Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ)

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) — це незворотне ураження дихальної системи, яке призводить до утрудненого дихання, кашлю, зниження витривалості та періодичних загострень. Поступове звуження дихальних шляхів і руйнування альвеол у легенях змінюють якість життя назавжди.

Щоденне дихання для більшості — звична річ. Але для людей з ХОЗЛ це процес, який вимагає зусиль і постійної уваги до власного стану. Недуга може роками розвиватися без явних симптомів, а коли вони з’являються — функція легень уже значно знижена. 

Що таке «хронічне обструктивне захворювання легень»

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) — це загальний термін, що об’єднує два хронічні стани: емфізему та хронічний бронхіт. Обидва викликають незворотні зміни у легенях і дихальних шляхах, через які повітря не може вільно проходити. Це захворювання ускладнює дихання, погіршується з роками і не зникає повністю навіть за умови лікування.

У разі ХОЗЛ в організмі відбуваються кілька важливих процесів, які змінюють роботу легень:

• Зниження еластичності дихальних шляхів та альвеол: легені втрачають здатність нормально розширюватися і стискатися, тому повітря застрягає в них після видиху.
• Хронічне запалення і звуження дихальних шляхів: стінки бронхів стають потовщеними, що обмежує потік повітря.
• Поява густого слизу: слиз накопичується в дихальних шляхах, ще більше ускладнюючи дихання.
• Руйнування стінок між альвеолами: через це альвеоли збільшуються і втрачають форму, зменшується площа для обміну кисню і вуглекислого газу.

Ці зміни спричиняють основні симптоми ХОЗЛ — задишку, хронічний кашель, хрипи та швидку втому. Ураження легень при цьому захворюванні незворотне, але своєчасне лікування і зміна способу життя можуть сповільнити розвиток симптомів і поліпшити самопочуття.

Типи хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ)

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) охоплює два стани — емфізему та хронічний бронхіт. Вони часто поєднуються, але кожен має свої особливості. Людина може мати переважно ознаки одного з них або змішані прояви обох. У будь-якому випадку, обидва стани обмежують проходження повітря через дихальні шляхи та впливають на здатність дихати повноцінно.

Емфізема

Емфізема — це стан, за якого стінки альвеол руйнуються. Альвеоли — це мікроскопічні повітряні мішечки у легенях, через які кисень потрапляє в кров, а вуглекислий газ виходить із неї. Коли ці стінки зникають, кілька альвеол зливаються в одну велику порожнину. Це зменшує загальну площу для обміну газів і призводить до того, що повітря затримується в легенях.

Найчастіший симптом емфіземи — задишка. Вона з’являється при фізичних зусиллях і з часом прогресує. Через порушення нормального видиху зростає кількість повітря, яке залишається в легенях після кожного дихального циклу. Це створює відчуття нестачі повітря.

Хронічний бронхіт

Про хронічний бронхіт говорять тоді, коли у людини протягом щонайменше трьох місяців на рік упродовж двох років є постійний кашель із мокротинням. Цей стан пов’язаний із тривалим запаленням великих дихальних шляхів — бронхів. Через це слизова оболонка бронхів потовщується, а залози виробляють надмірну кількість слизу.

Слиз накопичується в дихальних шляхах, що створює перешкоди для нормального проходження повітря. Найхарактерніший симптом — продуктивний кашель. Він може бути особливо вираженим уранці, після сну. Іноді люди настільки звикають до цього кашлю, що не помічають його як прояв хвороби, поки не з’являється виражена задишка.

Багато людей із ХОЗЛ мають ознаки як емфіземи, так і хронічного бронхіту. Лікування при цьому підбирається з урахуванням того, який компонент домінує, і які симптоми турбують найбільше.

Симптоми та загострення

Симптоми хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) з’являються поступово. Спершу вони можуть бути ледь помітними, але з часом стають частішими й інтенсивнішими. Основні прояви захворювання пов’язані зі зменшенням проходження повітря через дихальні шляхи, надлишком слизу та зниженням здатності легень до ефективного газообміну.

