Десятиліттями легку астму лікували просто: людина носила в кишені інгалятор із сальбутамолом і вдихала його, коли ставало важко дихати. У 2019 році Глобальна ініціатива з боротьби з астмою (GINA) перестала рекомендувати такий підхід дорослим і підліткам, а автори назвали цю зміну фундаментальною[1]. Причина проста: швидкий бронхолітик знімає симптом, але не зачіпає запалення, яке цей симптом спричиняє.
Масштаб проблеми великий. У 2023 році астма була в 363 мільйонів людей, і того ж року від неї померли 442 тисячі. Це найпоширеніша хронічна хвороба в дітей, а більшість смертей припадає на країни з низьким і нижчим за середній рівнем доходу, де астму часто не діагностують і недолікують[2].
Що відбувається в бронхах
В основі астми лежить хронічне запалення дихальних шляхів. Запалені бронхи стають надто чутливими: на холодне повітря, пил чи вірус вони відповідають набряком і скороченням м'язів у своїй стінці. Набряк і спазм звужують просвіт, і повітрю стає важче проходити, особливо на видиху[3].
З цього механізму випливають і всі типові симптоми. Коли повітря протискається крізь звужені бронхи, з'являється свистяче дихання. Подразнені дихальні шляхи викликають кашель, який часто посилюється вночі. Людина відчуває стиснення в грудях і задишку[2]. Під час нападу це може відчуватися так, ніби доводиться вдихати повітря крізь соломинку[4].
Характерна риса астми полягає в мінливості. Симптоми то посилюються, то слабшають, і так само змінюється прохідність бронхів[5]. Саме тому між загостреннями людина може почуватися цілком здоровою, а лікар під час огляду не почути нічого підозрілого.
Хто хворіє на астму
Однієї причини астми немає. Вона виникає, коли спадкова схильність зустрічається з чинниками довкілля. До факторів ризику належать випадки астми в родині, інші алергічні хвороби, як-от екзема чи алергічний риніт, міське життя, надмірна вага й ожиріння[2].
Значну роль відіграють події раннього дитинства. Ризик підвищують передчасні пологи, мала вага при народженні, тютюновий дим і забруднене повітря. Пізніше додаються алергени в оселі, зокрема пилові кліщі та цвіль, а також шкідливі речовини на роботі[2].
Свій внесок роблять і віруси. Свистяче дихання під час інфекцій, спричинених респіраторно-синцитіальним вірусом і риновірусом, може схиляти немовлят і маленьких дітей до астми в майбутньому[6]. Відрізняється й розподіл за статтю: у дитинстві астма частіше трапляється в хлопчиків, а серед дорослих частіше хворіють жінки[7].
Типи астми
Астма в різних людей поводиться по-різному: в одного вона загострюється лише під час цвітіння, в іншого після пробіжки на морозі, у третього вперше з'являється в сорок років. Тому лікарі розрізняють кілька її типів, і від типу залежить, яких тригерів уникати й яке лікування добирати.
Алергічна і неалергічна астма
При алергічній астмі напад провокують алергени: пилок трав, дерев і бур'янів, лупа тварин, пилові кліщі, цвіль. Алергія є найпоширенішим тригером астми, хоча не кожна людина з алергією має астму, і не кожна людина з астмою має алергію[8].
Неалергічну астму запускають інші чинники: вірусні респіраторні інфекції, фізичне навантаження, подразники в повітрі, стрес, деякі ліки й харчові добавки, погода. Загострення часто трапляються в спеку чи сильний холод, а також під час застуди[9].
Дитяча і доросла астма
Найчастіше астма починається в дитинстві, проте в деяких людей її ознаки з'являються лише в дорослому віці. Таку форму називають астмою з дорослим початком[7]. У дорослих серед чинників ризику помітніші тютюновий дим і шкідливі речовини на роботі[6].
У багатьох дітей симптоми з віком слабшають, проте гарантувати цього не можна. У популяційному когортному дослідженні з 257 учасників, які мали астму у 8 років, до 24 років симптоми зникли в 39%. За суворішими критеріями з об'єктивними показниками клінічну ремісію мали 29%, а повну лише 18%, і навіть серед тих, у кого симптомів не стало, 27% мали відхилення хоча б в одному об'єктивному показнику. У хлопців симптоми зникали частіше, а харчова сенсибілізація та надмірна вага зменшували шанси на ремісію[10].
