Звіробій звичайний

Назва рослини звучить грізно, і на те є причина. Вівці, коні й корови, які з'їли багато звіробою, отруюються, причому найчастіше страждають тварини з білою шерстю: на сонці на їхній шкірі з'являються запалення й свербіж^[1]. Ветеринари називають це первинною фотосенсибілізацією, і винна в ній червона речовина гіперицин^[2]. У людей при звичайних дозах таке трапляється рідко, але звіробій має й інший прихований талант: він пришвидшує роботу ферментів печінки і цим послаблює дію багатьох ліків. Через це про звіробій варто знати більше, ніж про будь-яку іншу трав'яну полицю в аптеці.

Звіробій звичайний (Hypericum perforatum) є квітучою рослиною з яскраво-жовтими квітками. Його здавна застосовували в грецькій, ісламській і китайській традиційній медицині: при пригніченому настрої, виразках шлунка, застуді та для загоєння ран^[3]. Траву додавали до настоїв, олійних витяжок і мазей. В Україні в народі його називають також стокровицею, заячою крівцею і святоянським зіллям^[1].

Сьогодні звіробій найчастіше рекламують як засіб від депресії, а також при симптомах менопаузи, а зовнішньо для ран і подразненої шкіри^[3].

Коротко: Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) визнає стандартизовані сухі екстракти звіробою лікарським засобом при легких і помірних депресивних епізодах, а чай, олію й настоянки вважає традиційними засобами, дія яких спирається на багаторічний досвід застосування^[4].

Опис

Цей вид, який ще називають звіробоєм продірявленим, є багаторічною трав'янистою рослиною заввишки 30–60 см з дрібними жовтими квітками. Цвіте він з червня, а англійська назва St John's wort пов'язана зі святом Івана Хрестителя наприкінці червня, коли рослина саме розпускається^[3]. Подивіться листок на світло: він ніби проколотий голкою, хоча жоден кравець тут не винен. Ці прозорі «дірочки» є залозками з олією, звідси й латинське perforatum. На пелюстках є чорно-бурі крапки^[1]. Звіробій росте в Європі та Азії, в Україні поширений по всій території.

Як лікарську сировину використовують квітучі верхівки рослини: квітки, листя й стебла. Їх збирають на початку цвітіння й сушать за температури до 40 °C^[1].

До складу звіробою входять^[4]:

• Гіперицин і псевдогіперицин. Червоні пігменти, за якими стандартизують екстракти. Саме вони відповідають за підвищену чутливість до сонця.
• Гіперфорин. Найважливіша речовина для дії на настрій і водночас головний «винуватець» взаємодій з ліками.
• Флавоноїди. Їх у траві близько 4%^[1], у лабораторних дослідженнях вони діють як антиоксиданти й теж роблять внесок у дію екстракту.
• Ефірна олія. Її небагато, близько 0,1%, вона містить пінен, мірцен і цинеол^[1]. Протимікробну дію олійних витяжок звіробою показано в лабораторії^[5].

Завдяки такому складу звіробій використовують у фітотерапії, для виготовлення настоянок, олій і лікарських засобів, частина з яких відпускається без рецепта.

Ефект звіробою для здоров'я

Звіробій є однією з найвивченіших лікарських рослин. У лабораторних дослідах його екстракт гальмує зворотне захоплення нервовими клітинами трьох речовин-посередників, серотоніну, дофаміну й норадреналіну, тобто діє подібно до синтетичних антидепресантів^[4]. Свій внесок роблять гіперицини, гіперфорин і флавоноїди.

Лікування депресії

Тут доказів найбільше. Кокранівський огляд 29 досліджень з 5489 учасниками показав, що екстракти звіробою при великій депресії діють краще за плацебо і приблизно так само, як стандартні антидепресанти, а побічних ефектів спричиняють менше^[6]. Метааналіз 27 досліджень з 3808 пацієнтами порівнював звіробій із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), найпоширенішою групою сучасних антидепресантів. При легкій і помірній депресії частка людей, яким стало краще, була однаковою, а лікування звіробоєм кидали рідше^[7]. Усі ці дослідження тривали від 4 до 12 тижнів, тож про довше застосування даних мало.

