Гіпертензія (гіпертонія): високий артеріальний тиск

Тиск можна мати високим роками й почуватися цілком нормально. Саме тому його називають тихим ризиком: людина дізнається про проблему випадково, на профогляді, або вже тоді, коли з'являються ускладнення. Єдиний спосіб знати свій тиск — вимірювати його.

Що таке артеріальна гіпертензія

Артеріальний тиск — це сила, з якою кров тисне на стінки артерій. Протягом дня він змінюється: зростає під час руху, хвилювання, розмови й знижується у спокої та під час сну. Це нормально. Про гіпертензію говорять, коли тиск залишається підвищеним стабільно, при повторних вимірюваннях у спокої.

В українському клінічному протоколі цей стан називається «гіпертонічна хвороба (артеріальна гіпертензія)»^[1]. У побуті частіше кажуть «гіпертонія» — мова про те саме.

Верхній і нижній тиск

Тиск записують двома числами. Систолічний, або «верхній», — тиск у момент скорочення серця. Діастолічний, або «нижній», — між скороченнями, коли серце розслаблене. Для діагнозу достатньо, щоб підвищеним було хоча б одне з них.

Читайте:

Артеріальний тиск: що означають числа

120/80, 135/85, 100/60 — що означають два числа на тонометрі, які з них вважають нормою і чому з віком верхній тиск рост...

Тиск: норма, верхній і нижній показник

Систолічний і діастолічний тиск: що означає верхнє і нижнє число на тонометрі, які межі норми встановлюють ам...

Які цифри вважають підвищеними

Уніфікований клінічний протокол МОЗ 2024 року використовує таку класифікацію для тиску, виміряного в кабінеті лікаря^[1]:

Діагноз гіпертензії ставлять, якщо тиск у кабінеті лікаря становить 140/90 мм рт. ст. і більше. Для домашніх вимірювань межа нижча — 135/85, для добового моніторингу — 130/80^[1]. Якщо ви бачили в інших джерелах межу 130/80 для «гіпертензії 1 ступеня», це класифікація деяких закордонних настанов; в Україні орієнтуються на протокол МОЗ.

Як правильно вимірювати тиск

Протокол рекомендує користуватися сертифікованими (валідованими) електронними тонометрами з манжетою на плече, а під час першого вимірювання перевірити тиск на обох руках^[1]. Щоб результат був точним:

• посидьте спокійно 3–5 хвилин, спина спирається на спинку, ноги не схрещені, ступні на підлозі;
• рука лежить на столі, манжета на рівні серця, на голому плечі;
• за пів години до вимірювання не пийте каву, не куріть і не займайтеся спортом;
• не розмовляйте під час вимірювання;
• зробіть 2–3 вимірювання з перервою в 1–2 хвилини й запишіть середнє.

Протокол вимагає обов'язково вимірювати тиск усім дорослим від 40 років^[1]. Якщо у вас надлишкова вага, діабет, хвороби нирок чи гіпертензія в родичів, краще робити це частіше й раніше.

Домашнє й добове моніторування

У кабінеті лікаря тиск буває вищим, ніж удома, через хвилювання — це гіпертензія «білого халата». Буває й навпаки: у клініці норма, а в звичайному житті тиск підвищений. Таку гіпертензію називають маскованою. Щоб розрізнити ці варіанти, лікар може попросити вести щоденник домашніх вимірювань або призначити добове моніторування: прилад автоматично міряє тиск протягом доби, зокрема вночі.

Добове моніторування показує ще одну важливу річ: чи знижується тиск уночі. Якщо ні, говорять про нічну гіпертензію. Протокол МОЗ передбачає оцінку нічного тиску, коли її підозрюють, зокрема в людей з апное сну, хронічною хворобою нирок, діабетом, ендокринною гіпертензією чи порушеннями роботи вегетативної нервової системи^[1]. Нічні цифри мають вагу: у дослідженні за участю 59 124 пацієнтів нічний систолічний тиск значно точніше за тиск у кабінеті лікаря передбачав ризик смерті від усіх причин і від серцево-судинних хвороб^[2].

Наскільки це поширено

За оцінкою ВООЗ, 2024 року у світі було 1,4 мільярда людей віком 30–79 років з гіпертензією — третина всіх людей цього віку. Близько 44% з них не знають про свою хворобу, а тиск під контролем лише у 23%^[3].

Симптоми

У більшості людей з гіпертензією симптомів немає зовсім^[3]. Тому погане самопочуття — ненадійний орієнтир: тиск може бути високим, коли людина почувається добре, і нормальним, коли болить голова з інших причин.

При дуже високому тиску — зазвичай 180/120 і вище — можуть з'являтися сильний головний біль, біль у грудях, запаморочення, задишка, нудота й блювання, розмитий зір, тривога, сплутаність свідомості, шум у вухах, носова кровотеча, порушення серцевого ритму^[3]. Якщо такі симптоми з'явилися разом з високими цифрами на тонометрі, це привід негайно викликати швидку.

