Ехінацея

У 1880-х роках американський лікар Г.К.Ф. Меєр із Небраски продавав «Очищувач крові Меєра» на основі кореня ехінацеї й запевняв, що той рятує навіть від зміїних укусів. Щоб довести це, він пропонував дати гримучій змії вкусити себе перед комісією, але фармацевти Ллойд і Кінг від такої демонстрації відмовилися^[1]. Відтоді ехінацея пройшла шлях від засобу від укусів до однієї з найпопулярніших добавок від застуди.

Що таке ехінацея

Ехінацея є родом рослин із родини айстрових, родичів соняшника й ромашки, які походять із Північної Америки на схід від Скелястих гір. У медицині використовують три види: ехінацею пурпурову, вузьколисту й бліду^[2]. Назва походить від грецького «ехінос», тобто «їжак», через колючу серцевину квітки^[3].

Корінні народи Північної Америки використовували ехінацею від виразок у роті, застуди й укусів змій^[4]. У базі етноботанічних записів найчастіше згадуються зубний біль, опіки й укуси змій, а застуда лише двічі^[5]. Тож репутація засобу від застуди сформувалася вже в XX столітті.

Головними активними речовинами ехінацеї вважають алкаміди й похідні кавової кислоти, зокрема цикорієву кислоту, а також полісахариди. Склад різних видів суттєво відрізняється, а частина комерційних продуктів не відповідає фармацевтичним стандартам якості^[6]. Алкаміди в лабораторії зв'язуються з тими самими рецепторами, що й речовини канабісу, і гальмують вироблення запальних речовин^[7]. Вітаміни й селен, які іноді приписують ехінацеї, у добавках не мають помітного значення. Загалом ці фітохімікати досліджено переважно в лабораторії.

Чи допомагає ехінацея від застуди

Профілактика. Кокранівський огляд 24 подвійних сліпих досліджень із 4631 учасником показав, що жодне з 12 порівнянь окремо не виявило статистично значущого захисту від застуди. Об'єднаний аналіз натякає на зниження ризику на 10–20%, але автори сумніваються в практичному значенні такого ефекту^[8]. У дослідженні 755 дорослих чотиримісячний прийом екстракту ехінацеї зменшував кількість застуд на 26%^[9], але його провели за участю виробника. Метааналіз шести досліджень показав, що ехінацея знижувала ризик повторних респіраторних інфекцій приблизно на третину, а в людей, схильних до частих застуд, удвічі, проте один з авторів консультував виробника^[10].

Лікування. Із 7 досліджень, де оцінювали тривалість застуди, позитивний результат дало лише одне^[8]. У незалежному дослідженні 719 людей, які на початку застуди отримували великі дози кореня ехінацеї, вона скорочувала застуду в середньому лише на пів дня, і ця різниця не була статистично значущою^[11].

Чи запобігає ехінацея застуді? Можливо, трохи. Окремі дослідження не показали значущого ефекту, а об'єднаний аналіз натякає на зниження ризику на 10–20% сумнівного практичного значення, причому найкращі результати отримано в дослідженнях, пов'язаних із виробниками^[8][9]. Доказів поки мало.

Чи скорочує ехінацея тривалість застуди? Найімовірніше, ні. Більшість досліджень, зокрема велике незалежне дослідження, не виявили значущого скорочення хвороби^[8][11]. Докази слабкі.

Читайте:

Чи допомагають цинк і вітамін C швидше одужати при застуді?

Цинк і вітамін C часто подають як швидкий засіб від застуди. Дослідження показують: ефект існує, але він мінім...

Ехінацея та діти

У дослідженні 407 дітей віком 2–11 років ехінацея не скорочувала застуду й не полегшувала її, зате висип траплявся частіше: 7,1% проти 2,7% на плацебо^[12]. У 2012 році британський регулятор MHRA порадив не давати ехінацею всередину дітям до 12 років через ризик алергічних реакцій^[13]. Європейське агентство з лікарських засобів теж не рекомендує її в цьому віці^[14]. Позитивне дослідження в дітей 4–12 років порівнювало ехінацею не з плацебо, а з вітаміном C і фінансувалося виробником^[15].

Чи безпечна ехінацея для дітей? Дітям до 12 років її не рекомендують. У дослідженні дітей вона не допомагала, але частіше викликала висип, а регулятори застерігають щодо алергічних реакцій^[12]. Дані досить переконливі, хоча й не остаточні.

