Чому з’являються білі плями на мигдаликах?

Ви відкриваєте рот перед дзеркалом, підсвічуєте телефоном і бачите на мигдаликах білі цятки, смужки або суцільний наліт. Перша думка майже в кожного про ангіну й антибіотики. Проте однакові на вигляд білі плями в горлі можуть залишати бактерії, віруси, грибок, затверділі залишки їжі в складках мигдаликів і навіть зміни слизової, не пов’язані з інфекцією.

Від того, що саме стоїть за плямами, залежить усе подальше. В одному випадку без антибіотика не обійтися, в іншому він марний, а часом лікар захоче взяти крихітний шматочок тканини на аналіз. Добра новина в тому, що більшість таких станів добре лікуються.

Що таке мигдалики і чому на них з’являються плями

Піднебінні мигдалики розташовані по обидва боки задньої частини горла. Це скупчення лімфоїдної тканини, частина лімфатичної системи. Мигдалики стоять біля входу в дихальні й травні шляхи та допомагають імунній системі реагувати на мікроби, які ми вдихаємо або ковтаємо^[1].

Саме тому зміна їхнього вигляду часто означає, що організм відповідає на інфекцію. Разом із плямами нерідко з’являються біль у горлі і набряк мигдаликів, а самі плями іноді виявляються гноєм^[2].

Які симптоми бувають разом із білими плямами

Картина залежить від причини, але найчастіше людина помічає таке:

Білі цятки, смуги або плями. Вони бувають на мигдаликах або на інших ділянках горла.
Біль у горлі. Від легкого першіння до болю, через який важко їсти й пити.
Труднощі з ковтанням. Ковтати боляче або просто незручно, як при дисфагії.
Інші ознаки залежно від причини. Це може бути висока температура, втома, нежить чи закладений ніс^[3]^[4].

Корисно придивитися й до самої плями. Наліт молочниці зазвичай знімається, залишаючи під собою червоні ділянки, які можуть кровити^[5]. Біла пляма, яку не вдається зішкребти, більше схожа на лейкоплакію, і її має оглянути лікар або стоматолог^[6].

Чому з’являються білі плями в горлі

Найчастіше за плямами стоїть інфекція, однак далеко не завжди бактеріальна.

Стрептококова ангіна

В Україні ангіною в побуті називають гострий тонзиліт, тобто запалення мигдаликів. Найвідоміша бактеріальна форма спричинена стрептококом групи A (у медичних документах вона зветься стрептококовим тонзилофарингітом). Саме ця інфекція дає білі смуги або плями гною на червоних набряклих мигдаликах^[4]. На неї припадає 15–30% випадків тонзиліту в дітей 5–15 років і 5–15% у дорослих^[7].

Ось що зазвичай супроводжує стрептококову ангіну:

Біль під час ковтання.
Біль у горлі, що починається раптово. Температура теж може підскочити різко і найвищою буває на другий день^[8].
Збільшені лімфовузли спереду на шиї. Вони болять, якщо на них натиснути.
Головний біль.
Червоні й набряклі мигдалики. На них і видно білий наліт або гнійні смуги^[4].

Рідше, особливо в дітей, з’являються біль у животі, нудота або блювання і висип, характерний для скарлатини. А от кашель, нежить, осиплість голосу і почервоніння очей більше вказують на вірус, ніж на стрептокок^[4].

Здебільшого хворіють діти 5–15 років, у малюків до трьох років стрептококова ангіна трапляється рідко^[9]. Ризик вищий у батьків школярів і в дорослих, які багато спілкуються з дітьми, а також там, де багато людей перебувають поруч: у дитячих садках і школах, військових навчальних центрах, притулках і місцях позбавлення волі^[4]. Підозра на стрептококову ангіну у вас чи в дитини є приводом показатися лікарю.

Ускладнення трапляються рідко, коли бактерії поширюються на інші частини тіла. Серед них гостра ревматична гарячка, яка вражає серце, суглоби, нервову систему й шкіру, постстрептококовий гломерулонефрит (запальна хвороба нирок), середній отит, синусит і гнійники навколо мигдаликів або на шиї^[4].

