Сьогодні глід асоціюється насамперед із серцем, але в найдавнішій відомій згадці, китайській фармакопеї «Тан бень цао» 659 року, його плоди радили від дизентерії[1]. Репутація «серцевої трави» з'явилася значно пізніше, і саме її в XXI столітті перевірили в рандомізованому дослідженні майже на 2,7 тисячі пацієнтів. Результат виявився скромнішим, ніж обіцяють етикетки.
Глід належить до родини розоцвітих (Rosaceae), а рід Crataegus налічує понад 300 видів, поширених у Європі, Північній Америці, Азії та Північній Африці. Найвідоміший серед них глід одноматочковий (Crataegus monogyna), який часто називають звичайним глодом.
Це колючий кущ або дерево заввишки до 10 метрів з темно-зеленим листям, білими або рожевими квітами й червоними плодами. Англійською плоди називають «haws». Ботанічно це не ягоди: усередині є тверді кісточки, тож за будовою плід ближчий до яблука чи сливи, хоча в побуті його все одно звуть ягодою.
У народній медицині використовували плоди, листя і квіти глоду: при проблемах із серцем, травленням і нервовим напруженням. Сучасні лікарські препарати здебільшого роблять із листя з квітами, а не з ягід.
Що таке ягоди глоду?
Ягоди глоду мають кислувато-солодкий смак і традиційно вважаються засобом для серця та тиску. За останні 20 років у різних частинах рослини виявили понад 150 сполук, головні з яких флавоноїди, олігомерні проантоціанідини, тритерпеноїди та органічні кислоти[1]. Серед них можна виділити:
- Флавоноїди: знижують у лабораторних і тваринних дослідженнях рівень ліпідів, діють як антиоксиданти та протизапальні сполуки.
- Органічні кислоти (яблучна, хлорогенова): надають кислуватого смаку, хлорогенова кислота має антиоксидантні властивості.
- Олігомерні проантоціанідини: за їхнім вмістом стандартизують найвивченіший екстракт WS 1442 (18,75 %)[2].
- Мікроелементи (калій, мідь, цинк): присутні, але в невеликих кількостях, тож вагомим джерелом мінералів ягоди не є.
Корисні властивості ягід глоду
Більшість ефектів, описаних нижче, отримано на клітинах і тваринах. Клінічні дані про людей стосуються переважно серцевої недостатності та тривожності.
Захист серця
Огляд 2020 року підсумовує доклінічні дослідження глоду при атеросклерозі[1]. В експериментах екстракти глоду мали такі ефекти:
- Зниження рівня жирів у крові, зокрема холестерину
- Протизапальні та антиоксидантні властивості
- Захист ендотелію, внутрішньої оболонки судин, від дисфункції, з якої починається атеросклероз.
Автори огляду визнають, що про вплив глоду на коронарний атеросклероз, який лежить в основі ішемічної хвороби серця, у клінічній практиці відомо мало.
Найбільше досліджували екстракти глоду при серцевій недостатності. Кокранівський метааналіз 10 досліджень (855 пацієнтів), де глід додавали до стандартного лікування, показав, що він трохи підвищує переносимість навантажень і зменшує задишку та втому[3]. Проте в найбільшому дослідженні SPICE 2681 пацієнт два роки приймав екстракт WS 1442 або плацебо, і серцеві події (смерть, госпіталізація) трапилися в 27,9 % проти 28,9 %, тобто різниці не було[4]. Зниження раптової серцевої смерті виявили лише в підгрупі з фракцією викиду від 25 %, і такий результат потребує перевірки.
Міф: глід може замінити ліки від серця. Насправді: у дослідженнях його давали лише як доповнення до стандартної терапії, а в дослідженні HERB-CHF у пацієнтів на екстракті глоду в перші місяці навіть частіше прогресувала серцева недостатність[5]. Відмова від призначених препаратів на користь глоду небезпечна.
Щодо гіпертензії даних мало. У рандомізованому дослідженні за участю людей із діабетом 2 типу, які приймали ліки, глід знизив діастолічний тиск з 85,6 до 83,0 мм рт. ст., тоді як систолічний не відрізнявся від плацебо[6]. Це набагато менше, ніж дають ліки чи перевірені способи знизити тиск. За висновком Національного центру комплементарного та інтегративного здоров'я США (NCCIH), якісних доказів щодо хвороб серця, стенокардії та аритмії замало[7].
Коротко: глід трохи полегшує симптоми серцевої недостатності як доповнення до лікування, але не продовжує життя і не замінює кардіологічних препаратів.
