Між 12 і 52 роками жінка має близько 480 менструацій, а якщо були вагітності, то менше[1]. За кожною з них стоїть місяць гормональних змін, які зачіпають сон, апетит, шкіру й настрій. Місячні, або, як ще кажуть, «критичні дні», часто сприймають як незручність, яку треба просто перетерпіти. Тим часом цикл добре вивчений, і знання про його фази допомагає зрозуміти власне самопочуття, спланувати вагітність або уникнути її і вчасно помітити, коли щось іде не так.

Будова та регуляція менструального циклу

Менструальним циклом керує злагоджена робота трьох ланок: гіпоталамуса (відділу головного мозку), гіпофіза і яєчників. Лікарі називають цю систему гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниковою віссю. Разом ці ланки регулюють гормони, від яких залежать дозрівання яйцеклітини, підготовка матки до можливого зачаття і відшарування ендометрію, якщо зачаття не відбулося[2].

Усе починається в мозку: гіпоталамус поштовхами виділяє гонадотропін-рилізинг-гормон (гонадоліберин). Він стимулює гіпофіз, маленьку залозу в основі мозку, яка виробляє два ключові гормони[2]:

  • Фолікулостимулювальний гормон (ФСГ): запускає ріст фолікулів у яєчниках, у кожному з яких дозріває яйцеклітина.
  • Лютеїнізувальний гормон (ЛГ): відповідає за овуляцію, тобто вивільнення зрілої яйцеклітини.

У відповідь яєчники виробляють власні гормони, естроген і прогестерон. Саме від них залежать зміни настрою, апетиту, стану шкіри й слизової оболонки матки. Естроген переважає в першій половині циклу, допомагає фолікулу дозріти і потовщує ендометрій. Після овуляції головну роль бере прогестерон, який «дозріває» і стабілізує ендометрій, готуючи матку до можливої вагітності[2].

Якщо запліднення не відбувається, рівні естрогену й прогестерону різко падають, і ендометрій відшаровується. Низькі рівні цих гормонів знімають «гальмо» з гіпоталамуса й гіпофіза, і так запускається новий цикл[2].

Тривалість циклу рахують від першого дня місячних до першого дня наступних. У середньому це 28 днів, проте нормою вважають проміжок від 21 до 35 днів[3]. Міжнародна федерація гінекології та акушерства (FIGO) називає нормальними цикли від 24 до 38 днів[4]. У великому аналізі 612 613 циклів, записаних у застосунку для відстеження менструацій, середня тривалість циклу становила 29,3 дня[5].

Коротко: «ідеальний» 28-денний цикл з овуляцією на 14-й день є умовною схемою з підручника, і цикл на тиждень коротший чи довший теж може бути нормою.

Менструальна фаза

Новий цикл починається з першого дня кровотечі. Його запускає те, що вагітність не настала: рівні естрогену та прогестерону різко знижуються, і організм позбувається потовщеного ендометрію, слизової оболонки матки, яка вже не потрібна. Ця тканина виходить разом із кров'ю та слизом через піхву. Це і є менструація, яку в побуті називають місячними[1].

Кровотеча найчастіше триває від трьох до п'яти днів, а менструація тривалістю від трьох до семи днів зазвичай не є приводом для тривоги[3]. За цей час жінка втрачає приблизно 20–90 мл крові, тобто від однієї до п'яти столових ложок, причому найрясніші зазвичай перші два дні[6]. Хоч об'єм здається невеликим, рясні місячні можуть виснажувати запаси заліза: серед ознак, з якими радять звернутися до лікаря, Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) називає постійну втому і задишку, а при обстеженні часто перевіряють залізодефіцитну анемію[7].

У цій фазі рівні естрогену й прогестерону найнижчі[2]. Це може спричиняти фізичний та емоційний дискомфорт: багато жінок у ці дні відчувають втому, нестабільний настрій, біль або дратівливість.

