Герпес простий: все, що потрібно знати

Якщо у вас хоч раз «вискакувала» болюча бульбашка на губі, ви в дуже великій компанії. За оцінками ВООЗ, вірус простого герпесу першого типу мають 3,8 мільярда людей молодших 50 років, тобто 64% населення цього віку, а вірус другого типу 520 мільйонів людей віком 15–49 років, тобто 13%^[1]. Більшість із них навіть не підозрює про це, бо інфекція часто перебігає без симптомів. Герпес нікуди не зникає з організму, але для більшості людей він не становить серйозної загрози здоров'ю, і навколо нього значно більше міфів і сорому, ніж реальної небезпеки.

Чому «герпес» не завжди герпес простий

Назва «герпес» походить від грецького слова «повзти»: так ще стародавні лікарі описували висипання, що ніби розповзаються шкірою. Сьогодні цим словом називають цілу родину вірусів, і в побуті їх легко сплутати. Оперізувальний лишай, який у народі теж називають герпесом, спричиняє інший вірус, той самий, що й вітряну віспу. Він дає болючу смугу висипань на одному боці тіла й лікується за іншими правилами^[2]. Далі мова саме про вірус простого герпесу.

ВПГ-1 і ВПГ-2: два «родичі»

Вірус простого герпесу (ВПГ) буває двох типів^[1]:

• ВПГ-1 найчастіше спричиняє «простуду на губах», тобто герпес навколо рота. Зазвичай ним заражаються ще в дитинстві;
• ВПГ-2 передається переважно статевим шляхом і спричиняє генітальний герпес.

Проте межа між ними не жорстка. ВПГ-1 може потрапити й на статеві органи під час орального сексу: за оцінками ВООЗ, близько 376 мільйонів людей віком 15–49 років мають генітальну інфекцію саме першого типу^[1]. Буває й навпаки: ВПГ-2 зрідка потрапляє на обличчя, адже обидва типи можуть передаватися і на губи, і на статеві органи під час поцілунків чи орального сексу^[3]. Обидва типи залишаються в організмі на все життя.

Як передається герпес

Вірус передається під час тісного контакту шкіри чи слизових: поцілунку, орального, вагінального чи анального сексу^[4]. Найзаразніша людина тоді, коли має пухирці чи виразки. Але є важливий нюанс: вірус може виділятися зі шкіри, яка виглядає цілком здоровою, тому заразитися можна й від партнера без симптомів, який навіть не знає про свою інфекцію^[1][4].

А от поширений страх заразитися через предмети здебільшого безпідставний. Центри з контролю та профілактики захворювань США (CDC) прямо пишуть, що генітальний герпес не передається через сидіння унітаза, постіль чи басейн, а також через столові прибори, мило чи рушники^[4]. Позичати чужу помаду чи бальзам для губ під час загострення все ж не варто, адже тут ідеться про пряме перенесення вмісту пухирця.

З простудою на губах обережності потрібно трохи більше. ВПГ-1 може передаватися через спільні речі, які торкалися слини чи пухирця, тому під час загострення не варто ділитися^[3][5]:

• помадою, бальзамом для губ і косметикою;
• бритвами;
• посудом, чашками, рушниками й навіть їжею з однієї тарілки.

Як проявляється

Перший епізод інфекції часто найтяжчий. Він з'являється приблизно через 2–12 днів після зараження^[6] й може супроводжуватися температурою, головним болем, болем у м'язах, загальним нездужанням і збільшенням лімфовузлів^[7]. Повторні загострення зазвичай легші й коротші.

Ранні ознаки

За день-два до появи висипань багато людей відчувають^[3][6]:

• поколювання, свербіж чи печіння в тому місці, де вони виникнуть;
• при генітальному герпесі також стріляючий біль чи поколювання в ногах, стегнах або сідницях.

Це найкращий момент, щоб почати лікування. Далі з'являються групи дрібних пухирців із прозорою рідиною. Вони лопаються, утворюють болючі виразки, підсихають і вкриваються скоринкою. Увесь процес триває від кількох днів до двох тижнів.

Оральний герпес

При оральному герпесі^[3]:

• пухирці з'являються на краю губ, під носом, інколи всередині рота, зокрема на яснах;
• під час першого епізоду можуть боліти ясна й горло, збільшуються лімфовузли.

