Аденовірус: симптоми, лікування і як не заразитися

Аденовіруси дуже витривалі. На сухій дверній ручці чи іграшці вони можуть зберігати заразність від 7 днів до 3 місяців, а спиртовий гель для рук знешкоджує їх лише після приблизно 2 хвилин контакту^[1]. Зазвичай руки натирають секунд двадцять, тож від цих вірусів надійніше захищає звичайне мило. Через таку стійкість аденовірусна інфекція легко ходить по дитсадках, школах, лікарнях і казармах.

Що таке аденовірусна інфекція

Аденовірусна інфекція означає групу хвороб, які спричиняють аденовіруси, ДНК-віруси без зовнішньої жирової оболонки. Відомо понад 50 їхніх типів, і різні типи «обирають» різні органи: одні вражають дихальні шляхи, інші очі, кишківник чи сечовий міхур^[2]. Тому під однією назвою ховаються і звичайна застуда, і кон'юнктивіт, і діарея.

Хворіють люди будь-якого віку в будь-який сезон^[3]. Найчастіше це маленькі діти, бо в них ще немає антитіл після попередніх зустрічей з цими вірусами^[2]. Спалахи трапляються і серед здорових дорослих у тісних колективах, наприклад у військових новобранців^[2]. Тяжче хвороба перебігає в людей з ослабленим імунітетом (після трансплантації органів, при ВІЛ-інфекції)^[2], а також у тих, хто має хронічні хвороби серця чи легень^[4].

Як передається аденовірус

Від людини до людини вірус потрапляє кількома шляхами^[3]:

• з краплями під час кашлю і чхання;
• через тісний контакт, наприклад рукостискання;
• через предмети й поверхні: людина торкається забрудненої речі, а потім свого рота, носа чи очей;
• через кал, зокрема під час зміни підгузків;
• через воду: у басейнах з недостатнім хлоруванням або в озерах (рідше).

Після одужання вірус ще довго може виділятися з організму, особливо в людей з ослабленим імунітетом, часто без жодних симптомів^[3]. Діти виділяють його з горла і калу протягом 3–6 тижнів^[1].

Інкубаційний період і перебіг

Від зараження до перших симптомів минає приблизно 2–14 днів^[1]. У систематичному огляді медіана інкубаційного періоду при респіраторній аденовірусній інфекції становила 5,6 дня, помітно довше, ніж у грипу A (1,4 дня)^[5]. Тому людина часто не може згадати, де заразилася.

Не кожне зараження закінчується хворобою: симптоми з'являються лише приблизно в 45% інфікованих^[1]. Більшість людей одужують самі, без серйозних наслідків^[3]. Одна особливість аденовірусу: температура тримається довше, ніж при багатьох інших застудах. У дослідженні 172 дітей з аденовірусним фарингітом у дитячому відділенні невідкладної допомоги гарячка тривала в середньому 4 дні^[6].

Симптоми і форми аденовірусної інфекції

Аденовіруси спричиняють такі хвороби^[3]:

• Застуда і грипоподібний стан: нежить, кашель, підвищена температура, біль у м'язах.
• Біль у горлі: запалення глотки, або фарингіт, часто з високою температурою.
• Гострий бронхіт: запалення бронхів з тривалим кашлем.
• Пневмонія: запалення легень, частіше в малих дітей і людей з ослабленим імунітетом.
• Кон'юнктивіт: червоні, сльозливі очі з відчуттям піску. Деякі типи вірусу вражають і рогівку (кератокон'юнктивіт)^[1]. Докладно про аденовірусний кон'юнктивіт.
• Гострий гастроентерит: діарея, блювання, нудота і біль у животі. Таку кишкову форму в побуті часто називають шлунковим грипом.
• Рідше: запалення сечового міхура (цистит), зокрема з кров'ю в сечі, і ураження нервової системи^[3].

Фарингокон'юнктивальна гарячка

Класичний «аденовірусний» варіант у дітей має окрему назву: фарингокон'юнктивальна гарячка. Це поєднання високої температури, болю в горлі та кон'юнктивіту. Її спричиняють типи 1, 2, 3, 5 і 7^[1]. Літні спалахи типів 3, 4 і 7 пов'язували із забрудненою водою в басейнах^[1], тому цю хворобу ще називають «басейновою».

Кишкова форма

Діарею найчастіше спричиняють аденовіруси типів 40 і 41. Коли в багатоцентровому дослідженні дитячої діареї в країнах з низьким і середнім доходом зразки повторно перевірили точним методом ПЛР, ці типи виявилися третьою за значенням причиною діареї в дітей до 5 років, після шигел і ротавірусу^[7]. Головна небезпека кишкової форми для малюка полягає у зневодненні.

