Дорослі хворіють на застуду в середньому 2–3 рази на рік, а діти ще частіше[1]. Здебільшого все обмежується кількома днями з нежитем, першінням у горлі і легким кашлем, тож хворобу сприймають як дрібницю, яку можна перехворіти на ногах. Проте застуду не спричиняє якийсь один мікроб: її можуть викликати понад 200 різних вірусів[1], і саме тому до неї не виробляється імунітет раз і назавжди.
Закладений ніс, кашель і втома здорову людину просто вибивають з ритму на тиждень. Для немовлят, літніх людей, людей з ослабленим імунітетом і тих, хто має бронхіальну астму, ставки вищі: риновіруси, головні збудники застуди, здатні уражати й нижні дихальні шляхи[2], і звичний нежить іноді стає початком загострення чи ускладнення.
Що таке застуда і чим вона відрізняється від ГРВІ
Застуда є вірусною інфекцією верхніх дихальних шляхів, яка уражає переважно ніс і горло[3]. У міжнародній класифікації хвороб вона має окремий код J00 і називається «гострий назофарингіт»[4].
В Україні частіше звучить абревіатура ГРВІ, тобто гостра респіраторна вірусна інфекція. Це ширше поняття: так називають будь-яку вірусну інфекцію дихальних шляхів, зокрема й грип. Застуда є найпоширенішим і зазвичай найлегшим варіантом ГРВІ. Настанова МОЗ України щодо інфекцій дихальних шляхів у дорослих зазначає, що понад половину випадків спричиняють риновіруси, а серед інших частих збудників називає коронавіруси, респіраторно-синцитіальний вірус, віруси грипу й парагрипу[5].
Чому ж застуда повертається знову й знову? Найнадійніше від неї захищають специфічні антитіла, які залишаються після зустрічі з конкретним вірусом[6]. Але таких вірусів сотні, тільки риновірусів відомо понад 160 типів[6], тож антитіла до одного не рятують від наступного. За оцінками Кокранівського огляду, дорослі переносять 2–4 застуди на рік, а діти 6–8[7]. Приблизно чверть застуд узагалі не вдається пов'язати з відомим збудником[8].
Які віруси викликають застуду
Від збудника залежить, які симптоми переважатимуть і наскільки ймовірні ускладнення. Найчастіше за застудою стоять п'ять груп вірусів.
Риновірус
Риновірус є справжнім «чемпіоном» серед збудників застуди. Приблизно половина всіх застуд спричинена одним із понад 160 типів риновірусів[6], які поділяють на три генетичні групи: A, B і C[2]. Назва походить від грецького слова «rhis, rhinos» (ніс), адже вірус переважно уражає слизову оболонку носа і викликає знайомі нежить, чхання та закладеність. Легкий свербіж у горлі або носова хустинка, яка раптом стала потрібна щогодини, цілком можуть бути його роботою.
Риновірус легко передається через краплинки, що виділяються під час чхання, кашлю або навіть розмови. Доторкнувшись до предмета, на якому залишилися частинки вірусу, а потім потерши очі чи ніс, ви також ризикуєте підхопити застуду[6].
Особливо активно риновірус поширюється в холодну пору року. Саме переохолодження зазвичай не підвищує сприйнятливості до застуди[6], але в холод ми частіше сидимо в закритих приміщеннях з іншими людьми. До того ж більшість риновірусів краще розмножується за температури 33–35 °C, яка буває в носовій порожнині, ніж за 37 °C, бо в теплі клітини дихальних шляхів активніше вмикають противірусний захист[9].
Сезонні коронавіруси
Коронавіруси утворюють велику родину. Одні з них добре знайомі нам як збудники звичайної застуди, інші, наприклад SARS-CoV-2, значно небезпечніші й викликають COVID-19.
Людину інфікують сім коронавірусів. Чотири з них сезонні (229E, NL63, OC43 і HKU1) і зазвичай викликають легкі або помірні інфекції верхніх дихальних шляхів, схожі на застуду; більшість людей хоча б раз у житті заражається одним із них. Ще три (SARS-CoV, MERS-CoV і SARS-CoV-2) можуть спричиняти тяжкі хвороби[10]. Сезонні коронавіруси відповідають приблизно за 15–30% усіх застуд[11] і дають класичну картину: нежить, біль у горлі, легке підвищення температури та загальну втому.
У здорових людей сезонні коронавіруси зазвичай не викликають серйозних ускладнень, і симптоми минають за кілька днів. Більшу загрозу вони можуть становити для літніх людей і людей з ослабленим імунітетом.
Передаються коронавіруси так само, як риновіруси: краплинками під час кашлю, чхання й розмови та через забруднені поверхні. На поверхнях вони ще й довго зберігаються. У лабораторному дослідженні коронавірус 229E залишався заразним щонайменше 5 днів на тефлоні, ПВХ, кераміці, склі, силіконі й нержавіючій сталі, але швидко гинув на сплавах міді[12]. Тому в сезон застуд і грипу корисно частіше мити руки.
