Аритмія серця: види, симптоми і лікування

Понад 419 тисяч власників розумного годинника погодилися, щоб він стежив за їхнім пульсом. Сповіщення про нерівний ритм отримали лише 0,52% учасників. Коли цим людям наклеїли на груди ЕКГ-пластир, фібриляцію передсердь, найпоширенішу серйозну аритмію, підтвердили в 34%^[1]. Годинник може вчасно насторожити, а поставити діагноз здатна лише ЕКГ. І саме від виду аритмії залежить, чи це безпечні «перебої», чи привід для лікування.

Що таке аритмія: порушення серцевого ритму

Аритмія означає, що електричні сигнали, які змушують серце скорочуватися, працюють неправильно. Через це серце б'ється занадто швидко, занадто повільно або нерегулярно^[2].

У здорової людини серце скорочується ритмічно, і кров рівномірно надходить до органів. При аритмії ця злагодженість порушується, і мозок, м'язи та саме серце можуть отримувати менше крові. Деякі аритмії майже не впливають на самопочуття і не потребують лікування, інші можуть спричинити серйозні ускладнення, аж до зупинки серця.

Аритмії виникають у передсердях (верхніх камерах серця), у шлуночках (нижніх камерах) або в провідній системі, яка передає електричні сигнали від однієї частини серця до іншої. Від місця і характеру порушення залежить, як вона проявляється: від ледь помітних перебоїв до станів, що потребують термінової допомоги.

Причини аритмії: що викликає порушення серцевого ритму

Робота серця залежить від точної взаємодії електричних імпульсів і скорочень серцевого м'яза. Будь-яке порушення в цій системі може викликати аритмію. Іноді причину легко знайти, іноді вона залишається невідомою. Частину чинників можна контролювати, і це зменшує ризик проблем із ритмом.

Основні причини аритмії

Найчастіше до аритмій призводять такі стани^[2]:

• Ішемічна хвороба серця: звуження або закупорка артерій зменшує постачання кисню до серцевого м'яза і порушує його роботу.
• Підвищений артеріальний тиск: збільшує навантаження на серце і з часом змінює будову його стінок.
• Кардіоміопатії: захворювання серцевого м'яза змінюють його здатність правильно скорочуватися і проводити електричні імпульси.
• Вади клапанів серця: неправильна робота клапанів розтягує камери серця і змінює ритм скорочень.
• Порушення електролітного балансу: занадто високий або низький рівень калію, натрію, кальцію чи магнію в крові заважає передачі сигналів у серці.
• Інфаркт міокарда: рубець, що залишається після інфаркту, часто стає джерелом аритмій.
• Операції на серці: хірургічне втручання може тимчасово або постійно змінити проведення імпульсів.
• Інші захворювання: зокрема цукровий діабет, гіпертиреоз і знижена функція щитоподібної залози, вроджені вади серця, а також інфекція COVID-19.

Фактори ризику розвитку аритмії: що підвищує ймовірність порушень ритму

Деякі люди мають вроджену схильність до аритмії, але частіше ризик зростає через спосіб життя і супутні хвороби. Знаючи ці чинники, можна вчасно змінити звички і зменшити навантаження на серце.

Найпоширеніші фактори ризику аритмії

Ось основні чинники, які сприяють виникненню аритмії^[2]:

• Куріння: нікотин стимулює серце, а шкода куріння для судин накопичується роками.
• Вживання алкоголю: надмірне вживання алкоголю підвищує ризик фібриляції передсердь та інших аритмій.
• Надмірне споживання кофеїну: великі дози кофеїну можуть прискорювати серцебиття. Помірне вживання кави для більшості людей безпечне, але якщо перебої з'являються саме після кави чи енергетиків, від них краще відмовитися.
• Вживання стимуляторів: деякі ліки від кашлю і застуди, харчові добавки та наркотичні речовини стимулюють серце і можуть провокувати аритмії.
• Підвищений артеріальний тиск: постійне додаткове навантаження змінює структуру серця і порушує ритм.
• Ожиріння: надлишкова вага є одним із визнаних чинників ризику фібриляції передсердь^[3].
• Підвищений рівень цукру в крові: діабет ушкоджує судини і серцевий м'яз, сприяючи розвитку аритмії.
• Апное уві сні: короткочасні зупинки дихання під час сну підвищують ризик порушень ритму.

Види аритмії: які порушення серцевого ритму існують

Аритмії класифікують за тим, як змінюється ритм і в якій частині серця виникає проблема. Знаючи свій тип аритмії, легше зрозуміти, наскільки вона небезпечна.