Астма фізичного навантаження
При астмі фізичного навантаження кашель, свистяче дихання, задишка чи стиснення в грудях з'являються під час або після бігу, гри чи тренування, особливо в холодному й сухому повітрі[11]. На початку навантаження бронхи приблизно 5–8 хвилин навіть розширюються, потім настає бронхоспазм, який досягає піку за 10–15 хвилин і зазвичай минає за 30–90 хвилин[12].
Допомагає розминка: спершу рухатися повільно й лише потім пришвидшуватися[11]. Дані про її ефект суперечливі, хоча частина досліджень показує, що інтенсивна розминка зменшує падіння показників дихання[12]. Бронхолітик короткої дії вдихають за 10–15 хвилин до навантаження, і він діє до 4 годин[11].
Інші типи астми
- Професійна астма: пов'язана з речовинами на роботі. На неї припадає в середньому 10–15% випадків астми в дорослих, а найчастіші винуватці включають ізоціанати, борошняний і зерновий пил, деревний пил, зварювальні випари, засоби для чищення та перукарські хімікати[13]. Найкраще припинити контакт із речовиною, бо симптоми може спричинити навіть мінімальна її кількість[14].
- Поєднання астми та ХОЗЛ: так називають стан, коли в людини є ознаки і астми, і хронічної обструктивної хвороби легень. Зазвичай мова про людей старших 40 років з астмою в анамнезі та стійким звуженням бронхів. Загальноприйнятого визначення досі немає, тому діагностувати цей стан складно[15].
Тригери загострень
Якщо фактори ризику пояснюють, чому астма з'явилася, то тригери пояснюють, чому сьогодні дихати важче, ніж учора. В одних людей напад провокують алергени: пилові кліщі, цвіль, шерсть і лупа тварин, пилок рослин. В інших це холодне повітря, застуда чи грип, тютюновий дим, забруднення повітря чи деякі ліки[16]. Тригери в кожного свої, і з часом вони можуть змінюватися[16]. Навіть вологість повітря здатна вплинути на перебіг хвороби.
Напад здатні спровокувати й сильні емоції, від яких дихання стає дуже частим[17]. Стрес та емоційні чинники належать до відомих провокаторів гіперреактивності бронхів[6], тому в декого симптоми з'являються під час сильних переживань, плачу чи навіть сміху.
Окремо варто сказати про фізичне навантаження. Звуження бронхів під час або після тренування трапляється в значної частини людей з астмою, а іноді й у тих, у кого астми немає[18]. Найчастіше це стається, коли повітря сухе[16]. Американське торакальне товариство радить таким людям використовувати бронхолітик короткої дії перед тренуванням[18]. Тож астма не є приводом відмовлятися від спорту, але є приводом обговорити з лікарем, як до нього готуватися.
Застуда й грип не просто погіршують симптоми. Грип може спровокувати напад, а люди з астмою частіше отримують пневмонію як ускладнення грипу[19].
Читайте:
Як ставлять діагноз
Діагноз астми ґрунтується на двох речах: на типовій картині симптомів, що змінюються з часом, і на доказах того, що прохідність бронхів теж коливається[5].
Головне дослідження називається спірометрією. Вона показує, скільки повітря людина може видихнути і як швидко. Потім спірометрію повторюють після вдихання бронхолітика: якщо дихання помітно покращилося, це свідчить на користь астми[20]. Коливання можна підтвердити й інакше, наприклад вимірюючи пікову швидкість видиху протягом кількох тижнів чи проводячи провокаційну пробу[5]. Лікар також може призначити аналіз на оксид азоту у видихуваному повітрі, шкірні алергопроби чи аналіз крові на алергію[20].
Рентгенографія грудної клітки діагноз астми не підтверджує, проте допомагає виключити стани, які її імітують. Її радять, наприклад, людям від 40 років, у яких уперше виявили середньотяжку чи тяжку астму[6].
GINA радить підтверджувати діагноз ще до початку базисного лікування, бо після нього зробити це складніше[5].
З маленькими дітьми все складніше. Більшість діагностичних тестів у них працює погано[20], а свистяче дихання під час вірусних інфекцій у дітей до 5 років трапляється дуже часто. Астма ймовірніша, якщо дитина кашляє чи свистить під час гри, сміху чи плачу, без ознак застуди, а також якщо вона має екзему чи алергічний риніт[5].