Вірус парагрипу (HPIV)
Вірус парагрипу може спричиняти симптоми, схожі на звичайну застуду, але має свої особливості. Існує чотири типи HPIV (1–4). У дослідженні 608 дітей із підтвердженим одним типом вірусу круп частіше спричиняв HPIV-1, а ураження нижніх дихальних шляхів частіше було при HPIV-4[13]. Серед дітей до 5 років із крупом (запаленням гортані й трахеї з «гавкаючим» кашлем і осиплістю) вірус парагрипу виявляли найчастіше, у 28% випадків[14].
Симптоми з'являються через 2–6 днів після зараження[15] і наростають поступово: біль у горлі, нежить, закладеність носа, чхання, іноді підвищення температури (частіше в дітей), легке почервоніння очей або дискомфорт у носоглотці. Здебільшого HPIV минає як легка застуда. Проте в маленьких дітей, людей похилого віку та осіб з ослабленим імунітетом частіше розвивається тяжке ураження нижніх дихальних шляхів: бронхіт, бронхіоліт або навіть пневмонія, а в людей з астмою вірус може спричинити її загострення[15]. Особливо активно HPIV поширюється там, де збирається багато людей: у дитячих садках, школах, громадському транспорті.
Аденовірус
Аденовірус має понад 50 різновидів, і кожен може по-різному впливати на організм. У більшості людей він викликає легку застуду з болем у горлі, закладеністю носа чи нежитем, кашлем, невисокою температурою, загальною слабкістю і втомою, яка минає без специфічного лікування[16]. Проте іноді аденовірус стає причиною бронхіту, пневмонії, крупу, ураження очей і навіть гастроентериту[17].
Найсерйознішим випробуванням аденовірус стає для людей з ослабленим імунітетом або хворобами легень чи серця[16]. У них можливі такі ускладнення:
- Бронхіт. Запалення бронхів проявляється сильним кашлем, хрипами та іноді утрудненим диханням.
- Пневмонія. Це серйозніше ураження легень, яке може потребувати госпіталізації.
- Кон'юнктивіт. Аденовірус нерідко стає причиною так званого «рожевого ока». Аденовірусний кон'юнктивіт проявляється почервонінням очей, свербежем і виділеннями, іноді він потребує окремого лікування.
Особливо небезпечний аденовірус для немовлят. Він легко передається під час чхання, кашлю й через забруднені поверхні, стійкий до багатьох поширених дезінфекційних засобів і годинами зберігає заразність на поверхнях та медичних інструментах[17].
Респіраторно-синцитіальний вірус (RSV)
За симптомами RSV схожий на риновірус, але небезпечніший для маленьких дітей і літніх людей. Він заражає через краплинки від кашлю й чхання, прямий контакт, наприклад поцілунок хворої дитини, і через поверхні, на яких може жити багато годин[18]. Циркулює RSV переважно в прохолодні місяці, з піком у грудні й січні[19].
Симптоми з'являються через 4–6 днів після зараження і наростають поступово, а не всі одразу: нежить, закладеність носа, знижений апетит, кашель, чхання, підвищення температури, свистяче дихання. У зовсім маленьких немовлят єдиними ознаками можуть бути дратівливість, млявість і утруднене дихання. Більшість інфекцій RSV минає самостійно за тиждень-два[20].
У дітей до року RSV є найчастішою причиною бронхіоліту та пневмонії[19]. Такі ускладнення супроводжуються свистячим диханням, задишкою і значною слабкістю, а синюшний відтінок губ або шкіри свідчить про нестачу кисню. У групі ризику тяжкого перебігу:
- Немовлята до 6 місяців, особливо народжені передчасно або з хронічними хворобами легень чи серця[19].
- Люди від 65 років, у яких RSV теж може спричиняти серйозні ускладнення.
- Люди з хронічними хворобами легень або серця незалежно від віку.
- Люди з ослабленим імунітетом, наприклад після хіміотерапії або трансплантації органів.
Від 2023 року ці групи можна захистити. Вакцину від RSV рекомендують усім дорослим від 75 років і людям 50–74 років із підвищеним ризиком тяжкого перебігу[21]; у великому дослідженні за участі майже 25 тисяч людей від 60 років одна доза вакцини знижувала ризик ураження нижніх дихальних шляхів на 82,6%[22]. Немовлят захищають двома способами: вакциною для вагітної на 32–36-му тижні або довготривалими антитілами (нірсевімаб чи клесровімаб) для дитини до 8 місяців[23]. За даними 43 обсерваційних досліджень, нірсевімаб знижував ризик госпіталізації через RSV на 80,9%, а вакцинація матері на 79,1%[24].
