Чаї традиційної китайської медицини: рецепти, користь і ризики

44-річна жінка потрапила до відділення інтенсивної терапії з блюванням, поколюванням у тілі та високим тиском. Рівень калію в її крові впав до 2,3 ммоль/л, а на кардіограмі з'явилися зміни, які віщують небезпечну аритмію. Причину знайшли лише після докладних розпитувань про харчування: протягом року вона випивала близько двох літрів чаю з солодкою щодня. Коли пацієнтка відмовилася від напою, калій і тиск поступово повернулися до норми^[1]. Ця історія добре показує головне про лікувальні чаї: трава в чашці є повноцінною діючою речовиною, і поводитися з нею варто відповідно.

Лікувальні чаї традиційної китайської медицини готують із природних інгредієнтів, багато з яких відомі як лікарські рослини в усьому світі. Кульбабу, наприклад, у китайській медицині використовують щонайменше з VII століття. У Європі її харчові та лікувальні властивості почали цінувати в Середньовіччі^[2].

Традиційна китайська медицина (ТКМ) розвивалася впродовж тисячоліть і поєднує фізичні практики, як-от акупунктуру та тайцзи, з трав'яними засобами^[3]. Вона охоплює лікування хвороб і їхню профілактику. В основі системи лежить уявлення про гармонію між частинами тіла, яку забезпечує вільний рух енергії «ці» та рівновага інь і ян. Замість того, щоб зосереджуватися лише на симптомах, ТКМ прагне підтримувати загальне здоров'я і запобігати хворобам у майбутньому. Водночас сучасна наука не має переконливих доказів існування «ці» чи меридіанів, якими вона нібито тече, хоча популярність ТКМ лишається стабільною століттями^[4].

Коротко: чаї з рецептів нижче можна пити як смачні домашні напої, але жоден із них не має доказів лікувальної дії. До того ж корінь солодки, глід і кульбаба мають реальні протипоказання та взаємодії з ліками.

Чому трав'яні чаї ТКМ вважають ефективними

У традиційній китайській медицині чай розглядають як природний спосіб зменшити надлишок «жару» або «вологості» в організмі. Вважається, що такі напої підтримують внутрішню гармонію і допомагають швидше відновлюватися. Окрема група рослин, «ті, що очищують жар і виводять токсини», до якої належить і жимолость, традиційно призначається при фурункулах, болю в горлі, бешисі та дизентерії. Лабораторні й клінічні роботи показують, що багато з цих трав мають протизапальну дію^[5].

Часто можна почути, що численні дослідження підтверджують протизапальні, антибактеріальні та антиоксидантні властивості цих трав. Підґрунтя в цього твердження є, проте здебільшого лабораторне. У плодах китайського глоду знайшли понад 250 сполук, які в пробірці та на тваринах діють протизапально, антиоксидантно й антибактеріально^[6]. Кульбаба в лабораторних дослідженнях теж проявляє протизапальну та антиоксидантну активність^[2]. Перенести ці результати на людину, яка п'є чашку чаю, поки не можна: автори огляду про глід наголошують, що традиційні застосування ще треба підтвердити доказовими дослідженнями.

З клінічними випробуваннями ситуація складніша. Дослідження китайських трав'яних засобів при різних хворобах дають суперечливі результати, а через низьку якість багатьох робіт твердих висновків щодо їхньої ефективності зробити не можна^[3]. Окрема проблема полягає в якості сировини. У деяких китайських трав'яних продуктах знаходили незадекларовані рослини, ліки (зокрема антикоагулянт варфарин і протизапальний диклофенак), важкі метали на кшталт арсену, свинцю та кадмію, пестициди, сульфіти та навіть помилково підібрані трави, що спричиняли ураження органів^[3]. Нефрологи окремо застерігають, що через віру в нешкідливість трав їхній вплив на нирки часто недооцінюють лікарі й пацієнти^[7].

Популярні чаї ТКМ для домашнього приготування

Чай з кульбаби: травлення, печінка і кістки

Кульбаба відома своїми цілющими властивостями ще з давніх часів. Лише для кульбаби лікарської описано 197 сполук, а для всього роду понад 380, і частина з них діє як антиоксиданти та протизапальні речовини^[2]. У народній медицині вважається, що чай із кульбаби очищує організм, покращує травлення, підтримує здоров'я кісток і допомагає при застійних процесах у печінці.