Молочниця (кандидоз ротової порожнини)

Гриб кандида в невеликій кількості живе в роті більшості людей. Коли імунітет слабшає або антибіотики знищують корисні бактерії, гриб розростається, і починається молочниця^[10]. Білі плями з’являються на внутрішній поверхні щік, язиці, піднебінні та в горлі^[11].

Інші ознаки кандидозу ротової порожнини:

Біль під час їжі та ковтання. Іноді ковтати стає важко.
Почервоніння і болючість. Слизова під нальотом подразнена.
Втрата смаку. Їжа здається прісною або має неприємний присмак^[5].
Відчуття вати в роті.
Тріщини й почервоніння в куточках рота.^[11]

Захворіти може будь-хто, але частіше молочниця буває в людей, які:

Носять зубні протези. Особливо якщо протез погано прилягає^[10].
Мають ослаблений імунітет. Наприклад, через ВІЛ, деякі види раку або протипухлинне лікування.
Хворіють на цукровий діабет. Ризик зростає, коли рівень цукру погано контрольований.
Приймають антибіотики або кортикостероїди. Особливо стероїдні інгалятори при астмі^[12].
Користуються інгалятором без спейсера. Спейсер і полоскання рота після інгаляції зменшують кількість ліків, що осідають у роті^[13].
Мають сухість у роті. Або приймають ліки, які її спричиняють.
Курять. Куріння теж входить до факторів ризику^[12].

Найвищий ризик у немовлят, особливо до місячного віку^[12]. У дорослих молочниця ротової порожнини не заразна^[5].

Вірусний тонзиліт

Тонзиліт означає запалення мигдаликів. У 70–95% випадків його спричиняють віруси^[7], хоча ту саму картину може дати і стрептокок. Найчастіше винні риновірус, аденовірус, коронавіруси й респіраторно-синцитіальний вірус^[14], тобто ті самі збудники, що стоять за застудою та іншими ГРВІ.

Вірусний тонзиліт може проявлятися так:

Білий або жовтуватий наліт. Іноді це гнійні цятки на мигдаликах.
Червоні набряклі мигдалики. Вони помітно більші, ніж зазвичай.
Біль у горлі та під час ковтання. Інколи настільки сильний, що важко пити.
Збільшені лімфовузли на шиї. Їх можна намацати як болючі грудочки збоку^[3].
Температура. Часто разом із втомою та головним болем.
Неприємний запах з рота. Він характерний для тяжчого перебігу^[3].
Дихання ротом або зупинки дихання уві сні. Дуже збільшені мигдалики можуть частково перекривати дихальні шляхи, переважно в дітей^[14], і тоді нагадувати апное сну.

Читайте:
Що таке тонзиліт і як його лікувати
Тонзиліт, у побуті ангіна: що відбувається з мигдаликами, чим вірусне запалення відрізняється від стрептокок...

Інфекційний мононуклеоз

Мононуклеоз найчастіше спричиняє вірус Епштейна-Барр, який уражає певні клітини крові^[15]. Окрім білих плям на задній стінці горла, бувають:

Висока температура.
Біль у горлі.
Виснажлива втома. Вона може залишатися довше за інші симптоми.
Головний біль і ломота в тілі.
Збільшені лімфовузли на шиї та під пахвами.
Збільшена печінка, селезінка або обидві.
Висип.^[16]

Вірус легко передається від людини до людини зі слиною: під час поцілунків, через спільні чашки, ложки чи зубні щітки^[15]. Найчастіше мононуклеоз розвивається в підлітків і молодих дорослих, особливо в студентів^[16]; пік припадає на вік 15–24 роки^[17].

Тонзилоліти (пробки в мигдаликах)

Тонзилоліти, або тонзилярні пробки, це тверді білі утворення в мигдаликах. Вони виникають, коли бактерії й залишки клітин, їжі та слизу застрягають у заглибинах мигдаликів (криптах). Поступово цей вміст твердне і навіть звапновується, і на мигдаликах стають помітні білі цятки^[1].

