Аденовірусний кон'юнктивіт: симптоми, заразність, лікування

Одне червоне око в дитини з садочка часто за тиждень перетворюється на спалах у кількох групах. Під час спалаху аденовірусного кон'юнктивіту в трьох садочках на японському острові Окі від зараження до перших симптомів минало в середньому 9 днів, а сама хвороба тривала близько 13 днів^[1]. Збудник стійкий до висихання та частини звичайних засобів для дезінфекції поверхонь, і живий вірус на деяких предметах зберігається до 30 днів. Тому спалахи нерідко починаються навіть в офтальмологічних кабінетах^[2].

Опис

Цю форму кон'юнктивіту викликають аденовіруси. Кон'юнктивіт означає запалення кон'юнктиви: так називають тонку прозору слизову оболонку, яка вкриває білок ока і внутрішній бік повік. Вірус потрапляє на неї, найчастіше з рук, і викликає почервоніння, сльозотечу та подразнення очей. Саме аденовіруси відповідають за більшість вірусних кон'юнктивітів: до 90% випадків^[3].

Аденовіруси утворюють велику групу вірусів, що викликають різні хвороби: застуду і біль у горлі, ураження очей, кишкові інфекції. На очах вони проявляються двома основними формами^[4]:

• Епідемічний кератокон'юнктивіт, найтяжча форма, за якої може запалюватися ще й рогівка (кератит). Його класично спричиняють типи 8, 19 і 37^[5]. Останніми роками спалахи дають і новіші типи 53, 54 та 56^[6][7][8].
• Фарингокон'юнктивальна гарячка: висока температура, біль у горлі й кон'юнктивіт обох очей, частіше в дітей. Її викликають переважно типи 3, 4 і 7^[3].

Аденовірус зазвичай передається через руки: людина торкається виділень з ока хворого, рушника чи дверної ручки, а потім своїх очей. Інші шляхи включають краплі під час кашлю й чхання, медичні інструменти та воду в басейнах^[4][3].

Хвороба трапляється в будь-яку пору року^[9]. Влітку відомі спалахи фарингокон'юнктивальної гарячки, пов'язані з басейнами^[10]. Хворіють люди будь-якого віку, а в дитячих колективах інфекція поширюється особливо швидко^[1].

Симптоми зазвичай наростають у перші дні хвороби. Більшість випадків минає без специфічного лікування, а лікар допомагає полегшити симптоми, вчасно помітити ураження рогівки та не допустити поширення інфекції^[3].

Симптоми

Від контакту з вірусом до перших ознак зазвичай минає від кількох днів до двох тижнів^[2]. Часто спершу червоніє одне око, а друге приєднується пізніше. Окрім очей, можуть з'являтися загальні симптоми, як при ГРВІ.

Основні симптоми аденовірусного кон'юнктивіту включають:

• Почервоніння очей: один з перших і найпомітніших симптомів, червоніє насамперед білок ока.
• Відчуття піску й печіння: людині здається, що в око щось потрапило. Легкий свербіж можливий, але сильний свербіж більше характерний для алергії^[11].
• Набряк повік: повіки можуть набрякати, особливо вранці після сну.
• Виділення з очей: при вірусному кон'юнктивіті вони переважно водянисті. Густі жовто-зелені виділення, через які повіки злипаються зранку, швидше вказують на бактеріальну інфекцію^[3][11].
• Сльозотеча: посилене виділення сліз, типовий симптом.
• Світлобоязнь (фотофобія): болісна чутливість до світла. Якщо вона сильна, це може означати ураження рогівки^[3].

Крім симптомів, пов'язаних з очима, людина також може відчувати загальні симптоми захворювання, такі як:

• Підвищення температури тіла: при фарингокон'юнктивальній гарячці температура може бути високою й з'являється раптово^[4].
• Головний біль і загальне нездужання, як при інших вірусних інфекціях.
• Симптоми фарингіту і риніту: біль у горлі, нежить чи закладеність носа^[4].
• Збільшення лімфатичних вузлів (лімфовузлів): для вірусного кон'юнктивіту особливо характерний збільшений і болючий передвушний лімфовузол, розташований перед вухом з боку ураженого ока. Бактеріальний кон'юнктивіт так зазвичай не проявляється^[3]. Можуть збільшуватися й підщелепні лімфовузли.

Як відрізнити від бактеріального й алергічного кон'юнктивіту

Ознаки різних кон'юнктивітів частково збігаються, тому остаточно розрізнити їх може лише лікар^[5]. Найбільше підказують характер виділень, свербіж і супутні хвороби^[11][3]. Алергічний кон'юнктивіт не заразний і часто супроводжує поліноз, астму чи екзему^[5].

Читайте:

Алергія чи застуда? Як розрізнити симптоми та що робити

Алергія чи застуда: за якими ознаками їх розрізнити, чим відрізняються причини, тривалість і сезонність, хто ...

Класифікація

МКХ-10: B30.1 (кон'юнктивіт, спричинений аденовірусом); B30.0 для аденовірусного кератокон'юнктивіту, B30.2 для вірусного фарингокон'юнктивіту^[12].

МКХ-11: 1D84.0.