Види аритмії за частотою серцебиття

Залежно від швидкості серцебиття аритмії поділяють на такі типи^[2]:

• Тахікардія: серце у спокої б'ється частіше 100 разів на хвилину. Під час фізичного навантаження чи хвилювання це нормально, а без видимої причини потребує пояснення.
• Брадикардія: серце б'ється рідше 60 разів на хвилину. У тренованих людей і уві сні це може бути нормою, але іноді рідкий пульс свідчить про проблеми у провідній системі серця.

Види аритмії за місцем виникнення

Місце, де зароджується неправильний імпульс, визначає тип аритмії:

• Надшлуночкові (суправентрикулярні) аритмії: виникають вище шлуночків, тобто в передсердях або в атріовентрикулярному вузлі, «перемикачі» між передсердями і шлуночками. Приклади: надшлуночкова тахікардія, фібриляція передсердь, тріпотіння передсердь.
• Шлуночкові аритмії: виникають у шлуночках і зазвичай небезпечніші. Приклади: шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків.
• Блокади серця: електричний імпульс затримується або зовсім не проходить провідною системою, наприклад в атріовентрикулярному вузлі чи в пучку Гіса, через що серце скорочується рідше.

Інші поширені види аритмії

Окремо виділяють кілька клінічно важливих порушень ритму:

• Екстрасистоли: позачергові скорочення, які людина відчуває як «перебої», «завмирання» або поштовх у грудях. Це найчастіша причина таких відчуттів, і зазвичай вони нешкідливі^[4]. Під час 24-годинного запису ЕКГ шлуночкові екстрасистоли знаходили у 69% здорових дорослих. Якщо серце здорове, прогноз сприятливий, а лікування потрібне переважно тоді, коли їх дуже багато (понад 10% усіх скорочень) і вони починають послаблювати серцевий м'яз^[5].
• Фібриляція передсердь: найпоширеніша аритмія з тих, що потребують лікування^[3]. Передсердя хаотично «тремтять» замість скорочень, кров у них застоюється, і можуть утворюватися тромби, що загрожує інсультом.
• Тріпотіння передсердь: схоже на фібриляцію, але ритм передсердь упорядкованіший і передбачуваніший.
• Шлуночкова тахікардія: часті скорочення шлуночків, які можуть переходити у фібриляцію шлуночків і загрожувати життю.
• Фібриляція шлуночків: найнебезпечніший вид аритмії. Шлуночки хаотично тремтять і не перекачують кров, тобто настає зупинка кровообігу, і допомога потрібна негайно.
• Синдром слабкості синусового вузла: природний водій ритму серця працює з перебоями, і епізоди брадикардії чергуються з тахікардією.

Симптоми аритмії: як зрозуміти, що серце працює неправильно

Прояви аритмії бувають дуже різними: від майже непомітних до небезпечних для життя. Усе залежить від типу порушення, його тривалості й того, наскільки страждає кровообіг. В одних людей аритмія викликає сильний дискомфорт, в інших перебігає зовсім без симптомів.

Типові симптоми аритмії

Ознаки, які найчастіше свідчать про порушення ритму^[2]:

• Серцебиття (пальпітації): відчуття тріпотіння, калатання, прискореного, пропущеного або нерівного серцебиття.
• Запаморочення або слабкість: коли мозок отримує менше крові, з'являються нестійкість і потемніння в очах.
• Непритомність (синкопе): короткочасна втрата свідомості через різке порушення ритму.
• Біль або дискомфорт у грудях: стискання, тиск або печіння.
• Задишка: важко дихати при навантаженні або навіть у спокої.
• Загальна слабкість і швидка втомлюваність: серце працює неефективно і перекачує менше крові. Іноді додаються тривога і пітливість.

Мовчазні аритмії: коли симптомів немає

Деякі аритмії не викликають жодних відчуттів. Їх виявляють випадково на ЕКГ під час профогляду чи обстеження з іншого приводу. Відсутність симптомів не робить їх безпечними: при фібриляції передсердь наявність чи відсутність симптомів не пов'язана з ризиком інсульту і смерті^[6].

Міф: якщо аритмію не відчуваєш, вона не шкодить, а ліки потрібні лише тоді, коли «серце калатає». Насправді: рішення про препарати, що запобігають тромбам, при фібриляції передсердь ухвалюють за оцінкою ризику інсульту, а не за самопочуттям, і навіть тоді, коли ритм уже відновився^[7].

