Біль у стопах: причини, симптоми, лікування

Коли дослідники зібрали дані 31 популяційного дослідження з участю 75 505 людей віком від 45 років, виявилося, що частий біль у стопі має приблизно кожна четверта людина цього віку: 24%^[1]. Одна з найбуденніших причин лежить буквально під ногами. У дослідженнях, зібраних в одному огляді, від 63 до 72% учасників носили взуття, яке не відповідало довжині чи ширині їхньої стопи, і таке взуття було пов'язане з болем, деформаціями пальців, мозолями та натоптнями^[2].

Біль може виникати в різних частинах стопи: на верхній, нижній або бічній поверхні, у п'яті, пальцях чи склепінні (арці)^[3]. За характером він буває гострим і різким або тупим і ниючим. Його можуть супроводжувати набряк, почервоніння, синці, обмеження рухливості чи оніміння. Місце й характер болю варто запам'ятати й описати лікарю, бо саме вони найчастіше підказують причину.

Можливі причини болю у стопах

Біль у стопах можуть спричиняти травми, хронічні захворювання, запальні стани, особливості будови стопи, ураження нервів та інші чинники. До факторів ризику належать тривале стояння, вік, травми, перевантаження, ожиріння та погано підібране взуття^[3].

Травми

Травми належать до найпоширеніших причин болю у стопах. Вони виникають як після одноразового падіння чи удару, так і через багаторазові навантаження. Серед бігунів на ділянку гомілковостопного суглоба та стопи припадає 26% усіх травм нижніх кінцівок^[4].

• Розтягнення та розриви виникають, коли зв'язки, м'язи чи сухожилки розтягуються понад міру або рвуться. Такі травми часто трапляються під час спорту або випадкових падінь і спричиняють сильний біль^[5].
• Переломи кісток стопи, зокрема стресові переломи, виникають від повторюваних навантажень або прямого удару. Стресовий перелом є дрібною тріщиною в кістці; найчастіше страждають друга й третя плеснові кістки, а головна причина полягає в тому, що людина «робить забагато й занадто швидко». Біль посилюється під навантаженням і стихає у спокої, можливі набряк і синець, а загоєння зазвичай триває 6–8 тижнів^[6].
• Контузії, або забої, від прямого удару спричиняють місцевий біль і набряк. Зазвичай біль минає сам, але сильний біль, неможливість стати на ногу, деформація стопи чи хрускіт у момент травми потребують негайної медичної допомоги, бо під забоєм може ховатися перелом^[5].

Хронічні захворювання

Хронічні захворювання можуть спричиняти постійний або періодичний біль у стопах. Найчастіше це дегенеративні зміни суглобів або запальні реакції.

• Остеоартрит полягає в поступовому руйнуванні суглобового хряща, через що з'являються біль і скутість. У стопі він найчастіше вражає суглоб великого пальця. У дослідженні серед людей старшого віку симптомний остеоартрит стопи, підтверджений рентгенографією, мав кожен шостий (16,7%), суглоб великого пальця був уражений у 7,8%, а три чверті хворих мали обмеження в повсякденному житті через стопи^[7]. Хвороба частіше розвивається з віком, у жінок і після тривалого перевантаження суглобів.
• Ревматоїдний артрит є аутоімунним захворюванням, за якого запалюються суглоби, зокрема суглоби стоп. Понад 90% людей із ревматоїдним артритом із часом мають симптоми в стопі та гомілковостопному суглобі: біль, набряк, скутість, труднощі на сходах і нерівній поверхні. На відміну від остеоартриту, він зазвичай уражає однакові суглоби на обох ногах^[8].
• Подагра є формою артриту з раптовими нападами дуже сильного болю, почервоніння та чутливості суглоба. Вона виникає, коли урати (солі сечової кислоти) утворюють у суглобах голчасті кристали. Багато людей уперше відчувають напад саме у великому пальці ноги; напад часто починається вночі й будить людину, а суглоб стає набряклим, червоним і гарячим^[9].

Запальні стани

Запалення та перевантаження м'яких тканин стопи також спричиняють біль і обмежують рухи.

