Сльози бувають різні. Від сліз радості чи нарізаної цибулі вони висихають за хвилину, а постійна сльозотеча, яка не минає тижнями, має свою причину. Парадокс у тому, що очі часто «плачуть» саме тоді, коли їм бракує зволоження. Лікарі називають надлишок сліз, що стікають по щоці, епіфорою, і вона виникає з двох причин: око виробляє забагато сліз або вони погано відтікають у ніс[1].
Подразники навколишнього середовища
Найочевидніша причина сльозотечі полягає в реакції на зовнішні подразники. Дим, вітер, пил чи алергени подразнюють поверхню ока, і слізні залози у відповідь рефлекторно виділяють більше рідини[1]. Так око змиває частинки і речовини, що можуть пошкодити рогівку (прозору «лінзу» на передній поверхні ока) або кон'юнктиву, тонку слизову оболонку ока.
Сльозотеча в такому разі виникає раптово і супроводжується бажанням потерти очі. Терти не варто: руки переносять бактерії, а тертя може подряпати рогівку.
- Дим, пил, смог: ці частинки подразнюють слизову оболонку ока і спричиняють тимчасову, але сильну сльозотечу[2].
- Хлорована вода в басейні: потрапляння води в очі під час плавання викликає подразнення навіть у людей без алергії.
- Сильний вітер, холод або сухе повітря: на морозі й вітрі очі сльозяться в багатьох людей, і це нормально[2]. Взимку повітря в опалюваних приміщеннях стає надто сухим, а влітку його пересушують кондиціонери.
Іноді реакцію викликає стороннє тіло: вія, піщинка, волокно тканини чи частинка косметики можуть потрапити в око непомітно, але дати відчуття «піску в очах»[2].
Що робити? Промийте око чистою прохолодною водою або стерильним сольовим розчином і не тріть його. Якщо стороннє тіло не виходить саме, зверніться до лікаря: його можна безпечно видалити[2].
Синдром сухого ока
Звучить дивно, але сухість очей часто спричиняє надмірну сльозотечу. Подразнена пересушена поверхня ока подає сигнал, і око у відповідь виробляє більше сліз[3]. Ці рефлекторні сльози переважно водянисті: вони швидко стікають по щоці, але погано утримуються на оці й не зволожують його надовго.
Міф: якщо очі сльозяться, то сухості в них точно немає. Насправді: сухість очей є однією з частих причин сльозотечі, тож постійно «мокрі» очі можуть свідчити саме про сухе око[2].
Синдром сухого ока має різні причини. З віком через гормональні зміни сліз виробляється менше, тому частіше хворіють жінки, особливо після менопаузи. Сухість можуть посилювати сечогінні засоби, бета-адреноблокатори, антигістамінні, снодійні, антидепресанти та ліки від печії. Сприяють їй і тривала робота за екраном та читання, адже тоді людина рідше кліпає[3], а також кондиціонери й опалення.
- Печіння, свербіж: дискомфорт з'являється наприкінці дня або після тривалої зорової роботи.
- Почервоніння: пересушена поверхня ока подразнюється і червоніє.
- Відчуття піску в очах: типова скарга, коли слізної плівки не вистачає.
Що робити? Основа допомоги полягає у зволожувальних краплях, гелях або мазях (штучних сльозах)[2]; якщо капати їх часто, краще обирати краплі без консервантів. Під час роботи за екраном допомагає правило 20-20-20: щонайменше кожні 20 хвилин дивіться на 20 секунд на предмет на відстані близько 6 метрів[4]. Потрібне і нормальне освітлення та свідоме кліпання. У складніших випадках лікар може призначити ліки або закрити слізні точки спеціальними пробками.
Алергія
Алергічний кон'юнктивіт є частою причиною сльозотечі, особливо навесні та восени під час цвітіння рослин. Коли алерген потрапляє на слизову оболонку ока, імунна система вивільняє гістамін, і з'являються свербіж, набряк та почервоніння. Очі при цьому червоні й сльозяться, але така форма не заразна[5].
