Інтертріго: запалення у складках шкіри

Інтертріго виникає тоді, коли у складках шкіри накопичуються тепло й волога, через що з’являється почервоніння, подразнення та ризик інфікування.

Складки шкіри реагують на зовнішні умови не так, як відкриті ділянки. Їм властива підвищена чутливість, і будь-які зміни у відчуттях помітні значно швидше. У таких місцях дрібні подразнення іноді набувають вираженого характеру, особливо коли шкіра довго залишається щільно притиснутою. Саме тому захворювання, пов’язані з особливостями цих ділянок, трапляються частіше, ніж здається на перший погляд.

Що таке інтертріго

Інтертріго проявляється як запалена ділянка в місцях, де поверхні шкіри тісно прилягають одна до одної. У таких зонах легко утворюється тепло й волога, а це робить шкіру вразливою до почервоніння або потемніння. Відтінок змінюється залежно від тону шкіри: від темно-червоного та пурпурового до темно-коричневого чи сіруватого. Дискомфорт може проявлятися свербежем, відчуттям печіння або болем. Цей стан не передається від людини до людини. У теплих і вологих складках створюються умови, у яких мікроорганізми швидко посилюють подразнення. Інтертріго здатне виникати одночасно в кількох місцях, а також у дрібних складках — під підборіддям, за вухами чи на повіках. [джерело]

Найчастіше інтертріго з’являється там, де шкіра притискається надовго і погано вентилюється. До таких зон належать:

• Пахвові западини
• Під грудьми та між грудьми у жінок
• Пахова ділянка
• Сіднична складка
• Простір між пальцями ніг.

У невеликих складках інтертріго розвивається так само швидко, особливо коли поверхні постійно торкаються або залишаються вологими.

Причини інтертріго

Інтертріго формується там, де шкіра тривалий час залишається вологою, теплою та притиснутою до іншої ділянки шкіри. Тертя посилює подразнення, а недостатня вентиляція створює умови, у яких запалення розвивається швидше. Мікроорганізми не є початковою причиною, але саме у вологому середовищі вони легко посилюють прояви інтертріго.

Грибкові інфекції

Найчастішим грибковим збудником є Candida albicans. Ураження має яскравий або темний червоний колір, виглядає сирим і може супроводжуватися бляшками, які піднімаються над поверхнею та лущаться. У деяких випадках з’являються папули й пустули.

Бактеріальні інфекції

До бактеріальних збудників, що можуть погіршувати інтертріго, належать [джерело]:

• Стафілококи
• Стрептококи
• Pseudomonas
• Corynebacterium.

Ці бактерії не запускають інтертріго самостійно, але підсилюють запалення та виразність симптомів.

Вірусні інфекції

У деяких випадках інтертріго може ускладнюватися вірусами. До родин вірусів, що пов’язані з таким перебігом, належать [джерело]:

• родина поксвірусів (Poxviridae)
• родина папіломавірусів (Papillomaviridae)
• родина пікорнавірусів (Picornaviridae)
• родина ретровірусів (Retroviridae)
• родина герпесвірусів (Herpesviridae)
• родина тогавірусів (Togaviridae)
• родина парвовірусів (Parvoviridae)

У поодиноких випадках інтертріго з’являється як побічна реакція на хіміотерапевтичне лікування.

Симптоми інтертріго

Першими ознаками інтертріго стає зміна кольору шкіри у складках: від почервоніння до темно-червоних, пурпурових, темно-коричневих чи сіруватих відтінків — залежно від тону шкіри. У цих ділянках з’являються невеликі плями або горбики, що супроводжуються свербежем, печінням, поколюванням чи болем. При неінфекційному перебігу ураження часто розташовані симетрично з обох боків складки. Якщо приєднується інфекція, симетрія порушується і висип стає асиметричним. [джерело]

У прогресуванні інтертріго шкіра набуває подразненого, ніби стертого вигляду, може тріскатися, кровоточити, мокнути й вкриватися кірочками. Навколишня ділянка лущиться, а подразнення посилюється при контакті з потом, сечею або калом. Поява різкого неприємного запаху свідчить про бактеріальне ускладнення.

Фактори ризику

В окремих ситуаціях роль відіграють супутні стани, що впливають на захисні властивості шкіри або обмежують рухливість.

До чинників, які підвищують ризик розвитку інтертріго, належать:

• Ослаблений імунітет
• Надлишок складок шкіри (наприклад, при ожирінні)
• Цукровий діабет
• Порушення гігієни
• Обмежена рухливість
• Нетримання сечі або калу
• Носіння ортезів чи протезів
• Спекотні та вологі умови
• Підвищене потовиділення
• Тесний одяг або взуття.

У немовлят ризик розвитку інтертріго вищий через вологість у ділянці підгузка та чутливу поверхню шкіри, яка легко подразнюється при тривалому контакті зі складками.

Лікування інтертріго

Методи лікування інтертріго залежать від того, чи є інфекційне ускладнення. Запалена ділянка потребує акуратного очищення та умов, у яких шкіра не залишається вологою чи притиснутою надовго. Призначення місцевих або системних засобів визначається видом збудника, якщо він присутній.

