Коли ніс закладає після застуди, щоки ніби розпирає, а голова стає важкою, пазухи швидко отримують усю провину. Та слово «синусит» описує не одну конкретну хворобу. Запалення може бути коротким або тривалим, вірусним, бактеріальним чи пов’язаним з алергією, поліпами та іншими причинами.
Найскладніше тут не знайти ще один спрей, а зрозуміти, що саме відбувається. Колір виділень сам по собі цього не підкаже, а антибіотик «про всяк випадок» нерідко додає побічні ефекти, не скорочуючи хворобу.
Що таке синусит
Синусит — це запалення слизової оболонки навколоносових пазух. Оскільки майже завжди одночасно запалюється й слизова носа, лікарі часто використовують точнішу назву — риносинусит. Пазухи є парними порожнинами в кістках обличчя: верхньощелепними, лобовими, решітчастими та клиноподібними. Вони сполучаються з носовою порожниною вузькими отворами, через які відтікає слиз.
Під час застуди, алергічного запалення або іншого подразнення слизова набрякає. Відтік погіршується, з’являються закладеність, виділення та відчуття тиску. Це ще не означає, що в пазухах обов’язково розмножуються бактерії. Більшість гострих випадків починаються з вірусної інфекції.[1]
Гострий, хронічний і повторний синусит
Тривалість симптомів змінює і назву стану, і підхід до обстеження. Гострий риносинусит триває менш як чотири тижні. Хронічним його називають, коли закладеність, виділення, тиск або погіршення нюху зберігаються щонайменше 12 тижнів і є об’єктивні ознаки запалення. Повторний гострий риносинусит — це окремі епізоди, між якими людина одужує; зазвичай ідеться про чотири або більше нападів протягом року.[1]
Назва залежить і від ураженої пазухи. Запалення верхньощелепної пазухи називають гайморитом, лобової — фронтитом, решітчастих клітин — етмоїдитом, клиноподібної пазухи — сфеноїдитом. Гайморит є одним із видів синуситу, а не його синонімом.
Які симптоми бувають при синуситі
Окремий симптом рідко встановлює діагноз. Лікар оцінює їхнє поєднання, тривалість і те, як вони змінювалися від початку хвороби.
- Закладеність носа. Дихати стає важче з одного або обох боків, голос може звучати гугняво.
- Виділення з носа або стікання слизу в горло. Слиз буває прозорим, жовтим чи зеленим; сам колір не доводить бактеріальної інфекції.
- Тиск або біль в обличчі. Ділянка залежить від пазухи: щоки й верхні зуби частіше турбують при гаймориті, лоб — при фронтиті, зона між очима — при етмоїдиті.
- Погіршення нюху. Запахи відчуваються слабше або тимчасово зникають, а разом із ними змінюється сприйняття смаку.
- Кашель і подразнення горла. Їх може підтримувати слиз, що стікає задньою стінкою глотки, особливо вночі.
- Загальні прояви. Можливі втома, температура, неприємний запах із рота, тиск у вухах і головний біль.
Сильний або повторний «синусовий» головний біль без гарячки та гнійних виділень може мати інше пояснення. Огляди показують, що за таким самодіагнозом часто ховається мігрень або інший первинний головний біль.[2]
Читайте:
Чому виникає синусит
Найчастіший початок гострого синуситу — вірусна інфекція верхніх дихальних шляхів. Набряк перекриває природні отвори пазух, слиз затримується, але в більшості людей стан поліпшується без антибіотика. Бактеріальна інфекція трапляється рідше й частіше розвивається після вірусної.
