Що потрібно знати про естроген

Слово «естроген» насправді позначає не один гормон, а цілу групу. У жінок вони керують статевим дозріванням, менструальним циклом і вагітністю, а зниження їхнього рівня після менопаузи помітно позначається на кістках, серці й самопочутті^[1]. У чоловіків естрогену значно менше, проте без нього організм теж працює гірше^[2]. Зрозуміти, як діє естроген, корисно всім, бо від нього залежить більше, ніж здається.

Які бувають естрогени

Найважливіших естрогенів три^[3]:

Найактивнішим є естрадіол: він бере участь в овуляції та підтримує здоров'я мозку й кісток. Естрон найслабший, а естріол готує організм до пологів і годування груддю^[3].

Естроген у житті жінки

У період статевого дозрівання естроген запускає розвиток грудей і зміну пропорцій тіла, а далі разом із прогестероном та гормонами гіпофіза керує менструальним циклом. У першій половині циклу рівень естрадіолу зростає, сприяє дозріванню яйцеклітини й овуляції, а слизова матки під його дією потовщується^[3]. Під час вагітності основним джерелом естрогенів стає плацента, а рівень естріолу різко зростає^[3].

З віком яєчники поступово припиняють роботу. Менопаузою ВООЗ називає 12 місяців поспіль без менструацій, якщо немає іншої очевидної причини, і в більшості жінок вона настає між 45 і 55 роками. Зниження естрогену в цей період спричиняє припливи, нічну пітливість, вагінальну сухість, порушення сну й зміни настрою^[1]. Після менопаузи основним естрогеном стає естрон, який утворюється переважно в жировій тканині^[3].

Коротко: у жінок естроген керує дозріванням, циклом і вагітністю, а його зниження в перименопаузі й менопаузі пояснює більшість її симптомів.

Естроген у чоловіків

У чоловіків естроген утворюється переважно з тестостерону за допомогою ферменту ароматази, зокрема в жировій тканині. Що він робить, добре видно з рандомізованого дослідження 400 здорових чоловіків 20–50 років. Учасникам медикаментозно пригнічували власні статеві гормони, давали різні дози тестостерону, а частині ще й препарат, який блокує перетворення тестостерону на естрадіол. Виявилося, що за втрату м'язової маси й сили відповідає нестача андрогенів, за збільшення жирової маси переважно нестача естрогену, а зниження статевого потягу пов'язане з нестачею обох гормонів^[2]. Естроген потрібен і чоловічим кісткам: коли в дослідженні чоловікам вибірково пригнічували тестостерон, естрадіол або обидва гормони, кістки ставали чутливішими до паратгормону, який спричиняє їхнє руйнування. Автори дійшли висновку, що для здоров'я скелета чоловікам потрібні і андрогени, і естрогени^[4].

Надлишок естрогену чи порушення балансу між ним і тестостероном у чоловіків може спричиняти гінекомастію, тобто доброякісне збільшення грудних залоз. Її причинами бувають підвищена активність естрогену, знижена активність тестостерону й багато ліків^[5].

Коротко: чоловікам естроген теж потрібен: його нестача сприяє накопиченню жиру й знижує потяг, а надлишок може спричиняти гінекомастію.

Естроген поза репродуктивною системою

Естроген впливає на багато тканин. Найкраще вивчений його захисний вплив на кістки: після менопаузи щільність кісток помітно знижується, тому частіше трапляються остеопороз і переломи. Із втратою естрогену в жінок зростає й серцево-судинний ризик^[1]. Гормональна терапія в менопаузі запобігає втраті кісткової тканини й переломам^[6].

Коли естрогену бракує

У жінок до менопаузи рівень естрогену знижується, коли яєчники перестають отримувати сигнали від мозку. Таку функціональну гіпоталамічну аменорею спричиняють стрес, втрата ваги, надмірні тренування чи їх поєднання. Вона проявляється відсутністю менструацій і загрожує втратою кісткової маси та безпліддям^[7]. Схожий механізм діє й при нервовій анорексії.

Ознаки нестачі естрогену знайомі багатьом жінкам у менопаузі: припливи, нічна пітливість, вагінальна сухість і біль під час статевого акту, порушення сну, перепади настрою^[1].

Коли естрогену забагато

Надлишок естрогену чи його дія без «противаги» прогестерону підвищують ризик гіперплазії й раку ендометрію, тому жінкам із маткою естроген у гормональній терапії призначають разом із прогестагеном^[6]. Серед чинників ризику раку ендометрію також ожиріння, ранній початок менструацій, пізня менопауза, відсутність пологів, прийом тамоксифену й рідкісні пухлини, що виробляють естроген^[8]. Рівень естрогену в організмі вищий при надлишку жиру та вживанні алкоголю, а регулярні фізичні вправи й менша жирова маса його знижують^[9].

