Опіки можуть бути як легким подразненням, так і серйозною загрозою для життя. Уміння швидко й правильно надати першу допомогу допомагає зменшити ураження тканин і уникнути ускладнень.

Опіки бувають різні — від легкого почервоніння до серйозного ушкодження тканин. Причини теж різні: гаряча рідина, полум’я, хімія, електрика. У кожному випадку важливо знати, як діяти одразу. Це допоможе зменшити біль, запобігти ускладненням і дати шкірі шанс загоїтися правильно.

Читайте:

Що варто знати про опіки
Що варто знати про опіки
Опіки — це пошкодження шкіри, що можуть бути як незначними, так і критичними. Їхня небезпека залежить від гли...

Класифікація опіків за ступенем

Опіки поділяють на три основні ступені залежно від того, наскільки глибоко ушкоджені шари шкіри. Візуальні прояви, інтенсивність болю та ризики для здоров’я суттєво відрізняються. Розуміння цієї класифікації допомагає краще орієнтуватися в ситуації та оцінити, чи можна надати допомогу самостійно, чи потрібне термінове медичне втручання.

Перший ступінь

Це поверхневий опік, при якому уражений лише епідерміс — зовнішній шар шкіри. Він зазвичай супроводжується почервонінням, легким набряком та болем. Пухирі відсутні. Приклад — легкий сонячний опік. Хоча ушкодження виглядає незначним, шкіра може лущитися через кілька днів після травми.

Другий ступінь

Такий опік зачіпає не лише епідерміс, а й частково дерму — глибший шар шкіри. Це супроводжується інтенсивним болем, яскравим почервонінням, набряком і пухирями. Опіки другого ступеня часто виникають при контакті з гарячою рідиною, парою чи полум’ям. Пухирі можуть лопнути самостійно через кілька днів, оголюючи вразливу тканину, що підвищує ризик інфекції.

Третій ступінь

Це найважчий вид опіку, при якому ушкоджуються всі шари шкіри — епідерміс, дерма — й навіть підшкірні структури: жирова тканина, м’язи, сухожилля або кістки. Уражена ділянка може виглядати обвугленою, білою чи восковою. Часто відсутній біль, що свідчить про ураження нервових закінчень. Цей тип опіку не лікується самостійно й завжди потребує негайної медичної допомоги.

Типові симптоми залежно від ступеня

Зовнішній вигляд опіку та його симптоми напряму залежать від глибини ураження. Різні ступені мають свої характерні прояви, які допомагають попередньо оцінити ситуацію ще до огляду фахівцем.

При опіках першого ступеня шкіра червоніє та болить, але залишається сухою. Найчастіше немає пухирів, лише незначний набряк. Дотик до ураженої ділянки викликає помірний біль. Упродовж кількох днів шкіра може почати лущитися — це нормальна реакція на загоєння.

Опіки другого ступеня дають чіткішу клінічну картину: утворюються пухирі, поверхня виглядає вологою або блискучою, ділянка може бути набрякла й вкрай болісна. Пухирі часто наповнені прозорою рідиною. У разі, якщо вони пошкоджуються, шкіра під ними виглядає рожевою й чутливою до будь-якого дотику.

Опіки третього ступеня мають зовсім інший вигляд. Уражена зона може бути білою, сіруватою або навіть чорною, з ознаками обвуглення. Через руйнування нервових закінчень біль або відсутній, або дуже слабко відчувається. Це може ввести в оману, адже тяжкість ушкодження не завжди відповідає рівню болю.

Що робити одразу після отримання опіку

Правильні дії в перші хвилини після отримання опіку можуть суттєво вплинути на перебіг загоєння. Охолодження тканин, мінімізація подальшого ураження та зменшення болю — головні цілі на цьому етапі.

Щоб надати собі або іншій людині допомогу після опіку, виконайте такі базові кроки:

  • Відійдіть від джерела ураження: вогонь, гаряча рідина, електрика чи хімічна речовина мають бути усунені негайно.
  • Промийте уражене місце прохолодною водою: підставте шкіру під слабкий струмінь на 10–20 хвилин. Не використовуйте крижану воду чи лід — це може погіршити стан.
  • Зніміть одяг і прикраси з ушкодженої ділянки: але лише якщо тканина не прилипла до рани. У такому разі краще залишити це для медиків.
  • Накрийте опік: стерильним бинтом або чистою харчовою плівкою. Якщо нічого немає — використовуйте чисту тканину без ворсу. Не наносіть креми, олії, жир чи спреї.
  • Не проколюйте пухирі: це збільшує ризик інфікування та ускладнює загоєння.

