Ледь задере в горлі, і на столі з’являється часник: хтось жує зубчик зі скибкою хліба, хтось щедро кладе його в суп, а хтось іде в аптеку по капсули. Для багатьох це, поряд з імбиром і медом, перша реакція на застуду, перевірена ще бабусями. А хворіємо ми часто: дорослі в середньому два-чотири рази на рік, діти шість-вісім разів[1]. Тож питання, чи має часник реальну силу проти вірусів, зовсім не дозвільне.
Інтерес до часнику як до засобу для здоров’я настільки великий, що його добавки входять до найпопулярніших рослинних добавок[2]. Найретельніше його вивчали щодо холестерину і високого тиску[3]. А от із застудою картина несподівано скромна: на всю народну славу часнику припадає зовсім небагато досліджень, і в кожного з них є свої «але».
Що показали дослідження часнику при застуді
Якщо коротко, даних замало, щоб сказати, чи запобігає часник застуді або лікує її, хоча окремі результати обнадійливі[4]. Найсуворіший тип аналізу доказів, Кокранівський огляд, шукав рандомізовані дослідження часнику при застуді й знайшов вісім потенційно придатних. Вимогам відповідало лише одне[1].
У ньому 146 добровольців протягом 12 тижнів, з листопада по лютий, щодня приймали одну капсулу часникової добавки з аліцином або плацебо, тобто «пустушку» без діючої речовини[5]. У групі часнику зафіксували 24 епізоди застуди, у групі плацебо 65. Днів хвороби набралося відповідно 111 і 366[1]. Автор дослідження також повідомив, що учасники з часником одужували значно швидше[5]. Проте в Кокранівському огляді час до одужання від окремого епізоду застуди в обох групах названо схожим: 4,63 і 5,63 дня[1].
Головна слабкість цієї роботи в тому, що застуду учасники фіксували самі, у щоденниках, без підтвердження лікарем. Серед побічних ефектів трапилися висип і запах. Автори огляду дійшли висновку, що клінічних доказів недостатньо: одне дослідження натякає, що часник може запобігати застуді, але це потрібно перевірити в нових роботах, а заяви про ефективність здебільшого спираються на дані низької якості[1]. Свіжіший огляд 2022 року знайшов лише два дослідження з можливою користю, і обидва були невеликими та мали недоліки[3].
Друге відоме дослідження перевіряло витриманий екстракт часнику. 120 здорових людей віком 21–50 років у сезон застуд і грипу 90 днів приймали 2,56 г такого екстракту на день або плацебо[6]. Застудою і грипом в обох групах хворіли приблизно однаково часто. Але в групі екстракту хвороба минала легше: симптомів було на 21% менше, днів, коли люди почувалися неповноцінно, на 61% менше, а пропущених днів роботи чи навчання на 58% менше[7]. Уже через 45 днів прийому деякі клітини вродженого імунітету у цих учасників краще розмножувалися й активувалися. Автори припускають, що імунна система з екстрактом працює з меншим запаленням, але це лише гіпотеза, яку дослідження не довело[6].
Коротко: часник, можливо, зменшує кількість або тяжкість застуд, але цей висновок спирається на два невеликі дослідження, де симптоми люди оцінювали самі. Довести користь вони не можуть.
Читайте:
Чому саме часник: звідки запах і де шукати користь
Чимало людей вірить, що чим сильніше пахне часник, тим краще він «вбиває мікроби». У цьому є зерно правди. У цілому зубчику аліцину немає. Коли часник розчавлюють, ріжуть або розжовують, звільняється фермент аліїназа, і з речовини аліїну утворюється аліцин. Він дуже нестійкий і швидко розпадається на інші сполуки сірки, які й дають часнику характерний смак і запах[2].