Генітальний герпес

При генітальному герпесі^[6][8]:

• пухирці й виразки виникають на статевих органах, біля ануса, на сідницях чи стегнах;
• може боліти під час сечовипускання;
• бувають незвичні виділення з піхви чи статевого члена;
• під час першого епізоду збільшуються й болять лімфовузли в паху^[7].

У багатьох людей генітальний герпес перебігає так легко, що його плутають із прищиком, вростанням волосини чи подразненням.

Інші прояви

У маленьких дітей перше зараження ВПГ-1 нерідко виглядає не як «простуда на губах», а як гінгівостоматит: численні болючі виразки в роті й на яснах, температура, відмова від їжі й пиття. Головне в цей час стежити, щоб дитина пила достатньо^[9]. Вірус може потрапити й на палець, спричиняючи болючий герпетичний панарицій, а в людей з атопічним дерматитом інколи поширюється на великі ділянки ураженої шкіри. Такий стан, екзема герпетикум, потребує негайного лікування^[9].

Рідше вірус уражає очі, найчастіше коли людина торкається пухирця, а потім очей. Такий герпетичний кератит спричиняє почервоніння, біль і світлобоязнь і потребує негайного огляду офтальмолога, бо може пошкоджувати зір.

Чому герпес повертається

Після першого епізоду вірус не зникає, а «ховається» в нервових вузлах, де залишається в сплячому стані. Час від часу він прокидається, рухається нервом до шкіри, і з'являються нові пухирці. ВПГ-2 у статевих органах повертається частіше, ніж ВПГ-1^[9].

Загострення частіше провокують^[9]:

• стрес і втома;
• застуда, висока температура чи інша хвороба;
• сильне сонце й обвітрені губи;
• менструація;
• травма шкіри, зокрема стоматологічні процедури;
• ослаблення імунітету, наприклад через хіміотерапію чи ліки після пересадки органів^[3].

Коротко: герпес не виліковується, але й не «прогресує». Із часом загострення в більшості людей рідшають і стають легшими.

Як діагностують

Здебільшого лікар упізнає герпес за типовим виглядом висипань. Щоб точно підтвердити діагноз і визначити тип вірусу, беруть мазок зі свіжого пухирця для аналізу ПЛР^[9]. Аналіз крові на антитіла показує, чи людина колись заражалася, але не завжди відповідає на питання, де і коли. Тому без симптомів його всім підряд не роблять, а призначають у конкретних ситуаціях: при підозрі на зараження, плануванні вагітності, частих незрозумілих висипаннях на статевих органах, обстеженні на інші статеві інфекції, особливо якщо в людини було багато статевих партнерів^[10].

Що допомагає під час загострення

Противірусні препарати (ацикловір, валацикловір, фамцикловір) не знищують вірус, але скорочують загострення, зменшують біль і ризик передачі^[1]. Їх найкраще почати якомога раніше, ще на стадії поколювання. Для простуди на губах є й противірусні креми, але таблетки зазвичай діють краще^[11], а при генітальному герпесі креми майже не дають користі. У тяжких випадках, наприклад коли інфекція поширилася по тілу чи вразила нервову систему, ацикловір вводять внутрішньовенно в лікарні^[10].

Людям із частими загостреннями лікар може порадити постійний, «стримувальний» прийом таблеток. Його ефект добре вивчено: у дослідженні з пар, де один партнер мав генітальний герпес, щоденний прийом валацикловіру зменшив кількість випадків передачі з симптомами приблизно на 75%^[12]. Для простуди на губах таблетки ацикловіру й валацикловіру, прийняті заздалегідь, теж зменшують кількість загострень, а от крем з ацикловіром для профілактики майже не допомагає^[13].

Полегшити стан допомагають і прості речі. Холодні компреси й знеболювальні зменшують біль, бавовняна білизна й вільний одяг менше подразнюють генітальні висипання. Пухирці й скоринки не варто чіпати й здирати: так загоєння триває довше, а вірус легко потрапляє на пальці. Після дотику до висипань мийте руки.