Чому підвищується тиск

Здебільшого гіпертензія первинна: однієї причини немає, а тиск підвищується через поєднання спадковості, віку й способу життя. Вторинна гіпертензія, коли тиск підвищує конкретна хвороба, трапляється рідше — традиційно її оцінювали в 5–10% випадків, хоча сучасні дослідження з систематичним обстеженням дають вищі цифри^[4].

Чинники ризику

• Які можна змінити: надлишок солі, насичених жирів і нестача овочів і фруктів у раціоні, мала фізична активність, куріння, алкоголь, надлишкова вага й ожиріння^[3]. Особливо несприятливий жир на животі — вісцеральний.
• Які змінити не можна: гіпертензія в родичів, вік понад 65 років, а також супутні хвороби, як-от цукровий діабет чи хвороби нирок^[3]. Має значення й стать: у середньому віці гіпертензія частіше розвивається в чоловіків, а в старшому віці в жінок^[5].

Можливі причини вторинної гіпертензії

Лікар запідозрить вторинну гіпертензію, якщо тиск підвищився в молодому віці, різко або погано знижується ліками. Серед частих причин — хвороби нирок і звуження ниркових артерій, первинний альдостеронізм (надлишок гормону надниркових залоз альдостерону), обструктивне апное сну, хвороби щитоподібної залози — гіпертиреоз чи гіпотиреоз, а також деякі ліки й речовини: нестероїдні протизапальні засоби, гормональні контрацептиви, кортикостероїди, стимулятори^[4].

Як обстежують при гіпертензії

Коли тиск підвищений, лікар шукає дві речі: чи не пошкоджені вже органи і чи немає причини, яку можна усунути. Протокол МОЗ передбачає такі обстеження^[1]:

• глюкоза крові натще, загальний холестерин і тригліцериди — щоб оцінити загальний серцево-судинний ризик;
• креатинін з розрахунком швидкості клубочкової фільтрації — показник роботи нирок;
• загальний аналіз крові й сечі під час першого звернення;
• ЕКГ у 12 відведеннях — чи не потовщена стінка серця й чи немає порушень ритму;
• огляд очного дна — чи не ушкоджені дрібні судини сітківки.

За підозри на вторинну гіпертензію обстеження можуть розширити: гормони, УЗД нирок і їхніх судин, дослідження сну тощо.

Чим небезпечний високий тиск

Постійно підвищений тиск робить артерії жорсткими й звужує їх. Через це серцю бракує кисню — звідси стенокардія, інфаркт і серцева недостатність. У мозку артерія може закупоритися або розірватися — так виникає інсульт. Ушкодження нирок з часом може призвести до ниркової недостатності^[3]. Гіпертензія також пришвидшує атеросклероз, ушкоджує судини сітківки, підвищує ризик судинної деменції і ускладнень вагітності. Високий тиск належить і до чинників ризику ураження периферичних артерій^[6]. Звужені артерії ніг дають біль, ниття чи судоми в литках під час ходьби або підйому сходами, які минають у спокої, а рани на пальцях, стопах і гомілках можуть загоюватися повільно або не загоюватися зовсім^[7].

Гіпертензивний криз

Протокол МОЗ розрізняє ускладнений і неускладнений гіпертензивний криз. Ускладнений криз — показання до екстреної госпіталізації, неускладнений можна лікувати амбулаторно під наглядом лікаря^[1]. Ускладненим криз вважають, коли різке підвищення тиску супроводжується ознаками ураження органів: набряком легень, болем у грудях через ішемію серця, неврологічними порушеннями (слабкість чи оніміння половини тіла, порушення мови), гострою нирковою недостатністю, розшаруванням аорти^[8].

Знижувати тиск різко самостійно не варто: при кризі його знижують поступово, під медичним наглядом.

Як лікують гіпертензію

Коли призначають ліки

За протоколом МОЗ медикаментозне лікування призначають людям 18–79 років при тиску 140/90 і вище; людям від 80 років — при систолічному тиску від 160 (іноді вже від 140–160)^[1]. Зміни способу життя потрібні всім — і тим, хто приймає ліки, і тим, кому їх поки не призначили.

Коли можна почати без ліків

Протокол МОЗ допускає почати лише зі змін способу життя, якщо одночасно виконуються три умови^[1]:

• гіпертензія 1 ступеня в нижній частині цього діапазону;
• немає ураження органів-мішеней, спричиненого гіпертензією;
• загальний серцево-судинний ризик низький.

Якщо за 3 місяці тиск не вдається взяти під контроль, призначають ліки^[1]. Увесь цей час тиск варто регулярно вимірювати вдома й записувати результати.