Що з цього підтверджено? Сечогінна дія має перші докази: у першому дослідженні на людях за участю 17 добровольців спиртовий екстракт листя кульбаби збільшував частоту сечовипускання протягом п'яти годин після прийому, хоча третя доза вже нічого не змінювала^[8]. Захист печінки поки показано лише в доклінічних дослідженнях: екстракти рослини захищали печінку від ушкодження алкоголем, тетрахлорметаном і парацетамолом, а клінічних випробувань на людях бракує^[9]. Тож при захворюваннях печінки чай із кульбаби не замінює лікування. Щодо кісток, листя кульбаби справді дуже багате на вітамін K: склянка сирої нарізаної зелені містить близько 430 мкг, у кілька разів більше за денну норму^[10]. Вітамін K потрібен для здорових кісток, і люди, які отримують його більше з їжею, мають міцніші кістки та рідше ламають стегно^[11]. Проте чай із квітів і стебел дає значно менше цього вітаміну, ніж салат із листя, тож для профілактики остеопорозу він не заміна повноцінному харчуванню. Загальний підсумок Національного центру комплементарного та інтегративного здоров'я США (NCCIH) звучить стримано: переконливих наукових доказів користі кульбаби при будь-якій хворобі немає^[12].

Як приготувати:

• Візьміть одну столову ложку квітів або стебел кульбаби.
• Залийте їх п'ятьма склянками окропу.
• Настоюйте 30 хвилин.

Квіти можна залишити в напої для аромату або процідити перед вживанням.

Традиційно цей напій радять пити вранці, щоб «розбудити» травлення. Кульбабу в харчових кількостях вважають, найімовірніше, безпечною. Людям з атопічним дерматитом вона може спричинити алергію, а дані про перехресну реакцію в тих, хто чутливий до амброзії, хризантем, чорнобривців і ромашок, суперечливі^[12]. Якщо у вас пилкова алергія на рослини родини айстрових, почніть із малої кількості. Теоретично кульбаба може взаємодіяти з препаратами від діабету, антикоагулянтами, антиагрегантами та сечогінними^[12]. Тим, хто приймає варфарин, варто пам'ятати, що листя кульбаби належить до продуктів із високим вмістом вітаміну K, а кількість цього вітаміну в раціоні має бути приблизно однаковою щодня^[11].

Чай для травлення: адаптація до нових ритмів природи

У ТКМ вважають, що раптові зміни погоди можуть викликати дискомфорт у шлунку або відчуття важкості. Для таких випадків радять чай із ягід глоду та цедри мандарина, який нібито допомагає організму пристосуватися до змін і підтримує травлення. Досліджень, які б перевіряли саме цей напій при погодних змінах, немає, але обидва інгредієнти мають довгу історію.

Плоди китайського глоду в ТКМ є класичним засобом при розладах травлення. Огляд 2023 року називає цю рослину «їжею і ліками водночас» з особливим потенціалом для травної та серцево-судинної систем, але визнають, що механізми дії неясні, а традиційні застосування потребують доказових досліджень^[6]. Найкраще вивчений глід у кардіології: у метааналізі 10 досліджень за участю 855 пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю екстракт глоду як доповнення до стандартного лікування покращував переносимість навантажень і зменшував задишку та втому. Побічні ефекти були рідкісними й легкими: нудота, запаморочення, скарги з боку серця та шлунка^[13]. Саме через вплив на серце глід не можна вважати «просто ягодами». Описано випадок, коли вживання глоду супроводжувалося кардіотоксичністю та хибно завищеним рівнем дигоксину в аналізі^[14].

Висушена шкірка мандарина в китайській медицині є і їжею, і ліками: її застосовують, щоб полегшити кашель, вивести мокротиння та сприяти травленню. Найціннішою вважають витриману шкірку, яку зберігають роками, і на цьому вже виріс ринок підробок, коли молоду сировину видають за багаторічну^[15].

Як приготувати:

• Промийте ягоди глоду (15 г) і цедру мандарина (10 г).
• Покладіть інгредієнти в каструлю, додайте 1 літр води.
• Доведіть до кипіння та варіть кілька хвилин.