До основних симптомів належать:

• Задишка: спочатку під час фізичних навантажень, згодом — навіть у спокої
• Хронічний кашель: триває місяцями або роками, зазвичай із мокротинням
• Кашель із мокротинням: характерний для хронічного бронхіту; якщо триває щонайменше три місяці протягом двох років — це один із критеріїв діагнозу
• Хрипи або свистячі звуки при диханні: особливо під час видиху
• Зміна форми грудної клітки: вона може ставати округлішою або бочкоподібною
• Синюшний відтінок губ або нігтів: пов’язаний із низьким рівнем кисню в крові (ціаноз)
• Утруднене глибоке дихання: зниження здатності зробити повноцінний вдих або видих.

Загострення

При ХОЗЛ періодично трапляються загострення — це ситуації, коли симптоми різко погіршуються. Може посилитися задишка, збільшитися кількість мокротиння або змінитися його вигляд (наприклад, колір, в’язкість, запах). Також можуть з’являтися нові симптоми, яких раніше не було.

Загострення можуть бути легкими або тяжкими. У важких випадках вони призводять до дихальної недостатності й потребують госпіталізації. Часті загострення — ознака активного перебігу захворювання, і вони впливають на прогноз. Саме тому лікар при оцінці тяжкості ХОЗЛ завжди враховує, скільки загострень у пацієнта було за останній рік.

Причинами загострень найчастіше є респіраторні інфекції, контакт із димом або шкідливими хімічними речовинами, різкі зміни погоди, сильне емоційне чи фізичне навантаження. У деяких випадках причина загострення не встановлюється.

Причини та фактори ризику

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) зазвичай розвивається внаслідок тривалого впливу речовин, які пошкоджують легені та дихальні шляхи. Найчастіше це тютюновий дим, але існують і інші фактори, включаючи генетичні порушення, забруднення повітря й умови праці. Вплив цих чинників призводить до повільного, але незворотного ушкодження структури легень.

Основні причини ХОЗЛ

Переважна більшість випадків ХОЗЛ пов’язана з курінням. Проте є й інші чинники, що сприяють розвитку захворювання. Ось ключові з них:

• Активне куріння: головна причина ушкодження дихальних шляхів і легеневої тканини
• Пасивне куріння: регулярний вплив диму від інших людей також підвищує ризик розвитку ХОЗЛ
• Забруднення повітря: тривале вдихання токсичних речовин, зокрема в промислових регіонах або поблизу джерел викидів
• Вплив пилу, парів і хімікатів на робочому місці: стосується шахтарів, будівельників, фарбувальників, працівників хімічної промисловості тощо
• Альфа-1-антитрипсинова недостатність: спадкове захворювання, при якому організм не виробляє достатньо білка, що захищає легені від ушкодження. У таких людей ХОЗЛ може розвиватися навіть без куріння і в молодому віці.

Фактори, що підвищують ризик

Окрім безпосередніх причин, існують чинники, які самі по собі не викликають ХОЗЛ, але збільшують ймовірність його розвитку або пришвидшують перебіг:

• Вік понад 65 років: із віком функція легень природно знижується, і навіть незначні ушкодження накопичуються швидше;
• Часті інфекції дихальних шляхів у дитинстві: можуть залишити сліди, які знижують резерви легеневої тканини в дорослому віці;
• Робота в умовах, де багато пилу, диму або парів: навіть якщо немає явних симптомів, тривалий контакт із шкідливими речовинами може поступово пошкоджувати легені
• Стать: у деяких дослідженнях зазначено, що жінки можуть мати вищу чутливість до впливу тютюнового диму при однаковій тривалості куріння, що, ймовірно, пов’язано з будовою дихальних шляхів.

Хоча деякі фактори (наприклад, спадковість) не піддаються зміні, більшість інших — контрольовані. Зменшення контакту з ними або повне усунення — важливий крок не лише у профілактиці ХОЗЛ, а й у сповільненні його розвитку, якщо хвороба вже діагностована.

Ускладнення ХОЗЛ

При хронічному обструктивному захворюванні легень (ХОЗЛ) з часом легені працюють усе гірше. Через це тіло отримує менше кисню, а вуглекислий газ затримується. Такі порушення можуть спричинити інші проблеми зі здоров’ям, які стосуються не лише дихання, а й роботи серця, кровообігу та загального самопочуття.