У лабораторії чистий аліцин діяв проти широкого кола бактерій, зокрема стійких до ліків штамів кишкової палички, проти грибків роду кандида, деяких кишкових паразитів, а також проявляв противірусну активність[8]. Звучить переконливо, але пробірка не дорівнює організму. Аліїназа незворотно втрачає активність у кислому середовищі, тому в шлунку аліцин утворитися не може[2]. Тож лабораторні результати не доводять, що з’їдений часник впорається з вірусами, які спричиняють застуду та інші ГРВІ. Поки це правдоподібна ідея, яку дослідження за участю людей не підтвердили.
Кому часник може зашкодити
У звичайних кулінарних кількостях часник, найімовірніше, безпечний для більшості людей[4]. У дослідженнях його приймали всередину до 7 років без серйозних проблем[3]. Найчастіша неприємність передбачувана: запах з рота і запах тіла. Буває й біль у животі, гази, нудота[3], а також печія, відрижка, закреп чи діарея[2]. Дехто просто не переносить смаку. У частини людей на часник виникає алергія[3].
Окремі ситуації вимагають більшої обережності:
- Сирий часник на шкірі. Він може спричинити сильне подразнення і хімічний опік[3]. Описано контактний дерматит, а при контакті впродовж шести годин і довше пухирі та опіки[2]. В одному з описаних випадків 15-місячна дитина отримала опіки стоп після того, як їй приклали сирий часник як домашній засіб від температури[9]. Тому часник у шкарпетках чи пов’язках на шкірі краще не випробовувати, а при опіку діяти як при будь-якому іншому.
- Схильність до кровотеч і операції. Часникові добавки можуть підвищувати ризик кровотечі. Про них варто сказати лікарю, особливо перед операцією або якщо ви приймаєте антикоагулянти чи ацетилсаліцилову кислоту (аспірин)[3]. Описано, наприклад, сильну кровотечу після гінекологічної операції в пацієнтки, яка тижнями перед нею їла дуже багато сирого часнику[10].
- Варфарин. Є два описи випадків, коли показник згортання крові МНВ зростав після початку прийому часникових таблеток чи олії. Водночас у дослідженні з ретельним контролем витриманий екстракт часнику ризику кровотеч не підвищував[2]. Тим, хто лікується варфарином, будь-які добавки слід узгоджувати з лікарем.
- Ліки від ВІЛ. Часникові добавки протягом трьох тижнів удвічі знижували в крові рівень саквінавіру, препарату для лікування ВІЛ-інфекції[2].
- Вагітність і годування груддю. Часник у кількостях, більших, ніж у звичайній їжі, у цей період може бути небезпечним[3]. Крім того, він змінює запах грудного молока[2].
Як вживати часник, якщо хочете спробувати
Якщо ви все ж вирішили додати часник до свого протизастудного арсеналу, варіантів кілька:
- Сирий часник. Зубчик розчавлюють або розжовують, саме тоді утворюється аліцин[2].
- Витриманий екстракт. Його готують, витримуючи нарізані зубчики в суміші спирту й води до 20 місяців. За цей час аліцин майже повністю перетворюється на інші сполуки, і в екстракті лишаються переважно водорозчинні речовини сірки[2]. Саме такий екстракт давали учасникам дослідження про тяжкість застуди[7].
- Капсули й таблетки. Склад добавок різний; у дослідженні, яке потрапило до Кокранівського огляду, учасники приймали одну капсулу на день із вмістом аліцину 180 мг[1].
- Часник у стравах. Найприємніший спосіб, але нагрівання руйнує аліїназу. У дослідах на щурах захисна дія часнику зникала після 60 секунд у мікрохвильовій печі чи 45 хвилин у духовці, а частково зберігалася, якщо подрібнений часник перед нагріванням полежав 10 хвилин. Тому деякі науковці радять давати нарізаному часнику «постояти» щонайменше 10 хвилин перед готуванням[2].
- Часниковий порошок. Зубчики нарізають і сушать за низької температури, щоб зберегти фермент, а потім подрібнюють[2].