Які ліки використовують

Основні групи препаратів:

• інгібітори АПФ — наприклад, периндоприл, раміприл;
• блокатори рецепторів ангіотензину (сартани) — наприклад, лозартан, валсартан;
• блокатори кальцієвих каналів — наприклад, амлодипін;
• тіазидні й тіазидоподібні діуретики — наприклад, гідрохлортіазид, індапамід.

Лікування зазвичай починають одразу з комбінації двох препаратів в одній таблетці: інгібітор АПФ або сартан разом з блокатором кальцієвих каналів чи діуретиком^[1]. Так тиск швидше досягає цілі, а приймати ліки простіше. Препарати й дози підбирає лікар. Деякі з цих засобів протипоказані під час вагітності, тому жінкам, які планують дитину, варто сказати про це заздалегідь.

Цільовий тиск

Мета лікування за протоколом^[1]:

• 18–64 роки — нижче 130/80, але не нижче 120/70;
• 65–79 років — нижче 130/80, якщо людина добре це переносить;
• від 80 років — систолічний 140–150.

Перші три місяці після початку лікування до лікаря варто приходити приблизно раз на 4 тижні, щоб оцінити ефект і за потреби змінити дозу^[1].

Що допомагає знизити тиск без ліків

• Менше солі. Протокол радить менше 5 г солі на день (приблизно 2 г натрію)^[1]. Навіть помірне зменшення солі протягом чотирьох тижнів і довше знижує тиск і в людей з гіпертензією, і без неї, а що більше зменшення, то сильніший ефект^[9]. Більшість солі ми отримуємо з хліба, ковбас, сирів і готових страв, а не із сільнички.
• Схуднення за надлишкової ваги. Кожен скинутий кілограм у середньому знижує тиск приблизно на 1 мм рт. ст., а при втраті понад 5 кг систолічний тиск зменшувався в середньому на 6–7 мм рт. ст.^[10]
• Раціон на кшталт DASH. Багато овочів, фруктів, нежирних молочних продуктів, менше насичених жирів. У дослідженні DASH у людей з гіпертензією такий раціон знизив тиск в середньому на 11,4/5,5 мм рт. ст. порівняно з контрольним^[11].
• Рух. Щонайменше 150–300 хвилин аеробних навантажень помірної інтенсивності на тиждень^[1]: швидка ходьба, плавання, велосипед. ВООЗ також радить силові вправи двічі на тиждень^[3].
• Менше алкоголю. Тим, хто випиває три й більше порцій на день, варто зменшити кількість; особливо небезпечне вживання великої кількості за раз^[1].
• Відмова від куріння^[3].
• Продукти з калієм (овочі, бобові, фрукти) корисні в межах здорового раціону. Добавки калію без призначення не приймайте: при хворобах нирок і деяких ліках від тиску вони можуть бути небезпечними.
• Достатньо сну. У метааналізі когортних досліджень за участю 173 734 людей сон менше 7 годин був пов'язаний з вищим ризиком гіпертензії, а при сні менше 6 годин ризик був на 17% вищим^[12]. Це спостережні дані, тож вони показують зв'язок, а не доводять, що довший сон знижує тиск.
• Керування стресом. Для цього протокол МОЗ рекомендує контрольовані дихальні вправи й медитацію^[1]. Доказів їхнього впливу на тиск поки небагато: в огляді Американської кардіологічної асоціації більшість технік релаксації та медитації мали помірні, суперечливі або непослідовні результати, а найкращу доказову базу серед них мало дихання з керуванням від спеціального пристрою^[13].

Читайте:

Найкращі дієти при високому артеріальному тиску

Найкращі дієти при високому артеріальному тиску: корисні нутрієнти, скільки солі, цукру, кофеїну й алкоголю м...

Як знизити тиск: що працює без ліків і з ліками

Як знизити артеріальний тиск: які показники вважають нормою, як правильно вимірювати тиск удома, що дають хар...

Життя з гіпертензією

Для більшості людей гіпертензія — хронічний стан, з яким цілком можна жити активно: працювати, подорожувати, займатися спортом. Головне — регулярно міряти тиск удома, записувати результати й приносити їх на прийом, а також не кидати ліки, щойно цифри нормалізувалися: здебільшого вони нормальні саме завдяки лікам.

Навіть коли тиск у нормі й самопочуття добре, раз на рік варто приходити на плановий огляд. Настанови Національного інституту охорони здоров'я та досконалості допомоги Великої Британії (NICE) радять щорічно перевіряти тиск і обговорювати з лікарем спосіб життя, симптоми та ліки^[14]. За протоколом МОЗ після досягнення цільового тиску спостереження продовжують за індивідуальним планом^[1]. Які обстеження повторювати, наприклад креатинін, ЕКГ чи огляд очного дна, лікар вирішує залежно від стану серця, нирок і судин.

Якщо причину вторинної гіпертензії вдалося усунути — наприклад, скасувати препарат, що підвищував тиск, — лікар може поступово зменшити чи відмінити терапію. Але робити це самостійно не варто.