• Тендиніт означає запалення або перевантаження сухожилля, наприклад ахіллового. Біль відчувається вздовж сухожилля й зазвичай з'являється після перевантаження або одноманітних повторюваних рухів^[3].
• Підошовний фасциїт уражає підошовну фасцію, щільну смугу сполучної тканини вздовж підошви. Його має протягом життя приблизно кожна десята людина. Типовий симптом: колючий біль у п'яті з перших кроків уранці, який посилюється наприкінці дня. Нові дані показують, що справжнього запалення тут немає, тому дедалі частіше вживають назву «підошовна фасціопатія». Факторами ризику є обмежене згинання стопи в гомілковостопному суглобі, підвищений індекс маси тіла й тривале стояння^[10].
• Бурсит означає запалення бурси, наповненого рідиною мішечка, який зменшує тертя між тканинами біля суглобів^[11]. У стопі бурсит найчастіше виникає через тривалий тиск взуття або повторювані рухи.

Структурні проблеми

Особливості будови стопи змінюють розподіл ваги, і певні ділянки отримують надмірне навантаження.

• Плоскостопість або високе склепіння можуть призводити до нерівномірного розподілу ваги й болю в різних частинах стопи та ноги. Плоскостопість часто супроводжується болем у склепінні та п'яті^[3]. У дорослих склепіння може поступово «осідати» через дисфункцію сухожилка заднього великогомілкового м'яза; це частіше трапляється в жінок і людей після 40 років, а також при ожирінні, діабеті й підвищеному тиску^[12].
• Вальгусна деформація першого пальця стопи (халюс вальгус, «кісточка») є болючим кістковим виступом на внутрішньому боці стопи біля основи великого пальця. Насправді це зміщення кісток: перша плеснова кістка відхиляється всередину, а великий палець нахиляється до другого. Близько 70% людей із такою деформацією мають її в родині, а вузьке взуття може запустити або посилити процес^[13]. За даними метааналізу 45 досліджень, деформація трапляється в 19% людей, у 23,7% жінок і 11,4% чоловіків, а після 60 років у 22,7%^[14]. Вона може зміщувати інші пальці й ускладнювати підбір взуття.
• Молоткоподібна деформація пальців виникає, коли палець згинається в середньому суглобі й «дивиться» вниз замість того, щоб лежати рівно. Найчастіше страждають другий, третій або четвертий пальці; причиною бувають тісне взуття, підбори, травми й дисбаланс м'язів. Деформація спричиняє біль у взутті, скутість, мозолі й натоптні, а без лікування палець може назавжди втратити рухливість^[15].

Проблеми з нервами

Неврологічні стани спричиняють біль та інші незвичні відчуття в стопах через порушення роботи нервів.

• Периферична нейропатія означає ураження периферичних нервів, яке викликає печіння, поколювання або оніміння в стопах. Часто вона пов'язана з цукровим діабетом (діабетична нейропатія) або іншими системними хворобами. Периферичну нейропатію мають від третини до половини людей із діабетом, і найчастіше вона уражає стопи й ноги^[16].
• Неврома Мортона є потовщенням тканини навколо нерва, що йде між пальцями, найчастіше між третім і четвертим. Вона дає пекучий або гострий біль у передній частині стопи, оніміння й поколювання в пальцях; багато людей кажуть, що ніби ходять із камінцем у взутті. Важливу роль відіграють тісне взуття й високі підбори, які стискають нерв^[17].
• Синдром тарзального каналу виникає через стиснення великогомілкового нерва в каналі біля внутрішньої кісточки. Він викликає біль, слабкість і порушення чутливості на підошві, що посилюються під час ходьби. Його легко сплутати з діабетичною нейропатією чи проблемами попереку^[18].

Інші фактори

Окрім основних причин, біль у стопах можуть спричиняти й інші чинники.