Антикарциногенні властивості
Лабораторне дослідження 2021 року показало, що екстракт глоду спричиняє загибель клітин пухлини мозку й гальмує їхнє розмноження[8]. Автори пов'язують ефект з поліфенолами. Досліджень на людях немає, тому глід поки не можна вважати одним із фруктів і ягід, що зменшують ризик раку.
Користь при діабеті
Огляд 2022 року припускає, що глід може бути корисним при цукровому діабеті та його ускладненнях[9]. У дослідженнях глід:
- Знижував рівень тригліцеридів та холестерину низької щільності
- Підвищував активність антиоксидантних ферментів
- Зменшував рівень запальних молекул
- Регулював рівень цукру в крові та секрецію інсуліну
- Покращував стан клітин підшлункової залози
- Зменшував чинники, що сприяють ожирінню.
Більшість цих робіт проведено на тваринах, тож переносити результати на людей зарано.
Антимікробні властивості
Екстракт плодів азаролю (Crataegus azarolus), середземноморського виду глоду, у дослідженні 2020 року пригнічував низку мікроорганізмів, зокрема грампозитивні бактерії[10]. Автори бачать у цьому потенціал для харчової та фармацевтичної промисловості, а не для лікування інфекцій.
Тривожність
У дослідженні за участю 264 людей з легким і помірним тривожним розладом комбінація екстракту глоду, каліфорнійського маку (ешольції) та магнію зменшила тривожність більше, ніж плацебо[11]. Окремий внесок глоду в цей результат невідомий. Європейське агентство з лікарських засобів визнає листя з квітами глоду традиційним засобом для дорослих при тимчасових неприємних відчуттях у серці на нервовому ґрунті, як-от серцебиття, після того як лікар виключив серйозні хвороби, а також при легкому стресі та для покращення сну в дорослих і підлітків від 12 років[12]. Таке визнання ґрунтується на тривалій традиції використання, а не на клінічних випробуваннях.
Читайте:
Допомога в травленні
Екстракти деяких видів глоду, зокрема Crataegus dahurica, у дослідах на тваринах помітно прискорювали проходження їжі травним трактом[13]. Чи працює це в людей, не перевіряли.
Безпека та побічні ефекти
Систематичний огляд 24 досліджень (дані 5577 пацієнтів, дози від 160 до 1800 мг на добу протягом 3–24 тижнів) показав, що глід переноситься добре: усього зафіксовано 166 побічних ефектів, переважно легких[2]. Водночас у згаданому дослідженні HERB-CHF екстракт асоціювався з раннім погіршенням серцевої недостатності; причина невідома, одна з версій пов'язує це із взаємодією з ліками[7]. Тому людям, які лікуються від серцевих хвороб, глід варто обговорити з кардіологом.
Найчастіші побічні ефекти глоду:
- Нудота
- Запаморочення
- Проблеми з травленням.
Також трапляються головний біль, серцебиття, блювання й діарея[2][7]. Якщо симптоми не минають або посилюються, глід слід відмінити.
М'якоть ягід глоду неотруйна. Кісточки розоцвітих, як-от абрикосові ядра чи яблучне насіння, можуть містити амігдалін, що в організмі вивільняє ціанід[14]. Даних саме про кісточки глоду мало, тому їх не варто розгризати.
Про безпеку глоду під час вагітності та годування груддю відомо дуже мало, а тривалість досліджень не перевищувала 16 тижнів[7].
Взаємодія з лікарськими препаратами
Задокументованих випадків небезпечної взаємодії глоду з ліками в огляді безпеки не знайшли[2], тож більшість ризиків нижче теоретичні й випливають з дії рослини:
- Препарати для серця: глід може посилювати дію бета-адреноблокаторів, нітратів та інших засобів, що знижують тиск і пульс, а це загрожує гіпотензією. З дигоксином у дослідженні на 8 здорових добровольцях глід протягом трьох тижнів не змінив рівня препарату в крові[15], але в людей із серцевою недостатністю таку комбінацію краще контролювати.
- Антикоагулянти та антиагреганти: у лабораторних дослідженнях екстракти глоду пригнічують агрегацію тромбоцитів[1], тому теоретично можуть посилювати дію варфарину чи ацетилсаліцилової кислоти й ризик кровотеч.
- Препарати для діабету: глід знижував рівень цукру в тваринних дослідженнях, однак у згаданому дослідженні людей із діабетом, які приймали в середньому 4,4 препарати від діабету й тиску, взаємодії не виявили[6].
Як вживати ягоди глоду
Свіжі ягоди глоду рідко бувають у супермаркетах, їх частіше продають на ринках, а сушені плоди, чай та екстракти можна знайти в аптеках.