Як передається застуда і скільки днів вона заразна
Більшість респіраторних вірусів поширюється краплинками, які хвора людина виділяє під час кашлю й чхання[1]. Другий шлях проходить через руки: вірус потрапляє на дверну ручку, телефон чи чашку, звідти на пальці, а пальцями ми торкаємося очей, носа й рота. На руках і поверхнях збудники застуди можуть зберігатися до 24 годин[3].
Заразною людина стає ще до того, як відчує себе хворою: застуду можна передати за кілька днів до появи симптомів і аж доки вони повністю не зникнуть. Зазвичай це 1–2 тижні, а в немовлят і маленьких дітей довше[3]. Хворі на RSV зазвичай заразні 3–8 днів, але немовлята й люди з ослабленим імунітетом можуть виділяти вірус 4 тижні й довше, навіть коли симптоми вже минули[18].
Якщо у вас підвищена температура або ви не можете займатися звичними справами, краще залишитися вдома й обмежити контакти[3]. Кашляйте й чхайте в одноразову серветку, одразу викидайте її і мийте руки: це захищає тих, хто поруч[3].
Симптоми застуди
Застуда розгортається поступово, протягом 2–3 днів[3], і часто починається з першіння або болю в горлі, за якими приходять чхання й нежить[6]. Найтиповіші її прояви:
- Нежить, закладеність носа і чхання. Спочатку виділення рідкі й рясні, згодом можуть ставати густішими й мутнішими[6].
- Біль у горлі й осиплість. Горло дере або болить, а голос може сідати[3].
- Кашель. Зазвичай він легкий, але часто триває й на другому тижні хвороби[6].
- Головний біль і легкий біль у тілі. Сильна ломота для застуди нехарактерна[1].
- Втома й нездужання. Людина почувається розбитою, але здебільшого може займатися звичними справами[3].
- Температура. Найчастіше вона залишається нормальною, а невисоку температуру мають переважно старші діти й дорослі[6][1].
Рідше трапляються біль у м'язах, погіршення нюху чи смаку, відчуття тиску у вухах і в ділянці обличчя[3], а також кон'юнктивіт, особливо характерний для аденовірусу[16]. У маленьких дітей симптоми тримаються довше: дитина вередує, погано їсть і спить, дихає ротом через закладений ніс, а після нападу кашлю її іноді нудить і вона блює[3].
Коротко: густі жовті чи зеленуваті виділення з носа самі по собі не означають, що до застуди приєдналися бактерії й потрібен антибіотик[6].
Стадії застуди і скільки вона триває
Від зараження до перших симптомів минає 24–72 години[6]. Далі застуда розвивається за досить передбачуваним сценарієм: здебільшого вона триває близько тижня, хоча в деяких випадках симптоми зберігаються до двох тижнів[3].
Перші 2–3 дні: симптоми наростають
Вірус розмножується в слизовій оболонці носа й горла. Першою ознакою часто стає першіння або біль у горлі[6], далі приєднуються закладеність носа або виділення з нього, часте чхання, кашель, погіршення нюху й смаку. Симптоми досягають піку за 2–3 дні[1]; настанова МОЗ України називає пік приблизно на 3–4-й день хвороби[5]. У цей час організму потрібні спокій, достатньо рідини й легке харчування.
4–7-й день: розпал хвороби
До основних симптомів можуть додаватися головний біль, біль у м'язах чи суглобах, загальна слабкість, сльозотеча й подразнення очей, а виділення з носа стають густішими. У дітей може підвищуватися температура. Краще уникати перевтоми й більше відпочивати; кілька порад про те, як спати при застуді, допоможуть легше пережити ночі із закладеним носом.
8–10-й день і далі: одужання
Більшість симптомів поступово зникає: при неускладненій застуді вони минають протягом 10 днів[6]. Довше за все тримаються кашель і легка втома, бо організм ще відновлюється. Залишковий кашель іноді турбує ще 3–4 тижні[25]. А от якщо симптоми не зменшуються після 10 днів, варто звернутися до лікаря[3].
Хто хворіє на застуду частіше
Не кожне зараження закінчується хворобою. У дослідженні, де 394 здоровим добровольцям закапували в ніс респіраторні віруси, інфекцію згодом виявили в 74–90% учасників, а симптоми застуди розвинулися лише в 27–47%[26]. Те, чи перейде зустріч із вірусом у нежить і кашель, залежить від кількох чинників:
- Вік. Діти хворіють на застуду значно частіше за дорослих[7], а в немовлят і літніх людей риновіруси частіше уражають нижні дихальні шляхи[2].
- Ослаблений імунітет і хронічні хвороби. Після хіміотерапії чи трансплантації, при астмі, хронічному обструктивному захворюванні легень (ХОЗЛ) або серцевій недостатності застуда може перебігати важче й загострювати основну хворобу[1].
- Холодна пора року. Восени й узимку люди більше часу проводять у закритих приміщеннях, де віруси легше передаються, хоча саме переохолодження застуду зазвичай не викликає[6].
