Апное сну: симптоми, діагностика і лікування

За оцінкою 2019 року, обструктивне апное сну мають близько 936 мільйонів дорослих віком 30–69 років, а в 425 мільйонів з них воно помірне або важке^[1]. Більшість навіть не підозрює про свій діагноз: у великому дослідженні працюючих дорослих не були діагностовані 93% жінок і 82% чоловіків із помірним чи тяжким апное^[2]. Людина спить, нічого не пам'ятає, а зранку прокидається розбитою і списує все на стрес.

Що таке апное під час сну?

Апное під час сну (від грецького «відсутність дихання») означає, що дихання уві сні раз у раз переривається. Епізодом апное вважають паузу в диханні тривалістю щонайменше 10 секунд^[3]. Причиною може бути фізичне перекриття дихальних шляхів (обструктивне апное сну) або збій у регуляції дихання з боку мозку (центральне апное сну).

Під час паузи рівень кисню в крові знижується, і організм рефлекторно «будить» мозок. Людина схлипує, задихається, хапає ротом повітря або коротко прокидається, після чого дихання відновлюється. Такі епізоди можуть повторюватися десятки або навіть сотні разів за ніч і руйнують нормальну структуру сну.

Через брак якісного відпочинку з'являються втома, головний біль, проблеми з концентрацією, а з часом зростає ризик серцево-судинних хвороб.

Типи апное сну

Виділяють три основні типи: обструктивне, центральне та змішане апное. Вони відрізняються механізмом, причинами і лікуванням.

Обструктивне апное сну (ОАС)

Обструктивне апное сну є найпоширенішим видом цього порушення. Воно виникає, коли м'язи горла надмірно розслабляються і звужують або повністю перекривають дихальні шляхи. Людина продовжує робити дихальні рухи грудною кліткою, але повітря до легень не надходить, тож вона коротко прокидається, щоб відновити дихання.

Такий процес може повторюватися десятки або сотні разів за ніч. Основні особливості цього типу апное:

• Гучне хропіння, яке часто чергується з моментами затримки дихання.
• Пробудження з відчуттям задухи або браку повітря.
• Фрагментований сон, що призводить до денного виснаження та проблем з концентрацією.

Основні фактори ризику ОАС: ожиріння і центральний тип відкладення жиру, чоловіча стать, старший вік, вагітність, куріння, алкоголь, прийом снодійних і заспокійливих, сон на спині, а також анатомічні особливості, як-от маленька чи зміщена назад нижня щелепа або збільшені мигдалики^[3].

Центральне апное сну (ЦАС)

Центральне апное сну виникає через збій сигналів від мозку до дихальних м'язів. Дихальні шляхи при цьому відкриті, але дихальний центр на кілька секунд «забуває» дати команду вдихнути.

Цей тип апное зустрічається значно рідше і може бути пов'язаним із такими станами^[4]:

• Серцево-судинні захворювання, зокрема серцева недостатність і фібриляція передсердь. Для серцевої недостатності характерне дихання Чейна-Стокса: хвилі поглиблення і послаблення дихання з паузами між ними.
• Інсульт або інші неврологічні розлади, наприклад пухлини чи зміни стовбура мозку.
• Побічна дія деяких ліків, насамперед опіоїдів.
• Адаптація до високогір'я, коли людина спить значно вище, ніж звикла.

Хропіння при центральному апное буває, але воно зазвичай тихіше й менш помітне, ніж при обструктивному^[4]. Людина просто перестає дихати на деякий час, а потім дихальний ритм відновлюється.

Змішане апное сну

Змішане (комплексне) апное поєднує ознаки обструктивного і центрального^[5]. Окремий змішаний епізод починається як центральний: дихальних зусиль немає взагалі, а потім вони з'являються, але повітря крізь перекриті дихальні шляхи вже не проходить^[3].

Особливий варіант виникає на тлі лікування: у частини людей з обструктивним апное після початку CPAP-терапії з'являються центральні паузи. Це називають центральним апное, що виникло під час лікування^[4].

Лікування такого типу апное складніше, оскільки необхідно усунути обидва механізми:

• Розширити прохідність дихальних шляхів (наприклад, за допомогою CPAP-терапії або хірургічних втручань).
• Стабілізувати контроль мозку над диханням: для цього існують апарати адаптивної сервовентиляції, які підлаштовують тиск повітря під кожен вдих, а в окремих випадках ліки^[6].