Ускладнення аритмії: до чого можуть призвести порушення серцевого ритму

Більшість аритмій лише неприємні, але деякі без лікування поступово шкодять серцю і мозку або загрожують життю раптово.

До яких ускладнень може призвести аритмія

Основні можливі наслідки аритмії^[2]:

• Серцева недостатність і ослаблення серцевого м'яза (кардіоміопатія): тривала або дуже часта аритмія змушує серце працювати неефективно, і з часом його насосна функція слабшає.
• Інсульт: при фібриляції передсердь кров застоюється в передсердях і утворює тромби. Якщо тромб потрапляє в судини мозку, виникає інсульт. Фібриляція передсердь підвищує ризик ішемічного інсульту приблизно вп'ятеро^[3].
• Раптова зупинка серця: небезпечні шлуночкові аритмії, особливо фібриляція шлуночків, можуть раптово зупинити кровообіг, і без негайної допомоги людина гине.

Ускладнення можуть розвиватися поступово навіть тоді, коли аритмія спершу не дає симптомів. Тому виявлене порушення ритму варто показати лікареві.

Діагностика аритмії: як виявляють порушення серцевого ритму

Головна складність у тому, що аритмія часто з'являється епізодами. Звичайна ЕКГ записує лише кілька секунд, тож завдання лікаря полягає в тому, щоб «зловити» напад на запис і знайти його причину.

Методи діагностики аритмії

Основні обстеження для виявлення аритмії^[8]:

• Електрокардіограма (ЕКГ): швидке і безболісне обстеження, яке реєструє електричну активність серця. Для діагнозу фібриляції передсердь потрібен запис ЕКГ: звичайна ЕКГ у 12 відведеннях або запис портативним пристроєм з одним відведенням тривалістю щонайменше 30 секунд. Сповіщення годинника чи браслета, які лише оптично вимірюють пульс, для діагнозу недостатньо^[6].
• Холтерівський моніторинг: невеликий пристрій записує ЕКГ безперервно, зазвичай від 24 до 72 годин. Він підходить, якщо симптоми з'являються щодня^[9].
• ЕКГ-пластир, реєстратор подій та імплантований петльовий реєстратор: якщо напади рідкі, пластир на грудях зазвичай носять до 14 днів, зовнішній реєстратор подій зберігає записи до 30 днів, а мініатюрний імплантований реєстратор під шкірою грудей може працювати до 3 років. Його ставлять, коли епізоди трапляються рідше ніж раз на місяць^[9].
• Навантажувальний тест (стрес-тест): ЕКГ записують під час навантаження на біговій доріжці чи велотренажері, бо деякі аритмії проявляються саме тоді, коли серце працює інтенсивно^[10].
• Ехокардіографія: ультразвукове дослідження показує будову серця, клапани і насосну функцію.
• Катетеризація серця: інвазивне дослідження судин і камер серця, яке допомагає знайти причину аритмії, наприклад ішемічну хворобу серця.
• Електрофізіологічне дослідження (ЕФД): через судину до серця підводять тонкі електроди і точно визначають, де зароджується аритмія і за яким механізмом^[10]. Його часто проводять перед катетерною абляцією.
• КТ або МРТ серця: допоміжні методи, які показують зміни в будові серця, що можуть спричиняти порушення ритму.
• Тілт-тест: людину на спеціальному столі переводять із горизонтального положення у вертикальне і стежать за пульсом і тиском. Тест допомагає з'ясувати причину непритомностей^[8].

Коротко: якщо перебої трапляються рідко, добового холтерівського моніторингу часто замало. Що рідше напади, то довше потрібен запис: від кількох днів пластиром до місяців чи років імплантованим реєстратором.

Роль електрофізіолога в діагностиці аритмії

У складних випадках або при підозрі на небезпечну аритмію лікар направляє до електрофізіолога, кардіолога, який спеціалізується на порушеннях серцевого ритму. Електрофізіолог проводить поглиблені обстеження і вирішує, чи потрібне втручання, наприклад катетерна абляція або імплантація пристрою для контролю ритму.

Лікування аритмії: як відновити нормальний серцевий ритм

Лікування залежить від типу аритмії, тяжкості симптомів і загального стану здоров'я. Безпечні екстрасистоли часто взагалі не потребують втручання, а при інших аритміях потрібні ліки, процедури або операція.