Найпоширеніші симптоми менструації[3]:

  • Спазми внизу живота: тягнучий або переймоподібний біль, бо матка скорочується, щоб вивести ендометрій
  • Болючість грудей: посилена чутливість або відчуття тяжкості
  • Здуття живота: пов'язане із затримкою рідини
  • Коливання настрою: нестабільний емоційний фон без зовнішніх причин
  • Дратівливість: сильна реакція на дрібні подразники
  • Головний біль: часто у вигляді напруги або тиску
  • Втома: зниження енергії навіть при невеликих навантаженнях
  • Біль у попереку: тягнучий або ниючий, іноді віддає в стегна[8].

Щоб допомогти організму в цей період, не потрібні героїчні зусилля. Достатньо кількох звичних речей:

  • М'яка активність: йога, розтяжка, ходьба або плавання. В огляді Кокранівської співпраці 12 досліджень із 854 учасницями вправи помітно зменшували силу менструального болю порівняно з відсутністю тренувань, хоча якість доказів низька[9]
  • Регулярний сон: достатній сон NHS радить як один зі способів полегшити передменструальні симптоми[10]
  • Поживне харчування: більше овочів, продуктів із залізом і нежирного білка; деяким жінкам легше, якщо їсти частіше невеликими порціями, кожні 2–3 години[10]
  • Тепло і спокій: тепла ванна чи душ, грілка на живіт, легкий масаж живота й попереку[8]
  • Без нікотину: за метааналізом 24 досліджень із 27 091 учасницею, у жінок, які курять, менструальний біль трапляється в 1,45 раза частіше, ніж у некурців[11].

За потреби можна приймати нестероїдні протизапальні засоби, наприклад ібупрофен[8]. Вони пригнічують утворення простагландинів, речовин, які змушують матку скорочуватися. У Кокранівському огляді 80 досліджень за участю 5820 жінок ці ліки знімали біль значно краще за плацебо: помірне або виразне полегшення отримували 45–53% жінок проти 18% у групі плацебо[12]. Якщо ж біль сильний, щоразу заважає звичному життю або не минає після знеболювальних, це вже симптом, з яким варто піти до гінеколога. Такий біль буває при ендометріозі, аденоміозі чи міомі[8].

Плавання під час менструації можливе, і NHS прямо згадує його серед корисних видів руху при менструальному болю[8]. Головне користуватися відповідними засобами гігієни (тампоном або менструальною чашею) і не переохолоджуватися. Якщо кровотеча дуже сильна або є слабкість, краще обрати спокійнішу активність.

Реклама

Фолікулярна фаза

Фолікулярна фаза починається в перший день менструації й триває до овуляції, тобто частково збігається з менструальною[3]. Це найбільш мінлива частина циклу. В аналізі даних застосунку її середня тривалість становила 16,9 дня, а в більшості циклів коливалася від 10 до 30 днів[5]. На довжину фази можуть впливати вік, вживання оральних контрацептивів, перенесені викидні та навіть епізодичне вживання марихуани: у дослідженні з 201 жінкою в тих, хто мав викидень, фаза була в середньому на 2,2 дня коротшою, а в тих, хто зрідка вживав марихуану, на 3,5 дня довшою[13].

Саме в цей період тіло відновлюється після менструації й починає готуватися до потенційної вагітності.

Після зниження рівнів естрогену і прогестерону гіпоталамус активізується й подає сигнал гіпофізу. У відповідь гіпофіз починає виділяти ФСГ. Його завдання полягає в тому, щоб «запустити» яєчники. Під дією ФСГ у яєчниках починає розвиватися ціла група фолікулів, невеликих пухирців, кожен з яких містить незрілу яйцеклітину[2].

Зазвичай до овуляції дозріває лише один фолікул, його називають домінантним. Іноді вивільняється більше ніж одна яйцеклітина, і якщо запліднюються дві, можуть народитися двійнята[1]. Решта фолікулів поступово припиняють ріст і розсмоктуються, лікарі називають це атрезією[2].

Фолікули, що ростуть, виділяють естроген. Цей гормон відповідає за кілька важливих процесів[2]:

  • Потовщення ендометрію: слизова оболонка матки знову наростає, створюючи поживне середовище для можливого ембріона
  • Підготовка шийки матки: ближче до овуляції слиз шийки матки (цервікальний слиз) стає прозорим і тягучим, що полегшує рух сперматозоїдів[14]
  • Зниження рівня ФСГ: щоб зупинити ріст інших фолікулів

Фаза має свій ритм: на початку тіло ще відновлюється після кровотечі, а ближче до овуляції багато жінок помічають, що настрій і енергія покращуються. Це пов'язують зі зростанням рівня естрогену, хоча відчуття в усіх різні.