Хронічний риносинусит — не просто «застуда, яка затягнулася». Тривале запалення може бути пов’язане з носовими поліпами, алергічним ринітом, астмою, викривленням носової перегородки, порушенням роботи війок слизової або ослабленим імунітетом. Для лікування важливо з’ясувати, чи є поліпи та супутні стани.[3]
Однобічні симптоми, неприємний запах і біль у верхніх зубах змушують подумати про стоматологічну причину. Корені верхніх жувальних зубів розташовані близько до верхньощелепної пазухи, тому інфекція зуба або ускладнення стоматологічного втручання іноді спричиняють одонтогенний гайморит. У такій ситуації лікувати лише ніс недостатньо.[4]
Як відрізняють вірусний синусит від бактеріального
За кольором слизу цього зробити не можна. Гострий бактеріальний риносинусит підозрюють, коли гнійні виділення разом із закладеністю або болем і тиском не слабшають щонайменше 10 днів. Інший характерний сценарій — людині стало краще, а потім протягом перших 10 днів симптоми знову посилилися. Це називають подвійним погіршенням.[1]
Навіть за цих ознак рішення про антибіотик залежить від тяжкості, ризику ускладнень і можливості повторного огляду. Систематичний огляд показав, що при неускладненому гострому риносинуситі користь антибіотиків у середньому невелика, а побічні ефекти виникають частіше.[5]
Читайте:
Як встановлюють діагноз
При типовому гострому перебігу зазвичай достатньо розмови про симптоми й огляду носа, горла та обличчя. Рентген або КТ не потрібні лише для підтвердження звичайного гострого синуситу. Візуалізацію залишають для підозри на ускладнення, незвичного перебігу або іншого можливого діагнозу.[1]
При симптомах понад 12 тижнів одного опису скарг замало. Хронічний риносинусит підтверджують ознаками запалення під час передньої риноскопії, ендоскопії носа або КТ. За потреби лікар перевіряє алергію, імунну систему, зуби та інші стани, що змінюють лікування.[1]
Як лікують гострий синусит
На початку лікування має зменшити біль і набряк, поки організм справляється з інфекцією. Для полегшення можуть використовувати парацетамол або ібупрофен, якщо вони вам не протипоказані. Назальні глюкокортикостероїдні спреї та сольові промивання іноді допомагають зменшити симптоми; техніка й тривалість застосування мають значення.[1]
Судинозвужувальні назальні спреї можуть ненадовго відкрити ніс, але їх не можна використовувати довше строку в інструкції: надмірне застосування саме підтримує закладеність. Антигістамінні препарати доречні, коли симптоми пов’язані з алергією, але не є універсальним лікуванням інфекційного синуситу.
При неускладненому бактеріальному риносинуситі сучасна настанова дозволяє спостереження без негайного антибіотика, якщо забезпечено повторний контакт із лікарем. Якщо стан погіршується або не поліпшується, лікар переглядає діагноз і вирішує, чи потрібен антибіотик. Конкретний препарат і курс залежать від віку, алергій, вагітності, супутніх хвороб і місцевої стійкості бактерій; самостійно використовувати залишки старого курсу не слід.[1]
Читайте:
Що змінюється при хронічному синуситі
При хронічному риносинуситі мета — контролювати запалення, а не нескінченно «вбивати інфекцію». Основними місцевими методами є сольові промивання та назальні глюкокортикостероїди. Антибіотики не призначають рутинно, якщо немає гострого загострення або стійких гнійних виділень. Протигрибкові засоби також не використовують як звичайне лікування хронічного риносинуситу.[6]
Якщо є поліпи, лікар оцінює їхній розмір, вплив на нюх і дихання та супутню астму. Для частини людей із тяжким риносинуситом з поліпами після невдалого стандартного лікування розглядають біологічні препарати. Операцію пропонують, коли правильно підібрана медикаментозна терапія не дає достатнього контролю або анатомічна перешкода не дозволяє пазухам нормально дренуватися. Хірургія відкриває доступ і покращує відтік, але не гарантує, що схильність до запалення зникне назавжди.[7]
Промивання, пара й народні методи
Сольове промивання може полегшувати симптоми, особливо при хронічному риносинуситі. Вода для нього має бути дистильованою, стерильною або попередньо прокип’яченою та охолодженою. Звичайну воду з-під крана не використовують: рідкісні мікроорганізми, безпечні при ковтанні, можуть бути небезпечними після потрапляння в ніс. Пристрій потрібно мити й висушувати за інструкцією.[8]
Вдихання гарячої пари, прогрівання обличчя, муколітики й пероральні судинозвужувальні засоби часто радять удома, але настанова Національного інституту охорони здоров'я та досконалості допомоги Великої Британії (NICE) не знайшла достатніх доказів їхньої користі при гострому синуситі. Над каструлею з окропом до того ж легко отримати опік. Ефірні олії можуть створювати відчуття прохолоди або подразнювати слизову, але не усувають причину запалення.[9]
Трави, добавки, акупунктуру та інші додаткові методи не варто підміняти ними призначене лікування. Для більшості таких способів немає переконливих доказів, що вони лікують гострий бактеріальний або хронічний риносинусит. Якщо ви все ж плануєте їх пробувати, обговоріть безпеку з лікарем: «натуральний» засіб теж може викликати алергію або взаємодіяти з ліками.
