Що таке гіпотиреоз

Щитоподібна залоза — невеликий орган на передній поверхні шиї. Її гормони, тироксин (T4) і трийодтиронін (T3), задають темп обміну речовин: впливають на те, як тіло витрачає енергію, на температуру, серцебиття, роботу кишківника, м'язів і мозку. Коли гормонів бракує, ці процеси сповільнюються — це і є гіпотиреоз[1].

Стан досить поширений: гіпотиреоз має майже 5 зі 100 людей віком від 12 років, хоча здебільшого в легкій формі[1]. Буває явний гіпотиреоз, коли ТТГ підвищений, а вільний T4 знижений, і субклінічний — ТТГ підвищений, а T4 ще в нормі[2].

Читайте:

Симптоми

Ознаки розвиваються поступово, місяцями чи навіть роками, і часто їх списують на втому, стрес чи вік[1]:

Також можуть з'являтися набряклість обличчя, особливо повік, хриплуватий голос, погіршення пам'яті, у частини людей — збільшення щитоподібної залози (зоб)[2]. Жодна з цих ознак сама по собі не доводить гіпотиреоз: діагноз ставлять лише за аналізами крові[1].

Реклама

Мікседематозна кома

Рідкісне, але небезпечне для життя ускладнення тривалого нелікованого гіпотиреозу. Зазвичай її провокує інфекція, переохолодження, операція чи прийом заспокійливих препаратів, частіше в літніх людей[3][1]. Ознаки, за яких потрібна швидка допомога[3]:

  • сплутаність свідомості, сильна сонливість аж до втрати свідомості;
  • низька температура тіла;
  • дуже повільний пульс, низький тиск;
  • повільне поверхневе дихання;
  • виражені набряки обличчя, язика, повік;
  • судоми.

В аналізах при цьому часто знаходять низький рівень натрію та глюкози в крові[3]. Мікседематозну кому лікують лише в реанімації.

Можливі ускладнення

Без лікування гіпотиреоз підвищує рівень холестерину, а отже й навантаження на серце й судини, може погіршувати фертильність і перебіг вагітності[1][4]. Крім того, нелікований гіпотиреоз може бути причиною анемії, синдрому зап'ястного каналу, депресії та проблем з пам'яттю[4]. Більшість цих порушень зменшуються, коли рівень гормонів нормалізується.

Причини

Основні причини гіпотиреозу[1]:

  • Аутоімунний тиреоїдит (Хашимото) — найчастіша причина: імунна система поступово руйнує залозу.
  • Тиреоїдит — підгострий, післяпологовий, «тихий». Після таких запалень функція залози часто відновлюється.
  • Лікування гіпертиреозу — радіоактивним йодом або видаленням залози.
  • Опромінення шиї — наприклад, під час лікування раку.
  • Ліки: аміодарон, препарати літію, деякі протипухлинні засоби, зокрема інгібітори контрольних точок, а також інтерферон[5].
  • Вроджений гіпотиреоз — коли залоза в дитини відсутня або працює неправильно. Саме тому всім новонародженим роблять скринінг.
  • Нестача або надлишок йоду. Надлишок особливо шкідливий людям з аутоімунним тиреоїдитом[6].
  • Хвороби гіпофіза чи гіпоталамуса — центральний гіпотиреоз, рідкісна форма.

Хто в групі ризику

Імовірність гіпотиреозу вища[1]:

  • у жінок;
  • у людей старших за 60 років;
  • після операції на щитоподібній залозі, лікування радіойодом або опромінення шиї чи грудної клітки;
  • якщо в родичів є хвороби щитоподібної залози;
  • протягом шести місяців після вагітності;
  • при синдромі Тернера;
  • у людей з целіакією, синдромом Шегрена, перніціозною анемією, цукровим діабетом, ревматоїдним артритом, вовчаком.
Реклама

Діагностика

Гіпотиреоз неможливо діагностувати лише за симптомами[1]. Основні кроки:

  • Аналіз на ТТГ — найчутливіший тест. Високий ТТГ — перша ознака того, що залоза не справляється.
  • Вільний T4 — показує, наскільки знижена функція: нормальний T4 при високому ТТГ означає субклінічну форму, низький — явну[2].
  • Антитіла до тиреопероксидази (АТ-ТПО) підтверджують аутоімунну природу — їх виявляють більш ніж у 90% людей з тиреоїдитом Хашимото[7].
  • УЗД щитоподібної залози роблять, якщо вона збільшена або прощупуються вузли[7]. Сцинтиграфія та біопсія для діагностики самого гіпотиреозу зазвичай не потрібні — їх призначають для оцінки вузлів.

Читайте:

Лікування

Стандартне лікування — левотироксин, синтетичний аналог T4, ідентичний гормону здорової щитоподібної залози[1][8]. Комбінацію з препаратами T3 (ліотиронін) рутинно не рекомендують: переваг над самим левотироксином вона не має[8].

Як підбирають дозу

Повна замісна доза в середньому становить близько 1,6 мкг на кілограм маси тіла на добу. Людям похилого віку та тим, хто має хвороби серця, зазвичай починають з меншої дози й підвищують її поступово[8]. На дозу також впливають причина гіпотиреозу, наявність залишкової тканини залози, вага, вагітність і інші ліки, наприклад препарати естрогенів чи протисудомні засоби[8].

ТТГ перевіряють через 6–8 тижнів після початку лікування і після кожної зміни дози, потім — через пів року, а коли доза стабільна, — раз на рік[1].

