Тестостерон: норма, нестача, надлишок

У великому дослідженні TRAVERSE понад 5 тисяч чоловіків із низьким тестостероном і високим серцевим ризиком майже два роки отримували гормон або плацебо. Інфаркти, інсульти й серцеві смерті траплялися однаково часто: 7,0% і 7,3%^[1]. Цей результат зламав один із найстійкіших страхів довкола тестостерону, хоча сама терапія безпечною «вітамінкою» від цього не стала.

Коротко: тестостерон потрібен і чоловікам, і жінкам; з віком його стає менше, але дефіцит діагностують лише за поєднання симптомів і двох ранкових аналізів, а лікування залежить від причини.

Що таке тестостерон і чому він важливий

Тестостерон нерідко асоціюють із чоловічою природою: силою, голосом, бородою. У чоловіків його виробляють яєчка під командою лютеїнізуючого гормону (ЛГ) із гіпофіза, невеликої залози біля основи мозку. У жінок тестостерон синтезують яєчники та надниркові залози, у значно менших кількостях, і більша його частина перетворюється на естрадіол^[2]. Це головний із групи андрогенів.

Цей гормон бере участь у десятках процесів, які визначають, як ми виглядаємо, почуваємось і функціонуємо щодня^[2]:

• Сприяє розвитку та збереженню м’язової маси.
• Підтримує щільність кісток, що особливо важливо у зрілому віці.
• Стимулює утворення еритроцитів, які розносять кисень по тілу.
• Впливає на лібідо та вироблення сперматозоїдів.

У період статевого дозрівання тестостерон буквально перебудовує тіло: змінюється голос, з’являється волосся на обличчі, зростають м’язи, скелет стає масивнішим. У юнаків його рівень сягає піку близько 18 років і може перевищувати 1000 нг/дл, а приблизно з 40 років поступово знижується^[2].

Жіноча норма загального тестостерону приблизно в 10–20 разів нижча, ніж у чоловіків: близько 15–46 нг/дл (конкретні межі залежать від лабораторії). Цієї кількості досить, щоб гормон підтримував лібідо, енергію, настрій, силу м’язів і кісток^[2].

Роль тестостерону в чоловічому організмі

Ще до народження тестостерон формує чоловічі статеві органи, а в підлітковому віці стає головним «режисером» змін, після яких юнак набуває рис дорослого чоловіка^[2]:

• Збільшуються статеві органи.
• З’являється волосся на обличчі, грудях, животі й у паху.
• Голос грубішає через перебудову голосових зв’язок.
• Посилено ростуть м’язи й кістки, змінюється силует.
• Загальний ріст тіла прискорюється, змінюються пропорції.

У зрілому віці тестостерон підтримує сперматогенез, утворення еритроцитів, м’язову масу, міцність кісток і статевий потяг^[2]. Невелике зниження зазвичай непомітне: в Європейському дослідженні старіння чоловіків (понад 3 тисячі учасників 40–79 років) зі зниженням тестостерону чітко пов’язалися лише три симптоми, і всі сексуальні: рідкісні ранкові ерекції, слабкий потяг і еректильна дисфункція^[3]. Саме за ними, а не за самою цифрою в аналізі, відрізняють віковий гіпогонадизм, який у побуті називають «чоловічою менопаузою».

Як тестостерон впливає на жінок

Тестостерон часто називають «чоловічим» гормоном, але це не зовсім справедливо. У жінок він присутній у менших дозах і частково слугує сировиною для естрогенів.

Жінкам тестостерон допомагає триматися у формі фізично й емоційно^[2]:

• Забезпечує енергійність і витривалість упродовж дня.
• Підтримує силу м’язів і щільність кісток.
• Впливає на сексуальний потяг і чутливість.
• Бере участь в обміні речовин: більша частина жіночого тестостерону перетворюється на естрадіол, гормон, що впливає на розподіл жиру й кістки.

