Горло заболіло зранку, до вечора ковтати вже боляче, піднялася температура, а на мигдаликах з’явився білий наліт. При цьому немає ні нежиті, ні кашлю. Саме так часто починається стрептококова ангіна: бактеріальна інфекція, яка серед усіх болів у горлі трапляється не найчастіше, зате потребує найбільшої уваги.
Більшість болів у горлі спричиняють віруси, і такі хвороби минають самі. Стрептокок групи А стоїть за 20–30% випадків запалення горла в дітей і за 5–15% у дорослих[1]. Цю інфекцію добре лікують антибіотики, але без лікування вона зрідка вражає серце, нирки й тканини навколо мигдаликів. Тому так важливо вчасно відрізнити її від звичайної застуди.
Що таке стрептококова ангіна
Це бактеріальна інфекція горла і мигдаликів, яку спричиняє стрептокок групи А, або Streptococcus pyogenes[2]. В англомовних джерелах її називають strep throat, а лікарі ще кажуть «стрептококовий фарингіт» або «стрептококовий тонзилофарингіт», бо бактерія зазвичай уражає водночас мигдалики й задню стінку глотки.
Українською цю інфекцію здебільшого називають ангіною. У побуті й у медицині слово «ангіна» означає гострий тонзиліт, тобто запалення мигдаликів. Однак воно нічого не каже про причину: гострий біль у горлі найчастіше вірусний[1], і лише частина ангін стрептококові. Міжнародна класифікація хвороб теж розрізняє дві близькі рубрики: стрептококовий фарингіт[3] і стрептококовий тонзиліт[4]. Якщо ж ви читаєте іншомовні тексти, не плутайте: латинське angina pectoris означає стенокардію, біль у грудях серцевого походження, і до горла стосунку не має.
Бактерія легко переходить від людини до людини. Вона поширюється з краплями, які розлітаються під час кашлю чи чхання, через спільні склянки, соломинки й прибори, а також через руки: досить торкнутися поверхні з бактеріями, а потім очей, рота чи носа[5]. Найчастіше заражаються під час тісного контакту з хворим, тому інфекція легко «ходить» усередині родини. Ризик вищий там, де багато людей у тісному просторі: у дитячих садках, школах, військових навчальних центрах, притулках[6].
Найчастіше хворіють діти 5–15 років, а в малюків до трьох років стрептококова ангіна трапляється рідко[1]. Серед дорослих частіше заражаються батьки школярів і ті, хто працює з дітьми[6]. Захворіти можна будь-якої пори року, проте пік припадає на зиму й ранню весну[2]. Здебільшого хвороба минає без наслідків: після початку антибіотика симптоми зазвичай зникають за 1–3 дні[2].
Читайте:
Як вона проявляється
Від зараження до перших симптомів зазвичай минає 2–5 днів[1]. Потім хвороба починається раптово. Найтиповіші ознаки:
- Сильний біль у горлі, що з’являється швидко. Горло не «розгойдується» кілька днів, як при застуді, а болить майже одразу.
- Біль під час ковтання. Через нього буває важко їсти й навіть пити.
- Червоні набряклі мигдалики. На них часто видно білі плями чи смужки гною.
- Дрібні червоні цятки на піднебінні. Лікарі називають їх петехіями.
- Збільшені й болючі лімфовузли спереду на шиї. Вони є частиною лімфатичної системи і реагують на інфекцію поруч.
- Гарячка. Температура піднімається раптово, нерідко до 38 °C і вище, і часто найвища на другий день[7][5].
Цей перелік ознак наводять як типовий для стрептококової інфекції[6]. У дітей до нього можуть додаватися головний біль, біль у животі, нудота і блювання[6]. Деякі штами стрептокока дають дрібний шорсткий висип, на дотик схожий на наждачний папір: так проявляється скарлатина[7]. У малюків до трьох років класичної ангіни зазвичай не буває. Натомість стрептокок може спричинити тривалий нежить із густими виділеннями, поганий апетит, невисоку температуру й дратівливість[1].
Деякі симптоми, навпаки, вказують радше на вірус. Це кашель, нежить, осиплість голосу, виразки в роті та кон’юнктивіт[1].