Окрім сезонної алергії, очі можуть реагувати на домашній пил, шерсть тварин, косметику, побутову хімію, парфуми чи речі, з якими людина стикається щодня, наприклад подушки з пір'я або новий пральний порошок.
- Сльозотеча та свербіж: супроводжуються бажанням потерти очі[5].
- Почервоніння та набряк повік: часто з'являються на обох очах одночасно.
- Чхання та закладеність носа: ознаки того, що алергія зачепила й ніс.
Що робити? Першим кроком є уникання контакту з алергеном. Холодні компреси зменшують набряк і свербіж. Для контролю симптомів використовують протиалергічні засоби, таблетки або очні краплі[2]. Якщо алергія важка і повторюється щороку, лікар може запропонувати алерген-специфічну імунотерапію.
Читайте:
Кон'юнктивіт
Кон'юнктивіт є запаленням кон'юнктиви, прозорої оболонки, що вкриває білок ока і внутрішній бік повік. Його викликають віруси, бактерії, алергени або хімічні речовини, тож розрізняють вірусний, бактеріальний, алергічний і токсичний кон'юнктивіт.
Вірусний кон'юнктивіт часто супроводжує застуду. Бактеріальний поширюється через забруднені руки та предмети. Інфекційні форми заразні, алергічна ні[5]. Незалежно від причини, основні симптоми однакові: почервоніння, сльозотеча та дискомфорт.
- Гнійні виділення, що склеюють вії: характерні для бактеріальної інфекції[5].
- Світлобоязнь і печіння: частіше бувають при вірусному кон'юнктивіті.
- Свербіж і набряк: типові для алергічної форми.
Що робити? Кон'юнктивіт зазвичай минає сам за кілька тижнів. Антибіотичні краплі допомагають лише при бактеріальній формі і не діють на віруси чи алергію[5]. Поки очі не одужають, не носіть контактні лінзи. Полегшити стан можуть і домашні засоби при кон'юнктивіті. Якщо за 7 днів не стало краще, покажіться лікарю, а при болю в оці, світлобоязні, змінах зору чи дуже червоних очах зверніться терміново[5].
Закупорка слізного каналу
Слізний (носослізний) канал відводить надлишок сліз у порожнину носа. Якщо він заблокований, сльози накопичуються і стікають по щоці. Закупорка буває вродженою або набутою. У дорослих її спричиняють травми, інфекції, вікове звуження слізних точок, зрідка пухлина[6].
У немовлят це трапляється часто, бо слізні протоки ще не до кінця сформовані[2]. Близько 90% таких випадків минають самі протягом першого року життя. Батькам можуть порадити масаж: легко, але впевнено натискати пальцем у внутрішньому кутику ока в напрямку донизу. Якщо після 12 місяців сльозотеча не минула, офтальмолог проводить зондування, тобто прочищає протоку тонким інструментом[7].
У людей старшого віку сльози часто течуть ще й через положення повік. При ектропіоні нижня повіка відвисає і вивертається назовні, бо з віком слабшають м'язи навколо ока; око сльозиться, червоніє і водночас відчувається сухим[8]. При ентропіоні повіка, навпаки, загортається всередину, і вії труть око. Обидва стани є приводом показатися лікарю, а важкі випадки виправляють невеликою операцією[2].
- Одностороння сльозотеча: характерна ознака місцевого порушення.
- Набряк у кутику ока: може свідчити про дакріоцистит, тобто запалення слізного мішка.
- Повторні кон'юнктивіти: часто супроводжують закупорку[6].
Коротко: у немовляти сльозотеча через закупорку слізного каналу зазвичай минає сама до року, а в дорослого постійно мокре око з одного боку краще показати офтальмологу: причина може потребувати операції.
Що робити? Дітям на ранніх етапах допомагають масаж слізного мішка й очікування. Дорослим із стійкою закупоркою роблять дакріоцисториностомію, операцію, під час якої хірург створює новий шлях для сліз зі слізного мішка прямо в ніс[9].