Через поєднання двох механізмів підбір лікування тут зазвичай займає більше часу.

Симптоми апное сну

Найпомітніші симптоми виникають уві сні, тому сама людина часто про них не знає. Першими їх помічають партнер або рідні.

Нічні симптоми

Уночі апное проявляється порушеннями дихання, через які сон стає уривчастим^[7].

• Перерви в диханні: людина замовкає на кілька секунд або довше, а потім різко вдихає, схлипує чи хапає повітря.
• Хропіння: частий симптом обструктивного апное, коли повітряний потік частково перекривається і змушує вібрувати тканини горла. Міф: гучне хропіння нормальне і заважає лише сусідові по ліжку. Насправді: серед тих, хто хропе щоночі, частіше трапляється апное середнього і важкого ступеня, і більшість таких випадків лишається недіагностованою^[8].
• Неспокійний сон: переривчастий і неглибокий сон через часті пробудження або відчуття задухи. У людей з апное частіше буває і нічне скреготіння зубами: шанси бруксизму в одному дослідженні були в 1,8 раза вищими^[9].
• Потовиділення вночі: нічна пітливість входить до можливих симптомів апное^[5].

Денні симптоми

Через постійні мікропробудження вночі вдень з'являються втома, розсіяність і перепади настрою.

• Сонливість і втома: навіть після тривалого нічного сну людина прокидається втомленою і може задрімати перед телевізором, на нараді чи за кермом.
• Головні болі: особливо вранці, а також сухість у роті чи біль у горлі після пробудження^[7].
• Проблеми з концентрацією та пам'яттю: людина важче утримує увагу і повільніше обробляє інформацію.
• Зниження настрою: пригніченість, тривожність або підвищена дратівливість^[7].
• Часті нічні пробудження: потреба часто вставати в туалет уночі (ноктурія) теж є типовою ознакою апное^[3].

Причини апное сну

Апное спричиняють або фізичне звуження дихальних шляхів, або збій регуляції дихання мозком. Часто кілька причин діють разом і посилюють одна одну.

Фізична блокада дихальних шляхів

Це найпоширеніша причина обструктивного апное сну. Уві сні м'язи горла розслабляються, язик і м'яке піднебіння зміщуються назад, і в людей із вузьким горлом прохід для повітря спадається. Сон на спині й алкоголь увечері цей ефект посилюють: у метааналізі 21 дослідження більше споживання алкоголю підвищувало ризик апное на 25%^[10].

Проблеми з мозком

При центральному апное дихальні шляхи вільні, але мозок нерегулярно подає сигнали дихальним м'язам. Це буває після інсульту, при пухлинах чи інших ураженнях стовбура мозку, а також під дією опіоїдів^[4].

Наслідки хвороб

Деякі захворювання можуть підвищувати ризик розвитку апное. До них належать:

• Серцево-судинні захворювання: серцева недостатність і фібриляція передсердь сприяють розвитку центрального апное^[4].
• Ожиріння: жирові відкладення в ділянці шиї та язика звужують просвіт горла. За спостереженнями в Вісконсині, набір 10% ваги збільшував кількість епізодів апное приблизно на 32%^[11].
• Діабет: цукровий діабет і метаболічний синдром часто поєднуються з апное^[3], і зв'язок працює в обидва боки.
• Збільшені мигдалики: особливо у дітей, можуть значно обмежувати прохідність дихальних шляхів^[3].
• Гормональні хвороби: знижена функція щитоподібної залози (гіпотиреоз) та акромегалія^[3].

Вікові зміни

З віком тонус м'язів горла слабшає, тож дихальні шляхи уві сні легше спадаються. Ризик обструктивного апное зростає з роками, але після 60–70 років перестає помітно збільшуватися^[7].

Генетична схильність

Якщо апное є в когось із рідних, ризик вищий^[5]. Успадковуються будова черепа й щелепи, розмір м'яких тканин горла і схильність до ожиріння^[3].

Ризики та ускладнення апное сну

Неліковане апное щоночі створює для організму стрес: кисень падає, тиск підскакує, серце б'ється нерівно. З роками це позначається на серці, мозку й обміні речовин.

