Свистяче дихання: причини, ризики та що робити

Свист у грудях фізично схожий на звук духового інструмента. Стінки звуженого бронха тремтять у потоці повітря, і виходить тонкий «музичний» тон^[1]. Коли перешкода сидить глибоко в бронхах, звук нагадує кларнет, а звуження у верхніх дихальних шляхах дає хрипкіший свист^[2]. Це буває поодиноким епізодом на тлі застуди або першим сигналом серйознішої проблеми, і їх корисно навчитися розрізняти.

Що таке свистяче дихання

Свистяче дихання лікарі описують як свистячі хрипи: чутний звук, що виникає, коли повітря проходить через частково звужені або подразнені дихальні шляхи. Він буває тонким і різким, схожим на посвистування, іноді нагадує хрип. У деяких випадках свист гучний, в інших його вловлює лише лікар через стетоскоп (фонендоскоп).

Найчастіше свист чути на видиху, саме так зазвичай звучить бронхіальна астма^[1]. Але він може з'являтися і на вдиху. Від свисту відрізняють стридор: гучніший, грубий звук переважно на вдиху, який виникає через перешкоду у верхніх дихальних шляхах, наприклад у гортані чи трахеї^[1].

За своєю суттю це симптом, а не окрема хвороба. Свист супроводжує тимчасові стани, як-от застуду, і хронічні чи потенційно небезпечні недуги: астму, ХОЗЛ і навіть серцеву недостатність. У маленьких дітей свист трапляється часто: в одному дослідженні його мали 26% дітей віком 2–3 роки і близько 12% підлітків^[1]. Іноді звук з'являється раптово, через вдихання стороннього предмета або алергічну реакцію.

Основні причини свистячого дихання

Свист при диханні виникає тоді, коли повітря проходить через звужені дихальні шляхи, від великих бронхів до найдрібніших бронхіол. Звуження буває тимчасовим, через запалення чи спазм, або стійким, коли змінюється сама будова дихальних шляхів. Причини зручно поділити на групи залежно від того, що саме заважає повітрю.

Захворювання легень

Переважна більшість випадків свистячого дихання пов'язана з ураженням бронхів і легень. Ці хвороби мають гострий або хронічний перебіг і лікуються зовсім по-різному.

• Астма: хронічне запальне захворювання, за якого бронхи надмірно чутливі до подразників. Під час нападу бронхи звужуються, з'являються свист, задишка, кашель і стиснення в грудях. У світі астму мають близько 262 мільйонів людей^[3]. Буває і інтермітуюча астма, коли симптоми виникають лише епізодично.
• Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ): хвороба зі стійким обмеженням потоку повітря, яка проявляється кашлем, задишкою і свистом. Понад 70% випадків у країнах із високим доходом пов'язані з курінням, а загалом ХОЗЛ є третьою причиною смертей у світі^[4].
• Бронхіт: запалення слизової оболонки бронхів, найчастіше вірусного або бактеріального походження. Може супроводжуватися хрипами та свистом при диханні.
• Бронхіоліт: вірусне запалення найдрібніших бронхів у дітей до 2 років, найчастіше його спричиняє респіраторно-синцитіальний вірус (РСВ). Починається як застуда, а потім з'являються кашель, часте дихання, свист і труднощі з годуванням^[5].
• Пневмонія: інфекційне запалення легеневої тканини, яке теж може давати свист^[1].
• Емфізема легень: стан, за якого зруйновані стінки альвеол, найдрібніших повітряних мішечків. Людині важко видихати, і це може супроводжуватися свистом^[1].
• Муковісцидоз (кістозний фіброз): рідкісна спадкова хвороба, за якої в легенях утворюється густий липкий слиз. Серед її проявів свист і задишка^[6].

Алергії та подразники

Причиною буває контакт з алергенами або подразливими речовинами. Особливо це стосується людей із підвищеною чутливістю бронхів або вже встановленою бронхіальною астмою.