- Тісний контакт із хворими. Дитячі колективи, спільне житло й людні місця полегшують передачу краплинками й через поверхні[6].
- Куріння. У дослідженні з 391 добровольцем, якому навмисно закапували віруси, курці частіше і заражалися, і хворіли після зараження[27]. До того ж куріння може посилювати симптоми застуди[3].
- Нестача сну. У дослідженні зі 164 здоровими дорослими ті, хто спав менше 6 годин на ніч, після закапування риновірусу мали приблизно в 4,2–4,5 раза вищі шанси захворіти, ніж ті, хто спав понад 7 годин[28].
- Психологічний стрес. У згаданому дослідженні з 394 добровольцями що вищим був рівень психологічного стресу, то частіше розвивалася застуда[26].
Застуда, грип, алергія чи COVID-19
Нежить і біль у горлі бувають за різних хвороб, а від того, що саме це за хвороба, залежить, чи потрібні тест, противірусні ліки або візит до лікаря. Противірусні препарати від грипу й COVID-19 існують, але діють найкраще, якщо почати їх дуже рано після появи симптомів[1].
Застуда чи грип
Застуду й грип часто плутають, хоча перебіг і тяжкість у них різні:
- Початок. Застуда розгортається поступово, за 2–3 дні[3]. Грип починається різко, за кілька годин[29], і людина ніби захворює «за одну мить».
- Температура. При застуді вона зазвичай нормальна або трохи підвищена[6], хоча в дітей буває вищою. Грип часто, хоч і не в усіх, дає гарячку 38 °C і вище з ознобом, яка триває 3–4 дні[29].
- Слабкість. Застуда дає легку або помірну втому, з якою можна жити звичним життям. При грипі сильна слабкість і виснаження не дають цього робити[3]. Втома ж після грипу може триматися до 3 тижнів[30].
- Біль у тілі. При застуді ломоти майже немає, а грип часто дає сильний біль у м'язах і суглобах[29].
- Кашель. При застуді кашель частий, а дискомфорт у грудях легкий або помірний. При грипі кашель може ставати сильним, а неприємні відчуття в грудях бувають часто[30].
- Ніс і горло. Для застуди біль у горлі й нежить майже обов'язкові, бо вона уражає переважно ніс і горло. При грипі ці симптоми можуть бути, але не головні[3].
- Ускладнення. Застуда зазвичай минає без них. Грип значно частіше спричиняє пневмонію, бронхіт і загострення хронічних хвороб, особливо в людей від 65 років, вагітних, дітей до 5 років і людей з хронічними хворобами[29].
- Тривалість. Застуда зазвичай триває менше тижня[1], іноді до двох, а кашель може затриматися довше. Після грипу більшість людей одужує за період від кількох днів до двох тижнів, але слабкість може триматися й після цього[29].
Застуда чи алергія
Алергія не дає ні температури, ні ломоти в тілі, зате часто супроводжується свербежем і сльозотечею очей, яких при застуді зазвичай немає. Тримаються її симптоми стільки, скільки триває контакт з алергеном, тоді як застуда й грип рідко тягнуться довше двох тижнів[30]. Якщо «застуда» без температури повертається щовесни або тягнеться тижнями, лікар може запідозрити алергічний риніт.
Читайте:
Застуда чи COVID-19
Симптоми COVID-19 частково збігаються із застудою: гарячка або озноб, кашель, біль у горлі, закладеність носа чи нежить, втома, головний і м'язовий біль. До переліку входять також задишка, нудота, блювання, діарея і нова втрата нюху чи смаку[31], хоча нюх може погіршуватися й при звичайній застуді[3]. Перші симптоми COVID-19 з'являються через 2–14 днів після контакту з вірусом[31], а застуди через 24–72 години[6]. Надійно відрізнити COVID-19 навіть від грипу за самими симптомами неможливо, тож за підозри потрібен тест; деякі ПЛР-тести розпізнають обидва віруси одночасно[31].
Застуда чи ангіна
Біль у горлі з високою температурою, болем під час ковтання, почервонілими набряклими мигдаликами з білими плямами та збільшеними лімфовузлами на шиї більше схожий на стрептококовий тонзиліт, тобто ангіну. Натомість кашель, нежить, осиплість і кон'юнктивіт вказують радше на вірус. Стрептококова ангіна найчастіше трапляється в дітей 5–15 років, і підтверджують її тестом[32]. Якщо горло болить без ознак бактеріальної інфекції, найімовірніше, це вірусний фарингіт.
Як лікувати застуду вдома
Ліків, які знищували б віруси застуди, немає: противірусних препаратів проти риновірусів не існує[2], для аденовірусу схвалених противірусних засобів теж немає[16]. Тож лікування полягає в тому, щоб полегшити симптоми, поки імунна система сама справляється з інфекцією. Швидко вилікувати застуду не вийде, але пережити її легше цілком можна.