Чітких ознак нестачі тестостерону в жінок немає: зниження потягу чи енергії можуть мати десятки інших причин^[2]. Надлишок проявляється помітніше: небажаним ростом волосся, акне, нерегулярними менструаціями, витонченням волосся на голові. Найчастіша його причина в жінок репродуктивного віку пов’язана з синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ), який, за даними ВООЗ, мають 10–13% жінок, причому до 70% із них не знають про діагноз^[4].

Як змінюється рівень тестостерону з віком

У чоловіків тестостерон із віком знижується повільно. У Массачусетському дослідженні старіння чоловіків, де понад 1100 учасників 40–70 років обстежили двічі з інтервалом 7–10 років, загальний тестостерон у тих самих людей падав у середньому на 1,6% на рік, а вільний і біодоступний на 2–3%^[5]. У когось зміни проходять майже непомітно, а в когось раніше з’являються млявість, слабший потяг і втрата м’язів. Багато залежить від ваги та хронічних хвороб: ожиріння і діабет 2 типу знижують тестостерон незалежно від віку^[2].

У жінок динаміка інша. Найвищий тестостерон буває близько 20 років, а далі його рівень знижується найкрутіше саме в ранні репродуктивні роки^[2][6].

Поширене уявлення, що в менопаузу тестостерон у жінки різко обвалюється, не підтвердилося. У дослідженні 595 жінок 18–75 років сам перехід у менопаузу (вік 45–54) не мав незалежного впливу на рівень андрогенів; помітно нижчим тестостерон був лише в жінок, яким видалили обидва яєчники^[6]. Тож різке падіння характерне для хірургічної менопаузи, а не природної.

Низький рівень тестостерону в організмі

Тестостерон впливає на м’язи, кістки, кровотворення й лібідо, тому його тривала нестача відчутна. Стан, коли яєчка виробляють замало тестостерону, називають гіпогонадизмом. Первинний гіпогонадизм пов’язаний із самими яєчками (тоді ЛГ високий), вторинний із гіпофізом чи гіпоталамусом (ЛГ нормальний або низький)^[7].

Причини низького рівня тестостерону

Після 40 років у чоловіків рівень тестостерону поступово зменшується^[5]. У жінок андрогени знижуються з молодого віку, а різко падають після видалення яєчників^[6].

Іноді збій пов’язаний із порушеннями в системах, що відповідають за синтез тестостерону. Це можуть бути як спадкові синдроми, так і наслідки інших хвороб^[7]:

• Збої в роботі гіпофіза: травми, пухлини, операції чи опромінення ділянки гіпофіза порушують регуляцію статевих гормонів.
• Ураження статевих залоз: синдром Клайнфельтера, неопущені яєчка, орхіт після паротиту, гемохроматоз, хіміо- чи променева терапія.
• Аутоімунні процеси: коли імунна система атакує власні гормонопродукуючі клітини.
• Хронічні захворювання і ліки: цукровий діабет 2 типу, захворювання печінки чи нирок, ВІЛ, а також тривалий прийом опіоїдів і глюкокортикоїдів.

Щоденні звички також впливають на гормональний баланс:

• Зайва вага: метааналіз 24 досліджень показав, що схуднення підвищує загальний тестостерон і знижує естрогени, і що більше людина втрачала ваги, то більшим був приріст^[8].
• Хронічний стрес і виснаження: тривала нестача енергії в спортсменів (менше 30 ккал на кг безжирової маси на добу) підвищує кортизол і знижує ЛГ^[9].
• Гіподинамія: малорухливість іде поруч з ожирінням і діабетом 2 типу, які пригнічують вироблення гормону^[7].
• Шкідливі звички: зловживання алкоголем і паління пригнічують роботу гормональної системи.

Міф: кортизол є прямим антагоністом тестостерону і «краде» в нього холестерин. Насправді: холестерину для обох гормонів вистачає, а пригнічення тестостерону буває при справді тривалому надлишку кортизолу: при синдромі Кушинга в чоловіків розвивається гіпогонадизм^[10], а виснаження й енергетичний дефіцит знижують ЛГ^[9]. Їх вироблення пов’язане так:

• Тривалий стрес: стійко високий кортизол гальмує сигнали від гіпофіза до статевих залоз, і яєчка отримують менше команд на синтез тестостерону^[10].
• Фізичне навантаження: помірні тренування гормону не шкодять. Надмірні навантаження без достатнього харчування знижують ЛГ^[9]. Важливо не доводити себе до виснаження.

