У рандомізованих дослідженнях MsFLASH есциталопрам, венлафаксин і низькі дози естрадіолу зменшували кількість припливів приблизно наполовину. Проте й таблетка-пустушка (плацебо) зменшувала їх на 30%[1]. Тому фраза «мені допомогло» про будь-який засіб від припливів мало що доводить: без порівняння з плацебо майже все здається дієвим. Добра новина в тому, що методів, які справді працюють краще за пустушку, сьогодні більше, ніж будь-коли.
Читайте:
Менопауза є природним етапом, який змінює роботу всього організму. У побуті цей період часто називають клімаксом, хоча медики так позначають ширший перехідний період, а менопаузою вважають саму останню менструацію. Одним із найвідчутніших проявів стають припливи: раптова хвиля жару, що розходиться обличчям і тілом, з почервонінням, пітливістю, іноді з частим або нерівним серцебиттям. Лікарі називають їх вазомоторними симптомами, а нічні припливи відчуваються як нічна пітливість. Один приплив триває кілька хвилин[2]. Зниження рівня естрогену впливає на центр терморегуляції в мозку, і тіло раптово «вмикає» охолодження через піт і розширення судин шкіри. Цей процес не небезпечний, але може тривати довго: у дослідженні SWAN часті припливи тривали в середньому 7,4 року[3]. Схожі хвилі жару бувають і з інших причин, наприклад через гарячку, деякі ліки чи надмірну роботу щитоподібної залози[2], тому нові припливи поза типовим віком варто обговорити з лікарем.
1. Додайте фітоестрогени до раціону
Під час менопаузи рівень естрогену знижується, і саме тому з'являються припливи. Один зі способів, які часто радять, полягає в тому, щоб їсти більше продуктів із фітоестрогенами. Це сполуки рослинного походження, хімічна будова яких нагадує естрадіол, головний жіночий статевий гормон. Через цю схожість вони можуть слабко діяти на ті самі рецептори, що й естрогени.
Фітоестрогени поділяють на дві основні групи: ізофлавони та лігнани. Ізофлавони містяться у продуктах із сої: тофу, темпе, місо, соєвому молоці. Лігнани трапляються в насінні льону, цільнозернових продуктах, бобових, овочах і фруктах. Більше прикладів зібрано в огляді продуктів, багатих на естрогени.
Результати досліджень суперечливі. Метааналіз 17 рандомізованих досліджень показав, що добавки соєвих ізофлавонів (у середньому 54 мг на день) протягом від 6 тижнів до 12 місяців зменшували частоту припливів на 20,6%, а їхню силу на 26,2% порівняно з плацебо, причому результати окремих досліджень сильно різнилися[4]. Національний центр комплементарного та інтегративного здоров'я США (NCCIH) оцінює дані щодо ізофлавонів як непослідовні, а продукти з насінням льону в дослідженнях не діяли краще за плацебо[5]. Товариство менопаузи (The Menopause Society) у настанові 2023 року не рекомендує соєві продукти й екстракти сої для лікування припливів[6].
Тофу, бобові, цільнозернові продукти чи ложка меленого льону в каші залишаються корисною частиною раціону, і для короткочасного вживання фітоестрогени вважають безпечними[5]. Якщо ви вирішили спробувати сою, дайте їй кілька тижнів і оцінюйте результат чесно: ефект, якщо він буде, скоріше скромний.
Коротко: соя та інші фітоестрогени можуть трохи зменшити припливи в частини жінок, але це харчова звичка, а не лікування; при виснажливих припливах краще одразу обговорити з лікарем ефективніші методи.
2. Уникайте тригерних продуктів
Певна їжа може провокувати або посилювати припливи. Це не означає, що такі продукти шкідливі, просто під час гормональної перебудови організм гостріше на них реагує. Корисно звертати увагу на те, що саме ви їли чи пили перед появою хвилі жару: так легше знайти власні тригери, тобто пускові чинники.
До найпоширеніших належать алкоголь, кофеїн і гостра їжа, а також куріння, тісний одяг, спека та стрес[7][2]. Алкоголь розширює судини шкіри й підсилює відчуття жару. Кофеїн стимулює нервову систему й частішає пульс. Гострі приправи, зокрема кайєнський перець чи чилі, діють подібно: дають відчуття жару й посилюють потовиділення. Клініка Клівленда радить особливо уникати кофеїну й алкоголю ввечері, щоб менше потіти вночі[7].