Захворювання серця

Кожна пауза в диханні супроводжується викидом гормонів стресу і стрибком тиску, тому навантаження на серце зростає:

• Гіпертонія: у когортному дослідженні з Вісконсину люди з помірним чи тяжким апное через 4 роки мали майже втричі вищі шанси гіпертонії, ніж ті, хто не мав пауз у диханні (відношення шансів 2,89), і що важче апное, то вищий ризик^[12]. Лікування апное входить до порад, як знизити артеріальний тиск.
• Серцева аритмія: у великому дослідженні Sleep Heart Health Study фібриляція передсердь (хаотичне скорочення передсердь) траплялася в людей із важким порушенням дихання уві сні в 4,8% проти 0,9% без нього, а з поправкою на вік, вагу й інші фактори шанси були вчетверо вищими^[13].
• Серцева недостатність: при важких формах апное серцевий м'яз працює з перевантаженням, а сама серцева недостатність, своєю чергою, провокує центральне апное.

Інсульт

Нічні перепади кисню й тиску пошкоджують судини мозку. Серед людей, обстежених у центрі сну, обструктивне апное майже вдвічі підвищувало ризик інсульту або смерті з будь-якої причини навіть після поправки на тиск, діабет, куріння та фібриляцію передсердь (відношення ризиків 1,97)^[14].

Деменція та когнітивні порушення

Хронічне порушення дихання під час сну позначається на роботі мозку:

• Погіршення пам'яті: повторювані нічні епізоди нестачі кисню погіршують запам'ятовування.
• Зниження концентрації: через нестачу якісного сну людина має труднощі з увагою та швидкістю обробки інформації.
• Підвищений ризик деменції: у дослідженні літніх жінок ті, хто мав порушення дихання уві сні, згодом частіше отримували легкі когнітивні порушення чи деменцію (44,8% проти 31,1%), і ризик пов'язаний саме з падінням кисню^[15]. Чи захищає лікування апное від хвороби Альцгеймера, поки не доведено.

Метаболічний синдром

Порушення дихання уві сні може спричиняти або посилювати порушення обміну речовин. Основні ризики:

• Ожиріння: недосипання збиває гормони голоду й ситості, тому апное і зайва вага підтримують одне одне.
• Діабет 2 типу: у метааналізі 6 проспективних досліджень помірне чи тяжке апное підвищувало ризик діабету 2 типу на 63%^[16].
• Підвищений рівень холестерину: апное пов'язують із порушенням обміну ліпідів, що сприяє атеросклерозу.

Небезпечні ситуації через сонливість

Постійна денна сонливість стає небезпечною, коли людина сідає за кермо чи працює з технікою:

• Аварії на дорозі: у систематичному огляді водії з апное потрапляли в ДТП в 1,2–4,9 раза частіше за інших^[17]. Після початку CPAP ризик аварій у спостережних дослідженнях знижувався приблизно на 72%^[18].
• Погіршення працездатності: люди з апное часто відчувають труднощі в роботі через низький рівень енергії.
• Нещасні випадки: недостатня уважність може підвищувати ризик травм та помилок під час виконання складних завдань.

Коротко: якщо вас хилить у сон за кермом, а рідні скаржаться на ваше хропіння з паузами, сідати за кермо до обстеження ризиковано, а саме апное варто перевірити якнайшвидше.

Діагностика апное сну

Почати можна з простої анкети STOP-Bang з 8 питань «так/ні»: хропіння, втома вдень, помічені зупинки дихання, високий тиск, індекс маси тіла понад 35, вік понад 50 років, обхват шиї понад 40 см і чоловіча стать. Що більше відповідей «так», то вищий ризик: 3 і більше вже привід для обстеження, а 5–8 означають високу ймовірність помірного чи тяжкого апное^[19]. Обхват шиї та індекс маси тіла самі по собі додатково підвищують точність анкети^[20], але діагнозу вона не ставить^[21].

Діагноз підтверджують нічним записом дихання. Еталоном є полісомнографія: людина ночує в лабораторії сну, а датчики записують дихання, рівень кисню, роботу серця, мозку і м'язів. Людям без важких супутніх хвороб з ознаками помірного чи тяжкого апное настанова Американської академії медицини сну дозволяє домашній тест: компактний прилад, який записує дихання й кисень у власному ліжку. Якщо домашній тест негативний або сумнівний, а підозра лишається, потрібна полісомнографія^[21]. Домашні тести дешевші й доступніші, але можуть недооцінювати кількість епізодів і пропускати легку форму^[3].