У цей період корисно підтримувати себе збалансованим харчуванням і достатнім надходженням заліза, щоб поповнити втрати після менструації. Добрі джерела заліза:

  • Шпинат: містить залізо і вітамін C, хоча рослинне залізо засвоюється гірше, ніж із м'яса
  • Яйця: зручне джерело білка та мінералів
  • Печінка або м'ясо птиці: висока концентрація заліза, яке добре засвоюється
  • Броколі: клітковина, вітамін C і мікроелементи.

Міф: шпинат є найкращим джерелом заліза. Насправді: з рослинної їжі залізо засвоюється гірше. За оцінками, зі змішаного раціону організм отримує 14–18% заліза, а з вегетаріанського 5–12%; засвоєння покращують вітамін C і м'ясо в тій самій страві[15].

Рівень енергії в цей час зростає, тому можна поступово повертатися до інтенсивніших тренувань: кардіо, танців, силових вправ. Орієнтуйтеся на самопочуття: тіло саме підкаже, коли готове працювати активніше.

Овуляція

Коли фолікулярна фаза добігає кінця, рівень естрогену досягає піку. Тоді він на короткий час змінює дію на гіпофіз із гальмівної на стимулювальну, і той різко викидає ЛГ, що запускає овуляцію[2]. Це точка повороту в циклі: зріла яйцеклітина залишає фолікул у яєчнику й потрапляє в маткову трубу, яку часто називають фалопієвою. Саме там вона може зустрітися зі сперматозоїдом і бути заплідненою.

Сама овуляція відбувається швидко, а яйцеклітина після неї живе лише 12–24 години[14]. Якщо за цей час запліднення не відбулося, вона гине. У разі запліднення зародок рухається до матки, де може прикріпитися до її стінки (імплантація). Якщо ж ні, цикл переходить у лютеїнову фазу.

У більшості жінок з 28-денним циклом овуляція настає приблизно на 14-й день, але це лише орієнтир: зазвичай вона відбувається за 10–16 днів до наступних місячних[1]. Фактична дата залежить від довжини фолікулярної фази. Тому календарний метод сам по собі неточний, особливо при нерегулярних місячних.

Найбільш імовірний час для зачаття припадає саме на дні навколо овуляції. Деякі жінки відчувають її завдяки певним ознакам:

  • Незначне підвищення базальної температури тіла: температури після сну, виміряної до того, як встати з ліжка[14]
  • Зміна цервікального слизу: він стає прозорим, еластичним і нагадує білок сирого яйця[1]
  • Набухання або болючість грудей: реакція на гормональні коливання
  • Легкий біль унизу живота з одного боку: овуляторний біль, у медичній літературі його ще називають міттельшмерц, від німецького «біль посередині»[14]
  • Посилення лібідо: збільшення статевого потягу
  • Зміни апетиту або чутливості: деякі жінки помічають нетипову реакцію на запахи чи їжу.

Деякі жінки мають овуляцію щомісяця, інші не завжди. Цикл без овуляції називають ановуляторним, і він буває за певних фізіологічних або патологічних станів, таких як:

  • Грудне вигодовування: особливо в перші місяці після пологів[14]
  • Підвищений рівень пролактину: гіперпролактинемія
  • Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ): гормональний дисбаланс, який заважає овуляції[16]
  • Первинна недостатність яєчників: передчасне згасання їхньої функції до 40 років
  • Перименопауза або менопауза: поступове згасання репродуктивної функції[14].

Для тих, хто хоче завагітніти або, навпаки, уникнути цього, розуміння овуляції дуже корисне. Методи спостереження за фертильністю включають вимірювання базальної температури, спостереження за слизом і тести на ЛГ у сечі. Рівень ЛГ починає зростати приблизно за 36 годин до овуляції і досягає піку приблизно за 12 годин до неї[14]. Усі ці методи потребують регулярності та уважності.

