Атеросклероз: причини, симптоми, ускладнення та лікування

Атеросклероз — це поступове звуження артерій через накопичення жирових і кальцієвих відкладень на їхніх стінках. Він часто роками не дає про себе знати, але зрештою може призвести до інфаркту, інсульту або ураження інших органів.

Атеросклероз зазвичай не починається раптово — він формується повільно, майже непомітно. З роками у стінках артерій з’являються зміни, які порушують нормальний кровотік. Людина може не підозрювати про небезпеку, поки не трапиться серйозне ускладнення. Водночас ця хвороба має зрозумілі механізми розвитку й конкретні способи лікування. Щоб не дочекатися «дзвінка тривоги», варто знати, що саме відбувається з судинами і як це зупинити.

Що таке атеросклероз

Атеросклероз — це стан, коли артерії поступово звужуються й втрачають еластичність через накопичення специфічних відкладень усередині їхніх стінок. Ці відкладення називають атеросклеротичними бляшками, або просто бляшками. Вони формуються з холестерину, жирів, кальцію, клітинних уламків і білків. Із часом бляшки збільшуються в розмірах і стають жорсткішими, що ускладнює рух крові по судинах.

Здорові артерії зсередини вистелені гладким шаром клітин — ендотелієм. Саме він забезпечує вільний кровотік і захищає стінку судини від пошкоджень. Але коли ендотелій ушкоджується — наприклад, через високий тиск, паління чи надлишок глюкози — ця захисна оболонка втрачає свою цілісність. У місцях ушкодження починають накопичуватися жири, насамперед холестерин, і запускається формування бляшки.

Усе це не лише зменшує просвіт артерії, а й створює умови для розвитку ускладнень. Іноді бляшка розривається, й на цьому місці швидко утворюється тромб — згусток крові, який може повністю перекрити кровотік. Так виникає інфаркт або інсульт. Особливо небезпечні ситуації, коли процес відбувається в артеріях серця, мозку або нирок.

Атеросклероз здатен уражати будь-які артерії, але найчастіше він розвивається в магістральних судинах, де тиск крові найвищий. Саме тому наслідки можуть бути критичними.

Перед тим як виникнуть перші симптоми, в артеріях можуть роками відбуватися зміни, що непомітні зовні. І хоча слово «бляшка» асоціюється з чимось поверхневим, у цьому випадку йдеться про глибокі й потенційно смертельно небезпечні зміни в організмі.

Стадії розвитку атеросклерозу

Атеросклероз не виникає за день. Це повільний, поетапний процес, який може тривати десятиліттями, перш ніж дати про себе знати. У його основі — хронічне ушкодження стінок артерій, яке активує імунну відповідь організму. Кожна наступна стадія поглиблює зміни й підвищує ризик серйозних ускладнень.

Рання стадія: ушкодження ендотелію

Процес починається з ушкодження внутрішнього шару артерії — ендотелію. Причинами цього можуть бути високий артеріальний тиск, тютюновий дим, надлишок глюкози або холестерину в крові. У відповідь на пошкодження організм активує імунні клітини, які прямують до місця травмування.

Імунні клітини, зокрема моноцити, проникають у стінку судини, де перетворюються на макрофаги. Вони починають поглинати холестерин і перетворюються на так звані пінисті клітини — саме вони формують перші «жирові смуги», які видно під мікроскопом навіть у підлітковому віці.

Стадія прогресії: формування бляшки

Пінисті клітини гинуть, залишаючи після себе ліпідне ядро, яке поступово розростається. Над ним формується фіброзна капсула — щільний шар із клітин гладеньких м’язів і колагену, який частково ізолює бляшку від кровотоку. Але зростаюча бляшка поступово звужує просвіт артерії, обмежуючи потік крові до тканин.

На цій стадії симптомів може ще не бути, але ризик зростає. Якщо бляшка кальцифікується, артерія втрачає гнучкість і реагує на стрес гірше, ніж здорова судина.

Ускладнена стадія: розрив або ерозія бляшки

Найнебезпечніший етап — це порушення цілісності бляшки. Якщо фіброзна капсула розривається, у кров потрапляють її вміст і фактори, що активують згортання. Тромбоцити прилипають до ушкодженої ділянки, починається утворення тромбу.