Тривожні ознаки в дітей

Негайно викликайте швидку, якщо дитині важко дихати: вона кректить, дихає дуже часто або під час вдиху втягується шкіра під ребрами^[8]. Терміново зверніться до лікаря, якщо^[8]:

• є ознаки зневоднення: підгузки майже сухі, очі запалі, дитина плаче без сліз;
• висока температура тримається 5 днів і довше;
• дитині менше 3 місяців, а температура 38 °C або вища.

Код за МКХ-10

У Міжнародній класифікації хвороб 10-го перегляду (МКХ-10) аденовірусна інфекція без уточнення локалізації має код B34.0^[9]. Код B97.0, який часто наводять помилково, означає інше: аденовірус як збудник хвороби, класифікованої в іншому розділі, наприклад пневмонії^[10].

Діагностика

Здебільшого лікар ставить діагноз за симптомами й оглядом, особливо коли хворіє вся група в дитсадку. Аналізи потрібні, коли від результату залежить лікування: при тяжкому перебігу, в людей з ослабленим імунітетом або щоб відрізнити вірус від бактеріальної інфекції. Вірус виявляють швидким антигенним тестом (мазок, результат за кілька хвилин) або ПЛР, тобто аналізом, що знаходить генетичний матеріал вірусу^[4].

Відрізнити аденовірус від бактерій буває непросто: при аденовірусному фарингіті в дітей часто високі лейкоцити і С-реактивний білок, тобто показники запалення в крові. У згаданому дослідженні після запровадження швидкого антигенного тесту дітей стали коротше тримати у відділенні невідкладної допомоги (10,4 години замість 31,4), а частка госпіталізованих знизилася з 9% до 0,8%^[6]. Автори наголошують, що тест допомагає уникнути зайвих антибіотиків^[6].

Коротко: кілька днів високої температури і високі показники запалення в крові ще не доводять бактеріальну інфекцію: аденовірус дає схожу картину, і швидкий тест часто знімає питання про антибіотик.

Лікування аденовірусної інфекції

Схвалених противірусних ліків від аденовірусу немає^[3]. Лікують симптоми: відпочинок, достатньо рідини, жарознижувальні та знеболювальні засоби (парацетамол або ібупрофен) у дозах за інструкцією^[3]. При діареї головне вчасно відновлювати втрату рідини, найкраще розчином для пероральної регідратації; що робити крок за кроком, пояснює перша допомога при діареї.

Міф: якщо температура тримається кілька днів, без антибіотика не обійтися. Насправді: аденовірус є вірусом, і антибіотики на нього не діють; правильний діагноз саме для того й потрібен, щоб уникнути непотрібних антибіотиків^[6]. Антибіотик потрібен лише тоді, коли лікар знаходить приєднану бактеріальну інфекцію.

Тяжкі форми (поширена пневмонія, ураження багатьох органів) трапляються переважно в людей з ослабленим імунітетом, і без лікування смертність при них може перевищувати 50%^[2]. Таких пацієнтів лікують у стаціонарі. Основа лікування полягає у відновленні імунітету, наприклад зменшенні імуносупресивної терапії, а з противірусних найчастіше застосовують цидофовір внутрішньовенно, хоча він може пошкоджувати нирки^[11]. Для звичайних аденовірусних застуд цей препарат не використовують.

Читайте:

Що їсти та яких продуктів уникати під час діареї

Під час діареї найважливіше не дати організму зневоднитися. Сувора дієта з рису та сухариків при цьому не обо...

Профілактика

Вакцини проти аденовірусу для широкого загалу немає. Жива вакцина проти типів 4 і 7 існує, але її застосовують лише у війську США^[3]. Тому захист тримається на гігієні^[3]:

• часто мийте руки з милом, особливо після туалету, зміни підгузків і перед їжею; у дитсадках і лікарнях це особливо важливо;
• не торкайтеся очей, носа і рота немитими руками;
• хворий має кашляти й чхати в лікоть або серветку і по змозі залишатися вдома;
• провітрюйте приміщення;
• у басейнах вода має бути достатньо хлорована: це запобігає спалахам кон'юнктивіту.

Міф: антисептик для рук захищає від будь-яких вірусів так само, як миття. Насправді: аденовірус не має жирової оболонки і стійкий до багатьох поширених дезінфектантів^[4]. Спирт у високій концентрації (70–90%) у лабораторії знешкоджує аденовірус типу 5 за 30 секунд^[12], проте для гелів для рук описано потребу приблизно у 2 хвилинах контакту^[1]. Тож коли поруч є вода, мийте руки з милом, а поверхні обробляйте засобами з хлором^[1]. Засоби, які діють на норовірус, знешкоджують і аденовірус^[4].