Найсприятливіший час для зачаття (фертильне вікно)

Фертильне вікно охоплює дні циклу, коли зачаття можливе. Воно складається з двох чинників: сперматозоїди можуть виживати в статевих шляхах жінки від трьох до п'яти днів, а яйцеклітина після овуляції лише 12–24 години[14]. Тож зачаття може відбутися протягом шести днів: п'яти до овуляції та в день самої овуляції[17]. У побуті ці дні часто називають «небезпечними», а решту «безпечними», хоча «безпечні» дні ніякої гарантії не дають.

Проте дослідження в BMJ, яке простежило 696 менструальних циклів у 221 здорової жінки, показало: фертильне вікно може зміщуватися значно ширше, ніж вважалося. У будь-який день з 6-го по 21-й імовірність перебувати у фертильному вікні становила щонайменше 10%. Крім того, 4–6% жінок, у яких місячні ще не почалися, були потенційно фертильними навіть на п'ятому тижні циклу. Лише приблизно у 30% жінок фертильне вікно повністю вкладалося у «класичний» проміжок з 10-го по 17-й день[18].

Коротко: навіть за регулярного циклу фертильні дні важко вгадати за календарем, тож розраховувати на «безпечні» дні як на контрацепцію ризиковано.

Найвища ймовірність завагітніти припадає на останні дні перед овуляцією та день самої овуляції. Таблиця показує шанс зачаття залежно від того, в який день відносно овуляції був статевий акт[17]:

День циклу відносно овуляціїЙмовірність зачаття (%)
−5 днів до овуляції10%
−4 дні16%
−3 дні14%
−2 дні27%
−1 день31%
День овуляції33%
+1 день після овуляції0%
+2 дні0%

Ці дані отримали в спостереженні за 625 циклами в парах, які не користувалися контрацепцією. Вагітності настали лише після статевих актів у шестиденному вікні, що закінчувалося днем овуляції[17]. Після овуляції шанс швидко зникає, бо яйцеклітина живе недовго.

Через мінливість овуляції навіть за регулярного циклу не варто покладатися лише на календар. Щоб точніше визначити сприятливі дні, можна використовувати:

  • Вимірювання базальної температури тіла: щодня в один і той самий час, одразу після пробудження
  • Оцінку цервікального слизу: у фертильні дні він стає прозорим, слизьким і тягучим
  • Тести на ЛГ: реагують на піковий викид гормону перед овуляцією

За даними NHS, якщо поєднувати ці спостереження й виконувати всі правила, методи визначення фертильності запобігають вагітності на 91–99%, а за неточного дотримання лише на 76%, тобто протягом року вагітніють 24 жінки зі 100[19].

Реклама

Лютеїнова фаза

Після того як яйцеклітина залишає фолікул, його стінки перетворюються на тимчасову залозу, жовте тіло. Саме воно стає головним джерелом прогестерону в другій половині циклу і виробляє трохи естрогену. Ці гормони підтримують товщину та стан ендометрію, готуючи його до можливої імплантації заплідненої яйцеклітини[2].

Якщо відбулося зачаття, зародок починає виділяти хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ), гормон, який підтримує жовте тіло і подовжує вироблення прогестерону. Це критично важливо в перші тижні вагітності: прогестерон не дає слизовій оболонці матки відшаруватися. Саме ХГЛ з'являється в сечі і його виявляють тести на вагітність[17].

Якщо запліднення не відбулося, жовте тіло приблизно через два тижні після овуляції згасає. Рівні прогестерону та естрогену падають, ендометрій відшаровується, починається менструація, і цикл повторюється[2].

Від овуляції до початку місячних зазвичай минає 10–16 днів[1]. У даних застосунку середня тривалість лютеїнової фази становила 12,4 дня. З віком цикл коротшав майже повністю за рахунок фолікулярної фази, тож лютеїнова менше залежить від зовнішніх чинників і віку[5].

Якщо вагітність не настала, у цей період часто з'являються ознаки передменструального синдрому (ПМС). Їх пов'язують із коливаннями гормонів і тим, як на них реагують нервова система, судини та травлення. Найтиповіші симптоми ПМС[10]:

  • Здуття живота: через затримку рідини або зміни роботи кишківника
  • Чутливість грудей: набухання, болючість або відчуття напруження
  • Коливання настрою: підвищена емоційність, плаксивість, тривожність
  • Головний біль: у людей зі схильністю до мігрені напади можуть прив'язуватися до циклу, це менструальна мігрень
  • Зміни лібідо: як у бік зниження, так і підвищення
  • Зміни апетиту: тяга до солодкого, солоного або «комфортної» їжі
  • Порушення сну: складно заснути, часті пробудження
  • Невелике збільшення маси тіла: тимчасове, переважно за рахунок рідини.