• Побутові алергени: пил, пилок, шерсть тварин, пліснява можуть спричиняти спазм бронхів.
• Харчові алергії: свист може бути симптомом анафілаксії, небезпечної реакції на їжу або укус комахи^[2].
• Ліки: деякі препарати, зокрема ацетилсаліцилова кислота, провокують бронхоспазм у чутливих людей^[1]. За метааналізом, така реакція (респіраторне захворювання, загострене аспірином) є приблизно в 7% дорослих з астмою і вдвічі частіше при тяжкій астмі^[7].
• Дим і хімічні речовини: вдихання подразників спричиняє короткочасне звуження дихальних шляхів, а куріння тривало подразнює й запалює бронхи^[2].

Інші причини

Джерело проблеми не завжди в легенях. Низка інших станів може спричиняти свистяче дихання навіть за цілком здорових бронхів.

• Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ): шлунковий вміст, який закидається в стравохід і далі до дихальних шляхів, може спричиняти подразнення та спазм^[1].
• Вдихання стороннього тіла: особливо часте в дітей. Навіть невеликий предмет може перекрити шлях повітрю й дати гучний свист^[1].
• Серцева недостатність: через застій рідини в легенях і набряк навколо бронхів виникає стан, схожий на астму, так звана серцева астма, зі свистячим диханням^[2].
• Дисфункція голосових складок: замість того щоб розходитися під час дихання, голосові складки частково змикаються, і це створює характерний звук та відчуття нестачі повітря^[2].

Коротко: свист ще не означає астму: схожий звук дають серцева недостатність, рефлюкс і дисфункція голосових складок, тому до обстеження не слід самостійно підбирати інгалятор.

Як розпізнати небезпечні сигнали

Панікувати через кожен епізод свисту не треба. Але бувають ситуації, коли зволікання може коштувати дорого. Якщо свист не минає, стає гучнішим або до нього приєднуються інші симптоми, це серйозний сигнал. Ознаки, які мають насторожити:

• Утруднене дихання навіть у стані спокою: якщо не вдається вдихнути повністю або бракує повітря без навантаження, це може свідчити про сильне звуження дихальних шляхів.
• Свист не минає кілька днів або посилюється: особливо якщо він виник раптово або вперше.
• Ціаноз (синюшність) шкіри, губ або нігтів: ознака нестачі кисню, за якої потрібна негайна допомога^[2].
• Втрата свідомості або сплутаність: пов'язані з нестачею кисню для мозку і можуть бути критичними.
• Сильний біль або стиснення в грудях: можуть бути проявом як ускладнень легеневих захворювань, так і серцевих проблем.
• Поява симптомів після укусу, ліків або нової їжі: імовірна алергічна реакція, зокрема анафілаксія. Якщо є автоінжектор адреналіну, його треба використати одразу і викликати 103 або 112. Людина має лягти (якщо важко дихати, напівсидіти) і не вставати; якщо за 5 хвилин не покращало, вводять другу дозу^[8].
• Раптовий свист або стридор у дитини: якщо дитина закашлялася під час їжі чи гри і в неї з'явився гучний звук на вдиху або свист, можна підозрювати вдихання стороннього тіла^[1]. Це привід викликати 103 або 112, навіть якщо кашель стих.
• Тривожні ознаки в немовляти з бронхіолітом: рохкання, втягування живота під ребрами, дуже часте дихання, паузи в диханні, синюваті чи сірі губи або язик, млявість. Тоді потрібна швидка допомога; якщо дитина їсть значно менше, ніж зазвичай, або підгузок сухий 12 годин і довше, її треба терміново показати лікарю^[5].

Якщо є бодай одна з цих ознак, зволікати не можна: за тяжкого стану викликайте 103 або 112, в інших випадках звертайтеся до лікаря. Навіть якщо причина виявиться незначною, краще перестрахуватися. Людям з астмою корисно заздалегідь вивчити першу допомогу при нападі астми.