• Невідповідне взуття призводить до болю, мозолів і натоптнів. Взуття, яке не підходить за розміром або не підтримує стопу, належить до основних причин болю^[2].
• Перевантаження під час активних занять, як-от біг, танці чи тривале стояння, перевтомлює стопи й м'язи. Саме різке збільшення навантажень найчастіше призводить до стресових переломів^[6].
• Ожиріння збільшує тиск на стопи. Систематичний огляд 25 досліджень показав сильний зв'язок між підвищеним індексом маси тіла та неспецифічним болем у стопі, а також хронічним болем у п'яті в людей, які не займаються спортом^[19]. Надлишкова вага також підвищує ризик хронічних хвороб, зокрема остеоартриту.
• Вікові зміни зменшують еластичність і силу тканин стопи, тому вік сам по собі є фактором ризику болю^[3]. Остеоартрит стопи з віком трапляється частіше^[7].

Причини по локалізації болю

Біль на верхній частині стопи

Можливими причинами болю на верхній частині стопи є^[3]:

• Розтягнення або надриви зв'язок.
• Остеоартрит.
• Тендиніт.
• Подагра.

Біль на підошві стопи

Біль на підошві, зокрема в склепінні та подушечках, можуть спричиняти:

• Підошовний фасциїт (часто викликає біль у склепінні та п'яті).
• Неврома Мортона.
• Поздовжня, поперечна або комбінована плоскостопість.
• Розтягнення або надриви зв'язок.
• Бурсит.
• Мозолі та натоптні.
• Остеоартрит.
• Підошовні бородавки. Їх спричиняє вірус папіломи людини, який проникає у верхній шар шкіри підошви; бородавки з'являються на ділянках найбільшого тиску й болять під час ходьби та стояння^[20].

Біль збоку стопи

Біль по краю стопи може свідчити про^[3]:

• Бурсит.
• Тендиніт сухожилків малогомілкових м'язів.
• Дисфункцію сухожилка заднього великогомілкового м'яза. Спочатку вона болить уздовж внутрішнього боку стопи та кісточки, а на пізніх стадіях біль може з'являтися і ззовні^[12].
• Стресові переломи.
• Перелом Джонса. Це перелом п'ятої плеснової кістки, яка з'єднує мізинець з рештою стопи. Через слабке кровопостачання він гоїться повільно, зазвичай 3–4 місяці, і часто трапляється в баскетболістів, танцівників і футболістів^[21].
• Синдром кубоподібної кістки (часткове зміщення кубоподібної кістки в середньому відділі стопи). Найчастіше він виникає після підвертання ноги або від повторюваних навантажень і дає біль у середині стопи ближче до зовнішнього краю^[22].

Біль у п'яті

Поширені причини болю в п'яті^[3]:

• Підошовний фасциїт.
• Ахіллів тендиніт.
• Бурсит п'яти.
• Перелом п'яткової кістки.
• Розрив ахіллового сухожилля. Людина часто відчуває, ніби її вдарили ззаду по литці, чує клацання чи тріск, після чого важко відштовхуватися ногою. Найчастіше розриви трапляються у 30–40 років, а в чоловіків до п'яти разів частіше, ніж у жінок^[23].

Читайте:

Болить п’ятка: причини і лікування

Біль у п’ятці буває ззаду, біля ахіллового сухожилля, або знизу, під склепінням стопи: які захворювання стоят...

Біль у пальцях стопи

Можливі причини болю в пальцях^[3]:

• Врослий ніготь.
• Вальгусна деформація великого пальця («кісточка»).
• Подагра.
• Молоткоподібна деформація пальців.
• Перелом пальця.
• Синдром Рейно (рідко). За цього стану кровотік у пальцях рук і ніг тимчасово порушується, шкіра біліє, синіє чи червоніє, з'являються біль, оніміння й поколювання; нападам сприяють холод і стрес^[24].