Невеликі пробки трапляються часто^[7], і більшість людей їх навіть не помічає. Якщо симптоми є, то це неприємний запах з рота, біль у вусі або відчуття, ніби в горлі щось застрягло^[1], а також незручність під час ковтання^[18].

Лейкоплакія

Лейкоплакія виглядає як білі або сіруваті ділянки в роті чи горлі, які не зникають, якщо їх пошкребти^[6]. Головний відомий фактор ризику це тютюн, і курений, і жувальний^[19], тож куріння може спричинити лейкоплакію і на мигдаликах.

Здебільшого це доброякісна зміна слизової, але вона може бути ранньою ознакою раку: за різними даними, у 1–9% людей з лейкоплакією ротової порожнини згодом розвивається інвазивний рак^[19]. Тому лікар може порадити біопсію, тобто взяти маленький шматочок плями на дослідження^[6].

Інші причини

Рідше білі плями в горлі залишають:

Герпес ротової порожнини. Пухирці можуть з’являтися на яснах, губах, у роті й горлі, а перед ними бувають біль у горлі, температура і болюче ковтання^[20].
Рак ротової порожнини. Насторожують червона чи біла пляма в роті, виразка, яка не гоїться понад три тижні, і ущільнення на шиї^[21].
Афтозні виразки в горлі. Це болючі виразочки в роті з білим або жовтим центром і червоним обідком. Вони не є раком і зазвичай гояться за 1–3 тижні^[22].

Коли звернутися до лікаря

Покажіться лікарю, якщо помітили білі плями на мигдаликах і маєте щось із цього:

Сильні або затяжні симптоми. Наприклад, біль у горлі не стихає довше за тиждень^[23].
Ознаки стрептококової ангіни. Раптовий біль у горлі, температура, гнійні плями й болючі вузли на шиї без кашлю і нежитю.
Інфекції, що повторюються. Горло болить знову і знову.
Утруднене дихання. Це привід звернутися якнайшвидше.
Температура понад 38,3 °C.
Осиплість голосу понад два тижні. Вона може бути пов’язана з ларингітом, але потребує огляду.
Кров у слині чи мокротинні.
Ущільнення на шиї або біль у вусі.^[24]
Пляма, яка не зникає. Особливо якщо вона не знімається, або ж у вас ослаблений імунітет^[6].
Будь-які інші питання щодо плям. Сумнів теж є достатньою причиною для огляду.

Викликайте швидку, якщо людині важко дихати, вона не може ковтнути навіть слину, з рота тече слина, бо ковтати неможливо, на вдиху чути високий свистячий звук або стан швидко погіршується^[23].

Як лікар з’ясовує причину

Багато що лікар бачить уже під час огляду. Лікар подивиться на задню стінку горла й мигдалики, обмацає шию, щоб перевірити, чи немає набряку і збільшених лімфовузлів, і розпитає про інші симптоми^[3].

Щоб підтвердити стрептокок, беруть мазок із горла. Швидкий стрептотест роблять просто в кабінеті, але він іноді буває негативним навіть тоді, коли бактерії є. Тому за сильної підозри мазок відправляють на посів, а результат готовий за 1–2 дні^[8]. Дітям старшим за три роки негативний швидкий тест зазвичай перевіряють посівом^[9]. Перед мазком не варто полоскати горло антисептиком, щоб не спотворити результат^[25].

Лабораторні дослідження допомагають виявити й інших збудників. Наліт молочниці можна зішкребти й подивитися під мікроскопом^[10], а якщо симптоми тяжкі або не минають, лікар може призначити аналіз крові на мононуклеоз^[3]. Для лейкоплакії остаточну відповідь дає лише біопсія^[19].

Як лікують: усе залежить від причини

Єдиних ліків від білих плям не існує, бо лікують не плями, а те, що їх спричинило. Бактеріальна інфекція потребує антибіотика, грибкова вимагає протигрибкових засобів, вірусна минає сама, а пробки в мигдаликах часто взагалі не потребують лікування.

