Інтертриго: запалення у складках шкіри

Коли дослідники оглянули мешканців кількох будинків для літніх людей у Берліні, інтертриго знайшли в кожного шостого (16,1%). Найчастіше страждала складка під грудьми (9,9%) і пахова ділянка (9,4%). Несподіваним виявився інший результат: ожиріння в цій групі з попрілістю пов'язане не було, зате була пов'язана потреба в сторонній допомозі під час миття^[1]. Складка, до якої людина сама не дотягується, швидко стає проблемою.

Що таке інтертриго

Інтертриго, яке в побуті називають попрілістю, є поверхневим запаленням шкіри там, де дві її поверхні тісно прилягають одна до одної. Назва походить від латинських слів inter («між») і terere («терти»): тертя разом із теплом, вологою та поганою вентиляцією запускає процес^[2]. У МКХ-10 цей стан має код L30.4^[3]. Шкіра в складці червоніє або темнішає, і відтінок залежить від її тону: від темно-червоного й пурпурового до темно-коричневого чи сіруватого. Людину турбують свербіж, печіння або біль. Саме по собі інтертриго не передається від людини до людини, проте в теплій вологій складці швидко розмножуються мікроорганізми й посилюють подразнення. Часто уражено одразу кілька складок, зокрема дрібні: на шиї, під підборіддям, за вухами^[3].

Найчастіше інтертриго з'являється там, де шкіра довго притиснута й погано провітрюється^[4]:

• Пахвові западини
• Під грудьми та між грудьми у жінок
• Пахова ділянка
• Міжсіднична складка й складки під сідницями
• Міжпальцеві проміжки стоп
• Складки живота й пупок.

Невелика складка запалюється так само швидко, якщо її поверхні постійно торкаються одна одної й лишаються вологими^[5]. У пупку попрілість нерідко дає неприємний запах з пупка, а червону пляму там легко сплутати з псоріазом у пупку.

Причини інтертриго

Інтертриго виникає там, де шкіра довго лишається теплою, вологою й притиснутою до іншої ділянки шкіри. Піт не встигає випаруватися, верхній роговий шар набрякає й розм'якшується (лікарі називають це мацерацією), і тертя легко його ушкоджує; піт, сеча й кал посилюють запалення^[4]. Мікроби зазвичай не є першопричиною. Проте на шкірі складок постійно живуть коринебактерії, інші бактерії та дріжджі, і в теплі й волозі вони розмножуються надміру, а крізь ушкоджену шкіру легко проникають глибше^[3].

Грибкові інфекції

Найчастішим грибковим збудником є дріжджоподібний грибок Candida albicans. Він відповідає за 80–90% кандидозних уражень шкіри, а в нормі живе на шкірі, слизових чи в кишківнику в 70% здорових людей^[6]. Це той самий грибок, що спричиняє молочницю, зокрема вагінальний кандидоз. Кандидоз складок розвивається швидко: шкіра яскраво- або темно-червона, волога, ніби «сира», з білуватим лущенням, інколи з трохи піднятими бляшками. По краю великої плями з'являються дрібні папули й пустули, так звані відсіви (сателітні елементи)^[4], хоча їхня відсутність кандидоз не виключає^[6]. Рідше складки уражують дерматофіти, грибки пахової епідермофітії та грибка стоп: така пляма розповзається повільно, тижнями й місяцями, і має кільцеподібний лущений край^[3].

Бактеріальні інфекції

До бактерій, що найчастіше ускладнюють інтертриго, належать^[6]:

• Стафілококи, передусім золотистий стафілокок
• Стрептококи, зокрема бета-гемолітичний стрептокок групи А
• Pseudomonas (синьогнійна паличка)
• Corynebacterium (коринебактерії).

Самі по собі ці бактерії інтертриго не запускають, але посилюють запалення й симптоми. Синьогнійна паличка частіше оселяється між пальцями ніг у тісному закритому взутті^[3], а Corynebacterium minutissimum спричиняє еритразму: червоно-коричневі плями з чіткими межами, які можуть зовсім не свербіти^[4].