Симптоми зниженого тестостерону

Про зниження рівня гормону свідчать і лабораторні показники, і самопочуття. Найбільш специфічні ознаки сексуальні, решта може мати й інші причини^[3].

У чоловіків найчастіші ознаки^[7]:

• Постійна втома, яка не минає після сну.
• Слабкість м’язів, повільне відновлення після фізичних навантажень.
• Зниження лібідо, рідкісні ранкові ерекції, еректильна дисфункція.
• Втрати м’язової маси, зменшення щільності кісток.
• Дратівливість, пригнічений настрій, ознаки депресії, гірша концентрація.
• Накопичення жиру в зоні живота, збільшення грудних залоз (гінекомастія), припливи.

У жінок ознаки неспецифічні, і пов’язати їх саме з тестостероном складно^[2]:

• Виснажливе відчуття втоми навіть при звичному ритмі життя.
• Ослаблення м’язів і зниження щільності кісткової тканини.
• «Туман» у свідомості, труднощі з концентрацією.
• Втрачений інтерес до сексу, сухість слизових.
• Порушення циклу, труднощі з овуляцією або зачаттям.

До чого може призвести хронічний дефіцит

Якщо низький рівень тестостерону зберігається довго й не коригується, це може мати серйозні наслідки^[7]:

• Остеопороз: щільність кісткової тканини знижується, кістки стають крихкими.
• М’язова деградація: знижується витривалість, підвищується ризик травм.
• Порушення роботи серця: низький тестостерон часто супроводжує ожиріння і діабет, тож прямий причинний зв’язок із хворобами серця досі не доведений.
• Емоційна вразливість: пригнічений настрій, гірша пам’ять і концентрація.
• Проблеми з репродуктивною функцією: у чоловіків зменшення кількості та якості сперматозоїдів, у жінок труднощі із зачаттям.

У великому аналізі 11 досліджень (понад 24 тисячі чоловіків) дуже низький загальний тестостерон, нижче 8,6 нмоль/л, асоціювався з вищим ризиком смерті від раку^[11].

Лікування низького рівня тестостерону

Зміна способу життя

Коли дефіцит помірний і пов’язаний із вагою, сном чи хронічними хворобами, організм часто здатен вирівняти ситуацію сам. Насамперед варто переглянути харчування, сон, рух і навантаження.

• Харчування. Гормонам потрібен стабільний раціон з достатньою кількістю білка, жирів, зокрема омега-3, а також цинку і вітаміну D. Головне, що харчування може зробити для тестостерону, це допомогти схуднути: при ожирінні саме втрата ваги дає найбільший приріст^[8].
• Рух. Регулярна активність допомагає контролювати вагу й чутливість до інсуліну, а отже знімає основні «гальма» синтезу тестостерону^[7].
• Сон. Пік тестостерону припадає на ранок: у молодих чоловіків рівень між 8:00 і 14:00 падав на 15%^[12]. У метааналізі 18 досліджень повна безсонна ніч помітно знижувала тестостерон, а коротке часткове недосипання такого ефекту не показало^[13]. Хронічне недосипання та апное уві сні все одно варто лікувати.
• Стрес під контролем. Для гормонального балансу важливо уникати тривалого виснаження: надмірні навантаження разом із дефіцитом калорій знижують ЛГ^[9].

Читайте:

Як надлишок білка впливає на тестостерон у чоловіків

Дослідження 2022 року показало, що надлишок білка може знижувати рівень чоловічого тестостерону. Такий ефект с...

Міф: бустери тестостерону (трибулус, D-аспарагінова кислота) працюють. Насправді: систематичний огляд дійшов висновку, що трибулус не підвищує тестостерон у людей і маркетингові обіцянки не підтверджені^[14]. Для D-аспарагінової кислоти ефект показано в тварин, а в людей результати суперечливі й отримані в малих дослідженнях низької якості^[15].