Тяжкість оцінюють за індексом апное-гіпопное (ІАГ), тобто кількістю пауз і неповних зупинок дихання за годину сну: 5–15 означає легке апное, 15–30 помірне, понад 30 важке^[3].

Лікування апное сну

Методи лікування апное сну залежать від його типу та тяжкості. Мета проста: щоб людина вночі дихала рівно, а вдень не засинала. Легку форму іноді вдається контролювати зміною способу життя, важча потребує апарата, капи чи операції.

Терапія з використанням CPAP

CPAP (Continuous Positive Airway Pressure, постійний позитивний тиск у дихальних шляхах) подає через маску повітря під невеликим тиском, і воно, наче розпірка, тримає горло відкритим. Це найефективніший спосіб лікування обструктивного апное^[3], і настанови радять його насамперед людям з денною сонливістю^[22].

• Забезпечує стабільне дихання: запобігає зупинкам дихання та підтримує постійний рівень кисню.
• Зменшує хропіння: підтримка прохідності дихальних шляхів усуває основну причину хропіння.
• Покращує якість сну: у великому дослідженні SAVE CPAP зменшував хропіння і денну сонливість, покращував настрій і якість життя^[23].

Чесне застереження: у тому ж дослідженні CPAP не знизив кількість інфарктів та інсультів у людей, які вже мали серцево-судинні хвороби, хоча користувалися апаратом у середньому лише 3,3 години за ніч^[23]. Тому апарат треба носити щоночі й усю ніч.

Медикаменти

При центральному апное сну інколи застосовують ліки, що впливають на регуляцію дихання. Доказів для них мало, тож їх призначають лише після обстеження і під наглядом лікаря.

• Ацетазоламід: стимулює дихальний центр; настанови допускають його при центральному апное, коли апарати не підходять^[6].
• Золпідем або триазолам: снодійні, які можна розглядати лише при первинному центральному апное і лише за відсутності ризику пригнічення дихання^[6]. При обструктивному апное снодійні, навпаки, підвищують ризик^[3].
• Тирзепатид: у грудні 2024 року Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA) схвалило його як перший препарат для лікування помірного чи важкого обструктивного апное в дорослих з ожирінням, разом із дієтою та фізичною активністю^[24]. У дослідженнях SURMOUNT-OSA за рік кількість епізодів апное зменшилася приблизно на 25–29 за годину проти 5 на плацебо^[25]. Ефект пов'язаний насамперед зі схудненням.

Оральні апарати

Спеціальні капи для ротової порожнини підходять людям з легким або помірним обструктивним апное, а також тим, хто не переносить CPAP^[3]. Їх виготовляє стоматолог індивідуально.

• Мандибулярні пристрої: висувають нижню щелепу вперед, збільшуючи простір у горлі.
• Пристрої для утримання язика: не дають йому западати в горло.

Хірургічні методи

Якщо інші методи лікування не дають результату або є анатомічні причини апное, може знадобитися операція, що розширює дихальні шляхи^[3].

• Увулопалатофарингопластика (UPPP): видалення надлишкової тканини м'якого піднебіння та язичка.
• Тонзилектомія: видалення збільшених мигдаликів, які можуть перешкоджати диханню.
• Ортогнатична хірургія: корекція положення щелепи для збільшення простору у верхніх дихальних шляхах.
• Стимуляція під'язикового нерва: під шкіру вшивають пристрій, який уві сні злегка висуває язик уперед. Його розглядають при помірному чи тяжкому апное, коли CPAP не підходить; у дослідженні STAR за рік кількість епізодів зменшилася на 68%^[26].

Прогноз та очікувані результати

Прогноз залежить від тяжкості апное, супутніх хвороб і того, наскільки регулярно людина лікується.

Як змінюється стан при лікуванні

При регулярному лікуванні можна очікувати:

• Поліпшення сну: менше пробуджень, глибший сон.
• Зменшення втоми: денна сонливість слабшає вже після першої ночі на CPAP, а результати водіння на тренажері покращуються за 2–7 днів^[18].
• Покращення когнітивних функцій: з відновленням сну людині легше зосередитися.
• Стабілізацію емоційного стану: покращення настрою^[23].