Найчастіші ускладнення виглядають так:

• Пневмонія: ослаблені легені не можуть ефективно боротися з інфекціями. Це підвищує ризик розвитку бактеріального чи вірусного запалення легень, яке у пацієнтів із ХОЗЛ протікає важче.
• Низький рівень кисню в крові (гіпоксемія): легені не здатні доставити достатньо кисню до тканин. У результаті з’являється втома, запаморочення, синюшність губ і пальців.
• Високий рівень вуглекислого газу (гіперкапнія): видих відбувається не повністю, і в крові накопичується CO₂, що може спричинити сонливість, сплутаність свідомості або головний біль.
• Дихальна недостатність: стан, коли легені не можуть забезпечити організм необхідною кількістю кисню навіть у спокої. Це може потребувати постійної кисневої підтримки або навіть апаратів для дихання.
• Легенева гіпертензія: підвищення тиску в судинах легень, що з часом створює навантаження на серце.
• Правобічна серцева недостатність (легеневе серце): серце не витримує постійного тиску з боку судин легень і починає працювати гірше. З'являються набряки на ногах, відчуття важкості в правому боці, прискорене серцебиття.
• Пневмоторакс (розрив легені): при сильному кашлі або через пошкоджену тканину може статися витік повітря з легені в плевральну порожнину. Це стан, який потребує термінової допомоги.
• Поліцитемія: реакція організму на хронічну гіпоксію — кістковий мозок виробляє більше еритроцитів, щоб “компенсувати” нестачу кисню. Але надлишок цих клітин робить кров густішою, що збільшує ризик тромбів.

Ці ускладнення не з’являються в один момент. Але якщо захворювання не контролювати, вони стають більш імовірними. Дуже важливо звертати увагу навіть на незначні зміни в самопочутті — це може бути ранній сигнал, що щось іде не так. Чим раніше виявити проблему, тим більше шансів упоратися з нею без серйозних наслідків.

Як діагностують хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ)

Діагностика ХОЗЛ — це не лише прослуховування легень і опитування про симптоми. Щоб зрозуміти, як добре працюють легені, чи є порушення дихання, і що саме їх викликає, лікарі використовують цілий набір обстежень. Чим раніше встановити діагноз, тим більше можливостей уповільнити розвиток хвороби та полегшити симптоми.

Що запитає лікар

На прийомі можуть прозвучати запитання, які на перший погляд не пов’язані з диханням. Але всі вони допомагають зібрати повну картину:

• Чи курили ви або курите зараз?
• Чи доводилось вам довго жити або працювати в місцях із пилом, димом чи хімічними випарами?
• Чи були у вас часті бронхіти або легеневі інфекції в минулому?
• Чи відчуваєте задишку під час ходьби або навіть у стані спокою?
• Скільки часу триває кашель? Чи виділяється мокротиння?
• Чи були випадки, коли хтось у родині мав ХОЗЛ або інші хвороби легень?

Обстеження, які можуть знадобитися

Щоб підтвердити або виключити ХОЗЛ, використовують кілька типів діагностики:

• Спірометрія: основний тест, під час якого людина робить глибокий вдих, а потім максимально швидко видихає в трубку. Це дозволяє виміряти, скільки повітря здатні вдихнути та видихнути легені й наскільки вільно це відбувається.
• Інші дихальні тести: у деяких випадках потрібні додаткові перевірки об’єму легень або здатності передавати кисень у кров.
• Пульсоксиметрія: невеликий датчик на пальці, який показує рівень кисню в крові — швидко та безболісно.
• Рентген або комп’ютерна томографія (КТ) грудної клітки: дозволяють побачити зміни у структурі легень або виключити інші причини задишки, наприклад, пухлини або серцеві проблеми.
• Аналіз газів артеріальної крові: кров береться з артерії (зазвичай на зап’ясті), щоб точно визначити рівень кисню й вуглекислого газу. Це важливо на пізніших етапах хвороби або при тяжких симптомах.
• Генетичне тестування: якщо є підозра на спадкову причину, наприклад, нестачу білка альфа-1-антитрипсину, може бути рекомендований спеціальний аналіз крові.
• Електрокардіограма (ЕКГ): допомагає перевірити, чи не спричиняє задишку серцева недостатність або порушення ритму серця.

