Сьогодні глід асоціюється насамперед із серцем, але в найдавнішій відомій згадці, китайській фармакопеї «Тан бень цао» 659 року, його плоди радили від дизентерії[1]. Репутація «серцевої трави» з'явилася значно пізніше, і саме її в XXI столітті перевірили в рандомізованому дослідженні майже на 2,7 тисячі пацієнтів. Результат виявився скромнішим, ніж обіцяють етикетки.

Глід належить до родини розоцвітих (Rosaceae), а рід Crataegus налічує понад 300 видів, поширених у Європі, Північній Америці, Азії та Північній Африці. Найвідоміший серед них глід одноматочковий (Crataegus monogyna), який часто називають звичайним глодом.

Це колючий кущ або дерево заввишки до 10 метрів з темно-зеленим листям, білими або рожевими квітами й червоними плодами. Англійською плоди називають «haws». Ботанічно це не ягоди: усередині є тверді кісточки, тож за будовою плід ближчий до яблука чи сливи, хоча в побуті його все одно звуть ягодою.

У народній медицині використовували плоди, листя і квіти глоду: при проблемах із серцем, травленням і нервовим напруженням. Сучасні лікарські препарати здебільшого роблять із листя з квітами, а не з ягід.

Що таке ягоди глоду?

Ягоди глоду мають кислувато-солодкий смак і традиційно вважаються засобом для серця та тиску. За останні 20 років у різних частинах рослини виявили понад 150 сполук, головні з яких флавоноїди, олігомерні проантоціанідини, тритерпеноїди та органічні кислоти[1]. Серед них можна виділити:

  • Флавоноїди: знижують у лабораторних і тваринних дослідженнях рівень ліпідів, діють як антиоксиданти та протизапальні сполуки.
  • Органічні кислоти (яблучна, хлорогенова): надають кислуватого смаку, хлорогенова кислота має антиоксидантні властивості.
  • Олігомерні проантоціанідини: за їхнім вмістом стандартизують найвивченіший екстракт WS 1442 (18,75 %)[2].
  • Мікроелементи (калій, мідь, цинк): присутні, але в невеликих кількостях, тож вагомим джерелом мінералів ягоди не є.

Корисні властивості ягід глоду

Більшість ефектів, описаних нижче, отримано на клітинах і тваринах. Клінічні дані про людей стосуються переважно серцевої недостатності та тривожності.

Захист серця

Огляд 2020 року підсумовує доклінічні дослідження глоду при атеросклерозі[1]. В експериментах екстракти глоду мали такі ефекти:

  • Зниження рівня жирів у крові, зокрема холестерину
  • Протизапальні та антиоксидантні властивості
  • Захист ендотелію, внутрішньої оболонки судин, від дисфункції, з якої починається атеросклероз.

Автори огляду визнають, що про вплив глоду на коронарний атеросклероз, який лежить в основі ішемічної хвороби серця, у клінічній практиці відомо мало.

Найбільше досліджували екстракти глоду при серцевій недостатності. Кокранівський метааналіз 10 досліджень (855 пацієнтів), де глід додавали до стандартного лікування, показав, що він трохи підвищує переносимість навантажень і зменшує задишку та втому[3]. Проте в найбільшому дослідженні SPICE 2681 пацієнт два роки приймав екстракт WS 1442 або плацебо, і серцеві події (смерть, госпіталізація) трапилися в 27,9 % проти 28,9 %, тобто різниці не було[4]. Зниження раптової серцевої смерті виявили лише в підгрупі з фракцією викиду від 25 %, і такий результат потребує перевірки.

Міф: глід може замінити ліки від серця. Насправді: у дослідженнях його давали лише як доповнення до стандартної терапії, а в дослідженні HERB-CHF у пацієнтів на екстракті глоду в перші місяці навіть частіше прогресувала серцева недостатність[5]. Відмова від призначених препаратів на користь глоду небезпечна.

Щодо гіпертензії даних мало. У рандомізованому дослідженні за участю людей із діабетом 2 типу, які приймали ліки, глід знизив діастолічний тиск з 85,6 до 83,0 мм рт. ст., тоді як систолічний не відрізнявся від плацебо[6]. Це набагато менше, ніж дають ліки чи перевірені способи знизити тиск. За висновком Національного центру комплементарного та інтегративного здоров'я США (NCCIH), якісних доказів щодо хвороб серця, стенокардії та аритмії замало[7].

Коротко: глід трохи полегшує симптоми серцевої недостатності як доповнення до лікування, але не продовжує життя і не замінює кардіологічних препаратів.