Міф: соя знижує тестостерон у чоловіків. Насправді: метааналіз 41 клінічного дослідження не виявив впливу соєвого білка чи ізофлавонів ні на загальний і вільний тестостерон, ні на естрогени^[16]. Це стосується і соєвого молока.

Гормонозамісна терапія (ГЗТ)

Якщо симптоми виражені, а два ранкові аналізи підтверджують стабільно низький тестостерон, розглядають замісну терапію. Endocrine Society радить призначати її лише за поєднання симптомів і лабораторного підтвердження, обговоривши з чоловіком користь і ризики^[17]. Форм кілька^[7]:

• Ін’єкції. Тестостерону енантат або ципіонат вводять у м’яз щотижня чи раз на 2 тижні; тестостерону ундеканоат діє довше, тож уколи потрібні рідше.
• Гелі й пластирі. Наносяться на шкіру щодня. Гель зазвичай обирають першим, а пластирі часто подразнюють шкіру.
• Таблетки. Метилтестостерон не застосовують через токсичність для печінки; новіший пероральний тестостерону ундеканоат приймають двічі на день разом з їжею.
• Імплантати. Підшкірні гранули з тестостероном вводять раз на 3–6 місяців.

Терапія потребує контролю: протягом першого року перевіряють рівень тестостерону, гематокрит і ризик раку простати^[17]. Її не починають, якщо чоловік найближчим часом планує дітей, а також при раку грудної залози чи простати, ПСА понад 4 нг/мл, підвищеному гематокриті, нелікованому тяжкому апное сну, неконтрольованій серцевій недостатності чи інфаркті або інсульті в останні 6 місяців^[17]. Зовнішній тестостерон пригнічує вироблення сперматозоїдів; після відміни приблизно дві третини чоловіків відновлюються за 6 місяців, а близько 10% довше року. Тому для збереження фертильності застосовують кломіфен або хоріонічний гонадотропін^[7].

Міф: тестостеронова терапія спричиняє рак простати та інфаркти. Насправді: у TRAVERSE серцево-судинні події були такими ж частими, як на плацебо, хоча фібриляція передсердь, гостре ураження нирок і тромбоемболія легеневої артерії траплялися частіше^[1]. Агресивний рак простати виявили в 0,19% чоловіків на терапії і 0,12% на плацебо, різниця статистично незначуща; ПСА на тестостероні зростав більше^[18]. У дослідження брали чоловіків, у яких попередньо виключили високий ризик раку простати.

Жінкам тестостерон має лише одне доведене показання: знижене статеве бажання, що спричиняє дистрес (гіпоактивний розлад статевого бажання), у постменопаузі. Для кісток, настрою, пам’яті чи профілактики хвороб доказів немає, а дозу підбирають так, щоб рівень не перевищував звичайний для молодих жінок^[19]. Це окреме питання від естрогенної гормонозамісної терапії в менопаузі.

Усунення першопричин

Часто низький тестостерон є наслідком іншої проблеми: ожиріння, діабету 2 типу, апное, тривалого прийому опіоїдів чи глюкокортикоїдів^[7]. При ожирінні схуднення підвищує тестостерон, а після баріатричної операції приріст утричі більший, ніж на низькокалорійній дієті^[8].

Підвищений рівень тестостерону в організмі

Як і будь-який гормон, тестостерон корисний у межах норми. Гіперандрогенія, тобто надлишок андрогенів, змінює зовнішність і обмін речовин. Це стосується обох статей, хоча причини і прояви відрізняються.

Причини підвищеного рівня тестостерону

У чоловіків власний організм рідко виробляє зайвий тестостерон: ЛГ і гіпофіз підтримують рівень у межах. Надлишок частіше має зовнішню причину або пов’язаний із пухлиною чи вродженим порушенням^[2]:

• Пухлини яєчок або надниркових залоз: такі утворення можуть виділяти андрогени незалежно від потреб організму.
• Анаболічні стероїди: немедичне вживання андрогенів пригнічує власну гормональну вісь і пов’язане з хворобами серця, надлишком еритроцитів, безпліддям і психічними розладами^[20].
• Генетичні збої: вроджена гіперплазія надниркових залоз змінює роботу ферментів і посилює вироблення андрогенів.