Перспективи залежно від типу апное

Результати лікування можуть відрізнятися залежно від форми апное сну:

• Обструктивне апное: добре піддається лікуванню CPAP-терапією, оральними апаратами, схудненням або операцією. На тирзепатиді частина людей досягала ремісії або легкої форми^[24].
• Центральне апное: насамперед лікують причину (серцеву недостатність, відміну чи зменшення дози опіоїдів), а дихання підтримують апаратами^[6]. Контроль стану можливий, але повне вилікування трапляється рідше.
• Змішане апное: лікується індивідуально, часто поєднанням CPAP чи адаптивної сервовентиляції з лікуванням супутніх хвороб.

Тривалість життя при апное сну

Неліковане апное прискорює розвиток серцево-судинних хвороб і порушень обміну речовин. У спостереженні за чоловіками важке нелікуване апное втричі підвищувало ризик смертельних серцево-судинних подій, а в тих, хто лікувався CPAP, частота таких подій була майже така сама, як у здорових (0,35 проти 0,3 на 100 людино-років)^[27].

Рандомізовані дослідження такого захисту від інфарктів та інсультів поки не підтвердили^[23], тому прогноз залежить і від лікування тиску, діабету та ваги. Ефективність терапії варто регулярно перевіряти з лікарем.

Профілактика апное сну

Не всі причини апное можна усунути: будова щелепи, вік і спадковість від нас не залежать. Зате вага, алкоголь, куріння і супутні хвороби піддаються контролю.

Підтримка здорової ваги

Надмірна вага є одним із головних факторів ризику обструктивного апное. У когорті з Вісконсину зниження ваги на 10% зменшувало кількість епізодів апное приблизно на 26%, а набір 10% ваги вшестеро підвищував шанси отримати помірне чи тяжке апное^[11]. Що допомагає:

• Збалансоване харчування з достатньою кількістю білка, овочів і корисних жирів.
• Регулярна фізична активність: кардіотренування та силові вправи.
• Контроль обхвату талії й шиї, бо саме там жир найсильніше впливає на дихання.

Коротко: навіть помірне схуднення помітно полегшує апное, тому людям із зайвою вагою його радять разом з будь-яким іншим лікуванням.

Дотримання здорових звичок сну

Недосипання саме по собі погіршує апное: у здорових добровольців після безсонної ночі і особливо після уривчастого сну горло під час сну спадалося легше^[28]. Для кращого сну рекомендується:

• Дотримуватися стабільного режиму сну, лягати й прокидатися в один і той самий час.
• Не користуватися гаджетами перед сном.
• Спати на боці, якщо паузи в диханні виникають переважно на спині^[3].
• Створити комфортні умови: зручний матрац, тиша, прохолодна кімната.

Контроль супутніх захворювань

Деякі захворювання можуть підвищувати ризик розвитку апное або посилювати його, тому їхнє лікування допомагає:

• Артеріальний тиск: гіпертонія і апное підсилюють одна одну, тож людям зі стійко високим тиском, особливо якщо він погано піддається лікуванню, варто перевірити сон.
• Діабет 2 типу: контроль глюкози і ваги зменшує метаболічне навантаження.
• Захворювання серця: лікування серцевої недостатності зменшує прояви центрального апное.

Відмова від шкідливих звичок

Куріння та надмірне вживання алкоголю можуть значно погіршити симптоми апное сну:

• Алкоголь: розслаблює м'язи горла, особливо якщо випити ввечері, і підвищує ризик апное^[10].
• Куріння: викликає запалення і набряк дихальних шляхів, а в людей, які курять, обструктивне апное трапляється частіше^[7]. Крім того, куріння пошкоджує легені й судини, що для людини з апное подвійне навантаження.

Регулярні медичні обстеження

На профілактичних оглядах лікар оцінює тиск, рівень холестерину й масу тіла. Якщо до цього додаються хропіння, денна сонливість або помічені паузи в диханні, варто попросити направлення на обстеження сну.

Читайте:

6 ефективних методів для сну поруч із партнером, який хропе

Сон поруч із партнером, який хропе: як приглушити звук берушами чи білим шумом, допомогти людині не лягати на ...

Порушення сну: види і лікування

Розлади сну: що таке апное, безсоння, нарколепсія, нічні жахи, синдром неспокійних ніг, сонний параліч і лунат...