Вірусні інфекції

Віруси в складках трапляються рідше. В оглядах серед збудників, які знаходять при інтертриго, згадують такі родини^[6]:

• родина поксвірусів (Poxviridae)
• родина папіломавірусів (Papillomaviridae), до якої належить вірус папіломи людини
• родина пікорнавірусів (Picornaviridae)
• родина ретровірусів (Retroviridae), до якої належить ВІЛ
• родина герпесвірусів (Herpesviridae)
• родина тогавірусів (Togaviridae)
• родина парвовірусів (Parvoviridae)

Інколи запалення в складках з'являється як побічна реакція на хіміотерапію: так звана токсична еритема хіміотерапії характерно уражає саме складки шкіри^[7].

Симптоми інтертриго

Інтертриго часто починається непомітно: у складці з'являються свербіж, поколювання й печіння, а вже потім пляма^[4]. Шкіра змінює колір від почервоніння до темно-червоних, пурпурових, темно-коричневих чи сіруватих відтінків залежно від свого тону, по краю плями може бути лущення^[4]. Неінфекційне запалення зазвичай розташоване симетрично з обох боків складки, тоді як інфекція частіше однобічна й асиметрична^[3].

Якщо подразнення триває, шкіра мокне, тріскається, кровоточить, з'являються ерозії й кірочки^[6]. Навколишня ділянка лущиться, а печіння посилюється від поту, сечі чи калу. Різкий неприємний запах часто свідчить про бактеріальну інфекцію, зокрема синьогнійною паличкою, але неприємно пахнути може й кандидоз складок^[4].

Коротко: рівна червоність з обох боків складки частіше означає просте подразнення, яке минає від сухості й захисного крему; однобічна пляма, дрібні гнійнички по краю, мокнуття чи різкий запах вказують на інфекцію, і тоді засіб підбирають під збудника.

Фактори ризику

Інтертриго частіше буває в дуже молодих і літніх людей: у них слабший імунітет, частіше трапляються нетримання й обмежена рухливість^[4].

До чинників, які підвищують ризик розвитку інтертриго, належать:

• Ослаблений імунітет, зокрема при ВІЛ-інфекції^[4]
• Надлишок складок шкіри (наприклад, при ожирінні); що тяжче ожиріння, то частіше трапляється попрілість^[4]
• Цукровий діабет
• Порушення гігієни або потреба в допомозі під час миття
• Обмежена рухливість, постільний режим
• Нетримання сечі або калу
• Носіння ортезів чи протезів
• Спекотні та вологі умови
• Підвищене потовиділення (гіпергідроз)
• Тісний одяг або взуття
• Куріння та алкоголь^[3].

У немовлят ризик вищий: у них ніжна шкіра, коротка шия з глибокими складками, а під підгузком постійно волого^[6].

Лікування інтертриго

Лікування залежить від того, чи приєдналася інфекція. Основа в усіх випадках однакова: підсушити складку й розділити її поверхні. Якщо бактерій і грибків не знайшли, підсушувальних засобів часто достатньо для одужання^[8]. Наукова база тут скромна: у систематичному огляді з 68 досліджень лише 4 були рандомізованими, і навіть учасникам, які отримували плацебо, ставало краще^[9].

Неінфекційні форми

Коли інтертриго має лише запальний характер і інфекції немає, складку тримають чистою й сухою та захищають від тертя. Корисні такі засоби^[8]:

• антиперспіранти, зокрема з 20% хлоридом алюмінію
• паста з оксидом цинку, компреси з ацетатом алюмінію (рідиною Бурова)
• вазелін.

Цинкова мазь і вазелін створюють захисний бар'єр, зменшують свербіж і біль^[4]. Якщо до інтертриго приєднується інфекція, додають місцеві засоби проти конкретного збудника. Жінкам із великими важкими грудьми, у яких попрілість під грудьми постійно повертається, може допомогти операція зі зменшення грудей (редукційна мамопластика), хоча докази її користі слабкі^[9].