Буває й так, що стрептокок живе в горлі, а людина почувається здоровою. Таких людей називають носіями. Вони можуть передати бактерію, але роблять це значно рідше, ніж хворі. Ускладнення в носіїв дуже малоймовірні, і антибіотики їм зазвичай не потрібні[5].
Коли до лікаря
Найчастіше біль у горлі супроводжує застуду чи іншу ГРВІ і минає сам протягом тижня[8]. Зверніться до лікаря, якщо:
- Є типові ознаки стрептококової ангіни. Раптовий сильний біль, гарячка, наліт на мигдаликах без кашлю й нежиті: у такому разі лікар може взяти мазок на стрептокок[5].
- Покращення немає. Симптоми швидко посилюються або не починають слабшати протягом тижня[9].
- Горло болить часто. Біль повертається знову й знову[8].
- Тримається висока температура. Особливо якщо вас кидає то в жар, то в холод[8].
- Імунітет ослаблений. Наприклад, через ВІЛ, цукровий діабет, хіміотерапію чи променеву терапію, прийом кортикостероїдів або інших ліків, що пригнічують імунну систему[8].
Викликайте швидку, якщо людині важко дихати, вона не може ковтати і з рота тече слина, бо її неможливо проковтнути, або на вдиху чути високий свистячий звук. Так само потрібна невідкладна допомога, коли стан різко погіршується[8]. Утруднене ковтання лікарі називають дисфагією.
Як лікар ставить діагноз
Навіть досвідчений лікар не може напевно відрізнити стрептококову ангіну від вірусної лише на око: жоден окремий симптом не дає достатньої точності[10]. Тому спершу він розпитує про симптоми й оглядає горло, а якщо підозрює стрептокок, бере мазок із задньої стінки горла й мигдаликів[5]. Коли ж є явні ознаки вірусу, як-от кашель і нежить, тест на стрептокок зазвичай не потрібен[1].
Шкали Centor і FeverPAIN
Щоб оцінити, наскільки ймовірний стрептокок, лікарі користуються простими шкалами. За шкалою Centor дають по одному балу за наліт на мигдаликах, збільшені болючі лімфовузли спереду на шиї, температуру понад 38 °C і відсутність кашлю. Шкала FeverPAIN рахує гарячку за останню добу, гній на мигдаликах, звернення до лікаря в перші три дні хвороби, сильно запалені мигдалики й відсутність кашлю чи нежиті[11].
Що більше балів, то вищий шанс знайти стрептокок. За 0–2 балами Центора його виявляють у 3–17% випадків, за 3–4 балами вже у 32–56%. За 4–5 балами FeverPAIN ця частка сягає 62–65%[11]. Шкала не ставить діагнозу, вона лише допомагає вирішити, кому потрібні тест чи антибіотик. Тут фахові настанови розходяться: американські радять підтверджувати стрептокок тестом, а європейські менше покладаються на тести[10]. Настанова NICE, наприклад, ухвалює рішення про антибіотик за шкалою і не рекомендує експрес-тести для рутинного використання[9].
У настанові щодо фарингітів і тонзилітів у дітей, яку оприлюднило МОЗ України, наголошено: встановлювати діагноз лише за клінічними ознаками недостовірно. Для підтвердження беруть мазок із зіву й досліджують його посівом або експрес-тестом[12].
Експрес-тест
Експрес-тест шукає в мазку антигени стрептокока групи А, тобто речовини бактерії, на які реагує імунна система. Результат готовий за 10–20 хвилин[5]. За даними систематичних оглядів, такі тести виявляють приблизно 85% хворих зі стрептококом і дуже рідко помиляються в бік хибнопозитивного результату: їхня специфічність близько 96%[10]. Тож позитивний тест майже напевно означає стрептокок, а негативний не завжди його виключає.