Антибіотики при застуді не допомагають
Застуду спричиняють віруси, тоді як антибіотики діють лише на бактерії. У Кокранівському огляді 6 досліджень (1047 учасників) люди, які приймали антибіотики при застуді, одужували не краще, ніж ті, хто отримував плацебо, зате побічні ефекти в них траплялися в 1,8 раза частіше[33]. Настанова МОЗ України теж радить уникати призначення антибактеріальних препаратів без потреби[5]: їх залишають для підтвердженої вторинної бактеріальної інфекції[6].
Основа домашнього лікування проста:
- Відпочинок. Зменшіть фізичну активність, а якщо є температура або немає сил на звичні справи, залишіться вдома[3].
- Багато рідини. Вода, теплий чай і бульйони підтримують водний баланс[3], а теплий напій з лимоном і медом заспокоює горло[3].
- Полоскання горла. Тепла солона вода може полегшити біль у горлі дорослим, але дітям так робити не радять[3].
- Пара й зволожене повітря. Допомагає посидіти у ванній кімнаті з увімкненим гарячим душем або користуватися чистим зволожувачем повітря з холодною парою[34]. Ефективність парових інгаляцій не доведена: у Кокранівському огляді теплого зволоженого повітря результати були суперечливими[35].
- Сольові краплі чи спрей для носа. Сольове промивання носа безпечне, хоча його ефект у дослідженнях невеликий[36].
- Звичайне харчування. Легкі поживні страви; якщо апетит на кілька днів пропав, особливо в дитини, це не страшно[3].
- Без куріння. Дим подразнює дихальні шляхи і може посилювати симптоми[3].
З аптечних засобів парацетамол та ібупрофен знижують температуру й зменшують головний біль, біль у вухах, м'язах і суглобах[3], хоча на нежить і кашель майже не впливають[37][38]. Настанова МОЗ України розглядає парацетамол як знеболювальне першої лінії[5]. Дітям і підліткам до 16 років аспірин не дають[3].
Судинозвужувальні краплі чи спреї, наприклад з оксиметазоліном, швидко знімають закладеність, але використовувати їх можна не довше 5 днів поспіль, інакше нежить може посилитися[39][6]. Людям з підвищеним артеріальним тиском, цукровим діабетом, підвищеною функцією щитоподібної залози, глаукомою чи збільшеною простатою, а також тим, хто приймає інші ліки, перед застосуванням судинозвужувальних засобів потрібна порада лікаря або фармацевта. Поєднання з деякими антидепресантами може небезпечно підвищити тиск[39].
Антигістамінні засоби окремо від інших дають дорослим лише короткочасне полегшення: у Кокранівському огляді 18 досліджень на 1–2-й день загальне покращення відзначили 45% тих, хто їх приймав, і 38% у групі плацебо, а з 3-го дня різниці вже не було[40]. Комбіновані порошки й таблетки «від застуди» з антигістамінним, судинозвужувальним і знеболювальним компонентом трохи покращують загальний стан дорослих і старших дітей, проте на окремі симптоми впливають слабко, а побічні ефекти після них частіші; доказів користі для маленьких дітей немає[41]. У таких засобах часто вже є парацетамол, тож разом з окремою таблеткою парацетамолу легко перевищити безпечну дозу[3].
Читайте:
Вітаміни, мед і народні засоби: що працює
Полиці аптек заповнені засобами, які обіцяють «зміцнити імунітет» і скоротити застуду вдвічі. Доказів на їхню користь значно менше, ніж реклами.
Коротко: вагомих доказів, що вітаміни А, Е та групи В впливають на перебіг застуди, немає. Вітамін С, якщо приймати його регулярно ще до хвороби, скорочує застуду в дорослих на 8%, а в дітей на 14%, але розпочатий уже під час застуди не дає стабільного ефекту[42]. Цинк у льодяниках, за даними Кокранівського огляду 2024 року, може скорочувати застуду приблизно на 2,4 дня, проте докази низької якості, а побічні ефекти частіші[43], зокрема нудота й неприємний присмак[6]. Тож цинк і вітамін C можуть трохи вкоротити хворобу, але не лікують її.
Настанова МОЗ України оцінює виграш від цинку скромніше: приблизно на добу коротша хвороба, якщо почати приймати його в перші 24 години в дозі від 75 мг на добу[5]. Цинк у краплях чи спреях для носа небезпечний: є повідомлення про стійку втрату нюху після них[6].
Найкращі дані серед домашніх засобів має мед. У метааналізі 14 досліджень він полегшував симптоми інфекцій верхніх дихальних шляхів краще за звичайний догляд[44]. Інші популярні засоби досліджено гірше:
- Ехінацея. У Кокранівському огляді 24 досліджень (4631 учасник) препарати ехінацеї не скорочували застуду. У дослідженнях профілактики простежувалася слабка тенденція до користі, але її клінічне значення сумнівне[45].