Що допомагає при свистячому диханні

Коли дихання супроводжується свистом, перше завдання полягає у з'ясуванні причини, а паралельно треба полегшити сам симптом. Методи допомоги залежать від тяжкості стану й супутніх діагнозів. За легкого стану інколи досить простих заходів, але часто без ліків або кисню не обійтися.

Лікування за призначенням лікаря

Якщо свистяче дихання пов'язане з хронічною хворобою або гострим станом, лікування має бути цілеспрямованим. Залежно від причини можуть призначати:

• Бронхолітики в інгаляторах: препарати, що розширюють бронхи й полегшують дихання. Типовий засіб швидкої дії: сальбутамол. Фенотерол у багатьох країнах відійшов на другий план: епідемію смертей від астми в Новій Зеландії, що тривала з 1976 року до кінця 1980-х, пов'язали саме з ним, і після обмежень смертність знизилася вдвічі^[9].
• Інгаляційні або системні кортикостероїди: зменшують запалення в дихальних шляхах. Серед поширених будесонід і флутиказон. З 2019 року міжнародна стратегія GINA не рекомендує лікувати астму в дорослих і підлітків лише бронхолітиками короткої дії^[10]. Усім дорослим, підліткам і більшості дітей з астмою потрібен інгаляційний кортикостероїд, а при легкій астмі для зняття симптомів за потреби бажано використовувати комбінацію будесонід-формотерол^[11].
• Протизапальні таблетки: наприклад, монтелукаст, який знижує реактивність бронхів при астмі. У 2020 році Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA) додало до нього найсуворіше попередження в рамці через можливі психоневрологічні побічні ефекти: збудження, депресію, порушення сну. Регулятор радить не призначати його за легких симптомів^[12].
• Антибіотики: лише якщо причина в бактеріальній інфекції (наприклад, бактеріальна пневмонія).
• Киснева терапія: у разі тяжкої гіпоксії, тобто нестачі кисню в крові, пацієнтові подають кисень через маску або носову канюлю.

Ліки завжди добирають під конкретну ситуацію, і самолікування тут може лише нашкодити.

Допомога вдома

За легкого стану без загрозливих ознак дихати легше допомагають прості заходи: вологе повітря або пара, теплі напої, повільне глибоке дихання і повна відмова від диму, зокрема пасивного куріння^[2]. Вони не лікують причину і не замінюють огляду: усі способи полегшити свистяче дихання вдома мають сенс лише як доповнення до лікування.

Читайте:

Чому виникає задишка і як її подолати

Задишка, або відчуття нестачі повітря: чому вона з'являється, чим гостра задишка відрізняється від хронічної,...

Як визначити причину

Щоби зрозуміти, що саме спричиняє свист, лікар починає з розпитування. Він з'ясовує, коли з'явився свист, у яких ситуаціях посилюється (після фізичного навантаження, на вулиці, уві сні), чи є кашель, температура, задишка. Мають значення й супутні хвороби та ліки, які людина приймає.

Далі йде фізикальний огляд: лікар вислуховує дихання стетоскопом, оцінює частоту дихання, колір шкіри, роботу серця. Якщо є підозра на нестачу кисню, використовують пульсоксиметр, прилад-прищіпку на палець, який показує насичення крові киснем (сатурацію)^[2].

Залежно від картини хвороби можуть знадобитися додаткові дослідження. Рентгенографія органів грудної клітки допомагає оцінити стан легень і виявити запалення або пухлини. Функціональні тести легень, передусім спірометрія, показують, наскільки вільно повітря проходить дихальними шляхами; саме спірометрією або вимірюванням пікової швидкості видиху підтверджують астму^[11]. У деяких випадках призначають аналізи крові, щоб виявити запалення, алергічну реакцію або проблеми із серцем^[2].

Якщо свист зберігається або повертається, з візитом до лікаря краще не зволікати: чим раніше встановлено діагноз, тим легше взяти ситуацію під контроль.