Джерела28

1. Мета-аналіз. Benjafield AV. та ін. Estimation of the global prevalence and burden of obstructive sleep apnoea: a literature-based analysis. Lancet Respir Med, 2019.
2. Дослідження. Young T. та ін. Estimation of the clinically diagnosed proportion of sleep apnea syndrome in middle-aged men and women. Sleep, 1997.
3. Довідник. NCBI Bookshelf
4. Mayo Clinic
5. Sleep Apnea: What Is It?. Cleveland Clinic.
6. Довідник. Aurora RN. та ін. The treatment of central sleep apnea syndromes in adults: practice parameters with an evidence-based literature review and meta-analyses. Sleep, 2012.
7. Mayo Clinic
8. Дослідження. Young T. та ін. The occurrence of sleep-disordered breathing among middle-aged adults. N Engl J Med, 1993.
9. Дослідження. Ohayon MM. та ін. Risk factors for sleep bruxism in the general population. Chest, 2001.
10. Мета-аналіз. Simou E. та ін. Alcohol and the risk of sleep apnoea: a systematic review and meta-analysis. Sleep Med, 2018.
11. Дослідження. Peppard PE. та ін. Longitudinal study of moderate weight change and sleep-disordered breathing. JAMA, 2000.
12. Дослідження. Peppard PE. та ін. Prospective study of the association between sleep-disordered breathing and hypertension. N Engl J Med, 2000.
13. Дослідження. Mehra R. та ін. Association of nocturnal arrhythmias with sleep-disordered breathing: The Sleep Heart Health Study. Am J Respir Crit Care Med, 2006.
14. Дослідження. Yaggi HK. та ін. Obstructive sleep apnea as a risk factor for stroke and death. N Engl J Med, 2005.
15. Дослідження. Yaffe K. та ін. Sleep-disordered breathing, hypoxia, and risk of mild cognitive impairment and dementia in older women. JAMA, 2011.
16. Мета-аналіз. Wang X. та ін. Obstructive sleep apnoea and the risk of type 2 diabetes: a meta-analysis of prospective cohort studies. Respirology, 2013.
17. Мета-аналіз. Tregear S. та ін. Obstructive sleep apnea and risk of motor vehicle crash: systematic review and meta-analysis. J Clin Sleep Med, 2009.
18. Мета-аналіз. Tregear S. та ін. Continuous positive airway pressure reduces risk of motor vehicle crash among drivers with obstructive sleep apnea: systematic review and meta-analysis. Sleep, 2010.
19. Огляд. Chung F. та ін. STOP-Bang Questionnaire: A Practical Approach to Screen for Obstructive Sleep Apnea. Chest, 2016.
20. Дослідження. Chung F. та ін. Alternative scoring models of STOP-bang questionnaire improve specificity to detect undiagnosed obstructive sleep apnea. J Clin Sleep Med, 2014.
21. Довідник. Kapur VK. та ін. Clinical Practice Guideline for Diagnostic Testing for Adult Obstructive Sleep Apnea: An American Academy of Sleep Medicine Clinical Practice Guideline. J Clin Sleep Med, 2017.
22. Довідник. Patil SP. та ін. Treatment of Adult Obstructive Sleep Apnea with Positive Airway Pressure: An American Academy of Sleep Medicine Clinical Practice Guideline. J Clin Sleep Med, 2019.
23. Дослідження. McEvoy RD. та ін. CPAP for Prevention of Cardiovascular Events in Obstructive Sleep Apnea. N Engl J Med, 2016.
24. FDA Approves First Medication for Obstructive Sleep Apnea. FDA.
25. Дослідження. Malhotra A. та ін. Tirzepatide for the Treatment of Obstructive Sleep Apnea and Obesity. N Engl J Med, 2024.
26. Дослідження. Strollo PJ Jr. та ін. Upper-airway stimulation for obstructive sleep apnea. N Engl J Med, 2014.
27. Дослідження. Marin JM. та ін. Long-term cardiovascular outcomes in men with obstructive sleep apnoea-hypopnoea with or without treatment with continuous positive airway pressure: an observational study. Lancet, 2005.
28. Дослідження. Sériès F. та ін. Effects of sleep deprivation and sleep fragmentation on upper airway collapsibility in normal subjects. Am J Respir Crit Care Med, 1994.