Посів мазка
Якщо експрес-тест негативний, але лікар усе одно підозрює стрептокок, мазок відправляють на посів: у лабораторії перевіряють, чи виростуть із нього бактерії. Посів вважають «золотим стандартом» діагностики, хоча результату доводиться чекати 24–48 годин[5][1]. Дітям, старшим за три роки, і підліткам після негативного експрес-тесту радять зробити посів, бо в них нелікований стрептокок може спричинити ревматичну гарячку. Дорослим і дітям до трьох років такий посів рутинно не потрібен[1][12].
Молекулярні тести
Є й тести, що шукають ДНК стрептокока методом ампліфікації нуклеїнових кислот, до них належить ПЛР. Вони чутливіші за експрес-тести, але значно дорожчі, тому їх застосовують рідше[10].
Читайте:
Лікування антибіотиками
Якщо тест підтвердив стрептокок, лікар призначає антибіотик людині будь-якого віку[1]. Вибір препарату залежить від віку й ваги (дози для дітей розраховують на кілограм), від того, чи є алергія на пеніцилін, і від вагітності[1][9]. Вірусну ангіну антибіотиками не лікують: на віруси вони не діють[1].
Що дає антибіотик
Антибіотик убиває бактерії або зупиняє їхнє розмноження. Він скорочує тривалість симптомів, зменшує ризик заразити близьких і знижує ймовірність ускладнень[1]. Наскільки сильний цей ефект? Огляд Cochrane об’єднав 29 досліджень із понад 15 тисячами випадків болю в горлі різного походження, серед них і вірусних. Через тиждень 82% людей без антибіотика вже не мали симптомів. Антибіотики зменшували біль у горлі й головний біль на третій день, а також рідше траплялися ревматична гарячка, середній отит і паратонзилярний абсцес[13]. Більшість цих досліджень провели в 1950-х роках, коли ревматична гарячка траплялася значно частіше, ніж тепер[13]. За оцінкою NICE, при гострому болю в горлі загалом антибіотики скорочують симптоми в середньому приблизно на 16 годин[9].
Коротко: при підтвердженій стрептококовій ангіні антибіотик потрібен незалежно від того, наскільки тяжко ви почуваєтеся. Він скорочує хворобу, зменшує заразність і ризик рідкісних, але серйозних ускладнень.
Препарати першого вибору
Основні ліки належать до пеніцилінів: це феноксиметилпеніцилін (пеніцилін V) або амоксицилін. Стійкості стрептокока групи А до пеніциліну досі не зафіксовано[1]. Курс таблеток зазвичай триває 10 днів, а замість нього інколи роблять одну ін’єкцію бензатину бензилпеніциліну[1]. Настанова NICE допускає курс від 5 до 10 днів: п’яти днів може вистачити, щоб минули симптоми, а десять підвищують шанс повністю позбутися бактерії[9].
У настанові для дітей, оприлюдненій МОЗ України, препаратом першого вибору теж названо пеніцилін V курсом 10 днів. Водночас експерти МОЗ зазначали, що станом на початок 2019 року феноксиметилпеніцилін не був зареєстрований в Україні[12]. Конкретний препарат і форму лікар підбирає з тих, що доступні в аптеках.
Якщо є алергія на пеніцилін
Людям з алергією на ліки пеніцилінового ряду призначають інші антибіотики: цефалоспорини (цефалексин, цефадроксил), кліндаміцин або макроліди (кларитроміцин, азитроміцин). Цефалоспорини не застосовують, якщо на пеніцилін була реакція негайного типу, наприклад анафілаксія[1]. Стійкість стрептокока до азитроміцину, кларитроміцину й кліндаміцину добре задокументована, і її частота різниться залежно від регіону та часу[1].
За настановою МОЗ для дітей, при алергії на пеніцилін обирають цефалексин, а макроліди лише тоді, коли є алергія і на пеніциліни, і на цефалоспорини[12]. Вагітним з алергією на пеніцилін настанова NICE радить еритроміцин[9].
Чому курс треба пройти до кінця
Уже через день-два від початку лікування людина зазвичай почувається краще[5], і виникає спокуса кинути таблетки. Але якщо зупинитися раніше, частина бактерій може вижити й знову викликати інфекцію, а ризик ускладнень, зокрема ревматичної гарячки й абсцесу, зростає[5]. Приймайте ліки стільки днів, скільки призначив лікар. Найчастіші побічні ефекти антибіотиків при болю в горлі — діарея і нудота[9].