Антикарциногенні властивості

Лабораторне дослідження 2021 року показало, що екстракт глоду спричиняє загибель клітин пухлини мозку й гальмує їхнє розмноження[8]. Автори пов'язують ефект з поліфенолами. Досліджень на людях немає, тому глід поки не можна вважати одним із фруктів і ягід, що зменшують ризик раку.

Користь при діабеті

Огляд 2022 року припускає, що глід може бути корисним при цукровому діабеті та його ускладненнях[9]. У дослідженнях глід:

  • Знижував рівень тригліцеридів та холестерину низької щільності
  • Підвищував активність антиоксидантних ферментів
  • Зменшував рівень запальних молекул
  • Регулював рівень цукру в крові та секрецію інсуліну
  • Покращував стан клітин підшлункової залози
  • Зменшував чинники, що сприяють ожирінню.

Більшість цих робіт проведено на тваринах, тож переносити результати на людей зарано.

Антимікробні властивості

Екстракт плодів азаролю (Crataegus azarolus), середземноморського виду глоду, у дослідженні 2020 року пригнічував низку мікроорганізмів, зокрема грампозитивні бактерії[10]. Автори бачать у цьому потенціал для харчової та фармацевтичної промисловості, а не для лікування інфекцій.

Тривожність

У дослідженні за участю 264 людей з легким і помірним тривожним розладом комбінація екстракту глоду, каліфорнійського маку (ешольції) та магнію зменшила тривожність більше, ніж плацебо[11]. Окремий внесок глоду в цей результат невідомий. Європейське агентство з лікарських засобів визнає листя з квітами глоду традиційним засобом для дорослих при тимчасових неприємних відчуттях у серці на нервовому ґрунті, як-от серцебиття, після того як лікар виключив серйозні хвороби, а також при легкому стресі та для покращення сну в дорослих і підлітків від 12 років[12]. Таке визнання ґрунтується на тривалій традиції використання, а не на клінічних випробуваннях.

Читайте:

Допомога в травленні

Екстракти деяких видів глоду, зокрема Crataegus dahurica, у дослідах на тваринах помітно прискорювали проходження їжі травним трактом[13]. Чи працює це в людей, не перевіряли.

Реклама

Безпека та побічні ефекти

Систематичний огляд 24 досліджень (дані 5577 пацієнтів, дози від 160 до 1800 мг на добу протягом 3–24 тижнів) показав, що глід переноситься добре: усього зафіксовано 166 побічних ефектів, переважно легких[2]. Водночас у згаданому дослідженні HERB-CHF екстракт асоціювався з раннім погіршенням серцевої недостатності; причина невідома, одна з версій пов'язує це із взаємодією з ліками[7]. Тому людям, які лікуються від серцевих хвороб, глід варто обговорити з кардіологом.

Найчастіші побічні ефекти глоду:

  • Нудота
  • Запаморочення
  • Проблеми з травленням.

Також трапляються головний біль, серцебиття, блювання й діарея[2][7]. Якщо симптоми не минають або посилюються, глід слід відмінити.

М'якоть ягід глоду неотруйна. Кісточки розоцвітих, як-от абрикосові ядра чи яблучне насіння, можуть містити амігдалін, що в організмі вивільняє ціанід[14]. Даних саме про кісточки глоду мало, тому їх не варто розгризати.

Про безпеку глоду під час вагітності та годування груддю відомо дуже мало, а тривалість досліджень не перевищувала 16 тижнів[7].

Взаємодія з лікарськими препаратами

Задокументованих випадків небезпечної взаємодії глоду з ліками в огляді безпеки не знайшли[2], тож більшість ризиків нижче теоретичні й випливають з дії рослини:

  • Препарати для серця: глід може посилювати дію бета-адреноблокаторів, нітратів та інших засобів, що знижують тиск і пульс, а це загрожує гіпотензією. З дигоксином у дослідженні на 8 здорових добровольцях глід протягом трьох тижнів не змінив рівня препарату в крові[15], але в людей із серцевою недостатністю таку комбінацію краще контролювати.
  • Антикоагулянти та антиагреганти: у лабораторних дослідженнях екстракти глоду пригнічують агрегацію тромбоцитів[1], тому теоретично можуть посилювати дію варфарину чи ацетилсаліцилової кислоти й ризик кровотеч.
  • Препарати для діабету: глід знижував рівень цукру в тваринних дослідженнях, однак у згаданому дослідженні людей із діабетом, які приймали в середньому 4,4 препарати від діабету й тиску, взаємодії не виявили[6].

Як вживати ягоди глоду

Свіжі ягоди глоду рідко бувають у супермаркетах, їх частіше продають на ринках, а сушені плоди, чай та екстракти можна знайти в аптеках.