Ефективної дози часнику для профілактики чи лікування застуди не встановлено, бо для цього бракує досліджень[1]. Якщо обираєте добавку, читайте інструкцію і не перевищуйте зазначену кількість. І будьте обережні з домашньою часниковою олією. Часник в олії належить до продуктів із низькою кислотністю, які потребують постійного зберігання в холодильнику. Через такий продукт троє людей захворіли на ботулізм[11].
Читайте:
Що ще допомагає при застуді
Часник у цьому сенсі не виняток: доказів того, що вітамін C, ехінацея чи часник запобігають застуді або прискорюють одужання, мало[12]. Проте деякі популярні засоби вивчені краще, і результати в них різні.
- Цинк. Льодяники з цинком можуть скоротити застуду, якщо почати їх приймати протягом 24 годин від перших симптомів і не довше двох тижнів[4]. За найновішим Кокранівським оглядом, під час застуди цинк, можливо, скорочує її в середньому на 2,4 дня, але впевненість у цьому низька, а легкі побічні ефекти виникають частіше. Для профілактики він майже не діє[13]. Цинк ніколи не вводять у ніс: такі засоби пов’язували з тяжкою і навіть незворотною втратою нюху. Тривалий прийом високих доз може спричинити дефіцит міді[4].
- Вітамін C. Регулярний прийом вітаміну C від 0,2 г на день не зменшує ризику захворіти в загальній популяції, проте скорочує застуду в дорослих на 8%, у дітей на 14%. Виняток становлять люди під коротким, але дуже сильним фізичним навантаженням, наприклад марафонці, лижники, військові на навчаннях у холодному кліматі: у них ризик застуди знижувався вдвічі. Якщо ж починати пити вітамін уже після появи симптомів, стабільного ефекту не видно[14]. Вітамін C зазвичай безпечний, і його варто отримувати з їжею, бо він потрібен організму для багатьох процесів; лише високі дози можуть спричинити діарею, нудоту й спазми в животі[4].
- Ехінацея. У 24 дослідженнях за участю 4631 людини препарати ехінацеї не показали користі для лікування застуди. У профілактичних дослідженнях тенденція була позитивною, але статистично незначущою, і її клінічна вага сумнівна. Препарати до того ж дуже різняться за складом[15]. Можливі алергічні реакції, а в дітей частіше з’являвся висип[4].
- Пробіотики. За оглядом 23 досліджень за участю 6950 людей, пробіотики можуть зменшувати кількість тих, хто захворів на інфекцію верхніх дихальних шляхів, і скорочувати епізод приблизно на 1,2 дня. Якість цих доказів здебільшого низька, побічні ефекти були легкими, переважно з боку травлення[16]. Людям із тяжкими хворобами пробіотики можна приймати лише під наглядом лікаря[4].
- Промивання носа. Сольовий розчин, імовірно, полегшує нежить і закладений ніс, хоча дослідження за участю 544 дітей і 205 дорослих були невеликими й неякісними[17]. Воду для промивання беріть лише дистильовану, стерильну або прокип’ячену 3–5 хвилин і охолоджену: у воді з-під крана можуть бути амеби, які в носі здатні спричинити серйозну, у рідкісних випадках смертельну інфекцію[18].
- Мед. Мед, імовірно, зменшує частоту кашлю в дітей від року краще, ніж плацебо чи відсутність лікування, і перевага помітна в перші три дні[19]. У невеликих дослідженнях батьки також відзначали, що з медом діти спокійніше спали вночі. Дітям до року мед не дають через ризик ботулізму[4]. Чи шкодить меду гаряча вода, розібрано серед міфів про мед.
Читайте:
Найнадійніший спосіб не захворіти виглядає буденно: часто мити руки теплою водою з милом, не користуватися спільними рушниками й чашками з хворим і не торкатися очей і носа[12]. Якщо ж застуда вже почалася, при високій температурі чи слабкості краще залишитися вдома: людина заразна, доки не минуть усі симптоми. Більше відпочивайте, пийте достатньо рідини, щоб уникнути зневоднення, і їжте здорову їжу[12]. Сон теж лікує, і є прийоми, як краще спати при застуді. Здебільшого полегшення настає за тиждень-два[12], хоча тривалість застуди в кожного своя.