Що допомагає вдома
Поки діє антибіотик, пережити ці дні легше з простими домашніми заходами. Більше відпочивайте[14] і спробуйте ось що:
- Прохолодна м’яка їжа. Вона менше травмує горло[8], а дуже гарячі й гострі страви можуть подразнювати його ще більше.
- Достатньо пиття. Прохолодні напої заспокоюють горло[14], а теплі, наприклад чай з лимоном чи медом, теж можуть полегшити біль[7]. Мед не дають дітям до року[15].
- Кубики льоду. Смоктати лід, фруктовий лід або льодяники допомагає при подразненні горла. Маленьким дітям нічого дрібного й твердого не дають через ризик удавитися[8].
- Полоскання теплою солоною водою. Розчиніть пів чайної ложки солі (близько 3 г) у склянці теплої води (близько 240 мл), прополощіть горло й виплюньте розчин[7][8]. Для ополіскувачів для рота доказів користі не знайшли[9].
- Чисте повітря без диму. Куріння й задимлені приміщення подразнюють горло[8], а холодний зволожувач повітря допомагає, коли горло сухе й болить[7].
- Знеболювальні без рецепта. Парацетамол або, якщо він вам підходить, ібупрофен зменшують біль і гарячку[9]. Деякі ліки не підходять, наприклад, під час вагітності, тому спершу прочитайте інструкцію чи порадьтеся з фармацевтом[8]. Дорослим можуть трохи допомогти льодяники з місцевим анестетиком, протизапальним засобом чи антисептиком[9].
Мед, імбир чи трав’яні чаї з переліку народних засобів роблять хворобу комфортнішою, але бактерію не знищують. Якщо стрептокок підтвердили, антибіотик потрібен незалежно від домашніх засобів[1].
Як лікують ангіну в дітей
Принцип той самий, що й у дорослих: дитині з підтвердженою стрептококовою ангіною лікар призначає курс антибіотика, а дозу розраховує за вагою[1]. Батьки можуть полегшити дитині ці дні:
- Прохолодною їжею. Морозиво чи фруктовий лід заспокоюють горло[8][7].
- Полосканням і льодом для старших. Дітям, які вже вміють полоскати горло й не ковтати розчин, можна давати солону воду для полоскання чи кубики льоду. Маленьким дітям полоскати горло не радять[14][8].
- Знеболювальними за віком. Малюкам парацетамол чи ібупрофен дають у рідкій формі, старшим дітям можна в таблетках, суворо за дозуванням з інструкції[9].
- Без аспірину. Ацетилсаліцилову кислоту (аспірин) дітям і підліткам до 16 років не дають, якщо її не призначив лікар, через ризик синдрому Рея, рідкісного, але небезпечного стану з ураженням мозку. Це стосується й засобів із саліцилатами, зокрема деяких гелів від виразок у роті[16].
Можливі ускладнення
Стрептококову ангіну легко вилікувати, а ускладнення трапляються рідко, і частіше тоді, коли інфекцію не лікували[1]. Гнійні ускладнення бувають приблизно в 1% хворих[2]. Лікарі ділять ускладнення на дві групи.
Гнійні: інфекція поширюється на сусідні тканини
- Паратонзилярний абсцес. Це скупчення гною біля мигдалика. Найчастіше його спричиняє саме стрептокок групи А, а хворіють переважно старші діти, підлітки й молоді дорослі[17].
- Заглотковий абсцес. Гнійник утворюється в тканинах задньої стінки глотки, частіше в дітей до п’яти років. Він може перекрити дихальні шляхи, тому це невідкладний стан[18].
- Мастоїдит. Так називають інфекцію соскоподібного відростка, кістки за вухом[19][1]. Найчастіше він розвивається як ускладнення середнього отиту[19].
- Отит, синусит і гнійне запалення шийних лімфовузлів. Стрептокок може перейти на вухо, пазухи носа й лімфовузли на шиї[6][1].