Міф: звіробій допомагає від будь-якої депресії. Насправді: у великому дослідженні людей з помірно тяжкою депресією звіробій не перевершив плацебо^[8]. Чи допомагає він при тяжкій депресії та високому ризику суїциду, невідомо^[7]. NHS зазначає, що лікарі в Британії звіробій не рекомендують: кількість активних речовин різниться між марками й навіть партіями, тож передбачити ефект неможливо^[9].

Читайте:

Рослинні засоби та добавки для лікування депресії

Рослинні засоби та добавки для лікування депресії: що відомо про звіробій, женьшень, ромашку, лаванду, шафран ...

Полегшення симптомів менопаузи

Метааналіз рандомізованих досліджень показав, що препарати звіробою, самостійно чи разом з іншими травами, зменшують симптоми менопаузи краще за плацебо, а побічні ефекти траплялися так само часто, як у групі плацебо^[10]. У рандомізованому дослідженні 80 жінок у постменопаузі (завершили 70) звіробій зменшив частоту й силу припливів та прояви депресії порівняно з контрольною групою^[11]. Проте досліджень мало, а вибірки невеликі, тому Національний центр комплементарного та інтегративного здоров'я США (NCCIH) називає ці дані попередніми^[3]. Схожу репутацію серед трав для менопаузи має клопогін.

Передменструальний синдром (ПМС)

У рандомізованому дослідженні звіробій полегшував найпоширеніші фізичні й поведінкові симптоми передменструального синдрому (ПМС), але на настрій і біль не впливав^[12].

Однак систематичний огляд рослинних засобів при ПМС не виявив різниці між звіробоєм і плацебо. Найкращі результати серед трав там мав вітекс священний^[13]. Тож користь звіробою при ПМС залишається недоведеною.

Загоєння шкіри

Олія звіробою є одним із найдавніших народних засобів для ран і опіків. Невеликі дослідження обнадійливі: у жінок після кесаревого розтину мазь зі звіробоєм пришвидшувала загоєння рани, зменшувала рубець, біль і свербіж порівняно з плацебо^[14]. У пілотному дослідженні при бляшковому псоріазі мазь зменшувала почервоніння, лущення й товщину бляшок^[15]. Олійний екстракт описано і при пролежнях, але лише в окремих клінічних випадках^[16]. У добровольців креми з олією звіробою за тиждень знімали штучно спричинене подразнення шкіри^[5].

Проте ці дослідження невеликі, тож NCCIH не вважає користь для ран доведеною^[3]. EMA визнає олію звіробою лише традиційним засобом при легких запаленнях шкіри, як-от сонячний опік, і для загоєння дрібних ран^[4].

Підтримка нервової системи

Чи зменшує звіробій тривожність, вивчено мало. Невелика кількість досліджень свідчить про можливу користь при соматичному симптоматичному розладі, коли людину сильно тривожать тілесні відчуття^[3]. При обсесивно-компульсивному розладі (ОКР) звіробій перевірили в подвійному сліпому дослідженні 60 пацієнтів: за 12 тижнів він подіяв не краще за плацебо^[17]. Згадки про користь при сезонній депресії поодинокі, і переконливих досліджень на цю тему немає.

Безпека та побічні ефекти

Більшість побічних реакцій звіробою легкі, але трапляються й серйозні, переважно через взаємодію з ліками.

Поширені побічні ефекти

Побічні ефекти виникають нечасто. У чотирьох великих спостереженнях за 14 245 пацієнтами їх фіксували в 0,1–2,4% людей, тобто щонайменше вдесятеро рідше, ніж при синтетичних антидепресантах^[18]. До них належать^[4][3]:

• Розлади травлення: нудота, біль у животі, діарея
• Втома
• Неспокій, збудження, проблеми зі сном
• Алергічні реакції на шкірі
• Запаморочення
• Сплутаність свідомості (описана здебільшого при передозуванні)
• Сухість у роті
• Порушення сексуальної функції
• Поколювання, печіння чи підвищена чутливість шкіри на сонці, особливо у світлошкірих людей

Серйозні реакції трапляються рідко, але звіробій може спричинити:

• Гіпертензивний криз, різке підвищення тиску; такий випадок описано, зокрема, після їжі, багатої на тирамін (витримані сири, вино)^[19]
• Манію, стан патологічно піднесеного настрою й збудження; в огляді випадків манії, пов'язаних з травами, звіробій трапився найчастіше, у 14 з 35 описів^[20]
• Судоми й сплутаність свідомості при великому передозуванні, понад 4,5 г сухого екстракту на день^[4]
• Підвищену фоточутливість, тобто реакцію шкіри на сонце, схожу на сильний опік. У добровольців 1800 мг екстракту на день протягом 15 днів помірно підвищували чутливість до ультрафіолету А, а одноразова доза 3600 мг давала лише незначний ефект^[21]
• Серцево-судинний колапс, тобто різке падіння тиску під час наркозу; описано поодинокий випадок у людини, яка довго приймала звіробій^[22]

Взаємодія з ліками

Звіробій може послаблювати дію багатьох ліків, зокрема життєво важливих^[3][4]:

• Антидепресанти. Разом із СІЗЗС (сертраліном, пароксетином) та іншими препаратами, що діють на серотонін, звіробій може спричинити серотоніновий синдром. Дію деяких антидепресантів, як-от амітриптиліну й бупропіону, він послаблює.
• Гормональні контрацептиви. Комбіновані оральні контрацептиви, у побуті «протизаплідні таблетки», втрачають надійність: огляд досліджень показав частіші міжменструальні кровотечі й ознаки овуляції на тлі звіробою^[23]. EMA радить жінкам, які приймають гормональні контрацептиви, додатково користуватися іншим методом захисту.
• Циклоспорин, такролімус та інші імуносупресанти. Ці ліки запобігають відторгненню пересаджених органів. Ще 2000 року через взаємодію з циклоспорином у двох пацієнтів після пересадки серця виникло гостре відторгнення^[24].
• Серцеві препарати: дигоксин та івабрадин.
• Антиретровірусні препарати (ліки від ВІЛ): індинавір, невірапін та інші.
• Протипухлинні препарати: іринотекан, іматиніб, доцетаксел.
• Варфарин та інші кумаринові антикоагулянти. Звіробій знижує їхню дію, і ризик тромбів зростає. EMA прямо забороняє таке поєднання.
• Статини. Знижується ефективність деяких із них, зокрема симвастатину.
• Протиепілептичні (протисудомні) препарати: фенітоїн і карбамазепін.

Ці взаємодії пояснюються тим, що гіперфорин «вмикає» ферменти печінки (насамперед CYP3A4) і білок-насос P-глікопротеїн, які пришвидшують виведення ліків, тож їхня концентрація в крові падає^[24]. Чим більше гіперфорину в препараті, тим сильніший ефект. Після припинення приймання звіробою ферменти повертаються до норми приблизно за тиждень, тому перед плановою операцією про звіробій треба сказати анестезіологу^[4].

Міф: трава натуральна, тому її можна пити з будь-якими ліками. Насправді: NCCIH вважає взаємодії звіробою з ліками чітко доведеними й іноді небезпечними для життя^[3], а NHS попереджає про серйозні проблеми при поєднанні з протисудомними препаратами, антикоагулянтами, антидепресантами й контрацептивами^[9].

Серотоніновий синдром може бути небезпечним для життя. Його ознаки: тахікардія (прискорене серцебиття), пітливість, гарячка, діарея, збудження, дезорієнтація, тремтіння й посмикування м'язів^[4], а також підвищений артеріальний тиск (артеріальна гіпертензія) і галюцинації. Якщо такі симптоми з'явилися, негайно викликайте швидку допомогу (103 або 112).

Запобіжні заходи

• Алергія. Звіробій протипоказаний, якщо у вас уже була алергія на нього^[4].
• Вагітність. EMA не рекомендує звіробій вагітним: безпечність не встановлена, і в дослідах на тваринах виявлено ознаки шкоди для плода^[4]. У данській когорті вад розвитку серед 38 вагітностей зі звіробоєм було 8,1% проти 3,3% у загальній групі, але це лише три випадки, і різниця статистично незначуща^[25].
• Годування груддю. У немовлят, чиї матері приймали звіробій, описано кольки, сонливість і млявість^[3]. EMA не рекомендує його під час годування.
• Літні люди. У людей похилого віку ризик взаємодій вищий, бо вони частіше приймають кілька ліків одночасно. EMA радить усім, хто приймає рецептурні препарати, порадитися з лікарем чи фармацевтом перед застосуванням звіробою^[4].
• Діти. Всередину звіробій не рекомендують до 18 років, а на шкіру до 12 років, бо даних про безпечність немає^[4].
• Біполярний розлад. Через ризик манії людям із біполярним розладом звіробій самостійно приймати не можна^[20].
• Сонце. Під час курсу варто уникати інтенсивного ультрафіолету, зокрема солярію^[4].