Грибкові інфекції

При кандидозі складок застосовують протигрибкові засоби. До них належать:

• Ністатин
• Міконазол
• Кетоконазол
• Клотримазол

Крем наносять двічі на день протягом 2–4 тижнів^[6] і не кидають, щойно почервоніння зблідло: лікують до повного зникнення висипу^[4]. Ністатин діє лише на кандиду, а клотримазол і кетоконазол допомагають і при дерматофітах^[4]. При сильному свербежі на короткий час додають слабкий кортикостероїд, наприклад гідрокортизон 1%^[6]. Сильні гормональні мазі в складках не застосовують: вони потоншують шкіру й можуть залишити розтяжки^[3]. Поширене чи стійке ураження лікують протигрибковими таблетками, наприклад флуконазолом. Людям із діабетом під час такого лікування треба частіше вимірювати глюкозу, бо азолові протигрибкові засоби всередину можуть посилювати дію цукрознижувальних препаратів^[4].

Бактеріальні інфекції

Коли інтертриго ускладнюється бактеріями, спочатку застосовують місцеві антибіотики^[3]:

• Фузидова кислота
• Мупіроцин.

Якщо інфекція виражена сильніше, призначають антибіотики всередину. До них належать^[3]:

• Флуклоксацилін
• Еритроміцин
• Цефалексин.

Еритразму лікують переважно еритроміцином, а стрептококову інфекцію мупіроцином місцево або пеніциліном всередину; за потреби короткочасно додають слабкий кортикостероїд^[4]. Мило з антибактеріальними компонентами інколи допомагає при еритразмі, хоча в частини людей мила й мазі самі посилюють подразнення, тож лікар обов'язково розпитує, чим шкіру вже лікували^[4].

Домашні методи при інтертриго

Тримайте ділянку чистою та сухою

Найважливіше правило: шкіра в складці має лишатися чистою й сухою. Після фізичного навантаження приймають душ, а складку промокають рушником. Розтирати шкіру не можна, бо це посилює подразнення й поглиблює ушкодження. Пахви й шкіру під грудьми зручно досушити феном у холодному режимі^[3].

Використовуйте засоби від натирання або бар'єрні засоби

Якщо інтертриго має запальний характер без інфекції, допомагають безрецептурні креми й мазі, які створюють бар'єр між складками шкіри, зокрема з оксидом цинку або вазеліном. Існують і спеціальні бальзами-стіки від натирання. Підсушувальну присипку не наносять одночасно з протигрибковим кремом, бо утворюється липка паста: між ними роблять перерву 2–3 години^[4].

Зменшуйте потовиділення

Для контролю вологи підходить легкий антиперспірант, його можна наносити й під грудьми. Якщо шкіра від нього пересихає та пече, засіб міняють, бо антиперспірант сам може подразнювати^[3].

Застосовуйте безрецептурні протигрибкові креми

Якщо по краю плями видно дрібні гнійнички, а шкіра волога й свербить, можна почати з безрецептурного крему з клотримазолом чи міконазолом за тією ж схемою: двічі на день кілька тижнів. Коли покращення немає, самолікування припиняють і йдуть до лікаря.

Створіть фізичний бар'єр

Тонка бавовняна чи марлева вставка або спеціальна тканина, що пропускає водяну пару, розділяє складку й зменшує тертя^[4].

Носіть вільний та повітропроникний одяг

Бавовняний одяг зменшує подразнення, а синтетика затримує тепло й вологу. Між пальцями ніг попрілість частіше виникає в тісному закритому взутті^[3].

Читайте:

Свербить груди: причини і що робити

Свербіж у грудях: чому свербить шкіра грудей, під грудьми та навколо сосків, які хвороби шкіри й стани під час ...

Висип на сідницях: причини і чим лікувати

Висип на сідницях, або, як кажуть у побуті, висип і прищі на попі: які причини найчастіше його викликають, як ві...

