Ледь задере в горлі, і на столі з’являється часник: хтось жує зубчик зі скибкою хліба, хтось щедро кладе його в суп, а хтось іде в аптеку по капсули. Для багатьох це, поряд з імбиром і медом, перша реакція на застуду, перевірена ще бабусями. А хворіємо ми часто: дорослі в середньому два-чотири рази на рік, діти шість-вісім разів[1]. Тож питання, чи має часник реальну силу проти вірусів, зовсім не дозвільне.

Інтерес до часнику як до засобу для здоров’я настільки великий, що його добавки входять до найпопулярніших рослинних добавок[2]. Найретельніше його вивчали щодо холестерину і високого тиску[3]. А от із застудою картина несподівано скромна: на всю народну славу часнику припадає зовсім небагато досліджень, і в кожного з них є свої «але».

Що показали дослідження часнику при застуді

Якщо коротко, даних замало, щоб сказати, чи запобігає часник застуді або лікує її, хоча окремі результати обнадійливі[4]. Найсуворіший тип аналізу доказів, Кокранівський огляд, шукав рандомізовані дослідження часнику при застуді й знайшов вісім потенційно придатних. Вимогам відповідало лише одне[1].

У ньому 146 добровольців протягом 12 тижнів, з листопада по лютий, щодня приймали одну капсулу часникової добавки з аліцином або плацебо, тобто «пустушку» без діючої речовини[5]. У групі часнику зафіксували 24 епізоди застуди, у групі плацебо 65. Днів хвороби набралося відповідно 111 і 366[1]. Автор дослідження також повідомив, що учасники з часником одужували значно швидше[5]. Проте в Кокранівському огляді час до одужання від окремого епізоду застуди в обох групах названо схожим: 4,63 і 5,63 дня[1].

Головна слабкість цієї роботи в тому, що застуду учасники фіксували самі, у щоденниках, без підтвердження лікарем. Серед побічних ефектів трапилися висип і запах. Автори огляду дійшли висновку, що клінічних доказів недостатньо: одне дослідження натякає, що часник може запобігати застуді, але це потрібно перевірити в нових роботах, а заяви про ефективність здебільшого спираються на дані низької якості[1]. Свіжіший огляд 2022 року знайшов лише два дослідження з можливою користю, і обидва були невеликими та мали недоліки[3].

Друге відоме дослідження перевіряло витриманий екстракт часнику. 120 здорових людей віком 21–50 років у сезон застуд і грипу 90 днів приймали 2,56 г такого екстракту на день або плацебо[6]. Застудою і грипом в обох групах хворіли приблизно однаково часто. Але в групі екстракту хвороба минала легше: симптомів було на 21% менше, днів, коли люди почувалися неповноцінно, на 61% менше, а пропущених днів роботи чи навчання на 58% менше[7]. Уже через 45 днів прийому деякі клітини вродженого імунітету у цих учасників краще розмножувалися й активувалися. Автори припускають, що імунна система з екстрактом працює з меншим запаленням, але це лише гіпотеза, яку дослідження не довело[6].

Коротко: часник, можливо, зменшує кількість або тяжкість застуд, але цей висновок спирається на два невеликі дослідження, де симптоми люди оцінювали самі. Довести користь вони не можуть.

Читайте:

Чому саме часник: звідки запах і де шукати користь

Чимало людей вірить, що чим сильніше пахне часник, тим краще він «вбиває мікроби». У цьому є зерно правди. У цілому зубчику аліцину немає. Коли часник розчавлюють, ріжуть або розжовують, звільняється фермент аліїназа, і з речовини аліїну утворюється аліцин. Він дуже нестійкий і швидко розпадається на інші сполуки сірки, які й дають часнику характерний смак і запах[2].