Фактори ризику

Хвороба поширена і дуже заразна. Ймовірність заразитися підвищують такі фактори:

• Контакт з інфікованою людиною: вірус передається через руки, спільні рушники, наволочки й предмети гігієни, а також краплями під час кашлю^[4].
• Переохолодження: Міф: «очі надуло протягом, тому з'явився кон'юнктивіт». Насправді: аденовірусний кон'юнктивіт є інфекцією, і без контакту з вірусом він не виникне, хоч би як людина змерзла^[4]. Чи послаблює холод імунну систему настільки, щоб полегшити зараження аденовірусом, надійно не доведено.
• ГРВІ: кон'юнктивіт і застуда часто мають одну причину, бо той самий аденовірус уражає і горло, і очі^[4]. Хто кашляє і чхає, легко переносить вірус з носа на очі руками.
• Порушення гігієни: рідке миття рук і звичка терти очі полегшують зараження^[13].
• Купання в басейнах і водоймах: погано знезаражена вода буває джерелом спалахів фарингокон'юнктивальної гарячки^[10].
• Травми і тертя очей: дотики брудними руками до подразненого чи пошкодженого ока відкривають вірусу прямий шлях до кон'юнктиви^[4].
• Неправильне використання контактних лінз: під час кон'юнктивіту лінзи носити не можна, доки очі не одужають^[14]. Особливо ризиковано спати в контактних лінзах.
• Обстеження й операції на очах: аденовірус передається через інструменти й руки персоналу, тому спалахи епідемічного кератокон'юнктивіту трапляються в офтальмологічних клініках^[2][4].

Діагностика та лікування

Діагностика

Діагноз зазвичай ставлять за симптомами й оглядом. Офтальмолог оглядає око під щілинною лампою, мікроскопом з яскравим вузьким променем світла. Так видно дрібні горбики-фолікули на кон'юнктиві, плівки на ній і найголовніше: чи не уражена рогівка.

Лабораторні аналізи потрібні не завжди, зазвичай коли картина нетипова чи хвороба затягується понад 4 тижні^[3]. Найточніший метод полягає у ПЛР мазка з кон'юнктиви. Існує й експрес-тест на аденовірус з результатом за 10 хвилин. У дослідженні на 128 пацієнтах він правильно виявляв 85–93% випадків і рідко давав хибнопозитивний результат^[15]. Негативний тест не виключає аденовірус повністю: у пацієнтів з нетиповим або затяжним кон'юнктивітом чутливість тесту виявилася значно нижчою^[16].

Лікування

Ліки, що знищують сам аденовірус, досі не схвалені^[9][13]. Тому лікування полегшує симптоми, поки організм сам долає інфекцію. Антибіотики на вірус не діють, і при неускладненому вірусному кон'юнктивіті вони не потрібні^[11].

Основні підходи до лікування включають:

• Холодні компреси: прохолодна волога тканина на кілька хвилин зменшує набряк і дискомфорт^[3]. Як безпечно доглядати за очима вдома, описано в матеріалі про домашнє лікування кон'юнктивіту.
• Штучні сльози: зволожувальні краплі, краще без консервантів, до 10 разів на день, змивають вірус і зменшують печіння^[3].
• Противірусні препарати: ефективних і схвалених засобів проти аденовірусу немає. Досліджують, зокрема, промивання ока розчином повідон-йоду в кабінеті лікаря^[13][3]. Краплі «від вірусу» без призначення лікаря не мають доведеної користі.
• Краплі з кортикостероїдами: їх призначає лише офтальмолог, коли інфільтрати в рогівці погіршують зір. Самостійно такі краплі застосовувати небезпечно: вони можуть подовжити виділення вірусу^[3], а тривале використання загрожує глаукомою і катарактою^[13].

Коротко: чарівних крапель від аденовірусного кон'юнктивіту не існує. Холод, штучні сльози й гігієна допомагають пережити хворобу, а стероїдні краплі можна лише за рішенням офтальмолога.

Скільки людина заразна і чи треба сидіти вдома

Людина з аденовірусним кон'юнктивітом дуже заразна приблизно 10–14 днів, і вірус виділяється, доки око червоне й сльозиться^[3]. Звичайне миття рук з милом надійніше за спиртові гелі: в експерименті антисептик на спирту за 3 хвилини знижував кількість живого аденовірусу на пальцях значно гірше, ніж потрібно для надійного знезараження^[17].

Щоб не заразити інших, варто:

• часто мити руки з милом і не торкатися очей;
• мати окремі рушник і наволочку, прати їх у гарячій воді;
• не ділитися косметикою для очей, краплями й лінзами;
• витирати очі одноразовими серветками й одразу їх викидати^[14].

Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) не вимагає обов'язково залишатися вдома, якщо самопочуття нормальне^[14]. Проте на час, поки очі червоні й сльозяться, розумно обмежити тісні контакти. Правила допуску до садочка, школи чи роботи, особливо медичної, встановлює заклад або лікар.

Прогноз і ускладнення

Більшість випадків минає самостійно за 2–4 тижні^[3]. При епідемічному кератокон'юнктивіті в рогівці можуть з'явитися дрібні помутніння, субепітеліальні інфільтрати. Вони спричиняють затуманений зір, відблиски і світлобоязнь та інколи тримаються місяцями й навіть роками після того, як почервоніння минуло^[13][3]. Схоже почервоніння буває і при інших хворобах очей, частина з яких загрожує зору, тому затяжний чи нетиповий кон'юнктивіт варто показати офтальмологу.

Ознаки, з якими варто якнайшвидше звернутися до офтальмолога:

• біль в оці, сильніший за звичне печіння;
• погіршення чи затуманення зору;
• сильна світлобоязнь;
• білі плями чи помутніння на рогівці, які лікар бачить під час огляду (інфільтрати)^[14][3].