Основні підходи до лікування аритмії

Лікарі використовують різні методи залежно від ситуації^[8]:

• Медикаментозна терапія: антиаритмічні засоби відновлюють нормальний ритм або запобігають нападам, інші ліки сповільнюють частоту скорочень, а антикоагулянти (препарати, що знижують згортання крові) зменшують ризик тромбів. Лікують і супутні хвороби.
• Профілактика інсульту при фібриляції передсердь: ризик оцінюють за шкалою CHA₂DS₂-VA, де бали нараховують за серцеву недостатність, гіпертензію, вік, діабет, перенесений інсульт і хвороби судин. Стать, на відміну від попередньої шкали, більше не враховують^[11]. За 2 і більше балів антикоагулянти рекомендовані, при 1 балі їх варто розглянути^[7].
• Зміни способу життя: контроль тиску і цукру в крові, здорова вага, відмова від тютюну, обмеження алкоголю і кофеїну зменшують кількість нападів.
• Вагусні проби: прості прийоми на зразок натужування, які можуть зупинити напад надшлуночкової тахікардії.
• Терапевтичні процедури: електрична кардіоверсія (розряд струму, що «перезапускає» серце під короткочасним наркозом) відновлює нормальний ритм, а катетерна абляція руйнує через тонкий катетер ділянки тканини, які породжують неправильні імпульси.
• Ізоляція легеневих вен: вид катетерної абляції для лікування фібриляції передсердь. Навколо легеневих вен створюють кільця рубцевої тканини, які не пропускають хаотичні сигнали до передсердь.
• Імплантація пристроїв: кардіостимулятор підтримує достатню частоту серцебиття при брадикардії, а імплантований кардіовертер-дефібрилятор (ІКД) розпізнає небезпечну шлуночкову аритмію і зупиняє її розрядом.
• Хірургічне лікування: операція «лабіринт» при фібриляції передсердь, операції на клапанах або аортокоронарне шунтування, якщо аритмію спричинила ішемічна хвороба серця.

Можливі ускладнення лікування аритмії

Кожен метод має свої ризики:

• Побічні ефекти ліків: головний біль, запаморочення, нудота, закрепи, надто рідкий пульс. Майже всі антиаритмічні препарати самі здатні спровокувати інші, часом небезпечніші аритмії, тому їх призначають і контролюють за ЕКГ^[12].
• Ускладнення процедур: інфекції, кровотечі, тромбози, пошкодження тканин серця після абляції чи імплантації пристроїв.
• Ризики хірургічного втручання: інсульт, інфаркт, тривале відновлення або потреба в постійному кардіостимуляторі.

Що потрібно знати про період відновлення

Після катетерної абляції, зокрема ізоляції легеневих вен, багато людей ще кілька тижнів відчувають позачергові скорочення, прискорене серцебиття чи перебої. Поки тканина загоюється, це вважають нормою, і зазвичай такі відчуття минають за 4–6 тижнів^[13]. Лікар пояснить, які симптоми очікувані, а з якими треба звертатися негайно.

Профілактика аритмії: як знизити ризик порушень серцевого ритму

Аритмію не завжди можна попередити, особливо якщо вона пов'язана з вродженими чи незворотними змінами в серці. Проте багато чинників ризику піддаються контролю.

Як знизити ризик розвитку аритмії

Основні кроки, які допомагають зберегти здоровий ритм^[8]:

• Відмова від куріння: покращує стан судин і знижує навантаження на серце.
• Обмеження вживання алкоголю: у дослідженні зі 140 людьми з фібриляцією передсердь, які регулярно випивали, відмова від алкоголю на пів року знизила частку тих, у кого аритмія повернулася, з 73% до 53%^[14]. Європейські кардіологи радять людям із фібриляцією передсердь обмежитися щонайбільше 3 стандартними порціями алкоголю на тиждень^[7].
• Контроль споживання кофеїну: людям, які помічають зв'язок перебоїв із кавою, міцним чаєм чи енергетиками, варто їх обмежити.
• Уникнення стимуляторів: уважно перевіряйте склад ліків від застуди, харчових добавок і енергетиків.
• Регулювання артеріального тиску: лікування артеріальної гіпертензії захищає серце від перевантаження.
• Підтримання здорової ваги: зниження маси тіла зменшує навантаження на серцево-судинну систему.
• Контроль рівня цукру в крові: добре контрольований діабет менше шкодить серцю і судинам.
• Лікування апное уві сні: корекція порушень дихання під час сну стабілізує ритм.
• Повноцінний сон і боротьба зі стресом: радять спати 7–9 годин і шукати здорові способи зняти напругу.
• Уникнення тригерів аритмії: якщо певні напої, продукти чи ситуації провокують перебої, краще їх уникати.