У лабораторії чистий аліцин діяв проти широкого кола бактерій, зокрема стійких до ліків штамів кишкової палички, проти грибків роду кандида, деяких кишкових паразитів, а також проявляв противірусну активність[8]. Звучить переконливо, але пробірка не дорівнює організму. Аліїназа незворотно втрачає активність у кислому середовищі, тому в шлунку аліцин утворитися не може[2]. Тож лабораторні результати не доводять, що з’їдений часник впорається з вірусами, які спричиняють застуду та інші ГРВІ. Поки це правдоподібна ідея, яку дослідження за участю людей не підтвердили.

Реклама

Кому часник може зашкодити

У звичайних кулінарних кількостях часник, найімовірніше, безпечний для більшості людей[4]. У дослідженнях його приймали всередину до 7 років без серйозних проблем[3]. Найчастіша неприємність передбачувана: запах з рота і запах тіла. Буває й біль у животі, гази, нудота[3], а також печія, відрижка, закреп чи діарея[2]. Дехто просто не переносить смаку. У частини людей на часник виникає алергія[3].

Окремі ситуації вимагають більшої обережності:

  • Сирий часник на шкірі. Він може спричинити сильне подразнення і хімічний опік[3]. Описано контактний дерматит, а при контакті впродовж шести годин і довше пухирі та опіки[2]. В одному з описаних випадків 15-місячна дитина отримала опіки стоп після того, як їй приклали сирий часник як домашній засіб від температури[9]. Тому часник у шкарпетках чи пов’язках на шкірі краще не випробовувати, а при опіку діяти як при будь-якому іншому.
  • Схильність до кровотеч і операції. Часникові добавки можуть підвищувати ризик кровотечі. Про них варто сказати лікарю, особливо перед операцією або якщо ви приймаєте антикоагулянти чи ацетилсаліцилову кислоту (аспірин)[3]. Описано, наприклад, сильну кровотечу після гінекологічної операції в пацієнтки, яка тижнями перед нею їла дуже багато сирого часнику[10].
  • Варфарин. Є два описи випадків, коли показник згортання крові МНВ зростав після початку прийому часникових таблеток чи олії. Водночас у дослідженні з ретельним контролем витриманий екстракт часнику ризику кровотеч не підвищував[2]. Тим, хто лікується варфарином, будь-які добавки слід узгоджувати з лікарем.
  • Ліки від ВІЛ. Часникові добавки протягом трьох тижнів удвічі знижували в крові рівень саквінавіру, препарату для лікування ВІЛ-інфекції[2].
  • Вагітність і годування груддю. Часник у кількостях, більших, ніж у звичайній їжі, у цей період може бути небезпечним[3]. Крім того, він змінює запах грудного молока[2].

Як вживати часник, якщо хочете спробувати

Якщо ви все ж вирішили додати часник до свого протизастудного арсеналу, варіантів кілька:

  • Сирий часник. Зубчик розчавлюють або розжовують, саме тоді утворюється аліцин[2].
  • Витриманий екстракт. Його готують, витримуючи нарізані зубчики в суміші спирту й води до 20 місяців. За цей час аліцин майже повністю перетворюється на інші сполуки, і в екстракті лишаються переважно водорозчинні речовини сірки[2]. Саме такий екстракт давали учасникам дослідження про тяжкість застуди[7].
  • Капсули й таблетки. Склад добавок різний; у дослідженні, яке потрапило до Кокранівського огляду, учасники приймали одну капсулу на день із вмістом аліцину 180 мг[1].
  • Часник у стравах. Найприємніший спосіб, але нагрівання руйнує аліїназу. У дослідах на щурах захисна дія часнику зникала після 60 секунд у мікрохвильовій печі чи 45 хвилин у духовці, а частково зберігалася, якщо подрібнений часник перед нагріванням полежав 10 хвилин. Тому деякі науковці радять давати нарізаному часнику «постояти» щонайменше 10 хвилин перед готуванням[2].
  • Часниковий порошок. Зубчики нарізають і сушать за низької температури, щоб зберегти фермент, а потім подрібнюють[2].