Ячмінь
Ячмінь є гострим запаленням волосяного мішечка вії або залози повіки, яке проявляється болючим вузликом біля краю повіки. Його зазвичай спричиняють бактерії[10], найчастіше стафілококи. Ризик вищий при порушенні гігієни, хронічному блефариті (запаленні країв повік) та цукровому діабеті.
- Почервоніння та біль: зосереджені біля ураженої залози.
- Місцевий жар у ділянці ураження: ознака запалення.
- Сльозотеча та чутливість: виникають через подразнення.
Що робити? Прикладайте теплий вологий компрес на 5–10 хвилин 2–4 рази на день. Не видавлюйте ячмінь і не висмикуйте вії: так інфекція може поширитися. Ячмінь зазвичай минає за тиждень; якщо він дуже болить, набрякає, заважає бачити або запалення переходить на око, потрібна термінова консультація[10].
Подряпини та травми рогівки
Мікротравми рогівки часто виникають через пил, пісок, уламки або неправильне використання контактних лінз. Навіть невелика подряпина дає відчутний дискомфорт і сльозотечу, а без лікування може інфікуватися або залишити рубець.
- Різкий біль: особливо при морганні, з відчуттям стороннього тіла в оці[11].
- Затуманення зору: вказує на ураження рогівки.
- Підвищена чутливість до світла: типовий симптом подряпини рогівки[11].
Коротко: сльозотеча разом із сильним болем в оці, світлобоязню чи погіршенням зору є приводом звернутися до лікаря в той самий день[2].
Що робити? Зверніться до офтальмолога. Для діагностики лікар закапує спеціальний барвник флуоресцеїн, у синьому світлі пошкоджене місце світиться зеленим. Лікування зазвичай включає антибактеріальні краплі; пов'язку на око, як раніше, тепер більшості пацієнтів не накладають. Тим, хто носить контактні лінзи, потрібні антибіотики, що діють на синьогнійну паличку[11]. Самостійно лікувати травми очей не варто.
Профілактика та догляд за очима
Багатьом епізодам сльозотечі можна запобігти простими звичками.
- Мийте руки: особливо перед нанесенням косметики або встановленням контактних лінз.
- Не торкайтеся очей: через руки в очі найчастіше потрапляє інфекція.
- Зволожуйте повітря: особливо в приміщеннях з опаленням чи кондиціонерами.
- Захищайте очі: окулярами від сонця, пилу та вітру.
- Харчуйтеся різноманітно: вітаміни A, C, E та омега-3 жирні кислоти потрібні для здоров'я очей, хоча добавки омега-3 не довели переваги над плацебо при сухому оці[12].
Підсумок
Якщо очі сльозяться кілька днів поспіль, спершу подумайте про сухість: зволожувальні краплі й перерви від екрана часто вирішують проблему. Свербіж і чхання вказують на алергію, гній на віях на бактеріальну інфекцію, а мокре око з одного боку в дорослого на слізний канал або повіку. Біль, світлобоязнь чи погіршення зору не терплять зволікання.
Джерела12
- Довідник. Lopez Montes T. та ін. Assessment of the Watery Eye. 2024.
- Watering eyes. NHS.
- What Is Dry Eye? Symptoms, Causes and Treatment. American Academy of Ophthalmology.
- /Eye Strain and the 20-20-20 Rule. Texas Children's.
- Conjunctivitis. NHS.
- Mayo Clinic
- Nasolacrimal Duct Obstruction - American Association for Pediatric Ophthalmology and Strabismus.
- Ectropion. NHS.
- Довідник. Ullrich K. та ін. Dacryocystorhinostomy. 2023.
- Stye. NHS.
- Довідник. Domingo E. та ін. Corneal Abrasion. 2024.
- Дослідження. Asbell PA. та ін. n-3 Fatty Acid Supplementation for the Treatment of Dry Eye Disease. N Engl J Med, 2018.