При генітальних висипаннях також допомагає^[14][15][8]:

• посидіти в неглибокій ванночці з теплою чи прохолодною чистою водою без мила й піни, щоб зняти подразнення;
• після миття обережно промокнути шкіру насухо й не заклеювати пухирці пластирем, бо на повітрі вони гояться швидше;
• якщо боляче мочитися, нанести вазелін чи знеболювальний крем із 5% лідокаїну.

При простуді на губах:

• креми й гелі з лідокаїном чи бензокаїном трохи знімають біль^[11], але засоби з бензокаїном для рота не можна давати дітям до 2 років, бо вони можуть спричинити небезпечну метгемоглобінемію, коли кров переносить значно менше кисню^[16];
• бальзам для губ із сонцезахисним фільтром захищає від пересихання й сонця^[11], а після загострення його, як і зубну щітку та косметику, що торкалися пухирця, краще викинути, бо через них можна отримати нову простуду на губах^[5];
• кислої й солоної їжі краще уникати, якщо від неї болить сильніше^[17].

Читайте:

Герпес на губах: як швидко позбутися

Як швидко позбутися герпесу на губах: що робити з першого поколювання, які мазі й таблетки скорочують загостр...

Що не допомагає

Навколо герпесу чимало «народних» і рекламних порад. Огляд Cochrane 32 досліджень не знайшов доказів, що лізин чи інші популярні добавки запобігають простуді на губах^[13]. Сонцезахисний засіб для губ має сенс, якщо загострення явно провокує сонце, але в дослідженнях результати були суперечливими^[13]. Припікання спиртом, зубною пастою чи часником лише травмує шкіру.

Наскільки це доведено: дія противірусних таблеток доведена добре (вони скорочують загострення й зменшують передачу^[12]), а для лізину, вітамінів і домашніх засобів доказів мало або немає^[13].

Герпес і вагітність, ВІЛ та інші ризики

Найнебезпечніший герпес для новонароджених. Дитина може заразитися під час пологів, і для неї інфекція буває дуже тяжкою. Неонатальний герпес трапляється приблизно в 10 випадках на 100 тисяч пологів^[1]. Тому вагітним особливо важливо не заразитися генітальним герпесом, а тим, хто вже має герпес, сказати про це лікарю: наприкінці вагітності можуть порадити противірусні таблетки^[4].

Ще одна причина ставитися до генітального герпесу серйозно стосується ВІЛ: інфекція ВПГ-2 приблизно втричі підвищує ризик заразитися ВІЛ^[1], бо виразки полегшують вірусу шлях в організм.

Як жити з герпесом

Для більшості людей герпес є радше незручністю, ніж хворобою. Найважче в ньому часто не пухирці, а сором і страх відкинення. Корисно пам'ятати, що вірус має більшість дорослих, а діагноз нічого не говорить про людину чи її спосіб життя.

Знизити ризик передачі партнеру допомагає кілька речей:

• утримуватися від сексу й поцілунків під час загострення та в період поколювання перед ним;
• постійно й правильно користуватися презервативами, хоча вони захищають не повністю, бо вірус може бути на ділянках поза ними^[1];
• обговорити з лікарем постійний прийом противірусних таблеток^[12];
• чесно поговорити з партнером. Ця розмова здається страшною, але часто виявляється, що партнер уже має той самий вірус.

Зробити загострення рідшими допомагає турбота про себе^[15][5]:

• висипатися, бо сон допомагає імунній системі боротися з вірусами;
• керувати стресом за допомогою руху, медитації чи дихальних вправ, адже стрес може «будити» вірус;
• повноцінно харчуватися;
• захищати губи від сонця й вітру;
• помічати, що передувало загостренню, наприклад записувати це в щоденник, щоб знайти власні тригери й уникати їх;
• попереджати стоматолога чи косметолога про герпес перед процедурами біля рота, бо вони можуть спровокувати загострення.

Вакцини від герпесу поки немає, але її активно розробляють^[1].

Зверніться до лікаря, якщо висипання з'явилися вперше, особливо на статевих органах; якщо загострення дуже часті або висипання не починають загоюватися протягом 10 днів^[17]; якщо ви вагітні чи маєте ослаблений імунітет. Негайно покажіться лікарю при болю в оці, почервонінні й погіршенні зору, а також якщо в немовляти з'явилися пухирці, млявість чи гарячка.