Цей чай має освіжальний кисло-цитрусовий смак, і традиційно його п'ють, щоб зняти важкість після їжі. Якщо ви приймаєте ліки від серцевої недостатності, аритмії чи тиску, обговоріть глід з лікарем: NCCIH прямо радить порадитися з лікарем перед будь-яким трав'яним засобом, бо деякі трави й ліки взаємодіють небезпечно^[14].

Трав'яний чай для здоров'я шкіри та заспокоєння запалень

Стан шкіри часто відображає загальний стан організму. Якщо вас турбують запалення, сухість або акне, трав'яні чаї можуть бути приємним доповненням до догляду, але вони не замінюють лікування, яке призначає дерматолог. Найбільше уваги в цьому рецепті привертає корінь солодки, якому приписують потужну протизапальну та заспокійливу дію.

Наукові дані тут такі. NCCIH зазначає, що якісних доказів користі солодки при будь-якому захворюванні недостатньо, хоча попередні дослідження натякають на користь при афтах, болю в горлі після інтубації та деяких шкірних хворобах^[16]. Речовина ліхохалкон А з кореня солодки діє протизапально, антибактеріально й антиоксидантно, а клінічні роботи показують, що в засобах для шкіри вона зменшує запальні висипання та покращує бар'єрну функцію шкіри. Проте якісних рандомізованих досліджень мало^[17]. Ці дані стосуються кремів і зовнішніх засобів, на чаї ефект не перевіряли. Жимолость японська містить понад 500 описаних сполук і найкраще вивчена як можлива противірусна рослина, але її токсичність досліджено не повністю^[18]. М'ятний чай теж має аргумент на свою користь: у невеликому рандомізованому дослідженні жінки із синдромом полікістозних яєчників і надмірним ростом волосся пили чай із м'яти колосової двічі на день протягом місяця, і рівень вільного й загального тестостерону в них знизився. Об'єктивна оцінка росту волосся при цьому не змінилася^[19]. Чай із м'яти перцевої NCCIH вважає, найімовірніше, безпечним, хоча наслідки тривалого вживання великих кількостей невідомі^[20].

Головне застереження стосується солодки. Її гліциризин змушує нирки втрачати калій, а тиск підвищується. Найчастіші ускладнення від солодки становлять артеріальна гіпертензія та нестача калію^[21]. У рандомізованому дослідженні вже 100 мг гліциризинової кислоти на день протягом двох тижнів підвищували систолічний тиск молодих здорових людей у середньому на 3,1 мм рт. ст. Автори дійшли висновку, що солодка діє сильніше, ніж вважалося, і безпечну межу, можливо, доведеться переглянути^[22]. Гліциризин здатен спричинити серйозні побічні ефекти, зокрема порушення ритму серця і навіть зупинку серця. Особливо вразливі люди, які споживають багато солі, мають гіпертензію, хвороби серця чи нирок. Солодка взаємодіє з кортикостероїдами, а вагітним близько 250 г солодки на тиждень підвищують ризик пологів до 38-го тижня^[16].

Рецепт чаю:

• 5 г м'яти, 10 г квітів жимолості, 5 г кореня солодки.
• Залийте півтора літрами води.
• Доведіть до кипіння, потім зменшіть вогонь і варіть ще 3 хвилини.

У ТКМ цей напій вважають заспокійливим для запаленої шкіри, таким, що зменшує почервоніння і сприяє загальному «детоксу». Клінічних досліджень саме цього чаю немає. Огляд досліджень детокс-програм знайшов дуже мало клінічних доказів їхньої користі, тож обіцянки очищення печінки та детоксу за допомогою чаю варто сприймати скептично^[23].

Зв'язок шкіри зі стресом цілком реальний. Під час екзаменів акне ставало тяжчим, і ця зміна тісно корелювала з рівнем стресу навіть з урахуванням сну та харчування^[24]. Стрес впливає і на імунну систему, тож спокійний ритуал чаювання може бути корисним сам по собі. Найкращі дані тут має звичайний чорний чай: у подвійному сліпому дослідженні люди, які шість тижнів пили його, після стресового завдання мали нижчий рівень кортизолу і відчували більше розслаблення, ніж ті, хто пив плацебо^[25].

Коротко: чашка трав'яного чаю може стати частиною догляду за шкірою і способом зняти напругу, яка часто погіршує акне, але чай із солодкою не варто пити щодня тривалий час, особливо при підвищеному тиску.