Лікування: чому одного «синього» інгалятора замало
Тепер повернімося до зміни 2019 року. Лікування самими лише бронхолітиками короткої дії пов'язане з вищим ризиком смерті від астми й термінових звернень по допомогу, навіть у людей із рідкісними симптомами[5]. Ризик зростає вже тоді, коли людина використовує три й більше балончики сальбутамолу на рік[5]. Бронхолітик розслабляє м'язи бронхів, проте на запалення, з якого все починається, не впливає.
Тому GINA рекомендує всім дорослим і підліткам з астмою лікування, що містить інгаляційний кортикостероїд[5]. Найкраще вивчений варіант для легкої астми виглядає так: один інгалятор із комбінацією будесоніду і формотеролу, який людина використовує за потреби, тобто тоді ж, коли раніше використала б сальбутамол.
Ефект цього підходу перевірили у великих рандомізованих дослідженнях. У дослідженні SYGMA 1 майже 3,9 тисячі людей віком від 12 років з легкою астмою протягом року лікували трьома способами. Тяжких загострень на рік було 0,20 на людину при лікуванні за потреби тербуталіном, бронхолітиком короткої дії на зразок сальбутамолу, 0,07 при будесоніді з формотеролом за потреби і 0,09 при щоденному будесоніді[21]. У SYGMA 2 за участю понад 4,1 тисячі людей комбінація за потреби виявилася не гіршою за щоденний будесонід щодо тяжких загострень, хоча середня доза гормону була приблизно вчетверо меншою: 66 проти 267 мкг на добу[22]. За даними GINA, такий підхід зменшує кількість тяжких загострень щонайменше на 60% порівняно з самим лише бронхолітиком короткої дії[5].
При середньотяжкій астмі ту саму комбінацію застосовують щодня як підтримувальну терапію і додатково за потреби. Це називають режимом єдиного інгалятора[5]. Альтернативний шлях також допустимий: щоденний інгаляційний кортикостероїд чи його комбінація з бронхолітиком тривалої дії, а для швидкої допомоги сальбутамол[5]. При тяжкій астмі лікар може додати інші препарати, а в разі потреби біологічну терапію, яку добирають з урахуванням типу запалення[5].
Лікування переглядають регулярно. Якщо астма добре контрольована 2–3 місяці, дозу можна поступово знижувати до мінімальної ефективної[5]. Дітям 6–11 років теж рекомендоване лікування з інгаляційним кортикостероїдом, а в дітей до 5 років починають з бронхолітика під час нападів свистячого дихання і за потреби пробують базисну терапію приблизно 3 місяці[5].
Чи можна лікувати легку астму лише сальбутамолом? Ні. Лікування самим бронхолітиком короткої дії пов'язане з вищим ризиком тяжких загострень і смерті, а схеми з інгаляційним кортикостероїдом цей ризик зменшують. Це добре доведено великими рандомізованими дослідженнями.
Коротко: основа лікування астми полягає в інгаляційному кортикостероїді, а при легкій формі найкраще вивчена комбінація будесоніду з формотеролом за потреби.
Інгалятор працює, лише якщо ним правильно користуватися
Навіть найкращі ліки не допоможуть, якщо вони не потрапляють у бронхи. Систематичний огляд 144 досліджень, у яких фахівці спостерігали, як понад 54 тисячі людей користуються інгаляторами, показав: правильну техніку мали лише 31%[23]. Найчастіші помилки при використанні дозованого аерозольного інгалятора полягали в неузгодженості натискання й вдиху, надто швидкому чи неглибокому вдиху та відсутності затримки дихання після нього. За 40 років спостережень ситуація не покращилася[23].
Тому GINA радить перш ніж посилювати лікування, перевірити техніку інгаляції та те, чи людина взагалі регулярно використовує препарат[5]. Найпростіше попросити лікаря чи фармацевта подивитися, як ви робите вдих, і виправити помилки.
Коротко: більшість людей користується інгалятором з помилками, тому техніку варто перевірити в лікаря чи фармацевта.
Форми введення ліків
Ліки від астми доставляють у дихальні шляхи кількома способами, і пристрій добирають під конкретну людину:
- Дозовані аерозольні інгалятори: найпоширеніша форма. Вони вимагають узгодити натискання на балончик із вдихом, і саме на цьому люди помиляються найчастіше[23].
