Формулу, за якою сьогодні рахують ІМТ, придумав бельгійський математик і статистик Адольф Кетле. 1832 року, вивчаючи, як ростуть люди, він помітив, що в дорослих вага приблизно пропорційна квадрату зросту, і запропонував відповідний індекс для оцінки «нормальної» ваги. Довго його так і називали: індекс Кетле[1].

Назву «індекс маси тіла» 1972 року запропонував американський фізіолог Ансел Кіз. Він порівняв кілька показників відносної ваги й дійшов висновку, що найкраще працює саме цей, з формулою[2]:

ІМТ = маса тіла (кг) / зріст² (м²).

Ця формула стала загальноприйнятою, її використовують і досі, зокрема у Всесвітній організації охорони здоров'я (ВООЗ)[3]. Наприклад, людина зростом 1,75 м і вагою 70 кг має ІМТ 70 / (1,75 × 1,75) ≈ 22,9. Щоб не рахувати вручну, можна скористатися калькулятором:

Читайте:

Нижче наведено прийняті ВООЗ діапазони ІМТ для дорослих і відповідні категорії. Межі однакові для чоловіків і жінок[3]:

  • Недостатня маса тіла: ІМТ менше 18,5.
  • Нормальна маса тіла: ІМТ від 18,5 до 24,99.
  • Надлишкова маса тіла: ІМТ від 25 до 29,99.
  • Ожиріння I ступеня: ІМТ від 30 до 34,99.
  • Ожиріння II ступеня: ІМТ від 35 до 39,99.
  • Ожиріння III ступеня: ІМТ 40 і більше[4].

Графік категорій ІМТ для дорослих

Це графік категорій ІМТ для дорослих на основі даних Всесвітньої організації охорони здоров'я. По горизонталі відкладено масу тіла, по вертикалі зріст (підписи англійською, у кілограмах і фунтах, метрах і футах). Колір позначає категорію: білий означає недостатню масу тіла, жовтий норму, помаранчевий надлишкову масу, червоний ожиріння. Пунктирні лінії позначають підкатегорії всередині основних категорій.

Графік категорій ІМТ для дорослих залежно від зросту й маси тіла

ІМТ: не для всіх!

ІМТ є скринінговим показником, а не діагнозом, і не завжди точно показує, чи відповідає ваша вага вашому зросту. Він не враховує вік, стать і склад тіла: не розрізняє жир, м'язи й кістки і не показує, де в тілі відкладається жир[5]. Тому людина з великою м'язовою масою може мати «надлишковий» ІМТ без зайвого жиру, а людина з нормальним ІМТ може мати зайвий жир на животі. Дорослі межі ІМТ застосовують з 20 років; для дітей і підлітків здорову вагу оцінюють інакше, за перцентилями для віку й статі[6].

Для таких груп людей звичайні межі ІМТ не підходять або потребують обережності:

  • Деякі етнічні групи, зокрема люди азійського та південноазійського походження: у них ризик цукрового діабету 2 типу і серцево-судинних хвороб зростає вже за ІМТ нижче 25, тому експерти ВООЗ запропонували для них додаткові орієнтири 23 і 27,5[7].
  • Вагітні жінки.
  • Діти та підлітки до 19 років[6].
  • Спортсмени та люди з великою м'язовою масою[5].
  • Люди зі станами, що впливають на кількість рідини в організмі (наприклад, із серцевою недостатністю).
  • Люди з карликовістю (гіпофізарним нанізмом).

Чим доповнити ІМТ

Міжнародна комісія експертів 2025 року рекомендувала використовувати ІМТ лише для скринінгу й оцінки ризиків на рівні населення, а надлишок жиру в конкретної людини підтверджувати ще хоча б одним вимірюванням: окружністю талії, співвідношенням талії й стегон або талії й зросту. Виняток становить ІМТ понад 40: тут надлишок жиру можна вважати очевидним[8]. Клінічна настанова МОЗ України радить людям з ІМТ до 35 додатково вимірювати окружність талії[4]. Вона допомагає помітити абдомінальне ожиріння і накопичення вісцерального жиру.

Коротко: ІМТ добре працює як перший фільтр, але не бачить, скільки в тілі м'язів, а скільки жиру і де цей жир лежить. Тому його доповнюють вимірюванням талії.