Навіть невеликий тромб у критичному місці може повністю перекрити артерію. Це призводить до гострого інфаркту міокарда, інсульту або ішемії кінцівки. У деяких випадках бляшка не розривається, а повільно зношується — тоді говорять про ерозію. Такий процес теж спричиняє тромбоз.

Симптоми в залежності від уражених артерій

Атеросклероз довго не проявляє себе — допоки артерія не звужується більш як на 70%. Саме тому перші симптоми часто виникають тоді, коли вже є суттєве порушення кровопостачання певного органа. Залежно від того, яка саме судина уражена, ознаки можуть сильно відрізнятися. Іноді перший прояв — це вже інфаркт або інсульт.

Серце (коронарні артерії)

Коронарні артерії живлять серцевий м’яз. Якщо бляшка звужує просвіт цих судин, розвивається ішемічна хвороба серця. Симптоми можуть бути різними — від незначного дискомфорту до повноцінного серцевого нападу.

Типові прояви:

• стискання або біль у грудях (стенокардія), що посилюється при фізичному навантаженні або стресі
• задишка навіть під час звичних дій
• біль, що віддає в шию, щелепу, ліву руку або спину
• нудота
• відчуття слабкості
• холодний піт
• відчуття перебоїв у серці або сильне серцебиття

Мозок (сонні артерії)

Сонні артерії постачають кров до мозку. Їхнє звуження може стати причиною транзиторної ішемічної атаки (яку у побуті називають "мікроінсульт") або інсульту. В обох випадках необхідна негайна допомога.

Можливі ознаки порушення мозкового кровопостачання:

• раптова слабкість
• оніміння однієї половини тіла
• опущення кута рота, асиметрія обличчя
• порушення мови
• раптове порушення зору, іноді — затемнення в одному оці
• запаморочення, втрата рівноваги
• сильний головний біль.

Кишечник (мезентеріальні артерії)

Зниження кровопостачання органів травлення призводить до мезентеріальної ішемії. На ранніх етапах симптоми не специфічні, але з часом вони можуть ускладнювати звичне харчування.

Про можливе ураження артерій кишечника можуть свідчити:

• біль у животі після їжі (через 15–30 хвилин)
• здуття
• нудота, блювання
• розлади випорожнення — діарея або чергування з закрепом
• втрата ваги через «страх їжі».

Нирки (ниркові артерії)

Звуження ниркових артерій порушує роботу нирок і підвищує артеріальний тиск. У тяжких випадках це може призводити до хронічної ниркової недостатності.

Ознаки, на які варто звернути увагу:

• стійке підвищення тиску, яке не піддається лікуванню
• набряки обличчя, рук або ніг
• зниження частоти сечовипускання
• втома
• сухість і свербіж шкіри
• втрата апетиту
• нудота.

Нижні кінцівки (периферичні артерії)

Атеросклероз у артеріях ніг називають периферичною артеріальною хворобою. Через порушення кровотоку м’язи недоотримують кисень, що проявляється болем під час ходьби. У тяжких випадках — загрозою некрозу тканин.

Типові прояви ураження периферичних судин:

• біль у литках або стегнах під час ходьби (переміжна кульгавість)
• печіння або ниючий біль у стопах у спокої, особливо вночі
• зміна кольору шкіри (блідість або почервоніння)
• погане загоєння ран на ногах або стопах
• зниження температури шкіри кінцівок.

Кожен із цих симптомів потребує уваги. Особливо — коли вони з’являються раптово або прогресують. І хоча прояви атеросклерозу різні, причина завжди одна — порушення нормального кровотоку через ураження судин.

Причини та фактори ризику

Атеросклероз не має однієї єдиної причини. Його розвиток — результат поєднання багатьох чинників, частина з яких пов’язана зі способом життя, а частина — із вродженими або хронічними станами. Наявність кількох факторів одночасно суттєво прискорює прогрес хвороби, навіть у молодому віці.

Одні з основних чинників — високий рівень холестерину, артеріальна гіпертензія, порушення вуглеводного обміну й паління. Але не менш важливу роль відіграють малорухливість, дієта з надлишком насичених жирів, а також хронічний стрес і навіть забруднене повітря. Певні ризики є й у людей з надмірною вагою або метаболічним синдромом.