Стрептококова ангіна

Антибіотик призначають лише тоді, коли тест підтвердив стрептокок. Препаратами вибору лишаються пеніцилін та амоксицилін; для людей з алергією на пеніцилін є інші варіанти, тож про алергію треба сказати лікарю^[26]. Антибіотик пришвидшує одужання і захищає від рідкісних, але серйозних ускладнень, таких як ревматична гарячка. Курс зазвичай триває 10 днів, навіть якщо симптоми зникли за кілька днів^[8]. Помітне полегшення настає через 2–3 дні після початку лікування^[2].

Людина може заражати інших, доки не прийматиме антибіотик 24–48 годин, тому щонайменше першу добу лікування краще побути вдома^[8]. Якщо ж стрептокок знайшли в людини без жодних симптомів (так зване носійство), антибіотик зазвичай не потрібен: носії рідко заражають інших і майже не мають ризику ускладнень^[27].

Коротко: антибіотик потрібен тоді, коли тест підтвердив стрептокок. При вірусному тонзиліті й мононуклеозі він не допоможе, а амоксицилін та ампіцилін при мононуклеозі взагалі не рекомендовані.

Молочниця

Легку й помірну молочницю лікують протигрибковими засобами місцевої дії: гелем, суспензією чи розчином, який тримають у роті або наносять на слизову. Курс триває 7–14 днів, а серед діючих речовин використовують клотримазол, міконазол і ністатин. При тяжчій інфекції призначають протигрибкові таблетки, найчастіше флуконазол^[28]. Немовлятам до чотирьох місяців з ознаками молочниці потрібен огляд лікаря, а не самостійний вибір засобу^[5].

Вірусний тонзиліт

Антибіотики на віруси не діють, і вірусний тонзиліт зазвичай минає сам за 3–4 дні, хоча іноді триває довше^[3]. Завдання на цей час полегшити симптоми: відпочивати, пити достатньо рідини, їсти м’яку їжу, уникати диму, полоскати горло теплою солоною водою і за потреби приймати парацетамол або ібупрофен. Дітям до 16 років аспірин не дають^[3].

Інфекційний мононуклеоз

Специфічного лікування мононуклеозу немає. Допомагають відпочинок, рясне пиття та безрецептурні засоби від болю й температури. Пеніцилінові антибіотики, як-от ампіцилін або амоксицилін, при мононуклеозі не приймають. Селезінка може збільшуватися, тому до повного одужання слід відмовитися від контактних видів спорту: навантаження загрожує її розривом^[16].

Більшість людей одужує за 2–4 тижні, але втома часом тримається ще кілька тижнів, а зрідка симптоми не минають пів року і довше^[16].

Читайте:
Мононуклеоз: що це за хвороба
Мононуклеоз: що це за хвороба, чому її називають «хворобою поцілунків», як вона проявляється, скільки часу лю...

Тонзилоліти

Невеликі пробки зазвичай просто спостерігають^[7]. Коли вони заважають, можна полоскати горло теплою солоною водою й обережно видавлювати пробки ватною паличкою^[1]; допомагає і ретельна гігієна рота. Великі пробки, які не виходять самі, зрідка видаляють хірургічно^[7], а в тяжких випадках мова може йти про видалення мигдаликів^[18].

Лейкоплакія

Лейкоплакія не завжди потребує лікування, але за нею регулярно стежать, щоб пляма не збільшувалася. Відмова від куріння й алкоголю може зменшити пляму або прибрати її^[6]. Якщо є ризик переродження, ділянку видаляють хірургічно чи лазером^[6], а подальший план залежить від результату біопсії^[19].

Коли мигдалики видаляють

Тим, у кого інфекції мигдаликів повторюються, може знадобитися операція з їх видалення, тонзилектомія. Поспішати з нею не радять: вичікувальну тактику рекомендують, якщо за останній рік було менше семи епізодів, менше п’яти на рік протягом двох років або менше трьох на рік протягом трьох років^[7]. Загалом видаляти мигдалики доводиться рідко^[3].