- Порошкові та м'якоаерозольні інгалятори: ще два поширені типи пристроїв[24]. Порошковий інгалятор вивільняє ліки під час самого вдиху, тому натискання з вдихом узгоджувати не потрібно.
- Небулайзери: перетворюють ліки на дрібний аерозоль. У лікарні при тяжкому нападі через небулайзер дають високі дози препарату[24].
- Таблетки: якщо інгаляторів недостатньо, лікар може додати, наприклад, монтелукаст[24]. Антилейкотрієнові препарати зменшують набряк і тримають дихальні шляхи відкритими, їх призначають окремо або разом з гормоном[25].
Про монтелукаст варто знати ще одне. У 2020 році Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA) зобов'язало додати до його інструкції попередження в чорній рамці про серйозні зміни поведінки й настрою: збудження, агресію, депресію, порушення сну, суїцидальні думки й дії. Лікарям радять зважувати ці ризики перед призначенням препарату при астмі[26].
Що означає контроль астми
Лікування потрібне для того, щоб астма якомога менше впливала на звичайне життя. Лікар оцінює контроль за кількома ознаками: як часто з'являються симптоми, чи будять вони вночі, чи обмежують фізичну активність і як часто потрібен бронхолітик для полегшення (інтермітуюча астма тут не виняток)[5].
Окремо оцінюють ризик майбутніх загострень. Його підвищують загострення протягом останнього року, часте використання бронхолітика короткої дії, нерегулярне лікування чи неправильна техніка інгаляції, ожиріння, хронічний риносинусит, рефлюксна хвороба, харчова алергія, знижена функція легень, а також серйозні психологічні чи соціальні проблеми[5]. Ризик може бути високим навіть тоді, коли симптомів небагато.
План дій при астмі
GINA радить кожній людині з астмою мати письмовий індивідуальний план дій[5]. У ньому зазначено, яких тригерів уникати, як розпізнати напад і що робити, які ліки й коли приймати, коли звертатися до лікаря чи викликати швидку і кому телефонувати в екстреній ситуації[25].
Часто такий план будують за принципом світлофора і прив'язують до пікової швидкості видиху. Її вимірюють простим портативним приладом, піковим флоуметром, і порівнюють з особистим найкращим результатом[27]:
| Зона | Пікова швидкість видиху | Що це означає |
| Зелена | 80–100% від особистого найкращого | стан стабільний |
| Жовта | 50–79% | можливо, починається напад або лікування треба посилити |
| Червона | менше 50% | імовірно, тяжкий напад, діяти потрібно негайно |
У червоній зоні засіб швидкої допомоги не допомагає. Відсутність свистячого дихання при тяжкому нападі не заспокоює: вона може означати, що повітря проходить украй погано[27].
Телефонуйте 103 або 112, якщо ліки не полегшують симптомів, дихати й далі дуже важко, губи чи шкіра набули синюшного відтінку, а в дитини з'явилися сонливість, сплутаність свідомості чи прискорене серцебиття[4]. Поки чекаєте на медиків, дійте за своїм планом і правилами першої допомоги при нападі астми.
Коротко: письмовий план дій і вимірювання пікової швидкості видиху допомагають помітити загострення рано, а червона зона потребує негайної допомоги.
Як зменшити кількість загострень
Найбільше дає регулярне лікування, призначене лікарем, з правильною технікою інгаляції. Решта стосується тригерів. Тютюновий дим і забруднене повітря є факторами ризику астми[2], тож відмова від куріння і захист від чужого диму важливі для всіх у родині.
Удома допомагають прості заходи, підібрані під власні тригери:
- При алергії на пилових кліщів: щотижня прати постільну білизну й подушки в гарячій воді (54–60 °C), користуватися чохлами на матрац, непроникними для кліщів, і за можливості замінити килими твердим покриттям підлоги[28].
- Якщо астма загострюється на холоді: на вулиці дихати носом і прикривати рот шарфом або маскою[11].
- Проти цвілі та вогкості: провітрювати житло, тримати вологість у приміщенні нижче 50%, вчасно усувати протікання й вмикати витяжку у ванній[17]. Це особливо стосується людей з алергією на плісняву.