Існує кілька способів додати глід до свого раціону:
- Сирі ягоди: мають кислувато-солодкий смак, але кісточки слід випльовувати.
- Чай: продається готовим, або його заварюють із сушених ягід, квітів і листя.
- Добавки: порошок, капсули або рідкі екстракти, які нерідко містять листя й квіти поряд з ягодами.
- Настоянка: аптечна форма на міцному спирті.
Міф: аптечна настоянка глоду безпечна в будь-якій кількості, бо це «ліки». Насправді: основна її складова за об'ємом етиловий спирт, тож великі дози діють як міцний алкоголь і можуть закінчитися передозуванням алкоголем. Аналіз дешевих спиртовмісних продуктів показав, що медичні спиртові настоянки небезпечні насамперед етанолом, а в сурогатах трапляються ще й токсичні домішки[16].
Різні виробники рекомендують різні дози. У клінічних дослідженнях добова доза екстрактів становила від 160 до 1800 мг[2], часто її ділили на два-три прийоми. Оптимальну ефективну дозу не встановлено.
Підсумок
Глід найкраще вивчений при серцевій недостатності, де він як доповнення до лікування трохи зменшує задишку й втому, але не впливає на тривалість життя. Протипухлинні, протидіабетичні й антимікробні властивості поки що існують лише в лабораторії, а вплив на тиск мінімальний. Короткі курси стандартизованих екстрактів зазвичай переносяться добре; людям на серцевих препаратах варто погодити прийом із лікарем, а настоянку не можна сприймати як безпечний напій.
Джерела16
- Огляд. Wu M. та ін. Roles and Mechanisms of Hawthorn and Its Extracts on Atherosclerosis: A Review. Frontiers in Pharmacology, 2020.
- Мета-аналіз. Daniele C. та ін. Adverse-event profile of Crataegus spp.: a systematic review. Drug Saf, 2006.
- Мета-аналіз. Pittler MH. та ін. Hawthorn extract for treating chronic heart failure. Cochrane Database Syst Rev, 2008.
- Дослідження. Holubarsch CJ. та ін. The efficacy and safety of Crataegus extract WS 1442 in patients with heart failure: the SPICE trial. Eur J Heart Fail, 2008.
- Дослідження. Zick SM. та ін. The effect of Crataegus oxycantha Special Extract WS 1442 on clinical progression in patients with mild to moderate symptoms of heart failure. Eur J Heart Fail, 2008.
- Дослідження. Walker AF. та ін. Hypotensive effects of hawthorn for patients with diabetes taking prescription drugs: a randomised controlled trial. Br J Gen Pract, 2006.
- Hawthorn: Usefulness and Safety. NIH.
- Дослідження. Żurek N. та ін. Polyphenolic Compounds of Crataegus Berry, Leaf, and Flower Extracts Affect Viability and Invasive Potential of Human Glioblastoma Cells. Molecules, 2021.
- Огляд. Gheitasi I. та ін. Molecular Mechanisms of Hawthorn Extracts in Multiple Organs Disorders in Underlying of Diabetes: A Review. Int J Endocrinol, 2022.
- Дослідження. Rjeibi I. та ін. Characterization of Polysaccharides Extracted from Pulps and Seeds of Crataegus azarolus L. var. aronia: Preliminary Structure, Antioxidant, Antibacterial, α-Amylase, and Acetylcholinesterase Inhibition Properties. Oxid Med Cell Longev, 2020.
- Дослідження. Hanus M. та ін. Double-blind, randomised, placebo-controlled study to evaluate the efficacy and safety of a fixed combination containing two plant extracts (Crataegus oxyacantha and Eschscholtzia californica) and magnesium in mild-to-moderate anxiety disorders. Curr Med Res Opin, 2004.
- Crataegi folium cum flore - herbal medicinal product. EMA.
- Дослідження. Wang X. та ін. Chemical constituents, antioxidant and gastrointestinal transit accelerating activities of dried fruit of Crataegus dahurica. Food Chemistry, 2018.
- Огляд. Jaszczak-Wilke E. та ін. Amygdalin: Toxicity, Anticancer Activity and Analytical Procedures for Its Determination in Plant Seeds. Molecules, 2021.
- Дослідження. Tankanow R. та ін. Interaction study between digoxin and a preparation of hawthorn (Crataegus oxyacantha). J Clin Pharmacol, 2003.
- Дослідження. Solodun YV. та ін. Unrecorded alcohol consumption in Russia: toxic denaturants and disinfectants pose additional risks. Interdiscip Toxicol, 2011.