Що допомагає вдома

Домашні засоби не прибирають причину, але допомагають легше перенести хворобу. Залежно від ситуації варто:

Пити теплі напої. Теплий, а не гарячий чай з медом заспокоює горло^[24]; мед не дають дітям до року^[29].
Їсти м’яку їжу. Особливо якщо ковтати важко.
Уникати куріння й диму. Дим додатково подразнює горло.
Смоктати кубики льоду чи фруктовий лід. Холод теж полегшує біль, але маленьким дітям не дають нічого дрібного і твердого через ризик вдавитися^[23].
Приймати безрецептурні знеболювальні. Підходять парацетамол або ібупрофен; під час вагітності спершу порадьтеся з фармацевтом чи лікарем^[23].
Більше відпочивати. Повноцінний сон дає організму сили боротися з інфекцією.
Зволожувати повітря. Зволожувач зменшує сухість і біль у горлі.
Розсмоктувати льодяники для горла. Дорослим вони полегшують дискомфорт, а малюкам їх не дають^[8].
Полоскати горло солоною водою. Достатньо пів чайної ложки солі (близько 3 г) на склянку теплої води (240 мл)^[8]; дітям так полоскати не радять^[3].

Скільки часу знадобиться, щоб білі плями зникли, залежить від причини, лікування та особливостей самої людини.

Як зменшити ризик білих плям

Повністю запобігти білим плямам на мигдаликах не завжди можливо, проте ризик деяких причин можна знизити:

Часто мийте руки. Особливо після кашлю й чхання^[3].
Прикривайте рот і ніс серветкою. Одразу викидайте її, щоб не передавати інфекцію іншим.
Менше контактуйте з хворими. Не діліться чашками, ложками й зубними щітками^[15].
Дбайте про гігієну рота. Чистьте зуби двічі на день, доглядайте за протезами й регулярно відвідуйте стоматолога^[5], це захищає й від зубного нальоту.
Знайте, як зазвичай виглядають ваші мигдалики. Так легше помітити зміни вчасно.
Не куріть або киньте. Це знижує ризик лейкоплакії та раку ротової порожнини^[6].
Користуйтеся спейсером з інгалятором. А після інгаляції полощіть рот водою, щоб уникнути молочниці^[13]^[30].
Контролюйте цукор у крові при діабеті. Це допомагає запобігти молочниці^[10].
Підтримуйте загальне здоров’я. Збалансоване харчування, рух і регулярний сон корисні для організму, хоча від конкретних інфекцій вони не гарантують.

Читайте:
Болить горло: чи можна заразити інших
Першіння вже майже минуло, а зустріч із друзями запланована на вечір. Чи достатньо доброго самопочуття, щоб н...

Часті запитання

Чи варто хвилюватися через білі плями на мигдаликах?

Самі по собі плями найчастіше означають інфекцію, яка минає. Якщо ж вони супроводжуються сильними чи затяжними симптомами або не зникають за 2–3 тижні, варто звернутися до лікаря. Біла пляма, що не зникає, обов’язково потребує огляду^[6].

Чи бувають білі плями без стрептокока?

Так, і досить часто. Білі плями можуть з’явитися при вірусному або іншому бактеріальному тонзиліті, молочниці чи тонзилолітах. Більшість випадків тонзиліту взагалі вірусні^[7].

Як позбутися білих плям на мигдаликах?

Це залежить від причини. Часто плями зникають разом з інфекцією, завдяки домашнім засобам чи призначеному лікуванню. Що саме підійде у вашому випадку, підкаже лікар.

Підсумок

Білі плями на мигдаликах найчастіше залишає інфекція: вірусний тонзиліт, стрептококова ангіна, мононуклеоз або молочниця. Іноді це безпечні пробки в мигдаликах, а зрідка лейкоплакія, яку треба показати лікарю через невеликий ризик раку. Плями часто зникають самі разом з інфекцією, а домашні засоби полегшують ці дні. Антибіотик має сенс лише при підтвердженому стрептококу, протигрибкові засоби при молочниці, а операція потрібна рідко. Сильний біль, висока температура, утруднене дихання чи пляма, яка не минає, є приводом звернутися до лікаря.

Джерела30