Алергія чи застуда? Як розрізнити симптоми та що робити

За даними Центрів з контролю та профілактики захворювань США (CDC), дорослі там застуджуються в середньому 2–3 рази на рік^[1], а алергічний риніт має приблизно кожна шоста людина^[2]. Тож «застуда», яка щороку повертається в той самий тиждень травня, минає без температури й чомусь не заразить нікого з родини, часто виявляється зовсім не застудою.

Нежить, чхання й закладений ніс бувають і при застуді, і при алергії, тому ці стани легко сплутати. Довідник MSD (Merck) називає алергічний риніт головним станом, від якого лікар має відрізнити застуду^[3]. Причина в кожного своя: алергія виникає через надмірну реакцію імунної системи на пилок чи інші нешкідливі речовини, застуду спричиняють віруси, що розмножуються у верхніх дихальних шляхах. Від правильної здогадки залежить, чи допоможуть ліки: антигістамінний засіб не вилікує вірусну інфекцію, і чай з малиною так само безсилий проти алергії.

Причини алергії та застуди

Хоча алергія та застуда часто мають схожі симптоми, їхні причини різні. Алергія є реакцією імунної системи на речовини, які зазвичай не шкодять, але організм сприймає їх як загрозу. У відповідь виробляються антитіла, які запускають цілий ланцюг хімічних реакцій. Застуда виникає через віруси, що проникають у дихальні шляхи й спричиняють запалення слизових оболонок. Від цих відмінностей залежить, як перебігає хвороба, скільки вона триває і чим її лікувати.

Що спричиняє алергію

Сезонну алергію найчастіше спричиняє пилок дерев, злакових трав і бур'янів. Лікарі називають її алергічним ринітом, а в побуті кажуть «поліноз» або «сінна гарячка», хоча температури вона не підвищує^[4]. Коли пилинка потрапляє на слизову оболонку носа чи очей, імунна система сприймає її як небезпеку й виробляє специфічні антитіла класу IgE. Вони запускають вивільнення гістаміну, речовини, що спричиняє свербіж, чхання, сльозотечу й рідкий нежить^[5]. Крім пилку, алергію можуть спричиняти кліщі домашнього пилу, епітелій і слина тварин (зокрема котів і собак), спори плісняви, а також продукти (арахіс, молоко, яйця), ліки та укуси комах^[5]. Ці алергени не несуть реальної загрози, але організм реагує на них так, ніби це шкідливі мікроорганізми.

Що спричиняє застуду

Причиною застуди є вірусна інфекція верхніх дихальних шляхів: носа, горла, приносових пазух. Застуду можуть спричиняти понад 200 різних вірусів, найчастіше риновіруси, а також сезонні коронавіруси, віруси парагрипу, аденовіруси й ентеровіруси^[1]. Народна назва «застуда» вводить в оману: хворобу спричиняє вірус, а не сам холод, тому підхопити її можна будь-якої пори року, навіть улітку. В українській медичній практиці такі інфекції зазвичай називають гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ). Віруси грипу, COVID-19 і респіраторно-синцитіальний вірус дають схожі симптоми, але частіше перебігають тяжко^[1]. Зараження відбувається через краплі, які хворий виділяє під час кашлю й чхання, а також через руки й поверхні^[6]. До симптомів належать чхання, закладеність носа, біль у горлі, іноді кашель, загальне нездужання й втома.

Ще одна принципова відмінність стосується заразності. Людина із застудою заразна вже за кілька днів до появи симптомів і залишається небезпечною для інших, доки симптоми не минуть, зазвичай 1–2 тижні^[6]. Алергія не заразна: її спричиняє реакція власної імунної системи на конкретну речовину, і вірусу тут немає^[4]. Тож колега, якому ви чхнули на клавіатуру в розпал цвітіння берези, нічого від вас не підхопить.

Порівняння симптомів

Закладений ніс, чхання й нежить бувають і при алергії, і при застуді, тому підказку дають ті симптоми, які в цих станів не збігаються. Алергія часто супроводжується свербежем очей, а також свербежем у горлі, піднебінні, носі та вухах^[7]. Почервонілі, сльозливі очі, що сверблять, можуть свідчити про алергічний кон'юнктивіт, який часто йде в парі з алергічним ринітом^[2]. При застуді очі зазвичай не сверблять, зате можливі невисока температура, легка ломота в тілі й головний біль^[1], тоді як алергія ломоти не дає^[4]. Крім того, алергія може проявитися висипом, кропив'янкою чи свистячим диханням^[5].