Нервовий біль у стопі

Нервовий біль відчувається як печіння, поколювання або удар струмом. Причинами можуть бути^[3]:

• Синдром пекучих стоп (синдром Грирсона-Гопалана). Стопи стають гарячими й болючими, особливо вночі; причиною бувають діабет, нестача вітамінів групи B, ниркова недостатність, зловживання алкоголем або знижена функція щитоподібної залози^[25].
• Нейропатія Бакстера (защемлення першої гілки латерального підошовного нерва). Вона дає хронічний пекучий біль у п'яті, на неї припадає до 20% випадків хронічного болю в п'яті, і її часто помилково приймають за підошовний фасциїт^[26].
• Синдром тарзального каналу.
• Периферичну нейропатію.
• Ішіас. Подразнення сідничного нерва дає пекучий біль по задній поверхні ноги, який часто доходить до стопи й пальців, а також поколювання, оніміння чи слабкість^[27].
• Діабетичну нейропатію.

Симптоми болю у стопах

Біль у стопах проявляється по-різному залежно від причини. Основні ознаки такі:

• Локалізація: біль виникає на верхній, нижній або бічній поверхні стопи, у п'яті, пальцях або склепінні.
• Тип болю: гострий і різкий, тупий, пекучий, пульсівний або ниючий. Наприклад, при підошовному фасциїті біль колючий і найсильніший під час перших кроків уранці^[10], а при невромі Мортона пекучий у передній частині стопи^[17].
• Додаткові симптоми: набряк, почервоніння, синці, обмеження рухливості, оніміння або слабкість у стопі. Поколювання чи оніміння, як і біль у стопі в людини з діабетом, є приводом звернутися до лікаря^[5].

Діагностика болю у стопах

Щоб визначити точну причину болю, лікар може застосувати такі методи:

• Фізикальний огляд: лікар оцінює, де саме болить, який характер болю та які є супутні симптоми^[3]. Підошовний фасциїт здебільшого діагностують саме за оглядом і розпитуванням^[10].
• Рентгенографія: допомагає виявити переломи, деформації кісток та інші структурні зміни^[3], а також ознаки остеоартриту в суглобах стопи^[7].
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ): дає змогу оцінити м'які тканини: сухожилки, зв'язки й нерви. Наприклад, вона показує стиснення нерва при синдромі тарзального каналу, хоча можливі й хибнопозитивні результати^[18].
• Ультразвукове дослідження (УЗД): допомагає виявити запалення й ушкодження м'яких тканин. Це доступний метод для підошовного фасциїту, якщо біль триває понад три місяці попри лікування^[10], а разом з електроміографією він уточнює діагноз при защемленні нервів^[26].
• Аналіз крові: якщо лікар підозрює ревматоїдний артрит або подагру, аналіз крові допомагає виявити ознаки запалення чи підвищений рівень сечової кислоти. Під час нападу подагри рівень сечової кислоти в крові може бути нормальним, тому діагноз не ставлять лише за цим показником^[28].

Методи лікування болю у стопах

Лікування залежить від причини. Загальні заходи допомагають зменшити біль і поліпшити роботу стопи.

Загальна стратегія

• Відпочинок: варто уникати занять, які викликають біль, щоб стопа відновилася, а також не ходити й не стояти довго^[5].
• Холод: лід, загорнутий у тканину, зменшує набряк і біль. Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) радить прикладати пакет льоду чи заморожених овочів на ділянку болю до 20 хвилин кожні 2–3 години^[5]. Варто знати, що якісних досліджень оптимальної тривалості охолодження бракує^[29].
• Компресія: компресійні бинти чи панчохи зменшують набряк і підтримують стопу. Їх не застосовують без лікаря при вираженому ураженні артерій ніг і декомпенсованій серцевій недостатності^[30].
• Підняття ноги: якщо тримати стопу піднятою, набряк зменшується^[5].
• Правильне взуття: взуття з достатнім простором для пальців, низьким підбором і м'якою підошвою може суттєво зменшити біль^[5].

Специфічні лікувальні методи

Для ефективнішого лікування можуть знадобитися спеціальні методи.