До основних факторів ризику атеросклерозу належать:

• Вік: чоловіки старші за 45 років і жінки старші за 55 років мають вищий ризик
• Сімейний анамнез: ранні серцево-судинні захворювання у близьких родичів (до 45 років у чоловіків, до 55 — у жінок)
• Цукровий діабет або інсулінорезистентність: підвищений рівень глюкози ушкоджує судини
• Високий тиск: тривале підвищення артеріального тиску механічно травмує стінку артерії
• Порушення ліпідного обміну: високий рівень ЛПНЩ (так званий «поганий» холестерин), низький ЛПВЩ, підвищені тригліцериди
• Куріння: ушкоджує ендотелій, сприяє запаленню й тромбоутворенню
• Малорухливість: недостатня фізична активність посилює метаболічні зрушення
• Ожиріння: особливо абдомінального типу, що пов’язане з метаболічним синдромом
• Дієта: надлишок насичених жирів, трансжирів, холестерину, цукру й солі
• Хронічний стрес: підвищує рівень кортизолу, що впливає на судини та обмінні процеси
• Високе споживання алкоголю: особливо у великих кількостях і регулярно
• Сонне апное: повторні епізоди нічної гіпоксії негативно впливають на судини.

Окремо варто зазначити роль запалення. Хоча воно не є традиційним фактором ризику, сучасні дослідження свідчать, що хронічне судинне запалення бере участь у всіх етапах формування бляшки — від ушкодження ендотелію до її розриву. Забруднення повітря, наприклад, теж пов’язують із розвитком атеросклерозу саме через індукцію запалення.

Коли кілька чинників збігаються — ризик зростає стрімко. Але саме це відкриває простір для дії: чимало з них залежать від способу життя, харчування й ставлення до власного здоров’я. І тут перевага на боці того, хто не чекає перших тривожних сигналів.

Можливі ускладнення

Атеросклероз порушує не лише сам кровотік — він змінює правила гри для всього організму. Як тільки бляшка досягає критичного розміру або розривається, настає момент, коли навіть кілька хвилин зволікання можуть коштувати життя. Ускладнення виникають там, де артерія не справляється зі своєю роботою — більше не здатна доставити достатньо кисню й поживних речовин до органів.

Кожне з ускладнень пов’язане з певною частиною тіла, і для кожного — свій сценарій розвитку подій. Але всі вони мають спільний корінь: закупорену або майже непрохідну артерію. Саме тому на цьому етапі вже йдеться не про дискомфорт чи помірне підвищення тиску, а про загрозу життю.

Серед найпоширеніших ускладнень атеросклерозу:

• Інфаркт міокарда: гостре порушення кровопостачання серцевого м’яза, яке виникає при раптовому перекритті коронарної артерії. Призводить до загибелі частини серцевої тканини.
• Інсульт: порушення кровопостачання мозку через блокування судини тромбом або фрагментом бляшки. Може викликати втрату мовлення, рухів, пам’яті або свідомості.
• Транзиторна ішемічна атака (ТІА): короткочасне порушення кровотоку в мозку з тимчасовими симптомами. Часто слугує попередженням перед повноцінним інсультом.
• Аневризма: випинання стінки артерії в місці ослаблення. Найчастіше виникає в черевному відділі аорти. При розриві — масивна кровотеча і висока смертність.
• Серцева недостатність: розвивається, коли серце не встигає перекачувати кров через пошкодження або перевантаження. Часто наслідок перенесеного інфаркту або тривалої ішемії.
• Периферична артеріальна хвороба: ураження судин кінцівок, за якого може виникати некроз тканин або гангрена.
• Хронічна хвороба нирок: порушення функції нирок через звуження ниркових артерій, що призводить до зниження фільтрації та поступового накопичення токсинів у крові.
• Тромбоемболія: ускладнення, коли частина тромбу або бляшки відривається і мігрує з потоком крові до інших органів — найчастіше легенів, мозку або ніг.
• Аритмії: порушення ритму серця, які можуть виникати через ішемію міокарда, особливо в період після інфаркту.

Найгірше в цих станах — те, що багато з них виникають раптово. Людина може не підозрювати про атеросклероз і вважати себе здоровою — аж до першого великого епізоду. Саме тому лікарі часто порівнюють цю хворобу з «тихим убивцею», що роками накопичує наслідки у стінках судин.