Чхання та виділення з носа

Чхання є одним із найпоширеніших симптомів обох станів, але його характер може підказати причину. Напади чхання разом зі свербежем у носі й водянистими виділеннями типові для алергічного риніту^[2]. Важить і те, як усе почалося. Алергічна реакція з'являється за кілька хвилин або годин після контакту з алергеном^[5]. Застуда розгортається поступово, за 2–3 дні^[6]: спочатку дере чи болить горло, потім приєднуються чхання, нежить і закладеність^[3]. Рясний нежить буває в обох випадках: при алергії слизова оболонка намагається змити алерген, при застуді слиз утворюється як відповідь на вірусне запалення.

Слиз: колір і консистенція

Виділення з носа (у побуті просто «соплі») теж дають підказку, хоча й не таку надійну, як здається. При застуді в перші дні вони водянисті й рясні, а потім можуть ставати густішими, жовтуватими чи зеленуватими^[3]. Колір надають імунні клітини, які зібралися в слизовій оболонці. При алергії виділення зазвичай залишаються прозорими й рідкими навіть після тижня симптомів^[2].

Міф: зелені соплі означають бактеріальну інфекцію, тож потрібен антибіотик. Насправді: густі гнійноподібні виділення при застуді не свідчать про приєднання бактерій^[3]. Систематичний огляд не знайшов доказів, що колір виділень чи тривалість симптомів допомагають надійно відрізнити бактеріальний синусит від вірусного^[8].

«Алергічний салют» у дітей

У дітей алергію іноді видає характерний жест: дитина раз у раз тре свербливий ніс долонею знизу вгору, ніби віддає честь. Лікарі так і називають це «алергічним салютом», а від частого тертя на спинці носа може з'явитися поперечна складка. Ще одна ознака, темні кола під очима, отримала назву «алергічні тіні»^[9]. Застуда таких слідів зазвичай не лишає.

Порівняльна таблиця симптомів

Основні відмінності зведено в таблиці за даними Національних інститутів здоров'я США (NIH)^[4] та Національної служби охорони здоров'я Великої Британії (NHS)^[5].

Тривалість та сезонність

Одна з ключових відмінностей між застудою й алергією полягає в тривалості симптомів. Симптоми застуди досягають піку на 2–3 день^[1], а при неускладненому перебігу більшість із них минає протягом 10 днів; кашель нерідко тягнеться й на другому тижні^[3]. У маленьких дітей застуда триває довше^[6]. Організм справляється з вірусом сам, без спеціального лікування. Симптоми алергії тримаються тижнями чи місяцями, тобто стільки, скільки людина контактує з алергеном^[7]. Якщо контакт не припиняється, симптоми теж не зникають.

Друга важлива різниця стосується сезонності. Застуду можна підхопити будь-коли, хоча частіше це трапляється в холодну пору, коли люди більше часу проводять у приміщеннях, а різні респіраторні віруси циркулюють у різні сезони^[1]. Пилкова алергія прив'язана до цвітіння: найгірше зазвичай з кінця березня до вересня, особливо в теплі, вологі й вітряні дні^[7]. Навесні пилять дерева, наприкінці весни й улітку злакові трави, а наприкінці літа й восени бур'яни. На півдні України найтяжчою виявилася осіння алергія: у дослідженні на Херсонщині симптоми полінозу загострювалися у вересні й жовтні, а чутливість до пилку амброзії мали майже 80% пацієнтів^[10]. Кліщі домашнього пилу, пліснява й тварини можуть турбувати цілий рік: приблизно 20% випадків алергічного риніту сезонні, 40% цілорічні, а ще 40% поєднують обидві риси^[2].

Алергія і застуда не виключають одна одну. Людина з алергічним ринітом може водночас підхопити вірус, і тоді симптоми змішуються. Для людей з бронхіальною астмою це особливо неприємно, бо застуда може спровокувати напад^[1].

Коротко: якщо «застуда» без температури тягнеться понад два тижні або щороку повертається в той самий місяць, варто перевірити, чи це не алергія.

Профілактика

Хоча причини алергії та застуди різні, ризик неприємних симптомів можна зменшити в обох випадках. При алергії головне уникати контакту з алергенами, такими як пилок чи домашній пил. Застуді найкраще протидіють гігієна рук і обмеження контактів із джерелами вірусів.