Серед жінок підвищений тестостерон трапляється часто, і його причини інші^[2]:

• СПКЯ: найчастіша причина. Менструальні збої, ріст волосся в нетипових зонах, проблеми із зачаттям.
• Пухлини: надниркові залози або яєчники можуть почати продукувати андрогени без контролю.
• Вроджена гіперплазія надниркових залоз: спадкова причина гормонального дисбалансу, нерідко проявляється вже в дитинстві чи підлітковому віці.

Є речі, які не поділяються на чоловічі чи жіночі:

• Порушення роботи надниркових залоз: пухлини та вроджена гіперплазія^[2].
• Інсулінорезистентність: при СПКЯ надлишок інсуліну підсилює вироблення андрогенів у яєчниках, тому зниження інсуліну зменшує прояви^[21].
• Надлишкова вага, дефіцит руху: в жінок поглиблюють інсулінорезистентність і гіперандрогенію; у чоловіків, навпаки, ожиріння тестостерон знижує^[8].

Симптоми

Прояви надлишку залежать від того, наскільки високий рівень і скільки часу триває порушення^[2].

• Дратівливість і емоційні коливання: агресивність, різкі зміни настрою, особливо при вживанні стероїдів^[20].
• Посилене нарощування м’язів: м’язова маса росте швидше, ніж пояснюють тренування.
• Акне, жирна шкіра: надмірна активність сальних залоз робить шкіру проблемною.
• Облисіння: першими страждають скроні й маківка; за андрогенне випадіння волосся відповідає дигідротестостерон^[22].
• Порушення сну: зовнішній тестостерон може погіршити апное, тому при тяжкому нелікованому апное терапію не починають^[17].
• Зниження кількості сперматозоїдів: парадоксально, але тестостерон ззовні гальмує власний сперматогенез^[7].
• Небажане оволосіння: волосся з’являється там, де його зазвичай немає: на підборідді, животі, грудях.
• Випадіння волосся: особливо в зоні проділу й на скронях.
• Збої в циклі: менструації стають нерегулярними або зникають.
• Акне: стійкі, болючі запалення, які важко піддаються лікуванню.
• Перебудова фігури: більше м’язів, менше жіночих форм, жир відкладається на животі.
• Грубіший голос: знижується поступово, особливо при тривалому та вираженому надлишку андрогенів.

Чим небезпечне затягування

Якщо причину підвищеного тестостерону не лікувати, наслідки можуть зачепити кілька систем:

• Серцево-судинна система: серед вживачів стероїдів частіші хвороби серця, згущення крові й порушення ліпідів^[20].
• Проблеми з фертильністю: жінки зі СПКЯ втрачають регулярну овуляцію, чоловіки на стероїдах мають гіршу сперму^[4][20].
• Обмін речовин: СПКЯ супроводжують інсулінорезистентність, метаболічний синдром і діабет 2 типу^[21].
• Психічне здоров’я: перепади настрою, тривога, депресія, зокрема після відміни стероїдів^[20].
• Ризик онкології: зв’язку власного тестостерону з раком простати не знайшли: в аналізі 18 проспективних досліджень рівень статевих гормонів у крові не впливав на ризик^[23].

Як боротися з підвищеним рівнем тестостерону

Медикаментозна терапія

Лікар добирає засоби, які знижують вироблення андрогенів або блокують їхню дію в тканинах, залежно від причини та проявів.