• Ортопедичні устілки підтримують склепіння й перерозподіляють навантаження^[3]. Однак їхня користь залежить від діагнозу. При болю в п'яті метааналіз 20 досліджень не знайшов переваги ні готових, ні індивідуальних устілок над імітаційними^[31], тоді як при невромі Мортона спеціальні вкладки й метатарзальні подушечки допомагають зняти тиск з нерва^[17].
• Фізіотерапія включає вправи для зміцнення м'язів стопи, покращення гнучкості та правильного положення стопи^[3]. Вправи для власних м'язів стопи справді збільшують її силу, хоча якість доказів поки низька^[32].
• Медикаментозне лікування: нестероїдні протизапальні засоби, як-от ібупрофен або напроксен, зменшують біль і запалення; можна також використовувати парацетамол або гель з ібупрофеном^[5]. Місцеві нестероїдні протизапальні засоби мають найвищий рівень доказів для гострого болю в м'язах і суглобах^[33]. При сильному болю лікар може призначити інші знеболювальні або ін'єкції стероїдів^[3].

Домашні засоби також можуть полегшити стан:

• Теплі ванночки: теплі ванночки для ніг розслабляють і допомагають зняти напругу; у метааналізі 18 досліджень за участю літніх людей ванночки з водою до 40 °C перед сном поліпшували сон^[34]. Морську чи англійську сіль додають за бажанням, але переконливих доказів, що магній із ванни проникає крізь шкіру, немає^[35].
• Масаж: масаж стоп допомагає розслабити м'язи й зменшити напругу; людям із нейропатією й діабетом варто бути обережними з температурою води та тиском, бо вони можуть не відчути ушкодження^[36].
• Тенісний м'яч: катання підошви по тенісному м'ячу розтягує підошовну фасцію й полегшує біль^[3].

Лікування специфічних станів

Кожен стан, що викликає біль у стопах, потребує окремого підходу.

• Підошовний фасциїт: лікування починають із розтягування підошовної фасції, масажу льодом і нестероїдних протизапальних засобів. Нічні ортези, які тримають стопу в розтягнутому положенні, досі широко використовують, але в дослідженнях вони не перевершили плацебо. У стійких випадках застосовують ін'єкції, ударно-хвильову терапію або операцію, а за правильного лікування 80% пацієнтів одужують протягом 12 місяців^[10]. Ударно-хвильова терапія, що стимулює загоєння тканин звуковими хвилями, за даними метааналізу, ефективна й добре переноситься^[37].
• Неврома Мортона: варто перейти на ширше взуття з низьким підбором і використовувати вкладки, що зменшують тиск між пальцями. Ін'єкції кортикостероїдів полегшують стан приблизно в 50–70% пацієнтів, а якщо консервативне лікування 3–6 місяців не допомагає, операція дає 80–95% успішних довгострокових результатів^[17]. Водночас Кокранівський огляд 6 рандомізованих досліджень зазначає, що якість доказів для всіх методів лікування невроми поки низька^[38].
• Остеоартрит та ревматоїдний артрит: протизапальні препарати зменшують біль і запалення, а фізіотерапія підтримує рухливість суглобів і силу м'язів. При ревматоїдному артриті вирішальну роль відіграють базисні протиревматичні препарати, які призначає ревматолог. Якщо суглоби серйозно зруйновані, найчастіше виконують артродез (замикання суглоба), рідше заміну гомілковостопного суглоба чи реконструкцію передньої частини стопи^[8].

Альтернативні методики

Окрім традиційного лікування, є додаткові підходи, які можуть допомогти зменшити біль у стопах і поліпшити їхню роботу.

• Акупунктура: тонкі голки вводять у певні точки, щоб зменшити біль. Систематичний огляд 8 досліджень при болю в п'яті виявив, що в якісних роботах акупунктура поліпшувала біль і функцію, а рівень доказів був порівнянним із розтягуванням, нічними ортезами чи ін'єкціями дексаметазону^[39]. Метод може зацікавити тих, хто шукає нетрадиційні способи лікування.
• Йога та пілатес: вправи покращують гнучкість, силу й рівновагу, зміцнюють м'язи ніг і координацію, що допомагає зменшити біль і запобігти травмам. Прямих досліджень йоги при болю в стопах мало, але в метааналізі 13 досліджень при ревматоїдному артриті структуровані вправи зменшували біль у стопах, а найбільший ефект давали вправи у воді й тай-чі^[40].
• Масажні техніки: глибокий масаж тканин чи рефлексологія допомагають зняти напругу, розслабити м'язи й поліпшити гнучкість стопи. Проте систематичний огляд рандомізованих досліджень не підтвердив, що рефлексологія ефективно лікує будь-яку хворобу^[41], тож її варто сприймати як приємне розслаблення.