Профілактика алергії

Щоб зменшити сезонні алергічні реакції, варто стежити за навколишнім середовищем і вчасно вживати заходів. Пилок і спори плісняви потрапляють у дихальні шляхи непомітно, але можуть спричиняти сильну реакцію. NHS радить такі кроки^[7]:

• Після прогулянки переодягнутися й прийняти душ, щоб змити пилок з волосся й шкіри
• Не косити траву, не ходити по ній і відкласти садові роботи в період активного цвітіння
• Міф: пилку найбільше зранку, тож гуляти треба ввечері. Насправді: у дослідженні в Центральній Європі концентрація пилку трав була найвищою з 9 до 18 години, а провітрювати житло автори радять рано-вранці, з 6 до 9, або після 21 години^[11]
• У теплі, вологі й вітряні дні менше часу проводити надворі: тоді пилку в повітрі найбільше
• Стежити за прогнозом пилку (його публікують погодні сервіси й аеробіологічні станції) і в пікові дні залишатися вдома
• Якщо алергія повторюється щороку, почати лікування заздалегідь: гормональний спрей для носа радять починати за пару тижнів до цвітіння, бо повний ефект настає не одразу^[12]
• Користуватися пилососом з HEPA-фільтром, регулярно прибирати вологою ганчіркою, а в автомобілі ставити пилковий фільтр
• Тримати вікна й двері зачиненими під час активного цвітіння, не сушити білизну надворі й не тримати вдома свіжих квітів
• Носити сонцезахисні окуляри, що щільно прилягають, і змащувати шкіру біля ніздрів вазеліном, щоб затримати пилок

Профілактика застуди

Щоб уникнути застуди, варто пам'ятати: віруси найчастіше потрапляють в організм через руки, які торкалися заражених поверхонь, а потім очей, носа чи рота. Прості щоденні звички помітно знижують ризик зараження, особливо в сезон респіраторних інфекцій.

• Часто мити руки теплою водою з милом, приблизно 20 секунд^[13]: у Кокранівському огляді гігієна рук зменшувала кількість людей з гострими респіраторними інфекціями на 14%^[14]
• Не торкатися очей і носа немитими руками^[6]
• Під час чхання чи кашлю прикривати рот і ніс серветкою або згином ліктя й одразу викидати використані серветки^[6]
• Протирати дверні ручки, телефони, клавіатури та інші предмети, яких часто торкаються: віруси застуди живуть на руках і поверхнях до 24 годин^[6]
• Не користуватися спільними з хворим рушниками, чашками чи дитячими іграшками^[6]
• Уникати тісного контакту з хворими й людних місць у сезон застуд
• Маску доречно вдягати поруч із хворими, хоча для громадських місць Кокранівський огляд знайшов, що вона, імовірно, мало впливає на кількість грипоподібних захворювань^[14]

Вакцина від грипу від застуди не захищає^[6], але вона залишається способом уберегтися від тяжчої інфекції.

Як підтвердити алергію чи застуду

Для застуди аналізи зазвичай не потрібні: лікар ставить діагноз за симптомами й оглядом^[3]. Обстеження потрібні, коли лікар підозрює ускладнення, наприклад пневмонію, яку вже лікують антибіотиками^[15]. Алергію допомагає виявити сімейний лікар або алерголог. Перевірити, на що саме реагує організм, можна за допомогою шкірних алергопроб або аналізу крові на специфічні IgE^[5]. Знаючи свій алерген, легше уникати його й підібрати лікування.

Методи лікування

Алергія та застуда можуть помітно псувати повсякденне життя, особливо коли симптоми сильні. Ці два стани потребують різного підходу. Застуда зазвичай минає сама, коли організм долає вірус, а алергія вимагає контролю і часто тривалого лікування, особливо якщо алерген постійно присутній довкола.

Що допомагає при алергії

Найнадійніший спосіб запобігти симптомам полягає в тому, щоб уникати свого алергену. Якщо це неможливо, симптоми зменшують ліки, що блокують дію гістаміну або гасять запалення в носі. У складніших випадках лікар може запропонувати курс імунотерапії, щоб організм «звик» до подразника й не реагував на нього так бурхливо^[5].

• Антигістамінні препарати: таблетки, спреї для носа чи очні краплі, які зменшують свербіж, чхання й сльозотечу^[7]. Поширені варіанти: цетиризин, лоратадин, дезлоратадин, фексофенадин; старші засоби, як-от дифенгідрамін, можуть спричиняти сильну сонливість
• Інтраназальні кортикостероїди (гормональні спреї для носа): зменшують запалення слизової оболонки й є першою лінією лікування алергічного риніту^[2]
• Промивання носа сольовим розчином: видаляє алергени зі слизової оболонки; у Кокранівському огляді промивання зменшувало вираженість симптомів порівняно з відсутністю промивань, хоча якість доказів низька^[16]
• Алергенспецифічна імунотерапія: уколи або таблетки чи краплі під язик з поступово зростаючими дозами алергену. Це єдине лікування, що діє на саму причину алергії; для тривалого ефекту Європейська академія алергології та клінічної імунології (EAACI) радить лікуватися щонайменше три роки^[17]
• Судинозвужувальні засоби (деконгестанти): швидко знімають закладеність, але спреї з оксиметазоліном чи ксилометазоліном не застосовують довше 5 днів, бо вони можуть посилити закладеність^[18]. Таблетки з псевдоефедрином, за рішенням Європейського агентства з лікарських засобів (EMA), не можна застосовувати при тяжкій чи неконтрольованій артеріальній гіпертензії і тяжких хворобах нирок через ризик рідкісних, але небезпечних станів зі зниженим кровопостачанням мозку^[19]

Як лікувати застуду

Ліків, які знищують віруси застуди, не існує. Противірусні препарати є лише для грипу та COVID-19^[15]. Лікування зводиться до полегшення симптомів, поки організм сам долає інфекцію.

