

Психотерапія й сексотерапія

Для жінок із HSDD сексотерапія, когнітивно-поведінкова терапія й практики усвідомленості є першою лінією допомоги поряд з освітою та усуненням причин^[2]. Психолог або сексотерапевт допомагає:

• впоратися з травмами або емоційними бар'єрами;
• підвищити самооцінку й прийняти власне тіло;
• налагодити стосунки з партнером через відверту розмову й розв'язання конфліктів.

Найкраще вивчена когнітивно-поведінкова терапія з елементами усвідомленості (mindfulness): вона вчить зосереджуватися на приємних відчуттях і менше прокручувати тривожні думки про близькість^[17]. Парна терапія допомагає, коли проблема в стосунках.

Гормональна терапія: лише за показаннями

• Чоловіки. У великому рандомізованому дослідженні TRAVERSE тестостерон у чоловіків середнього й старшого віку з підтвердженим гіпогонадизмом і зниженим лібідо помітно підвищив бажання й сексуальну активність, але не покращив ерекцію^[18]. Чоловікам з нормальним тестостероном він не показаний^[15]. Препарати тестостерону випускають у вигляді гелів, ін'єкцій, пластирів і підшкірних імплантатів^[13].
• Жінки. Міжнародний консенсус 2019 року визнає єдиним обґрунтованим показанням для тестостерону в жінок саме HSDD у постменопаузі, у дозах, що відповідають фізіологічному рівню. Для жінок до менопаузи даних недостатньо^[19]. Вагінальні естрогени усувають сухість і біль, що часто повертає й бажання.
• Естрогени в менопаузі. Системну гормональну терапію (таблетки, пластирі, гель чи спрей) призначають передусім від симптомів менопаузи. У Кокранівському огляді в жінок із такими симптомами чи в перші роки після менопаузи естрогени дещо покращували сексуальну функцію, а в жінок без симптомів ефект був малим або відсутнім^[20]. Місцеві естрогени випускають у вигляді крему, гелю, вагінальних таблеток, песаріїв чи кільця^[21]. Гормональна терапія має протипоказання й побічні ефекти, тож її ризики варто обговорити з лікарем.
• Для жінок до менопаузи з HSDD існують окремі препарати центральної дії (флібансерин), але вони мають обмежений ефект і протипоказання; рішення ухвалює лікар^[2].

Коротко: допомога починається з пошуку причини; спосіб життя, психотерапія й заміна ліків часто дають більше, ніж гормони, які потрібні лише за чітких показань.

Про «афродизіаки» й добавки. Харчові добавки, що «підвищують тестостерон» чи лібідо, здебільшого не мають якісних доказів ефективності, тож їх не варто розглядати як лікування.

Буває й протилежна ситуація: підвищене лібідо.

Читайте:

Харчові афродизіаки: правда чи вигадка про продукти для лібідо?

Афродизіаки — це продукти, яким приписують здатність підвищувати сексуальне бажання, хоча наукових доказів ...