Ефективної дози часнику для профілактики чи лікування застуди не встановлено, бо для цього бракує досліджень[1]. Якщо обираєте добавку, читайте інструкцію і не перевищуйте зазначену кількість. І будьте обережні з домашньою часниковою олією. Часник в олії належить до продуктів із низькою кислотністю, які потребують постійного зберігання в холодильнику. Через такий продукт троє людей захворіли на ботулізм[11].

Читайте:

Що ще допомагає при застуді

Часник у цьому сенсі не виняток: доказів того, що вітамін C, ехінацея чи часник запобігають застуді або прискорюють одужання, мало[12]. Проте деякі популярні засоби вивчені краще, і результати в них різні.

  • Цинк. Льодяники з цинком можуть скоротити застуду, якщо почати їх приймати протягом 24 годин від перших симптомів і не довше двох тижнів[4]. За найновішим Кокранівським оглядом, під час застуди цинк, можливо, скорочує її в середньому на 2,4 дня, але впевненість у цьому низька, а легкі побічні ефекти виникають частіше. Для профілактики він майже не діє[13]. Цинк ніколи не вводять у ніс: такі засоби пов’язували з тяжкою і навіть незворотною втратою нюху. Тривалий прийом високих доз може спричинити дефіцит міді[4].
  • Вітамін C. Регулярний прийом вітаміну C від 0,2 г на день не зменшує ризику захворіти в загальній популяції, проте скорочує застуду в дорослих на 8%, у дітей на 14%. Виняток становлять люди під коротким, але дуже сильним фізичним навантаженням, наприклад марафонці, лижники, військові на навчаннях у холодному кліматі: у них ризик застуди знижувався вдвічі. Якщо ж починати пити вітамін уже після появи симптомів, стабільного ефекту не видно[14]. Вітамін C зазвичай безпечний, і його варто отримувати з їжею, бо він потрібен організму для багатьох процесів; лише високі дози можуть спричинити діарею, нудоту й спазми в животі[4].
  • Ехінацея. У 24 дослідженнях за участю 4631 людини препарати ехінацеї не показали користі для лікування застуди. У профілактичних дослідженнях тенденція була позитивною, але статистично незначущою, і її клінічна вага сумнівна. Препарати до того ж дуже різняться за складом[15]. Можливі алергічні реакції, а в дітей частіше з’являвся висип[4].
  • Пробіотики. За оглядом 23 досліджень за участю 6950 людей, пробіотики можуть зменшувати кількість тих, хто захворів на інфекцію верхніх дихальних шляхів, і скорочувати епізод приблизно на 1,2 дня. Якість цих доказів здебільшого низька, побічні ефекти були легкими, переважно з боку травлення[16]. Людям із тяжкими хворобами пробіотики можна приймати лише під наглядом лікаря[4].
  • Промивання носа. Сольовий розчин, імовірно, полегшує нежить і закладений ніс, хоча дослідження за участю 544 дітей і 205 дорослих були невеликими й неякісними[17]. Воду для промивання беріть лише дистильовану, стерильну або прокип’ячену 3–5 хвилин і охолоджену: у воді з-під крана можуть бути амеби, які в носі здатні спричинити серйозну, у рідкісних випадках смертельну інфекцію[18].
  • Мед. Мед, імовірно, зменшує частоту кашлю в дітей від року краще, ніж плацебо чи відсутність лікування, і перевага помітна в перші три дні[19]. У невеликих дослідженнях батьки також відзначали, що з медом діти спокійніше спали вночі. Дітям до року мед не дають через ризик ботулізму[4]. Чи шкодить меду гаряча вода, розібрано серед міфів про мед.

Читайте:

Найнадійніший спосіб не захворіти виглядає буденно: часто мити руки теплою водою з милом, не користуватися спільними рушниками й чашками з хворим і не торкатися очей і носа[12]. Якщо ж застуда вже почалася, при високій температурі чи слабкості краще залишитися вдома: людина заразна, доки не минуть усі симптоми. Більше відпочивайте, пийте достатньо рідини, щоб уникнути зневоднення, і їжте здорову їжу[12]. Сон теж лікує, і є прийоми, як краще спати при застуді. Здебільшого полегшення настає за тиждень-два[12], хоча тривалість застуди в кожного своя.