Як правильно приймати левотироксин

  • Щодня в той самий час, запиваючи водою, натщесерце — за 60 хвилин до сніданку. Альтернатива — перед сном, не раніше ніж через 3 години після останнього прийому їжі[8].
  • Препарати кальцію та заліза приймати з інтервалом щонайменше 4 години[8].
  • Кава, соєві продукти, багата на клітковину їжа можуть зменшувати всмоктування гормону. Не обов'язково від них відмовлятися, але важливо вживати їх стабільно і не одночасно з таблеткою[9].
  • Не змінювати дозу чи препарат самостійно.

Побічні ефекти

При правильно підібраній дозі левотироксин зазвичай переноситься добре, адже це той самий гормон, що виробляє залоза. Проблеми виникають переважно при надто високій дозі. Тоді з'являються ознаки надлишку гормонів: серцебиття, тремтіння, пітливість, безсоння, тривожність, втрата ваги. Тривале передозування може спричинити фібриляцію передсердь та остеопороз[1]. Саме тому дозу підбирають обережно, зважаючи й на вплив левотироксину на кістки.

Скільки лікуватися

Якщо гіпотиреоз спричинений аутоімунним тиреоїдитом, операцією чи радіойодом, лікування зазвичай пожиттєве. Після деяких тиреоїдитів, зокрема післяпологового, функція залози може відновитися, і тоді лікар оцінює, чи потрібен препарат далі[1].

Гіпотиреоз і вагітність

Гормони щитоподібної залози матері необхідні для розвитку мозку дитини, особливо в першій половині вагітності. Нелікований явний гіпотиреоз підвищує ризик викидня, передчасних пологів, гіпертензії вагітних і може впливати на розвиток дитини[10].

Що рекомендують[10]:

  • жінкам, які вже приймають левотироксин, при підтвердженні вагітності зазвичай одразу збільшують дозу (приблизно на 20–30%) — це варто заздалегідь обговорити з ендокринологом;
  • ТТГ перевіряють приблизно кожні 4 тижні до середини вагітності і принаймні раз близько 30-го тижня;
  • після пологів дозу зазвичай повертають до тієї, що була до вагітності.

Харчування

Жоден продукт не замінить левотироксин, але кілька правил допоможуть лікуванню працювати стабільно:

  • Йод — у нормі, без надлишку. Дорослим потрібно близько 150 мкг на добу, вагітним — 220 мкг[6]. Морські водорості й добавки з ламінарією при аутоімунному тиреоїдиті можуть погіршити гіпотиреоз[1].
  • Капуста, броколі, соя у звичайних кількостях не шкодять, якщо йоду в раціоні достатньо[6]. Ці продукти належать до так званих гойтрогенів.
  • Глютен обов'язково виключають лише при целіакії. Людям з аутоімунним тиреоїдитом варто перевіритися на неї, адже ці хвороби часто поєднуються[7][11].
  • Біотин у добавках для волосся може спотворювати результати аналізів на ТТГ і T4 — попередьте лікаря[12].
  • Селен, цинк, вітаміни — лише за показаннями: переконливих доказів, що добавки селену поліпшують перебіг аутоімунного тиреоїдиту, немає[13].

Загалом корисне звичайне збалансоване харчування з достатньою кількістю овочів, фруктів, цільнозернових, риби та білка. Воно допомагає контролювати вагу й холестерин, які при гіпотиреозі часто підвищуються.

Читайте:

Коротко

Гіпотиреоз поширений, розвивається непомітно, але добре піддається лікуванню. Одна таблетка левотироксину на день, прийнята правильно, і регулярний контроль ТТГ дозволяють більшості людей почуватися як до хвороби. Якщо ви помічаєте постійну втому, мерзлякуватість, набір ваги чи зміни настрою, варто здати аналіз на ТТГ.

Джерела13
  1. Hypothyroidism (Underactive Thyroid). NIDDK.
  2. Огляд. Patil N. та ін. Hypothyroidism. 2024.
  3. Огляд. Elshimy G. та ін. Myxedema Coma. 2025.
  4. Огляд. Chaker L. та ін. Hypothyroidism. Lancet, 2017.
  5. Огляд. Burch HB. Drug Effects on the Thyroid. N Engl J Med, 2019.
  6. NIH Office of Dietary Supplements
  7. Огляд. Kaur J. та ін. Hashimoto Thyroiditis. 2026.
  8. Настанова. Jonklaas J. та ін. Guidelines for the treatment of hypothyroidism: prepared by the american thyroid association task force on thyroid hormone replacement. Thyroid, 2014.
  9. Огляд. Wiesner A. та ін. Levothyroxine Interactions with Food and Dietary Supplements-A Systematic Review. Pharmaceuticals (Basel), 2021.
  10. Настанова. Alexander EK. та ін. 2017 Guidelines of the American Thyroid Association for the Diagnosis and Management of Thyroid Disease During Pregnancy and the Postpartum. Thyroid, 2017.
  11. Огляд. Piticchio T. та ін. Effect of gluten-free diet on autoimmune thyroiditis progression in patients with no symptoms or histology of celiac disease: a meta-analysis. Front Endocrinol (Lausanne), 2023.
  12. Настанова. Campi I. та ін. 2026 ETA guideline on interference in immunoassay measurements used in assessment of thyroid function. Eur Thyroid J, 2026.
  13. Огляд. van Zuuren EJ. та ін. Selenium supplementation for Hashimoto's thyroiditis. Cochrane Database Syst Rev, 2013.