• Антиандрогени: блокують дію тестостерону на клітини. Найвідоміший приклад, спіронолактон, додають при гірсутизмі, якщо через 6 місяців контрацептивів ефект недостатній; без надійної контрацепції їх не призначають^[24].
• Гормональні контрацептиви (для жінок): комбіновані естроген-прогестинові таблетки є першим вибором при гірсутизмі для більшості жінок^[24].
• Інгібітори ароматази: часто плутають із засобами, що знижують андрогени. Ароматаза перетворює тестостерон на естрадіол, тож ці ліки його рівень навпаки підвищують і їх застосовують при чоловічому безплідді^[7]. Перетворення на активніший дигідротестостерон гальмують інгібітори 5-альфа-редуктази, як-от фінастерид^[22].

Хірургічне лікування

Якщо надлишок тестостерону спричинений пухлиною надниркових залоз, яєчок або яєчників, гормональний фон зазвичай нормалізує її видалення.

Зміна звичок

При СПКЯ здорове харчування і фізична активність корисні всім жінкам, навіть якщо вага не знижується^[4].

• Харчування: менше швидких вуглеводів і солодощів, більше клітковини та продуктів із низьким глікемічним індексом. Таке меню знижує рівень інсуліну, який підштовхує андрогени до зростання^[21].
• Рух як щоденна звичка: регулярна аеробна й силова активність покращує чутливість до інсуліну.
• Вага має значення: навіть помірне схуднення при СПКЯ часто нормалізує цикл^[21].

Комплексне лікування у жінок

Коли надлишок тестостерону пов’язаний із полікістозом яєчників, лікування поєднує кілька підходів.

• Гормональні засоби: комбіновані контрацептиви регулюють цикл, зменшують акне й надмірне оволосіння^[4].
• Метформін: препарат проти діабету покращує чутливість до інсуліну; в огляді досліджень серед дівчат-підлітків зі СПКЯ він відновлював менструації в більшості учасниць^[25].
• Косметологічна підтримка: при гірсутизмі до ліків можна додати лазерну епіляцію чи електроепіляцію, якщо хочеться швидшого видимого результату^[24].

Діагностика рівня тестостерону

Діагноз не ставлять за самопочуттям чи одним аналізом. Потрібні симптоми, повторне лабораторне підтвердження і пошук причини^[17].

Аналіз крові

Це перший і найважливіший етап. Зазвичай перевіряють два показники:

• Загальний тестостерон: увесь гормон у крові, вільний і зв’язаний із білками.
• Вільний тестостерон: частина, що безпосередньо діє на клітини; його рахують, якщо загальний на межі норми або змінений рівень білка-переносника ГЗСГ^[17].

Endocrine Society рекомендує здавати загальний тестостерон двічі, у різні дні^[17]. Нижня межа норми для молодих здорових чоловіків у цій настанові становить 264 нг/дл (9,2 нмоль/л); показник залежить від методу лабораторії.

• Кров потрібно здавати зранку, приблизно о 8–10 годині, коли рівень тестостерону максимальний^[7].
• Рекомендується бути натщесерце: настанова радить саме ранковий аналіз натще^[17].

Гормональний профіль

У складніших випадках лікар призначає розширений набір аналізів^[7]:

Рівень ЛГ і ФСГ (фолікулостимулюючого гормону) показує, де збій: у яєчках чи в гіпофізі. Пролактин, ТТГ, естрадіол, кортизол, залізо й загальний аналіз крові допомагають знайти першопричину, а перед лікуванням чоловікам після 40 перевіряють ПСА.

Методи візуалізації

Якщо є підозра на структурні зміни в органах, які виробляють гормони, призначають додаткові обстеження:

• УЗД яєчників або яєчок: допомагає виявити кісти, пухлини чи ознаки СПКЯ.
• КТ або МРТ: МРТ гіпофіза роблять, якщо пролактин значно підвищений або тестостерон дуже низький при нормальному чи низькому ЛГ; КТ чи МРТ надниркових залоз при підозрі на пухлину^[7].

Фізикальний огляд

Огляд лікаря іноді вказує на гормональний збій ще до аналізів:

• У чоловіків: малі яєчка, втрата волосся на тілі, гінекомастія, зайвий жир^[7].
• У жінок: посилене оволосіння (його оцінюють за шкалою гірсутизму), акне, зміна тембру голосу, нерегулярні менструації^[24].