Коли потрібна термінова допомога
Ускладнення синуситу трапляються рідко, але інфекція може поширитися на тканини навколо ока, кістки або всередину черепа. Негайна оцінка потрібна при набряку чи почервонінні навколо ока, випинанні ока, двоїнні, болю під час руху очей або погіршенні зору. Так само небезпечні сплутаність свідомості, ригідність шиї, судоми, нова слабкість, різкий сильний лобовий біль або швидке загальне погіршення.[10]
Планово зверніться до лікаря, якщо симптоми не поліпшуються приблизно 10 днів, стало гірше після початкового полегшення, проблема триває понад 12 тижнів або гострі епізоди постійно повторюються. Однобічний біль у верхніх зубах, виділення лише з однієї ніздрі чи неприємний запах — привід перевірити також стоматологічну причину.
Чи можна запобігти синуситу
Гарантованого способу немає. Ризик зменшують звичайні заходи проти респіраторних інфекцій, відмова від тютюнового диму та контроль алергічного риніту. При повторних або хронічних симптомах корисніше знайти конкретний чинник — поліпи, алергію, зубну інфекцію, анатомічне звуження чи порушення імунітету — ніж знову лікувати кожен епізод однаково.
Підсумок
Синусит — запалення навколоносових пазух, яке майже завжди поєднується із запаленням носа. Гострий процес найчастіше починається з вірусної інфекції й не потребує автоматичного призначення антибіотика. Бактеріальну причину підозрюють за тривалістю та повторним погіршенням, а хронічний риносинусит підтверджують оглядом, ендоскопією або КТ. Лікування залежить від форми: від знеболення, сольових промивань і назальних спреїв до антибіотиків за показаннями, терапії поліпів або операції.
Джерела10
- Payne SC. та ін. Executive Summary of the Clinical Practice Guideline on Adult Sinusitis Update. Otolaryngol Head Neck Surg, 2025.
- Bernichi JV. та ін. Rhinogenic and sinus headache - Literature review. Am J Otolaryngol, 2021.
- Chin CJ. та ін. Diagnosis and management of chronic rhinosinusitis. CMAJ, 2025.
- Petronis Ž. та ін. Odontogenic sinusitis: causes, symptoms and treatment. A review of current literature and concepts. Stomatologija, 2023.
- Lemiengre MB. та ін. Antibiotics for acute rhinosinusitis in adults. Cochrane Database Syst Rev, 2018.
- Payne SC. та ін. Clinical Practice Guideline: Adult Sinusitis Update. Otolaryngology–Head and Neck Surgery, 2025.
- Shin JJ. та ін. Executive Summary of the Clinical Practice Guideline on the Surgical Management of Chronic Rhinosinusitis. Otolaryngol Head Neck Surg, 2025.
- How to Safely Rinse Sinuses. CDC.
- Recommendations | Sinusitis (acute): antimicrobial prescribing | Guidance | NICE.
- Werner MT. та ін. Intracranial and Orbital Complications of Sinusitis: A Review of Rhinologic and Multidisciplinary Management Principles. Ear Nose Throat J, 2025.
