Зубний наліт і як захистити зуби

У вересні 1683 року нідерландський натураліст Антоні ван Левенгук зішкріб трохи нальоту з власних зубів, роздивився її під саморобним мікроскопом і написав до Лондонського королівського товариства про «тваринок у нальоті на зубах»^[1]. Сьогодні ми знаємо, що він бачив бактерії. Вони живуть у роті в кожної людини, а зубний наліт є їхньою колонією: липкою плівкою, яку стоматологи називають біоплівкою або зубною бляшкою. Вона утворюється щодня, незалежно від віку та харчових звичок, і більшість проблем із зубами та яснами починається саме з неї. Від того, як регулярно її прибирати, залежить, чи залишиться вона безневинною.

Симптоми зубного нальоту

Наліт м'який і липкий. Свіжий шар безбарвний, тому залишається непоміченим, і язиком його теж зазвичай не відчути^[2]. Якщо його не прибирати, з часом він може ставати білим або жовтуватим, а поверхня зубів здається шорсткою чи «пухнастою» на дотик. Найбільше нальоту збирається на задніх кутніх зубах, уздовж краю ясен і біля країв пломб^[3]. Щоб зробити його видимим, існують спеціальні фарбувальні таблетки чи пасти: вони тимчасово забарвлюють наліт і показують, які ділянки треба дочистити^[4].

Те, що в побуті називають «чорним» чи «коричневим нальотом на зубах», найчастіше є плямами від кави, чаю й тютюну. Барвники добре тримаються на зубному камені, тому зуби можуть виглядати жовтими, коричневими або навіть чорними^[2].

Навіть короткочасне накопичення нальоту може дати перші симптоми. До них належать:

• Неприємний запах чи присмак: запах із рота, який тримається попри чищення, свідчить про активність бактерій^[2].
• Кровоточивість ясен: виникає під час чищення, користування зубною ниткою або коли кусаєш тверду їжу, наприклад яблуко^[5].
• Почервоніння та набряк ясен: ознака подразнення, яке з'являється від тривалого контакту з нальотом^[4].

Такі ознаки сигналізують, що догляд потрібно зробити ретельнішим, поки зміни ще легко зворотні.

Причини утворення нальоту

У порожнині рота постійно мешкають бактерії, частина з яких нешкідлива, а частина здатна спричиняти хвороби. Коли ми їмо продукти з вуглеводами, тобто з цукром чи крохмалем, бактерії перетворюють їх на кислоти. Бактерії, кислоти, залишки їжі та слина разом утворюють липку плівку, яка міцно тримається на зубах^[3]. Кислоти з цієї плівки «атакують» емаль і вимивають із неї мінерали^[6].

Процес починається дуже швидко: наліт починає накопичуватися вже протягом 20 хвилин після їжі^[3], а новий шар утворюється щодня і навіть уночі, поки людина спить^[2]. Тому зуби потрібно очищати регулярно: бактерії діють постійно, хоч би якою «корисною» була їжа.

Наліт і зубний камінь

Щоденний наліт можна зняти вдома щіткою та зубною ниткою. Якщо ж його ігнорувати, він поступово твердне й перетворюється на зубний камінь, який у стоматології називають латинським словом calculus^[7]. Камінь щільно прилягає до зуба й заходить під ясна, тому прибрати його щіткою вже неможливо.

Зубний камінь небезпечний тим, що створює для бактерій зручне середовище. Він подразнює ясна, підтримує запалення і робить зуби важчими для чищення^[8]. Видалити його може лише стоматолог або гігієніст зубний під час професійного чищення^[4]. Тому регулярне прибирання нальоту вдома і є найкращим захистом від каменю.

Міф: затверділий камінь можна зішкребти самому чимось гострим. Насправді: такі спроби легко пошкоджують емаль і ясна, а камінь сам не відпадає, тому знімати його має фахівець^[2].

Читайте:

Як прибрати наліт і зубний камінь вдома

Як прибрати наліт і зубний камінь вдома: чим м'який наліт відрізняється від каменю, що справді можна зробити с...

Ускладнення

Якщо наліт залишати без уваги, з часом він шкодить і зубам, і яснам. Наслідки бувають різними: від легкого запалення до уражень, які потребують тривалого лікування.

Захворювання ясен

Коли наліт залишається біля краю ясен і твердне під ним, ясна подразнюються і запалюються. Так починаються захворювання ясен: ясна червоніють, набрякають і легко кровоточать навіть від легкого чищення. Це ознаки гінгівіту, початкової стадії хвороби, яку зазвичай можна повернути назад щоденним чищенням зубів і проміжків між ними^[4]. Якщо гінгівіт ігнорувати, він може перейти в пародонтит (у побуті його часто називають «пародонтозом», хоча справжній пародонтоз є окремою, значно рідшою хворобою без запалення). На цій стадії запалення вже руйнує тканини, що тримають зуб: з'являються болюче жування, рухомість зубів, і зрештою зуби можуть випадати^[4]. Найчастіше ці процеси підтримують саме камінь і залишки нальоту під яснами.