Чесно кажучи, доказова база окремих побутових заходів скромна. У систематичному огляді 54 досліджень у дітей і підлітків значущий ефект показали чохли на матрац, непроникні для кліщів, і нічний ламінарний потік повітря з контрольованою температурою, а комплексні втручання мали лише низькоякісні докази користі. Для решти заходів чіткого ефекту не знайшли[29].
Людям з астмою рекомендоване щорічне щеплення від грипу у вигляді ін'єкції. Назальну живу вакцину їм зазвичай не радять. Крім того, рекомендована вакцинація проти пневмокока, бо грип підвищує ризик пневмококової інфекції[19].
Знання власних тригерів, симптомів і плану дій допомагає краще контролювати хворобу й запобігати тяжким нападам[2]. Вилікувати астму поки неможливо, проте лікування й план дій дають змогу жити з нею повноцінно[3].
Підсумок
Бронхіальна астма є хронічним запаленням дихальних шляхів, через яке бронхи надмірно реагують на подразники й звужуються. Звідси кашель, свистяче дихання, задишка та стиснення в грудях, що то посилюються, то зникають. Діагноз підтверджують спірометрією чи іншими тестами, які показують коливання прохідності бронхів. Лікувати астму самим лише бронхолітиком короткої дії більше не рекомендують: основою є інгаляційний кортикостероїд, а при легкій формі добре вивчена комбінація будесоніду з формотеролом за потреби. Правильна техніка інгаляції, письмовий план дій, щеплення й уникнення тригерів допомагають тримати хворобу під контролем.
Джерела29
- Настанова. Reddel HK. та ін. GINA 2019: a fundamental change in asthma management: Treatment of asthma with short-acting bronchodilators alone is no longer recommended for adults and adolescents. Eur Respir J, 2019.
- Довідник. Asthma. World Health Organization.
- Довідник. What Is Asthma?. NIH.
- Довідник. Asthma Attack. NIH.
- Настанова. Reddel HK. та ін. Global Initiative for Asthma Strategy 2021: Executive Summary and Rationale for Key Changes. Am J Respir Crit Care Med, 2022.
- Довідник. NCBI Bookshelf
- Довідник. Causes and Triggers. NIH.
- Довідник. Allergic Asthma | ACAAI Public Website. ACAAI Patient.
- Довідник. Non-Allergic Asthma | ACAAI Public Website. ACAAI Patient.
- Дослідження. Broström L. та ін. Asthma Remission From Childhood to Young Adulthood-A Population-Based Cohort Study. Allergy, 2026.
- Довідник. Exercise-induced asthma: MedlinePlus Medical Encyclopedia. MedlinePlus.
- Довідник. NCBI Bookshelf
- Огляд. Jeebhay MF. та ін. Occupational asthma in the developing and industrialised world: a review. Int J Tuberc Lung Dis, 2007.
- Довідник. Managing Asthma. NIH.
- Довідник. Awad MT. та ін. Asthma and COPD Overlap. 2023.
- Довідник. Asthma | Asthma Symptoms | Asthma Attack. MedlinePlus.
- Довідник. Controlling Asthma. CDC.
- Настанова. Parsons JP. та ін. An official American Thoracic Society clinical practice guideline: exercise-induced bronchoconstriction. Am J Respir Crit Care Med, 2013.
- Довідник. Flu and People with Asthma. CDC.
- Довідник. Diagnosis. NIH.
- Дослідження. O'Byrne PM. та ін. Inhaled Combined Budesonide-Formoterol as Needed in Mild Asthma. N Engl J Med, 2018.
- Дослідження. Bateman ED. та ін. As-Needed Budesonide-Formoterol versus Maintenance Budesonide in Mild Asthma. N Engl J Med, 2018.
- Мета-аналіз. Sanchis J. та ін. Systematic Review of Errors in Inhaler Use: Has Patient Technique Improved Over Time?. Chest, 2016.
- Довідник. Asthma. NHS.
- Довідник. Treatment and Action Plan. NIH.
- Boxed Warning about mental health side effects for Singulair. FDA.
- Довідник. healthlinkbc.ca
- Довідник. Stay away from asthma triggers: MedlinePlus Medical Encyclopedia. MedlinePlus.
- Мета-аналіз. Hogaard NV. та ін. Effect of indoor environmental interventions in the home on asthma in children and adolescents: A systematic review. Respir Med, 2025.