Реклама

Ризики для людей з надмірною вагою

Надлишкова маса тіла й ожиріння підвищують ризик багатьох серйозних захворювань і станів[9]:

  • Високий артеріальний тиск.
  • Порушення ліпідного обміну: підвищений рівень «поганого» холестерину (ЛПНП), низький рівень «доброго» холестерину (ЛПВП), підвищений рівень тригліцеридів.
  • Цукровий діабет 2 типу.
  • Ішемічна хвороба серця.
  • Інсульт.
  • Захворювання жовчного міхура, зокрема жовчні камені.
  • Остеоартрит, захворювання суглобів, спричинене руйнуванням хряща.
  • Апное сну та проблеми з диханням.
  • Деякі види раку (ендометрія, молочної залози, товстої кишки, нирок, жовчного міхура, печінки).
  • Нижча якість життя.
  • Психічні розлади, як-от клінічна депресія, тривожні розлади та інші.
  • Біль у тілі й труднощі з певними фізичними функціями.
  • Загалом вищий ризик смерті порівняно з людьми зі здоровим ІМТ.

Останнє добре видно у великому метааналізі 239 когортних досліджень з чотирьох континентів (понад 10 млн учасників). Серед людей, які ніколи не курили й не мали хронічних хвороб на початку спостереження, смертність була найнижчою за ІМТ 20–25. За ожиріння I ступеня ризик смерті був приблизно в 1,45 раза вищим, II ступеня майже вдвічі, III ступеня у 2,8 раза[10].

Ризики для людей з недостатньою вагою

Недостатня маса тіла теж пов'язана з певними ризиками:

  • Недоїдання, дефіцит вітамінів і мінералів, анемія (знижена здатність крові переносити кисень)[11].
  • Остеопороз, захворювання, за якого кістки слабшають і частіше ламаються. За даними метааналізу 12 когорт (майже 60 тисяч людей), що нижчий ІМТ, то вищий ризик переломів, особливо перелому стегна[12].
  • Ослаблений імунітет[11].
  • Проблеми з ростом і розвитком, особливо в дітей і підлітків.
  • Можливі проблеми з репродуктивною системою в жінок через гормональні порушення, які можуть порушити менструальний цикл. У жінок з недостатньою вагою також підвищений ризик викидня в першому триместрі вагітності.
  • Можливі ускладнення після будь-якого хірургічного втручання.
  • Загалом вищий ризик смерті порівняно з людьми зі здоровим ІМТ: у тому ж метааналізі 239 когорт за ІМТ від 15 до 18,5 він був приблизно в 1,5 раза вищим, ніж за ІМТ 20–25[10].

У деяких випадках недостатня вага може бути ознакою прихованого захворювання або стану, наприклад нервової анорексії, яка має власні ризики. Якщо вага знижується раптово або без змін у харчуванні й активності, це привід звернутися до лікаря[11]: ненавмисна втрата ваги буває першим проявом хвороби. Те саме стосується випадків, коли ви помічаєте недостатню вагу в когось з близьких і її причина неочевидна.

ІМТ (BMI) для дітей до 19 років

Для дітей і підлітків ІМТ рахують за тією ж формулою, але результат порівнюють з таблицями росту для відповідного віку й статі. Важить перцентиль, тобто те, яку частку однолітків тієї ж статі дитина випереджає за ІМТ[6]:

КатегоріяПерцентиль ІМТ для віку й статі
Недостатня маса тіламенше 5-го
Здорова маса тілавід 5-го до менше ніж 85-й
Надлишкова маса тілавід 85-го до менше ніж 95-й
Ожиріння95-й і вище

Підсумок

ІМТ легко порахувати за формулою Кетле, і він добре показує ризики на рівні великих груп людей: і надто низькі, і надто високі значення пов'язані з гіршим здоров'ям і вищою смертністю. Для дорослих діють межі ВООЗ, для дітей перцентилі. Але для окремої людини це лише орієнтир: він не бачить, скільки в тілі м'язів, а скільки жиру і де цей жир розташований, тому його варто доповнювати вимірюванням талії й обговорювати з лікарем разом з іншими показниками.

Джерела12
  1. Eknoyan G. Adolphe Quetelet (1796-1874)--the average man and indices of obesity. Nephrol Dial Transplant, 2008.
  2. Keys A. та ін. Indices of relative weight and obesity. J Chronic Dis, 1972.
  3. Body mass index (BMI). World Health Organization.
  4. dec.gov.ua
  5. About Body Mass Index (BMI). CDC.
  6. Child and Teen BMI Categories. CDC.
  7. Appropriate body-mass index for Asian populations and its implications for policy and intervention strategies. Lancet, 2004.
  8. Rubino F. та ін. Definition and diagnostic criteria of clinical obesity. Lancet Diabetes Endocrinol, 2025.
  9. How Overweight and Obesity Impacts Your Health. CDC.
  10. Global BMI Mortality Collaboration. та ін. Body-mass index and all-cause mortality: individual-participant-data meta-analysis of 239 prospective studies in four continents. Lancet, 2016.
  11. Healthy ways to gain weight. NHS.
  12. De Laet C. та ін. Body mass index as a predictor of fracture risk: a meta-analysis. Osteoporos Int, 2005.