Чай для боротьби із застудою та болем у горлі

Коли з'являються перші ознаки застуди, у ТКМ радять зігрівальний напій із чорного чаю, волоських горіхів, цибулі та імбиру. Вважається, що він має потужні антиоксидантні властивості, стимулює обмін речовин і додає енергії.

Частина цих тверджень має пояснення. Волоські горіхи серед дев'яти видів горіхів мали найвищий вміст поліфенолів, як у сирому, так і в смаженому вигляді^[26]. Чорний чай містить кофеїн, приблизно 48 мг на склянку 240 мл, удвічі менше, ніж кава^[27], тому відчуття бадьорості після такого напою цілком реальне. У зеленому чаї кофеїну менше, близько 29 мг^[27]. Імбир, за даними досліджень, може допомагати при нудоті у вагітних, а от його користь при застуді не доведена. У деяких людей він викликає печію, дискомфорт у животі та подразнення в роті й горлі^[28].

Найцікавіше стосується самої температури. У дослідженні на 30 людях із застудою чи грипом гарячий фруктовий напій не змінював об'єктивно виміряну прохідність носа, проте швидко й надовго полегшував нежить, кашель, чхання, біль у горлі, озноб і втому. Той самий напій кімнатної температури допомагав лише від нежитю, кашлю та чхання^[29]. Автори пояснюють ефект почасти плацебо, почасти тим, що гарячий напій посилює виділення слини та слизу в дихальних шляхах. Тож теплий чай справді приносить полегшення^[29].

Як приготувати:

• У каструлю покладіть чайну ложку чорного чаю, кілька волоських горіхів, шматочок цибулі та імбиру.
• Додайте 250 мл води.
• Доведіть до кипіння та варіть 5 хвилин.
• Пийте теплим після їжі.

Цей чай традиційно вважають засобом, що знімає запалення і підвищує опірність організму до інфекцій. Досліджень, які б це підтвердили, немає, тож розглядайте його як приємний симптоматичний засіб. Пийте саме теплим, а не окропом: у великому проспективному дослідженні на 50 045 людях звичка пити 700 мл чаю на день і більше при температурі від 60 °C була пов'язана приблизно з 90-відсотковим зростанням ризику плоскоклітинного раку стравоходу. Автори вважають, що це суттєво посилює докази зв'язку між дуже гарячими напоями і раком стравоходу^[30]. Людям з алергією на горіхи цей рецепт не підходить.

Рекомендації щодо приготування та використання трав'яних чаїв

• Свіжість і якість інгредієнтів. Використовуйте свіжі або якісно висушені трави з надійних джерел. Китайські трав'яні продукти неодноразово виявлялися забрудненими токсичними сполуками, важкими металами, пестицидами та мікроорганізмами^[3].
• Збалансованість. Дотримуйтеся рекомендованих пропорцій і часу приготування, щоб уникнути надмірної концентрації. Для солодки це особливо важливо, бо її вплив на тиск залежить від дози^[31].
• Регулярність і помірність. Для профілактики трав'яні чаї традиційно п'ють регулярно, але в помірній кількості. Два літри чаю з солодкою щодня протягом року привели 44-річну жінку в реанімацію^[1]. Безпечність глоду понад 16 тижнів узагалі не досліджували^[14].
• Відкритість із лікарем. Розкажіть лікарям про всі трав'яні засоби, які ви вживаєте, а за наявності хронічної хвороби порадьтеся перед тим, як їх пити^[3]. Це правило стосується будь-якого лікування травами в ТКМ, від чаїв до готових зборів.

Порадьтеся з лікарем перед тим, як регулярно пити ці чаї, якщо ви вагітні чи годуєте груддю, маєте підвищений тиск, хвороби серця, нирок або печінки, цукровий діабет, приймаєте варфарин, дигоксин, сечогінні, кортикостероїди чи інші ліки постійно. Негайно зверніться по допомогу, якщо на тлі трав'яного чаю з'явилися сильна слабкість у м'язах, перебої в роботі серця, набряки, різке підвищення тиску, висип, набряк губ чи утруднене дихання. Застуда, яка не минає понад тиждень, висока температура, сильний біль у горлі з утрудненим ковтанням або акне, що залишає рубці, потребують огляду лікаря, а не нових рецептів чаю.

Читайте:

Чай з троянди: користь і можливі ризики

Трояндовий чай, або чай з пелюсток троянди, не містить кофеїну, має м'який квітковий смак і славу корисного на...