Абсцес може утворитися ще під час ангіни або невдовзі після неї[18]. Насторожити мають такі зміни: стан не покращується, погіршується або симптоми повертаються; з’являється набряк шиї чи обличчя; сильно болить горло з одного боку, і біль віддає у вухо; важко відкрити рот; неможливо проковтнути навіть слину; голос стає приглушеним[17]. Якщо абсцес уже сформувався, його розкривають або відсмоктують голкою[17].
Імунні: серце, нирки й мозок
Друга група ускладнень виникає не через саму бактерію, а через реакцію імунної системи, коли інфекція в горлі вже минула. Вони вражають органи далеко від горла[1].
- Гостра ревматична гарячка. Це запалення, що зачіпає серце, суглоби, мозок і шкіру. Вона розвивається приблизно через 1–5 тижнів після стрептококової інфекції, найчастіше в дітей 5–15 років. Серед типових ознак гарячка, болючі суглоби, мимовільні посмикування й втома, а з боку серця біль у грудях, прискорене серцебиття і задишка[20]. Ревматична гарячка може пошкодити клапани серця, і так виникає ревматична хвороба серця. У світі на неї хворіють близько 55 мільйонів людей. Своєчасний антибіотик при стрептококовій ангіні запобігає ревматичній гарячці[21].
- Постстрептококовий гломерулонефрит. Це запалення нирок, яке з’являється приблизно через 10 днів після початку ангіни чи скарлатини. Його ознаки: білок у сечі, підвищений тиск, темна червоно-бура сеча (гематурія), менше сечовипускань, набряки, втома. Частіше хворіють діти. Більшість людей одужує за кілька тижнів без наслідків, хоча зрідка можливе тривале ураження нирок аж до ниркової недостатності[22].
- PANDAS. Це рідкісний стан у дітей від трьох років до статевого дозрівання: після стрептококової інфекції раптово з’являються обсесивно-компульсивний розлад або тики, перепади настрою, тривожність через розлуку з батьками. Науковці вважають, що його запускає помилкова атака імунної системи на мозок, але точний механізм ще з’ясовують[23].
Стрептококовий токсичний шок
Це найтяжче й водночас дуже рідкісне ускладнення, за якого бактерії проникають у глибокі тканини й кров. Перші ознаки: гарячка з ознобом, біль у м’язах, нудота й блювання, а приблизно за день-два різко падає тиск. Від цього ускладнення помирають до трьох із десяти хворих. Частіше токсичний шок трапляється в людей від 65 років, із відкритими ранами (зокрема після вітрянки), діабетом чи розладом уживання алкоголю[24].
Ці ускладнення з’являються в різний час. Абсцес утворюється під час ангіни або одразу після неї, гломерулонефрит приблизно через 10 днів[22], ревматична гарячка ще пізніше[20]. Тому після початку лікування уважно стежте за самопочуттям. Якщо через 48 годин прийому антибіотика краще не стало або з’явилися нові тривожні симптоми, зверніться до лікаря[25].
Коротко: біль у суглобах, темна сеча чи набряки через кілька тижнів після ангіни можуть бути її пізнім наслідком. Обов’язково скажіть лікарю, що нещодавно хворіли.
Як не заразитися і не заразити інших
Біль у горлі рано чи пізно буває в кожного, і причини в нього різні. Від стрептокока захищають ті самі прості звички, що й від інших інфекцій, які передаються повітрям і через руки[6][5]:
- Мийте руки. Регулярне миття з милом під проточною водою щонайменше 20 секунд допомагає не поширювати респіраторні інфекції[26]. Якщо води немає, підійде антисептик, що містить не менше 60% спирту[5].
- Прикривайте рот, коли кашляєте чи чхаєте. Використовуйте серветку й одразу її викидайте, а якщо її немає, кашляйте в згин ліктя, а не в долоні[5].
- Не діліться посудом. У хворого має бути окрема чашка й прибори, а після нього посуд миють[6][5].
- Протирайте поверхні, яких часто торкаються. Це дверні ручки, стільниці, ручки побутової техніки[5].
- Обмежте тісний контакт із хворим. Саме близьке спілкування з людиною, у якої стрептококова ангіна, найчастіше призводить до зараження[6].