Якщо після певної страви чи напою симптоми стають сильнішими, спробуйте тимчасово прибрати підозрюваний продукт і кілька тижнів записувати припливи в щоденник. Варто тримати очікування реалістичними: Товариство менопаузи не знайшло достатніх доказів, що уникання тригерів зменшує саме кількість припливів[6]. Проте якщо ви помітили чіткий зв'язок у себе, така проста зміна нічого не коштує і може зробити дні комфортнішими.
3. Медикаменти, що можуть допомогти
Коли побутових змін недостатньо, лікар може запропонувати препарати, які відновлюють гормональний вплив або діють на нервові механізми терморегуляції. Вибір залежить від стану здоров'я, перенесених хвороб, інших ліків і побажань самої жінки. Усі ці засоби рецептурні, тож дози й тривалість підбирає лікар.
Антидепресанти
Деякі антидепресанти з груп селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) та серотоніну й норадреналіну (СІЗЗСН) зменшують припливи навіть у жінок без депресії. Їх рекомендують тим, кому не підходить або хто не хоче гормональної терапії[6].
Препарат венлафаксин у дослідженнях MsFLASH зменшував припливи приблизно наполовину, так само як есциталопрам і низькі дози естрадіолу[1]. Його часто обирають жінкам, які лікувалися від раку молочної залози. Ефект зазвичай помітний упродовж перших двох тижнів; якщо за 4–6 тижнів користі немає, препарат поступово відміняють. Можливі побічні ефекти: сухість у роті, нудота, закрепи, порушення сну, зниження лібідо, зміни ваги[8].
Пароксетин у низькій дозі 7,5 мг на день зменшував частоту й силу припливів порівняно з плацебо у двох рандомізованих дослідженнях, де взяли участь майже 1200 жінок[9]. Саме ця форма стала першим негормональним препаратом, офіційно схваленим Управлінням з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA) для лікування припливів. Відтоді там з'явилися й інші негормональні засоби, про які йдеться нижче. Важливе застереження: жінкам, які приймають тамоксифен після раку грудей, пароксетин і флуоксетин не призначають, бо вони можуть знижувати дію тамоксифену[8].
Дезвенлафаксин також зменшував частоту припливів у рандомізованих дослідженнях; їх включили до порівняльного метааналізу негормональних препаратів 2026 року[10].
Протиепілептичні (протисудомні) засоби
Габапентин зазвичай застосовують для лікування невропатичного болю та судом. У дозі 900 мг на день він зменшує кількість припливів приблизно на 50%, тобто порівнянно з низькими дозами естрогену[8]. Його особливо доречно приймати на ніч, коли припливи й пітливість заважають спати. Побічні ефекти: сонливість, запаморочення, втома, нудота, набряки, збільшення ваги[7]. Цей варіант розглядають для тих, кому не підходить гормональна терапія.
Гормональна терапія
Гормонозамісна терапія (ГЗТ), яку в настановах називають менопаузальною гормональною терапією, є найефективнішим методом проти припливів[11]. У Кокранівському огляді вона зменшувала кількість припливів на 75% порівняно з плацебо[12]. Жінкам зі збереженою маткою естроген призначають разом із прогестагеном, щоб захистити слизову матки, а після видалення матки можна приймати лише естроген.
Ризики залежать від виду гормонів, дози, тривалості, способу введення й віку на початку лікування. Для жінок, молодших за 60 років або в перші 10 років після менопаузи, без протипоказань користь зазвичай переважає ризики[11]. Ось що кажуть дані Національної служби охорони здоров'я Великої Британії (NHS)[13]:
- Рак молочної залози: комбінована терапія естрогеном із прогестагеном трохи підвищує ризик, приблизно на 5 додаткових випадків на кожну 1000 жінок, які приймають її 5 років. Ризик зростає з тривалістю лікування й віком і знижується після припинення. Терапія лише естрогеном майже або зовсім не підвищує ризик.
- Тромби: таблетки підвищують ризик утворення тромбів, хоча він залишається дуже низьким; пластирі, гелі й спреї цього ризику не підвищують.