Як визначають ступінь захворювання

Після встановлення діагнозу лікар оцінює, наскільки сильно уражені легені. Для цього використовують показник, який називається FEV₁ — це об’єм повітря, який ви можете видихнути за першу секунду після глибокого вдиху. Він вимірюється під час спірометрії. За цим показником виділяють такі стадії:

• Легка: FEV₁ — 80% або більше від норми.
• Середня: FEV₁ — від 50% до 79%.
• Важка: FEV₁ — від 30% до 49%.
• Дуже важка: FEV₁ — менше 30%.

Окрім цього, враховують, наскільки часто у людини трапляються загострення (раптове посилення симптомів) і як вони впливають на повсякденне життя. Це дозволяє лікареві підібрати більш точне й ефективне лікування.

Ступені тяжкості

Після того як діагноз хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) підтверджено, важливо зрозуміти, наскільки серйозно уражені легені. Для цього використовують спеціальну класифікацію, яка враховує обсяг повітря, що людина може видихнути за одну секунду — цей показник називається FEV₁. Його вимірюють під час спірометрії.

Залежно від того, наскільки сильно знижений FEV₁, виділяють чотири ступені тяжкості ХОЗЛ:

• Ступінь 1 (легкий): FEV₁ 80% або вище від очікуваного. Симптоми можуть бути майже непомітними або з’являтися тільки при значному фізичному навантаженні.
• Ступінь 2 (помірний): FEV₁ від 50% до 79%. З’являється задишка при звичайних повсякденних діях, можлива втома.
• Ступінь 3 (тяжкий): FEV₁ від 30% до 49%. Дихання значно обмежене, симптоми не зникають навіть у спокої, часто бувають загострення.
• Ступінь 4 (дуже тяжкий): FEV₁ нижче 30%. Стан загрожує життю. Людина потребує постійного медичного нагляду, іноді — кисневої підтримки вдома або в лікарні.

Оцінка симптомів і ризику загострень

Але FEV₁ — не єдиний критерій. Лікар також враховує, як пацієнт почувається в повсякденному житті та як часто в нього трапляються загострення. Для цього використовують групи A, B і E:

• Група A: симптоми легкі, загострення трапляються рідко або взагалі не бувають.
• Група B: симптоми більш виражені, наприклад задишка заважає активності, але загострення нечасті.
• Група E: високий ризик загострень. Навіть при відносно легкому FEV₁ людина може часто потрапляти до лікарні.

Ці два підходи — спірометричний і клінічний — використовують разом. Наприклад, у людини може бути ступінь 3 за FEV₁, але група A, якщо симптоми незначні й загострень майже не буває. А інша особа з показником FEV₁ вище 50% може входити до групи E, якщо часто потребує лікування в стаціонарі через ускладнення.

Така оцінка дає змогу індивідуалізувати лікування: обирати не лише препарати, а й інтенсивність підтримки, реабілітацію, профілактичні заходи. Важливо розуміти, що ступінь — це не вирок, а інструмент для дії. І навіть при високому ступені тяжкості можна полегшити життя, якщо діяти послідовно.

Лікування ХОЗЛ

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) не виліковується повністю, але правильне лікування допомагає зменшити симптоми, покращити дихання та сповільнити розвиток хвороби. Лікар складає індивідуальний план залежно від тяжкості симптомів, стадії (визначеної за показником FEV₁) та частоти загострень. Основна мета — зробити повсякденне життя комфортнішим, запобігати ускладненням і уникати госпіталізацій.