- Часник. Огляд знайшов лише одне придатне дослідження: за 12 тижнів у 146 учасників застуд у групі часнику було менше (24 проти 65), але одужували вони так само швидко, а з побічних ефектів траплялися висип і запах. Для висновків цього замало[7].
- Курячий бульйон. У лабораторному дослідженні він гальмував рух нейтрофілів, клітин запалення[46], але клінічних доказів, що бульйон скорочує застуду, немає. Як тепле пиття він допомагає не зневоднитися.
Читайте:
Застуда в дітей і під час вагітності
Діти
Діти хворіють на застуду в середньому 6–8 разів на рік[7], і в них вона нерідко триває довше[3]. Більшість дитячих застуд теж минає сама, але ліки, звичні для дорослих, дітям підходять не завжди:
- Безрецептурні засоби від кашлю й застуди не дають дітям до 2 років, а на багатьох з них виробники пишуть «не застосовувати до 4 років»[47].
- Судинозвужувальні засоби не рекомендовані дітям до 6 років, а дітям 6–11 років їх дають не довше 5 днів[39].
- Льодяники для горла не дають дітям до 4 років[34].
- Мед дітям до року давати не можна через ризик ботулізму[48]. Старшим дітям він зменшує частоту кашлю краще, ніж плацебо чи відсутність лікування[49].
- Аспірин не дають дітям і підліткам до 16 років[3].
- Від температури маленьким дітям дають парацетамол або ібупрофен; правильну дозу краще уточнити в лікаря[34].
Немовлятам, які ще не вміють сякатися, слиз із носа обережно відсмоктують гумовою грушею, а повітря в кімнаті зволожують зволожувачем з холодною парою[34]. Дихати над мискою з гарячою водою дітям не можна через ризик опіку. Гарячих напоїв маленьким дітям теж не дають[3]. Мазь з ментолом і камфорою, нанесена на груди й шию перед сном, у дослідженні 138 дітей 2–11 років краще полегшувала нічний кашель, закладеність і сон, ніж вазелін чи відсутність лікування, хоча частіше викликала подразнення шкіри[50].
Температура від 38 °C у дитини до 3 місяців або від 39 °C у віці 3–6 місяців є приводом негайно зв'язатися з лікарем. Так само потрібна термінова консультація, якщо висока температура тримається 5 днів і довше, дитина відмовляється від їжі, незвично млява або має ознаки зневоднення: сухі підгузки, запалі очі, плач без сліз[51].
Вагітність і годування груддю
Під час вагітності вибір ліків від застуди вужчий: деякі засоби від кашлю й застуди вагітним не підходять[3]. Зі знеболювальних зазвичай найкращим вибором під час вагітності й годування груддю вважають парацетамол, а ібупрофену під час вагітності уникають, якщо його не порадив лікар[52][53]. Чи безпечні судинозвужувальні засоби під час вагітності, достеменно невідомо, тому їх застосовують лише за порадою лікаря. Під час годування груддю таблетки, сиропи й порошки з такими компонентами не рекомендовані, а щодо крапель і спреїв для носа варто порадитися з лікарем чи фармацевтом[39].
Вагітні належать до групи ризику ускладнень грипу[29], тож якщо хвороба почалася різко, з високою температурою й ломотою, не варто чекати, доки «само минеться». Від RSV новонародженого захищає вакцинація матері на 32–36-му тижні вагітності[23].
Ускладнення застуди
Здебільшого застуда минає без наслідків, але іноді сам вірус або бактерії, що приєдналися пізніше, спричиняють ускладнення[6]. Найчастіші з них відносно легкі:
- Отит. Інфекція середнього вуха, за барабанною перетинкою[1], найпомітніша ознака якої біль у вусі.
- Синусит (гайморит). Запалення приносових пазух[1], яке може виникати і через сам вірус, і через вторинну бактеріальну інфекцію[6].
Рідше трапляються потенційно тяжкі ускладнення[1]:
- Загострення астми. Застуда може провокувати напади зі свистячим диханням і утрудненим диханням, а також загострення хронічного бронхіту[6].
- Бронхіоліт. Запалення дрібних дихальних шляхів, найчастіше в дітей до року при RSV[19].
- Бронхіт. Запалення великих дихальних шляхів.
- Пневмонія. Запалення легень; риновірусна пневмонія в людей з нормальним імунітетом буває нечасто[6].
- Круп. Запалення гортані й трахеї з «гавкаючим» кашлем, яке в маленьких дітей найчастіше спричиняє вірус парагрипу[14].
- Загострення хронічних хвороб, наприклад ХОЗЛ чи серцевої недостатності.
Найвищий ризик таких ускладнень мають немовлята, літні люди та люди з ослабленим імунітетом або хронічними хворобами легень і серця[1]. Тому їм краще не відкладати візит до лікаря, якщо застуда затягується або з'являються задишка чи біль у грудях[3].
Коли застуду не варто лікувати самостійно
Більшість застуд не потребує візиту до лікаря. Зверніться до сімейного лікаря, якщо:
- Симптоми не минають понад 10 днів або стають сильнішими[3].