Запалення

Систематичний огляд 105 досліджень показав, що ехінацея може знижувати рівень запальних речовин і підвищувати протизапальних. Проте з них лише 13 проводилися на людях, решта на тваринах і в лабораторії, а ризик систематичних помилок здебільшого високий^[16].

Тривога

Невелике дослідження показало, що екстракт кореня ехінацеї вузьколистої 40 мг двічі на день за тиждень знижував тривогу помітніше, ніж плацебо^[17]. Однак у більшому шеститижневому дослідженні 108 дорослих він не відрізнявся від плацебо за рівнем тривоги, хоча настрій дещо покращувався^[18]. Тож при тривожності ехінацея поки не є надійним засобом.

Шкіра

Крем з алкамідами ехінацеї в невеликих клінічних дослідженнях зменшував прояви атопічної екземи^[19], однак Національний центр комплементарного та інтегративного здоров'я США (NCCIH) вважає користь при екземі незрозумілою^[2]. Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) визнає зовнішнє застосування ехінацеї пурпурової лише традиційним засобом для дрібних поверхневих ран, не довше тижня^[14]. Даних, що креми з ехінацеєю розгладжують зморшки чи лікують акне, немає.

Безпечність і побічні ефекти

Найчастіше ехінацея спричиняє розлади травлення, наприклад біль у животі й нудоту, а також висип^[2][4].

Алергія. Серйозні алергічні реакції рідкісні, але можливі. З 51 повідомлення про побічні реакції в Австралії 26 були алергічними, зокрема 4 випадки анафілаксії та 12 нападів астми, і понад половина постраждалих мали атопію. Ба більше, у 20% людей з атопією, які ніколи не приймали ехінацею, шкірні проби на неї були позитивними^[20]. EMA протипоказує ехінацею людям з алергією на рослини родини айстрових, як-от ромашку чи амброзію^[14].

Аутоімунні хвороби. EMA не радить ехінацею при прогресуючих системних і аутоімунних хворобах, імунодефіциті, прийомі імуносупресантів і захворюваннях білих клітин крові^[14]. Цей ризик здебільшого теоретичний, але обережність виправдана.

Печінка. Описано лише кілька випадків ураження печінки, які минали після відміни^[21].

Взаємодії з ліками. Корінь ехінацеї пурпурової змінював активність ферментів печінки, які розщеплюють мідазолам і кофеїн^[22]. Тому кофеїн може діяти довше, а з іншими ліками, які розщеплюються цими ферментами, варто бути обережними.

Вагітність. У дослідженні 206 вагітних, які приймали ехінацею, частота вад розвитку не відрізнялася від контрольної групи^[23]. Проте даних замало, тож EMA не рекомендує її під час вагітності й годування груддю без поради лікаря^[14].

Як приймати ехінацею

EMA визнає сік свіжої трави ехінацеї пурпурової засобом для короткочасної профілактики й лікування застуди в дорослих і дітей від 12 років^[14]:

• сік приймають по 1,5–4,5 мл, загалом 6–9 мл на день;
• починати варто з перших ознак застуди;
• приймати не довше 10 днів поспіль.

Для кореня ехінацеї блідої EMA наводить сухий екстракт 90–96 мг на день або настойку 1:5 до 125 крапель на день^[24]. Чай з ехінацеї має давню традицію, але стандартних доз для нього немає, тож вміст активних речовин у чашці може дуже різнитися. Обирайте продукти, у яких вказано вид рослини, частину рослини й вид екстракту.

Коротко: ехінацея не скорочує застуду й лише, можливо, трохи знижує ризик захворіти. Її не дають дітям до 12 років, людям з алергією на айстрові й аутоімунними хворобами, а приймати її варто не довше 10 днів.

Ехінацея в США, бузина й родичі ромашки

• У 2002 році ехінацея була найпопулярнішим натуральним продуктом серед дорослих у США: її використовували 40,3% тих, хто приймав рослинні засоби^[25].
• Серед рослин від застуди, окрім ехінацеї, часто згадують бузину.
• Ехінацея є родичкою ромашки, календули й амброзії, тому людям з алергією на ці рослини варто бути з нею особливо обережними^[14].

Порадьтеся з лікарем перед прийомом ехінацеї, якщо у вас аутоімунна хвороба, алергія на рослини, астма чи атопічний дерматит, ви приймаєте імуносупресанти, вагітні чи годуєте груддю. Якщо застуда триває понад 10 днів, з'явилися висока температура, задишка чи біль у грудях, зверніться до лікаря^[24]. При набряку обличчя, утрудненому диханні чи висипі після прийому ехінацеї негайно викликайте швидку допомогу^[20].