Існує кілька способів додати глід до свого раціону:

  • Сирі ягоди: мають кислувато-солодкий смак, але кісточки слід випльовувати.
  • Чай: продається готовим, або його заварюють із сушених ягід, квітів і листя.
  • Добавки: порошок, капсули або рідкі екстракти, які нерідко містять листя й квіти поряд з ягодами.
  • Настоянка: аптечна форма на міцному спирті.

Міф: аптечна настоянка глоду безпечна в будь-якій кількості, бо це «ліки». Насправді: основна її складова за об'ємом етиловий спирт, тож великі дози діють як міцний алкоголь і можуть закінчитися передозуванням алкоголем. Аналіз дешевих спиртовмісних продуктів показав, що медичні спиртові настоянки небезпечні насамперед етанолом, а в сурогатах трапляються ще й токсичні домішки[16].

Різні виробники рекомендують різні дози. У клінічних дослідженнях добова доза екстрактів становила від 160 до 1800 мг[2], часто її ділили на два-три прийоми. Оптимальну ефективну дозу не встановлено.

Підсумок

Глід найкраще вивчений при серцевій недостатності, де він як доповнення до лікування трохи зменшує задишку й втому, але не впливає на тривалість життя. Протипухлинні, протидіабетичні й антимікробні властивості поки що існують лише в лабораторії, а вплив на тиск мінімальний. Короткі курси стандартизованих екстрактів зазвичай переносяться добре; людям на серцевих препаратах варто погодити прийом із лікарем, а настоянку не можна сприймати як безпечний напій.

Джерела16
  1. Огляд. Wu M. та ін. Roles and Mechanisms of Hawthorn and Its Extracts on Atherosclerosis: A Review. Frontiers in Pharmacology, 2020.
  2. Мета-аналіз. Daniele C. та ін. Adverse-event profile of Crataegus spp.: a systematic review. Drug Saf, 2006.
  3. Мета-аналіз. Pittler MH. та ін. Hawthorn extract for treating chronic heart failure. Cochrane Database Syst Rev, 2008.
  4. Дослідження. Holubarsch CJ. та ін. The efficacy and safety of Crataegus extract WS 1442 in patients with heart failure: the SPICE trial. Eur J Heart Fail, 2008.
  5. Дослідження. Zick SM. та ін. The effect of Crataegus oxycantha Special Extract WS 1442 on clinical progression in patients with mild to moderate symptoms of heart failure. Eur J Heart Fail, 2008.
  6. Дослідження. Walker AF. та ін. Hypotensive effects of hawthorn for patients with diabetes taking prescription drugs: a randomised controlled trial. Br J Gen Pract, 2006.
  7. Hawthorn: Usefulness and Safety. NIH.
  8. Дослідження. Żurek N. та ін. Polyphenolic Compounds of Crataegus Berry, Leaf, and Flower Extracts Affect Viability and Invasive Potential of Human Glioblastoma Cells. Molecules, 2021.
  9. Огляд. Gheitasi I. та ін. Molecular Mechanisms of Hawthorn Extracts in Multiple Organs Disorders in Underlying of Diabetes: A Review. Int J Endocrinol, 2022.
  10. Дослідження. Rjeibi I. та ін. Characterization of Polysaccharides Extracted from Pulps and Seeds of Crataegus azarolus L. var. aronia: Preliminary Structure, Antioxidant, Antibacterial, α-Amylase, and Acetylcholinesterase Inhibition Properties. Oxid Med Cell Longev, 2020.
  11. Дослідження. Hanus M. та ін. Double-blind, randomised, placebo-controlled study to evaluate the efficacy and safety of a fixed combination containing two plant extracts (Crataegus oxyacantha and Eschscholtzia californica) and magnesium in mild-to-moderate anxiety disorders. Curr Med Res Opin, 2004.
  12. Crataegi folium cum flore - herbal medicinal product. EMA.
  13. Дослідження. Wang X. та ін. Chemical constituents, antioxidant and gastrointestinal transit accelerating activities of dried fruit of Crataegus dahurica. Food Chemistry, 2018.
  14. Огляд. Jaszczak-Wilke E. та ін. Amygdalin: Toxicity, Anticancer Activity and Analytical Procedures for Its Determination in Plant Seeds. Molecules, 2021.
  15. Дослідження. Tankanow R. та ін. Interaction study between digoxin and a preparation of hawthorn (Crataegus oxyacantha). J Clin Pharmacol, 2003.
  16. Дослідження. Solodun YV. та ін. Unrecorded alcohol consumption in Russia: toxic denaturants and disinfectants pose additional risks. Interdiscip Toxicol, 2011.