- Стан покращився, а потім знову погіршився, наприклад повернулися температура чи кашель[34].
- Температура тримається понад 3–4 дні, дуже висока або з ознобом[3][34].
- Кашель триває понад 3 тижні[3].
- У вас хронічна хвороба, як-от цукровий діабет, хвороби серця, легень чи нирок, або ослаблений імунітет, наприклад через хіміотерапію[3].
- З'явилися ознаки зневоднення або часте дихання[34].
- Захворіла дитина до 3 місяців з температурою від 38 °C[51].
Негайно викликайте швидку (103), якщо важко дихати, не минає біль або тиск у грудях, з'явилася сплутаність свідомості, людину важко розбудити, або губи, нігті чи шкіра стали блідими, сірими чи синюшними[31].
Як не застудитися
Вакцини від застуди немає, бо її спричиняють сотні різних вірусів[8]. Щеплення від грипу від застуди теж не захищає[3], але його щосезону рекомендують усім від 6 місяців, за рідкісними винятками[54], бо грип перебігає значно тяжче. Від самої застуди найкраще працюють прості щоденні звички:
- Мийте руки з милом щонайменше 20 секунд, особливо після того, як висякалися, кашляли чи чхали; якщо води немає, підійде антисептик зі вмістом спирту не менше 60%[55]. За даними Кокранівського огляду, гігієна рук зменшує кількість людей з гострими респіраторними інфекціями приблизно на 14%[56].
- Не торкайтеся очей і носа немитими руками[3].
- Тримайтеся подалі від хворих і не користуйтеся спільними рушниками, чашками чи іграшками[3].
- Протирайте поверхні, яких часто торкаються: дверні ручки, телефони, пульти[6].
- Висипайтеся й не куріть. Обидва чинники впливають на те, чи перейде контакт із вірусом у хворобу[28][27].
- Полощіть горло водою. У рандомізованому дослідженні 387 здорових дорослих ті, хто полоскав горло звичайною водою щонайменше тричі на день, за 60 днів приблизно на третину рідше хворіли на інфекції верхніх дихальних шляхів, ніж контрольна група. Полоскання розчином повідон-йоду такої переваги не дало[57].
Серед добавок найкращі дані мають вітамін D і пробіотики. У метааналізі 25 досліджень (майже 11 тисяч учасників) щоденний або щотижневий прийом вітаміну D помірно знижував ризик гострих респіраторних інфекцій, найсильніше в людей з вираженим його дефіцитом[58]. Пробіотики, за даними Кокранівського огляду 23 досліджень, можуть зменшувати кількість інфекцій верхніх дихальних шляхів і скорочувати епізод приблизно на добу, але якість доказів низька[59]. Регулярний прийом вітаміну C частоту застуд у загальній популяції не знижує[42]. Перш ніж приймати добавки постійно, обговоріть це з лікарем.
Підсумок
Серед ГРВІ застуда найлегша і найчастіша. Її спричиняють понад 200 вірусів, найчастіше риновіруси, тому імунітет «на все життя» не формується, і дорослі хворіють 2–3 рази на рік, а діти ще частіше. Ліків, що знищують ці віруси, немає, антибіотики теж не допоможуть, зате відпочинок, рідина, парацетамол чи ібупрофен і короткий курс судинозвужувальних крапель допомагають легше пережити тиждень-два хвороби. Для дітей і вагітних набір безпечних засобів вужчий. Якщо симптоми тривають понад 10 днів, повертаються після покращення, температура не спадає або з'являється задишка, час звернутися до лікаря.
Джерела59
- About Common Cold. CDC.
- Огляд. Jacobs SE. та ін. Human rhinoviruses. Clin Microbiol Rev, 2013.
- Common cold. NHS.
- ICD-10 Version:2019. World Health Organization.
- МОЗ України
- Довідник. merckmanuals.com
- Мета-аналіз. Lissiman E. та ін. Garlic for the common cold. Cochrane Database Syst Rev, 2014.
- Огляд. Heikkinen T. та ін. The common cold. Lancet, 2003.
- Дослідження. Foxman EF. та ін. Temperature-dependent innate defense against the common cold virus limits viral replication at warm temperature in mouse airway cells. Proc Natl Acad Sci U S A, 2015.
- Human Coronavirus Types. CDC.
- Огляд. Harrison CM. та ін. Evaluating the Virology and Evolution of Seasonal Human Coronaviruses Associated with the Common Cold in the COVID-19 Era. Microorganisms, 2023.
- Дослідження. Warnes SL. та ін. Human Coronavirus 229E Remains Infectious on Common Touch Surface Materials. mBio, 2015.
- Дослідження. Sanada A. та ін. Clinical Characteristics of Pediatric Parainfluenza Virus Infections: A Comparative Analysis of Parainfluenza Virus Serotypes 1-4 From April 2021 to October 2023 in Hokkaido, Japan. Pediatr Infect Dis J, 2024.