Не всі жінки відчувають ПМС однаково. Для одних це просто сигнал, що наближаються місячні, для інших період, що помітно впливає на працездатність і емоційний стан. NHS радить вести щоденник симптомів щонайменше два цикли: він допомагає зрозуміти, що є нормою саме для вас, і стане в пригоді на прийомі в лікаря[10].

Порушення нормального менструального циклу

Не всі цикли проходять рівно. У житті кожної жінки бувають періоди, коли графік змінюється, іноді з цілком нешкідливих причин, іноді як сигнал про проблему. Якщо місячні стають занадто рідкими, частими, надто болючими або взагалі зникають, це привід уважніше придивитися до себе.

Читайте:

Основні типи порушень виглядають так:

  • Нерегулярний цикл: різниця між найкоротшим і найдовшим циклом становить 8 днів і більше (у 18–25 і 42–45 років 10 днів і більше)[4].
  • Олігоменорея: рідкі місячні з інтервалами понад 35 днів; за сучасною класифікацією FIGO рідкими вважають цикли, довші за 38 днів[4].
  • Аменорея: відсутність менструацій протягом щонайменше трьох звичайних циклів, якщо раніше вони були регулярними, або 6 місяців, якщо цикл і до того був нерегулярним[2]. У побуті кажуть просто «затримка», хоча коротка затримка на кілька днів аменореєю не є.
  • Менорагія: надмірно сильна або тривала кровотеча, яку FIGO тепер називає рясною менструальною кровотечею, а в побуті «рясними місячними». У дослідженнях межею вважають втрату понад 80 мл крові за цикл, але для лікаря важливіше, чи заважає кровотеча звичному життю[4].
  • Дисменорея: болючі місячні, коли біль заважає звичному життю.
  • Ановуляторні цикли: кровотеча є, але овуляція не відбувається.

Причини таких порушень різні[20]:

  • Гормональні порушення: хвороби щитоподібної залози, високий рівень пролактину, СПКЯ
  • Хронічний або сильний стрес
  • Різке схуднення
  • Надмірна вага
  • Надмірна фізична активність
  • Побічні дії деяких лікарських засобів, зокрема гормональних контрацептивів
  • Захворювання репродуктивної системи.

Один чи два «збиті» цикли ще не привід для паніки. Але якщо проблеми повторюються, кровотеча триває довше за 7 днів, з'являються кровотечі між місячними чи після статевого акту або ви не можете завагітніти, NHS радить звернутися до лікаря[16].

Менструальний цикл і психологічне здоров'я

Про зміни настрою наприкінці циклу знає майже кожна жінка: іноді це легка дратівливість, іноді важка внутрішня буря. Ці емоції цілком реальні й пов'язані зі змінами в хімії мозку під впливом гормонів.

Естроген і прогестерон впливають на серотонін, дофамін та інші нейромедіатори, речовини, через які нервові клітини передають сигнали і які формують настрій, мотивацію та реакцію на стрес. У жінок із ПМС рівні гормонів зазвичай такі самі, як і в інших. В експерименті, де роботу яєчників тимчасово «вимикали» ліками, симптоми ПМС зникали, а коли жінкам знову давали естрадіол чи прогестерон, поверталися. У жінок без ПМС ті самі гормони настрою не змінювали. Тобто справа в підвищеній чутливості мозку до звичайних гормональних коливань[21].

Передменструальний синдром може включати[10]:

  • Різкі зміни настрою
  • Знижену концентрацію уваги
  • Плаксивість
  • Напади тривоги або паніки
  • Зниження самооцінки.

У деяких жінок симптоми набувають форми передменструального дисфоричного розладу (ПМДР). Він схожий на ПМС, але значно інтенсивніший і серйозно заважає повсякденному життю; його пов'язують з особливою чутливістю до гормональних змін[10]. Якщо в ці дні з'являються думки про самогубство, потрібна невідкладна допомога[10]. Але навіть у легких формах ПМС важливо не знецінювати власні відчуття.