Коли до лікаря

Часник не замінить огляду, якщо застуда йде не за звичним сценарієм. Зверніться до лікаря, якщо:

  • Температура тримається понад три дні. Або вона дуже висока, вас морозить чи кидає в жар[12].
  • Симптоми посилюються. Або не минають за 10 днів[12].
  • З’явилася задишка чи біль у грудях. Задишка на тлі застуди потребує огляду[12].
  • Кашель триває понад три тижні. Такий кашель після застуди варто показати лікарю[12].
  • У вас хронічна хвороба або ослаблений імунітет. Наприклад, цукровий діабет, хвороба серця, легень чи нирок або хіміотерапія[12].
  • Вас турбують симптоми в дитини. Довіряйте своїй тривозі й покажіть дитину лікарю[12].

Антибіотики від застуди не допомагають: її спричиняють віруси, а ці ліки діють лише на бактерії[12]. Ці ж сигнали допомагають зрозуміти, чи застуда пройде сама.

Підсумок

Часник давно вважають засобом від застуди, але наука поки не може цього підтвердити: є лише одне дослідження, де люди з часниковою добавкою рідше хворіли, і одне, де витриманий екстракт полегшував перебіг хвороби. Обидва невеликі, а симптоми в них учасники оцінювали самі. Як приправа часник безпечний для більшості, тож їсти його можна, просто не варто чекати дива. Добавки ж краще обговорити з лікарем, якщо ви приймаєте ліки, що впливають на згортання крові, готуєтеся до операції, вагітні чи годуєте груддю, а сирий часник на шкірі здатен спричинити опік. Одужати допомагають буденні речі: відпочинок, рідина, чисті руки і терпіння.

Джерела19
  1. Lissiman E. та ін. Garlic for the common cold. Cochrane Database Syst Rev, 2014.
  2. Garlic. Linus Pauling Institute.
  3. Garlic: Usefulness and Safety. NIH.
  4. The Common Cold and Complementary Health Approaches: What the Science Says. NIH.
  5. Josling P. Preventing the common cold with a garlic supplement: a double-blind, placebo-controlled survey. Adv Ther, 2001.
  6. Percival SS. Aged Garlic Extract Modifies Human Immunity. J Nutr, 2016.
  7. Nantz MP. та ін. Supplementation with aged garlic extract improves both NK and γδ-T cell function and reduces the severity of cold and flu symptoms: a randomized, double-blind, placebo-controlled nutrition intervention. Clin Nutr, 2012.
  8. Ankri S. та ін. Antimicrobial properties of allicin from garlic. Microbes Infect, 1999.
  9. Strickler L. та ін. Burns Due to Application of Raw Garlic to the Feet as a Home Remedy for Fever. Pediatr Emerg Care, 2019.
  10. Erian M. та ін. Be wary of "natural" therapy in gynecological surgery. Int J Womens Health, 2013.
  11. Morse DL. та ін. Garlic-in-oil associated botulism: episode leads to product modification. Am J Public Health, 1990.
  12. Common cold. NHS.
  13. Nault D. та ін. Zinc for prevention and treatment of the common cold. Cochrane Database Syst Rev, 2024.
  14. Hemilä H. та ін. Vitamin C for preventing and treating the common cold. Cochrane Database Syst Rev, 2013.
  15. Karsch-Völk M. та ін. Echinacea for preventing and treating the common cold. Cochrane Database Syst Rev, 2014.
  16. Zhao Y. та ін. Probiotics for preventing acute upper respiratory tract infections. Cochrane Database Syst Rev, 2022.
  17. King D. та ін. Saline nasal irrigation for acute upper respiratory tract infections. Cochrane Database Syst Rev, 2015.
  18. Is Rinsing Your Sinuses With Neti Pots Safe?. FDA.
  19. Oduwole O. та ін. Honey for acute cough in children. Cochrane Database Syst Rev, 2018.