Інтертриго в немовлят

Пелюшковий дерматит, тобто попрілості під підгузком, є різновидом інтертриго: шкіра довго контактує з потом, сечею й калом^[3]. Він трапляється в 7–35% малюків, найчастіше у 9–12 місяців, а на шиї подразнення посилює слина^[6]. Мокрий чи брудний підгузок міняють якнайшвидше, шкіру очищають водою або вологими серветками без запаху й спирту, обережно промокають, частіше залишають малюка без підгузка, обирають підгузки, що добре вбирають, і не застібають їх надто туго^[10].

Міф: попрілості в малюка треба щедро присипати тальком. Насправді: на пелюшковий дерматит не наносять ні тальк, ні антисептичні креми, ні мило чи піну для ванни; шкіру захищає тонкий шар бар'єрного крему при кожній зміні підгузка^[10].

Для захисту поверхні застосовують засоби з оксидом цинку або вазеліном, які допомагають зберегти цілісність шкіри. Якщо висип не минає, поширюється, у дитини гарячка або вона дуже неспокійна, малюка оглядає лікар: при кандидозі він призначить протигрибковий крем, при бактеріальній інфекції антибіотик^[10].

Коли потрібно звернутися до лікаря

Медична допомога потрібна, коли висип не зменшується попри догляд, швидко поширюється, мокне, гноїться або різко пахне. Лікар відрізнить інтертриго від схожих станів: інверсного псоріазу, себорейного дерматиту, еритразми, грибка й контактного дерматиту, тобто алергії на ароматизатори в дезодорантах і вологих серветках, гуму в резинці білизни чи нікель у кісточках бюстгальтера^[3]. Людям із діабетом окремо варто показати почервоніння між пальцями ніг, бо догляд за стопами й своєчасне лікування цих проміжків запобігають інфекціям, що загрожують діабетичною стопою^[4].

Щоб знайти збудника, беруть зіскрібок для мікроскопії з гідроксидом калію, мазок для посіву (культурального дослідження) й оглядають шкіру під лампою Вуда: еритразма світиться в ній коралово-червоним, синьогнійна паличка зеленим^[4]. Якщо лікування не діє, роблять біопсію, щоб виключити псоріаз чи червоний плоский лишай^[6].

Профілактика інтертриго

Профілактика зводиться до того, щоб у складках не накопичувалися тепло й волога. Вона працює: у будинках для літніх людей структурований догляд за шкірою з регулярним оглядом, м'яким очищенням і захисними засобами знизив частоту нових випадків інтертриго з 37,8% до 27,0%^[11].

Щоденні звички

Для зменшення ймовірності появи інтертриго корисні такі дії^[4]:

• Підтримка чистоти й сухості складок
• М'який щоденний догляд: делікатне очищення та емоленти
• Засоби без ароматизаторів
• Присипка з міконазолом або спеціальні захисні креми
• Мінімум контакту шкіри з потом, сечею та калом
• Вироби, що вбирають вологу
• Зниження вологості повітря
• Вільний бавовняний одяг.

Людям із діабетом допомагає добрий контроль глюкози, людям з ожирінням схуднення^[6], а всім після тренування обов'язковий душ, щоб змити піт зі складок.

Ускладнення інтертриго

Без належного лікування інтертриго може ускладнюватися інфекціями. Найнебезпечніший шлях іде від міжпальцевих проміжків стоп: звідти бактерії проникають глибше й спричиняють бактеріальний целюліт (запалення глибоких шарів шкіри й підшкірної клітковини), бешиху, абсцес, а в тяжких випадках навіть запалення кістки; ризик вищий при ожирінні й діабеті^[4]. Кандида за сприятливих для неї умов, зокрема при тяжко ослабленому імунітеті, здатна спричинити й системну інфекцію^[6], наприклад кандидемію, коли грибок потрапляє в кров. Псоріаз, екзема та інші дерматити самі уражають складки й підтримують попрілість, тому при псоріазі чи атопічному дерматиті складки потребують окремого догляду^[3].