Діагностика

Атеросклероз довго не викликає симптомів, тому часто його виявляють уже тоді, коли виникають ускладнення. Проте існує ціла низка методів, які дають змогу побачити зміни в судинах ще до критичного моменту. Діагностика завжди починається з оцінки загального стану й факторів ризику, але щоб підтвердити сам факт наявності бляшок, потрібні інструментальні обстеження.

На прийомі лікар може виявити підозру на атеросклероз навіть без складного обладнання: прослухати судини на шиї, де іноді чути характерний шум — «брут», чи помітити зниження пульсу на ногах. Але для точної оцінки стану артерій застосовують сучасні візуалізаційні методи.

Залежно від розташування уражених артерій, можуть бути призначені такі дослідження:

• Аналіз крові: визначення рівня загального холестерину, ЛПНЩ, ЛПВЩ, тригліцеридів, глюкози — щоб оцінити метаболічні ризики.
• УЗД сонних артерій: дозволяє побачити наявність бляшок у судинах, що живлять мозок, і оцінити ступінь звуження.
• Електрокардіограма (ЕКГ): фіксує електричну активність серця, виявляє ішемію або перенесений інфаркт.
• Ехокардіографія (УЗД серця): показує роботу серцевих камер, скоротливість міокарда та непрямі ознаки ішемії.
• Ангіографія: інвазивний метод з використанням контрасту для візуалізації артерій. Дає точну картину звуження й об’єм бляшок.
• КТ або МРТ судин: неінвазивні методи для оцінки аорти, коронарних, ниркових або мозкових артерій.
• Стрес-тест (тредміл-тест): дає змогу виявити приховану ішемію, яка проявляється тільки при фізичному навантаженні.
• Індекс гомілково-плечового тиску (ABI): порівнює тиск на нозі та руці, виявляє зниження кровотоку в артеріях нижніх кінцівок.
• УЗД черевної аорти: дозволяє виявити аневризми або кальциноз великих артерій у черевній порожнині.

Обстеження не завжди потрібні всі одразу — лікар призначає ті, що відповідають скаргам пацієнта або профілю ризику. Наприклад, при болю в грудях буде доцільним пройти ЕКГ і стрес-тест, а при запамороченні — УЗД судин шиї. Важливо не ігнорувати направлення: саме вчасна діагностика допомагає уникнути перших фатальних симптомів.

Лікування

Лікування атеросклерозу — це не один препарат і не одна процедура. Це стратегія, яка поєднує зміни у звичках, медикаменти й за потреби — хірургічне втручання. Мета — зупинити прогресування бляшок, зменшити ризик утворення тромбів, поліпшити кровотік і запобігти ускладненням. У кожного пацієнта шлях буде різним — залежно від стадії хвороби, уражених артерій і супутніх станів.

Іноді достатньо змінити спосіб життя, щоб зупинити прогрес. Але якщо вже є критичні звуження чи перенесені інфаркти або інсульти — потрібні ліки або операція.

Зміни способу життя

Незалежно від форми атеросклерозу, базою лікування є корекція способу життя. Без цього жодні ліки не дадуть повного ефекту.

Основні напрямки таких змін:

• Відмова від тютюну: куріння — один із найагресивніших факторів ураження судин. Ефект від припинення куріння помітний вже протягом перших тижнів.
• Фізична активність: регулярні аеробні навантаження — мінімум 30 хвилин щодня — допомагають знизити тиск, покращити профіль ліпідів і зменшити запалення.
• Раціон: харчування з акцентом на овочі, фрукти, рибу, цільнозернові продукти, з обмеженням насичених жирів, трансжирів, солі та цукру. Найбільш дослідженою є середземноморська дієта..
• Контроль ваги: при індексі маси тіла понад 25 варто працювати над зменшенням жирової маси — особливо абдомінального типу.
• Робота зі стресом: тривалий психоемоційний тиск впливає на судинний тонус і метаболізм, тому важливо знайти способи його зниження.

Медикаментозна терапія

Ліки підбираються індивідуально. Ціль — знизити ризики: нормалізувати рівень холестерину, тиску, цукру в крові й зменшити схильність до утворення тромбів. Кожна група препаратів має свою роль, і часто вони застосовуються в комбінації.