Прогноз при аритмії: чого очікувати після діагнозу

Прогноз залежить від типу аритмії, її причини, супутніх хвороб і того, наскільки вчасно почато лікування. Багато людей із порушеннями ритму живуть активним і повноцінним життям.

Що очікувати залежно від типу аритмії

Кожен випадок має свої особливості:

• Легкі аритмії: окремі епізоди синусової тахікардії або поодинокі екстрасистоли за здорового серця часто не потребують лікування і не впливають на тривалість життя.
• Аритмії середньої тяжкості: наприклад, фібриляція передсердь, потребують ліків або процедур для контролю ритму і профілактики інсульту та серцевої недостатності.
• Тяжкі аритмії: фібриляція шлуночків, тривала шлуночкова тахікардія або тяжкі форми брадикардії загрожують життю і потребують постійного спостереження або імплантованих пристроїв.

Тривалість аритмії

Тривалість аритмії залежить від її типу і причини:

• Тимчасові аритмії: виникають через стрес, інфекцію, стимулятори чи інші минущі чинники і зникають після їх усунення.
• Хронічні аритмії: наприклад, фібриляція передсердь, можуть супроводжувати людину все життя і потребувати постійного контролю.

Життя з аритмією: як підтримувати здоровий серцевий ритм

Діагноз аритмії здебільшого не означає відмови від звичного життя. Головне знати свій тип аритмії і виконувати план лікування.

Як доглядати за собою при аритмії

Кілька простих правил:

• Моніторинг пульсу: навчіться рахувати пульс на зап'ясті. У спокої в дорослого він зазвичай від 60 до 100 ударів на хвилину^[2]. Розумний годинник може помітити нерівний ритм, але його сповіщення є лише приводом записати ЕКГ і показати її лікареві.
• Знання про свої ліки: запишіть назви призначених препаратів, дози і режим приймання. Не припиняйте приймати антикоагулянти самостійно, навіть якщо почуваєтеся добре.
• Обмеження алкоголю і кофеїну: ці речовини можуть провокувати або посилювати напади.
• Регулярні обстеження: візити до лікаря потрібні для контролю серця, корекції лікування і перевірки імплантованих пристроїв, якщо вони є.

Коли звертатися за медичною допомогою

Викликайте швидку (103, з мобільного також 112), якщо серцебиття не минає або супроводжується болем у грудях, задишкою, запамороченням чи непритомністю^[4]:

• Сильна задишка або утруднене дихання.
• Біль або дискомфорт у грудях.
• Запаморочення або непритомність, особливо під час фізичного навантаження.
• Раптове посилення або зміна характеру нападів.

Терміново, протягом доби, потрібне обстеження в кардіолога, якщо людина знепритомніла під час навантаження або в її родині хтось раптово помер від серцевої причини до 40 років чи має спадкову хворобу серця^[15]. Планово до лікаря варто піти, коли перебої повторюються, частішають або тривають довше кількох хвилин^[4].

Якщо людина раптово впала, не реагує і не дихає нормально, викликайте швидку і починайте натискати на центр грудної клітки сильно й швидко, 100–120 разів на хвилину, до приїзду медиків. Робити штучне дихання не обов'язково. Якщо поруч є автоматичний зовнішній дефібрилятор, скористайтеся ним: прилад сам дає голосові підказки, і навчання для цього не потрібне^[2].

Коротко: поодинокі «перебої» у спокої майже завжди безпечні. Непритомність під час навантаження, раптова смерть родича в молодому віці чи серцебиття з болем у грудях і задишкою вимагають допомоги того ж дня.

Питання, які варто обговорити з лікарем

Щоб брати активну участь у лікуванні, підготуйте запитання:

• Який у мене тип аритмії і чи небезпечний він?
• Чи потрібне мені лікування або достатньо спостереження?
• Чи потрібні мені антикоагулянти і який у мене ризик інсульту?
• Які методи лікування підходять саме мені і чому?
• Що потрібно знати про обслуговування імплантованого пристрою (якщо його встановили)?

Читайте:

Серцево-судинні захворювання: види, причини та ризики

Серцево-судинні захворювання, які в побуті часто називають просто «хворобами серця»: які бувають види уражен...

7 ранніх сигналів серця, які можуть врятувати життя

Ранні ознаки інфаркту: які сигнали серце може подавати за дні й тижні до нападу, як вони виглядають у жінок, ко...