Базові напрямки лікування

У більшості випадків призначають кілька підходів одночасно:

• Відмова від куріння: головний крок, без якого жодне лікування не буде повноцінним. Якщо людина продовжує палити, ХОЗЛ буде прогресувати швидше.
• Інгаляційні препарати: найчастіше використовуються бронхолітики — засоби, які розширюють дихальні шляхи та полегшують дихання. Також можуть призначатися інгаляційні стероїди для зменшення запалення.
• Реабілітаційна програма: включає дихальні вправи, фізичну активність та навчання, як правильно дихати та поводитися при симптомах. Така програма допомагає підвищити витривалість і самостійність.
• Киснева терапія: якщо рівень кисню в крові знижений, може знадобитися додатковий кисень для щоденного використання або лише під час фізичних навантажень.
• Протизапальні ліки: при загостреннях часто використовують короткий курс системних кортикостероїдів — у таблетках або ін'єкціях.
• Антибіотики: якщо є ознаки бактеріальної інфекції — зміна кольору мокротиння, підвищення температури — лікар може призначити антибіотики, щоб запобігти ускладненням.

Інші методи підтримки

У деяких випадках, якщо базова терапія не допомагає або стан дуже тяжкий, розглядають інші варіанти:

• Позитивний тиск у дихальних шляхах: застосування апаратів (наприклад, BiPAP), які допомагають легеням рухати повітря під час дихання, особливо вночі чи під час загострення.
• Зменшення об’єму легень: за допомогою малоінвазивної процедури (наприклад, встановлення клапанів) або хірургії — щоб видалити частину ураженої легені, де повітря накопичується і не бере участі в диханні.
• Участь у клінічних дослідженнях: у деяких випадках людині можуть запропонувати взяти участь у випробуваннях нових методів лікування, якщо вони потенційно корисні й безпечні.

Незалежно від форми терапії, найкращі результати дає системний підхід: комбінація ліків, зміни способу життя та регулярного медичного нагляду. Самолікування в разі ХОЗЛ неефективне й небезпечне.

Життя з ХОЗЛ

Життя з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) — це не лише про ліки й лікарів. Це щоденна увага до себе: дихання, харчування, фізична активність, настрій. І хоча захворювання не минає повністю, можна багато чого зробити, щоб дихати легше й жити повніше.

Як підтримувати себе щодня

Стан можна стабілізувати, якщо уникати тригерів і дотримуватися простих, але важливих звичок. Вони не лікують хворобу, але допомагають зменшити симптоми і знизити ризик загострень.

• Уникайте подразників: тютюновий дим, пил, дим від грубки чи багаття, різкі запахи та хімічні випари можуть погіршити дихання.
• Приймайте ліки регулярно: не чекайте погіршення — важливо приймати призначене лікування щодня, навіть коли почуваєтесь добре.
• Слідкуйте за запасом препаратів: не допускайте, щоб закінчувалися інгалятори або інші необхідні засоби.
• Користуйтесь інгалятором правильно: техніка дуже важлива. Попросіть медичного працівника перевірити, чи все робите правильно.

Фізична активність і харчування

Рух — це не ворог, а помічник. Вправи, підібрані фахівцем, допомагають тренувати м’язи, у тому числі й ті, що беруть участь у диханні. Занадто сильне навантаження не потрібне, але регулярні помірні активності (наприклад, ходьба або легка розтяжка) дають відчутну користь. Навіть невеликі рухи кілька разів на день можуть зробити дихання легшим.

Харчування також має значення. Люди з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) іноді худнуть через утому під час їжі або втрату апетиту. Але організму потрібна енергія, щоб підтримувати дихання. Бажано, щоби харчування було поживним, збалансованим і регулярним. У деяких випадках корисно порадитися з дієтологом.

Психологічний стан

Хронічні хвороби часто впливають на емоційне самопочуття. Постійна втома, задишка, обмеження у звичному ритмі життя — усе це може викликати дратівливість, тривожність чи навіть депресивні думки. Це нормально, і не варто замикатися в собі. Бесіди з близькими, підтримка психолога або участь у групах за інтересами можуть допомогти. Турбота про себе — це не лише про тіло, а й про настрій.

Коли звертатися до лікаря або викликати швидку допомогу

Регулярні візити до лікаря є важливою частиною життя з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Але крім планових оглядів, є ситуації, коли варто не зволікати — зміни можуть бути ознакою загострення чи нових ускладнень.