Залежно від показань можуть бути призначені:

• Статини (аторвастатин, розувастатин): основні препарати для зниження рівня ЛПНЩ. Зменшують розмір бляшки та знижують запалення в судинах.
• Антитромбоцитарні засоби (ацетилсаліцилова кислота, клопідогрель): зменшують ризик утворення тромбів, особливо після інфаркту, стентування або інсульту.
• Гіпотензивні засоби (амлодипін, периндоприл, лозартан): контроль тиску — обов’язковий компонент терапії при будь-якому варіанті атеросклерозу.
• Препарати для контролю глюкози (метформін, дапагліфлозин): особливо актуальні для людей із діабетом або переддіабетом.
• Омега-3 жирні кислоти: можуть додатково знижувати рівень тригліцеридів і підтримувати стабільність бляшок.

Хірургічне лікування

Коли просвіт артерії критично звужено, медикаменти не завжди можуть забезпечити потрібний ефект. У таких випадках застосовуються малоінвазивні або відкриті хірургічні втручання, які відновлюють прохідність судин.

Основні методи:

• Ангіопластика та стентування: через катетер артерія розширюється спеціальним балоном, після чого встановлюється стент — металева сітка, що тримає просвіт відкритим.
• Аортокоронарне шунтування (АКШ): формування обхідного шляху навколо заблокованої ділянки коронарної артерії, зазвичай із власної вени пацієнта.
• Ендартеректомія: хірургічне видалення бляшки зі стінки артерії, найчастіше застосовується в сонних артеріях.
• Обхідні операції на периферичних артеріях: наприклад, при ішемії кінцівок або порушенні кровопостачання кишечника.

Який би варіант не був обраний — це завжди частина комплексного підходу. Без змін у стилі життя й продовження медикаментозної терапії навіть успішна операція не гарантує, що нова бляшка не з’явиться знову.

Профілактика та способи самодогляду

Атеросклероз формується повільно, але саме в цьому його вразливе місце — він піддається впливу. Коли мова йде про профілактику, немає «занадто рано». Ризики накопичуються роками, а от знижувати їх можна вже сьогодні — незалежно від віку чи стану здоров’я.

Запобігання атеросклерозу не вимагає екстремальних кроків. Ідеться радше про зміну підходу: постійні дрібні звички, які з часом дають великий ефект. Водночас, якщо діагноз уже поставлений, підтримка стабільного стану також значною мірою залежить від щоденної поведінки людини.

Ось дії, які мають найбільший вплив на судинне здоров’я — і як елемент профілактики, і як частина самодогляду:

• Контроль артеріального тиску: щоденний домашній моніторинг при схильності до гіпертензії дозволяє виявляти коливання до появи симптомів.
• Регулярна фізична активність: навіть 30 хвилин ходьби на день суттєво знижують ризик серцево-судинних подій. Важливо уникати повної гіподинамії.
• Збалансоване харчування: перевага надається рибі, овочам, нежирному м’ясу, бобовим, рослинним оліям, а також відмові від надлишку тваринних жирів, смаженого та солоного.
• Відмова від куріння: після припинення паління ризик атеротромбозу починає знижуватися вже через кілька тижнів.
• Обмеження вживання алкоголю: при щоденному або рясному вживанні алкоголь сприяє гіпертензії та порушенню ліпідного обміну.
• Контроль глюкози: людям із діабетом або переддіабетичним станом слід ретельно стежити за рівнем цукру — коливання шкодять судинам не менше, ніж холестерин.
• Контроль ваги: особливо важливо уникати ожиріння центрального типу (жир на животі), що асоціюється з підвищеним ризиком.
• Уникнення тривалого стресу: хронічна нервова напруга призводить до спазмів судин і підвищення тиску.
• Повноцінний сон: його нестача або порушення сну сприяють метаболічним зрушенням і посиленню запалення.

Окрім цього, важливо не уникати планових обстежень. Один аналіз крові раз на рік, вимірювання тиску та базові УЗД можуть виявити проблему ще до появи симптомів. І навіть якщо ви вже отримали діагноз «атеросклероз», це не привід відмовлятися від звичного життя. Головне — тримати хворобу під контролем, а не дозволити їй керувати вами.

Веганська дієта

Інфаркт міокарда: що важливо знати кожному

Транзиторна ішемічна атака: що це, і чим вона небезпечна