- Інсульт: таблетки (на відміну від пластирів, гелів і спреїв) дещо підвищують ризик, але до 60 років він дуже низький.
- Серце: на ризик ішемічної хвороби серця гормонозамісна терапія майже не впливає.
Оновлена в листопаді 2024 року настанова NICE NG23 подає ці ризики в окремих таблицях і наголошує, що гормонозамісна терапія навряд чи збільшує або зменшує загальну тривалість життя[14][15]. У 18-річному спостереженні учасниць досліджень Ініціативи жіночого здоров'я загальна смертність становила 27,1% у групі гормонів і 27,6% у групі плацебо[16]. Водночас гормонозамісна терапія не рекомендована жінкам, які лікувалися від раку молочної залози: для них зазвичай обирають негормональні методи[2].
Коротко: гормонозамісна терапія знімає припливи найсильніше; для більшості здорових жінок до 60 років її ризики невеликі, а пластирі чи гелі безпечніші щодо тромбів, ніж таблетки.
Фезолінетант
Фезолінетант став першим препаратом нового класу, схваленим для лікування припливів, пов'язаних із менопаузою: у США у травні 2023 року[17], у ЄС у грудні 2023 року[18]. Він не містить гормонів: блокує нейрокінінові рецептори NK3 у ділянці мозку, яка регулює температуру тіла[6]. У дослідженні SKYLIGHT 1 при дозі 45 мг жінки мали в середньому на 2,5 помірного чи сильного припливу на день менше, ніж на плацебо, через 12 тижнів, а поліпшення з'являлося вже через тиждень і зберігалося рік[19]. Британський NICE у березні 2026 року рекомендував фезолінетант як варіант для жінок, яким не підходить гормонозамісна терапія, але не для жінок із хворобами печінки[20].
У грудні 2024 року FDA додало до інструкції препарату попередження в рамці, найсуворіше застереження для ліків, через рідкісний, але серйозний ризик ураження печінки. Перед початком лікування роблять печінкові проби, потім щомісяця перші 3 місяці, а також на 6-му й 9-му місяцях. Препарат потрібно негайно припинити й звернутися до лікаря, якщо з'являються незвична втома, нудота чи блювання, свербіж, світлий кал, темна сеча, жовтяниця, здуття або біль у правому підребер'ї, знижений апетит[17].
Елінзанетант
Елінзанетант блокує одразу два типи нейрокінінових рецепторів, NK1 і NK3. FDA схвалило його в жовтні 2025 року; на той час він уже був зареєстрований у Великій Британії, Канаді, Австралії та Швейцарії[21]. Європейське агентство з лікарських засобів у вересні 2025 року рекомендувало схвалити його для лікування помірних і сильних припливів, пов'язаних із менопаузою або з гормональною (ендокринною) терапією раку молочної залози[22]. У дослідженнях OASIS 1 і 2 він через 12 тижнів зменшував кількість припливів приблизно на 3 на добу більше, ніж плацебо, а також покращував сон[23].
Клонідин і оксибутинін
Клонідин (у побуті його знають як клофелін) є препаратом від підвищеного артеріального тиску. У частини жінок він полегшує припливи, але його призначають рідше за інші варіанти через сухість у роті, сонливість, втому, закрепи та зниження тиску[7]. Товариство менопаузи не включило клонідин до рекомендованих засобів[6].
Оксибутинін, ліки від гіперактивного сечового міхура, навпаки, є серед рекомендованих[6]. Він може спричиняти сухість у роті, утруднене сечовипускання, а також погіршувати пам'ять і увагу, що особливо важливо для старших жінок[8].
4. Фізична активність
Рух корисний для серця, кісток і настрою, але його вплив саме на припливи залишається суперечливим. У дослідженні 2016 року 21 жінка з припливами або 16 тижнів тренувалася під наглядом, або не змінювала звичний спосіб життя. У тих, хто тренувався, покращилася витривалість, знизилася базова температура тіла, організм раніше «вмикав» потовиділення, а кількість припливів зменшилася помітно більше, ніж у контрольній групі[24].
Більші дослідження такого ефекту не підтвердили: у MsFLASH ні йога, ні вправи не зменшували припливи порівняно зі звичною активністю[1], і Товариство менопаузи не рекомендує фізичні вправи як лікування припливів[6]. Зате в жінок із зайвою вагою схуднення може їх зменшити[6], а ожиріння робить припливи дошкульнішими[7]. Тож обирайте активність, яка приносить задоволення: ходьбу чи біг, велосипед, плавання.