- Дослідження. Teoh Z. та ін. Viral Detection in Children. J Pediatric Infect Dis Soc, 2025.
- About Human Parainfluenza Viruses. CDC.
- About Adenovirus. CDC.
- Clinical Overview of Adenovirus. CDC.
- How RSV Spreads. CDC.
- About RSV. CDC.
- Symptoms and Care of RSV. CDC.
- RSV Vaccines. CDC.
- Дослідження. Papi A. та ін. Respiratory Syncytial Virus Prefusion F Protein Vaccine in Older Adults. N Engl J Med, 2023.
- Immunizations to Protect Infants. CDC.
- Мета-аналіз. Oliva IO. та ін. RSV prophylactics for pediatric populations: A product review and meta-analysis of real-world effectiveness. Hum Vaccin Immunother, 2026.
- Recommendations | Cough (acute): antimicrobial prescribing | Guidance | NICE.
- Дослідження. Cohen S. та ін. Psychological stress and susceptibility to the common cold. N Engl J Med, 1991.
- Дослідження. Cohen S. та ін. Smoking, alcohol consumption, and susceptibility to the common cold. Am J Public Health, 1993.
- Дослідження. Prather AA. та ін. Behaviorally Assessed Sleep and Susceptibility to the Common Cold. Sleep, 2015.
- Signs and Symptoms of Flu. CDC.
- NIH
- Symptoms of COVID-19. CDC.
- About Strep Throat. CDC.
- Мета-аналіз. Kenealy T. та ін. Antibiotics for the common cold and acute purulent rhinitis. Cochrane Database Syst Rev, 2013.
- Manage Common Cold. CDC.
- Мета-аналіз. Singh M. та ін. Heated, humidified air for the common cold. Cochrane Database Syst Rev, 2017.
- Мета-аналіз. King D. та ін. Saline nasal irrigation for acute upper respiratory tract infections. Cochrane Database Syst Rev, 2015.
- Мета-аналіз. Kim SY. та ін. Non-steroidal anti-inflammatory drugs for the common cold. Cochrane Database Syst Rev, 2015.
- Мета-аналіз. Li S. та ін. Acetaminophen (paracetamol) for the common cold in adults. Cochrane Database Syst Rev, 2013.
- Decongestants. NHS.
- Мета-аналіз. De Sutter AI. та ін. Antihistamines for the common cold. Cochrane Database Syst Rev, 2015.
- Мета-аналіз. De Sutter AI. та ін. Oral antihistamine-decongestant-analgesic combinations for the common cold. Cochrane Database Syst Rev, 2022.
- Мета-аналіз. Hemilä H. та ін. Vitamin C for preventing and treating the common cold. Cochrane Database Syst Rev, 2013.
- Мета-аналіз. Nault D. та ін. Zinc for prevention and treatment of the common cold. Cochrane Database Syst Rev, 2024.
- Мета-аналіз. Abuelgasim H. та ін. Effectiveness of honey for symptomatic relief in upper respiratory tract infections: a systematic review and meta-analysis. BMJ Evid Based Med, 2021.
- Мета-аналіз. Karsch-Völk M. та ін. Echinacea for preventing and treating the common cold. Cochrane Database Syst Rev, 2014.
- Дослідження. Rennard BO. та ін. Chicken soup inhibits neutrophil chemotaxis in vitro. Chest, 2000.
- Cough and Cold kids. FDA.
- Огляд. Aricò MO. та ін. Infant Botulism and Honey Exposure: Global Epidemiology, Prevention Policies, and Communication Strategies. Acta Paediatr, 2026.
- Мета-аналіз. Oduwole O. та ін. Honey for acute cough in children. Cochrane Database Syst Rev, 2018.
- Дослідження. Paul IM. та ін. Vapor rub, petrolatum, and no treatment for children with nocturnal cough and cold symptoms. Pediatrics, 2010.
- High temperature (fever) in children. NHS.
- Paracetamol for adults: painkiller for pain and high temperature. NHS.
- Ibuprofen for adults: painkiller that also treats inflammation. NHS.
- Key Facts About Seasonal Flu Vaccine. CDC.
- About Handwashing. CDC.
- Мета-аналіз. Jefferson T. та ін. Physical interventions to interrupt or reduce the spread of respiratory viruses. Cochrane Database Syst Rev, 2023.
- Дослідження. Satomura K. та ін. Prevention of upper respiratory tract infections by gargling: a randomized trial. Am J Prev Med, 2005.
- Мета-аналіз. Martineau AR. та ін. Vitamin D supplementation to prevent acute respiratory tract infections: systematic review and meta-analysis of individual participant data. BMJ, 2017.
- Мета-аналіз. Zhao Y. та ін. Probiotics for preventing acute upper respiratory tract infections. Cochrane Database Syst Rev, 2022.