Якщо опік незначний і не охоплює великої площі — цих дій достатньо для початкової допомоги. Але навіть при помірному ураженні варто уважно стежити за станом шкіри та загальним самопочуттям, щоби вчасно звернутися по медичну допомогу.

Надання допомоги при опіках різного ступеня

Кожен тип опіку потребує окремого підходу до першої допомоги. Що глибше ураження, то обережнішими й уважнішими мають бути дії. У деяких випадках самолікування може лише погіршити ситуацію, тому важливо чітко розуміти, що дозволено, а що — ні.

Перша допомога при опіках першого ступеня

Такі опіки зазвичай не становлять загрози, але можуть бути болісними та викликати дискомфорт протягом кількох днів.

Щоби полегшити стан, варто дотримуватись таких кроків:

  • Охолодження: промийте ділянку прохолодною водою протягом щонайменше 10 хвилин або прикладіть вологий компрес.
  • Миття: використовуйте м’яке рідке мило без ароматизаторів для щоденного очищення.
  • Зволоження: можна нанести вазелін (петролятум) 1–2 рази на день. Допускається також використання алое вера або нейтрального крему без спирту.
  • Захист від сонця: прикривайте уражену ділянку, щоб уникнути пігментації.
  • Знеболення: у разі болю можна прийняти парацетамол або ібупрофен — у дозах, дозволених інструкцією.

Перша допомога при опіках другого ступеня

Ці опіки потребують більшої уваги, особливо якщо площа ураження значна або розташована в делікатних зонах, як-от обличчя, кисті, суглоби чи статеві органи.

Якщо опік не потребує госпіталізації, дійте так:

  • Охолодження: занурте уражену зону у прохолодну воду або тримайте під струменем щонайменше 10 хвилин, у разі сильного болю — до 30 хвилин.
  • Зняття прикрас і одягу: робіть це одразу, поки не виник набряк. Якщо тканина прилипла — не чіпайте.
  • Очищення: обережно промийте шкіру чистими руками й дайте висохнути м’якою тканиною.
  • Не проколюйте пухирі: вони зазвичай лопаються самостійно через кілька днів.
  • Пов’язка: якщо пухирі збереглися — залиште відкритими. Якщо зруйнувалися — накрийте стерильною пов’язкою, бажано без прилипання.
  • Зміна пов’язки: змінюйте щоразу після забруднення або намокання.
  • Знеболення: допускається використання парацетамолу чи ібупрофену.
  • Симптоми інфекції: спостерігайте за набряком, посиленням болю, почервонінням, появою рідини з рани. У такому разі зверніться до лікаря.

Як діяти при опіках третього ступеня

Опіки цього типу — невідкладна ситуація, що потребує професійної медичної допомоги. Спроби самолікування небезпечні.

Поки чекаєте на приїзд швидкої допомоги, виконайте такі дії:

  • Не промивайте водою: охолодження не принесе користі й може спричинити переохолодження.
  • Не торкайтеся прилиплого одягу: залиште його на місці до приїзду медиків.
  • Накрийте уражену ділянку: стерильним бинтом або чистою тканиною, без ворсу.
  • Не наносіть жодних засобів: мазі, креми, олії чи інші речовини суворо заборонені.

Навіть якщо потерпілий не відчуває болю — це не означає, що ситуація несерйозна. Відсутність болю свідчить про глибоке ураження нервових закінчень. У таких випадках лікування відбувається виключно в умовах стаціонару.

Окремі випадки: хімічні та електричні опіки

Не всі опіки виникають від вогню або гарячої рідини. Деякі спричиняються хімічними речовинами чи електричним струмом — і вимагають особливого підходу. Візуально такі опіки можуть виглядати не надто загрозливо, але їхня глибина часто непередбачувана, тому діяти треба негайно й правильно.

Хімічні опіки

Ураження від кислот, лугів або інших активних речовин може виникати як миттєво, так і поступово — залежно від типу хімікату. Якщо площа опіку перевищує 3 дюйми або він глибокий, слід звертатися до екстреної медичної допомоги.

Першочергові дії мають бути чіткими:

  • Захистіть себе: надіньте рукавички або скористайтесь будь-яким бар’єром для шкіри.
  • Струсіть суху речовину: не змивайте її одразу водою — спершу обережно видаліть з поверхні шкіри.
  • Промивайте шкіру: під струменем прохолодної води щонайменше 15 хвилин. Важливо — тривале промивання зменшує глибину ураження.
  • Зніміть одяг і прикраси: якщо вони мали контакт із хімікатом.
  • Накрийте опік: чистою тканиною або стерильною пов’язкою.
  • Якщо біль повертається: повторіть промивання.