Як зменшити біль у стопах від тривалого стояння?

Якщо ви ведете активний спосіб життя або багато стоїте на роботі, стопи можуть часто боліти. Тривале стояння саме є фактором ризику болю в стопах і підошовного фасциїту^[10]. Ось кілька порад, що можуть зменшити дискомфорт:

• Носіть м'які або ортопедичні устілки для додаткової підтримки^[5].
• Піднімайте ноги, коли повертаєтеся додому: це допоможе зменшити набряк.
• Робіть теплі ванночки для ніг, за бажанням із морською сіллю.
• Масажуйте стопи або катайте підошвою тенісний м'яч^[3].
• Прикладайте лід, якщо є почервоніння й набряк.
• Використовуйте тепло при напружених м'язах: воно посилює кровотік і розслабляє м'язи. Тримайте і тепло, і лід не довше 20 хвилин^[42].

Як лікувати нервовий біль у стопах вдома?

Нервовий біль у стопах спричиняють, зокрема, нейропатія чи неврома Мортона. Для його полегшення радять такі методи^[3]:

• Часто робіть перерви, щоб дати стопам відпочити.
• Використовуйте пакети з льодом для зменшення болю й набряку, але обережно: при нейропатії та синдромі Рейно шкіра гірше відчуває холод^[42].
• Робіть ванночки з англійською сіллю (сульфатом магнію) по 20 хвилин щодня. Вода має бути теплою, а не гарячою: людям із діабетом радять перевіряти її термометром або ліктем^[36].
• Носіть компресійні панчохи, щоб зменшити набряк і поліпшити кровообіг, якщо немає ураження артерій ніг^[30].
• Спробуйте місцевий лідокаїн, щоб знеболити шкіру. У метааналізі 313 досліджень пластирі з 5% лідокаїном віднесли до засобів другої лінії при нейропатичному болю зі слабкою рекомендацією^[43].
• Масажуйте стопи, щоб поліпшити кровообіг і зменшити набряк.

Профілактика болю у стопах

Запобігти болю у стопах допомагають кілька простих правил.

• Здорова вага зменшує навантаження на стопи й суглоби: підвищений індекс маси тіла тісно пов'язаний із болем у стопах^[19].
• Правильне взуття є головним засобом профілактики. Воно має бути зручним, підходити за розміром, мати широкий носок, добру підтримку склепіння й амортизацію, а бігове взуття варто регулярно міняти^[3]. Уникайте високих підборів і вузького або тісного взуття^[5].
• Регулярні вправи підтримують силу й гнучкість м'язів стопи, що допомагає запобігати травмам і хронічним проблемам. Особливо корисні розтягування та зміцнення м'язів стопи й литки^[32].
• Розминка й розтягування литкових м'язів перед навантаженням готують м'язи й сухожилки до роботи та зменшують ризик травм, зокрема ахіллового сухожилля^[23].
• Збільшуйте навантаження поступово: фахівці Mayo Clinic радять додавати не більше 10% на тиждень^[23].
• Доглядайте за стопами: тримайте їх чистими й зволоженими та регулярно оглядайте на порізи, пухирі, мозолі, вросші нігті чи ознаки інфекції. Людям із діабетом радять робити це щовечора^[36], бо ураження стоп при діабеті часто починається з непомітних дрібних ран.
• Ортопедичні устілки за потреби підтримують склепіння й розвантажують болючі ділянки, хоча їхня користь залежить від діагнозу^[31].

Коротко: місце болю підказує причину, а більшість випадків, зокрема підошовний фасциїт, минає без операції: за правильного лікування 80% пацієнтів одужують протягом року^[10].