Перегрівання під час тренування саме по собі може спровокувати приплив, тому Клініка Клівленда радить займатися в прохолодному приміщенні[7]. Якщо пізні тренування розігрівають настільки, що вночі ви більше потієте й гірше спите, перенесіть їх на ранішу годину.
5. Добавки та трави
Коли припливи заважають повсякденному житті, частина жінок звертається до рослинних засобів. Найвідомішим серед них є клопогін (чорний кохош), рослина з родини жовтецевих, яку ще називають цимицифугою. Його корінь використовують у вигляді екстрактів або таблеток.
Дані про його дію суперечливі. Кокранівський огляд 16 досліджень за участю 2027 жінок не знайшов різниці з плацебо в частоті припливів і дійшов висновку, що доказів для застосування клопогону недостатньо[25]. Пізніший метааналіз 22 досліджень у журналі Menopause показав, що екстракти клопогону покращували загальні симптоми менопаузи, а на припливи впливали слабше, з невеликим розміром ефекту[26]. Описано рідкісні, зокрема дуже серйозні, випадки ураження печінки в людей, які приймали такі добавки, хоча не доведено, що їх спричинила саме рослина. Людям із хворобами печінки слід порадитися з лікарем, а при ознаках проблем із печінкою припинити приймання[5].
Окрім клопогону, використовують червону конюшину, дягиль китайський (донг-квай) та олію примули вечірньої. Ізофлавони конюшини дали непослідовні результати, а донг-квай і олію примули вивчено так мало, що висновків про їхню дію зробити неможливо. Донг-квай може взаємодіяти з варфарином, ліками, що розріджують кров[5]. Товариство менопаузи загалом не рекомендує харчові добавки й рослинні засоби для лікування припливів[6]. Якщо ви все ж приймаєте будь-яку добавку, скажіть про це лікарю, особливо перед призначенням інших ліків.
6. Залишайтеся в прохолоді
Спека робить припливи інтенсивнішими, тому варто допомагати тілу охолоджуватися. Коли в кімнаті жарко, судини шкіри розширюються, і хвилі жару відчуваються сильніше. Зменшити дискомфорт можна простими побутовими змінами.
Обирайте вільний легкий одяг із бавовни чи шовку. Допомагають вентилятор, прохолодна кімната, холодні або крижані напої, охолодження обличчя водою чи холодним гелевим пакетом, теплий (не гарячий) душ. Замість товстої ковдри краще кілька тонших шарів постільної білизни[2].
Восени та взимку корисно вдягатися шарами: так можна швидко зняти частину одягу, коли починається хвиля жару[2]. Охолодження не зменшує кількості припливів[6], але робить їх помітно стерпнішими.
7. Зменшіть рівень стресу
Емоційна напруга може стати додатковим поштовхом до появи припливів[7]. У дослідженні SWAN довше вони тривали в жінок, які відчували більше стресу, тривоги чи депресивних симптомів на початку[3].
Найкращі докази серед психологічних методів має когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Вона вчить інакше реагувати на приплив: не панікувати, спокійно перечікувати хвилю, змінювати думки, що посилюють тривогу. Настанова NICE, оновлена в листопаді 2024 року, радить розглядати її разом із гормонозамісною терапією або замість неї: терапія зменшувала частоту й силу припливів і нічної пітливості, а також допомагала при зниженому настрої та порушеннях сну[14]. У дослідженні MENOS 1 групова КПТ полегшувала припливи в жінок після лікування раку грудей, і ефект зберігався півроку[27], а в дослідженні MENOS@Work допомагав навіть варіант самодопомоги за книжкою для працюючих жінок[28]. Ще один рекомендований метод, клінічний гіпноз, зменшував частоту припливів у жінок, які мали їх часто[5][6].
Медитація, дихальні техніки, відновлювальна йога, творчі заняття (письмо, малювання, музика) допомагають зняти напруження й відновити емоційну рівновагу. Проте на саму кількість припливів вони, за даними Товариства менопаузи, помітно не впливають[6], тож їхня користь насамперед у кращому самопочутті.