Перенесена стрептококова ангіна не дає імунітету: захворіти можна знову[5]. Повноцінний сон, збалансоване харчування, рух, менше стресу, відмова від куріння та помірність в алкоголі підтримують загальне здоров’я, хоча спеціального захисту саме від стрептокока не дають.
Поширені запитання
Чи може стрептококова ангіна минути сама?
Може: здебільшого симптоми слабшають приблизно за тиждень. Але без лікування стрептокок може спричинити серйозні ускладнення[7], тому при підозрі на стрептококову ангіну краще звернутися до лікаря й зробити тест[1].
Скільки днів людина заразна?
Залишайтеся вдома, доки не мине температура і не пройде щонайменше 12–24 години від початку антибіотика[1]. Після доби лікування більшість людей уже не заразні[5]. Настанова МОЗ для дітей радить домашній догляд щонайменше протягом першого дня антибіотикотерапії, а коли повертатися до садочка чи школи, залежить від загального стану дитини[12].
Читайте:
З чим її плутають?
На початку стрептококову ангіну легко сплутати з застудою, грипом, вірусним тонзилітом чи інфекційним мононуклеозом[9]. Мононуклеоз спричиняє вірус Епштейна-Барр, і антибіотики на нього не діють. Більше того, курс амоксициліну під час мононуклеозу може спричинити червоний плямистий висип[12]. Тест на стрептокок допомагає і правильно призначити лікування, і уникнути зайвих ліків.
Підсумок
Стрептококова ангіна є бактеріальним різновидом гострого тонзиліту, і відрізнити її від вірусного болю в горлі на око неможливо. Раптовий сильний біль, гарячка й наліт на мигдаликах без кашлю та нежиті є приводом показатися лікарю й зробити мазок. Якщо стрептокок підтвердили, курс антибіотика треба пройти повністю: він захищає близьких від зараження, а вас від рідкісних, але серйозних ускладнень на серце, нирки й тканини горла. Вдома полегшують біль парацетамол чи ібупрофен, прохолодне пиття й полоскання, а дітям до 16 років аспірин не дають. Якщо за два дні лікування краще не стало, зверніться до лікаря, а набряк шиї, неможливість ковтати чи утруднене дихання потребують невідкладної допомоги.
Джерела26
- Clinical Guidance for Group A Streptococcal Pharyngitis. CDC.
- NCBI Bookshelf
- ICD-10 Version:2019. World Health Organization.
- ICD-10 Version:2019. World Health Organization.
- Strep A Test: MedlinePlus Medical Test. MedlinePlus.
- About Strep Throat. CDC.
- Strep throat: MedlinePlus Medical Encyclopedia. MedlinePlus.
- Sore throat. NHS.
- Recommendations | Sore throat (acute): antimicrobial prescribing | Guidance | NICE.
- Mustafa Z. та ін. Diagnostic Methods, Clinical Guidelines, and Antibiotic Treatment for Group A Streptococcal Pharyngitis: A Narrative Review. Front Cell Infect Microbiol, 2020.
- Terms used in the guideline | Sore throat (acute): antimicrobial prescribing | Guidance | NICE.
- МОЗ України
- Spinks A. та ін. Antibiotics for treatment of sore throat in children and adults. Cochrane Database Syst Rev, 2021.
- Tonsillitis. NHS.
- Foods to avoid giving babies and young children. NHS.
- Reye's syndrome. NHS.
- Peritonsillar abscess: MedlinePlus Medical Encyclopedia. MedlinePlus.
- Retropharyngeal abscess: MedlinePlus Medical Encyclopedia. MedlinePlus.
- Mastoiditis: MedlinePlus Medical Encyclopedia. MedlinePlus.
- About Rheumatic Fever. CDC.
- Rheumatic heart disease. World Health Organization.
- About Post-Streptococcal Glomerulonephritis. CDC.
- PANS and PANDAS: Questions and Answers. NIH.
- About Streptococcal Toxic Shock Syndrome. CDC.
- Testing for Strep Throat or Scarlet Fever. CDC.
- About Handwashing. CDC.