Підтримка близьких, дбайливий режим, розслаблення перед сном, йога чи медитація можуть зменшити інтенсивність коливань[10]. Якщо ці заходи не допомагають, лікар може запропонувати комбіновані оральні контрацептиви, когнітивно-поведінкову терапію або антидепресанти[10]. Те, що здається «характером», іноді виявляється реакцією на гормональні процеси.

Що впливає на регулярність циклу

Цикл не існує ізольовано. Він постійно реагує на те, що відбувається в житті: навантаження, стрес, емоції, харчування. Іноді зміни здаються хаотичними, хоча відображають стан усього організму.

Ось що може впливати на регулярність циклу:

  • Хронічний або гострий стрес: разом зі схудненням і надмірними тренуваннями може пригнічувати роботу гіпоталамуса й спричиняти функціональну гіпоталамічну аменорею, тобто зникнення місячних без органічної хвороби[22].
  • Гормональні порушення: наприклад, гіпотиреоз або надлишок пролактину можуть порушувати цикл аж до повного зникнення менструацій[16].
  • Зміна ваги: як різке схуднення, так і надмірна вага[20]. У даних застосунку цикли в жінок з індексом маси тіла понад 35 були в середньому на 14% менш стабільними, ніж у жінок із нормальною вагою[5].
  • Надмірні фізичні навантаження: особливо якщо тіло не отримує достатньо калорій і відпочинку[22].
  • Лікарські засоби: деякі препарати, зокрема гормональні контрацептиви, можуть змінювати цикл[20].
  • Хронічні захворювання: зокрема цукровий діабет, порушення обміну речовин або хвороби печінки.

Регулярність не обов'язково буває «як за підручником», але певна стабільність усе ж має бути. Якщо місячні зникають на три місяці й довше, приходять частіше ніж раз на 21 день або рідше ніж раз на 35 днів, кровотеча стала значно рясніше чи довшою, ніж зазвичай, це привід звернутися до гінеколога[3].

Поради для покращення перебігу циклу

Хоч гормональний ритм здається чимось, на що ми не можемо вплинути, є чимало речей, які здатні підтримати тіло впродовж кожної фази. Їжа, рух, сон і стрес допомагають зробити цикл менш виснажливим.

Харчування

Склад тарілки важливий і для циклу: те, що ми їмо, впливає на запаси заліза, рівень енергії і, частково, на вираженість передменструальних симптомів.

  • Омега-3 жирні кислоти: за метааналізом, добавки омега-3 зменшували вираженість симптомів ПМС, хоча результати досліджень дуже різнилися[23]. Джерела: жирна риба (лосось, скумбрія), насіння льону, чіа, волоські горіхи.
  • Залізо: допомагає поповнити запаси після менструації і боротися з утомою. Найкраще засвоюється з червоного м'яса й птиці; також є в яйцях, бобових, зелені, збагачених злаках[15].
  • Кальцій: у великому рандомізованому дослідженні з 466 жінками добавки кальцію за три цикли зменшили загальну вираженість симптомів ПМС на 48% проти 30% у групі плацебо[24]. NHS обережніша: доказів ефективності добавок поки мало[10]. Кальцій міститься в молочних продуктах, броколі, кунжуті, рибі з кістками.
  • Комплексні вуглеводи: дають рівнішу енергію протягом дня. Добрі джерела: вівсянка, гречка, сочевиця, хумус, бурий рис.

Водночас варто обмежити:

  • Сіль, якщо схильні до здуття й набряків
  • Цукор, особливо великі порції солодкого натщесерце
  • Алкоголь, який NHS радить обмежувати при ПМС і менструальному болю[8], а також кофеїн, якщо помічаєте, що він погіршує сон

Фізична активність

Рух тренує м'язи, покращує настрій і зменшує менструальний біль. Інтенсивність зручно підлаштовувати під самопочуття:

  • Після менструації, коли енергії більше, можна обирати активніші навантаження: біг, тренажери, групові заняття.
  • Під час менструації або в дні ПМС часто комфортніші легка йога, піші прогулянки або плавання.