Якщо такі методи стають частиною звички, тіло й психіка реагують м'якше навіть у моменти гормональних коливань. Це не скасовує менопаузу, але дозволяє проживати її спокійніше.
Підсумок
Припливи часто тривають роками, тому чекати, поки вони минуть самі, не обов'язково. Найсильніше їх знімає гормонозамісна терапія, і для більшості здорових жінок до 60 років її ризики невеликі. Якщо гормони не підходять, є перевірені альтернативи: когнітивно-поведінкова терапія, деякі антидепресанти, габапентин, оксибутинін і нові препарати фезолінетант та елінзанетант. Прохолода, легкий одяг, контроль ваги й уникання власних тригерів роблять дні комфортнішими, а соя й клопогін дають у кращому разі скромний ефект, тому розраховувати лише на них при виснажливих припливах не варто.
Джерела28
- Огляд. Reed SD. та ін. Lights on MsFLASH: a review of contributions. Menopause, 2020.
- Hot flushes.
- Дослідження. Avis NE. та ін. Duration of menopausal vasomotor symptoms over the menopause transition. JAMA Intern Med, 2015.
- Мета-аналіз. Taku K. та ін. Extracted or synthesized soybean isoflavones reduce menopausal hot flash frequency and severity: systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Menopause, 2012.
- Menopausal Symptoms: In Depth. NIH.
- Довідник. The 2023 nonhormone therapy position statement of The North American Menopause Society. Menopause, 2023.
- What Are Hot Flashes?. Cleveland Clinic.
- Довідник. NHS
- Дослідження. Simon JA. та ін. Low-dose paroxetine 7.5 mg for menopausal vasomotor symptoms: two randomized controlled trials. Menopause, 2013.
- Мета-аналіз. Wojciechowski P. та ін. Comparative Efficacy of Elinzanetant Versus Other Non-Hormonal Pharmaceutical Therapies for the Treatment of Moderate-to-Severe Vasomotor Symptoms Associated With Menopause: A Network Meta-Analysis. BJOG, 2026.
- Довідник. The 2022 hormone therapy position statement of The North American Menopause Society. Menopause, 2022.
- Мета-аналіз. Maclennan AH. та ін. Oral oestrogen and combined oestrogen/progestogen therapy versus placebo for hot flushes. Cochrane Database Syst Rev, 2004.
- Benefits and risks of hormone replacement therapy (HRT). NHS.
- Updated guideline recommends more treatment choices for menopause symptoms. NICE website: The National Institute for Health and Care Excellence.
- Довідник. Update information | Menopause: identification and management | Guidance | NICE.
- Дослідження. Manson JE. та ін. Menopausal Hormone Therapy and Long-term All-Cause and Cause-Specific Mortality: The Women's Health Initiative Randomized Trials. JAMA, 2017.
- FDA warns menopause drug can cause rare but serious liver injury. FDA.
- Veoza. EMA.
- Дослідження. Lederman S. та ін. Fezolinetant for treatment of moderate-to-severe vasomotor symptoms associated with menopause (SKYLIGHT 1): a phase 3 randomised controlled study. Lancet, 2023.
- Довідник. nice.org.uk
- bayer.com
- EMA
- Дослідження. Pinkerton JV. та ін. Elinzanetant for the Treatment of Vasomotor Symptoms Associated With Menopause: OASIS 1 and 2 Randomized Clinical Trials. JAMA, 2024.
- Дослідження. Bailey TG. та ін. Exercise training reduces the frequency of menopausal hot flushes by improving thermoregulatory control. Menopause, 2016.
- Мета-аналіз. Leach MJ. та ін. Black cohosh (Cimicifuga spp.) for menopausal symptoms. Cochrane Database Syst Rev, 2012.
- Мета-аналіз. Sadahiro R. та ін. Black cohosh extracts in women with menopausal symptoms: an updated pairwise meta-analysis. Menopause, 2023.
- Дослідження. Mann E. та ін. Cognitive behavioural treatment for women who have menopausal symptoms after breast cancer treatment (MENOS 1): a randomised controlled trial. Lancet Oncol, 2012.
- Дослідження. Hardy C. та ін. Self-help cognitive behavior therapy for working women with problematic hot flushes and night sweats (MENOS@Work): a multicenter randomized controlled trial. Menopause, 2018.