Тривалий вплив естрогену пов'язаний і з іншими станами:

• рак грудей. Що довше тканина грудей зазнає дії власного естрогену, то вищий ризик. Його підвищують ранній початок менструацій і пізня менопауза, відсутність доношених вагітностей і грудного вигодовування, зайва вага після менопаузи, а також комбінована гормональна терапія естрогеном із прогестином^[10];
• міома матки. Ці майже завжди доброякісні вузли залежать від естрогену й прогестерону: вони швидко ростуть під час вагітності, коли рівень гормонів високий, а після менопаузи перестають рости або зменшуються^[11];
• поліпи ендометрію. Головним чинником їхньої появи вважають дію естрогену без противаги прогестерону. Поліпи частіше виникають при ожирінні, на гормональній терапії в менопаузі, а при тривалому прийомі тамоксифену зміни ендометрію, зокрема поліпи, знаходять у 20–35% жінок^[12];
• ендометріоз. Ним хворіють приблизно 5–10% жінок репродуктивного віку^[13]. Естроген сприяє розростанню ендометріоїдних вогнищ, а після менопаузи, коли гормону стає менше, вони поволі зменшуються^[9].

Окремий випадок становлять передменструальний синдром і передменструальний дисфоричний розлад. Рівень гормонів при цьому зазвичай нормальний, але жінки з ПМС незвично реагують на звичайні коливання естрогену й прогестерону протягом циклу. У дослідженні жінкам із ПМС препаратом вимикали цикл, і симптоми слабшали. Коли їм додавали естрадіол або прогестерон, симптоми поверталися, а в жінок без ПМС ті самі гормони настрою не змінювали^[14].

У чоловіків надлишок естрогенової активності проявляється гінекомастією^[5]. Аналіз на естроген лікар призначає, наприклад, при порушеннях циклу, безплідді, СПКЯ, ознаках перименопаузи, а в чоловіків при гінекомастії, безплідді чи затримці статевого дозрівання^[3]. Результати сильно залежать від віку, статі й етапу життя, тож інколи потрібно кілька аналізів^[3].

Гормональна терапія в менопаузі

Найефективнішим лікуванням припливів і проявів статевого та сечового синдрому менопаузи залишається гормональна терапія. Вона також запобігає втраті кісткової тканини й переломам. Ризики залежать від виду препарату, дози, тривалості, способу введення, часу початку й того, чи призначено прогестаген. Для жінок, молодших за 60 років або в перші 10 років після менопаузи, без протипоказань, користь зазвичай переважає ризики. Якщо ж терапію починають пізніше, ризики ішемічної хвороби серця, інсульту, тромбозів і деменції стають вагомішими^[6].

Якщо турбують лише вагінальна сухість і пов'язані симптоми, які не минають після безрецептурних засобів, рекомендують низькодозований вагінальний естроген чи інші місцеві засоби^[6].

Чи підвищує гормональна терапія ризик раку грудей? Залежить від виду терапії. У довгостроковому спостереженні учасниць рандомізованих досліджень Ініціативи жіночого здоров'я естроген окремо в жінок після видалення матки знижував і захворюваність, і смертність від раку грудей. Поєднання естрогену з прогестином у жінок із маткою, навпаки, підвищувало захворюваність, хоча смертність від раку грудей суттєво не відрізнялася^[15]. Це добре доведено великими дослідженнями.

Коротко: гормональна терапія найефективніше знімає симптоми менопаузи, а користь переважає ризики переважно тоді, коли її починають до 60 років або в перші 10 років після менопаузи.

Читайте:

ЗГТ при менопаузі: користь і ризики

Гормонозамісна терапія (ГЗТ) під час менопаузи: як вона працює, які гормони й форми застосовують, кому підходи...

Препарати, що блокують естроген

При гормонозалежному раку грудей застосовують засоби, які блокують дію естрогену. Селективні модулятори естрогенових рецепторів, як-от тамоксифен, зв'язуються з рецепторами естрогену й блокують його дію в клітинах грудей. Інгібітори ароматази гальмують фермент, за допомогою якого організм виробляє естроген, і їх застосовують переважно після менопаузи: до неї яєчники виробляють забагато ароматази, щоб препарати могли її ефективно заблокувати^[16]. Такі препарати призначає лише лікар.

Зверніться до гінеколога чи ендокринолога, якщо менструації зникли чи стали нерегулярними без вагітності, якщо симптоми менопаузи заважають жити, або якщо в чоловіка збільшилися грудні залози^[7][5]. Будь-яку кровотечу після менопаузи, навіть незначну, слід показати лікарю: здебільшого вона несерйозна, але може бути ознакою раку^[17].