Коли до лікаря
Часник не замінить огляду, якщо застуда йде не за звичним сценарієм. Зверніться до лікаря, якщо:
- Температура тримається понад три дні. Або вона дуже висока, вас морозить чи кидає в жар[12].
- Симптоми посилюються. Або не минають за 10 днів[12].
- З’явилася задишка чи біль у грудях. Задишка на тлі застуди потребує огляду[12].
- Кашель триває понад три тижні. Такий кашель після застуди варто показати лікарю[12].
- У вас хронічна хвороба або ослаблений імунітет. Наприклад, цукровий діабет, хвороба серця, легень чи нирок або хіміотерапія[12].
- Вас турбують симптоми в дитини. Довіряйте своїй тривозі й покажіть дитину лікарю[12].
Антибіотики від застуди не допомагають: її спричиняють віруси, а ці ліки діють лише на бактерії[12]. Ці ж сигнали допомагають зрозуміти, чи застуда пройде сама.
Підсумок
Часник давно вважають засобом від застуди, але наука поки не може цього підтвердити: є лише одне дослідження, де люди з часниковою добавкою рідше хворіли, і одне, де витриманий екстракт полегшував перебіг хвороби. Обидва невеликі, а симптоми в них учасники оцінювали самі. Як приправа часник безпечний для більшості, тож їсти його можна, просто не варто чекати дива. Добавки ж краще обговорити з лікарем, якщо ви приймаєте ліки, що впливають на згортання крові, готуєтеся до операції, вагітні чи годуєте груддю, а сирий часник на шкірі здатен спричинити опік. Одужати допомагають буденні речі: відпочинок, рідина, чисті руки і терпіння.
Джерела19
- Lissiman E. та ін. Garlic for the common cold. Cochrane Database Syst Rev, 2014.
- Garlic. Linus Pauling Institute.
- Garlic: Usefulness and Safety. NIH.
- The Common Cold and Complementary Health Approaches: What the Science Says. NIH.
- Josling P. Preventing the common cold with a garlic supplement: a double-blind, placebo-controlled survey. Adv Ther, 2001.
- Percival SS. Aged Garlic Extract Modifies Human Immunity. J Nutr, 2016.
- Nantz MP. та ін. Supplementation with aged garlic extract improves both NK and γδ-T cell function and reduces the severity of cold and flu symptoms: a randomized, double-blind, placebo-controlled nutrition intervention. Clin Nutr, 2012.
- Ankri S. та ін. Antimicrobial properties of allicin from garlic. Microbes Infect, 1999.
- Strickler L. та ін. Burns Due to Application of Raw Garlic to the Feet as a Home Remedy for Fever. Pediatr Emerg Care, 2019.
- Erian M. та ін. Be wary of "natural" therapy in gynecological surgery. Int J Womens Health, 2013.
- Morse DL. та ін. Garlic-in-oil associated botulism: episode leads to product modification. Am J Public Health, 1990.
- Common cold. NHS.
- Nault D. та ін. Zinc for prevention and treatment of the common cold. Cochrane Database Syst Rev, 2024.
- Hemilä H. та ін. Vitamin C for preventing and treating the common cold. Cochrane Database Syst Rev, 2013.
- Karsch-Völk M. та ін. Echinacea for preventing and treating the common cold. Cochrane Database Syst Rev, 2014.
- Zhao Y. та ін. Probiotics for preventing acute upper respiratory tract infections. Cochrane Database Syst Rev, 2022.
- King D. та ін. Saline nasal irrigation for acute upper respiratory tract infections. Cochrane Database Syst Rev, 2015.
- Is Rinsing Your Sinuses With Neti Pots Safe?. FDA.
- Oduwole O. та ін. Honey for acute cough in children. Cochrane Database Syst Rev, 2018.