Неінфекційні форми

Коли інтертріго має лише запальний характер і немає інфекції, допомагають прості домашні заходи. Основне — тримати ділянку чистою та сухою. Корисними є такі засоби [джерело]:

• антиперспіранти
• паста з оксидом цинку, ацетатом алюмінію
• вазелін.

Якщо до інтертріго приєднується інфекція, призначаються місцеві засоби залежно від виду збудника. У поодиноких тяжких випадках проводять зменшення об’єму тканин у ділянці грудей, щоб знизити повторність симптомів.

Грибкові інфекції

При підтвердженому ураженні грибками застосовують протигрибкові засоби. До них належать:

• Ністатин
• Міконазол
• Кетоконазол
• Клотримазол

Курс місцевого лікування триває щонайменше два тижні [джерело]. За потреби додають низькодозовий кортикостероїд для зменшення свербежу. У тяжких випадках призначають системні протигрибкові препарати.

Бактеріальні інфекції

Коли інтертріго ускладнюється бактеріями, спочатку застосовують місцеві топічні антибіотики. Використовують такі препарати:

• Бацитрацин
• Мупіроцин.

Якщо інфекція виражена сильніше, призначають пероральні антибіотики. До них належать [джерело]:

• Флуклоксацилін
• Еритроміцин.

За потреби додають кортикостероїд низької сили, а догляд доповнюють очищенням ділянки з використанням антибактеріального мила.

Домашні методи при інтертріго

Тримайте ділянку чистою та сухою

Найважливіше правило — шкіра має залишатися чистою й сухою. Після фізичної активності варто прийняти душ і промокнути ділянку рушником. Розтирати шкіру не можна, адже це підсилює подразнення і може поглибити ушкодження.

Використовуйте протитерті або бар’єрні засоби

Якщо інтертріго має запальний характер без інфекції, допомагають безрецептурні креми та мазі, що створюють бар’єр між складками шкіри. Ефективними є засоби з оксидом цинку або вазеліном. Існують і спеціальні протитерті бальзами у вигляді стіків.

Зменшуйте потовиділення

Для контролю вологи корисно застосовувати легкий антиперспірант. Його можна наносити навіть під грудьми, якщо ця зона схильна до надмірної вологості.

Застосовуйте безрецептурні протигрибкові креми

Якщо є ознаки грибкової інфекції, можна використовувати безрецептурний протигрибковий крем протягом щонайменше двох тижнів.

Створіть фізичний бар’єр

У деяких зонах допомагає тонка бавовняна або марлева вставка, яка розділяє складки та зменшує тертя.

Носіть вільний та повітропроникний одяг

Одяг із бавовни зменшує подразнення, тому краще уникати синтетичних тканин, що можуть спричиняти надмірне перегрівання й вологість.

Інтертріго в немовлят

У немовлят інтертріго виникає частіше через ніжну шкіру та тривалу вологість у складках. У ділянці шиї подразнення посилюється від слинотечі, а в зоні підгузка — від контакту з вологим середовищем. Для зменшення проявів важливо мити уражену ділянку м’яким засобом, акуратно висушувати її та не допускати тертя. Підгузок має добре вбирати вологу й не бути надто щільним.

Для захисту поверхні застосовують засоби з оксидом цинку або петролатумом, які допомагають зберегти цілісність шкіри. Якщо подразнення не слабшає або виглядає інфікованим, необхідно звернутися до фахівця, оскільки дитяча шкіра схильна до швидкого погіршення.

Коли потрібно звернутися до лікаря

Медична допомога потрібна, коли висип не зменшується, швидко поширюється або виглядає інфікованим. У ситуаціях, коли реакція на догляд відсутня, необхідно отримати оцінку стану, щоб відрізнити інтертріго від інших шкірних порушень, включно з псоріазом та алергічними процесами.

Для уточнення причин ураження проводять діагностичні процедури: зішкріб, мазок, культуральне дослідження, мікроскопію та огляд під спеціальною лампою. Це допомагає встановити, чи пов’язана реакція з бактеріями, грибами або вірусами.

Профілактика інтертріго

Профілактичні заходи спрямовані на те, щоб у складках не накопичувалися тепло й волога, адже саме ці умови запускають подразнення. 

Щоденні звички

Для зменшення ймовірності появи інтертріго корисні такі дії:

• Підтримка чистоти й сухості складок
• М’який щоденний догляд за шкірою
• Використання засобів без ароматизаторів
• Застосування порошку Zeasorb AF або спеціальних кремів
• Мінімізація контакту з потом, сечею та калом
• Використання виробів, що вбирають вологу
• Зниження вологості повітря
• Вільний бавовняний одяг.

Додатковим чинником захисту є контроль рівня глюкози та обов’язковий душ після фізичної активності, що допомагає прибрати піт зі складок.

Ускладнення інтертріго

Без належного лікування інтертріго може ускладнюватися інфекціями. Бактеріальне ураження інколи переходить у целюліт — поширений глибше в тканини процес, який може вимагати стаціонарного лікування [джерело]. Грибкове ускладнення здатне призвести до кандидемії, коли Candida потрапляє у кров і становить серйозну небезпеку [джерело]. Інтертріго також може погіршувати перебіг екземи, дерматиту або псоріазу. [джерело]

Суха шкіра та її причини

Бузина

Чому в холод свербить шкіра і що з цим робити?