Способи вживання

У кулінарії звіробій майже не використовують, зате у фітотерапії він має багато форм.

Лікувальні властивості

Як традиційні засоби EMA описує такі форми звіробою^[4]:

• Чай (настій). Традиційно при тимчасовій розумовій втомі, легкому дискомфорті в животі, а також при нервовому неспокої з труднощами засинання.
• Настоянки й олійні витяжки. Настоянки приймають всередину, а олію наносять на шкіру при дрібних ранах і легких запаленнях.

Такі показання засновані на тривалому досвіді застосування, а не на клінічних дослідженнях. Якщо при прийманні чаю симптоми тримаються понад 2 тижні, а при нанесенні на шкіру понад тиждень, потрібна консультація лікаря.

Чай

Залийте 1,5–2 г подрібненої сухої трави (приблизно чайну ложку) 150 мл окропу, накрийте й настоюйте 10–15 хвилин, потім процідіть. EMA наводить для дорослих 2–3 такі чашки на день, тобто 3–6 г трави на добу^[4]. Смак у чаю гіркуватий і терпкий, тож ложку меду можна вважати дипломатичним компромісом. Вечірню чашку при труднощах засинання EMA допускає як традиційне застосування, хоча в дослідженнях безсоння трапляється і серед побічних ефектів звіробою^[3].

Настої

Настій і чай зі звіробою готують однаково, різниця лише в назві. Для зовнішнього застосування EMA наводить 2 г трави на 150 мл води: таким настоєм кілька разів на день промивають шкіру або змочують пов'язку^[4].

Чай і настій теж містять гіперфорин. EMA вважає, що при добовій дозі гіперфорину до 1 мг і курсі до 2 тижнів клінічно значущих взаємодій не описано^[4]. Скільки гіперфорину в домашньому чаї, невідомо, тому з ліками краще не експериментувати.

У формі добавок

Капсули й таблетки містять сухий екстракт, стандартизований за гіперицином. Для лікування легкої й помірної депресії EMA наводить 300–600 мг екстракту 1–3 рази на день, тобто 600–1800 мг на добу. Ефекту слід чекати протягом 4 тижнів, і якщо симптоми не минають, потрібно звернутися до лікаря^[4]. Спиртові настоянки дозують у мілілітрах: для настоянки 1:5 це 1–1,5 мл, а для 1:10 це 2–4 мл тричі на день.

Для більшості дорослих, які не приймають ліків, звіробій вважають безпечним протягом 12 тижнів, а деякі дослідження свідчать про безпечне застосування до року й довше^[3]. Міф: звіробій треба пити курсами з перервами, бо інакше виникне залежність. Насправді: даних про залежність від звіробою немає, а EMA пов'язує тривалість застосування з ефектом і станом людини, а не з «відпочинком» від трави^[4]. Припиняти лікування депресії, зокрема звіробоєм, краще поступово й разом з лікарем.

Для догляду за шкірою

Олію звіробою, червону від гіперицину, традиційно готують, заливаючи свіжі квітки рослинною олією й настоюючи 2–3 тижні^[1]. EMA допускає нанесення нерозведеної олійної витяжки на шкіру при подряпинах, дрібних ранах і легких запаленнях, як-от сонячний опік. Під час лікування оброблені ділянки слід берегти від яскравого сонця, а якщо з'явилися ознаки інфекції рани, потрібен лікар^[4].

Олійний екстракт підходить і для догляду за подразненою чи сухою шкірою: у дослідженні креми з ним відновлювали зволоженість шкіри після подразнення^[5]. Глибокі, брудні чи інфіковані рани й великі опіки потребують медичної допомоги, а не домашньої олії.

Для здоров'я кишківника

Звіробій не має доведеної користі для мікробіому кишківника. EMA визнає чай і стабілізований сік свіжої трави лише традиційними засобами при легкому дискомфорті в животі: для чаю це 2 г трави на 150 мл окропу двічі на день^[4].

При синдромі подразненого кишківника звіробій перевірили в рандомізованому дослідженні, і він виявився навіть менш ефективним за плацебо^[26]. Тож основним засобом для здоров'я кишківника звіробій бути не може. До того ж розлади травлення належать до його ж побічних ефектів.