Ознаки, що потребують консультації

Іноді симптоми погіршуються поступово, і люди звикають до них. Але навіть незначне погіршення може бути сигналом. Зверніть увагу, якщо з’являються такі ознаки:

• Задишка посилюється: ви швидше втомлюєтесь, не можете пройти ту ж відстань, що раніше, або важко дихаєте вночі.
• Зміни слизу: колір стає жовто-зеленим або іржавим, з’являється різкий запах, слизу більше або він густіший.
• Посилення кашлю або хрипів: якщо кашель змінився або стали помітні нові звуки під час дихання.
• Набряки: з’являється припухлість у щиколотках, стопах чи ногах, яка не зникає після відпочинку.
• Незрозуміле схуднення або набор ваги: якщо немає очевидної причини, ці зміни можуть бути ознакою порушень у роботі легень чи серця.
• Сильна втома або запаморочення: якщо вони тривають більше доби.
• Підвищена температура або озноб: це може вказувати на інфекцію.
• Біль у горлі, закладеність носа або головний біль: такі симптоми можуть здатися незначними, але для людей з ХОЗЛ вони мають значення.

Коли слід негайно звертатися до лікаря або до швидкої

Є симптоми, які вимагають не зволікати — вони можуть свідчити про серйозне загострення або небезпечні для життя стани:

• Раптові труднощі з диханням: коли дихати стає важко й повільно, з відчуттям, ніби «не вистачає повітря».
• Температура понад 40°C: це може бути ознакою тяжкої інфекції.
• Сплутаність свідомості, різка дезорієнтація: особливо якщо людина починає говорити повільно або дивно поводиться.
• Задишка у стані спокою: коли навіть без фізичних зусиль важко вдихнути.
• Почервоніння обличчя або синюшність губ та пальців: свідчить про нестачу кисню в крові.

У всіх цих випадках не варто чекати — звернення до лікаря або виклик швидкої може врятувати життя.

Профілактика ХОЗЛ

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) у більшості випадків можна було б попередити. Основні причини цього стану добре відомі — і багато з них піддаються контролю. Якщо зменшити контакт із факторами, які пошкоджують легені, й вчасно захищати організм від інфекцій, ризик розвитку ХОЗЛ або його ускладнень значно знижується.

Як запобігти розвитку ХОЗЛ

Головний крок у профілактиці — уникнення шкідливих впливів. Якщо їх неможливо повністю виключити, важливо хоча б звести до мінімуму.

Ось основні дії, які допомагають знизити ризик захворювання:

• Відмова від куріння: як активного, так і пасивного. Жодна профілактична стратегія не буде дієвою, якщо людина продовжує вдихати тютюновий дим.
• Захист органів дихання: якщо ваша робота пов’язана з пилом, парами або хімічними речовинами — обов’язково використовуйте засоби індивідуального захисту (респіратори, витяжки тощо).
• Контроль за якістю повітря вдома: провітрюйте приміщення, використовуйте очищувачі повітря при потребі, уникайте різких хімічних запахів.

Запобігання інфекціям

Люди з ХОЗЛ особливо вразливі до інфекцій дихальних шляхів. Навіть легка застуда може призвести до серйозного загострення. Тому профілактика інфекцій — окрема важлива частина захисту легень.

Щоб знизити ризик інфекцій:

• Пройдіть рекомендовані щеплення: обов’язково вакцинуйтесь проти грипу, пневмококової інфекції та COVID-19. Це значно зменшує ймовірність ускладнень.
• Мийте руки: особливо після перебування в громадських місцях, перед їжею та після повернення додому.
• Дезінфікуйте поверхні: особливо в сезон застуд і грипу. Регулярно обробляйте мобільні телефони, ручки дверей, столи.
• Носіть маску в людних місцях: особливо в періоди, коли зростає кількість вірусних захворювань або коли поруч є хворі.
• Уникайте натовпу: під час епідемічних підйомів краще обмежити відвідування місць скупчення людей, особливо закритих приміщень.

Профілактика не завжди дає миттєвий результат, але вона працює на перспективу. Завдяки простим щоденним діям можна зберегти функцію легень і уникнути серйозних наслідків у майбутньому. І хоча на деякі фактори (наприклад, спадковість) ми не маємо впливу, на більшість інших — маємо повну відповідальність.

Рак легенів: що варто знати

Що таке пневмонія і як її лікують

Легіонельоз: небезпечна пневмонія з води та повітря