Регулярність тренувань важливіша за їхню інтенсивність: NHS радить регулярні фізичні вправи як один із перших кроків при ПМС[10].

Сон і стрес

Хронічне недосипання і стрес пов'язані з підвищенням кортизолу, а тривалий стрес може пригнічувати гіпоталамус, головний регулятор циклу[22].

  • Намагайтеся спати 7–9 годин щодня
  • Відкладайте екрани приблизно за годину до сну
  • Перед сном краще теплий душ або книжка, ніж телефон

Стрес неможливо повністю виключити, але можна навчитися ним керувати. Медитація, глибоке дихання, спокійна музика, прогулянки без навушників формують емоційний «запас міцності».

Підсумок

Нормальний цикл зазвичай триває від 21 до 35 днів, і точний 28-денний ритм трапляється не так часто, як здається. Фертильні дні важко вгадати за календарем, тому для планування вагітності чи її запобігання надійніші тести на ЛГ, спостереження за слизом і температурою або сучасна контрацепція. Помірний рух, сон, тепло й нестероїдні протизапальні засоби полегшують більшість неприємних симптомів, а щоденник циклу допомагає побачити, що для вас норма. Місячні, які зникли на три місяці, дуже рясні, надто болючі або супроводжуються кровотечами між циклами, варто показати гінекологу.

Джерела24
  1. Periods and fertility in the menstrual cycle. NHS.
  2. Довідник. Lord M. та ін. Secondary Amenorrhea. 2024.
  3. Menstrual Cycle (Normal Menstruation): Overview & Phases. Cleveland Clinic.
  4. Довідник. Thiyagarajan DK. та ін. Physiology, Menstrual Cycle. 2024.
  5. Дослідження. Bull JR. та ін. Real-world menstrual cycle characteristics of more than 600,000 menstrual cycles. NPJ Digit Med, 2019.
  6. Periods. NHS.
  7. Heavy periods. NHS.
  8. Period pain. NHS.
  9. Мета-аналіз. Armour M. та ін. Exercise for dysmenorrhoea. Cochrane Database Syst Rev, 2019.
  10. PMS (premenstrual syndrome). NHS.
  11. Мета-аналіз. Qin LL. та ін. Association between cigarette smoking and the risk of dysmenorrhea: A meta-analysis of observational studies. PLoS One, 2020.
  12. Мета-аналіз. Marjoribanks J. та ін. Nonsteroidal anti-inflammatory drugs for dysmenorrhoea. Cochrane Database Syst Rev, 2015.
  13. Дослідження. Jukic AM. та ін. Lifestyle and reproductive factors associated with follicular phase length. J Womens Health (Larchmt), 2007.
  14. Your menstrual cycle | Office on Women's Health. OASH | Office on Women's Health.
  15. Огляд. Hurrell R. та ін. Iron bioavailability and dietary reference values. Am J Clin Nutr, 2010.
  16. Irregular periods. NHS.
  17. Дослідження. Wilcox AJ. та ін. Timing of sexual intercourse in relation to ovulation. Effects on the probability of conception, survival of the pregnancy, and sex of the baby. N Engl J Med, 1995.
  18. Дослідження. Wilcox AJ. та ін. The timing of the "fertile window" in the menstrual cycle: day specific estimates from a prospective study. BMJ, 2000.
  19. Natural family planning. NHS.
  20. Missed or late periods. NHS.
  21. Дослідження. Schmidt PJ. та ін. Differential behavioral effects of gonadal steroids in women with and in those without premenstrual syndrome. N Engl J Med, 1998.
  22. Довідник. Gordon CM. та ін. Functional Hypothalamic Amenorrhea: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline. J Clin Endocrinol Metab, 2017.
  23. Мета-аналіз. Mohammadi MM. та ін. Effect of omega-3 fatty acids on premenstrual syndrome: A systematic review and meta-analysis. J Obstet Gynaecol Res, 2022.
  24. Дослідження. Thys-Jacobs S. та ін. Calcium carbonate and the premenstrual syndrome: effects on premenstrual and menstrual symptoms. Premenstrual Syndrome Study Group. Am J Obstet Gynecol, 1998.