Карієс

Кислоти, які виробляють бактерії нальоту, вимивають мінерали з емалі. Першою ознакою стає біла матова пляма: на цьому етапі карієс ще можна зупинити або навіть повернути назад завдяки мінералам слини та фтору^[9]. Якщо мінералів втрачається більше, ніж відновлюється, емаль руйнується й утворюється каріозна порожнина. Зазвичай вона не болить, доки не стане великою; без лікування карієс доходить до пульпи («нерва») і може спричинити абсцес зуба, а тоді потрібне складніше лікування або навіть видалення зуба^[3]. Пізніші сигнали карієсу: коричневі чи чорні плями на емалі та чутливість зубів до солодкого, холодного чи гарячого.

Коротко: наліт сам по собі не болить, і його майже не видно, але саме він стоїть за двома головними хворобами зубів: карієсом і запаленням ясен. Обидві на початку зворотні, якщо щодня прибирати причину.

Як позбутися нальоту

Щоденний догляд тримає наліт під контролем і не дає йому перетворитися на камінь. Основа проста: правильне чищення зубів, очищення міжзубних проміжків і регулярні огляди в стоматолога.

Чищення зубів

Зуби чистять щонайменше двічі на день пастою з фтором, причому один раз обов'язково перед сном^[10]. Дорослим потрібна паста, що містить щонайменше 1350 ppm (часток на мільйон) фториду; вміст зазначено на упаковці^[10]. Щітка має бути з м'якою або середньою щетиною із заокругленими кінчиками й невеликою головкою, щоб діставати до всіх поверхонь^[7]. Регулярність важлива так само, як і техніка.

Кілька порад допомагають чистити ефективніше^[4]:

• Чистіть зуби близько двох хвилин: цього часу вистачає, щоб обробити всі поверхні^[10].
• Нахиляйте щетину до краю ясен: так вона очищає щілину між яснами й зубом.
• Користуйтеся невеликими круговими рухами: без сильного тиску і без енергійного «пиляння» вперед-назад.
• Обробляйте всі сторони кожного зуба: зовнішні, внутрішні та жувальні, зокрема зуби з пломбами, бо під сколотою пломбою наліт спричиняє новий карієс.
• Не забувайте про язик: на ньому також накопичуються бактерії, тож його теж чистять.
• Після липких чи тягучих продуктів почистіть зуби: або принаймні прополощіть рот водою^[3].
• Не полощіть рот одразу після чищення: зайву пасту випльовують, а воду не набирають, щоб не змити фтор, що залишився на зубах^[10].
• Електрична щітка може допомогти: за кокранівським оглядом 56 досліджень, вона прибирає наліт на 11% краще за звичайну в перші місяці та на 21% при тривалому користуванні, а запалення ясен зменшує на 6% і 11% відповідно^[11]. Утім, і ручна щітка справляється, якщо ретельно очищати всі поверхні всіх зубів^[10].
• Змінюйте щітку регулярно: приблизно кожні три–чотири місяці або раніше, якщо щетина розтріпалася, бо зношена щітка чистить гірше^[12].

Оскільки наліт майже непомітний, після чищення можна розжувати фарбувальну таблетку: забарвлені ділянки покажуть, де щітка не впоралася. Це особливо зручно, коли дитину вчать чистити зуби^[4].

Використання зубної нитки

Нитка прибирає залишки їжі та наліт там, куди щітка не дістає, і користуватися нею радять раз на день^[4]. За кокранівським оглядом 35 досліджень, нитка разом зі щіткою, імовірно, зменшує запалення ясен краще, ніж сама щітка, а міжзубні щітки можуть бути ще ефективнішими за нитку, хоча достовірність цих доказів низька^[13]. Тим, кому складно тримати нитку пальцями, наприклад через артрит, підійдуть інші засоби^[4]:

• Тримач для нитки (флосер): невеликий інструмент, що фіксує нитку, тож її не треба намотувати на пальці.
• Міжзубні щітки (йоршики): маленькі щіточки для проміжків між зубами; при запалених яснах європейські настанови радять насамперед їх, підібрані за розміром проміжку^[14].
• Іригатор: ручний пристрій, який очищає проміжки струменем води; доказів його користі поки менше, ніж для нитки й міжзубних щіток^[13].
• Пластикові чи дерев'яні зубочистки: компактна альтернатива нитці, якщо її радить стоматолог.