Міф: антибіотик допоможе швидше впоратися із застудою. Насправді: антибіотики діють лише на бактерії, тому при застуді не полегшують симптомів і не пришвидшують одужання^[6], зате можуть спричиняти побічні реакції, від висипу до тяжкої діареї^[15].

• Відпочинок і сон: допомагають організму боротися з інфекцією^[6]
• Достатнє пиття: вода чи трав'яний чай запобігають зневодненню^[6]
• Безрецептурні засоби: парацетамол чи ібупрофен зменшують біль і знижують температуру^[6]. Ацетилсаліцилову кислоту (аспірин) дітям до 16 років не дають; не варто поєднувати комбіновані порошки від застуди з окремими таблетками парацетамолу чи ібупрофену, щоб не перевищити дозу. Ліки від кашлю й застуди не рекомендують дітям до 6 років^[15]
• Теплі напої з медом: пом'якшують горло й зменшують подразнення^[6]. У Кокранівському огляді мед зменшував частоту кашлю в дітей краще, ніж плацебо^[20], але дітям до 1 року його не дають через ризик ботулізму^[3]
• Промивання носа сольовим розчином: очищує ніс від слизу; користь при застуді можлива, але дослідження невеликі й неякісні^[21]. Полоскання горла солоною водою полегшує біль у горлі дорослим^[6]
• Спокійний режим: з температурою чи сильним нездужанням краще залишитися вдома й обмежити контакти, поки не стане краще^[6]
• Тепла пара і зволоження: дихання парою в ванній з увімкненим гарячим душем допомагає при закладеному носі, а чистий зволожувач повітря полегшує дихання^[15]; дітям не можна дихати над мискою з окропом через ризик опіку^[6]

Популярні цинк і вітамін C при застуді мають скромну доказову базу. Доказів, що вітамін C чи ехінацея запобігають застуді або пришвидшують одужання, мало^[6]. За Кокранівським оглядом, цинк, можливо, скорочує застуду приблизно на два дні, але впевненість у цьому низька, а побічні ефекти, як-от нудота, трапляються частіше^[22].

Читайте:

Чому варто бути обережним зі сморканням під час застуди

Сякання при застуді, яке в побуті частіше називають сморканням, здається найпростішою справою. Чим сильне ся...

Коли варто звертатися до лікаря

У більшості випадків застуда та алергія не потребують візиту до лікаря. Проте буває, що симптоми затягуються або раптово погіршуються, і тоді застуда вже не пройде сама. Звернутися по медичну допомогу варто, якщо симптоми не минають понад 10 днів, якщо після покращення гарячка чи кашель повертаються або посилюються, при утрудненому чи частому диханні або зневодненні^[15]. Те саме стосується випадків, коли висока температура тримається понад 3 дні, з'являються задишка чи біль у грудях, кашель триває понад 3 тижні або застуда трапилася в людини з хронічною хворобою серця, легень, нирок, діабетом чи ослабленим імунітетом^[6]. Дитину до 3 місяців з температурою 38 °C і вище треба показати лікарю без зволікань^[23]. При алергії привід звернутися до лікаря з'являється, коли симптоми посилюються або не минають після аптечних засобів^[7]. Застуда може ускладнитися запаленням вуха чи пазух, а в тяжчих випадках бронхітом чи пневмонією^[1]:

• Синусит: біль у щоках чи лобі, тиск у ділянці носа, густий слиз із неприємним запахом. У побуті запалення верхньощелепних пазух називають «гайморитом»
• Загострення бронхіальної астми: утруднене дихання, свистячі хрипи, стиснення в грудях
• Середній отит (запалення середнього вуха): біль у вусі, відчуття закладеності чи рідини, зниження слуху
• Пневмонія (запалення легень): кашель, задишка, висока температура, біль у грудях під час дихання чи кашлю, сильна втома^[24]
• Анафілаксія: раптовий набряк губ, язика чи горла, утруднене дихання, запаморочення або знепритомнення після контакту з алергеном. Це невідкладний стан: застосуйте автоінжектор адреналіну, якщо він є, і негайно викличте швидку (103 або 112)^[25]