Якщо відома речовина, яка спричинила опік, можна зателефонувати до токсикологічного центру для уточнення подальших дій. В Україні в таких випадках рекомендується звернення до спеціалізованих медзакладів.

Електричні опіки

Контакт із джерелом струму — побутовим чи промисловим — небезпечний не лише для шкіри. Електричний опік часто уражає внутрішні органи, навіть якщо зовні видно лише невелике пошкодження.

Якщо ви стали свідком такого ураження, дотримуйтесь таких правил:

  • Не торкайтеся людини, поки вона з’єднана з джерелом струму: це загрожує ураженням вас самого.
  • Вимкніть живлення: лише після цього наближайтеся до потерпілого.
  • Оцініть свідомість і дихання: якщо людина не дихає — викликайте "швидку" й починайте СЛР, якщо вмієте.
  • Накрийте рану: використайте чисту суху тканину, без ворсу, яка не прилипатиме до шкіри.
  • Зігрійте постраждалого: накрийте ковдрою або курткою, щоби попередити переохолодження.

Пам’ятайте: навіть якщо постраждалий почувається задовільно, після електричного ураження обов’язково потрібен медичний огляд. Опіки можуть уразити серце, м’язи або нервову систему.

Коли потрібна медична допомога

Не кожен опік можна і потрібно лікувати вдома. Іноді навіть невелике ураження може приховувати загрозу. Щоби не пропустити ускладнення, важливо знати, коли варто звернутися до лікаря, а коли викликати "швидку" без зволікань.

Ось ознаки, які свідчать про те, що необхідна медична допомога:

  • Опіки на делікатних ділянках: обличчя, кисті, стопи, суглоби, статеві органи або великі поверхні тіла.
  • Шкіра виглядає обвугленою, білою або має вигляд "сухої шкіри курки": це характерно для третього ступеня.
  • Опік спричинений хімічною речовиною чи електрикою: навіть якщо ураження виглядає незначним.
  • Постраждалий не дихає, втрачає свідомість або має утруднене дихання: негайно викликайте екстрену допомогу.

У менш термінових, але все ж важливих випадках варто записатися на прийом до лікаря:

  • Рана не загоюється понад два тижні.
  • З’явилися ознаки інфекції: гній, біль, підвищення температури шкіри, набряк.
  • З’явилося помітне рубцювання: особливо якщо йдеться про відкриті ділянки тіла.

Якщо є сумніви — краще не відкладати консультацію. З опіками простіше мати справу, коли їх починають лікувати вчасно.

Як загоюються опіки

Процес відновлення після опіку відрізняється від загоєння звичайної рани. Уражена шкіра часто виглядає сухою, змінює колір, а у випадку серйозних ушкоджень — потребує хірургічного втручання. Тривалість загоєння напряму залежить від глибини ураження, площі опіку та правильності надання допомоги.

Опіки першого ступеня загоюються найшвидше — зазвичай протягом тижня. Спочатку шкіра болить і червоніє, потім може лущитися, але шрамів не залишається. Якщо ураження було охолоджено одразу, дискомфорт триває лише кілька годин або днів.

Опіки другого ступеня зазвичай утворюють пухирі, які з часом лопаються. Під ними може бути волога або кровоточива поверхня. Біль триває довше — до трьох днів, а повне загоєння — щонайменше два-три тижні. Шкіра на місці опіку іноді стає світлішою або темнішою, але підвищена ймовірність рубців виникає рідко.

Опіки третього ступеня потребують тривалого лікування, часто в умовах стаціонару. Медична допомога передбачає видалення ушкоджених тканин і трансплантацію шкіри — пересадження її з інших ділянок тіла. Під час загоєння люди можуть відчувати свербіж, втому, болі. Рубці поступово тьмяніють, але залишаються. Для повернення повноцінної рухливості застосовують фізіотерапію або реабілітаційні вправи. Повне відновлення може тривати місяцями, залежно від площі та глибини опіку.

Підсумок

У перші хвилини після опіку не час розмірковувати — важливо знати, що робити. Просте промивання прохолодною водою або правильне накладання пов’язки можуть мати вирішальне значення. І хоча не кожен опік потребує лікаря, неуважність до сигналів тіла може обійтися дорого.