Щоденне очищення міжзубних проміжків не дає нальоту скупчуватися там, де виникає найбільше проблем.

Регулярні огляди

Навіть за ретельного домашнього догляду частина нальоту твердне. Тому на огляд і професійне чищення ходять зазвичай кожні 6–12 місяців, а курцям, людям із сухістю в роті чи тим, хто приймає певні ліки, частіше, як призначить стоматолог^[15]. Під час професійного чищення знімають камінь і перевіряють ясна. Якщо вже є ознаки запалення, лікар призначає додаткові процедури або лікування.

Профілактика

Наліт утворюється в усіх, і повністю запобігти цьому неможливо, проте можна не давати йому накопичуватися^[2]. Для цього, крім правильного чищення, допомагає змінити деякі звички.

Харчування

Солодкі, крохмалисті й липкі продукти, як-от сухофрукти чи цукерки, довше залишаються на зубах і шкодять більше. Їх краще їсти під час основного приймання їжі, а не окремим перекусом: часті перекуси й постійне посьорбування солодких напоїв подовжують час, коли кислоти контактують із зубами^[3]. Обмеження цукру дає емалі час відновитися між такими «кислотними атаками»^[9]. Після вечірнього чищення зубів краще нічого не їсти й не пити, крім води^[7].

Фтор

Фтор допомагає емалі відновлювати втрачені мінерали й може зупинити ранній карієс^[9]. Його отримують із пасти, ополіскувача, а там, де водопровідну воду фторують, і з питної води^[4]. У кабінеті стоматолог може нанести на зуби фторвмісний розчин чи лак^[3] або призначити пасту з підвищеним вмістом фтору^[10]. Ополіскувач із фтором краще використовувати не одразу після чищення, а в інший час, наприклад після обіду, і пів години після нього не їсти й не пити^[10]. Ополіскувач із хлоргексидином сильно зменшує наліт, але за 4–6 тижнів помітно фарбує зуби, тому його призначають короткими курсами^[16].

Герметизація фісур

Герметики (силанти) є тонким покриттям, яке стоматолог наносить на жувальні поверхні кутніх зубів. Вони закривають глибокі борозни (фісури), де наліт накопичується найлегше^[3]. За кокранівським оглядом, у дітей 5–10 років герметизація перших постійних кутніх зубів зменшувала частку уражених карієсом поверхонь через два роки приблизно з 16% до 5%^[17]. Найчастіше процедуру роблять дітям невдовзі після прорізування кутніх зубів, але дорослим вона теж може бути корисною^[3].

Інші поради

Кілька додаткових кроків допомагають зменшити шкоду від нальоту:

• Ретельне чищення протезів і брекетів: навколо брекетів наліт затримується довше, і під час такого лікування часто з'являються білі плями початкового карієсу^[18].
• Відмова від куріння: у курців ризик пародонтиту приблизно на 80% вищий, ніж у тих, хто кинув, а в колишніх курців він такий самий, як у людей, які ніколи не курили^[19].
• Увага до ліків, що спричиняють сухість у роті: сотні препаратів, зокрема ліки від високого тиску й депресії, зменшують вироблення слини, а саме слина змиває залишки їжі й зміцнює зуби; допомагають часті ковтки води та жувальна гумка без цукру^[20]. За метааналізом, жувальна гумка без цукру, особливо з ксилітом, зменшує кількість нальоту^[21].
• Обмеження алкоголю: у метааналізі 18 досліджень людей, які пили найбільше, ризик пародонтиту був на 59% вищим, ніж у тих, хто пив найменше^[22].
• Контроль рівня глюкози при цукровому діабеті: діабет і хвороби ясен посилюють одне одного, тому стабільний цукор крові захищає і ясна^[23].

Ці заходи разом із щоденним чищенням зубів і міжзубних проміжків помітно зменшують ризик каменю та ускладнень.

Коли звертатися до стоматолога

Навіть за регулярного чищення зубів і користування ниткою трапляються ситуації, коли допомога потрібна, не чекаючи планового огляду. Записатися варто, якщо з'явилися:

• Кровоточивість ясен: під час чищення зубів чи користування ниткою.
• Неприємний запах із рота: який не минає після чищення.
• Рухомість або зміщення зубів: можуть свідчити про ураження тканин навколо зуба.
• Набряклі чи почервонілі ясна: ознака запалення.
• Біль у зубі: постійний або під час жування.
• Чутливість до холодного чи гарячого: може означати, що емаль чи ясна вже не захищають глибші шари зуба.
• Помітні плями чи отвори в зубі: можуть бути ознакою карієсу.

Навіть одна з цих ознак є приводом не відкладати візит. На ранньому етапі проблему легше виправити, і лікування буде простішим.